Перспективи зовнішньої торгівлі України



Скачати 34.79 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір34.79 Kb.

Кикоть Н.Ю. (ф-т економіки та управління, магістрант)

nata_K92@mail.ru




Перспективи зовнішньої торгівлі України
Анотація: розглянуто проблемні питання розвитку міжнародної зовнішньої торгівлі України, запропоновано інструменти для врегулювання зовнішньої торгівлі України.

Актуальність проблеми полягає в тому, що зовнішня торгівля в Україні набула характеру здебільшого одностороннього зв’язку, тобто негативне сальдо торговельного балансу свідчить про значне переважання імпорту над експортом в нашу державу і про її здебільшого сировинну складову, а не готову продукцію, як це є у розвинутих країнах світу.

Зовнішня торгівля має важливе значення у формуванні тенденцій економічної динаміки України, тому зусилля щодо її регулювання і надалі посідатимуть вагоме місце у системі заходів щодо подолання кризових явищ та посткризового відновлення економіки. Місце експорту в формуванні економічної динаміки є значним, а отже він має перетворитися на чинник структурної перебудови вже у коротко- та середньостроковій перспективах.

За даними статистики можна зробити висновок, що Україна скоротила обсяги експорту та імпорту. Обсяг експорту українських товарів у 2013-му знизився на 7,8% порівняно з 2012 роком, і склав $63,3 млрд. Імпорт зменшився на 9,1%, що в грошовому еквіваленті становить $77 млрд. Негативний торговельний баланс у 2013 році в Україні зменшився на 14,6%, склавши трохи більше $8,5 млрд.

Найбільшу частку − понад чверть − у структурі українського експорту припадає на продукцію АПК − $17 млрд. Другою за обсягами є металургія − $14,3 млрд. Замикає трійку лідерів хімічна промисловість − $4,9 млрд. Український зовнішньоторговельний баланс погіршило скорочення цін на зернові та олійні культури − на 20-30% у другій половині 2013 року.

У структурі імпорту на першому місці енергоносії − в грошовому вираженні обсяг закупівель склав $21,8 млрд, або 28%. Потім ідуть товари хімічної промисловості − $9,9 млрд − і товари агропромислового комплексу − $8,2 млрд.

Основними напрямками українського експорту є країни СНД (36%), Європейського Союзу (26%), Близького і Далекого Сходу (18% і 8% відповідно). Порядок імпортних напрямів ідентичний: СНД − 37%, ЄС − 35%, Близький Схід − 3%, Далекий Схід − 15%.

Для України є типовою ситуація, за якої для забезпечення експортних поставок необхідно здійснити великі закупівлі по імпорту енергоносіїв. Отже, для України важливим є не просто нарощування присутності на зовнішніх ринках, а оптимізація структури експорту, поліпшення якості, підвищення економічної та технологічної ефективності експортного виробництва.



Основними інструментами підтримки експорту з території України на сучасному етапі є:

  • стимулювання виробництва експортної продукції;

  • сприяння модернізації та технічному переозброєнню експорто-орієнтованих виробничих потужностей;

  • оптимізація національного правового та нормативно-інституційного режиму здійснення експортних операцій;

  • удосконалення механізму фінансування та кредитування виробництв, які здійснюють експорт;

  • налагодження ефективної системи страхування експортних операцій;

  • забезпечення отримання сертифікатів на продукцію вітчизняного виробництва, відповідності метрологічного та стандартизаційного оформлення вітчизняної продукції вимогам західних ринків;

  • стимулювання інвестиційної діяльності як національних, так і іноземних фізичних та юридичних осіб в експортоорієнтованому секторі економіки за допомогою податкових, усього широкого спектра фінансових та організаційних механізмів;

  • вироблення системи національних пріоритетів у міжнародній торгівлі та їх практична імплементація засобами державного регулювання.

Отже, можна зробити висновок, що українська економіка зараз перебуває на стадії становлення не тільки внутрішньо-територіально, але це стосується й зовнішнього аспекту відносин України із своїми потенційними та наявними зарубіжними партнерами. Перші кроки були зроблені в напрямку укріплення та зміцнення позицій нашої держави на міжнародній арені, але є ще багато неточностей, невідповідностей, зокрема в українському законодавстві, які потребують нагального перегляду та вирішення. Це стосується як членства України в СОТ, так і розвитку партнерських відносин з іншими економічними інтеграційними об’єднаннями в світі.
Література

  1. Зовнішня торгівля: виклики і перспективи: процеси, результати, перспективи. Біла книга державної політики/ за ред. Ю.Г. Рубана – К.: НІСД, 2011. – с. 55-572.

  2. Дворник О.А. Міжнародна торгівля послугами: тенденції та перспективи розвитку/ О.А. Дворник// Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2010. – №3. – с. 40-443.

  3. Курищук В. Державна фінансова підтримка експортної діяльності в Україні/ В. Курищук// Економіст. – 2012. – №6. – с. 39-41

  4. Матвєєва В. Деякі аспекти зовнішньої торгівлі України в контексті євроінтеграції/ В. Матвєєва// Журнал європейської економіки. – 2011. – Т 6. - №3. – с. 280-293

  5. http://www.ukrstat.gov.ua/ - Державний комітет статистики України.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка