Певна частка цієї важливої роботи припадає І на навчальні заклади І -ii рівнів акредитації



Сторінка1/6
Дата конвертації26.04.2016
Розмір1.01 Mb.
  1   2   3   4   5   6

ВСТУП

Характерною особливістю сучасного стану технічного прогресу в нашій країні є боротьба за скорочення строків вирішення технічних про­блем, що виникають, посилення роботи щодо знаходження і використання резервів підвищення ефективності виробництва на основі більш раціонального використання виробничого потенціалу держави, економії всіх видів ресурсів, росту трудової, соціальної і національної активності людей.

Масштабність і відповідальність завдань у галузі створення і вико­ристання нової техніки та прогресивних технологій, механізація тваринни­цтва та скорочення ручної праці потребують дальшого піднесення винахі­дницької та раціоналізаторської творчості, які повинні дати на озброєння агропромислового комплексу необхідні високоефективні рішення.

Певна частка цієї важливої роботи припадає і на навчальні заклади І -II рівнів акредитації.

Для сучасного молодшого спеціаліста здібності винахідника просто необхідні. До цього спонукає саме життя.

Молодший спеціаліст повинен володіти комплексом професійно-важливих якостей, які визначають ефективність його діяльності при робо­ті на виробництві. Він повинен бути фахівцем творчим, у достатній мірі володіти сучасними методами науково-технічної творчості, раціоналіза­торської роботи. Саме науково-технічна творчість створює найбільш бла­годійні організаційні, психологічні і педагогічні передумови для розвитку творчих здібностей особистості, виховання любові до праці, соціальної ак­тивності молоді.

Тому перед вищими навчальними закладами стоїть завдання вихо­вання і підготовки фахівців, озброєних знаннями, вміннями та навиками самостійної аналітичної та дослідницької роботи. Адже для розвитку мо­лодої держави України належить ще багато зробити, і чільне місце в цій роботі відводиться винахідництву та раціоналізаторству.

Щоб прищепити ці якості майбутнім фахівцям, необхідно прищеп­лювати любов до технічної творчості і дослідницької роботи під час теоре­тичних та практичних занять, гурткової роботи, виробничих та навчальних практик, курсового та дипломного проектування.

Особливого значення дисципліна "Основи технічної творчості" на­буває в наш час, коли нової, досконалої вітчизняної техніки мало і за вар­тістю вона майже недосяжна виробникам сільськогосподарської продукції. Необхідно вдосконалювати ту наявну техніку, яку маємо на сьогоднішній день, створювати нове, тобто бути постійно в пошуку.
Що ж таке творчість?

Над цим питанням міркували ще філософи, мудреці стародавньої Еллади.



Творчість - пошук чогось невідомого, нового, якого ще не знали люди.

Різновиди науково-технічної творчості:

- відкриття;

- винаходи;

- раціоналізаторські пропозиції;

- створення промислового зразка продукції;

- конструкторська розробка.

Відкриття - встановлення невідомих раніше об'єктивно-існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу (І.Ньютон - закон всесвітнього тяжіння; Д.І.Менделєєв - періодичний закон хімічних елементів; І.І.Мечников - явище фагоцитозу).

Відкриття має пізнавальну спрямованість і до нього ставиться одна вимога - збільшувати суму наукових знань у своїй галузі.

Автор відкриття одержує диплом. Відкриття в суспільних науках, географії, археології, палеонтології, геології в юридичному розумінні не є відкриттями, дипломи на них не видаються.

Винахід - вирішення технічного завдання в будь-якій галузі народ­ного господарства, культури, охорони здоров'я, оборони країни, яке від­значається істотною новизною та дає позитивний ефект ( конструкція при­ладу, машини, пристрою, метод одержання продукту, технологічний про­цес, рецепт тощо).

Винахід має конкретно практичну спрямованість і на відміну від відкриттів є явищем тривимірним:

- повинен співвідноситись із суспільними потребами (бути корисним, дати позитивний ефект):

- можливе впровадження;

- не суперечити фундаментальним законам природи, перевершувати знання в галузі технічних наук та виробництва, до яких відноситься даний винахід.

Відкриття породжує цілі "кущі" винаходів, але й нерідко саме вина­ходи породжують ряд відкриттів (винахід мікроскопа, телескопа тощо). Автор винаходу одержує патент.

Томас Алва Едісон на протязі свого життя мав 1093 винаходи, серед них електролампи розжарювання, система електроосвітлення (генератори струму, провідники, вимикачі, запобіжники, патрони для ламп), фонограф та ін. При винаході лужного акумулятора Едісон отримав позитивний ре­зультат, провівши 50 тис. дослідів; у цьому і полягає головний винахід Едісона: він винайшов науково-дослідний інститут. 50 тис. проб він поді­лив на 1000 співробітників, що дало швидкий результат.

Приймаючи на роботу, Едісон любив давати „хитрі” технічні завдан­ня співробітникам, особливо теоретикам... Одного разу він запросив до лабораторії математика Ептона і запропонував йому швидко вирахувати об'єм колби лампи. Ептон, провівши більше години з вимірюванням і складними обчисленнями, виконав завдання і гордо подав лист з відповід­дю. Тоді Едісон за декілька секунд продемонстрував здивованому матема­тику простіший (і більш точніший) спосіб вимірювання об'єму колби лам­пи.

Одного разу молодий винахідник поділився з Едісоном своєю мрі­єю: придумати універсальний розчинник-рідину, яка б усе розчиняла. Еді­сон: „Скажіть, а в якій посуді Ви збираєтесь зберігати цей розчинник?” — від ідеї винахідник відказався, так як посуди такої немає.

Раціоналізаторська пропозиція - пропозиція щодо вдосконалення техніки (машин, приладів, інструментів, апаратів тощо) , поліпшення про­дукції, технології виробництва, способів контролю, спостереження та до­слідження, техніки безпеки, охорони праці, із сприяння підвищення про­дуктивності праці, ефективнішому використанню енергії, обладнання, ма­теріалів; має форму технічної документації і направлена на конкретне тех­нічне розв'язання, спрямоване на вдосконалення технічного об'єкта шля­хом зміни конструкції, технології або застосування матеріалів.

Автор раціоналізаторської пропозиції одержує патент або свідоцтво.



Промисловий зразок продукції (малюнок, модель) – художнє вирі­шення виробу, в якому досягається єдність його технічних та естетичних якостей; має форму технічного документа.

Автор промислового зразка продукції одержує свідоцтво або патент.



Конструкторська розробка - найбільш масова, професійна форма на­уково-технічної творчості; має форму технічного документа виробу; пате­нтним законодавством держави не охороняється.



1. ДІАЛЕКТИКА ТВОРЧОСТІ ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ.

ЗАВДАННЯ І МЕТА ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

План заняття:

1.1. Коротка історія винахідництва.

1.2. Структура технічної творчості в технікумах та коледжах.
1.1. Коротка історія винахідництва

Для сучасного інженера, молодого спеціаліста здібності винахідника просто необхідні. До цього спонукає життя. Саме науково-технічна твор­чість створює найбільш благодійні організаційні, технологічні і педагогічні передумови для розвитку творчих здібностей особистості, виховання лю­бові до праці, соціальної активності молоді. Наприклад, у розвинутих краї­нах заходу створення винаходів - один з основних показників кваліфікації інженера та його цінності для фірми, фірма відмовляється від послуг інже­нера, що не працює на рівні винаходу. Між іншим, з французької "інже­нер" перекладається як "винахідник".

Винахідництво на Україні має глибокі корені. Пригадайте хоча б на­ші писанки і технології їх виготовлення або безліч запорізьких новацій. Сьогодні, продовжуючи славні традиції предків, творча енергія українсь­ких винахідників створює космічні апарати та надсучасні літаки, будує Військово-морський флот і розробляє передову сільськогосподарську тех­ніку; у кожній галузі нашої держави творять винахідники, раціоналізатори.

Молода наша держава Україна і зовсім юне її патентне відомство, що народилося влітку 1992 року, а вже в грудні цього ж року було видано па­тент під номером один, а в 2000 році їх було видано біля ЗО тис. Багато ще належить зробити для розквіту нашої державності і чільне місце в цих процесах відводиться винахідництву і раціоналізації.

В усі часи, за будь-яких обставин народ України відчував тягу твор­чості, удосконалення. Світової слави і визнання набули імена Ігоря Сікорського, Юрія Кондратюка, Сергія Корольова, Євгена Патона та багатьох інших видатних вчених нашої держави.

Історія винахідництва знає різні сторони життя. Вони були і трагіч­ними, і комічними, а в більшості повчальними.

У XVIII ст. талановиті швейцарські винахідники - батько Пьєр-Жак Дро та його син Анрі Дро виготовили та з успіхом демонстрували в Мад­риді та Парижі людиноподібних ляльок, що рухались. Посилений інтерес у глядачів викликала лялька "писець". Вона мокала гусяче перо в чорниль­ницю, двічі струшувала його і після невеликої паузи починала писати справжнього листа. Окрім цього, вона ворушила головою і водила очима. Всі рухи лялька отримувала від пружинного механізму, що приводив у дію кулачковий пристрій. Однак інквізиція, звинувативши винахідників у відьмарстві, кинула їх до в'язниці, де вони і загинули. Згодом на честь сім'ї Дро людиноподібні механізми дістали назву андроїди.

Український фізик, подолянин Іван Пулюй відкрив невідомі катодні "ікс" промені. Про це свідчить видана в 1884 році брошура "Сяюча елект­рична матерія і четвертин стан речовини". Однак не потурбувавшись про утвердження цього авторства, вчений поділився ідеєю з відомим сьогодні Вільгельмом Конрадом Рентгеном. А останній, якось випадково забувши першовідкривача, в січні 1886 року виголосив публічну лекцію "Про неві­домі промені", надавши інформацію до тижневика "Рrеss". Незважаючи на те, що в тогочасній пресі багато писалося про пріоритет І.Пулюя, в 1901 році першу у світі Нобелівську премію все ж отримав В.Рентген.

Як ви бачите саме життя підказало необхідність захисту прав вина­хідників. Уперше у світовій практиці акт для захисту прав винахідника бу­ло прийнято у Великій Британії в 1623 році під назвою "Статус про моно­полії". Але закріпити це право надавав можливість тільки патент. У США законопроект про патент за англійським зразком було прийнято в 1790 році, у Франції – 1791 р.

У деяких князівствах Німеччини патентні закони з'явились після 1815 року, а в Росії-1870 рік.

Уперше в Україні "Правила складання та подання заявки на видачу патенту на винахід" датуються 18 вересням 1992 року. 15 грудня 1993 ро­ку, № 3687-12 видано Закон України "Про охорону прав на винаходи і ко­рисні моделі". Відповідно до цього Закону України наказом Держпатенту України від 17 листопада 1994 року № 132 (зі змінами від 15 січня 1996 року) видано нормативний документ "Правила складання та подання заяв­ки на видачу патенту України на винахід і корисну модель". Щорічно в Україні у вересні (третя субота) відмічають День винахідника і раціоналі­затора.

Сьогодні, держава здійснює виважену і цілеспрямовану політику у сфері науково-технічного розвитку, в межах можливого створює сприят­ливі умови творчості для багатотисячного колективу винахідників і раціо­налізаторів України. Весь світ увійшов у нову стадію розвитку, коли бла­гополуччя і авторитет країни вже не визначається ні величчю її території, ні запасами зброї, ні навіть золотим запасом. Світ з промислово-енергетичного перетворюється в технолого-інформаційний. І основними показниками розвитку країни виступають об'єм накопиченої інформації і швидкість її оновлення. Світова економіка потрапляє у все більшу залеж­ність від уміння людей вчитися, розробляти і оволодівати новітніми техно­логіями. Цінними стають не стільки робоча сила, скільки інтелект людини, її науково-технічні розробки. Тому в 1993 році в Україні створено Держав­ний інноваційний фонд, перед яким поставлено завдання - підтримати фі­нансово-інноваційну діяльність підприємств та організацій, регіональні науково-технічні програми, а також організувати впровадження у вироб­ництво завершених науково-дослідних робіт та "ноу-хау", розширити ви­користання сучасних технологій.



1.2. Структура технічної творчості в технікумах та коледжах

У технікумах та коледжах технічна творчість розвивається за такими напрямами:

- виготовлення наочних посібників і технічних засобів навчання;

- монтаж і ремонт лабораторного обладнання;

- вивчення досягнень науки, техніки і виробничого досвіду;

- підготовка рефератів з дисциплін із елементами творчих пошуків і їх захисту;

- підготовка експонатів на виставки;

- виконання лабораторних і практичних занять з елементами дослід­ницької роботи;

- раціоналізаторська і винахідницька робота з виробничої діяльності в період виробничих та навчальних практик;

- творча робота в період реального курсового і дипломного проекту­вання;

- пошукова робота в гуртках, олімпіадах, конференціях, конкурсах, виставках, тижнях з дисциплін, проведення екскурсії, оглядах;

-експериментально-конструкторська, раціоналізаторська і винахід­ницька робота викладачів за господарськими договорами, робота в науко­вих експедиціях;

- дослідницька робота викладачів;

- проведення тематичних вечорів і творчих змагань;

- вікторин, змагань "А нумо, хлопці", змагань з професії "Кращий орач", "Кращий знавець сільськогосподарської техніки", "Кращий слюсар", "Кращий діагност", "Кращий майстер-наладчик" та ін.;

- факультативний курс з основ технічної творчості і дослідницької роботи молодшого спеціаліста;

- лекційна робота.

Матеріально-технічною базою гурткової роботи є навчально-виробнича майстерня, лабораторії і кабінети технікуму, а також новостворена машинно-тракторна станція на базі об'єднання "Сільгосптехніка". Гу­ртки створюються з кожної дисципліни і ними керують завідувачі кабіне­тами.

У гуртках студентів:

- виготовляють прилади, пристосування з ремонту і технічного об­слуговування машин, діючі моделі окремих механізмів машин;

- виконують розрізи вузлів машин;

- оформляють альбоми, стенди, фотомонтажі;

- проводять ремонти обладнання лабораторій;

- готують огляди журналів, виступають з рефератами;

- беруть активну участь у підготовці і проведенні тижнів з дисциплі­ни, екскурсій, виставок, тематичних вечорів і творчих змагань;

- покращують естетичний вигляд навчальних аудиторій своєю твор­чою роботою.

За період виробничої технологічної практики студенти вивчають і оформляють у своїх звітах-щоденниках виробничий досвід кращих пра­цівників, раціоналізаторів, а деякі практиканти беруть участь у розробці, оформлені і впроваджені раціоналізаторських пропозицій. На підсумкових конференціях студенти виступають із звітами про творчу роботу в період практики, а також демонструють виготовлені моделі або креслення із за­пропонованих пристосувань. У тих випадках, коли про них пишуть газети, підтверджують матеріалом із газет.

У процесі виконання курсових і дипломних проектів студенти ви­вчають досвід працівників виробництва, рекомендують для впровадження на своїх об'єктах винаходи і раціоналізаторські пропозиції, перейняті із патентно-технічної літератури. Окремі проектанти самостійно або в спів­товаристві з викладачами розробляють раціоналізаторські пропозиції за темами своїх проектів. Широкого поширення отримав досвід виготовлення пристроїв або діючих моделей, що доповнюють технологічну і графічну частину проекту.

Постійно діючі виставки є ефективним засобом пропаганди досвіду новаторів сільськогосподарського виробництва і подальшого розвитку технічної творчості в навчальних закладах. На виставках експонуються кращі роботи, виконані студентами під керівництвом викладачів діючі мо­делі машин, прилади, пристосування, наочні посібники, альбоми, фото­монтажі. Виставку відвідують студенти молодших курсів під керівництвом куратора групи.

Окремі викладачі займаються дослідницькою роботою, залучаючи до неї студентів.

Технічна творчість, конструкторська і дослідницька робота в техні­кумі:

- впливає на свідоме і міцне засвоєння теоретичних знань і практич­ну підготовку;

- сприяє виробленню в студентів творчості, ініціативи, прагнення до пошуку, новаторства, раціоналізації і винахідництва;

- виховує студентів у дусі поваги і любові до вибраної спеціальності (професії), до праці, уміння бачити в любій праці творчі задатки, усвідом­лення того, що в результаті вдосконалення виробничого процесу по­легшиться праця працівників, підвищиться її продуктивність, поліпшиться якість продукції.





2. СТРУКТУРА КЕРІВНИЦТВА ВИНАХІДНИЦЬКОЮ І РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УКРАЇНІ
План заняття:

1. Загальне керівництво.

2. Галузеве керівництво винахідництвом і раціоналізаторською діяльністю.

3. Керівництво технічною творчістю на підприємствах і організаціях.

4. Роль громадських товариств в організації винахідницької і раціоналізаторської діяльності працівників.

5. Куток раціоналізатора.

6. Форми розвитку технічної творчості працівників.

7. Інформаційне забезпечення технічної творчості.



2.1. Загальне керівництво

Загальне керівництво винахідництвом і раціоналізацією в Україні проводиться Державним департаментом інтелектуальної власності Украї­ни, який створено при Міністерстві освіти і науки України. Для виконання завдань розвитку винахідництва і раціоналізації в народному господарстві країни Державний департамент інтелектуальної власності України має ряд підвідомчих підрозділів у міністерствах, департаментах і на підприємст­вах, організаціях і установах. На всіх підприємствах і організаціях створе­но первинні організації.



При Державному департаменті інтелектуальної власності України діють:

- науково-виробниче об’єднання "Пошук";

- Український інститут промислової власності;

- публічна патентна бібліотека;

- апеляційна палата (державна система охорони промислової влас­ності);

- центр патентних послуг;

- інститут з підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у па­тентно-правовій галузі при Харківському політехнічному університеті (1993р.);

- Київський інститут інтелектуальної власності і права (1997 р.), який має стати координаційним і методологічним центром навчання і підви­щення кваліфікації фахівців у цій галузі;

- агентство з авторських прав;

- інститут інтелектуальної і промислової власності,

- журнали "Винахідник і раціоналізатор" і " Промислова власність".

Завдання Державного департаменту інтелектуальної власності Укра­їни:

- прийом, реєстрація і розгляд заявок на винаходи і відкриття;

- видання винахідникам охоронних документів (патентів);

- захист прав винахідників і раціоналізаторів;

- розвиток у країні масового винахідництва і раціоналізаторства;

- прискорення впровадження в народне господарство країни винахо­дів і раціоналізаторських пропозицій;

- патентна інформація про вітчизняні і зарубіжні винаходи;

- контроль за впровадженням винаходів, що мають велике народно­господарське значення;

- надання методичної допомоги міністерствам, департаментам, під­приємствам, організаціям та установам у проведені патентних досліджень;

- виконання зв'язку із зарубіжними країнами з питань винахідницт­ва;

- розроблення єдиних форм документів з оформлення винаходів і ра­ціоналізаторських пропозицій;

- роз'яснення законодавчих актів винахідництва і раціоналізації;

- реєстрація товарних знаків і промислових зразків;

- підготовка висококваліфікованих спеціалістів із патентознавства.



2.2. Галузеве керівництво винахідництвом і раціоналізаторською діяльністю

Міністерства повинні впроваджувати у своїй галузі досягнення вітчизняної і зарубіжної науки, турбуватись про розвиток раціоналізатор­ської і винахідницької роботи.

Для виконання цих завдань при міністерствах, департаментах ство­рено відділи з винахідництва і раціоналізації, які керують розвитком вина­хідництва і раціоналізації на підприємствах своєї галузі.

Їх завдання:

- розробляти перспективні і тематичні плани з винахідництва і раціоналізації;

- давати пропозиції для успішної комерціалізації результатів вітчиз­няних наукових розробок на внутрішньому та зовнішньому ринках;

- давати пропозиції про закупівлю за кордоном ліцензій на най­більш прогресивні машини, обладнання, технологічні процеси;

- вивчати, узагальнювати і розповсюджувати досвід роботи з вина­хідництва і раціоналізації, відбирати і пропагувати кращі раціоналізатор­ські пропозиції;

- проводити змагання, конкурси і огляди винахідників і раціоналіза­торів та ярмарки науково-технічних ідей;

- перевіряти патентну чистоту об'єктів техніки і технології, що є об'єктом патентування за кордоном.

2.3. Керівництво технічною творчістю на підприємствах і організаціях

Створені на підприємствах бюро (відділи) з винахідництва і раціоналізації (БВР, ВВР) виконують такі завдання:

- складають тематичні плани для винахідників і раціоналізаторів;

- проводять конкурси, огляди та інші організаційно-масові заходи;

- розглядають раціоналізаторські пропозиції;

- забезпечують використання винаходів і раціоналізаторських пропозицій на своїх підприємствах;

- турбуються про своєчасну виплату винагород раціоналізаторам і винахідникам та премій за сприяння використання пропозицій.

В організаціях і підприємствах Міністерства аграрної політики України всю роботу з організації винахідницької і раціоналізаторської ро­боти проводить старший інженер з впровадження нової техніки, у госпо­дарствах – головний інженер.



2.4. Роль громадських товариств в організації винахідницької і раціоналізаторської діяльності працівників

Розвитку масової науково-технічної творчості, винахідництва і раці­оналізації сприяє діяльність підвідомчих профспілок товариства: товарист­во винахідників і раціоналізаторів України (ТВРУ) і науково-технічне то­вариство (НТТ).



НТТ (науково-технічне товариство) створено в 1955 році і основним завданням якого є розповсюдження в галузях народного господарства науково-технічних досягнень і виробничого досвіду:

- розвиток творчої ініціативи і активності наукової та інженерно-технічної інтелігенції, новаторів виробництва в розробці питань науки, техніки, підвищенні ефективності виробництва і якості роботи; створення нових матеріалів, знарядь праці, технологічних процесів;

- сприяння дальшому удосконаленню планування, методів господа­рювання і економічного стимулювання виробництва;

- поліпшення використання матеріальних і трудових ресурсів, капі­тальних вкладень і основних фондів;

- забезпечення високої культури і розвиток естетики виробництва;

- розширення творчої співдружності працівників науки і виробницт­ва;

- здійснення єдиної технічної політики, впровадження досягнень на­уки і техніки в народне господарство, прогнозування розвитку науки і тех­ніки;

- широка пропаганда досягнень науки, техніки і виробничо-технічного досвіду;

- залучення працівників до наукової і технічної творчості. Основою товариства є первинні організації підприємств і об'єднань, установ і організацій. На всіх рівнях органів НТТ діє мережа комітетів і секцій, науково-технічну роботу яких спрямовано на конкретні завдання. При первинних організаціях товариства створюються:

- громадські бюро економічного аналізу;

- ради наукової організації праці;

- дослідницькі групи, творчі бригади, громадські бюро науково-технічної інформації;

- громадські НДІ (науково-дослідні інститути).

У ході індивідуальної і колективної творчої роботи науково-технічною громадськістю щорічно подаються сотні тисяч пропозицій, спрямованих на вирішення міжгалузевих, галузевих і регіональних про­блем прискорення науково-технічного прогресу.



ТВРУ (товариство винахідників і раціоналізаторів України) створено в 1958 році, основним завданням якого є:

- залучення широких мас до винахідницької і раціоналізаторської ді­яльності, спрямованої на прискорення науково-технічного прогресу в на­родному господарстві;

- мобілізація творчої активності винахідників і раціоналізаторів на розробку і впровадження нововведень, спрямованих на підвищення технічного рівня виробництва і продуктивності праці, механізації вироб­ничих процесів, модернізацію діючого устаткування, максимальне викори­стання резервів виробництва;

- підвищення якості і зниження собівартості продукції, економія ме­талу, матеріальних і паливних ресурсів, створення надійної техніки, по­ліпшення умов праці, захист навколишнього середовища;

- здійснення громадського контролю за дотриманням діючого зако­нодавства у сферах винахідництва і раціоналізації, своєчасним розглядом, розробкою і впровадженням винаходів і раціоналізаторських пропозицій;

- досягнення максимального ефекту від впровадження в народне гос­подарство винаходів і раціоналізаторських пропозицій;

- захист державних інтересів, пов'язаних з винахідництвом і раціона­лізацією, надання всебічної допомоги людям творчої думки в їх діяльності, підвищення технічних, економічних, правових знань.

Основою ТВРУ е первинні організації, що:

- надають авторам технічних нововведень необхідну допомогу щодо правильного оформлення заяв на винаходи і раціоналізаторські пропозиції;

- виступають ініціаторами створення необхідних умов для експери­ментальної розробки і перевірки ефективності впровадження найбільш пе­рспективних винаходів і раціоналізаторських пропозицій на підприємст­вах.

У первинних організаціях товариства створюються ради новаторів, комплексні творчі бригади, громадські групи, цехи впровадження, конс­трукторські і патентні бюро.

Діяльністю первинних організацій керують державна, обласна і об'­єднані ради ТВРУ.

На сьогоднішній день новаторам країни необхідно розв'язати ряд важливих завдань:

- прискорення селекції нових сортів і гібридів рослин, порід тварин з використанням генної інженерії;

- створення біотехнологій для синтезу кормового протеїну і аміно­кислот;

- широке використання нових технологій вирощування сільськогос­подарських культур, утримання худоби і птиці;

- поліпшення використання техніки в господарствах;

- запобігання втратам мінеральних добрив, сільськогосподарської продукції і сировини під час збирання, транспортування, зберігання і пере­робки.

Товариства НТТ і ТВРУ, взаємодіючи в системі управління науково-технічним прогресом доповнюють одна одну і в цілому забезпечують комплексний підхід до розвитку науково-технічної творчості, що охоплює всі етапи циклу "наука-виробництво".

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка