Положення про шкільне методичне об’єднання вчителів -предметників, педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів загальні положення це Положення визначає діяльність шкільного методичного об’єднання



Скачати 402.27 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір402.27 Kb.
Нормативно-правове забезпечення
ШМО у своїй діяльності керується
Конституцією України
Законами України:


  • Про освіту”




  • Про загальну середню освіту”




  • Про дошкільну освіту”




  • Про позашкільну освіту”




  • Про інноваційну діяльність”

Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти”,


іншими нормативно-правовими та методично-інструктивними документами.

Затверджено

на засіданні методичної Ради

20__ рік

Голова Ради


ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ШКІЛЬНЕ МЕТОДИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ВЧИТЕЛІВ -ПРЕДМЕТНИКІВ, ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Це Положення визначає діяльність шкільного методичного об’єднання.

  2. ШМО об’єднує вчителів одного фаху і створюється, якщо у закладі освіти налічується не менше п’яти педагогічних працівників. У разі відсутності такої кількості педагогічних працівників створюється міжпредметне методичне об’єднання.

  3. ШМО створюється з метою забезпечення умов для ефективної роботи вчителів та реалізації їхніх творчих задумів.

4. ШМО у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про інноваційну діяльність”, “Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти”, іншими нормативно-правовими та методично-інструктивними документами, а також цим Положенням.
ЗАВДАННЯ ШКІЛЬНОГО МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ

  1. Підвищення теоретичного, науково-методичного рівня підготовки педагогічних працівників з питань методики викладання предмету, психології та педагогіки.

  2. Створення умов розвитку педагогічної майстерності, творчої ініціативи педагогічних працівників.

  3. Озброєння педагогічних працівників інноваційними технологіями навчання та виховання.

  4. Координація планування, організації та педагогічного аналізу навчально-виховного процесу.

  5. Виявлення, вивчення, узагальнення, розповсюдження та впровадження передового педагогічного досвіду педагогічних працівників навчального закладу.

  6. Виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти.

  7. Сприяння всебічному розвитку духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі

  8. Формування особистісних якостей учня, його світогляду, розвиток його здібностей.

  9. Підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності.


ФУНКЦІЇ ШКІЛЬНОГО МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ

  1. Організовує колективне планування і колективний аналіз діяльності педагогічних працівників даного фаху.

  2. Координує діяльність педагогів.

  3. Проводить індивідуальну, групову, колективну роботу, спрямовану на формування професійної компетентності педагогічних кадрів.

  4. Організовує вивчення та застосування вчителями інноваційних технологій навчання та виховання.

  5. Здійснює експертизу атестаційних матеріалів педагогічних працівників.

  6. Оцінює роботу членів об’єднання, через керівника ШМО подає адміністрації загальноосвітнього навчального закладу пропозиції щодо заохочення творчо працюючих працівників.



ДІЯЛЬНІСТЬ ШКІЛЬНОГО МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ
1. Голова ШМО планує роботу на навчальний рік, який затверджується на засіданні методичної Ради.

  1. Засідання ШМО проводяться 4 рази на рік.

  2. Питання, які порушуються на засіданнях ШМО

  • вивчення навчальних програм, інструктивних та методичних листів Міністерства освіти і науки України, підручників, посібників;

  • ознайомлення з новою психолого-педагогічною й методичною літературою, фаховою пресою;

  • обговорення досягнень психолого-педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду;

  • заслуховування й обговорення доповідей, що стосуються актуальних проблем навчання й виховання учнів;

  • складання й обговорення тестів для визначення рівня навчальних досягнень учнів з предмету;

  • аналіз якості знань, умінь і навичок учнів;

  • аналіз відвіданих уроків і заходів, обмін досвідом;

  • творчі звіти вчителів за навчальний рік;

  • звіти вчителів про курсову підготовку, атестацію;

  • звіти про роботу, спрямовану на вирішення науково-методичної проблеми, над якою працює ЗНЗ;

  • вироблення й внесення пропозицій щодо змін до білетів і завдань ДПА;

  • підготовка й обговорення завдань до І етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад, інших інтелектуальних змагань.

  1. Робота засідання протоколюється.

  2. ШМО підзвітне у своїй діяльності методичній Раді й адміністрації ЗНЗ.


ДОКУМЕНТАЦІЯ ШКІЛЬНОГО МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ

  1. Інструктивно – методичні документи.

  2. Якісний аналіз членів ШМО.

  3. Річний план роботи ШМО.

  4. Протоколи засідань ШМО.

  5. План роботи творчої групи.

  6. Матеріали семінарів, педагогічних читань.

  7. Методичні розробки.

  8. Матеріали засідань ШМО (виступи вчителів, конспекти уроків, аналізи уроків).

Затверджено

на засіданні методичної Ради

20___ рік

Голова Ради


Положення

про керівника шкільного методичного об’єднання
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Керівник ШМО обирається на засіданні методичного об’єднання більшістю голосів і затверджується наказом директора ЗНЗ.

  2. Керівник ШМО обирається із досвідчених педагогів, які мають вищу або першу кваліфікаційні категорії, педагогічні звання.

  3. Керівник ШМО повинен досконало володіти теорією та практикою організації та проведення методичної роботи, бути обізнаним з проблемами фаху та освіти загалом.

  4. У своїй діяльності керівник ШМО керується Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про інноваційну діяльність”, “Державним стандартом базової і повної загальгої середньої освіти”, іншими нормативно-правовими та методично-інструктивними документами, Положенням про шкільне методичне об’єднання.

  5. Керівники ШМО підпорядковуються директору ЗНЗ.


ВИМОГИ ДО КЕРІВНИКА ШМО

  1. Знання директивних та нормативних документів про освіту, інструктивно-методичних матеріалів з питань навчально-виховного процесу.

  2. Володіння сучасними досягненнями психолого-педагогічної науки.

  3. Високий рівень професійної компетентності (знання теорії навчального предмету, методики викладання предмету).

  4. Вміння користуватися методами діагностування стану професійної підготовки вчителів - предметників та результатів їх праці.

  5. Вміння визначати та реалізовувати шляхи пропаганди та впровадження передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій.

  6. Володіння навичками методичного самоаналізу та аналізу педагогічної діяльності.

  7. Наявність організаторських здібностей, демократичного стилю спілкування з людьми.


ОБОВ’ЯЗКИ КЕРІВНИКА ШМО

  1. Аналізує роботу методичного об’єднання.

  2. Визначає завдання та мету роботи ШМО.

  3. Планує засідання ШМО на діагностичній основі та роботу між засіданнями.

  4. Готує засідання: призначає відповідальних за проведення ШМО; при підготовці до засідання уточнює питання, обговорює виступи, уроки, проводить консультації; визначає форму, складає план проведення засідання.

  5. Забезпечує виконання рішень та рекомендацій, вироблених на засіданнях ШМО.

  6. Надає допомогу педагогам з питань самоосвіти, проводить консультації, методичне навчання педагогів.

  7. Організовує роботу з молодими фахівцями, диференціює її, враховуючи якісний склад педагогічних працівників.

  8. Вивчає потреби і надає допомогу педагогам в період підготовки їх до атестації.

  9. Відвідує уроки з метою надання методичної допомоги.

  10. Організовує роботу з питань виявлення, вивчення, узагальнення та розповсюдження передового педагогічного досвіду.

  11. Організовує обмін досвідом роботи педагогів шляхом виступів, випуску інформаційних бюлетенів, залучення до участі у фахових конкурсах.

  12. Інформує членів ШМО про інноваційні технології та разом адміністрацією ЗНЗ створює умови для їх втілення у практику роботи педагогів школи.

  13. Робить якісний аналіз педагогів методичного об’єднання.

  14. Веде облік роботи та документацію ШМО.


ПРАВА КЕРІВНИКА ШМО

Керівник ШМО має право:

1.Одержувати від адміністрації ЗНЗ необхідну інформацію з питань, що належить до його компетенції.

2. Бути присутнім на всіх методичних заходах.

3. Підвищувати свій науково-методичний рівень шляхом самоосвіти, курсової перепідготовки, відвідування районних, обласних, всеукраїнських семінарів, конференцій тощо.

4. Вносити пропозиції щодо планування роботи ЗНЗ.



  1. Самостійно планувати роботу ШМО.

  2. Бути членом методичної Ради ЗНЗ.

  3. Вносити пропозиції ЗНЗ щодо заохочення членів ШМО.


ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

  1. Керівник ШМО несе відповідальність за якість та ефективність науково-методичної роботи ШМО, яке він очолює.


ЗАОХОЧЕННЯ

1. Керівник ШМО за ефективну організацію науково-методичної роботи може бути нагороджений грамотами відділу освіти, обласного управління освіти і науки, Міністерства освіти і науки, цінними подарунками. Йому може бути оголошена подяка, встановлена грошова премія.


Шкільне методичне об’єднання – одна з головних ланок у системі підвищення кваліфікації вчителів, робота якого спрямована на постійне покращення навчально-виховного процесу з предмета, на визначення єдиного підходу до учнів, на розвиток педагогічної творчості та культури праці колективу викладачів певного предмета.

Основні

напрямки та аспекти роботи методичного об’єднання вчителів історії та правознавства Костичанівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. І. Ватаману

на 2013/2014 н.р.


  1. Підвищення педагогічної майстерності вчителів.




  1. Надання методичної допомоги молодим і малодосвідченим вчителям в оволодінні інноваційними технологіями навчання, передовим педагогічним досвідом.



  1. Розробка і впровадження інформаційно-комп’ютерного забезпечення освітнього процесу.




  1. Впровадження в практику роботи школи нових технологій, інтенсифікація навчального процесу за рахунок використання комп’ютерних технологій.



  1. Модернізація та удосконалення матеріально-технічної бази, поповнення кабінетів навчальними посібниками, методичними розробками.




  1. Активізація видавничої діяльності вчителів.



  1. Вивчення, узагальнення та впровадження в навчально-виховний процес передового педагогічного досвіду колег.




  1. Розробка перспективних методичних проблем для реалізації на уроках та в позакласній діяльності.



  1. Організація тимчасових творчих груп для розробки конкретних освітянських програм та методик.




  1. Організація навчання та консультацій з питань методики викладання предмету дисциплін для вчителів району, молодих спеціалістів.



  1. Систематизація та пропаганда педагогічної та методичної літератури .




  1. Проведення моніторингу якості освіти.



  1. Формування ключових та предметних компетентностей учнів.


Система

функцій шкільного методичного об’єднання вчителів історії та правознавства Костичанівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. І. Ватаману


  1. Створює умови для самостійної, індивідуальної роботи педагогічних працівників шляхом забезпечення їх необхідною методичною, науково-методичною, загальнопедагогічною й професійною літературою.




  1. Організовує консультації з питань психології, педагогіки, професійної підготовки, методики викладання предметів.




  1. Займається організацією та проведенням виставок навчальної та методичної літератури, своєчасно інформує членів МО про нові педагогічні видання.



  1. Бере участь в організації та проведенні заходів: педагогічних читань, виставок, творчих звітів, науково-практичних семінарів, конференцій тощо.




  1. Організовує наставництво, стажування молодих спеціалістів.



  1. Спонукає педагогічних працівників до участі в науково-методичній і дослідницькій роботі, активно співпрацює з іншими шкільними МО, творчими групами.




  1. Сприяє впровадженню в практику роботи вчителів передового педагогічного досвіду, досягнень сучасної педагогічної науки й новітніх освітніх технологій.



  1. Організовує оцінювання професійного рівня й компетентності вчителів школи.




  1. Бере участь в атестації педагогічних працівників.



  1. Здійснює співробітництво з районним методичним кабінетом. Організовує дослідницьку діяльність учнів, готує їх до участі в інтелектуальних змаганнях.




  1. Забезпечує написання публікацій та методичних видань з досвіду роботи членів МО школи.


Документація шкільного методичного об’єднання


  1. Інструктивно-методичні документи.




  1. Якісний аналіз членів ШМО.



  1. Річний план роботи ШМО.




  1. Протоколи засідань ШМО.



  1. План роботи творчої групи.




  1. Матеріали семінарів, педагогічних читань.



  1. Методичні розробки.




  1. Матеріали засідань ШМО (виступи вчителів, конспекти уроків, аналізи уроків).



  1. Результати діяльності ШМО (узагальнені матеріали атестації, конкурсів фахової майстерності, участь учнів в інтелектуальних змаганнях тощо).

10. Документація ШМО зберігається 3 роки у ЗНЗ.


Схема аналізу роботи шкільного методичного об’єднання

за _____ навчальний рік


  1. Склад методичного об’єднання: ____________.

  2. ШМО вирішувало такі задачі: ______________.

  3. На засіданнях ШМО розглядалися такі питання: ________________.

  4. Члени ШМО працювали над проблемами: _____________________.

  5. Протягом року МО провело такі заходи з метою:

  • впровадження _______________;

  • формування ключових компетентностей учнів: _______________________;

  • підвищення професійного та методичного рівня вчителів:______________ .

  1. Учні школи взяли активну участь у І, ІІ, ІІІ турі Всеукраїнських олімпіад з __історії________________ і посіли відповідно місця: ___________.

  2. Протягом року вчителі ______ історії відвідали уроки колег (коротка анотація цих уроків).

  3. У своїй діяльності членами ШМО активно застосовувалися такі сучасні технології та методики: ________________.

  4. ______ Учні _____ школи взяли участь у таких заходах за межами навчального закладу: ___________.

Аналізуючи роботу ШМО, можна зробити висновок: _____________.


Але в роботі методичного об’єднання були відмічені такі недоліки: ____________.
Виходячи з цього, на наступний рік можна поставити завдання:

  • залучати учнів і вчителів до роботи міжшкільних факультативів на базі РМК;

  • активізувати використання ___________, посилити контроль за _______;

  • конкретизувати планування _______________;

  • звернути увагу на_____________________ тощо.


План

роботи методичного об’єднання вчителів історії та правознавства на 2013/2014 н.р.




Зміст роботи

Термін

Виконавці



Опрацювання рекомендацій щодо вивчення предметів у 2013/2014 навчальному році

Серпень

Каптар В.В., всі вчителі



Планування роботи з предмета в новому навчальному році

Серпень

Учителі МО



Складання пакету документів освіти та виховання школярів

Вересень

Учителі МО



Взаємоперевірка готовності кабінетів історії та правознавства до нового навчального року: наявність планів роботи, візитних карток, атестаційних листів, правил техніки безпеки

Серпень-вересень

Завідуючі кабінетам

Раца С.А.

Корецька О.А.



Складання паспорта забезпечення навчально-виховного процесу в кабінеті

Вересень

Завідуючі кабінетами



Вивчення рівня успішності учнів під час навчання

Вхідне тестування (вересень);

контрольне тестування (1раз на семестр)

Учителі МО



Взаємоперевірки виконання програми. Складання звітів

Двічі на рік

Учителі МО



Проведення групових консультацій з проблеми школи

Регулярно між засіданнями

Каптар В.В.



Перевірка стану учнівських зошитів

1 раз на семестр

Каптар В.В.



Проведення методичних оперативок:

а) планування роботи на рік;

б) аналіз роботи за І, ІІ семестр;

в) результати контрольних зрізів знань;
г) опрацювання інструктивно-нормативних документів з державної атестації;

д) підготовка аналізу роботи за рік


Вересень

Грудень

Грудень,

квітень

Квітень
Травень

Каптар В.В., Парпауц Г.О., учителі МО



Підготовка текстів для контрольних зрізів, завдань для олімпіад

Жовтень

Каптар В.В.



Проведення І (шкільного) і ІІ (районного) етапів олімпіад з історії та правознавства

Жовтень, грудень

Каптар В.В. учителі МО



Підготовка предметного тижня з історії

Січень

Учителі МО



Ознайомлення з результатами проведення тестувань з питань спільної роботи вчителів і учнів для удосконалення навчально-виховного процесу

Лютий

Учителі МО



Підготовка матеріалів до педагогічної виставки

Березень

Каптар В.В.



Аналіз роботи методичного об’єднання за 2013/2014 навчальний рік

Травень

Каптар В.В., Парпауц Г.О. учителі



Планування роботи МО на наступний рік (проведення тестування, інтерв’ювання)

Червень

Парпауц Г.О. Учителі МО ,



Проведення масових заходів, інформаційних годин з предметів.

Протягом року






Форми і напрямки роботи наставника з молодим вчителем


  1. Складання індивідуального плану роботи стажиста з урахуванням його потреб і можливостей.

  2. Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням.

  3. Спільні відвідування уроків досвідчених колег і ретельний їх аналіз.

  4. Робота постійно діючого консультативного пункту «Колега – колезі».

  5. Випереджувальне відвідування уроків підшефним у наставника.

  6. Спільне зі стажистом складання календарно-тематичних планів, планів-конспектів уроків.

  7. Допомога стажисту у конструюванні уроків, позакласних заходів.

  8. Складання рекомендацій щодо самоосвіти.

  9. Ознайомлення з науково-методичною літературою.

  10. Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих знахідок учителів.


План роботи

вчителя історії Каптаря В.В. з молодим вчителем історії Парпауц Г.О.

на 2013/2014 н.р.





Зміст роботи

Термін



Складання індивідуального плану роботи з урахуванням його потреб і можливостей

Серпень, вересень



Надання допомоги у складанні календарних та поурочних планів, плану самоосвітньої діяльності, ознайомлення з інструктивно-методичними матеріалами МОНУ, обласного та районного органів управління освітою

Вересень



Надання допомоги в організації навчально-виховного процесу

Вересень



Ознайомлення з правилами ведення класних журналів та оформлення шкільної документації

Вересень



Консультації щодо організації та проведення позакласних заходів, розробка планів їх проведення

Початок жовтня



Відвідування Парпауц Г.О. уроків досвідчених колег з подальшим їх обговоренням

Протягом року



Відвідування уроків Парпауц Г.О. вчителями ШМО, ознайомлення з поурочними планами та їх аналіз

Протягом року



Ознайомлення Парпауц Г.О. з науково-методичною літературою. Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих знахідок інших учителів

Протягом року



Аналіз роботи Парпауц Г.О. на засіданні МО:

  • самозвіт учителя про роботу, проведену протягом року;

  • висновки наставника.

Травень



Допомога у роботі з «важкими» дітьми та сім’ями

За необхідністю



Залучення до методичної, громадської роботи

Протягом року

Індивідуальний план роботи з молодим учителем

Заняття 1. (Проводиться спільно з психологом) (вересень)

Тема: Особистість та професійні якості вчителя. Адаптація молодого вчителя до педагогічної діяльності у загальноосвітньому навчальному закладі.

Форма заняття: круглий стіл.

Зміст заняття: розкриття психологічних особливостей діяльності учителя з дітьми різних вікових груп. Визначення типів темпераменту людини та особливості роботи з учнями різних типів темпераменту. Планування діяльності молодого вчителя з урахуванням власних особливостей характеру та психології учня.
Заняття 2. (грудень)

Тема. Як навчити учнів вчитися або як зацікавити учнів своїм предметом?

Форма заняття: обмін досвідом з колегами.

Зміст заняття: обмін досвідом досвідчених колег про власні методи і форми організації ефективного уроку, засоби залучення до участі в ньому учнів. Практична робота «Проектуємо урок разом» - розробка фрагментів кількох уроків з урахуванням всіх вимог до нього.
Заняття 3. (лютий)

Тема. Інтерактивне навчання та його ефективність.

Форма заняття: семінарське заняття з елементами тренінгу.

Зміст заняття: визначення поняття «Інтерактивне навчання» як спеціальної форми організації пізнавальної діяльності учнів, що має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність; співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що знають, уміють і здійснюють. З’ясування напрямків організації інтерактивного навчання, що передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем на основі аналізу обставин і відповідної ситуації; вироблення прийомів, ефективних на інтерактивних уроках.
Заняття 4 (травень)

Тема. Шляхи педагогічного зростання молодого вчителя

Форма заняття: «круглий стіл» за участі членів методичного об’єднання; інформація про педагогічний досвід колег.

Зміст заняття: інформування молодого вчителя більш досвідченими колегами про власні педагогічні підходи до навчання, педагогічні ситуації, що можуть виникнути на уроці, та шляхи їх подолання, труднощі, які можуть виникнути у молодого вчителя під час викладання певного курсу та роботи з класом, розробка шляхів їх подолання.

Практикум з аналізу та розробки методичних підходів до викладення окремих тем тощо. Інформація молодого педагога про власні відкриття та досягнення, отримані протягом навчального року. Заповнення аркуша самооцінки (“Плюси” та “мінуси” першого шкільного року).



Приклади тем для самоосвіти вчителів
Загальнопедагогічні питання:

  • Особистісно орієнтована система навчання як одна з умов розвитку розумових і творчих здібностей учнів.

  • Кооперативні форми навчання як засіб розвитку розумових здібностей учнів.

  • Удосконалення в учнів умінь та навичок самостійної роботи як засіб формування навчально-пізнавальної компетентності школярів.

  • Використання активних та інтерактивних форм, методів і технологій у навчальному процесі як спосіб розвитку пізнавальних можливостей учнів, їх особистісних якостей та загальних компетентностей.



Історія:

  • Самостійна робота на уроках історії як засіб формування в учнів навичок самоконтролю.

  • Робота з історичними термінами як засіб формування предметної компетентності учнів.


Карта обліку об’єктів

передового педагогічного досвіду
Об’єкт досвіду _____________________________________________________

(повна точна назва установи, яка має передовий досвід, або установи, працівник якої має такий досвід)


Прізвище, ім’я, по батькові __________________________________________


Рік народження ________________________ Освіта ______________________
Фах __________________________________________________________
Посада ________________________________________________________
Педагогічний стаж __________________________________________________
Нагороди, педагогічні звання _________________________________________
Тема досвіду _______________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Мета досвіду _______________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Хто, коли вивчав досвід_____________________________________________

______________________________________________________________

У якій формі узагальнено досвід______________________________________

(опис, альбом, буклет, стенд і т.д.)

Ким схвалений досвід_______________________________________________

______________________________________________________________


Де зберігаються матеріали___________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Заходи по впровадженню досвіду_____________________________________

(організована школа ППД, РМО, ШМО, наставництво)

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дата заповнення картки_____________________________________________
Відповідальний________________________________________________

План роботи

вчителів історії та правознавства Костичанівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. І. Ватаману з обдарованими учнями на 2013/2014 н.р.
Вересень.


  1. Уточнення розкладу навчальних занять учителя та обдарованих учнів, вибір часу для проведення консультацій.

  2. Діагностика навчальних можливостей учнів.

  3. З’ясування проблем та прогалин у знаннях з предмета; вироблення напрямків спільної роботи на навчальний рік.

  4. Складання графіка роботи з обдарованими учнями


Жовтень.

1. Щотижневі індивідуальні та групові консультації з обдарованими учнями



  1. Робота з формування позитивної мотивації учня до інтелектуальної та творчої діяльності.

  2. Встановлення зв’язків з батьками учнів з метою координування зусиль щодо розвитку особистості дитини та створення умов для цього.


Листопад.

  1. Щотижневі індивідуальні та групові консультації з обдарованими учнями

  2. Зустріч з психологом. Тренінг «Психологічна налаштованість дитини на участь в інтелектуальних змаганнях. визначення конкретної мети участі в них»

  3. Проведення під час канікул занять по розв’язанню тестових завдань та виконання контрольних робіт з предмета.



Грудень.

  1. Щотижневі індивідуальні та групові консультації з обдарованими учнями

  2. Складання та розв’язання робочого ланцюжка (алгоритму роботи): проблема – дослідження – аналіз та порівняння досліджуваних явищ – встановлення зв’язків між ними – узагальнення – висновки – формулювання власних оціночних суджень.

  3. Робота з формування та вдосконалення вмінь самостійного здобуття інформації, її переосмислення та переробки.



Січень.

  1. Індивідуальна робота з обдарованими учнями

  2. Організація психологічного супроводу. Виховання упевненості у своїх можливостях та здібностях.

  3. Постійна діагностика знань та їх коригування.


Лютий-березень.


  1. Щотижневі індивідуальні та групові консультації з обдарованими учнями

  2. Залучення до підготовки учня батьків-науковців, викладачів ВНЗ.

  3. Участь у конкурсах та олімпіадах



Квітень-травень


  1. Підготовка учня до виступу-звіту на засіданні шкільного методичного об’єднання, учнівського самоврядування, засіданні педради, батьківських зборах.

  2. Опанування теоретичних знань з предмета та навичок підготовки до участі в олімпійських змаганнях на наступний рік.

  3. Опрацювання та розв’язання завдань до тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів, моніторингу якості освіти, тестових завдань до ЗНО, виконання тренувальних вправ для систематизації знань з предмета.


Науково-дослідницька діяльність учнів.

(З досвіду формування учня-науковця)


Формування науково-дослідницьких умінь і навичок у старшокласників – процес складний і довготривалий, керувати яким може лише досвідчений й умілий вчитель, який бачить і розрізняє у цьому процесі кілька етапів, що відрізняються змістом, методами, формами організації діяльності, але служать одній спільній меті.

Перший етап: створення умов для виявлення інтересів та здібностей учнів як прояву їх готовності до будь-якої творчої діяльності у цілому і науково-дослідницької зокрема. Виділяють такі складові групи факторів розвитку школяра:




Педагогічні

Психологічні

Соціальні

1.Вільний вибір.

2.Активна діяльність.

3.Взаємозв’язок з учителем-консультантом.

4.Новітні форми і методи

дослідження


1.Вивчення індивідуальних особливостей особистості.

2.Емоційна комфортність.

3.Ситуація успіху.

4.Позитивна Я-концепція.

5.Самореалізація.


1.Обмін суб’єктивним досвідом.

2.Толерантність спілкування.

3.Відповідальність.

4.Самостійність.

5.Вміння робити вибір та відстоювати його.

6.Формування комунікативних компетентностей.


Другий етап: оволодіння оптимальним обсягом знань умінь, навичок, ідей, необхідних для виконання наукового дослідження, методів пізнання завдань і цілей роботи, а також способів їх досягнення. Науково-дослідницькі та творчі роботи – невід’ємна складова цього етапу.

Третій етап: самостійна самоосвітня науково-дослідницька діяльність, що передбачає поєднання власних мотивів, захоплень, інтересів із комплексом заходів щодо їх вирішення; свобода і самостійність вибору форм, методів, темпів, джерел дослідження залежно від можливостей; безперервність у самоосвіті і самовдосконаленні; уміння аргументовано й доказово подати результати отриманих досліджень тощо.
Стадії виконання учнівської дослідницької роботи
Перш ніж приступити до наукового дослідження, юний науковець повинен уважно ознайомитися з вимогами, що висуваються до робіт такого типу, та стадіями їх виконання, навчитися розуміти й дотримуватися їх.

1. Першим кроком у цьому має бути визначення секції, на яку подаватиметься робота.

2. Вибір теми дослідження.

3. Визначення мети роботи.

4.Складання плану, який є начерком, ескізом майбутнього дослідження, допомагаючи учневі уявити майбутню роботу композиційно в цілому.

Етап роботи

Термін




Завдання дослідника

на етапі


Заплановані

(або отримані) результати

































План не є остаточним і передбачає внесення коректив, зміну напрямків чи методів ведення дослідження.

5. Практичне виконання роботи з обов’язковим дотриманням стандартних вимог до оформлення робіт.



Критерії вибору теми наукової роботи
1. Науковість, що передбачає вірогідність, повноту, значущість обраної теми.

2. Актуальність-важливість досліджуваної проблеми для сьогодення та необхідність її вирішення на сучасному етапі.

3. Посильність для розуміння учнями за обсягом, характером, змістом, методикою дослідження, мірою складності.

4. Оптимальність, тобто відповідність сутності і характеру проблеми дослідницьким можливостям та вмінням учня.

5. Новизна, яка передбачає такий зміст дослідження, який подає невідомі досі факти, аргументи, викладає їх нетрадиційно, з використанням нових методів та форм.
Визначення мети та завдань
Мета – майбутній результат, якого прагне досягти автор. Це прагнення грунтується на припущеннях, гіпотезах, порівняннях, часом протилежних думок; предбачає пошук шляхів вирішення проблеми, визначає методи, форми, способи ведення дослідження.

Виділяють такі характерні ознаки мети:

1. Вона завжди усвідомлена дослідником.

2. Спрямовує та регулює його діяльність.

3. Здійснюється за обов’язковою послідовною схемою: «мета – завдання – засіб досягнення кінцевого результату – отримання результату».

Якщо мета і завдання дослідження сприймаються та усвідомлюються учнем, вони набувають для нього особистісного змісту.



Особливості роботи з джерельною базою
Основою для написання учнівського наукового дослідження служать такі джерела:

  • наукові монографії, статті у науково-методичних журналах;

  • краєзнавчий матеріал;

  • архівні документи;

  • закони та законодавчі акти;

  • мемуарна література;

  • твори художньої літератури;

  • етнографічний матеріал;

  • електронні носії, мережа Інтернет;

  • публікації в засобах масової інформації.

Науковий керівник повинен подбати про формування в учнів вмінь і навичок роботи з книгою, іншими джерелами: конспектування, аналізу, узагальнення даних, уміння обробляти їх.

Як підготувати учнів до зовнішнього незалежного оцінювання
Зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень, впроваджене постановою Кабінету Міністрів України у 2004 р., щороку набуває дедалі більшого поширення.

Вчителям з метою якісної підготовки випускників до зовнішнього оцінювання треба активізувати роботу із самоосвітньої діяльності школярів і керувати цим процесом:

1. Підібрати комплект підручників та посібників для підготовки до тестування, куди повинні увійти не тільки підручники, за якими учні займалися під час вивчення курсу, але й посібники, словники і довідники, збірники матеріалів для тестування та тематичного оцінювання, атласи та контурні карти. Проте вивчення такої кількості навчальної літератури вимагає не тільки часових витрат, але й концентрації уваги і пам’яті, щоб опрацювати значні обсяги матеріалу.

2. Здійснюючи повторення, учневі слід орієнтувати на ведення нотаток: невеличких конспектів у вигляді алгоритмів та планів відповіді, таблиць, логічних схем, у яких коротко, у вигляді тез із встановленням логічних зв’язків між ними, повинні бути викладені основні теми.

3. Використовувати збірники для ЗНО, автори яких на основі текстів підручників, вимог чинної програми для загальноосвітніх шкіл та вступних екзаменів до вищих навчальних закладів склали різнорівневі тести, розбивши їх на відповідні рівні. Це дає можливість учням самостійно тренуватися у виконанні завдань і заповненні бланка відповідей. Вчителю слід організувати тренування з майбутнього тестування, які допоможуть поступово адаптуватися не тільки до власне завдань та умов проведення ЗНО, але й до вірогідних стресів, пов’язаних з ним.

4. Навчати учнів встигати виконувати за обмежений проміжок часу всі завдання, тому бажано тренуватися із годинником чи секундоміром, пам’ятаючи про орієнтовний час, відведений на виконання тестових завдань.

5. Вчити передбачати кілька хвилин для самоперевірки роботи, яка допомагає помітити й виправити описки та явні помилки.

6. Вчити користуватися методом виключення, який дозволяє концентрувати увагу не на всіх, а лише на одній-двох близьких за змістом відповідях, що вже суттєво полегшує задачу.


Готуючи учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, вчитель повинен звертати їхню увагу на інші надзвичайно важливі моменти.

  1. З метою раціонального виконання часу спочатку виконувати завдання, відповіді на які не викликають сумнівів, а решту часу присвятити розв’язанню більш складних для учня питань.

  2. Не зациклюватися на завданні, яке вдалося виконати після першого прочитання; на певний час відкласти його, щоб виконати ті, які не викликають ускладнень, щоб даремно не витрачати часу, якого в результаті може не вистачити для виконання усієї роботи.

  3. Намагатися не думати про пропущене завдання, виконуючи інші, бо це заважає сконцентрувати увагу.

  4. Не намагатися віднайти якусь логіку чи певну систему між тестами, оскільки завдання, як правило, не пов’язані між собою, і це може збити вас з пантелику.

  5. Будь-яке завдання слід обов’язково прочитати від початку до кінця, і тільки тоді розпочати його виконання, оскільки недочитане до кінця запитання може призвести до того, що ви випустите щось важливе в його умові і, як наслідок, припуститися помилки у нескладному для вас завданні.

  6. Після першого прочитання всіх завдань повернутися до тих, які не вдалося виконати одразу, і, за наявності часу, спробувати виконати їх із урахуванням складності і кількості балів, які можна за них отримати.

  7. Працювати охайно, не припускати виправлень, закреслень та підтирань у бланку відповіді, оскільки комп’ютером вони будуть зараховані як помилки.

  8. Завдання, яке починається словом «назвіть», передбачає перелік дат, подій, імен, фактів без розкриття їх суті та аналізу.

Дотримання цих вимог під час виконання тренувальних вправ дасть їм можливість більш швидко і правильно вирішувати екзаменаційні завдання.

Рекомендації щодо роботи з учнями,

які мають труднощі у навчанні (психологічний аспект)


  1. Не ставити учня в ситуацію несподіваного запитання і не вимагати швидкої відповіді на нього, давати учням достатньо часу на обмірковування та підготовку.

  2. Не можна давати в обмежений проміжок часу великий, різноманітний, складний матеріал, треба постаратися розбити його на окремі інформаційні шматки і давати їх поступово, в міру засвоєння.

  3. Шляхом тактики опитувань і заохочень треба формувати в учнів упевненість у своїх силах, знаннях, у можливості вчитися.

  4. Варто обережніше оцінювати невдачі учня, адже сам він дуже болісно до цього ставиться.

  5. Під час підготовки учнем відповіді треба дати йому час для перевірки та виправлення написаного.

  6. Слід у мінімальному ступені відволікати учня, намагатися не переключати його увагу, створювати спокійну, не нервозну обстановку.


Система дидактичних заходів

щодо профілактики низького рівня навчальних досягнень учнів
При контролі за підготовленістю учнів до уроку:

  • Ретельний аналіз помилок, яких припускаються учні в усних і письмових відповідях, звертання уваги школярів на необхідність їх усунення.

  • Контроль за засвоєнням учнями матеріалу, що вивчався на пропущених ними уроках.


При викладенні нового матеріалу й організації навчально-пізнавальної діяльності учнів:

  • Виділення в навчальному матеріалі найбільш суттєвих розділів.

  • Перевірка в ході уроку ступеня розуміння учнями основних розділів матеріалу, що вивчається.

  • Заохочення учнів до з’ясування запитань, що спричиняються труднощами в засвоєнні навчального матеріалу.


Під час організації самостійної роботи учнів на уроці:

  • Добір для самостійної роботи завдань з найбільш складних розділів і тем.

  • Застосування вправ, спрямованих на усунення помилок, допущених учнями у відповідях і в письмових роботах.

  • Використання проблемних завдань.


Під час організації самостійної роботи учнів поза класом:

  • Застосування таких форм допомоги, що не обмежують самостійності школярів у навчанні.

  • Використання певних видів завдань для повторення вивченого, концентрація уваги на найбільш складних розділах програми.

  • Організація систематичного виконання учнями завдань, спрямованих на подолання типових помилок.

  • Чітке інструктування учнів щодо виконання домашньої роботи.

  • Узгодження обсягу домашніх завдань з іншими вчителями класу.


Контроль за станом навчальних досягнень учнів Костичанівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. І. Ватаману

на уроках історії та правознавства





Зміст роботи

Класи

Відповідальні

Термін



Планування програмового матеріалу, адаптування його до викладання у спеціалізованих та профільних класах, розроблення шляхів підвищення ефективності навчального процесу.

5-11

Члени ШМО

Серпень



Вхідне діагностування учнів 5 класу з метою виявлення знань та загальної ерудиції з предмета

5

Члени ШМО

Вересень



Діагностування учнів 6-8 класів з метою організації особистісно-орієнтованого навчання

6, 7, 8

Члени ШМО

Вересень



Проведення контрольних робіт з моніторингу якості знань учнів

9, 11

Члени ШМО

Вересень, квітень



Проведення проміжного моніторингу

7-10

Члени ШМО

Грудень



Аналіз рівня знань, умінь та навичок учнів за І та ІІ семестр з точки зору їх відповідності нормам оцінок і вимогам навчального процесу

5-11

Усі вчителі

Січень, травень



Аналіз результатів, показаних учнями навчального закладу у І, ІІ та ІІІ етапах олімпіад з предметів

6-11

Члени ШМО

Січень, лютий



Обговорення стану підготовки до державної підсумкової атестації

9, 11

Члени ШМО

Травень



Взаємовідвідування уроків, обговорення діяльності учнів на уроці та шляхів її активізації

5-11 класи

Члени ШМО

Протягом року

Тематика засідань

шкільного методичного об’єднання вчителів

Освіта. Якій їй бути? (Нова парадигма освіти)


Забезпечення навчально-виховного процесу в загальноосвітній середній школі
Готовність кабінетів до роботи в новому навчальному році
Хочеш зробити світ кращим – почни зі своїх уроків (стратегії навчання історії та правознавству)
Результативність позакласних заходів з предметів (вересень – жовтень). Підготовка до проведення олімпіад

Огляд новинок методичної та науково-популярної літератури


Психологічна підтримка творчості учнів на уроках історії та правознавства (методи активізації творчої діяльності)
Творчий портрет учителя, що атестується. Виставка його доробок.

Моніторинг результативності навчання учнів за І семестр. Шляхи поліпшення роботи вчителів методичного об’єднання з питань оволодіння міцними знаннями, вміннями, навичками. Оформлення звітів роботи вчителів


Мета – творча особистість (розвиток творчого потенціалу особистості)
Організація повторення на уроках історії та правознавства
Матеріал для проведення державної атестації з історії в 11 класі
Педагогічний вернісаж. (Підготовка матеріалів до виставки в науково-методичному центрі)

Взаємодіюче (інтерактивне) навчання і розвиток мислення учнів на уроках історії та правознавства


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка