«Планування виробничих витрат собівартості продукції тваринництва»




Скачати 125.46 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір125.46 Kb.



Курсова робота

з дисципліни: «Організація планування»


на тему: «Планування виробничих витрат собівартості продукції тваринництва»

ЗМІСТ



Вступ 3

РОЗДІЛ 1. Економічний зміст виробничих витрат продукції тваринництва та її класифікація 5

1.1. Характеристика виробничих витрат за об’єктами і статтями в тваринництві 5

РОЗДІЛ 2. Планування виробничих витрат продукції тваринництва 9

2.1. Калькулювання собівартості продукції тваринництва 9

Висновки і пропозиції 11

Список використаних джерел 12



Вступ

Сільське господарство в Україні знаходиться в глибокій кризі, стало майже повністю збитковим і занепадає. Головним етапом подолання цієї кризи може буде покращення вирощування і відгодівлі тварин. Сьогодні в тваринництві значно зменшилося поголів’я тварин і птиці, вкрай низька ефективність його використання, в результаті - зменшилося виробництво продукції. Найбільшу тривогу викликає те, що скорочується поголівя худоби та птиці в сільськогосподарських підприємствах і в господарствах населення.

Вітчизняна галузь тваринництва потребує державної підтримки у напрямі налагодження випуску технологічного обладнання з урахуванням інноваційних технологій.

Реорганізація форм господарювання в агропромисловому комплексі неминуче вимагає удосконалення системи планування виробничих витрат собівартості продукції тваринництва. У зв'язку з цим у загальному контексті дослідження проблем, пов’язаних зі змінами господарського механізму, необхідно розглянути і питання про стан господарського обліку в тваринництві та визначити основні напрями його вдосконалення. При цьому особливу увагу варто приділити організації системи первинного обліку в тваринництві з метою зниження собівартості її продукції.

Покращення роботи в даній галузі залежить від прогресивних форм організації його роботи, вдосконалення методів аналізу та розробки заходів, що забезпечують покращання планування та управління виробничою діяльністю. У зв'язку з цим першочергового значення набувають питання покращання обліку витрат тваринництва. Організація обліку роботи тваринництва була завжди проблематичним питанням. Во­на змінювалася разом зі зміною організаційної форми роботи та формою матеріального заохочення за виконані роботи. У сільськогосподарських підприємствах твариннитво було і залишається на сучасному етапі окремим структурним підрозділом, який об'єднує в собі найбільш кваліфікованих працівників підприємства і потужну техніку, за допомогою якої виконується майже весь обсяг тваринницьких робіт.

Дуже важливу роль при виробництві продукції тваринництва має правильне планування та облік витрат, який необхідний для обчислення собівартості продукції. Підприємства здійснюють його згідно з Типовим положенням з калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції в частині, яка не суперечить вимогам П(С)БО 16 „Витрати”.

Об’єктами планування виробничих витрат у тваринництві виступає доросле стадо ВРХ, молодняк на вирощуванні та відгодівлі.

Метою планування виробничих витрат тваринництва на сільськогосподарських підприємствах є документоване, своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на виробництво продукції для забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Облік витрат у сільськогосподарському виробництві повинен забезпечувати оперативне, достовірне та повне надходження інформації щодо кількості та вартості одержаної продукції, трудових, матеріальних та грошових витрат на виробництво продукції тваринництва по підприємству в цілому та окремих його структурних підрозділах (фермах).

Актуальність даної теми курсової роботи полягає в тому, що в останні роки спостерігається ріст виробничих витрат тваринництва і збільшення її собівартості, а отже сільськогосподарські підприємства повинна налагодити планування та облік цих витрат з метою виявлення резерву їх зниження.

Завданням курсової роботи є:

- ознайомлення з методикою планування та обліком виробничих витрат тваринництва;

- технологією утримання тварин на фермах та їх впливом на собівартість продукції;

- розглянути як проводиться калькулювання собівартості продукції тваринництва;

- знайти раціональні шляхи поліпшення обліку внутрішнього контролю витрат та виробничої собівартості.

РОЗДІЛ 1. Економічний зміст виробничих витрат продукції тваринництва та її класифікація

1.1. Характеристика виробничих витрат за об’єктами і статтями в тваринництві

Виробничі витрати є породженням відповідних факторів виробництва, їх економічний зміст можна ви­значити як спожиту частку виробничих ресурсів.

Витрати - це використані у процесі виробництва різні речовини і сили природи на виготовлення нового продукту праці. В умовах товарного виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту називають собівартістю. Зміст термінів витрати і собівартість поєднується в понятті ви­трати виробництва.

Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» витратами визнаються:

- витрати відображуються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань;

- витратами звітного періоду визнаються або зменшення активі, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені;

- витрати визнаються витратами певного періоду одночасно визначенням доходу, для отримання якого вони здійснені;

- витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображуються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені;

- якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами.

У сільськогосподарських підприємствах витрати операційної діяльності тваринництва групуються за такими економічними елементами:

а) матеріальні затрати;

б) витрати на оплату праці;

в) відрахування на соціальні заходи;

Витрати на утримання тваринницького приміщен­ня, де розміщено кілька видів худоби, розподіляються пропорційно зайнятій площі. До складу цієї статті входить різниця між первісною вартістю та виручкою від вибракуваних тварин основно­го стада з наступним віднесенням цієї суми на витрати виробництва відповідної продукції (молоко, приплід, вов­на тощо).

Витрати на утримання допоміжних та підсобних (промислових) виробництв відносяться на кожне з виробництв безпосередньо або розподіляються між окреми­ми об'єктами обліку витрат пропорційно зайнятій площі, обсягу виконаних робіт чи сумі витрат на оплату праці працівників, зайнятих виконанням виробничих операцій.

У статті "Інші витрати" відображаються витрати, що безпосередньо пов'язані з виробництвом певної про­дукції і не включені до жодної з наведених вище статей, а саме:

а) вартість спецодягу та спецвзуття, що видаються працівникам, зайнятим доглядом за худобою, птицею тощо (за винятком вартості спецодягу, який видається ветеринарним працівникам і сторожам), а також інших малоцінних швидкозношуваних предметів;

б) вартість підстилки для тварин (соломи, торфу, тирси);

в) витрати на штучне осіменіння тварин (утримання пункту, вартість сперми, оплата праці техніка штучного осіменіння тощо);

г) витрати на будівництво та утримання літніх таборів, загонів, навісів та інших споруд некапітального характеру для тварин. Ці витрати обліковуються у складі витрат майбутніх періодів, а на собівартість відносяться рівними частками протягом терміну використання зазначених споруд, який встановлюється комісією з прийняття відповідного об'єкта в експлуатацію;

д) платежі за страхування майна, тварин, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах зі підвищеною небезпекою для життя і здоров'я у випадках, передбачених законодавством;

є) інші витрати, що включаються до собівартості про­дукції (робіт, послуг) і не віднесені до цієї та інших статей витрат. Ці витрати, як правило, безпосередньо відносяться на відповідні види тварин.

стада тварин. Після вирощування та відгодівлі господарство реалізує тварин на м’ясо.

З метою планування та обліку тварин поділяють на дві групи:

- робоча і продуктивна худоба;

- тварини на вирощуванні та відгодівлі.

Робоча і продуктивна худоба належить до необоротних активів і включає поголів’я корів, бугаїв, основне стадо свиней. А тварини на вирощуванні та відгодівлі належать до оборотних активів і включає молодняк тварин, тварин на вирощуванні та відгодівлі.

Тварини на вирощуванні та відгодівлі - це особливий вид оборотних засобів. З одного боку, це матеріальні цінності, які надійшли з виробництва як готова продукція або куплені на стороні. З іншого - особливий вид засобів - живі організми, які знаходяться весь час у незавершеному виробництві. Йде безперервний виробничий процес, в якому готова продукція постійно змінює свій обсяг і вартість. Одержаний молодняк тварин потрібно постійно годувати і навіть тоді, коли тварини уже відгодовані. Таким чином тварини являють собою особливий вид готової продукції, яку не можна виділити із виробничого процесу як закінчений цикл, або взяти частину продукції меншу ніж одна голова тварин. Ця продукція перебуває у процесі виробництва аж до вибуття з господарства. До складу тварин на вирощуванні та відгодівлі включають поголів’я, вирощене у власному господарстві та придбане на стороні.

Облік процесу виробництва в тваринництві дає змогу нагромаджувати і систематизувати витрати на вирощування та відгодівлю тварин, стежити за збільшенням їх живої маси, вести облік наявного поголів’я, його живої маси, вартості на початок звітного періоду, а також змін цих показників за звітний період.

Витрати на утримання тварин обох груп в бухгалтерському обліку відображають у складі виробництва за субрахунком 232 „Тваринництво”.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси” молодняк тварин і тварини на відгодівлі відносять до запасів тому, що вони відповідають визначенню запасів як активів, що утримуються для подальшого

РОЗДІЛ 2. Планування виробничих витрат продукції тваринництва

2.1. Калькулювання собівартості продукції тваринництва


Калькулювання собівартості тваринницької продукції є частиною внутрішньогосподарського (управлінського) обліку підприємства. Воно дає можливість керівникам приймати рішення при здійсненні господарської діяльності пов'язаної із ціноутворенням.

Основними документами, що регламентують порядок формування виробничої собівартості та собівартості реалізованої тваринницької продукції для всіх підприємств незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, у тому числі тих, що перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, є П(С)БО 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318, зі змінами та доповненнями та розроблені на його підставі галузеві методичні рекомендації щодо формування собівартості продукції (робіт, послуг).

Пункт 11 П(С)БО 16 «Витрати» передбачає формування двох видів собівартості:

1) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), що включає: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі витрати і постійні розподілені загальновиробничі витрати;

2) собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), що складається з: виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої протягом звітного періоду; нерозподілених постійних загальновиробничих витрат; наднормативних виробничих витрат.

Собівартості реалізованої тваринницької продукції включає не лише власне виробничу собівартість виробленої сільськогосподарським підприємством продукції та реалізованої протягом звітного періоду, а й інші визначені витрати.

- застосування ресурсозберігаючої технології, що забезпечує економію матеріалів та енергії, вивільнення робітників;

- чіткого дотримання технологічної дисципліни, що призводить до скорочення втрат;

- збалансованої експлуатації виробничих потужностей, що призводить до скорочення вартості основних засобів;

- розробки оптимальної стратегії розвитку тваринництва як галузі, що забезпечує раціональний рівень виробничих витрат.

Кожний напрям зниження виробничих витрат продукції тваринництва передбачає ряд заходів, які в сукупності складають конкретні плани.

В будь-якому сільгосппідприємстві є резерви для збільшення виходу продукції тваринництва, це підвищення продуктивності основного стада великої рогатої худоби. Підвищення продуктивності птиці відбувається на основі інтенсифікації сільського господарства, яка в свою чергу є важливою умовою зниження собівартості продукції.

Економічна ситуація на підприємствах, які займаються виробництвом продукції тваринництва, вимагає від них своєчасного прийняття ефективних управлінських рішень. Зробити це неможливо без достовірної, належним чином обробленої та підготовленої для управління інформації про фінансово - господарську діяльність підприємства. Інструментом для одержання такої інформації виступає планування собівартості продукції, де основним моментом має бути зниження виробничих витрат.

Калькулювання собівартості тваринницької продукції надає керівництву підприємства оперативну, достовірну та об’єктивну інформацію про майбутні витрати.

При автоматизації обліку на підприємствах підвищується ефективність і прискорюється процес обробки даних, що надає можливість оперативно приймати рішення по зниженню тих чи інших витрат. Тому досить часто доцільно впроваджувати автоматизовану систему обліку не з метою отримання глобального результату, а для того, щоб вирішити ряд локальних проблем.


Висновки і пропозиції


В даній курсовій роботі було розглянуто тему «Планування виробничих витрат собівартості продукції тваринництва».

Однією з найбільш характерних ознак ринкової економіки є жорстка конкурентна боротьба сільськогосподарських підприємств за досягнення ними очікуваних результатів своєї господарської діяльності не тільки на основі ефективного управління. Зниження виробничих витрат призводять до зниження собівартості виробництва продукції тваринництва.

Плани оперативного економічного контролю за використанням предметів праці, живої праці та фонду її оплати, а також засобів праці являються складовими частинами планування, економічного контролю за формуванням собівартості продукції. Контролюючи використання праці, засобів та предметів праці, необхідно систематизувати результати контролю по видам тваринницької продукції, на собівартості якої може відобразитись порушення норм витрат (збільшення або зменшення витрат або обсягів виходу продукції).

Накопичені дані допомагають при аналізі роботи тваринницького господарства, сприяти виявленню резервів збільшення продуктивності праці, використання техніки, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів господарства.

В даній курсовій роботі розглянуто сучасний розвиток в тваринницькій галузі; склад витрат, зосереджена увага на статтях витрат; також розглянуті облік витрат і обчислення собівартості продукції; охарактеризувані шляхи зниження виробничих витрат продукції тваринництва.



Список використаних джерел



  1. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник.  К.: ІЗМН, 2003.  512 с.

  2. Баккет М. Фермерское производство: организация, управление, анализ.  М.: Агропромиздат, 2002.  470 с.

  3. Блегборн С. Планирование и организация производства на фермах: Пер. с англ.  М.: Прогресс, 2001.  443 с.

  4. Блэк Д., Клоусон М., Сайр Ч. Н., Вилкокс В. В. Органзация сельскохозяйственных предприятий в США.  М., 2000.

  5. Вітлінський В. В., Наконечний С. І. Ризик у менеджменті.  К.: ТОВ «БорисфенМ», 2001.  336 с.

  6. Власність у сільському господарстві.  К.: Урожай, 2005.  349 с.

  7. Гатаулін А. М., Гаврилов Г. В., Харитонова Л. А. Економіко-мате­матичні методи в плануванні сільськогосподарського виробництва.  К.: Вища шк., 2003.  260 с.

  8. Дем’яненко С. І. Економіка і менеджмент селянського (фермерсь­кого) господарства // Посібник фермера-орендаря (організаційно-еконо­мічні аспекти): Навч. посібник.  К.: Урожай, 2005. — С.4273.

  9. Дем’яненко С. І. Формування виробничих витрат селянських (фермер­ських) господарств в умовах ринкової економіки.  К.: Урожай, 2002.  152 с.

  10. Дем’яненко С. І. Вплив макроекономічного регулювання на виробничі витрати в сільському господарстві.  К.: КДЕУ, 2000.  100 с.

  11. Дем’яненко С. І. Власність на виробничі ресурси і формування собівартості продукції в сільському господарстві.  К.: МНТУ, 2001.  160 с.

  12. Диксон Д. Е. Н. Совершенствуйте свой бизнес: Пер. с англ.  М.: Финансы и статистика, 1999.  224 с.

  13. Зіновчук В. В. Кооперативна ідея в сільському господарстві України і США.  К.: Логос, 1999.  224 с.

  14. Касл Э., Бекер М., Нельсон А. Эффективное фермерское хозяйство.  М.: Агропромиздат, 2003.  496 с.

  15. Коваленко Ю.С., Линник В.Г. Нормативный метод планирования, учета и контроля затрат в животноводстве.  М.: Агропромиздат, 2005.  125 с.

  16. Кораблін С. Деякі обмеження моделі В.Леонтьєва «затративипуск» // Економіка України. – 2007. – № 9. – С.4250.

  17. Красавин Н. Н. Эффективность затрат в сельском хозяйстве.  М.: Колос, 1999.  88 с.

  18. Лановой В. Т., Шныпко А. С. Противозатратный механизм хозяйствования.  К.: Оникс, 2000.  261 с.

  19. Месель-Веселяк В. Я. Удосконалення відносин власності – основа аграрних перетворень // Економіка АПК. – 2007. – № 6. – С. 3–13.

  20. Мохарт А. Аналіз впливу зміни виробничих затрат галузей на структуру економіки // Економіка України. – 2007. – № 7. – С. 8688.

  21. Нелеп В.М. Рыночная стратегия сельскохозяйственного предприятия // Экономика Украины. – 2007. – № 12. – С. 5356.

  22. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси: Пер. з англ.  К.: Вік, Глобус, 2005.  383 с.

  23. Новожилов В.В. Проблемы измерения затрат и результатов при оптимальном планировании.  М.: Экономика, 2002.376 с.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка