План-конспект проведення лекційного заняття з теми №3



Скачати 435.23 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації24.04.2016
Розмір435.23 Kb.
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН
ПЛАН-КОНСПЕКТ

ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ з теми № 3

«ЗАСТОСУВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ У СУДОВОМУ ПРОЦЕСІ. СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКА ЕКСПЕРТИЗА»



(дисципліна «Судова бухгалтерія»)



Категорія слухачів:

курсанти та студенти навчально-наукових інститутів та факультетів НАВС.

Кількість годин:

2 години

НАВЧАЛЬНА МЕТА:

набути та розширити теоретичні знання по темі: «Застосування бухгалтерської документації у судовому процесі. Судово-бухгалтерська експертиза».

ВИХОВНА МЕТА:

залучити, заохотити, зміцнити інтерес до інформації з даної теми;

спонукати курсантів та студентів до постійного вдосконалення знань та професійного зростання, сприяти встановленню довірливих відносин між викладачем та курсантами.



РОЗВИВАЛЬНА МЕТА:

розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам’ять, сприяти ініціативності, активності, самостійності в роботі, привчати до систематичного, планомірного засвоєння навчального матеріалу;

розширити кругозір курсантів та студентів, навчити мислити масштабно в інтересах держави, навчити правильно та чітко висловлювати свою думку.

НАВЧАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ, ТЗН:

ноутбук, мультимедіатека, мульмедійний проектор.

НАОЧНІ ЗАСОБИ:

лекція, підручник, навчально-методичний комплекс, електронні документи з наочними засобами навчання, схеми у рекомендованих підручниках та посібниках.


МІЖПРЕДМЕТНІ ТА МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ:


ЗАБЕЗПЕЧУЮЧИ ДИСЦИПЛІНИ:

філософія, теорія держави та права, основи економічної теорії, цивільне право.

ЗАБЕЗПЕЧУВАНІ ДИСЦИПЛІНИ:

господарське право, податкове право, фінансове право, банківське право.


ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Предмет, об’єкти, методи та організація судово-бухгалтерської експертизи.

2. Підстави призначення і проведення судово-бухгалтерської експертизи. Організація судово-бухгалтерської експертизи.

3. Реалізація висновку експерта-бухгалтера у судовому процесі.


ЛІТЕРАТУРА:

Нормативні акти:

    1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України, прийнятий Верховною Радою України 16.07.1999 року № 996-XIV, із наступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40.

    2. Національні стандарти бухгалтерського обліку. – Харків.: Фактор, 2001. – 264 с.

    3. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність». Відомості Верховної Ради України, 1992, № 22.

    4. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Відомості Верховної Ради України, 2001, № 14.

    5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: Затверджено наказом № 88 Міністерства фінансів України від 29.05.1995 року // Галицькі контракти. – 1997. – № 23-24.

    6. Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень: Затверджена наказом МВС України № 700 від 14.08.2012.

    7. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз: Затв. наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5.


Основна література:

8. Рудницький В.С, Бруханський Р.Ф., Хомин П.Я. Судово-бухгалтерська експертиза економічних правопорушень (опорні конспекти): Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.

9. Пархоменко В. Документальне забезпечення основ бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – № 3. – С. 10-15.

10. Білуха М.Т. Судово-бухгалтерська експертиза: Підручник. – К.: Видавнича компанія «Воля» – 2004. – 656 с.

11. Мумінова-Савіна Г.Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч. посібник. – К: КНЕУ, 2003. – 202 с.


Додаткова література:

12. Комунікативний лінгвоюридичний порадник для працівників Державної служби боротьби з економічною злочинністю: Навчальний посібник МВС України – Львів, 2011.

13. Бухгалтерський облік та судово-бухгалтерська експертиза: навч.-метод. посіб. / В.М. Шарманська; Київ. Нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2006. – 257 с.

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ
1. Предмет, об’єкти, методи та організація судово-бухгалтерської експертизи.

1.1. Предмет і об’єкти судово-бухгалтерської експертизи.

Визначення загального поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи обумовлено знаннями в галузі бухгалтерського обліку, потрібними для вирішення питань, які виникають у судово-слідчій практиці. У кожному конкретному випадку використовується не вся сукупність бухгалтерських знань, а лише ті з них, що необхідні для відповіді на поставлені запитання. При цьому, бухгалтер повинен мати необхідну кваліфікацію і бути компетентним у своїй спеціальності.

В економічній літературі немає єдиного визначення предмета судово-бухгалтерської експертизи. На думку Понікарова В.Д., предмет судово-облікової експертизи визначається конкретними поставленими завданнями та змістом питань, які вона вирішує. Як правило, основні питання, на які повинен експерт дати відповідь у своєму висновку, пов’язані з обґрунтуванням висновків проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства, яке перевіряється. Мумінова-Савіна Г.Г. вважає, що предметом судово-бухгалтерської експертизи є бухгалтерські операції, що відбивають фінансово-господарську діяльність і разом з тим є певною мірою її частиною. Рудницький В.С. під предметом судово-бухгалтерської експертизи розуміє сумнівні господарські операції виробничо-фінансової діяльності підприємств, відображені у бухгалтерських документах і винесені на розслідування та судовий розгляд, достовірність яких потребує підтвердження провідними спеціалістами в галузі бухгалтерського обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності – експертами-бухгалтерами.

Предмет судово-бухгалтерської експертизи формується певним колом питань, визначених слідчим, арбітром чи судом, виходячи з інформації актів ревізій чи перевірок. Саме обґрунтованість матеріалів ревізій є основою достовірності висновків судово-бухгалтерської експертизи. Значною мірою це залежить від якості проведеної ревізії. Експерт-бухгалтер встановлює, чи в акті ревізії наведено саме ті факти, які повністю відповідають як чинним положенням і інструкціям, так і підтверджуються відповідними матеріальними носіями – документами. Якщо в акті (або актах) є суперечливі факти, експерт-бухгалтер повинен їх вивчити на предмет юридичної вмотивованості та оцінити правову основу прийнятих рішень за наслідками ревізії, визначити відповідність їх висновкам за актами.

Необхідно чітко розмежувати поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи як дослідження явищ господарської діяльності і предмета судово-бухгалтерської експертизи як дослідження певних конфліктних питань в межах конкретної кримінальної чи цивільної справи. У першому випадку предмет експертизи становлять питання, які безпосередньо входять у загальну компетенцію експерта-бухгалтера, у другому – чітко поставлені слідчим або судом для розгляду експертом-бухгалтером з конкретної справи.

Об’єкти судово-бухгалтерської експертизи конкретизують її предмет, визначають обсяг та загальні напрями експертизи. Об’єктом судово-бухгалтерської експертизи є первинні та зведені документи, бухгалтерські регістри та форми звітності, в межах яких відображена господарська діяльність підприємств, у тому числі й злочинна. Саме бухгалтерські документи створюють специфічний об'єкт судово-бухгалтерської експертизи. Власне на підставі безпосереднього та ґрунтовного дослідження необхідних документів експерт-бухгалтер формує висновки щодо законності здійснених господарських операцій і правильності їх відображення у системі бухгалтерського обліку й звітності господарюючого суб'єкта.

Об’єктами судово-бухгалтерської експертизи є реальні (або емпіричні) факти. Вони поділяються на фізичні(натуральні), які існують у природі об’єктивно, незалежно від людської свідомості, і штучні, тобто створені в процесі виробництва. Додатково об’єкти судово-бухгалтерської експертизи поділяють на прості й складні залежно від кількості елементів, що входять до об’єкта, та їх взаємозв’язку.

Простими вважають об’єкти, сформовані на основі елементів з прямим зв’язком. Наприклад, експертиза якості пюре і правильності списання компонентів: ягід, цукру, лимонної кислоти тощо.

Під складними об’єктами розуміють об’єкти з невизначеним структурним складом і опосередкованим зв’язком через дію багатьох елементів по відношенню один до одного. Наприклад, те саме пюре зіпсувалось. Але невідомо, який елемент тут відіграв центральну роль: місце для зберігання, недотримання технології виготовлення та ін.

Дослідження об’єктів судово-бухгалтерської експертизи включає морфологічний аналіз. Складовою частиною морфологічного аналізу є опис складу елементів об’єкта, які безпосередньо в нього входять. Об’єкт з однотипними елементами називається гомогенним або однорідним. Наприклад, на експертизу направлено питання про приховування прибутку, що оподатковується. Всі складові частини тут однотипні елементи – ціна, собівартість, дотації, компенсації.

Об’єкт з різнотипними елементами – гетерогенний або неоднорідний. Наприклад, підприємство допустило спад виробництва, внаслідок чого до нього застосовано штрафні санкції за зрив поставок товару. Експертиза в даній ситуації проводиться за кількома різноманітними елементами, включаючи як залежні від керівництва (організація виробництва, постачання, трудова дисципліна), так і непередбачені обставини (стихійне лихо, заборона виготовлення урядом вказаної продукції тощо).

При проведенні експертизи важливо вміти виявити основні чинники, від яких залежить зміна об’єкта експертизи. Наприклад, при експертизі якості продукції консервного цеху необхідно вивчати речові, документальні й інші докази, які є основними у цій справі. Це обладнання цеху, сировина, тара як речові докази, норми витрат сировини, акти ревізії, акти на списання — як документальні докази, а також зразки продукції або сировини, відображені в процесі реалізації чи розслідування, висновки відповідних експертів про їх якість, протоколи розслідування справи або протоколи судового розгляду. Як об’єкти судової експертизи виступають власне акти ревізій, їх якість, повнота висвітлення і доказовість наведених у них зловживань чи порушень.

При проведенні судово-бухгалтерської експертизи необхідно встановити параметри певних об’єктів. Це означає виявлення повноти характеристики об’єктів відповідно до мети проведення судово-бухгалтерської експертизи. Так, при вивченні під час судово-бухгалтерської експертизи випадків неякісного випуску продукції, нестач і втрат, псування виробів насамперед встановлюється стан охорони і зберігання сировини і продукції, документування і облік їх руху і витрат на всіх технологічних стадіях, забезпечення контролю за дотриманням норм витрат, перевіряється правильність висновків ревізора про суму збитків і нестач.

Об’єктами судово-бухгалтерської експертизи є також якість проведеної ревізії фінансово-господарських операцій, які стали об’єктами розслідування правоохоронними органами, достовірність інформації, представленої для розгляду експертизою, відповідність господарських операцій чинному законодавству України, величина заподіяних збитків сторонам юридичних правовідносин тощо.

В результаті визначення об’єкта експертизи та встановлення факторів, які впливають на його поведінку, формують параметри даного об’єкта, тобто повноту його вивчення відповідно до конкретних завдань проведення експертного дослідження.


1.2. Методи і способи судово-бухгалтерської експертизи.

Кожна наука, у тому числі й судово-бухгалтерська експертиза, досліджує свій предмет за допомогою певних наукових методів. У загальнонауковому розумінні метод –це спосіб дослідження, що характеризується сукупністю прийомів і засобів, що визначають шлях наукового пізнання і встановлення істини. Відтак, методом судово-бухгалтерської експертизи є сукупність загальнонаукових і власних методичних прийомів, що застосовуються експертом-бухгалтером при дослідженні документів і інших наданих йому матеріалів.

Розвиток судово-бухгалтерської експертизи як економіко-правової дисципліни нерозривно пов'язаний зі створенням її методології, яка включає в себе систему загальнонаукових і частково наукових методів і прийомів дослідження.

Загальнонаукові методи є сукупністю принципів і категорій діалектики та загальнонаукової теорії пізнання. Вони базуються на використанні таких прийомів як аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстрагування і конкретизація, аналогія і моделювання, системний і функціонально-вартісний аналіз.

Аналіз – прийом дослідження, який включає в себе вивчення предмета, способу уявного або практичного розчленування його на складові елементи. Кожна з виокремлених частин аналізується самостійно в межах єдиного цілого.

Синтез – прийом вивчення об’єкта в його цілісності, єдності і взаємозв’язку його частин. Експертиза поєднує синтез з аналізом, оскільки це дає змогу з’єднати об’єкти, розчленовані в процесі аналізу, встановити їхній взаємозв’язок і пізнати предмет як єдине ціле.

Індукція – прийом дослідження, за якого загальний висновок про ознаки численних елементів об’єкта складають на підставі вивчення лише їх частини, тобто від окремого до загального.

Дедукція – досліджує стан об’єкта в цілому, а потім –за його складовими елементами, тобто висновок складається від загального до окремого.

Абстрагування – прийом, який дає змогу способом абстракції переходити від конкретних об’єктів до загальних понять і законів розвитку.

Конкретизація – всебічне дослідження об’єктів у якісній багатогранності реального існування (на відміну від абстрактного). Досліджується стан об'єктів у зв’язку з певними умовами існування та їх історичного розвитку.

Аналогія – прийом наукового дослідження, за яким пізнання одних об’єктів досягається на основі подібності їх до інших. Метод аналогії ґрунтується на подібності деяких сторін різних об’єктів і становить основу моделювання, яке застосовується у судово-бухгалтерській експертизі.

Моделювання – прийом наукового пізнання, який ґрунтується на заміні явища на його аналог, модель, що містить риси оригіналу. В судово-бухгалтерській експертизі застосовуються моделі проведення експертизи, які імітують організацію і проведення експертних досліджень. Модель включає такі елементи: об’єкти дослідження та джерела інформації.

У разі втрати або знищення документів судово-бухгалтерська експертиза застосовує прийом моделювання. Відновлення втрачених документів досягається через побудову моделі, причому відновлюються не самі документи (що не входить до компетенції експерта-бухгалтера), а відображені в них господарські операції. Таку можливість надає сама система побудови бухгалтерського обліку, оскільки кожна операція прямо або опосередковано відбивається в різних первинних документах та бухгалтерських реєстрах способом подвійного запису. Інформація, одержана за допомогою моделювання, оцінюється на основі взаємопогоджуваності бухгалтерських документів стосовно тієї чи іншої форми бухгалтерського обліку.



Системний аналіз – вивчення об’єкта експертного дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. У судово-бухгалтерській експертизі його використовують для оцінки поведінки об’єктів системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування.

Функціонально-вартісний аналіз вивчає об’єкти на стадії інженерної підготовки виробництва, включаючи проектування і функціонування складних систем з оцінкою їх вартісних показників (установлення експертизою вартості виробничого браку тощо).

Загальнонаукові методи в практиці органів внутрішніх справ частіше за все використовуються для дізнання і виявлення ознак скоєння корисливих правопорушень.



Частково наукові методи дослідження розроблені на основі досягнень економічних і юридичних наук, досвіду слідчої, контрольно-ревізійної і судово-експертної практики. До них належать такі прийоми:

–розрахунково-аналітичні;

–документальні;

–органолептичні;

–узагальнення, оцінки та реалізації результатів експертиз.

Група розрахунково-аналітичних методичних прийомів судово-бухгалтерської експертизи включає економічний аналіз, статистичні розрахунки та економіко-математичні методи.

Економічний аналіз широко застосовують в юридичній і слідчій практиці для розкриття причинних зв’язків, що зумовили конфліктні ситуації і стали об’єктами розслідування під час проведення оперативно-розшукових заходів тощо. Особлива наочність аналізу досягається з використанням методів економічної статистики, що дозволяють визначити кількісні параметри досліджуваних господарських процесів і явищ, які не містить початкова економічна інформація (розрахунки коефіцієнтів зношеності основних фондів, енергоємності продукції, що випускається, рентабельності окремих виробів і т.д.).

Економіко-математичні методи – методичні прийоми встановлення тісноти взаємозв’язку факторів, визначення яких є неможливим за допомогою інших прийомів експертизи.

Документальні прийоми судово-бухгалтерської експертизи дозволяють дати кількісну і якісну оцінки виявленим недолікам, установити відповідальних за них посадових осіб і визначити розмір їхньої матеріальної відповідальності. Вони включають такі види контролю наданих матеріалів:

–формальну й арифметичну перевірку документів;

–нормативно-правову оцінку відображених у документах господарських операцій;

–логічний контроль об’єктивної можливості виконання документально оформлених господарських операцій;

–цілковите і нецілковите (у т. ч. вибіркове) спостереження;

–зустрічну перевірку документів або записів у облікових регістрах через порівняння їх з однойменними чи взаємозв’язаними даними підприємств і організацій, з якими підприємство, що перевіряється, має господарські зв’язки;

–спосіб зворотного рахунку, що ґрунтується на попередній експертній оцінці матеріальних витрат, з метою подальшого визначення (зворотним рахунком) величини безпідставних списувань сировини та матеріалів на виробництво окремих видів продукції;

–оцінку законності и обґрунтованості господарських операцій за даними кореспондуючих рахунків бухгалтерського обліку і т. п.

Ці прийоми є єдиними як при проведенні ревізій, так і в ході бухгалтерської експертизи. Конкретні ж процедури дослідження бухгалтерських документів залежать від способів використання облікових даних для порушень законодавства і маскування зловживань.

Наступна група органолептичних прийомів, що полягають у використанні експертами для дослідження результатів вже проведених ревізорами ті іншими спеціалістами робіт, включає:

а) контрольні заміри робіт, що застосовуються для перевірки наявності виконаних будівельно-монтажних робіт, обсягів виробництва, робіт і послуг;

б) суцільні (безперервні) спостереження – прийом статистичного контролю фактичного стану об'єкта (наприклад, проведення хронометражних спостережень під час експертизи норм вироблення);

в) вибіркові спостереження – прийом статистичного дослідження якісних характеристик об’єкта, коли суцільний контроль технічно неможливий (наприклад, для визначення дефектів товарів, які надходять у торгівлю);

г) технологічні експертизи – прийом контролю інженерної і технічної підготовки виробництва, а також якості продукції, що випускається (наприклад, контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво, який застосовується для визначення обґрунтованості норм витрат матеріальних ресурсів, і вихід готової продукції);

д) службове розслідування – сукупність прийомів перевірки службовими особами та іншими працівниками нормативно-правових актів, що регулюють виробничі відносини у різних галузях народного господарства;

е) експеримент – науково організований дослід з метою експертного дослідження результатів виконаних процесів.



Методичні прийоми узагальнення, оцінки та реалізації результатів експертного дослідження включають класифікацію і групування правопорушень за їхньою економічною однорідністю та хронологічною послідовністю, аналітичну систематизацію даних експертизи способом оформлення таблиць, складання експертного висновку і передачу його правоохоронним органам, оцінку його слідчим і судом, допит експерта і розробку на підставі експертних висновків профілактичних заходів, спрямованих на зміцнення законності та правопорядку.

Використання експертом всіх перелічених прийомів дослідження залежить у кожному конкретному випадку від особливостей вчиненого злочину, документообігу в галузі, де скоєно злочин, а також обліку господарських операцій на підприємстві. Методи і прийоми проведення судово-бухгалтерської експертизи застосовуються у певній послідовності, проходячи певні стадії.


1.3. Процес судово-бухгалтерської експертизи та її стадії.

Як будь-який дослідницький процес, проведення судово-бухгалтерської експертизи включає такі стадії:

а) підготовчу;

б) організаційно-методичну;

в) дослідну;

г) узагальнення, оцінки і реалізації результатів експертизи.

На підготовчій стадії, виходячи з характеру завдань, поставлених правоохоронними органами, здійснюється:

–підбір експертів (призначення фахівця – експерта-бухгалтера з огляду на зміст питань, поставлених перед судово-бухгалтерською експертизою);

–складання завдання на проведення експертизи керівником експертної установи;

–вивчення призначеним експертом-бухгалтером змісту завдання та постанови правоохоронних органів;

–підбір нормативно-правових актів з питань, які мають бути досліджені.

Організаційно-методична стадія включає:

–вивчення змісту і повноти матеріалів справи, поданих на експертизу;

–опрацювання методики проведення експертизи;

–складання календарного плану-графіка проведення судово-бухгалтерської експертизи (оскільки процесуальні норми передбачають строки розслідування кримінальних і цивільних справ правоохоронними органами).



Дослідна стадія судово-бухгалтерської експертизи передбачає виконання експертом-бухгалтером конкретних процедур, передбачених методикою дослідження, в тому числі з використанням комп’ютерної техніки, для одержання необхідної інформації щодо питань, поставлених перед судово-бухгалтерською експертизою.

Стадія узагальнення, оцінки і реалізації результатів судово-бухгалтерської експертизи включає два етапи:

1) узагальнення результатів експертизи передбачає групування і систематизацію недоліків фінансово-господарської діяльності підприємства, які стали об'єктом бухгалтерської експертизи, за економічною однорідністю і хронологічною послідовністю, узагальнення результатів дослідження, складання експертного висновку, розроблення пропозицій із профілактики виявлених недоліків

2) реалізація результатів експертизи – це вручення експертного висновку органу, що призначив експертизу; оцінка його слідчим, адвокатом і судом; допит експерта на стадії досудового слідства і судовому розгляді; направлення підприємствам і органам управління пропозицій з профілактики правопорушень.

Таким чином, провадження судово-бухгалтерської експертизи являє собою послідовний процес системного дослідження господарських процесів, в яких виникли конфліктні ситуації, з метою встановлення доказів і для їх правового врегулювання.


1.4. Організація інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської експертизи.

Дуже важливе значення під час проведення судово-бухгалтерських експертиз має інформаційне забезпечення. Стаття 20 Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року визначає, що установи, організації та підприємства незалежно від форм власності зобов’язані надавати спеціалізованим установам та відомчим службам, котрі проводять судові експертизи, на їхні запити натуральні зразки або каталоги своєї продукції, технічну документацію та іншу інформацію, необхідну для створення та оновлення методичної і нормативної бази судової експертизи.

Спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи, мають право отримувати від судів, органів дізнання і попереднього слідства, знаряддя злочину та інші речові докази, щодо яких закінчено провадження у справах, для використання в експертній і науковій діяльності.

Під інформаційним забезпеченням судово-бухгалтерської експертизи розуміють сукупність відомостей, які характеризують фактичний стан об'єкта експертного дослідження та його нормативно-правове регулювання.

Основними завданнями організації інформаційного забезпечення є:

–інформування учасників судово-бухгалтерської експертизи про стан досліджуваних об'єктів;

– інформування учасників експертизи про їх функціонування і відповідність нормативно-правовим актам та законодавству;

– інформаційне забезпечення експерта-бухгалтера і працівників правоохоронних органів з питань, що стосуються розслідуваних справ.

Науково обґрунтована система класифікації інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської експертизи ґрунтується на трьох основних параметрах: професійній інформаційній комунікації, рівні пізнавальності інформації та якісних характеристиках змісту інформаційного забезпечення.

Професійна інформаційна комунікація – це система взаємовідносин (контактів) між виконавцями експертного дослідження.

Професійна інформаційна комунікація судово-бухгалтерської експертизи формується в розрізі наступних категорій:

–робоча – комунікаційні взаємовідносини передбачають прямі інформаційні контакти безпосередніх виконавців експертного дослідження (бухгалтерів-експертів) та працівників правоохоронних органів;

–інформаційна пряма – вивчення матеріалів слідчої справи, даних про фактичний стан об’єктів судово-бухгалтерської експертизи;

–інформаційна побічна – вивчення законодавчих, нормативно-правових, інструктивних, довідкових матеріалів, що стосуються безпосередньо об’єкта судово-бухгалтерської експертизи;

–інформаційна опосередкована – передбачає вивчення фінансово-господарської діяльності підприємства, в межах якого проводиться експертиза, в порівнянні з аналогічними господарствами даної галузі, спеціальною літературою тощо.



За рівнем пізнавальності джерела інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської експертизи поділяють на дві категорії:

–нова інформація – характеризує новизну конкретного підходу, обґрунтовує причину недоліків, зловживань та правопорушень (міститься, переважно, в обліковій документації підприємства);

–релевантна інформація – акумулює сукупність даних, відомих раніше (міститься, зокрема, у формах звітності підприємства).

Диференціація інформації на нову і релевантну має особливо важливе значення для судово-бухгалтерської експертизи в частині обґрунтування істини щодо дискусійних питань. Нова інформація є, переважно, прямим доказом істини, а релевантна – побічним підтвердженням гіпотези. У процесі судово-бухгалтерської експертизи обов'язковим є використання як нової, так і релевантної інформації. Наприклад, при експертному дослідженні факту закупівлі пального за фіктивними документами прямими доказами є нова інформація, однак вона не дійсна без релевантної – даних «Звіту про залишки пального на перше число місяця».



За змістом інформаційне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи класифікують в розрізі наступних категорій:

–законодавчі акти – це сукупність законів, які регламентують загальні суспільні відносини та окремі питання взаємовідносин суб’єктів фінансово-господарської діяльності;

–нормативно-правові акти – система конкретних рекомендацій та вказівок щодо функціонування підприємницьких структур;

–довідкові джерела – інформація довідників, норм, стандартів;

–організаційно-управлінська інформація – комплекс документації, який регулює правовий статус підприємства, організаційні особливості, специфіку діяльності (статут, штатний розпис, накази, розпорядження, службове листування тощо);

–технологічна інформація – це документація з питань технології виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг в сільському господарстві – книга історії полів, карта сівозмін, кормові раціони, матеріали селекціонерів тощо;

–фактографічна інформація – сукупність даних економічного характеру про факти, що дійсно відбулися у виробничій і фінансово-господарській діяльності підприємства і відображені у первинних документах бухгалтерського обліку, облікових регістрах бухгалтерського, оперативного і статистичного обліку, а також у звітності про діяльність підприємства. Фактографічна інформація має чи не найважливіше значення, оскільки саме в ній можливо виявити докази зловживань або ж їх відсутності.

Для інформаційного «озброєння» експерта слідчий направляє йому для дослідження наступні джерела фактографічної інформації:

–постанову про призначення експертизи та опис матеріалів справи;

–первинні документи, що відбивають господарські операції, стосовно яких перед експертом поставлені запитання;

–зведені бухгалтерські документи;

–бухгалтерські облікові регістри, в яких відбиваються ці операції;

–комп’ютерну інформацію про господарські операції, що перевіряються;

–товарні, касові звіти, звіти матеріально відповідальних осіб з усіма первинними прибутково-видатковими документами;

–розрахунково-платіжні відомості, депонентські відомості, особові картки, табелі та інші касові документи;

–форми фінансової звітності підприємства;

–оригінали актів ревізій з додатками;

–інвентаризаційні описи, якими зафіксовано нестачі коштів і матеріальних цінностей, акти контрольних обмірів, якими встановлено відхилення від актів приймання виконаних робіт;

–пояснення або заперечення посадових чи матеріально відповідальних осіб підприємства, установи, організації, що перевіряється, щодо обставин порушення, і висновки посадових осіб Державної фінансової інспекції стосовно таких пояснень;

–оригінали (копії) вилучених підроблених первинних документів;

–інші офіційні документи (накази про призначення та звільнення з посади, трудові угоди, договори про матеріальну відповідальність, контракти, листування з банками, різні довідки тощо);

–протоколи допитів звинувачених і свідків, протоколи очних ставок та огляду документів;

–акти документальних перевірок державної фіскальної служби з усіма додатками;

–висновки експертів інших спеціальностей;

–неофіційні документи, що мають значення для судової експертизи, та інші матеріали.

Серед перелічених джерел, при здійсненні експертизи значна увага приділяється дослідженню бухгалтерських документів, які згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України передбачені в числі джерел доказів у розслідуваній справі. Бухгалтерський облік забезпечує вичерпну характеристику фінансово-господарської діяльності підприємства, фіксуючи усі операції та процеси, в тому числі й негативні. Як відомо, злочини, скоєні в економічній сфері, в більшості випадків мають завуальований характер, відповідно їх викриття забезпечується ретельним вивченням облікової документації. Необхідно зазначити, що облікова документація, яка використовується в процесі судово-бухгалтерської експертизи, дозволяє не тільки дати характеристику конкретних фінансово-економічних процесів, а й встановити докази фактичного здійснення цих процесів. Це пов’язано з тією досить важливою особливістю бухгалтерського обліку, що всі його елементи взаємозв’язані. Використання з метою приховування злочину окремих елементів обліку обов’язково зумовлює зміну інших елементів. Ця обставина суттєво сприяє процесу викриття розкрадань, інших корисливих злочинів, однак вимагає високого професіоналізму, зокрема, у сфері технології облікового процесу.

Отже, організація інформаційного забезпечення полягає у збиранні, опрацюванні і нагромадженні інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства, на якому проводиться експертиза, з метою виявлення порушень чинного законодавства та фіксації відповідних доказів.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка