План роботи методичної студії «Місто майстрів»



Сторінка2/6
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.91 Mb.
1   2   3   4   5   6

4. Практикум

Практикум - етап особливого інтересу для педагога-практика. Йому треба бачити практичне втілення теоретичних ідей і «тут і зараз» випробувати технологію такого втілення. Призначення практикуму - формувати первинний професійний досвід у педагога.

Складається система рольових вправ, які, з одного боку, є ілюстрацією практичної реалізації виробленого рішення, а з іншого боку, виконують функції навчання деяких професійних умінь. Саме в ході таких вправ вперше опробуются варіанти поведінкових форм, складається перший професійний досвід. Безперечно, що існує ряд інших методик для проведення первинного досвіду:

§ ігрове відтворення реальної ситуації педагогічної повсякденності;

§ ділова гра, коли студенти отримують певні професійні ролі;

§ сценічні ілюстрації за складеним тексту, коли студійці відтворюють театралізованим порядком зафіксовану ситуацію виховання;

§ дослідно-експериментальна перевірка в умовах практичної дійсності в аудиторії і за стінами аудиторії після закінчення занять.

Дуже добре вносити ігровий елемент у такого роду вправи, щоб студійці були психологічно розкуті і, завдяки цікавому сюжетом гри, повністю розкрив свої здібності, були б максимально вільні. Особливо важливо підкреслити, що професійна недосвідченість не дозволяє студенту відразу навчитися найвищого рівня професійного вміння, але дозволяє помилятися, говорити «дурості», давати «нісенітні» варіанти професійної поведінки - все це, зрештою, відкриває шлях для проб і помилок «тут і зараз», але не тоді, коли педагог прийде до дітей і почне з ними роботу. Краще помилятися в навчальній аудиторії, ніж здійснювати їх у професійній діяльності.



5. Рефлексія

Це короткий етап осмислення значущості проведеної роботи для кожного учасника групової роботи. Через відображення минулого («що ми робили», «що зрозуміли», «як себе почували», «що було важливим для майбутньої професії...») свідомість виокремлює сутність того, що сталося, визначає роль для подальшого життя осмисленого явища. Найчастіше рефлексія проводиться за допомогою методик «недописаного пропозиції»: «За цей час я зрозумів, що...», або «Я не даремно провів цей час, тому що...», або «Головним для мене було...» - або ж щось подібне, що допомагає зробити оцінку професійних здобутків. Але, звичайно, може бути поставлений один загальний лаконічний питання, наприклад: «чи Не даремно я провів цей годинник?» або «Що було головним для тебе й твого професіоналізму?» Можна на початковому етапі обмежуватися лише питанням про самопочуття: «Як ти себе відчував під час занять?» А після серії занять не виключається оцінний варіант відображення стану або своєї роботи на заняттях: наприклад, «Моя робота може бути оцінена на «5».

Рефлексія завершує одиничне навчальне заняття, але може бути проведена як підсумкове осмислення якого-то цілком певного етапу студійної роботи. Тоді вона приймає форму усній або письмовій рефлексії при однаковій методикою.

...Наведемо приклади з матеріалів письмової форми рефлексії студентів по завершенні всього курсу педагогічної технології. Ось фрагменти зі студентських робіт, присвячених осмисленню значущості курсу: «...Моє головне досягнення - я змогла перебороти страх перед аудиторією...»; «...Я зробив перший крок свого професійного практичного навчання...»; «...Розкрився мій внутрішній світ, я позбулася комплексів, я відкрила в собі здатність спілкуватися...»; «Тепер я можу сказати те, що я думаю...»; «Я дуже сором'язлива людина і тому агресивний, такі заняття стали для мене засобом подолати і те, і інше»; «У відносинах зі своїми близькими я стала більш терпимим, я стала відкритою, доброзичливою, товариською, я розумію саме себе» Рефлексія може проводитися на емоційному рівні, коли студійці повідомляють про своїх переживаннях в процесі навчальних занять. Але з часом викладач домагається аналітичного рівня рефлексивного діяльності студійців, так щоб в аналізі свого стану і своєї активності відбувався аналіз професійних здобутків.

РОЗДІЛ 2.

МОНІТОРИНГ ОСОБИСТІСНИХ І ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ ПЕДАГОГІВ, УЧАСНИКІВ МІСЬКОЇ МЕТОДИЧНИХ СТУДІЇ «МІСТО МАЙСТРІВ»

З метою дослідження особистісних та професійних якостей педагогів, на базі методичного кабінету було проведено дослідження учасників методичної студії «Місто майстрів» у якому прийняли участь 14 учителів (100%).

Діагностичний моніторинг був проведений за наступними методиками (Додаток 1.):



  1. Методика Торренса – дослідження рівня креативності педагогів.

  2. Методика «Індивідуальний стиль педагогічної діяльності», (автор А.М. Маркова, А.Я. Ніконова)

  3. Методика педагогічної орієнтованості (автор Є.І. Рогов)

За результатами первинного (вхідного) психодіагностичного дослідження була узагальнена таблиця 2.1.

Таблиця 2.1.



Узагальнені результати вхідного моніторингового дослідження педагогів.



ПІБ

ЗОШ

Методика Торренса

Індивідуальний стиль пед. діяльності (%)


Тест педагогічної орієнтованості

ЕІС

ЕМС

РІС

РМС




1

Борова Олена Олександрівна

КНВК

7

60

72

53

69

20

2

Роскошна Інна Іванівна

2

11

46

56

70

62

23

3

Кулібаба Олена Сергіївна

КНВК

11

67

56

76

50

24

4

Бакун Євгенія Олександрівна

КНВК

7

46

60

53

69

16

5

Преснякова Олена Вікторівна

КНВК

9

60

72

76

88

25

6

Воротинцева Любов Іванівна

КНВК

12

47

72

59

56

25

7

Дмитрієва Віра Олексіївна

КНВК

13

73

68

59

81

10

8

Демешко Юлія Григорівна

КНВК

7

66

64

71

63

15

9

Зарница Юлія Миколаївна

12

11

46

56

70

63

17

10

Кулікова Вікторія Сергіївна

9

12

93

80

70

62

23

11

Рагуліна Ольга Василівна

2

10

53

68

41

43

15

12

Дугельна Світлана Іванівна

12

12

46

76

70

75

18

13

Гончарова Галина Борисівна

2

10

66

32

58

37

19

14

Іванова Оксана Георгіївна

5

7

93

80

70

62

21




Середнє




9,92

61.57143

65.14286

64

62.85714

19,35

Результати первинної діагностики рівня креативності Торренса показали:

Показник креативності:



  1. Середній бал - 9,92 (середній рівень креативності)

  2. Високий рівень креативності – 7 (50%)

  3. Середній рівень креативності – 3 (21,4%)

  4. Низький рівень креативності – 4 (28,6%)

Таким чином, можна побачити, що серед педагогів переважає високий рівень творчих здібностей (високий показник – 50%), низький показник має 29% педагогів.

Результати свідчать, що переважна більшість педагогів здібні до творчого пошуку, мають добрі креативні здібності, готові до участі у інноваційних творчих проектів. Результати представлені у вигляді гістограми 2.1.

Гістограма 2.1.

Рівень креативності учасників студії.

За результатами первинної діагностики тесту педагогічної орієнтованості було отримано наступні показники:


  1. Високий рівень – 6 (42,8%) , педагоги ефективно вміють впливати на оточення, мають добрі здібності навчати, виховувати, керувати людьми.

  2. Середній рівень - 8 (57,2%). Більшість педагогів оцінюєте себе реально, проте занадто стримані, мають необхідність тренуватися у швидкій і правильній реакції на ситуацію.

  3. Низький рівень – відсутній. Педагогів не орієнтованих на викладацьку діяльність не виявлена.

Дані представлені у діаграмі 2.1. Результати первинного тесту педагогічної орієнтованості.

Діаграма 2.1.

Первинний моніторинг вивчення індивідуального стилю педагогічної діяльності (автори А.К. Маркова, А.Я. Ніконова) показав наступне, дані представлені у таблиці 2.2.:

Таблиця 2.2.

Індивідуальний стиль пед. діяльності, первинний зріз (%)



Стиль пед. діяльності

Високий

Низький

Середній

За показником

середній %:



1

Емоційно – імпровізований стиль (ЕІС)

6

4

4

62

2

Емоційно – методичний стиль (ЕМС)

1

4

9

65

3

Розмірковуюче – імпровізований стиль (РІС)

1

5

8

64

4

Розмірковуюче – методичний стиль (РМС)

2

7

5

63




Кількісні показники вибору

10 (18%)

18 (33%)

26 (48%)




У більшості студійців переважає (26 одиниць вибору, 48%), високий рівень різноманітних стилів діяльності спостерігається лише у 18% респондентів.

Аналіз результатів показав, що у більшості педагогів переважає емоційно – методичний стиль викладання (65%). Тобто для вчителів характерна орієнтація на процес і результати навчання, адекватне планування навчально – виховного процесу, висока оперативність, певна перевага інтуїтивності над рефлексивністю. Орієнтуючись як на процес, так і на результати навчання, такі учителі адекватно планують НВП, поетапно відпрацьовують весь навчальний матеріал, уважно стежать за рівнем знань всіх учнів (як слабких, так і сильних), в їхній діяльності постійно представлені повторення та закріплення матеріалу, контроль знань учнів. Таких вчителів відрізняє висока оперативність, вони чітко змінюють види робіт на уроці, практикують колективне обговорення. Використовуючи багатий арсенал методичних прийомів при відпрацюванні навчального матеріалу, активізує дітей не зовнішньою спокусливістю, а зацікавленістю самого предмета.

Розмірковуюче – імпровізований стиль (РІС) спостерігається в середньому у 65% респондентів. Для таких учителів характерна орієнтація на процес і результати навчання, адекватне планування навчально – виховного процесу. Такі педагоги проявляють меншу винахідливість у підборі й варійованості методів навчання, не завжди здатні забезпечити високий темп роботи, рідше практикують колективні обговорення, відносний час спонтанного мислення їхніх учнів під час уроку в нього менше, ніж у вчителів з емоційним стилем. Учителі із РІС менше говорить сам, особливо під час опитування, бажаючи впливати на учнів непрямим шляхом (за допомогою підказок, уточнень тощо), даючи можливість відповідаючим детально оформити відповідь.

У меншому ступені серед педагогів-студійців спостерігається розмірковуючи – методичний стиль та емоційно – імпровізований стиль.

Результати первинного опитування індивідуального стилю викладання представлені вигляді гістограми 2.2.

Гістограма 2.2.

Результати індивідуального стилю викладання

(за А.К. Марковою, А.Я. Никоновою)


За результатами діагностики педагогам надані рекомендації для активізації професійної діяльності та усунення недоліків у педагогічній діяльності (Додаток 2.)

Після проведення блоку теоретичних та практичних занять, блоку самоосвітньої діяльності педагогів, а також підготовки та проведення майстер-класів учасниками студії, був проведений повторний моніторинг особистісного та професійного рівня учителів. За результатми діагностики зроблено порівняльний аналіз щодо результативності участі педагогів у студійній роботі.

Дані представлені у таблиці.

Таблиця 2.2.

Узагальнені результати повторного моніторингового дослідження педагогів.





ПІБ

ЗОШ

Методика Торренса

Індивідуальний стиль пед. діяльності (%)


Тест педагогічної орієнтованості

ЕІС

ЕМС

РІС

РМС




1

Борова Олена Олександрівна

КНВК

10

54

76

53

69

20

2

Роскошна Інна Іванівна

2

11

46

63

70

53

19

3

Кулібаба Олена Сергіївна

КНВК

11

59

62

76

50

24

4

Бакун Євгенія Олександрівна

КНВК

8

46

60

69

67

16

5

Преснякова Олена Вікторівна

КНВК

11

58

75

76

76

23

6

Воротинцева Любов Іванівна

КНВК

12

47

75

59

56

24

7

Дмитрієва Віра Олексіївна

КНВК

13

73

68

67

76

10

8

Демешко Юлія Григорівна

КНВК

9

64

66

71

63

15

9

Зарница Юлія Миколаївна

12

11

46

56

70

65

17

10

Кулікова Вікторія Сергіївна

9

12

83

80

78

62

23

11

Рагуліна Ольга Василівна

2

11

53

68

47

41

15

12

Дугельна Світлана Іванівна

12

12

46

76

70

75

18

13

Гончарова Галина Борисівна

2

11

61

44

58

37

19

14

Іванова Оксана Георгіївна

5

8

82

80

79

62

19




Середнє




10,7

58.4


67.8


67.3


60.8


18.7











9,92

61.6

65.1

64

62.9

19,4

Аналіз повторних результатів за методикою Торренса показав наступне:

  1. Середній показник рівня креативності збільшився на 0,8 одиниць (приблизно на 1 одиницю) і склав 10,7 (вище середнього показника, показник наближений до високого). (Гістограма 2.3)

Таким чином, показники рівня креативності якісно підвищилися. Серед студійців переважає високий та середній рівень творчих здібностей, здатності до творчого пошуку, генерації нових ідей та втілення нових проектів.

Гістограма 2.3.

Результати повторної діагностики учасників студії да методикою Торренса.


  1. Дані повторного обстеження наступні:

  • Високий рівень креативності – 10 (71,4%). Показник збільшився на 21, 4%

  • Середній рівень креативності – 4 (28,6 %). Показник збільшився на 1 (7,1%)

  • Низкий рівень – 0 відсотків. Показник зменшився на 4 (28,6%)

Дані представлені у гістограмі 2.4.

Гістограма 2.4

Порівняльні результати первинної та повторної діагностики за методикою А.К. Маркової, А.Я. Нікановою

«Індивідуальний стиль викладання»


Аналіз результатів методики свідчить про наступне:

  1. За результатми роботи в студії у педагоігів зменшився показник за емоційно – імпровізованим стилем (ЕІС), тобто зменшилася кількість педагогів, які недостатньо уміють аналізувати особливості та результативність своєї роботи, працюють у швидкому темпі, орієнтуючись переважно на сильних учнів, формулюють відповіді на власні питання переважно самостійно.

  2. На 3% збільшився показник педагогів, які працюють у емоційно – методичному стилі (ЕМС), тобто з орієнтацією на процес і результати навчання, адекватне планування НВП, високу оперативність, певну перевагу інтуїтивності над рефлективністю. Такі учителі часто змінюють види роботи на уроці, практикують колективне обговорення. Використовують багатий арсенал прийомів при відпрацюванні навчального матеріалу.

  3. Також збільшився рівень розмирковюче – імпровізованого стилю (РІС) на 4 одиниці. Для педагогів, які мають такий провідний стиль характерна орієнтація на процес і результати навчання, адекватне планування навчально – виховного процесу. У порівнянні з учителями емоційних стилів, учитель РІС проявляє меншу винахідливість у підборі і варіюванні методів навчання, не завжди здатний забезпечити високий темп роботи, менше говорить сам, проте дає можливість відповідаючим детально оформити відповідь.

  4. На 2 одиниці зменшився показник за розмірковуючи – методичним стилем (РМС), де вчителі провляють консервативність у використанні засобів і способів педагогічної діяльності. Висока методичність поєднується з малим стандартним набором використовуваних методів навчання, перевагою репродуктивної діяльності учнів, рідким проявом інтерактивних технологій.

Таким чином, можна казати про ефективність впроваджених методичних прийомів, які використовувались на заняттях студії «Місто майстрів». Серед педагогів загалом підвищився рівень використання інтерактивних форм роботи, збільшився арсенал методичних прийомів при відпрацюванні навчального матеріалу, підвищилася потреба в оволодінні інноваційними педагогічними технологіями.

За результатми повторного тесту педагогічної орієнтованості отримано наступні результати:



  1. Середній показник педагогічної орієнтованості склав 18,7 балів. Порівняно з первинним показником він покращився на 0,7 балів (3,6%). Гістограма 2.5.

  2. Серед учасників студії 9 чоловік (64,3%) мають високі показники педагогічної орієнтованості, тобто мають добрі здібності ефективно впливати на оточення, виховувати, навчати, керувати іншими людьми. 5 чоловік (35,7%) оцінили себе, як надмірно стриманими, що може сприйматися оточенням , як байдужість. Показики з низьким рівнем педагогічної орієнтованості немає. Дані відображено на діаграмі 2.2.

Діаграма 2.2.

Результати повторного опитування за тестом педагогічної орієнтованості (автор Є.І. Рогов)

Гістограма 2.5.

Порівняльний аналіз результатів за

тестом педагогічної орієнтованості Є.І.Рогова


Аналіз результатів показує, що серед студійців завдяки методичній роботі підвищився рівень педагогічної орієнтованості та покращилися показники ефективного впливу на оточення, роботі в команді та керівництво іншими людьми.

Таким чином, проаналізувавши результати моніторингового дослідження, можна говорити про ефективність роботи методичної студії «Місто майстрів», яка досягла поставленої мети що підвищення професійної майстерності педагогів та розвитку особистісних якостей, необхідних для успішної професійної діяльності.

РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРАЛИ, РОЗРОБКИ ЗАНЯТЬ , ТРЕНІНГІВ МЕТОДИЧНОЇ СТУДІЇ «МІСТО МАЙСТРІВ»

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка