Поліщук Юлія Ігнатівна практичний психолог



Скачати 167.77 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір167.77 Kb.
Для молодих педагогів, які прийшли в шкільні колективи після закінчення ВУЗів, на базі районного методичного кабінету створений клуб молодого педагога « Паросток». Мета якого – адаптувати бувшого студента до безпосереднього виконання своєї професії, зміцнити професійну мотивацію, вдосконалити педагогічну та комунікативну діяльність, професійне зростання і особистісне становлення та самоствердження. В рамках роботи даного клубу було проведено тренінг « Оцінювання знань як стимул розвитку дитини ».

Перевірка знань, оцінки й оціночних суджень – це тема, яку вчителі найбільше обговорюють між собою на різних рівнях. Посилення уваги до проблеми контролю знань можна пояснити не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості учнів, рівень викладання, але і потребою вдосконалювати всю систему навчання. Контроль за навчанням з одного боку, є завершальним компонентом опанування певного навчального блоку, а з другого – своєрідною сполучною ланкою в системі навчальної діяльності особистості. Дуже часто саме оцінка та оцінне судження стає стимулом поведінки учня та впливає на його майбутню активність у самореалізації.


Поліщук Юлія Ігнатівна

практичний психолог

Сергіївська ЗОШ І – ІІІ ступенів

с. Сергії Путильський район

Чернівецька область

sergiischool@i.ua
ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ЯК СТИМУЛ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Психолого – педагогічний тренінг для молодих педагогів

Оцінка – це найгостріший інструмент,

використання якого потребує

величезного вміння і культури

В. Сухомлинський

Мета: розвивати навички співпраці, сприяти формуванню навичок об’єктивного оцінювання досягнень учнів, підвищити психолого-педагогічну компетентність вчителів у роботі з учнями, допомогти усвідомити себе та свою діяльність у системі освіти.



І. Організаційний етап

Психолог: Я рада привітати вас сьогодні, побажати міцного здоров’я , гарного настрою, активної участі в роботі, щоб час промайнув для вас непомітно і ви взяли для себе максимум корисної інформації. Хочу, щоб ви ті питання, які ми будемо розглядати, використали для аналізу своєї роботи з метою позитивного погляду на шкільне життя.



Вправа «Знайомство» Мета: познайомити учасників, створити умови для ефективної співпраці,доброзичливу атмосферу, згуртувати групу та налаштувати на роботу.

По колу кожен учасник називає: ім’я, місце роботи та називає предмет чи річ ( можна рослину , тваринку) з якою він себе асоціює.



Презентація теми тренінгу та її обґрунтування

Психолог: Перевірка знань, оцінки й оцінних суджень – це тема, яку вчителі найбільше обговорюють між собою на перервах, різноманітних засіданнях,педрадах і нарадах та навіть так просто зустрівшись у вчительській. Дотримуючись різних підходів до проблеми, майже всі вчені схильні вважати, що школа повинна сприяти особистісному розвитку учнів, а також бути компетентною в основних галузях життя. Саме тому посилення уваги до проблеми контролю знань можна пояснити не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості учнів, рівень якості викладання, але і потребою вдосконалити всю систему навчання. Тому ми сьогодні і будемо говорити про оцінювання навчальних досягнень учнів.



Вправа «Правила групи »

Мета: напрацювати правила роботи групи, які будуть діяти протягом тренінгу.

Учасникам потрібно в режимі мозкового штурму з обговоренням назвати необхідні правила роботи в групі.(Додаток 1)

Вправа «Очікування»

Мета: усвідомити власні очікування від тренінгу.

Учасники тренінгу по колу продовжують вислови « Сьогодні я відчуваю…», « Від тренінгу я очікую…»

ІІ. Інформаційний етап

Психолог: Аналіз та оцінка навчальних досягнень учнів, їх умінь та навичок (контроль за навчанням) – це невід’ємний структурний компонент навчального процесу. Виходячи з логіки процесу навчання, він є , з одного боку, завершальним компонентом опанування певного змістовного блоку, а з другого – своєрідною сполучною ланкою в системі навчальної діяльності особистості. На оцінювання у системі навчального процесу покладаються певні функції і зараз нам потрібно їх згадати.



Мозковий штурм «Функції оцінювання»

Мета: формувати позитивне відношення до особистості учня та сприяти відтворенню набутих раніше знань.

Учасникам пропонується назвати основні функції оцінювання знань, умінь та навичок учнів та розшифрувати в чому полягає зміст даних функцій.

(Додаток 2)



Повідомлення «Види контролю знань, умінь і навичок учнів»

Залежно від дидактичної мети використовують різні види контролю за навчанням. (Додаток 3)

Попередній контроль має діагностичний характер. Напередодні вивчення нової теми, засвоєння якої має ґрунтуватися на раніше вивченому матеріалі, учитель повинен з’ясувати рівень опорних знань, активізувати їх, аби успішно рухатися вперед.

Поточний контроль передбачає перевірку якості засвоєння знань у процесі вивчення конкретних тем.

Повторний контроль спрямований на створення умов для формування умінь і навичок. При цьому треба виходити з позиції, яку визначив ще К.Д. Ушинський: «Хороші дидактики те й роблять, що без кінця повторюють і кожен раз додають щось нове». Повторна перевірка якнайкраще сприяє переведенню знань з короткотривалої до довготривалої пам'яті.

Тематичний контроль пов'язаний із перевіркою рівня знань, умінь та навичок учнів у межах певного розділу чи великої теми конкретної навчальної дисципліни.

Періодичний контроль має на меті встановити, який обсяг знань опанували учні з тих чи інших питань, орієнтуючись на вимоги програм.

Підсумковий контроль має на меті з’ясувати рівень засвоєння учнями навчального матеріалу в кінці навчального року або по завершенні вивчення навчальної дисципліни, його проводять у формі заліків, екзаменів.

Комплексний контроль передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь та навичок з кількох суміжних дисциплін, що забезпечують комплексний підхід до формування світогляду учнів.
Вправа «Методи контролю знань, умінь та навичок»

Мета: сприяти формуванню психолого-педагогічної компетентності молодих вчителів. (Додаток 4)

Учасникам пропонується пояснити особливості методівконтролю та їх суть.

ІІІ. Етап формування навичок роботи

Психолог:Ось такі, теоретичні основи оцінювання навчальних досягнень учнів, якими користується кожен вчитель у своїй педагогічної діяльності. Часто трапляється так, що учитель крім оцінки у своїй роботі використовує ще й оцінні судження. (Додаток 5)



Вправа «Оцінні судження»

Мета: формувати позитивне ставлення до учня як суб’єкта навчання, сприяти адекватному оцінюванні навчальної діяльності учнів.

Учасникам пропонується така ситуація: Марійка дуже старається, бо їй так подобається Марія Іванівна. Дівчинка вже всім у будинку розповіла, що вчителька математики у неї - найкраща у світі. Але вчора захворіла бабуся, а мама була на роботі в нічну зміну і Марійка не встигла зробити одну задачу, тому йдучи до школи, дуже хвилювалася, що буде на уроці. На математиці Марійку викликали до дошки і … Вам потрібно продовжити дану ситуацію використовуючи оціночне судження (різні варіанти малих форм оцінки та коротких зауважень ).

Висновок: Не існує таких методів, які б самі по собі були хорошими або поганими. Ефективність залежить від того, як і в яких умовах їх застосовують.

Вправа «Учитель і оцінка»

Мета: сприяти адекватному оцінюванні навчальної діяльності учнів, формувати в учителя відповідальність за виставлену оцінку.

Психолог: За характером оцінні ставлення учителя у педагогічній взаємодії можуть бути позитивними, негативними і ситуативними.

Учасникам пропонуються порівняльні оцінки, які учителі часто використовують у своїй роботи . Потрібно прокоментувати їх використання та вплив на учня.



  1. Знову забуваєш, ледачий, неуважний Це оцінювання не відповіді учня, а його особистості. Школяр не знає, що в його відповіді було правильним, чого вимагає від нього вчитель.

  2. Андрію, ти сьогодні відповідав гірше за Михайла.Це опосередкована оцінка. Відповідь учні оцінюють через відповідь однокласника. Така оцінка впливає на формування негативних стосунків у класі.

  3. Так, сідай…як сказати м… Це невизначена оцінка. Вона малоефективна тому, що фактично нічого зрозумілого для учня вчитель не сказав.

  4. Іване, у тебе неправильна відповідь. Ти допустив помилку при знаходженні кількості речовини, тому не зміг правильно вирахувати масу речовини, яку потрібно було взяти для реакції.Це негативна оцінка, коли педагог, оцінюючи відповідь учня, вказує на допущені помилки і стверджує, що відповідь була неправильною. Але, така оцінка корисна, особливо якщо вона організовує учня на ліквідацію допущених помилок, прогалин у знаннях, мобілізує їх.

  5. Наташо, у тебе неправильна відповідь у задачі, тому що ти помилилася при визначенні відносної молекулярної маси. Але хід розв’язання задачі вірний,видно що ти старалася.Це схвалення-підтримка. Особливо позитивно впливає на учнів, які втратили віру в свої сили, недооцінюють свої можливості, оскільки добросовісно працюють, але результати не відповідають їхнім старанням.

  6. Ну все, мені уривається терпець, чому ти знову не готовий до уроку?!

Скільки можна говорити, ти що тупий?Давай сюди щоденник, хай батько полюбується який у нього син-лоботряс.Це бурхливе обурення краще не використовувати взагалі. У жодному разі не можна принижувати гідність дитини.

  1. Михайле, хоч ти й вищий за мене, але віднесися до уроку відповідально і добросовісно. Постарайся працювати на всі 100 %, бо ти навіть не помічаєш, як малієш в моїх очах.Це оцінка – критика. Вона впливає на емоційно-вольову серу учнів. Результат критики багато в чому залежить від способу спілкування вчителя й учня, стосунків між ними. Використовуючи такий вид оцінки, вчитель не повинен бути грубим, принижувати особистість учня. Систематичні приниження призводять до озлобленості.

  2. Молодець, все правильно. Це оцінка – схвалення, її необхідно використовувати з урахуванням усіх психолого-педагогічних умов.

Вправа «Труднощі оцінювання»

Психолог: Кожна професія має свій інструмент. Інструментом учителя є оцінка – бал. А ще небезпечним інструментом є влада, яку має цей інструмент. Тому буває часом важко прийняти рішення, або скажемо, у практичній діяльності учителя виникають специфічні труднощі. Давайте попробуємо зараз сформулювати ці труднощі разом.

(учасники висловлюють проблеми оцінювання із своєї практики та записуємо їх на плакаті)

А зараз попробуємо їх узагальнити:

1. Субєктивний характер оцінювання вчителем нестандартних відповідей чи результатів роботи;

2. Наявність рефлексу солідарності, коли вчитель намагається допомогти учневі під час відповіді. Оцінка стає способом установлення добрих стосунків з учнем;

3. Орієнтація не на реальний результат навчання конкретного учня, а на його порівняння з іншим учнем. Таке оцінювання психологічно дуже небезпечне, оскільки не враховує, якою ціною здобуваються знання;

4. Відсутність чіткої системи в оцінюванні, орієнтація на випадкові чинники;

5. Оцінювання учня незалежно від життєвих обставин: « Якщо учень прийшов на урок, то має працювати, як усі»;

6. Безпосереднє «виховання» дитини через оцінку, наприклад, оцінюють те, що вона забула вдома зошит чи ручку, погано поводилася на уроці;

7. Формування в дитини залежності від оцінки. Учитель навіює учневі думку, що він не гідний високої оцінки, і учень, який хоче змінити свою оцінку, докладає значних зусиль, яких учитель не помічає.

Психолог: Кожен окремий випадок виставляння оцінки позначений багатьма обставинами. Оцінку виставляє вчитель. Він несе відповідальність за неї перед учнем і суспільством. Учителю необхідно пам’ятати, що оцінне судження, яке учень вважає справедливим, позитивне воно чи негативне, стає стимулом його поведінки і діяльності в майбутньому, впливає на його майбутню активність у самореалізації. Також вважається , що вдало підібрані форми вираження оцінних суджень стимулюють успішність учня.



ІV етап. Рефлексія

Етюд «Занедбаний сад» (метафорична релаксація)

Мета:розслабитись, усвідомити своє місце у формуванні дитячої особистості.

Учасники сідають у зручні пози, звучить музика.



Психолог:

– Мобілізуйте свою творчу уяву. Дитячий колектив – це квітучий сад. Та, на жаль, у цьому садку трапляються занедбані куточки...



Етюд «Занедбаний сад»

Сядьте зручно, заплющте очі і дихайте спокійно. Уявіть великий білий екран. Поставте перед екраном фільтр вашого улюбленого кольору. Поступово він віддаляється від вас, стає меншим і меншим, і ось зовсім розчиняється ..., а ви, розслаблені і спокійні, готові вирушити у довгу подорож до стародавнього таємничого, покинутого замку. Ви бачите високу кам’яну стіну, обвиту плющем, у якій є невеликі дерев’яні дверцята. Відчиніть їх і зазирніть. Ви бачите чудову природу: шовкові трави, чудернацькі квіти, дивні дерева, які своїми м’якими голосами запрошують вас зайти, тихо нашіптуючи: «Заходь, заходь, заходь ...», – і ви опиняєтесь у прекрасному, але занедбаному садку. Рослини так буяють, що не видно землі, і важко знайти стежку. Вам хочеться довести все тут до ладу, і ви починаєте полоти бур’ян, підрізати гілки, виносити суху траву, все, все зайве, обкопуєте, поливаєте, словом, наводите повний лад. За деякий час оглядаєте те, що зробили і порівнюєте з тією частиною саду, якої ще не торкалися.

Ви задоволені результатом своєї праці, і таємничі голоси шепочуть: як гарно, як чисто, як дивовижно добре. Ви чуєте слова подяки, і радо відзначаєте, що все і завжди потребує догляду, турботи і уваги. І навіть сама по собі чудова природа, щоб тішити око, потребує турботливих рук, терпіння і любові. Ви вдоволено оглядаєте ще і ще цю дивовижну красу і повертаєтесь до кімнати, упевнені: ви в цьому світі потрібні, ви – джерело розуму, спокою та гармонії.

Вправа «Чаша вражень»

Мета: учасники діляться враженнями від проведеного тренінгу, діляться думками, щодо одержаної інформації.

(свої враження та думки учасники записують на листочках та прикріплюють на плакат).

V етап. Підсумок

Мета: обговорення тренінгу: що було корисним та новим, що, можливо довелося переосмислити, побачити по-новому?

Психолог: Дякую всім за увагу.

На згадку про зустріч роздаю заготовлені заздалегідь «Правила оцінювання учнів із різними типами нервової системи. Поради психолога». (Додаток 6)


Список використаних джерел:

  1. Болсуновська Н. Як розпочати навчальний рік. Шкільному психологу все для роботи. № 8 – 2012.

  2. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибрані твори: В 5 т. – Т.2. – К.: Рад. шк., 1976.

  3. Сухорський С.Ф. Система обліку успішності в школі. – К. : Рад. Шк.,1968.

  4. Туріщева Л.В. Педагогічні ситуації. Шкільному психологу все для роботи. № 2 – 2013.

  5. Туріщева Л.В. Психологічні аспекти педагогічного процесу. Шкільному психологу все для роботи. № 11 – 2012.

  6. Кельнер С.С. Оцінювання знань як стимул розвитку. Шкільному психологу все для роботи. № 9 – 2012.

  7. Робота психолога з педколективом / Упоряд. Т.Гончаренко. – К.:Вид.дім «Шкіл.світ»: Вид. Л.Галіцина, 2005. –

Додаток 1



Функції оцінювання Додаток 2



Види контролю Додаток 3



Методи контролюзнань, умінь та навичок Додаток 4



Додаток 5



Додаток 6



Правила оцінювання учнів із різними типами нервової системи

( поради психолога)

Правила і техніка контролю навчальної діяльності:


1.Пам’ятайте, що аналіз й оцінка знань, умінь та навичок учнів – шлях забезпечення зворотного зв’язку у процесі навчання.

2.Дотримуйтесь систематичності в аналізі й оцінці знань, умінь і навичок учнів.

3.Створюйте ситуацію значимості процесу перевірки й оцінки навчальної діяльності учнів.

4.З повагою ставтесь до навчальної праці вихованців.

5.Не витрачайте часу на з’ясування в учнів, що було задано додому.

6.Створюйте позитивний емоційний настрій учнів під час опитування.

7.Перевіряючи виконання учнями домашнього завдання, зосереджуйте увагу на результативності цієї роботи за рівнем опанування нових знань, вмінь і навичок.

8.Чітко формулюйте запитання, яке спонукало б учнів до активних розумових дій, витримуйте паузу, яка дає змогу всім учням зібратися з думками; лише після цього запрошуйте конкретного учня для відповіді.

9.Не перебивайте монологічну відповідь учня; аналіз робіть після закінчення відповіді.

10.Важно слухайте відповіді учнів, схвальним словом, жестом і мімікою стимулюйте розумову активність вихованців.

11.Враховуйте індивідуальні особливості учнів (повільність, темперамент, мовні рефлексии та ін.).

12.Залучайте учнів до перевірки рівня опанування знань, виконання письмових робіт інших учнів класу.

13. Короткі відповіді учні можуть робити, не піднімаючись з місця.
14. Аналізуйте якість відповіді учнів, а не його особистість.

15. Після завершення відповіді робіть короткий аналіз, аргументовано й об’єктивно оцінюйте.

16. Залишайте за учнями можливість повторно опрацювати навчальний матеріал, виконати навчальне завдання відповідно до їх індивідуальних розумових можливостей.

17. Під час відповідей учень може користуватися опорними схемами, іншими наочними матеріалами.

18. Забезпечуйте оптимальні умови для всебічної перевірки знань, умінь і навичок учнів за допомогою різноманітних методів.


Ситуації, складні для учнів із слабкою нервовою системою
Найменш ефективні для оцінної діяльності вчителя:



  1. Довга напружена праця ( як домашня, так і на уроці); учень з слабкою нервовою системою швидко втомлюється, втрачає працездатність, починає помилятися, повільніше засвоює матеріал.

  2. Відповідальна самостійна, контрольна чи екзаменаційна робота, що потребує емоційного нервово-психологічного напруження, особливо тоді, коли її виконання обмежене в часі.

  3. Ситуація, коли вчитель у швидкому темпі ставить запитання і вимагає негайної відповіді.

  4. Робота в умовах, коли вчитель ставить несподіване запитання і вимагає на нього відповісти усно.

  5. Діяльність після відповіді, яку вчитель оцінив негативно, тоді учень довго переживає це і не може долучатися до роботи.

  6. Робота в ситуації, що потребує переключення уваги, відволікання на репліки вчителя, відповіді чи запитання однокласника.

  7. Ситуація, в якій необхідно розподіляти увагу, перемикати з одного виду діяльності на інший, наприклад, коли під час пояснення вчитель одночасно опитує учнів з приводу вивченого матеріалу, використовує різноманітний дидактичний матеріал – карти, слайди, підручники, просить робити записи в зошиті, позначати на карті, стежити за підручником тощо.

  8. Робота у неспокійній атмосфері, коли учні голосно розмовляють, а вчитель втратив контроль над ситуацією.

  9. Ситуація після різкого зауваження вчителя, суперечки з приятелем, однокласником тощо. Такий учень довго переживає це і не може зосередитися на виконанні навчальних завдань.

  10. Навчання в запального, нестримного, занадто емоційного педагога.

  11. На уроці необхідно засвоїти значний обсяг різноманітного за змістом матеріалу.





Правила оцінювання учнів із слабкою нервовою системою:



1.Не ставте слабку дитину в ситуацію несподіваного запитання і швидкої відповіді до нього. Потрібно дати учневі достатньо часу на роздуми і підготовку відповіді.

2.Бажано пропонувати учневі давати відповідь не усно, а в письмовій формі.

3.Не можна для засвоєння нового матеріалу обмежувати час, особливо коли цей матеріал значний за обсягом, складний і різноманітний за змістом. Педагог наперед повинен розчленувати його на окремі інформаційні частини і подавати їх поступово, у міру засвоєння.

4.Краще не змушувати відповідати за новим, щойно засвоєним на уроці матеріалом. Потрібно відкласти опитування на наступний урок, давши змогу учневі опрацювати його вдома.

5.Шляхом правильної тактики опитувань і заохочень ( не тільки оцінкою, а й зауваженням «відмінно», «добре», «молодець») потрібно формувати в учня впевненість у своїх силах і знаннях. Це допоможе йому в екстрених, стресових ситуаціях, наприклад, самостійна чи контрольна роботи, олімпіади, іспиту.

6.Варто обережно оцінювати невдачі учня, адже він важко переживає. Навпаки, треба висловити співчуття і розуміння цьому учневі.

7.Під час відповіді потрібно дати учневі час для перевірки й виправлення помилок чи неточностей.

8.Варто якнайменше відволікати такого учня, старатися не перемикати швидко його увагу, створювати спокійну атмосферу.





Ситуації, складні для учня з інертною нервовою системою:
У цих ситуаціях оцінні судження вчителя спрямовані на оцінювання особистісних рис, а не на виявлення наявності знань, умінь, навичок з предмета



1.Учитель пропонує класу завдання, різноманітні за змістом і способами розв’язання.

2.Педагог пояснює матеріал у досить швидкому темпі, незрозуміла послідовність думок і запитань до класу.

3.Обмеження в часі, а невчасне виконання загрожує негативною оцінкою.

4.Необхідність часто відволікатися на репліки вчителя, відповідь чи запитання однокласника.

5.Учитель ставить несподіване запитання і просить негайно відповісти на нього.

6.Ситуації, коли необхідно швидко перемикати увагу з одного виду діяльності на інший.

7.Педагог одразу після викладання матеріалу оцінює його засвоєння.

8.Необхідність швидко виконати завдання на кмітливість.




Правила оцінювання учнів з інертним типом нервової системи:



1.Не вимагати від таких школярів одразу долучатися до роботи, їхня активність у виконанні нового виду завдання поступово зростає.

2.Варто пам’ятати, що інертні діти не можуть виявляти високої активності у виконанні різноманітних завдань, а деякі з них узагалі відмовляються працювати в таких умовах.

3.Не потрібно вимагати від інертного учня зміни невдалих формулювань іншими висловлюваннями. Йому треба дати час на обдумування нового варіанта відповіді. Такі учні частіше дотримуються стандартів у відповідях, уникають імпровізацій.

4.Оскільки інертні учні нелегко відволікаються від попередньої ситуації, наприклад, від справ, якими вони були зайняті на перерві, не варто опитувати їх одразу на початку уроку.

5.Не варто від інертного учня вимагати швидкої усної відповіді на запитання, їм необхідно дати час на обдумування і підготовку відповіді.

6.Під час виконання завдань не треба їх відволікати, перемикати увагу на щось інше.



7.Не слід змушувати інертного учня відповідати на тему нового, щойно вивченого матеріалу. Його опитування треба відкласти до наступного уроку, щоб дати можливість вивчити його дома.





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка