Пісні літнього циклу: «у ржі на межі»



Скачати 147.36 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір147.36 Kb.
6 КЛАС

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

ТЕМА: ПІСНІ ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ: «У РЖІ НА МЕЖІ»,

«ОЙ БІЖИТЬ, БІЖИТЬ МАЛА ДІВЧИНА», «ПРОВЕДУ

Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ» (РУСАЛЬНІ); «ЗАПЛЕТУ

ВІНОЧОК», «ОЙ ВІНКУ МІЙ, ВІНКУ», «КУПАЙЛО,

КУПАЙЛО!» (КУПАЛЬСЬКІ); «МАЯЛО ЖИТЕЧКО, МАЯЛО»,

«ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА» (ЖНИВАРСЬКІ)
Мета:

* навчальна: ознайомити учнів з українською календарно-обрядовою


поезією, її різновидами, визначити роль і місце пісні в житті народу
поглибити знання учнів про календарно-обрядові пісні літнього циклу
навчити розуміти магічну силу обрядових пісень для наших предків;

* розвивальна: розвивати вміння виразно і вдумливо читати їх, коментувати їхній зміст;

* виховна: виховувати почуття пошани до духовного надбання предків
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь на навичок.
Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.Забезпечення емоційної готовності уроку

2.Актуалізація опорних знань. Бесіда

▼ Що ви запам'ятали про календарно-обрядові пісні?

▼ Які пісні належать до літнього циклу? Яким святам та подіям вони присвячені?
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (1-4)

1.Вступне слово вчителя

Давні люди, на відміну від сучасних, відчували свою нерозривну єдність із природою, одухотворяли її. Від стану природи, її щедрості часто залежало й саме існування наших пращурів. За віруваннями наших предків, у природи були свої охоронці: у лісу — Лісовик та Русалки лісові, у річок — Водяник і Русалки водяні, у дому — Домовин та ін. їх треба було остерігатися, задобрювати подарунками, підносити які слід із піснями, примовками й танцями. Давні народні пісні збереглися до наших днів і засвідчують талант народу, його поетичну натуру, естетичні смаки. Ці пісні названі ще календарно-обрядовими, адже тісно пов'язані з хліборобським календарем, відповідними порами року та обрядами, що здійснювалися певної пори. Календарно-обрядові пісні довго передавалися з уст в уста, (і дійшли до наших днів усе-таки завдяки книзі, записам учених-фольклористів та укладання ними пісенних збірок.

(Учитель демонструє збірки народних пісень.)

Сьогодні ми познайомимося з календарно-обрядовими піснями літнього циклу.



-Літній цикл свят, як і весняний, був заповнений хліборобськими турботами, доглядом за посівами, але не мав чітко окреслених меж. За народними прикметами, його початок визначали останніми днями квітня. За іншими спостереженнями, початок літа пов'язували з періодом, коли на дубах з'являлося листя. Якщо до дня Теодора (29 травня) дуби добре зазеленіли, то й літо мало бути врожайним.

В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів день (святих Петра та Павла) та на­півзабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята.

З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливі­шими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.

Закінчувався літній цикл днем святої Мокрини, у народі ще кажуть: «Свята Мокрина осінь приносить».

У рештках обрядових дійств, розпорошених по «громових святах», годі дійти первісної суті давніх святкувань наших предків, і лише в Зелених святах і купальському торжестві збережено ядро прадавньої обрядовості літнього циклу.
2.Русальні пісні. Мотиви кохання і праці

Робота в парі.

Пригадайте, під час якого свята в Україні прикрашають оселі гілками дерев, іншою зеленню. Чи відзначають його твої рідні? Порівняй свою відповідь і з відповіддю однокласника.

Ви цілком маєте рацію, коли згадуєте про християнське свято Трійці. Його в Україні вшановують у червні, на 50-й день після Воскресіння Ісуса Христа. Однак задовго до прийняття християнства наші предки-язичники наприкінці травня – на початку червня відзначали русалії – обрядове свято, пов’язане із зеленими святами, з русальним тижнем. Воно припадало на час найбільшого замаювання землі зелом, початок колосіння жита. Свято було пов’язане з поклонінням рослинності й душам померлих.

Річ у тім, що в старослов’янській мові поняття небіжчик, покійник позначало сово «нав». Потім воно втратило своє первісне значення. І нявками, мавками та русалками почали вважати дітей, які народилися мертвими або померли нехрещеними, та молодих утоплених дівчат.

Учені вважають, що обрядові дії на русальному тижні на початку були звернені до померлих родичів, які впливали на долю та благополуччя живих. Аби їх ушанувати, наші пращури влаштовували на могилах тризни (поминання) померлих.

Русалії супроводжувалися певними обрядами. Люди були переконані, що мавки та русалки в цей час виходили з води та гуляли лісами й полями. Вони могли подбати про людину: уберегти її від хвороби, а поле – від стихії. Але водночас могли і зашкодити : затягнути у річку, залоскотати до смерті людину, витоптати або потолочити пашню. Щоб захиститися від русалок і мавок, при собі треба було носити обереги, такі як часник або траву полину. Оберегами від злих духів, нечистої сили, різної напасті мали стати і гілки липи, духмяні трави, якими в ці дні прикрашали оселі.

Частиною обрядового дійства були русальні піснітвори обрядової пісенності з частими згадками про русалок. Найпоширеніший мотив русальних пісень - величання рослинності, ушановування русалок. Одним із мотивів русальних пісень є їхнє прохання до дівчат і жінок дати сорочку. Сорочка була ніби символом тіла, якого не мали безтілесні душі русалок. Тому жінки розвішували на деревах і кущах шматки полотна, намітки, а дівчата – вінки. А ще в русальних піснях співали про те, як русалка зустрічалася в полі чи лісі з дівчиною, загадувала їй загадки й лоскотала до смерті. Мова русальних пісень щира, проста й безпосередня.

Русальний тиждень святкували з понеділка по четвер, і завершувався він «проводами русалок». У деяких місцевостях дівчину одягали в білу сорочку, розплітали їй коси, прикрашали голову вінком і водили з піснями по селу. Вірили, що після цього русалки нібито йшли з рік і озер у ліси. Русальний тиждень переходив у поминальну суботу. У цей день усі йшли на кладовища й поминали померлих.

Русальні пісні виконують тільки дівчата, хоча героями цих пісень є і жіночки-сестрички, і дівчата, «красні панночки», дівчатка-семилітки, і парубки.

Серед різновидів пісень виділяються пісні-проводи русалок. У ці дні дівчата в полі, на житах роблять спільний обід — тризну на честь русалок.

У полі, в лісі, дівчата плели собі вінки, вірили, що тоді русалки їх не зачіпатимуть і не лоскотатимуть. Коли ж дівчата поверталися з поля, лісу, то кожна мала кинути вінок у садок чи на город. Вірили, що вінок допоможе збільшити врожай.

У русальних піснях знаходимо багато загадок. Уведені вони були з метою перевірити кмітливість молоді:

- Що росте без кореня?

- Що біжить без повода?

- А що цвіте без цвіту?

У піснях, де дійовою особою є русалка (наприклад, «Ой біжить, біжить мала дівчина»), загадок буває три, коли ж героями пісень є юнаки та дівчата (наприклад, «Ой ти, дівко-семилітко»), загадок може бути до семи.

2.1.«У ржі на межі».

2.1.1.Виразне читання обрядової поезії.

2.1.2.Тема: зображення русалки, яка звертається з прохання до дівчат.

2.1.3.Ідея: уславлення єднання з природою та дружніх стосунків з її представниками.

2.1.4.Основна думка: потрібно завжди приходити на допомогу тим хто цього потребує.

2.1.5.Опрацювання змісту твору за питаннями.

▼ Що ви знаєте про русалок?

▼ Яке прохання мала русалка до дівчат?

▼ Навіщо русалці була потрібна сорочка?



2.2.«Ой біжить, біжить мала дівчина».
2.2.Виразне читання обрядової поезії.

2.2.2.Тема: зображення спілкування русалки з панночкою.

2.2.3.Ідея: уславлення кмітливості русалки, засудження її негативних прагнень.

2.2.4.Основна думка: русалка намагається заволодіти дівчинка нечесним шляхом.

2.2.5.Аналізування змісту обрядової поезії за питаннями.

▼ Що хотіла русалка від паночки?


▼ Які умови вона запропонувала?

У чому полягали загадки русалки?

▼ Чому, на вашу думку, панночка не впоралась із завданням?

▼ Про що свідчать ці загадки? Чи справедливими були умови русалки?



Примітка. Молодим дівчатам і хлопцям ходити біля річки самим небезпечно, особливо в русальний тиждень, адже може зустрітися русалка. Так трапилося з малою дівчиною. Як це часто трапляється у казках, їй загадали три загадки. Героїня народної пісні їх не відгадала, не виявила кмітливості, тому русалка панночку залоскотала. Щоб такого не трапилося, люди носили обереги, наприклад, Мисник, якого русалки бояться.

2.3. «Проведу я русалочки до бору».

2.3.1.Виразне читання обрядової поезії.

2.3.2.Тема: зображення проводів русалочок до бору, щоб вони не повертали до людських домівок

2.3.3.Ідея: намагання людей захистити себе від русалок.

2.3.4. Основна думка: лише мирне та гармонійне співіснування
з русалками є запорукою добробуту.

2.3.5. Обговорення змісту обрядової поезії за питаннями.
▼ Які стосунки між людьми та русалками описує твір?

▼ Чого побоювались люди? Чи були підстави для цього?

▼ Про що свідчить цей твір?

Примітка. Із нечистою силою треба вміти поводитися, тоді вона не зашкодить. У народній русальній пісні до русалок виявляють повагу — проводжають до бору, щоб не ламали житечка, не лякали дівчаток, бо жито саме наливається, а дівчата зростають, набираються краси й сили.

2.3. Купальські пісні

Купальські пісні виконувались на свято Івана Купала. Це період літнього сонцестояння, кінець червня — початок липня. В селі ви­бирали відповідне дерево — вербу «Марену». Дівчата сплітали вінки з волошок, ромашок, маку, синіх польових сокирок, прикрашали ними вербу «Марену» і співали:

Ой на Івана, на Купала

Вийшла Галина, чистая паня.

На неї хлопці зглядаються,

Привітатися стидаються.

Один Іван не стидався —

Узяв за ручку і повітався.

Потім ішли до ставу, річки, озера купати «Марену». У воду внести її мала найкрасивіша дівчина у вінку, сплетеному із жита та пшениці. Одяг її теж повинен бути прикрашений квітами, як і в «Марени»-верби.

Дівчина обережно ламала дерево «Марену»: кожному треба було принести додому гілочку, символ того, щоб огірки родили добре, щоб в оселі водилося добро, а нечиста сила обминала обійстя.

У піснях дуже часто звертаються до Купайла: де воно зимувало? З уст Купала (цю роль, як правило, виконує гарний високий парубок, заквітчаний маковим цвітом) дізнаємося, що зимувало воно в лісі, ночувало в стрісі, зимувало в «пір'ячку», літувало в «зіл­лячку».

Доки молодь біля «Марени» водила хороводи, старші хлопці по­середині долини запалювали купальське вогнище для «очищення». Дівчата і парубки бралися за руки, з розгону перестрибували через вогнище, і так, очищалися, а то й вибирали свою долю.

Сучасне свято Івана Купала рідко зустрічається в містах, пере­важно збережене в селах, відгомоном свята є символічне обливання знайомих водою з побажаннями здоров'я.

За традиціями кожна дівчина опускала віночки у воду, чекаючи розповіді про долю та про пару. Плесо річки вкривається вогнями засвічених свічок, а на березі чути пісні, серед яких і жартівливі:

Де ти, Купайло, ночувало?

Що ти, Купайло, вечеряло?

Я ночувало в Слоуті,

А вечеряло рибку в борщі.



2.2.1. «Заплету віночок».

2.2.1.1.Виразне читання обрядової поезії.

2.2.1.2.Тема: відображення процесу пускання дівчиною вінка
на свято Івана Купала.

2.2.1.3.Ідея: віра в містичні сили вінка, в його здатність дарувати
щасливу долю молодиці.

2.2.1.4.Основна думка: плетіння вінка — специфічний обряд,
пов'язаний зі сподіваннями на щасливе майбуття.

2.2.1.5.Обговорення змісту обрядової поезії за питаннями,
▼ Для чого дівчина плете вінок?

▼ Які сподівання вона покладає на нього?

▼ Чи пускали ви коли-небудь вінок на свята Купала? Чи справди­лись ваші бажання?

Примітка. На свято Івана Купала (з 6 на 7 липня) був традиційним: обряд пускання вінків на воду. Дівчата так ворожили, чи вийдуть цього року заміж, як складеться їх доля в подальшому. В який бік попливе віночок — там і милий живе. Вінок складався з певних квітів, мав символічне значення, як оберіг. Купальської ночі люди проходили очищення вогнем та водою.

2.2.2. «Ой вінку, мій вінку».

2.2.2.1.Виразне читання обрядової поезії.

2.2.2.2.Тема: зображення вінка як символу щасливої долі дочки.

2.2.2.3.Ідея: знайомство з українськими народними обрядами.

2.2.2.4.Основна думка: від того, хто матиме вінок, сплетений дівчиною, залежить її подальша доля.

2.2.2.5.Обговорення змісту твору за питаннями:
▼ Навіщо дівчина плела вінок?

▼ Кому матінка віддала його?

▼ Якими словами дівчина описує свій вінок?

У чому полягав конфлікт між дочкою та матінкою?



2.2.3. «Купайло, купайло».

2.2.3.1.Виразне читання обрядової поезії.

2.2.3.2.Тема: зображення місця, де перебувало Купайло.

2.2.3.3.Ідея: уславлення традиційного народного свята Купайла.

2.2.3.4.Основна думка: необхідно шанувати традиції.

2.2.3.5.Обговорення змісту твору за питаннями:

▼ У якій формі побудовано обрядову пісню?

▼ Що цікавого ми дізнались про Купайло?

▼ Коли відбувається це свято? Які обряди його супроводжують?



Примітка. У пісні прославляється міфічна істота дохристиян­ських часів — Купайло — символ літа, розквіту природи. Купаль­ська народно-обрядова пісня побудована у формі трохи задерику­ватого діалогу з використанням традиційних художніх засобів народної пісні — повторів, зменшувально-пестливих слів.

2.3. Жниварські обрядові пісні.

Жниварські пісні українців, як і всіх слов'янських народів, відображають урочисту, відповідальну пору в житті хлібороба — збирання врожаю. Пісні поділяються на зажинкові, які виконують до початку роботи, жнивні — виконувані під час збирання врожаю, та обжинкові (або дожинкові), що супроводжували свято закінчення жнив.

Ключовим моментом зажинкового обряду було приготування першого снопа — «воєводи». Його мала нажати «в добрий час» «лег­ка на руку» жниця — обов'язково із середини ниви. Прикрашений стрічками й квітами зажинковий сніп щодня стояв на полі, де пра­цювали женці, і символізував межу, до якої вони мали жати. Після жнив перший сніп урочисто ставили у світлиці на покуті. Перші зрізані колоски, як і останні, вважалися наділеними особливими якостями, здатними впливати на майбутній урожай. Бажання збе­регти перші колоски, очевидно, походило від уявлення про те, що в них зберігається плодюча сила зерна.

Жали і співали жнивних пісень переважно жінки. Пісні звели­чували, опоетизовували хліборобську працю, величали господаря, уславлювали женців. Зжатий останній сніп, «останець» (або «дід») перев’язували червоною смужкою і урочисто, з піснями несли в село. На полі залишали жмуток невижатого збіжжя, прикрашеного стрічками і квітами, що називався Волосовою або Спасовою «бородою», а подекуди — «козою», «перепілкою». Колосся зв'язували докупи і заламували до низу на схід сонця, витрушували в зорану серпом землю зерно, клали між стеблин хлібину, дрібок солі, стави­ли в воду, щоб у господі не переводився хліб, приказували: «Роди Боже, на всякого долю: бідного і багатого!».

Закінчивши жнива, женці мали відпочити на стерні, щоб не боліла спина і легко було жати наступного року. При цьому співали: «Ой ниво наша, ниво, Верни нам нашу силу! Ми на тобі жили, Силоньку положили».

З пшеничних або житніх колосків дівчата сплітали вінок з маків, волошок, калини як символу щедрого врожаю. У такому вінку найкраща жниця — «княгиня» в парі з хлопцем, що ніс останній сніп та оточенні дівчат — «дружок», поверталась до двору хазяїна На Сумщині інколи тих, хто ніс вінок у село, обливали водою, що( захистити від нечистої сили.

Перед двором хазяїна вінок клали на хлібину, щоб «заходив хліб за хліб, старий за новий», тобто, щоб не було безхліб'я і просили за нього викуп — «рублика на таночок». Після викупу хазяїн запрошував женців на гостину, а обжинковий вінок вішав у хаті на стіні і зберігав до осені, щоб вилущеним з нього зерном розпочати сів озимини,

Важливе місце посідає опис природи. Широко використаний у жниварських піснях прийом художнього паралелізму, де картинні образи природи служать і своєрідним поетичним зачином, і засобом психологічної характеристики людини.

Зменшено-пестлива лексика, яскраві гіперболи, порівняння, загальний ласкавий емоційний тон цих пісень нагадують колядки і щедрівки. Величання поєднується з магічним заклинанням врожаю через побажання того, без чого неможливе життя землероба, здоров'я, добробуту, гаразду в сім'ї, гарного збіжжя.

Обжинкові пісні нагадують весільні пісні: наявне плетіння обжинкового вінка, його носять «княгиня» й «дружки».



2.3.1. «Маяло житечко, маяло».

2.3.1.1.Виразне читання обрядової поезії.

2.3.1.2.Тема: зображення процесу жнив та прохання віночка про домівку.

2.3.1.3.Ідея: уславлення жниварської праці; віночок — ознака достиглого врожаю.

2.3.1.4.Основна думка: успішні жнива завжди винагороджуються добрим врожаєм.

2.3.1.5. Обговорення змісту твору за питаннями.

▼ Про що йдеться на початку твору?

▼ Що отримали женці після жнив?

▼ Хто і чому просився до них додому?


▼ Що розповів віночок сам про себе?

Збирання врожаю, жнива — це вінець праці хлібороба, його надій та сподівань. Тому ця праця, хоч і була важкою, усе ж вва­жайся святом, супроводжувалася піснями. Коли поверталися до­дому, кращій жниці одягали на голову вінок із колосся, прикраше­ний квітами. Перший сніп (або останній) урочисто несли додому, ставили на покуті й тримали до Різдва. Хліб — невід'ємна частина людського життя, тому до нього ставляться з великою пошаною, І в обжинковій пісні »Маяло житечко, маяло...» жито виступає як дійова особа.



2.3.2. «Там у полі криниченька».

2.3.2.1.Виразне читання обрядової поезії.

2.3.2.2.Тема: відображення славної праці женців на полі.

2.3.2.3.Ідея: уславлення любові до праці, до рідної землі.

2.3.2.4.Основна думка: будь-яка праця повинна бути в радість.

2.3.2.5.Обговорення змісту твору за питаннями:

▼ Якими зображено женців у творі?

У чому полягала їхня праця?

▼ Чи подобається женцям те, що вони роблять? Обґрунтуйте свою


думку.

Примітка. Люди, які плекають, вирощують хліб, мають золоті руки та золоте серце. Тому народна пісня наділяє женчиків навіть золотими серпами, срібним приладдям для в'язання снопів — тороч­ками. Красиві люди в праці, і як зовнішня традиційна ознака діво­чої краси — гарні коси, а чоловічої — вуса. Молодиці ж «білолиці», хоча, можливо, це є перебільшенням. Адже цілий день на спеці, в тяжкій праці навряд чи зможеш зберегти свіжим своє «біле ли­ченько». А народна любов, вилита в пісні, помічає лише красиве.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ

ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота з картками в парах (групах)
Картка № 1

1.Міні-твір «Зустріч з русалкою» (5-7 речень).

2.Як ви розумієте прислів'я: «Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає»?

3.Чи допомагає пісня робітникам у полі? Обґрунтуйте свою думку.


Картка № 2

1.Міні-твір «Праця женців у полі» (5-7речень).

2.Як ви розумієте прислів'я: «Влітку один тиждень рік годує»?

3.Чи вірите ви в її існування русалок та їхні магічні здібності? Обґрунтуйте свою думку.


Картка № З

1.Міні-твір «Плетіння вінка» (5-7речень).

2.Як ви розумієте прислів'я: «Влітку один тиждень рік годує»?

3.Пригадайте обряди на Свято Івана Купала. Чи вірите ви у їхню магію? Обґрунтуйте свою думку.


Картка № 4

1.Міні-твір «Свято Івана Купала» (5-7речень).

2.Як ви розумієте прислів'я: «Готуй влітку сани, а взимку воза»?|

3.Які літні обряди ви знаєте? Чи дійсно вони допомагають збіль­шити врожай? Обґрунтуйте свою думку.


Картка № 5

1.Міні-твір «Традиційні літні обряди» (5-7 речень).

2.Як ви розумієте прислів'я: «Прийшов липень до хати — нема коли спочивати»?

3.Чи вірите ви, що плетіння вінка може вплинути на подальшу! долю? Обґрунтуйте свою думку.


2. Тестове опитування

1.Хто сидів на кривій березі у поезії «У ржі на межі»?

А Ворона;

Б русалка;

В білка;

Г сова.
2.Що вона просила у дівчат?

А Цукерки;

Б вінок;

В квітку;

Г сорочку.


3.Якого епітету не було наприкінці твору?
А Сіренька;

Б худенька;

В тоненька;

Г біленька.


4.Що запропонувала русалка дівчинці в поезії «Ой біжить, біжить
мала дівчина»?

А Піти до лісу разом;

Б сплести вінок;

В відгадати загадки;

Г скупатися в річці.
5.Якої відповіді не дала дівчинка?
А Камінь;

Б вода;


В папороть;

Г дівчина.


6.Що захищають від русалок у поезії «Проведу я русалочки до
бору»?

А Жито і дівочок;

Б домівки та діточок;

В хліб та оселі;

Г дерева та озера.
7.Що робили з віночками в поезії «Заплету віночок»?
А Вішали над дверима;

Б пускали на бистру воду;

В дарували коханим;

Г вдягали на голову.


8.Який епітет використано під час опису вінка в поезії «Ой вінку
наш вінку»?

А Барвистий; .

Б пахучий;

В хрещатий;

Г золотистий.
9.З чого було зроблено шнурок, на якому дівчина повісила вінка?
А 3 гуми;

Б з льону;

В з соломи;

Г з шовку.


10.Де літувало Купайло у поезії «Купайло, Купайло!»?
А У зіллячку;

Б в стрісі;

В в лісі;

Г в пір'ячку.


11.Чого просив у женців віночок у поезії «Маяло житечко, маяло»?
А Залишити його в полі;

Б забрати його додому;

В подарувати його дівчинці;

Г пустити його у річку.


12.Чим в’язали снопи в поезії «Там у полі криниченька»?

А Шнурками;

Б вірьовками;

В дротами;



Г срібними торочками.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VІ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка