План-конспект вчителя світової літератури спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивчення інформаційних технологій



Скачати 184.09 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір184.09 Kb.
Урок-уявна подорож

за поемою Данте Аліг’єрі

«Божественна комедія»

(8 клас)


План-конспект

вчителя світової літератури

спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів

з поглибленим вивчення

інформаційних технологій

та технологічних дисциплін

с.Васильківці Гусятинського району

Зубко Людмили Павлівни

Урок-уявна подорож за поемою Данте Аліг’єрі «Божественна комедія»
Мета: викласти основні відомості про життя і творчість Данте –

останнього поета Середньовіччя і провісника Відродження;

з'ясувати місце його творчості в літературному процесі епохи;

ознайомити учнів із морально-філософським змістом «Божественної

комедії», її художньою структурою, особливостями композиції та

основними образами; проаналізувати І пісню «Пекла»;

поглибити поняття про віршову строфу (терцину), поему, риму;

розвивати на­вички дослідницької діяльності, виразного читання,

образного мислення;

виховувати інтерес до культурної спадщини людства, утверджувати

пріоритет особистості та загальнолюдських цінностей.
Обладнання: текст «Божественної комедії»; сонет Мікеланджело

Буонаротті про Данте, портрети Данте, Шекспіра, Дж. Боккаччо;

репродукції фресок, кар­тин, зображення скульптурних

пам'ятників архітек­тури; таблиці та схеми: «Італія в ХІ-ХV ст..»,

«Концепція світу в «Божественній комедії», «Основні образи

«Божественної комедії», «Багатозначність образів та ситуацій у пісні І

«Пекло» (О.М.Ніколенко «Вивчення зарубіжної літератури»); «Тисяча

відомих афоризмів людства»; І.Андрухів «Основи християнської

моралі»; літературознавчий словник, учнівські презентації, творчі роботи.
Тип: урок-уявна подорож.

Епіграфи: Данте малює нам не лише тісні закутки,

де він жив і куди блукав. Він малює Всесвіт,

весь величезний будинок світу...

Іван Франко. Данте Аліг'єрі.

Характеристика середніх віків.

Життя поета і вибір його поезії


Предмет поеми – людина, яка силою

своєї волі, за заслугу або через непослух

зазнає справедливої винагороди або

покарання.

Задум твору: «Врятувати людей

від ганебного стану

і привести їх до щастя».

Данте


ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

ІI. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕМИ

1. Вступне слово вчителя.

У книзі «1000 кращих афоризмів людства» вміщено портрети двох видатних людей, що являлися еталоном для західної цивілізації. Саме їм англійський літературознавець Д.Берт у своїй книзі «100 кращих літераторів» (1998) відвів два перших місця. Хто ж вони?



2. Підказка з «Чорної скриньки».

Тут знаходиться зображення поета, про життя якого складали легенди. Жінки боялися його обличчя і бороди, вкритої нібито попелом пекла.

Звичайно, це – Данте, геніальний, величний, неповторний, в самому імені якого прихований шлях до безсмертя. Данте – «той, хто дарує». Головний його твір – «Комедію» - через три століття Дж.Боккаччо назвав «Божественною», а його самого – «дарованим Божою милістю».

Завдяки йому, як пише Д.Берт, література Гомера відродилася в італійській мові, яку Данте узаконив у поетичній спадщині і передав Шекспірові та Відродженню. Саме тому літературознавець поставив ім’я Данте на друге місце після Шекспіра, а його «Божественну комедію» вважав одним із найбільш впливових і шанованих літературних творів в історії та найвеличнішою з усіх існуючих поем. (Демонстрація портретів)

Сьогодні ми дізнаємося якомога більше про Данте Аліг’єрі – поета і мислителя періоду переходу від Середньовіччя до Відродження (Проторенесансу) в Італії та його безсмертне творіння.

3. Виразне читання сонета Мікеланджело Буонаротті, художника і поета доби Відродження, присвяченого знаменитому співвітчизнику.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, ЕПІГРАФА (1) УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

На попередньому уроці ви отримали завдання ознайомитися із відомостями про життя і творчість поета з підручника та інших джерел інформації і підготувати творчі завдання. Тому сьогоднішній урок я пропоную вам здійснити у формі уявної подорожі і дізнатися, як жив Данте? Хто були його вороги? Чому сучасники не оцінили його талант? Про що він писав у своїй поемі? На яке «нове життя» прагнув навернути людство?

А допоможе нам у цьому універсальна машина часу, назву якої ви складете самостійно. (Із заздалегідь підготовлених карток-букв учні складають слово «ПОЕЗІЯ»).

IV. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК.



1. Зупинка перша. Італія в ХІ-ХV ст. (Додаток)

Презентація групи учнів-«істориків» (на мультимедійну дошку проектується карта та слайди з портретами Данте різних авторів, репродукції фресок, кар­тин, зображення скульптурних пам'ятників архітек­тури).

Повідомлення «Проторенесанс в Італії».

Вагомою сторінкою у розвитку світової культури та літератури після Сере­дньовіччя стала епоха Відродження (або Ренесанс). Уперше термін «Відроджен­ня» використав італійський гуманіст Дж. Базарі в трактаті «Життєписи ви­датних живописців, скульпторів, архітекторів» (1550). Він відтворив загальну атмосферу епохи — бажання відродити культурні цінності античності в нових історичних умовах. Чому саме античності? Бо античне мистецтво було своєрідним гімном людині, прославленням її фізичної та духовної краси. У період переходу від Середньовіччя до Нового часу людина знову опинилася у центрі уваги митців. Долаючи середньовічні уявлення про приреченість людської долі, про залежність людини від Бога, про незмінність її натури, представники ренесансної культури поетизували особистість, що усвідомила силу свого розуму і творчих можливостей.

Але перш ніж ренесансний рух поширився в усіх країнах Європи, в Італії ще на межі XIII—XIV ст. з'явилися митці, котрі на багато віків уперед визначили шлях розвитку європейської культури. Батьківщиною Відродження вважають насамперед Флоренцію, а разом із нею й інші італійські міста — Геную, Мілан, Венецію. Цьому сприяло і вигідне географічне положення і формування нової гуманістичної культури, на яку дуже вплинула антична спадщина, що найкраще збереглася в Італії. Цей період називають Проторенесансом, тобто початком Відродження. Виразниками нового гуманістичного перевороту в Італії вважають поета Данте і художника Джотто – флорентійців, патріотів свого міста і країни.

2. Зупинка друга. Флоренція ХІІІ ст.

Повідомлення групи учнів-«біографів».

Данте народився в 1265 р. у сім'ї флорентійського дворянина Аліг'єро ді Беллінчоне л'Аліг'єро. Сина назвали Дуранте, скорочено — Данте. Батько Данте володів будинками, земельними маєтками, мав середній на той час прибуток. Мати померла рано, і Данте не пам'ятав її. Коли хлопчикові виповнилося 9 років, він зустрів на вулиці свою ровесницю, доньку сусіда Портінарі на ім'я Беатріче. Ця перша зустріч зворушила його душу і створила в уяві нетлінний образ Кохання, що згодом увійшов у його творчість. Про дівчину в яскраво-червоному вбранні як про втілення Вічно Жіночого Данте розповів у своїй першій книзі «Нове життя» (1295). Поет пише про те, як розквітло й оновилося його життя, осяяне коханням до Беатріче.

Наприкінці XIII ст. Флоренція опинилась у центрі жорстокої політичної бо­ротьби. Особливої гостроти набули суперечки між гібелінами (дворянська партія, що виступала за об'єднання країни під владою німецького імператора) і гвельфами (торгово-промислова партія, яка об'єднала прибічників Папи Римського). Вреш­ті-решт гвельфи перемогли. Данте, прибічник гвельфів, бере активну участь у су­спільному житті Флоренції: він обіймає почесну посаду пріора, виконує диплома­тичні доручення, веде переговори в Римі з Папою Боніфацієм VIII. Але в таборі гвельфів немає згоди і вони розділилися на «чорних» (оптиматів) і «білих» (пополанів). Данте був завзятим «білим» і разом з іншими цехами боровся проти панування «чорних». Поет відстоював інтереси різних прошарків народу, плекав надії на об'єднання Італії, удосконалення суспільного життя, де здібності людини зможуть виявитися вповні. Внутрішньоміська боротьба була тривалою і жорсто­кою, але 1302 р. «чорні» взяли гору. Данте у той час був у Римі, і його заочно засудили до вигнання з Флоренції. У вироку говорилося, що його спалять живим, якщо він наважиться повернутися в місто. Так почалася пора поневірянь Данте. Він говорив, що зрозумів, «який гіркий хліб чужий, як тяжко підніматися чужи­ми сходами». Розповідають, що Данте побував майже в усіх містах Італії, шука­ючи притулку. Самотність на чужині (його дружина Джемма Донаті залишилась у Флоренції), розчарування в папській партії гвельфів, страх за майбутнє рідного міста — усе це привело поета до сподівань на владу імператора. У 1310 р. німець­кий імператор Генріх VII вступив із військом в Італію, і запальний поет оголосив себе його прихильником. Трактат «Про монархію» втілює віру автора в ідеального монарха, який служить народові і не залежить від церкви й панства. Але Генріх VII незабаром помер, і надія Данте на повернення на батьківщину померла разом із ним. Останні шість років Данте провів у Равенні, де й закінчив свій життєвий шлях 14 вересня 1321 року.

3. Зупинка третя. Біля могили поета.

Крім «Нового життя», опублікованого після смерті, перу Данте належить багато інших творів. Наприклад, у трактаті «Про на­родну красномовність» (1304) Данте уславлює красу й велич народної італійської мови, але він не заперечував значення латини, яка, на його думку, може залиши­тися мовою науки й літератури.

Данте цілком справедливо вважається основоположником італійської літера­турної мови, яка, за його словами, може стати кроком до об'єднання Італії.

Найбільш відомий твір Данте — поема «Божественна комедія», яку поет роз­почав приблизно у 1307—1313 pp. і завершив у 1321 p., незадовго до смерті.



  • Повідомлення групи учнів-«літературознавців»

про «Божественну комедію» Данте Аліг’єрі.

Робота з епіграфом. (2)

Загальний аналіз твору. (Учні записують основні тези розповіді в зошити)

Данте назвав свою поему «Комедією». Пізніше Дж. Боккаччо, вражений силою таланту автора й величчю його задуму, приєднав визначення «Божественна». Саме під такою назвою — «Божественна комедія» — твір був опублікований у 1555 р. у Венеції.

Данте описує блукання душі людини після смерті і в алегоричній формі показує, що вона відповідно до своїх вчинків на землі потрапляє до пекла, чистилища або раю. Письменник опирався на християнське вчення про те, що людина має два життя і дві смерті — фізичну (тілесну) і вічну (духовну).

Коментар учителя (І.Андрухів «Основи християнської моралі»: визначення за Біблією Пекла, Чистилища та Раю)

Однак поет долає середньо­вічне уявлення про незмінність і приреченість людської натури. У центрі його твору людина, котра прагне духовного вдосконалення себе й світу, вона здатна осягнути гріховність всього людства і все ж таки знайти вихід у Нове життя.

Письменник, на противагу середньовічній моралі, стверджував, що людина вже на землі повинна усвідомити своє становище, намагатися поліпшити його, звер­нувшись до прихованих сил у своїй душі. Він проголошував високі ідеали Добра, Лю­бові, Милосердя, Розуму, які, на його думку, можуть змінити життя суспільства, утверджував силу внутрішніх можливостей людини, її здатність до духовного перетворення себе й світу.

4. Зупинка четверта. Вхід до загробного світу. Сон Данте протягом Великоднього тижня 1300 року як композиційна будова поеми.

Основний сюжет твору складає подорож героя загробним світом. Цей прийом до Данте неодноразово використовували його великі попередники — Гомер, Овідій, Стацій, Вергілій. У середньовічній релігійній літературі існував жанр «видіння» або «сну», в якому митці показували муки грішників або раювання праведних у загробному світі. Однак у Данте «подорож душі після життя» перетворюється на всеосяжну картину, яка показує духовний стан сучасної йому Італії і всього людства. Таким чином, поема сповнена не містичних, а цілком реальних проблем, що набувають філософського значення.



  • Складання таблиці. Основні образи «Божественної комедії»

Образи, зміст

Буквальний

Алегоричний

Моральний

Філософський

Поет

Данте

Пошуки людиною свого місця у суспільстві

Людська душа оточена гріхами, але прагне очищен­ня, морального відродження

Пошук людиною духовних ідеалів задля всього людства

Вергілій

Римський поет Публій Вергілій Марон — автор «Енеїди», «Буколік», «Георгік»

Прихильник

суспільної

єдності


Ідеал громадянських чесноті людських якостей

Уособлення Божественної мудрості, що виведе людство до світла

Беатріче

Кохана пое­та — Беатрі­че Портінарі

Ідеал Краси,

Жіночості,

Кохання


Любов, моральні цінності, що просвітлюють душу людини, роблять її кращою

Символ Божественної любові, що веде людство до духовного відродження,

вічного життя



Грандіозну будову поеми можна порівняти з храмом, де кожна деталь точно зважена й розрахована. Три частини охоплюють увесь уявний загробний світ се­редньовічної людини: «Пекло», «Чистилище» і «Рай». Однак поет розглядає його вже з точки зору людини епохи Відродження, котра більше думає про реальне життя. Алегорична цифра «три», що втілює божественну триєдність, це — свідомий задум письменника. Кожна частина містить 33 пісні, а всього у поемі 100 пісень разом зі вступом.

  • Робота з літературознавчим словником.

Форма терцини (тривірша) прийнята для всіх частин поеми. У кожній частині приблизно однакова кількість рядків: «Пекло» — 4720, «Чис­тилище» — 4755, «Рай» — 4758, а всього у поемі — 14233 рядки. Отже, Данте прагнув до гармонії пропорцій світу, називаючи себе геометром.

Твір називається комедією згідно з риторикою того часу. Трагедією називали твір, написаний «високим» стилем і латинською мовою. Сам Данте говорив, що його «комедія» написана «середнім» стилем. «Божественна комедія» — ліро-епічна поема, в якій розповідь про зовнішні події переплітається з ліричними та філо­софськими роздумами автора.

Як визнавав автор у листі до Кангранде делла Скала, надісланому з Равенни приблизно у 1317 p., він писав свою поему з тлумаченням у чотирьох аспектах:

1) буквальний, коли текст сприймається реально.

2) алегоричний, коли під текстом розуміються події зовнішнього світу.

3) моральний — передбачає опис переживань і пристрастей людської душі.

4) анагогічний (зі старогрецької — «такий, що підносить угору»), тобто містичний, філософський.
За такою авторською концеп­цією кожен образ або ситуацію поеми можна розуміти по-різному. Данте поєднує реальні й вигадані фантастичні образи: біблійних героїв та персонажів античної міфології, історичних діячів. Усе це дозволяє йому створити широку панораму людського буття в історичному й морально-філософському контексті. Данте вперше в літературі показав реальну людину і реальне людство; добро і зло ним зображені не абстрактно-умовно, а на прикладах із реального життя та історії світової культури. Водночас поет намагався осмислити сутність людини й світу з позиції Вічності, Космосу. Автор прагнув усвідомити, куди ж взагалі прямує людство і чи можна змінити цей напрям, навернути людей на правиль­ний шлях.


  • Робота зі схемою «Концепція світу в «Божественній комедії»



  • Коментар учителя до схеми.

У центрі художнього світу «Божественної комедії» — Земля.

У Північній півкулі розташована глибока вирва Пекла, центр якої — у середині Землі.

У дев'яти колах Пекла страждають душі грішників. Це всеосяжна картина людських вад і пороків. У колі першому (Лімбі) перебувають нехрещені немовлята і доброчесні християни, у другому — порушники шлюбної вірності (Франческа да Ріміні, Паоло та ін.). Коло третє — ненажери, четверте — скнари і марнотратники, п'яте — гнівні, нудні. Коло шосте — притулок єретиків. Коло сьоме — насильники всіх видів (над ближніми, над майном, над собою). Коло восьме — ошуканці, лицеміри, святокупці, хабарники, злодії, лукаві порадники, звідники і спокусники, призвідники розбрату, фальшивомонетники, дев'яте — зрадники (Юда, Брут, Кассій та ін.). Найстрашніший гріх, на думку Данте, — зрада.

У Південній півкулі розташована гора Чистилища, оточена з усіх боків океа­ном. Разом із Передчистилищем і Земним Раєм тут також дев'ять кіл. У Передчистилищі очищуються душі померлих, не примирених із церквою, недбайливі, такі, що померли не своєю смертю. Тут знаходиться і долина земних владарів: у першому колі — пихаті, у другому — заздрісні, у третьому колі — гнівливі, у четвертому — ледачі, у п'ятому перебувають скнари, у шостому — обжер­ливі, сьоме коло — осередок перелюбників. У Земному Раю Данте супроводжує Мательда, але тут уже з'являється видіння Беатріче, котра буде супроводжувати героя до Раю, — символ шляхетного кохання.

Навколо Землі рухаються Сонце і планети. Вони також утворюють дев'ять кіл, на яких розташований небесний рай, де живуть у вічному блаженстві душі правед­ників.

Перше небо — Місяця, друге — Меркурія, третє — Венери, четверте — Сон­ця, п'яте — Марса, шосте небо Юпітера, сьоме небо — Сатурна. Восьме — небо непорушних зірок, а дев'яте — Кристалічне, або ангельських ієрархій. Десяте небо утворює Емпірей: помешкання божества, світ вічності.

Останні пісні поеми описують утопічну картину раю, де сяють зірки, мерехтять різними кольорами відблиски вог­ненної ріки, розцвітають чарівні квіти. Данте змальовує Небесну Троянду — втілення християнських ідеалів. У фіналі поеми герою з'являється видіння Бога і йому нареш­ті відкривається ідея Божественної любові, «що водить сонце й зорні стелі».


  • Бесіда на сприйняття І пісні «Пекла».

• Про що розповідається у пісні?

• Назвіть її головного героя.

• Які почуття його охопили?

• Хто перешкоджає йому?

• Хто врятував Данте від звірів?

• Де відбувається дія?

• Куди веде героя Вергілій?

5. Зупинка п’ята. Зустріч з Вергілієм.

Характеристика образу поета (за змістом І пісні)

(У першій пісні «Божественної комедії» Вергілій постає величним і мудрим. Його таємнича і загадкова поява («в безлюдді я його побачив рух») свідчить про духовну силу мистецтва й ідеалів, які він втілює. Видатний римський поет у середні віки мав легендарну славу мудреця, чародія, провісника християнства. У «Боже­ственній комедії» згадуються «Енеїда», «Буколіки» й «Георгіки» Вергілія, а та­кож називаються герої з них (Еней, Камілла, Турн, Низ, Евріал, Анхіз). Вергілій описав пекло у IV книзі «Енеїди», а Данте продовжує його традицію. Крім того, Вергілій оспівував велич і міць Риму, ідею національного єднання. Данте теж мріяв про єдність Італії, про мир і процвітання для всіх народів, тому він схиля­ється перед Вергілієм як перед співцем єдиної всесвітньої держави. Побожне ста­влення Данте до Вергілія передається у перекладі Є. Дроб'язка: «Чи не Вергілій ти, чи не криниця широкоплинних мовних вод ясних?»; «О світло й честь усіх співців земних»; «Ти вчитель мій, моє уґрунтування».

Вергілій виголошує мудру промову, в якій повчає героя, обіцяє йому показа­ти шлях до пізнання людської душі й світу).



  • Питання для аналізу.

• Як автор характеризує Вергілія у першій пісні? Знайдіть відповідні цитати. Які його твори і герої з них згадуються у «Божественній комедії»?

До чого Вергілій закликає Данте?



  • Робота з таблицею.

Багатозначність образів та ситуацій у І пісні «Божественної комедії»


Образи зміст

Буквальний

Алегоричний

Моральний

Філософський

Поет

Данте

Пошук місця в суперечливому суспільстві

Людська душа (дух) заблукала серед гріхів і пороків

Пошук духовних ідеалів, прагнення духовного очищення людства

Ліс

Темний

густий ліс



Папський Рим; політичні чвари в Італії

Людські гріхи й помилки

Втрата людством Божественної істини, правильного шляху, духовних орієнтирів

Хижаки

Леопард

Лев


Вовчиця

Політичні супротивники Король Франції. Римське папство

Перелюбство, гордість, жадібність, користолюбство

Людські вади,

спокуси


Вергілій

Римський поет

Прихильник імперії, єдиної держави

Ідеал громадянських чеснот

Провісник християнства, втілення

Бо­жественної мудрості



Пагорб

Узвишшя

Над лісом гріхів і помилок височить рятівний пагорб Доброчесності, осяяний сонцем Істини

Доброчесність — це моральна мета кож­ної людини

Через доброчесність можна піднестися до Бога



  • Словникова робота.

• Пригадайте визначення понять «алегорія» і «поема».

• За словником літературознавчих термінів з'ясуйте значення понять «терцина», «рима».



  • Завдання для учнів. Визначте елементи сюжету І пісні.

(Експозиція — блукання героя в темному лісі.

Зав'язка — зустріч із хижаками.

Розвиток дії — Вергілій рятує поета від хижаків, пропонує йому полишити «діл цей шпетний» і знайти інший шлях для душі.

Кульмінація (психологічна) — поет духовно прозріває, він готовий пройти слідом за Вергілієм усі важкі шляхи в пошуках морального очищення.

Розв'язка — поети йдуть у загробний світ («І рушив він, а я — слідом за ним».)


  • Характеристика образу Поета (за змістом І пісні).

Питання для аналізу образу

• Скільки років було Поетові, коли він розпочав подорож загробним світом? Яке це має значення?

• Куди прагне душа героя?

• Як він ставиться до Вергілія?

• Що можна сказати про ліричного героя Данте з точки зору його моральних рис? (Поетові було 35 років, коли він опинився у фантастичному темному лісі — «на півшляху свого земного світу» (середня тривалість життя за часів Данте становила 70 років). У житті кожної людини настає момент, коли вона повинна переосмислити своє життя з точки зору духовного ідеалу й визначити, яка вона, людина, куди йде і що має у своїй душі. Герой Данте (часто це він сам) — філософ, шукач істини, правди, вищого смислу буття, Бога. Водночас він шукає і самого себе. Він загубився не тільки в лісі гріхів і помилок, політичних суперечок, але й у своїх протиріччях, втративши правильний шлях.

Ліричний герой поеми переживає всю гаму складних почуттів: сум'яття, жах, невпевненість, розпач, відчай, втілює шукання й поривання людського духу, його нелег­кий шлях до усвідомлення себе й світу. Хижі звірі, що перешкоджають йому, — своєрідне випробування людини на моральну міць. Невідомо, чим би завершилася ця боротьба, якби його не врятував Вергілій. Ця ситуація набуває символічного змісту. В образі Вергілія Данте утверджує рятівну роль античності, мистецтва взага­лі й Божественної мудрості (бо Вергілія вшановували в середні віки за те, що він передбачив прихід Христа). Усе це допоможе людині, на думку письменника, вижи­ти серед гріхів і пороків, серед політичних чвар і суперечок, зберегти свою людську сутність, не схилитися перед спокусами й випробуваннями. Але далі — все залежить від людини, від її морального вибору. Уже в першій пісні «Божественної комедії» ми відчуваємо, що герой Данте — сильна й мужня особистість. Незважаючи на вагання й суперечності, він сміливо йде слідом за Вергілієм, бо прагне пізнати, як живуть люди й людство і куди прямує у своїй духовності все суспільство.)

V. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

Підсумкова бесіда.

• Чому Данте вважають поетом, котрий здійснив духовний переворот у куль­турному житті людства?

• Яку країну вважають батьківщиною Відродження?

• Доведіть, що Данте був останнім поетом Середньовіччя і першим поетом Відро­дження. Які риси середньовічної культури та ренесансні ідеї відбилися у його творчості?

• Назвіть основну тему та ідею «Божественної комедії».

• Як побудований цей твір?

• Яке значення вкладав автор у свої образи та ситуації?

VI. МОТИВАЦІЯ ОЦІНЮВАННЯ ТВОРЧИХ РОБІТ УЧНІВ

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати V та XXXIII пісні «Божественної комедії», визначити подальші місця уявних зупинок на карті.



Скласти розповідь про історію Франчески і Паоло та графа Уголіно і його синів.

Групі учнів-«істориків» під­готувати повідомлення про історичну основу XXXIII пісні.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка