Планування контролю Види, методи та форми контролю Основні типи аналізу уроку



Скачати 106.2 Kb.
Дата конвертації18.04.2016
Розмір106.2 Kb.

Посібник містить методичні рекомендації та практичний матеріал щодо організації роботи методичної служби ліцею з контролю за організацією навчального процесу та ефективністю роботи педагогічних працівників. Рекомендований до використання заступникам директора з НР та методистам ПТНЗ



Розглянуто та схвалено на засіданні педагогічної ради

(Протокол № ___________ від _________________)


Підготовлено до друку навчальною частиною

ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей»


Зміст


  1. Вступ

  2. Планування контролю

  3. Види, методи та форми контролю

  4. 4.Основні типи аналізу уроку

  5. Основні функції контролю в ПТНЗ

  6. Організація планування з контролю за навчально-виховним процесом

  7. Типи аналізу уроку

  8. Дидактичні матеріали

  9. Література



  1. ВСТУП

Відповідно до Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах затвердженого наказом Міністерства освіти і науки № 419 від 30.05.2006 контроль за організацією навчально-виробничого процесу є одним із основних напрямків роботи навчального закладу та є окремим розділом в Плані роботи на рік ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей», який передбачає планування та виконання заходів щодо здійснення контролю за станом навчальної, навчально-виробничої, навчально-виховної роботи, визначення рівня знань, умінь та навичок учнів, слухачів відповідно до вимог робочих навчальних планів та робочих навчальних програм.

Внутріліцейний контроль організується і проводиться керівниками навчального закладу. Досвід роботи показує, що дієвість і ефективність контролю обумовлюється чіткою постановкою мети і завдань контролю, правильним вибором і раціональним поєднанням різних видів, форм і методів контролю.

Мету контролю за навчальним процесом я, в першу чергу, визначаю як перевірку фактичного виконання педагогами науково обґрунтованих вимог до змісту і методів навчання і виховання, а також перевірку якості знань, умінь і навичок учнів.

Загальна мета внутріліцейного контролю за навчальним процесом диференціюється і конкретизується в його завданнях, серед яких я виділяю головні, найбільш характерні для ліцею. До них відношу:

- перевірку якості викладання і рівень знань, умінь і навичок учнів;

- виконання навчальних планів та програм;

- об’єктивність оцінювання навчальних досягнень учні;

- дотримання вимог до ведення навчально-плануючої та ділової документації;

- надання допомоги викладачам, особливо молодим, початківцям;

- реалізація педагогічними працівниками власної методичної мети, мети ліцею та області;

- виявлення передового досвіду роботи, узагальнення і поширення його в педагогічному колективі;

- організація роботи викладачів з удосконалення навчально-виховного процесу.




  1. Планування контролю

Як відомо ефективній організації контролю за навчальним і виховним процесом сприяє його правильне планування, а тому в ліцеї розроблена система планування контролю, яка включає в себе:

  • перспективний план конролю за навчальним процесом (на 5 років);

  • план контролю на рік;

  • розділ «Контроль за навчальним процесом» у плані роботи на місяць;

  • календарний план методичної роботи (див. додатки).

Контроль здійснюється у відповідності з графіками контролю, які складають заступниками директора на рік.

Планування внутріліцейного контролю здійснюється у вигляді окремого розділу плану роботи ліцею на рік. При цьому враховуються завдання, які стоять перед колективом ліцею у новому навчальному році, вказівки органів профтехосвіти, підсумки навчально-виховної роботи ліцею за минулий навчальний рік, рішення педагогічної ради, пропозиції методичних комісій та інше.

Конкретні цілі, зміст і методи контролю, форми обговорення його результатів, а також особи, яка його здійснюють, вказані у плані контролю на місяць, до якого прикладений графік відвідування уроків і позаурочних виховних заходів, в тому числі занять гуртків, секцій, клубів і т.д.

При плануванні внутріліцейного контролю необхідно передбачити:



  • систему перевірки всіх сторін навчально-виховного процесу

приділяючи особливу увагу якості проведення уроків занять;

- організації позаурочної роботи з учнями в тому числі за місцем проживання, рівень їх знань, вмінь і навичок, стан їх дисципліни, роботи з батьками;

- координацію дій і єдність вимог зі сторони керівництва училища, перевірку виконання пропозицій за підсумками попередніх перевірок, раніше прийнятих за результатами контролю;

- розподіл ділянок контролю між керівниками училища у відповідності з їх посадами, спеціальністю і практичним досвідом;

- заходи за підсумками контролю.

Внутріліцейний контроль повинен бути спрямований на вивчення і

аналіз:

- виконання постанов, положень реформи загальноосвітньої і професійної школи, вказівок директивних органів;



- виконання нормативних документів;

- ідейно-політичного і науково-методичного рівня уроків, стан викладання суспільних, загальноосвітніх, загально-технічних і спеціальних дисциплін, виробничого навчання і виробничої практики учнів;

- виконання навчальних планів і програм;

- якість загальноосвітньої і професійної підготовки, рівня знань, умінь і навичок учнів;

- організація розпорядку навчання, праці і відпочинку учнів, стан їх дисципліни, поведінки в навчанні і в/н:

- стан позакласної виховної роботи з учнями, залучення всіх учнів до занять художньою, технічною творчістю, спортом, туризмом, роботи

профілактиці правопорушень серед учнів; їх фізичного виховання, допризивної підготовки;

- організація і стан індивідуальної роботи з учнями на уроках позаурочний час, їх самопідготовки;

- ведення плануючої, звітної і облікової документації, організації і ефективної методичної роботи;

- система роботи майстрів в/н, вихователів, викладачів, їх передового педагогічного досвіду, в тому числі з класного керівництва, роботі з батьками, за місцем проживання, з базовими підприємствами;

- стан комплексного-методичного забезпечення навчально-матеріальної бази з кожного предмета і професії, бібліотечного фонду , окремих засобів виховної роботи, ефективності їх використання;

- інших сторін роботи навчального закладу.

В залежності від поставленої мети внутріліцейний контроль може здійснюватись як фронтальний і комплексний так і тематичний (вивчення якого-небудь визначеного питання). В залежності від об’єкта перевірки він може бути персональним (вивчення роботи одного викладача, майстра в/н., вихователя), предметно-узагальнуючим (перевірка роботи викладачів одного предмету або майстрів в/н одної спеціальності), класно-узагальнюючим (вивчення роботи викладачів і майстрів в/н, які працюють в одній навчальній групі).
3. Види, методи та форми контролю

Вид контролю – це сукупність форм контролю, проведених з певною метою.

Виходячи з мети проведення, можна виділити два види контролю: тематичний (поглиблене вивчення й одержання інформації про стан певного елемента управління) і фронтальний (одночасна всебічна перевірка об'єкта управління в цілому).



Форма контролю – це спосіб організації контролю. Форми розрізняють за періодичністю та за способом організації.

За періодичністю:



  • вхідний;

  • попередній;

  • поточний;

  • проміжний;

  • підсумковий.

За способом організації:

  • персональний;

  • класно-узагальнюючий;

  • предметно-узагальнюючий;

  • тематично-узагальнюючий;

  • оглядовий;

  • комплексно-узагальнюючий.

Метод контролю – це спосіб практичного здійснення контролю для досягнення поставленої мети.

Найбільш ефективними методами контролю для вивчення стану освітньої діяльності є:



  • спостереження;

  • аналіз;

  • бесіда;

  • вивчення документації;

  • анкетування;

  • хронометраж;

  • усна або письмова перевірка знань.

В якості основних форм і методів внутріліцейного контролю можуть проводитися:

- відвідування і аналіз уроків теоретичного і виробничого навчання, виробничої практики, позакласних виховних заходів, аналіз виконання навчальних планів і програм;

- спостереження за роботою майстрів в/н, викладачів, класних керівників, вихователів та інших педагогічних працівників ліцею;

- співбесіди з майстрами в/н, викладачами, вихователями з різних питань їх діяльності, безпосередня перевірка якості знань, умінь і навиків учнів шляхом усного опитування, виконання учнями робіт й завдань перевіряючої особи, проведення фронтальних контрольних і перевірних робіт;

- періодична перевірка зошитів, конспектів, контрольних робіт, перевірка змісту і об’єму домашніх завдань учнів;

- аналіз плануючої і звітної документації, звітів педагогічних працівниківліцею і статистичних даних;

- інші форми і методи.
4.Основні типи аналізу уроку

Аналіз уроку є найскладнішою частиною функціональних обов'язків керівників професійно-технічних училищ.

Завдання керівника - під час аналізу навчального заняття не тільки побачити окремі його елементи, а й визначити характер і засоби взаємозв'язку між ними, вміти оцінити результати цієї взаємодії відповідно до мети та завдань заняття. Особливістю сучасного аналізу уроку є його оцінка за результатами праці та аналізу пізнавально-творчої діяльності учнів. Аналіз навчальних занять це творчий процес, тому обмежувати його конкретною схемою не слід.

Розрізняють наступні типи аналізу уроку:

І. Короткий оціночний аналіз - це загальна оцінка навчально-виховної функції уроку, що характеризує рішення освітнього, виховного та розвиваючого завдань і яка дає оцінку їхньої реалізації.

II. Системний аналіз - це розглядання уроку як єдиної системи з точки

зору рішення головного дидактичного завдання и одночасно рішення розвиваючих завдань уроку, формування знань, уміння і навичок учнів, засвоєння ними способів навчання.

III. Повний - це система аспектних аналізів, що включають оцінку реалізації завдань уроку, зміст і види навчальної діяльності учнів за такими характеристиками, як рівні засвоєння учнями знань і способів розумової діяльності, розвиток учнів, реалізація дидактичних принципів, результативність уроку.

IV. Структурний поетапний аналіз - це виявлення та оцінка домінуючих структур /елементів/ уроку, їх доцільністю забезпечує розвиток пізнавальних здібностей учнів.

V. Структурно-часовий аналіз - це оцінка використання часу уроку на кожному його етапі.

VI. Аналіз виховної спрямованості уроку - це оцінка та виявлення шляхів найбільш ефективного використання навчального матеріалу для виховання якостей особистості учнів.

VII. Комбінований аналіз - це оцінка /одночасна/ основаної дидактичної мети уроку та структурних елементів.

VIII. Дидактичний аналіз - це аналіз основних дидактичних категорій (реалізація принципів дидактики, відбір методів, прийомів і засобів навчання і навчання учнів, дидактична обробка - навчального матеріалу уроку, педагогічне керівництво самостійною пізнавальною діяльністю тощо).

IX. Психологічний аналіз - це вивчення виконання психологічних вимог до уроку / забезпечення пізнавальної діяльності учнів розвиваючого типу/.

X. Комплексний аналіз - це одночасний аналіз дидактичних, психологічних та інших основ уроку /найчастіше системи уроків/.

XI. Психолого-педагогічний аналіз уроку - одночасний аналіз дотримання педагогічних і психологічних основ процесу навчання.

XII. Аспектний аналіз - це розгляд, детальне та всебічне вивчення й оцінка під певним кутом зору якогось боку чи окремої мети уроку у взаємозв’язку з результатами діяльності учнів.

Основні недоліки відвідування та аналізу уроків

Не проводиться якісна всебічна підготовка до відвідування уроку.

Часто не визначається мета відвідування.

Не завжди проводиться аналіз уроку.

Висновки не завжди чи не повністю відповідають меті відвідування.

Висновки неконкретні, скупі.

За висновками не простежується основного – результативності уроку.

Для аналізу уроків використовується єдина (часто й неадаптована) схема.

Рекомендації загальні, часто суперечливі, випадкові, неадресні.

Висновки не можуть бути використані для подальшого планування організації методичної роботи з педагогіка, вдосконалення всієї системи навчально-виховної роботи.

Не простежується робота щодо виконання рекомендацій, даних на попередніх уроках.




  1. Основні функції контролю в ПТНЗ

  • інформаційна (створення достатньої кількості правдивої інформації про якість освіти і виховання в школі);

  • діагностична (вивчення реального стану навчально-виховного процесу та його результативності в школі);

  • управлінська (реальний вплив управління на реалізацію мати та завдань діяльності);

  • педагогічна (побудова цілісного процесу навчання, виховання та розвитку учнів);

  • адаптаційна (мінімізація негативних наслідків у школі).

Керівник повинен знати:

  • структуру внутрішньо шкільного контролю в школі;

  • зміст кожної підсистеми;

  • форми і методи контролю.


Література

  1. Закон України про професійно-технічну освіту.

  2. Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах. Затверджено Наказ МОН України 30.05.2006 № 419. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.06 за № 711/12585.

  3. Л.Б. Полак. «Навчально-виховний процес у закладах профтехосвіти; управлінський аспект». – К.: Вища школа., 1999.

  4. Ю.І. Афанасєв. «Аналіз уроку теоретичного навчання. Методичні рекомендації». – М.: Вища школа., 1996.

  5. Використання внутріліцейного контролю для підвищення якості навчально-виховного процесу в навчальних закладах профтехосвіти. /Методичні рекомендації/. – М.: Вища шк., 1989.

  6. Т.М Десятов., О.М. Коберник, Б.Л. Тевлін, Н.М. Чепурна «Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом». – Харків. Видавнича група «Основа», 2003.





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка