Піб: Кознюк Лариса Анатоліївна



Скачати 299.58 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір299.58 Kb.
Анкетні дані авторів

ПІБ: Кознюк Лариса Анатоліївна

Місце роботи: Славутський обласний спеціалізований ліцей-інтернат поглибленої підготовки учнів в галузі науки, вчитель математики

Досвід роботи: 25 років

Контактні дані: моб. тел. 0674026189, e-mail kozniuk@ukr.net
ПІБ: Горбатюк Лілія Ростиславівна

Місце роботи: Славутський обласний спеціалізований ліцей-інтернат поглибленої підготовки учнів в галузі науки, вчитель математики

Досвід роботи: 9 років

Контактні дані: моб. тел. 0969487497, e-mail gorbatjuk-llja@rambler.ru



Назва роботи: Формування творчих здібностей та інтересу ліцеїстів до математики в умовах організації навчально-виховного процесу ліцею-інтернату

Анотація

Мета формування творчих здібностей, розвиток пізнавальної активності та критичного мислення, формування навичок взаємонавчання.


Позакласна робота з математики є невід'ємною частиною навчально-виховного процесу навчання математики, складного процесу впливу на свідомість школярів. Адже діти ідуть на урок найчастіше заради спілкування з друзями, вчителями. Найвищу радість вони відчувають від роботи, яка дозволяє їм розкрити себе: свої можливості і здібності.

Математика має широкі можливості для інтелектуального розвитку особистості, в першу чергу, розвитку логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної культури, формування вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, обґрунтовувати твердження, моделювати ситуації та ін.

Останім часом у практику вчителі впроваджують нетрадиційні форми організації навчально-виховного процесу. Як свідчить практичний досвід їх запровадження забезпечує підвищення активності навчально-пізнавальної діяльності учнів, формування самостійності мислення, розвиток творчих здібностей.

Тому позакласна робота з математики дуже важлива для пробудження в учнів інтересу до математики. І математичні вікторини, змагання, гри, прес-конференції, вечори сприяють підвищенню математичної культури, розширюють і поглиблюють здобуті на уроках знання, показують застосування їх на практиці, розвивають мислення, математичні здібності, допомагають ввійти у світ наукових і технічних ідей.

Учням дуже подобається брати участь в іграх, правила яких максимально наближені до умов тих ігор, за якими вони мають можливість спостерігати з екранів телевізорів.

Матеріали даної роботи можна використовувати вчителям природничих дисциплін під час проведення уроків та гурткової роботи, студентам вищих навчальних закладів під час проходження педагогічної практики.


Особливості організації навчально-виховного процесу

ліцею-інтернату

Особливістю організації навчально-виховного процесу в сучасних умовах є орієнтація на досягнення всіма учнями обов'язкового рівня математичної підготовки і створення умов для навчання на більш високому рівні тим учням, хто має здібності, інтерес до математики. У зв'язку з цим особливу увагу треба приділяти диференційованому навчанню та індивідуальній роботі з учнями не тільки на уроках, а й у позаурочний час.

Невід'ємною частиною добре організованого навчання учнів математиці стає позакласна робота з математики. До позакласної роботи з математики відносять усі добровільні заняття, які проводять вчителі у позаурочний час у школі або поза школою і на яких учні розглядають питання математики. І ця робота спрямована на задоволення інтересів і запитів учнів.



Основні завдання позакласної роботи з математики:

1. Пробудження і розвиток стійкого інтересу учнів до математики;

2. Забезпечення найглибшого розуміння важливих ідей математики;

3. Допомагати оволодівати головними методами математики;

4. Розвиток математичних здібностей учнів (логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної культури, пам'яті тощо), прищеплення учням певних навичок науково-дослідного характеру;

5. Розвиток позитивних рис особистості (розумової активності, пізнавальної самостійності, пізнавального інтересу, потреби в самоосвіті, здатності адаптуватися до умов, що змінюються, ініціативи, творчості та ін.) та навичок самостійно і творчо працювати з учбовою та науково-популярною літературою з математики.

6. Ознайомити учнів з історією математики, з іменами та біографіями видатних учених, які створювали математику, зокрема видатних українських математиків М.Остроградського, В. Буняковського, Г.Вороного, М.Кравчука та ін.

7. Ознайомити з найважливішими відкриттями в галузі математики.

Математика також дає учням змістовне, цікаве, корисне дозвілля.

Принципи організації позакласної роботи з математики.

Проведення позакласної роботи з математики здійснюється на основі загальних педагогічних принципів, а також тих, що відбивають її особливість.

Саме в проведенні різних позакласних заходів з математики вчитель має найбільше можливостей розкрити діалектичний характер математики, показати джерела виникнення і рушійні сили її розвитку, наголосити на драматичних сторінках її історії, коли прогрес здобувався ціною справжнього героїзму окремих учених.

Ті знання, які учень набуватиме як учасник позакласних заходів, мають базуватися на достовірних, перевірених фактах науки. Вони повинні стати окремими етапами, сходинками пізнання навколишнього середовища, засобами математики.

Розвиваючи самодіяльність учнів, важливо поєднувати її з педагогічним керівництвом, учнівським колективом, тактовно спрямовувати інтереси учнів у потрібне русло, вдосконалювати стиль роботи їх, формувати внутрішній мікроклімат відносин у відповідності з моральними принципами нашого суспільства.

У проведенні позакласної роботи з математики треба враховувати вікові особливості учнів. Проте слід пам’ятати, що розвага – не самоціль, а тільки один з дидактичних прийомів, який стимулює пізнавальну активність учнів. Розважальний матеріал збуджує увагу, викликає певні позитивні емоції та ситуаційний, епізодичний інтерес. Завдання учителя - перетворити цей інтерес у стійкий, активний.

Традиційними і найбільш поширеними формами позакласної роботи з математики є:


  • математичні гуртки;

  • математичні вечори, КВК;

  • математичні вікторини;

  • математичні турніри;

  • математичні естафети;

  • математичні стінгазети;

  • математичні олімпіади;

  • позакласне читання з математики;

  • математичні екскурсії.

Використання інноваційних, інтерактивних форм та методів організації та проведення уроків математики

Відомо, що будь-який урок — це складне педагогічне явище, витвір вчителя, на якому учні демонструють свої знання, уміння та навички. Чи цікаво дітям на уроці? Чи люблять вони вчитися? На ці питання не можна відповісти напевне. Іноді діти ідуть на урок із задоволенням, іноді без нього. Як зацікавити дітей? Як привернути їх увагу до свого предмету? Звичайно, за допомогою того, що їм буде слухати найцікавіше, того, що вони будуть робити із задоволенням.

Як донести матеріал до їх свідомості яскраво і красиво, щоб запам'яталось надовго і назавжди?

Іноді можна почути, що математика складна, суха і нецікава наука. Людей, які люблять математику, це вражає й ображає. Математика сувора, але красива й глибока, як чиста криниця. А завдання — вчителя і полягає в тому, щоб розкривати перед учнями її емоційний бік, чуйну і вродливу стать. Як краще цього домогтися? Щоб розвинути творчі здібності учнів, поступово та систематично залучати до самостійної пізнавальної діяльності, щоб забезпечити співпрацю між учнями та учителем, традиційного уроку недостатньо.



Прагнення вчителів досягти найкращих результатів у розв'язанні освітніх, розвивальних і виховних завдань спонукає їх до створення нетрадиційних уроків, структура яких не може бути підведена під алгоритм класичного уроку, що включає організаційну частину, перевірку домашнього завдання, вивчення нового матеріалу та його закріплення, повідомлення домашнього завдання, а також традиційних уроків, яких сьогодні виділено шість типів (урок набуття нових знань, урок застосування набутих знань, урок формування практичних умінь і навичок, урок систематизації та узагальнення, урок контролю та комбінований урок). Не вкладаються вони й у рамки уроків у системі особистісно зорієнтованого й інтерактивного навчання, які теж мають чітко визначену структуру. Ці уроки одержали назву нестандартних (нетрадиційних). Кожен з них має свою композицію та свій сценарій. Ми їх об'єднали у три групи:

  • уроки-ігри (ділові, рольові, спортивні);

  • уроки-сценарії відомих телепередач;

  • уроки-пошуки, в основу яких покладена самостійна підготовка учнів.

У групі уроків із провідним видом ігрової діяльності учнів особливе місце посідають уроки, побудовані із застосуванням моделюючих вправ, які відрізняються від ігор тим, що мають на меті забезпечення розуміння учнями певних важливих процесів за рахунок можливості взяти в них участь. У більшості моделюючих вправ учні грають ролі реальних персонажів: споживачів, виробників, урядовців тощо. Перед ними ставляться цілі, до реалізації яких вони повинні прагнути. Для виконання ролей їм надаються певні ресурси та ставиться проблема — прийняти рішення щодо їх ефективного використання. Щоб моделююча вправа була більш ефективною та реалістичною, школярі мають дотримуватися певних правил.

Моделюючі вправи — це комплексний вид пізнавальної діяльності. Успіх залежить від того, наскільки грамотно побудована вправа, а також від готовності вчителя допомогти класу розіграти ролі та зрозуміти зміст гри. Головна перевага моделюючих вправ полягає в тому, що вони здатні викликати зміну внутрішніх установок учнів. Прихильники моделі навчання, яка передбачає залучення учнів до виконання моделюючих вправ, стверджують, що засвоєний у такий спосіб матеріал краще запам'ятовується, учні після участі у виконанні моделюючих вправ відчувають задоволення від процесу та з ентузіазмом сприймають нові завдання, активно залучаючись до справи. Ретельно підготовлені моделюючі вправи дають змогу опанувати процес планування діяльності та прийняття рішень з важливих реальних проблем, бо вони створюють умови для особистої участі у пошуку відповідей на реальне запитання. Моделюючі вправи призначені для того, щоб ознайомити учнів з теоретичною моделлю реального життя. Успіх моделюючої вправи залежить від того, наскільки точно в ній відбито реальні процеси, які ця вправа намагається представити.

Крім зазначених переваг моделюючих вправ як методу навчання слід врахувати труднощі та недоліки в їх застосуванні.

Моделюючі вправи вимагають від учителя більш ретельної підготовки, ніж традиційні уроки. Не всякий матеріал можна спланувати за змістом та вивчати шляхом застосування моделюючих вправ. Часто моделююча вправа виступає як «кульмінаційний момент навчання», досвід, що передається школярам лише в певні ключові моменти навчання.

Не всі вчителі можуть застосовувати цю модель навчання, бо моделюючі вправи потребують від учителя ролі помічника та консультанта.

Часто захоплення учнів грою може супроводжуватись небажаними ефектами: не отримавши перемоги, вони засмучуються, у них виникає розчарування, бажання схитрувати.

Проведення уроку з використанням моделюючих вправ вимагає значних витрат часу.

Приклади деяких нестандартних уроків розроблених нами, їх можна використовувати як фрагменти уроків.

Урок-гра «Аукціон»

Рекомендовано на етапах повторення, узагальнення та систематизації навчальної інформації та на етапах її застосування.

Наприкінці аукціону підраховуються одержані гроші, визначається лідер.

Урок «Що? Де? Коли?»

Група заздалегідь поділена на три команди, обрані капітани роздані домашні завдання, підготовлені номери команд, листи обліку з прізвищами тих, хто грає, для капітанів.



Урок «КВК»

Форми уроків Що? Де? Коли? і «КВК» набули поширення на позакласних заняттях і стали популярними.

Галузь застосування їх — повторення тем і розділів.

Змагання складається з шести конкурсів-етапів.



Урок «За круглим столом»

Обирають ведучого і п'ять коментаторів з проблем міжнародних відносин. Під керівництвом учителя добирають матеріали.



Уроки «Мозкова атака»

Такого типу уроки проводять після завершення теми чи розділу.

Зміст цього методу — в тому, щоб за мінімум хвилин дати максимум ідей.

Урок-семінар

Уроки такої форми проводять після завершення вивчення теми, розділів.

Заздалегідь роздають учням запитання семінарського заняття, що відображають матеріал даного розділу а й міжпредметний зв'язок.

Урок-вікторина

До початку уроку кабінет відповідним чином оформляють: на стінах — емблеми команд, привітання команд одна одній, фотографії. Учні вибирають журі і суддю-інформатора.



Бінарний урок

Такий урок часто називають інтегрованим. Головна перевага бінарного уроку полягає у можливості створити в учнів систему знань, допомогти уявити взаємозв'язок предметів і таким чином підвищити рівень знань учнів. Бінарні уроки вимагають активної діяльності коленого учня, тому клас необхідно готувати до їх проведення: запропонувати літературу з теми уроку, порадити узагальнити практичний досвід, придивитись до конкретного явища.



Урок-залік

Проводити його можна в різних варіантах. Перший — коли екзаменаторами стають вільні від уроків учителі математики. Другий — коли як екзаменатори виступають більш ерудовані учні, які добре засвоїли тему. В кінці уроку підводять підсумки.



БІТ-Урок

Це нетрадиційний інтегрований урок.

Перевага біт-уроку — в його мобільності Учні не встигають стомитися, їхня увага постійно підтримується і розвивається. Такий урок завдяки своєму емоційному напруженню, елементам змагання є дуже ефективним, учні на практиці відчувають ті можливості, які надає творча колективна робота.

Урок-гра «Робимо урок разом»

Проводиться при підсумковому повторенні теми, курсу.



Клас ділиться на групи, не більше шести чоловік у кожній. Готуються три конверти: «Заклад», «Події», «Поняття».

Урок-кросворд

Планується під час повторення вивченого матеріалу, його узагальнення та систематизації.

Урок проводиться із застосуванням різних методик організації діяльності учнів із кросвордами: розгадування, складання, формулювання завдань до розгаданого кросворда, визначення ключових слів (складаються з літер, які стоять у виділених клітинах), їх характеристика. За кожну правильно виконану операцію учні отримують бали, які в кінці уроку підраховуються.

Пізнавально-пошукова гра «Острів скарбів»

Може бути проведена на уроках вивчення нового матеріалу, застосування знань, умінь і навичок, узагальнення та систематизації навчальної інформації.

Учні діляться на дві команди, які, змагаючись між собою, повинні знайти захований на острові (столі вчителя) скарб. Перемагає у грі та команда, яка знайде його першою.

Урок-гра «Руки вгору» («Мовчанка»)

Застосовують на етапі контролю, корекції та оцінювання навчальних досягнень.

Готується перелік слів (понять). Перед учнями ставлять завдання слухаючи слова, підіймати руки вгору, коли це слово відповідає вимогам, висунутим учителем. Якщо учень піднімає руку неправильно, то він повинен розказати все, що знає про слово (поняття).

Урок-гра «Знайди помилку»

Застосовують на етапах відпрацювання вмінь користуватися поняттями, навчальними діями тощо.

Урок-гра «Упізнай мене»

Застосовується на етапах уроку із закріплення понять.

На столі лежать чотири купи карток. На дошці пишеться слово (поняття), викликаються чотири учні, які повинні з купи карток вибрати ті, які підходять до напису на дошці (пов'язані з ним). Потім учитель пише на дошці інші слова, викликає інших учнів, які виконують те ж саме завдання. Четвірка може визначатися за викликом учителя, але краще, якщо це буде вихід учнів за власним бажанням. Успіхи школярів можна оцінити.

Урок-гра «Хто далі?»

Застосовують при повторенні та застосуванні навчальної інформації.

Учні стають у шеренгу та по черзі починають називати поняття чи слова, які входять до складу вивченої теми, причому пояснюють їх фізичний зміст. Якщо відповідь правильна, учень робить крок уперед. Виграє той, хто якомога далі просунеться вперед.

Урок-гра «Двійники»

Застосовують під час узагальнення та систематизації навчальної інформації.

Готуються картки у двох екземплярах, перемішуються. Учні повинні знайти картки -«двійники» серед них. Знайшовши, розтлумачити зміст поняття. Варіантів проведення гри може бути декілька: а) учні по черзі виходять (по одному з кожного ряду) та естафетою передають право виконання операції наступному школяру;

б) два учні можуть змагатися між собою, до кінця розбираючи картки, та ін. Виграє той, хто перший це зробить.

Урок-гра «Сходження на вершину знань»

Планують при повторенні, узагальненні та систематизації навчальної інформації.

Для такого уроку виготовляють планшет, на якому зображено пейзаж гірської місцевості з чітко виділеною вершиною. Виграє та команда, яка першою досягне «вершини знань».

Урок-гра «Космічний корабель»

Рекомендується застосовувати під час оцінювання навчальних досягнень, узагальнення та систематизації навчальної інформації, на уроках вивчення нового матеріалу.

Склавши стільці так, щоб це нагадувало контур космічного корабля, діти обирають перший склад космічної команди, другий, третій і т. д.

Урок-гра «Кубики»

Застосовують на етапах формування та застосування навчальної інформації.

На гранях грального кубика розміщено шість завдань, оформлених у вигляді малюнків. Учитель пояснює, як розшифровувати (читати) завдання. Пояснює правила гри. Команда кидає кубик і визначає те завдання, яке їй випало, виконує його. Кубиків може бути виготовлено декілька з різними типами завдань (теоретичними, експериментальними, практичними, на винахідливість, гумористичними, загадками...).

Урок-гра «Хто краще знає та пам'ятає»

Планують на етапах закріплення знань.

Для гри готують картки квадратної форми, кількість яких дорівнює подвійній кількості понять, які треба закріпити.. Краще клас поділити на чотири групи та кожній групі роздати свій комплект карток. Гра закінчується тоді, коли на столі не залишається карток. Виграє той, хто витягне найбільшу кількість пар.

Урок-гра «Лото»

Ефективна на етапах перевірки та контролю знань.

Гра проходить так: кожен учень отримує картку та комплект кружків (24 штуки). Розкладають кружки номерками догори. Такі ж кружки є в учителя. Він витягує кружок і називає номер, учень знаходить його в себе, читає завдання та виконує його і, якщо на картці є така відповідь, то закриває її. Виграє той, хто перший закриє картку кружками.

Урок-гра «Лапта»

Планують на етапах перевірки та контролю, узагальнення та систематизації навчальної інформації.



У лапту грають сім чоловік: п'ять гравців, ведучий і суддя. Ведучий задає запитання, кидає м'ячик гравцеві, той відповідає на запитання та повертає м'яч. Суддя фіксує відповіді та час, який було витрачено. Після завершення раунду (5-10 питань) склад команд змінюється і розігруються інші запитання.

Урок-гра «Морський (повітряний) бій»

Планують на етапах перевірки та контролю, узагальнення та систематизації, а також на етапі застосування знань.

Для гри готують два комплекти жетонів, у кожному з яких є: «Адмірал червоної ескадри (ескадрильї)», «Віце-адмірал червоної ескадри (ескадрильї)», «Контр-адмірал червоної ескадри (ескадрильї)», «Посередники червоної ескадри (ескадрильї)», «Резерв червоної ескадри (ескадрильї)». Ті ж самі номінації й для синьої ескадри (ескадрильї).

Урок-гра «Круглий стіл»

Доцільно проводити на етапах перевірки та контролю, узагальнення та систематизації, а також на етапі застосування знань.



Урок-пошук

Такий урок потребує серйозної підготовки, його краще проводити спареним.

Учні та вчитель задають запитання, які виникли у зв'язку з поданою інформацією. На дошці записуються та позначаються проблеми.

Урок-бліц турнір

Рекомендується проводити на етапах повторення, узагальнення, систематизації навчальної інформації.

На попередньому уроці вчитель дає зразки розповідей із певних тем шкільного курсу математики. Розповідь, яка триває визначений час, можуть вести всі учні по черзі, доповнюючи один одного. Виграє той ряд, який за найменший проміжок часу дав найповнішу відповідь.

Урок взаємонавчання

Застосовують на етапі перевірки та контролю якості засвоєння навчальної інформації.

Учні попарно задають один одному запитання з вивченої теми та вислуховують відповіді, потім їх позиції змінюються. Обидва виступають у ролі вчителя, виставляють оцінки за запитання та за відповіді.

Урок-телепередача

Урок будується у стилі інформаційно-розважальної телепередачі. Структура уроку являє собою низку фрагментів з найбільш улюблених і популярних телепрограм.

Урок-гра «Брейн-ринг»

Доцільно проводити на етапах повторення, узагальнення та систематизації навчальної інформації.

Клас ділиться на чотири групи. Із кожної групи обирають члена комісії, помічника ведучого, який стежить за часом і запобігає підказкам. Гра ведеться за правилами брейн-рингу.

Урок-гра «Поле чудес»

Планують на етапах повторення, узагальнення та систематизації навчальної інформації.

Урок проводиться за правилами відповідної телегри. На столі по колу розміщено завдання. Учасники гри крутять дзиґу, вибираючи завдання, відгадують закодоване слово, набираючи при цьому бали, за які наприкінці гри переможець може отримати приз.

Урок-гра «Телеміст»

Рекомендують проводити на етапах перевірки та оцінювання, під час повторення, узагальнення та систематизації навчальної інформації.

За 2-3 тижні до гри пропонується вчителям і учням скласти запитання з переліку тих предметів, які включено до списку. Гра проводиться за правилами телепередачі.

Урок-гра «Вустами малюків»

Планують на етапах застосування навчальної інформації.

Назва походить від телевізійної гри, де дітки говорять про різні речі (поняття), не називаючи їх. Така постановка запитання викликає великий інтерес у всіх учнів. Той, хто зразу дав відповідь, отримує три бали. Після однієї підказки віднімається один бал, після другої віднімається два бали.

Урок-гра «Зоряний час»

Доцільно проводити при узагальненні та систематизації навчальної інформації, а також під час її застосування.

У грі беруть участь вісім осіб, останні — уболівальники. Кожен учасник гри отримує картки від 1 до 9. З їх допомогою він відповідає на запитання, які задає вчитель. Гравці піднімають картки з тим номером, під яким, на їх думку, стоїть правильна відповідь із тих, що пропонуються у списку.. Бали отримують усі.

Урок-гра «КВК»

Проводять на етапах перевірки та оцінювання навчальної інформації, при повторенні, узагальненні та систематизації знань.



Гра ведеться за правилами «КВК»

Урок-гра «Відгадай мелодію»

Планують на етапах перевірки та оцінювання знань, систематизації навчальної інформації та її застосування.

Проводиться за правилами гри, але музику не слухають, а слухають запитання.

Урок-суд

Доцільно проводити при узагальненні, систематизації та застосуванні знань.

Такий урок проводиться у формі суду, де є суддя, секретар, адвокат, підсудний. Призначені на відповідні посади учні виконують ролі цих дійових осіб. «Підсудним» може виступати певне явище, тіло чи процес.

Урок-гра «Зліт представників різних професій»

Планують при вивченні нової теми, застосуванні, узагальненні та систематизації засвоєної навчальної інформації, з метою перевірки.

Учні обирають професії, які мають відношення до змісту даної теми. Представники виступають по черзі. Спочатку розповідають про себе, а потім — де та для чого використовують спеціалісти його професії. Слухачі задають запитання кожному доповідачу.

Урок-подорож

Рекомендується після вивчення теми.

Визначається місце подорожі. Планується маршрут подорожі. Урок такого типу можна проводити за підготовленими вчителем завданнями, а можна запропонувати учням підготувати самостійно завдання для кожного пункту маршруту. Вони повідомляються заздалегідь. Тоді урок стає подорожжю, в якій відбувається презентація підібраних учнями повідомлень, задач, дослідів.

Урок – мозаїка

Кожен учень за два-три тижні отримує завдання, яке відповідає його індивідуальним здібностям.

Урок проходить у такій формі: вступне слово вчителя, ведучих; презентація доповідей; обговорення виступів; підсумкове слово вчителя.

Урок-екскурсія

Учні відправляються на екскурсію, мета якої — пробудити інтерес до цікавих місць у місті, селищі, сфотографувати цікаві місця, а потім описати їх.



Урок - прес-конференція

Планують на етапах повторення, узагальнення та систематизації засвоєної навчальної інформації. Учні готують і задають запитання самому вчителеві, а спеціальне журі виставляє бали за кожне запитання.

Математичне лото

Метою даного уроку є закріплення і повторення матеріалу, відробіток формул.


Пасьянс

Мета: закріплення різних формул.

Це можуть бути тригонометричні формули, формули тригонометричних рівнянь, формули похідних.



Коло ідей

Метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми.



Мозковий штурм

Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.



Навчаючи - учусь ("Броунівський рух")

Такий вид навчальної діяльності надає вам можливість взяти активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям, у цьому випадку своїм однокласникам під час уроку.



Мікрофон

"Мікрофон" надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.



Ажурна пилка

Такий вид діяльності на уроці дає можливість вам працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує вас допомагати один одному вчитися навчаючись.



Методичні рекомендації щодо організації позакласної роботи в ліцеї-інтернаті. Тиждень «МІФ» (математики, інформатики, фізики)

Предметний тиждень математики, фізики та інформатики в школі являє собою комплекс різноманітних форм позакласної роботи, основними завданнями якої є:



  • Підвищення інтересу учнів;

  • Підвищення рівня мотивації навчальної діяльності учнів;

  • Розширення й поглиблення знань та вмінь учнів з предметів;

  • Реалізація на практиці основних принципів особистісно-орієнтованого підходу до навчання;

  • Створення сприятливих умов для виявлення знань та вмінь учнів у нестандартних ігрових ситуаціях.

Досягти цього неможливо без відповідного організаційно-методичного забезпечення всього комплексу заходів предметного тижня, розроблення чітких стратегічних планів, прогнозування результатів роботи, неформального підбиття підсумків.

У зв'язку з цим варто детально розглянути найбільш важливі аспекти даного питання.

Так, для досягнення максимального ефекту позакласного заходу доцільно дотримуватися таких принципів, як:


  • Масовість;

  • Видовищність;

  • Диференційований підхід;

  • Інтерактивність.

Докладніше зупинимося на кожному з названих принципів.

Для забезпечення масовості необхідно подбати про залучення максимальної кількості учнів як на етапі підготовки, так і в ході проведення предметного тижня. Видовищність передбачає наявність яскравих, цікавих і пізнавальних заходів (наприклад, видовищні досліди, виготовлення цікавих, барвисто оформлених стендів, плакатів, газет. Диференційований підхід забезпечує виявлення інтересів кожного учня. Крім того, він дозволяє врахувати вікові особливості, що вкрай важливо при виборі форми роботи (заходу). Наприклад, для учнів молодших класів найефективнішими є рольові ігри, інсценовані казки, пізнавальні години; для старшокласників - вікторини, інтелектуальні ігри та марафони . варто обережно підходити до визначення індивідкальних здібностей учнів, уникаючи суб'єктивізму. Недооцінка або переоцінка можливостей учнів може помітно знизити рівень проведення конкретного заходу чи призвести до його зриву.

Інтерактивність передбачає ігровий, творчий підхід до роботи.

Поряд із дотриманням основних принципів важливою умовою ефективного проведення предметного тижня є правильна організація підготовчого етапу. Саме на підготовчому етапі вирішується доля майбутнього заходу, визначається його успіх чи провал. Комплекс робіт, що включаються в підготовчий етап, залежить від специфіки заходу.

Як зразок пропонується планування тижня математики, інформатики та фізики.

Підготовка до тижня «МІФ» починається задовго до проведення. На засіданні кафедри природничих наук вчителі ліцею-інтернату обговорюють усі пропозиції щодо програми тижня, накреслюють коло завдань, розподіляють обов’язки. Обирається оргкомітет і голова комітету, який узгоджує всі питання, що виникають у процесі роботи. На понеділковій ранковій лінійці оголошенням про те , що влада у ліцеї –інтернаті змінюється починається тиждень «МІФ»: Тим хто вчить, хто знає, хто хоче знати, хто любить, хто ще не знає ,що любить математику, інформатику, фізику наступний тиждень присвячено!



  • Найближчі 10 днів у ліцеї –інтернаті пануватимуть тільки математичні закони; Результативність роботи на уроках математики, інформатики, фізики не просто оцінюється у балах, а й у «МІФічній» валюті – «піфагорчиках» та «інтегральчиках» (демонструються зразки банкнот, оговорюється, що вони мають три ступені захисту, усі учасники навчально-виховного процесу попереджаються про покарання за підробку банкнот);

  • Обумовлюються усі способи заробляння «МІФічної» валюти: складання чи розв’язування кросвордів, випуск газет у нестандартній формі, захист проектів, підготовка різноманітних повідомлень тощо.

  • Ліцейна громада знайомиться з планом проведення тижня (Додаток 1)

Підведення підсумків тижня МІФ. Аукціон.

Усе це завжди викликає у учнів зацікавленість. Вони із задоволенням розглядають малюнки, читають цікаві статті, готують повідомлення та проекти, складають та розв’язують кросворди, активно працюють на уроках – заробляють «МІФічну» валюту . Кульмінація тижня - «МІФічний» аукціон! Це не звичайний аукціон. На торги виставляються закриті лоти (товар рекламується, але показується тільки після продажу). Наприклад:

  • Найнадійніший, пило-водостійкий, найточніший, легкий у користуванні, сучасний дизайн, від самого відомого виробника супер-калькулятор! (палички для рахування, виробництво Китай);

  • Шлях до серця коханої дівчини (Шоколадка);

  • Шлях до серця вчителя математики (Конверт із трьома задачами які пропонуються розв’язати за певний термін);

  • Перевірений, надійний, дієвий засіб що допомагає творчому розвитку думки. Відомі випадки коли за допомогою цього засобу дехто відкривав навіть нові закони (Яблуко)…

Та найбільш заманливо є придбання так званого іменного лоту :

  • Вчитель математики пропонує ліцеїстам 31 групи засіб для покращення тематичної оцінки .(Це може бути як додатковий бал до тематичної контрольної роботи, так і, наприклад, 10 задач із оговореної теми)… Придбання усіх іменних лотів фіксується аукціонною комісією у спеціальному журналі, який зберігається у голови оргкомітету до виконання умов усіх лотів. У цьому журналі фіксується прізвище ліцеїста що придбав той чи інший лот (передача лота іншому не дозволяється).Після виконання умов зазначених у лоті в журналі робиться відповідна відмітка. Кожен учитель, який виставляв свої лоти на торги, зазначав початкову вартість. Отже, всі, хто брав активну участь у різноманітних заходах протягом тижня, отримували за це відповідну кількість балів, які потім давали змогу отримати «МІФічну» валюту .

Така форма роботи , як аукціон має багато переваг:

по-перше, провокує у ліцеїстів велике бажання розв’язувати запропоновані задачі, ребуси, кросворди тощо;

по-друге, ця нетрадиційна форма дає змогу проявити себе усім ліцеїстам, навіть тим хто з різних причин раніше не віддавав перевагу математиці;

по-третє, протягом тижня кабінети поповнюються навчальним приладдям, дидактичним матеріалом, літературою.


Висновки


Позакласна робота з математики дуже важлива для пробудження в учнів інтересу до математики. Тому математичні вікторини, змагання, ігри, прес-конференції, вечори сприяють підвищенню математичної культури, розширюють і поглиблюють здобуті на уроках знання, показують застосування їх на практиці, розвивають мислення, математичні здібності, допомагають ввійти у світ наукових і технічних ідей.

Учням дуже подобається брати участь в іграх, правила яких максимально наближені до умов тих ігор, за якими вони мають можливість спостерігати з екранів телевізорів.

Отже, щоб розвинути творчі здібності учнів, поступово та систематично залучати до самостійної пізнавальної діяльності, щоб забезпечити співпрацю між учнями та учителем, традиційного уроку недостатньо. (Додаток. Посібник «Методичні рекомендації вчителів кафедри природничо – математичних наук Організація позакласної діяльності ліцеїстів Тиждень МІФ (математики, інформатики та фізики)

Отже, щоб розвинути творчі здібності учнів, поступово та систематично залучати до самостійної пізнавальної діяльності, щоб забезпечити співпрацю між учнями та учителем, традиційного уроку недостатньо.


Список використаних джерел


  1. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст. Освіта України – 2001 - № 29.

  2. Байкова Л.А., Гребенкина Л.К. Педагогическое мастерство и педагогические технологии. – М., 2000.

  3. Бех І. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково – методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.

  4. Різні види нетрадиційних уроків. Дидактика. Навчальний посібник / І. В. Малафіїк –  К.: Кондор, 2009.–  406 c.

  5. Нетрадиційні уроки.- [Електронний ресурс]: режим доступу до статті: konserq. ucoz. Ua

  6. Маркова І. С. Інтерактивні технології на уроках математики: Навчально – методичний посібник. – Х.: Основа, 2009. – 126 с.

  7. Посібник «Методичні рекомендації вчителів кафедри природничо – математичних наук Організація позакласної діяльності ліцеїстів Тиждень МІФ (математики, інформатики та фізики)


Додаток 1 План тижня

 Понеділок



День перший Творчий

Девіз: «Основа знань—старанність і труд»

(Народна мудрість)

1. Конкурс газет.

2. Радіопередача «Чи знаєте ви, що»

3. Урок-гра “Не зламай голови”

4. Гра “Найрозумніший”

5.Урок-гра «Перший мільйон»

Вівторок

День другий Ігровий

Девіз: “Гра – це та чарівна паличка, яка навіть нудне заняття перетворює нецікаве і захоплююче...”

1. Урок-гра Показуха”

2. Урок-гра «Щасливий випадок»

3. Урок-гра «Перший мегабайт»

4. КВК з інформатики «У світі цікавого Інтернету»

  Середа



День третій Розвивальний

Девіз: “Хто хоче зрушити світ, той нехай почне із себе”

(Сократ)

1. Урок контролю знань “Атом і атомне ядро”

2. Урок-марафон «Електромагнітні хвилі»

3. Урок – пресконференція « Штучні супутники Землі. Перша космічна шидкість»

4. Урок-гра «Математичний турнір»

5. Урок – конкурс «Я все знаю»

Четвер

День четвертий Інформаційний

Девіз: «Хто володіє інформацією, той володіє світом»

1. Радіопередача «Посміхніться»

2. Інтегрований урок математики і фізики «О щасливчик !»

3Урок- конкурс «Цікаві досліди з фізики»

4. Урок – пресконференція «Математика в сузірї наук»

П’ятниця

День п'ятий Розважальний

Девіз:

«Пізнання починається із здивування».

(Арістотель)

1. Урок брейн – ринг з математики

2. Урок-гра «Показуха +»

3. Інтелектуальна гра «Найрозумніший»

4.  Вечір “Шоу МІФ”

Субота

День шостий Підсумковий

Девіз: “Від кожного по можливостях, кожному по заслузі ”

(Мудрість “МІФ”)


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка