Почуття психологічного благополуччя студентської молоді



Дата конвертації14.04.2016
Розмір63.2 Kb.
В.І. Лазаренко, В.П. Лазаренко

victoria_l_@rambler.ru



ПОЧУТТЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Національна металургійна академія України

Дослідження феномену психологічного благополуччя стало предметом психологічного дослідження закордонних психологів в рамках проблеми позитивного функціонування особистості в 20-х роках ХХ століття. Теоретичну базу для розуміння феномену психологічного благополуччя заложили дослідження Н. Бредбьорна, згідно з якими даний феномен розглядається як відчуття щастя або нещастя, суб’єктивного відчуття загальної задоволеності чи незадоволеності життям. Погляди Н. Бредберна отримали широке визнання в наукових колах та мають значний вплив до сих пір.

На сьогодні всі підходи щодо розуміння психологічного благополуччя можна умовно об’єднати в декілька груп. До першої групи можна віднести погляди, які виокремлюють гедоністичні та евдемоністичні вчення (Н. Бредбьорн, Е. Дінер, А. Вотермен). До другої групи відносяться погляди на психологічне благополуччя на основі дослідження проблеми позитивного функціонування особистості, в основу якої покладені погляди А. Маслоу, К. Роджерса, Г. Олпорта, К.-Г. Юнга, Е. Еріксона, Ш. Бюлер, М. Яходи, Д. Біррена. Засновником цього підходу є Керол Ріфф, яка узагальнила та виокремила шість складових феномену психологічного благополуччя: самоприйняття (прийняття себе), готовність підтримувати позитивні стосунки з оточуючими, автономність, екологічна майстерність (управління оточуючим середовищем), наявність мети в житті, особистісне зростання (індивідуальне самовдосконалення). До третьої групи відносяться погляди на феномен психологічного благополуччя на основі психофізіологічного збереження функцій та впливу генетичних факторів на індивідуальні відмінності у психологічному благополуччі. Це підхід Р.М. Райана, Е.Л. Дісі, К. Фредеріка. До четвертої групи відносяться підходи, які розглядають психологічне благополуччя як цілісне переживання, яке виявляється у суб’єктивному відчутті щастя, задоволеності собою і власним життям, а також пов’язане із базовими людськими потребами та цінностями. Такий підхід властивий П.П. Фесенко та Т.Д. Шевеленковій. Він близький до розуміння психологічного благополуччя як суб’єктивного переживання (суб’єктивного благополуччя в роботах Е. Дінера) і суб’єктивної оцінки себе і власного життя та позитивного функціонування особистості, що найбільш вдало узагальнено у шестикомпонентній теорії психологічного благополуччя К. Ріфф (що сформована в руслі гуманістичної психології). Отже, спираючись на теорію К. Ріфф, психологічне благополуччя розуміють як складне переживання людиною задоволеності власним життям, що відтворює як актуальні, так і потенціальні аспекти життя людини.

Метою нашого дослідження є емпірично з’ясувати рівень прояву почуття психологічного благополуччя студентської молоді. В нашому дослідження взяли участь студенти ДНУ ім. О. Гончара (студенти- психологи – 10, історики – 56, соціальні працівники – 21, соціологи 29 – всього 116 студентів 3 курсу) та НМетАУ (студенти – менеджери – 26 осіб 3 курсу). Всього в дослідженні взяли участь 142 студента 3 курсу. Для проведення дослідження була використана адаптована версія «Шкали психологічного благополуччя» К.Д. Ріфф [1; 2].

В таблиці 1 представлені результати дослідження.

Таблиця 1.

Усереднені показники прояву почуття психологічного благополуччя студентської молоді ДНУ ім. О.Гончара та НМетАУ

Складові психологічного благополуччя
Досліджувані за спеціальностями

Самоприйняття

Позитивні стосунки з оточуючими

Автономність

Екологічна майстерність

Наявність мети в житті

Особистісне зростання

Інтегральний показник

Психологія

(ДНУ ім. О.Гончара)



60,7

60,9

56,3

60,4

57

63

59,6

Історія

(ДНУ ім. О.Гончара)



57,7

59,2

61,9

59,0

63,1

61,3

60,3

Соціальна робота (ДНУ

ім. О.Гончара)



59,6

61,7

59,1

54,8

62,4

61,3

59,8

Соціологія

(ДНУ ім. О.Гончара)



62, 8

65,4

55,0

59,1

63,5

62,4

61,4

Менеджмент (НМетАУ)

53,7

57,0

56,8

55,7

59,9

61,5

57,5

Х ср.

57,9

60,8

57,8

57,8

61,2

61,9

59,7

Аналізуючи результати дослідження бачимо, що усереднений бал прояву інтегрального показника почуття психологічного благополуччя студентської молоді в цілому знаходиться в межах середнього рівня (59,7 балів) на межі з високим рівнем (середній показник знаходиться в межах 38-60 балів). У студентів різних спеціальностей інтегральний показник почуття психологічного благополуччя дещо відрізняється, але знаходиться в межах 57-62 балів, найвищим є показник у студентів-соціологів ДНУ ім. О. Гончара (61,4 балів). Дещо нижчим є показник психологічного благополуччя у студентів-істориків (60,3 бали), потім у студентів соціальної роботи (59,8 балів), у студентів-психологів (59,6 балів) і найнижчим є показник у студентів-менеджерів НМетАУ (57,5 балів).

За окремими складовими почуття психологічного благополуччя найвищими є показники у всіх студентів за шкалою особистісного зростання (61,5 балів), потім за рівнем зниження знаходяться показники за шкалами наявність мети в житті (61,2 бали), прагнення до підтримки позитивних стосунків з оточуючими (60,8 балів) та виходять за межі середнього рівня в бік високого рівня. Практично однакові показники прояву за шкалами самоприйняття (57,9 балів), автономність (57,8 балів), екологічна майстерність (57,8 балів) та відповідають середньому рівню, але наближаються до високого. Також виявлені певні відмінності між показниками за окремими складовими конструкту психологічного благополуччя у студентів різних спеціальностей.

Із задоволенням можна відзначити, що в цілому у студентів почуття психологічного благополуччя має середній рівень на межі з високим, що дозволяє говорити про позитивне психологічне функціонування студентської молоді в цілому та за окремими складовими конструкту психологічного благополуччя особистості. Разом з тим, у студентської молоді ще є резерви у досягненні високих показників почуття психологічного благополуччя (високий рівень прояву знаходиться в межах 61-84 балів).

Цікавим є той факт, що у студентів ДНУ ім. О. Гончара вищими є показники прояву почуття психологічного благополуччя порівняно із показниками студентів НМетАУ. Напевно, це можна пояснити тим, що у студентів спеціальностей ДНУ, які взяли участь у дослідженні, значну частину їх професійної підготовки складають дисципліни психологічного та гуманітарного циклу, що, напевно, суттєво впливає на розуміння ними своїх психологічних явищ та вміння більш ефективно регулювати власні психічні явища та досягати позитивного психологічного функціонування.

Також, на наш погляд, це свідчить про те, що у вищих навчальних закладах технічного профілю не можна не тільки скорочувати викладання психології, як це відбувається в останній час у зв’язку з реформуванням вищої освіти, а навпаки необхідно збільшувати кількість годин на викладання психології. Крім того, необхідно всебічно посилювати роль психологічної служби на всіх рівнях системи освіти та у ВНЗ, зокрема.

Перспективним є дослідження вікових аспектів динаміки почуття психологічного благополуччя людини, оскільки існує припущення, що профіль психологічного благополуччя змінюється з віком.


ЛІТЕРАТУРА:

1. Знанецька О.М. Методика дослідження феномену психологічного благополуччя: опис, адаптація, застосування // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. Педагогіка і психологія. – Д., 2004. – Вип. 7. – С. 3-10.



2. Шевеленкова Т.Д., Фесенко П.П. Психологическое благополучие личности (обзор основных концепций и методика исследования) // Психологическая диагностика. – 2005. – №3. – С. 34-56.






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка