Переяславська Рада та Українсько Московський договір



Скачати 116.25 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір116.25 Kb.
Українсько – Московська міждержавна угода. Воєнні дії 1654- 55 рр.

Тема:Переяславська Рада та Українсько – Московський договір.

Мета: створити умови за яких учні зможуть визначити основні положення й наслідки українсько – російського договору 1654 р., дати історичну оцінку подіям Національно – визвольної війни у 1654 – 1655 рр.; розвивати навчально – пізнавальні компетенції учнів, шляхом опрацювання додаткових історичних джерел, вміння критично аналізувати та оцінювати їх, комунікативні та мовленнєві компетенції через обговорення, можливість висловити власну думку і аргументовано донести її до однокласників, а також розвивати пам'ять та уяву; сприяти правовому вихованню та небайдужості до історичної долі своєї Батьківщини.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.



Хід уроку:

I Організація класу.

II Мотивація:

Ми продовжуємо вивчення Націонольно – визвольної війни українського народу, яку очолив гетьман Богдан Хмельницький. Як ви вважаєте, чи легко бути гетьманом?



  • Чому?

  • Як до цього ставився Хмельницький?

Уривок з х/ф « Б. Хмельницький» (Б. Хмельницький у церкві)

Нелегко стояти на чолі війська, держави, вирішувати її долю, долю людей, які ідуть за тобою, знаючи що до визначальної мети дійдуть не всі. Вести переговори, визначати зовнішню і внутрішню політику, укладати угоди, від яких можливо буде залежати історичний розвиток твоєї держави і доля народу, який вірить в тебе, і бачить в тобі свого визволителя.

Саме таким було життя Хмельницького тому недаремно, що сьогодні ви побачили його саме в такому ракурсі.

Період який нам потрібно сьогодні опрацювати був складним і вирішальним не тільки для Хмельницького, а і для всієї України.



ІІІ.Формування нових знань:

План

  1. Переяславська Рада 1654р.

  2. Умови і значення Березневих статей.

  3. Воєнні події 1654 – 1655рр.

На попередніх уроках ми довідалися, що становище України було таким складним, що для продовження війни з Польщею потрібен був надійний союзник. І московський цар став популярним кандидатом на роль покровителя України. Як уже нам відомо, з початку Національно – визвольної війни Б. Хмельницький умовляв царя в ім’я спільної для них православної віри прийти українцям на допомогу. Але Москва реагувала надзвичайно обережно. Зазнавши тяжких втрат у недавній війні з Польщею, московити вважали за краще почекати, доки козаки і поляки не виснажать одне одного, і вже тоді вдаватися до відповідних дій. Проте у 1653 р., коли українці стали погрожувати тим, що віддадуть перевагу оттоманському варіанту, російський уряд не міг більше зволікати з рішенням.(Під музику запрошують російського посла,що зачитує царську грамоту.)

Із грамоти царя Олексія Михайловича Богданові Хмельницькому про згоду взяти Україну під захист (22 червня 1653р.) І ми, великий государ, увірувавши в Бога благою ревністю і побажавши, аби християнська віра у вас не перевелася, але таки виповнювалася і великого пастиря Христа Бога нашого стадо примножувалося, як каже і буде єдиним стадо і єдиний пастир,  дозволили вас прийняти під нашу царської величності руку, тим то й не будете ворогом хреста Хрестового для притчі і хули. А ратні наші люди за нашим царської величності указом збираються і до ополчення готуються. І для того надіслали ми, великий государю, до вас стольника нашого Федора Обросимовича Лодиженського, щоб вам, гетьману, і всьому Запорозькому війську наша царська милість була відома. І прислали б до нас, великому государю до нашої царської величності, посланців своїх, а ми, великий государ наша царська величність, надішлемо до вас наших царської величності думних людей.

Завдання

  1. Як ви вважаєте, що спонукало російського царя відгукнутися на пропозицію Б.Хмельницького?

  2. Як про це сказано в документі? А чи так це було насправді? Сформулюйте свою думку з цього питання.


Робота з підручником (Діти для роботи розподіляються по рядах.)

1 ряд

Охарактеризуйте Раду в Переяславі

1. Коли посольство Батурліна прибуло до України?

2. Де в цей час знаходився гетьман?

3. Чому обрано м. Переяслав?

4. Як пропонували присягати посли?

5. А як вчинив гетьман?

(Підручник ст. 160)



2 ряд

Користуючись підручником(ст..161) та історичним документом з’ясуйте. Як відбувалась присяга та чи одностайним було бажання українців приєднатися до Росії?

Із повідомлень українського шляхтича Павша

«Бачу зле, бо видав Хмельницький всіх нас у неволю московському цареві… Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під мечовим каранаєм до того привів, що присягли всі…

Тамтешні міщани, нерадо прийнявши московитів, роз’їхалися по різних містах і містечках… Отець митрополит і архімандрит київські ще не присягли і присягати не хочуть. Вони заявили, що швидше помруть, ніж будуть присягати московському цареві, і твердо стоять на цьому…

Сповіщаю, що Кропив'янський та Полтавський полки відірвалися від Хмельницького і відмовилися присягати московському цареві…

Сповіщаю, що Хмельницький присягнув московському цареві у Переяславі… Потім переяславських міщан гнали присягати, чому вони дуже противилися, а місцевий війт захворів, то його, хоч і хворого, було наказано привести до церкви Пречистої Богородиці. Він мусив виконати присягу і помер від депресії того ж дня… Кияни теж цьому були противні та не хотіли йти до церкви, але їх, наче бидло, гнали козаки до присяги… Вони ж під час присяги не називалися своїм іменем, а після присяги дуже її лаяли. Митрополит не дозволив присягати, і отець архімандрит, і все духівництво… Гадяцький і Брацлавський полки не хотіли зноситися з Хмельницьким, не хотіли їхати на цю присягу до Переяслава, і серед тієї України стався розкол».

  1. Де мала відбутися присяга?

  2. Яке непорозуміння виникло між сторонами?

  3. Як повелися посли?Як аргументували свою відповідь?

  4. Що змусило гетьмана погодитися?

  5. Чи всі верстви населення розуміли дії Хмельницького?

  6. На чому присягали? Скільки осіб?

  7. Хто присягав?

  8. Як присягав народ?

  9. Чи були в Переяславі визначені умови союзу, чи підписані документи?


3ряд

Охарактеризуйте Статті Богдана Хмельницького(ст.. 162)

  1. Де, ким, коли був підписаний і затверджений договір?

  2. Якими були його умови і яке значення вони мали для України?

Умови договору містяться на дошці та кожен учень отримує індивідуально умови статей.



Визначити, які з них обмежували права України, а які ні?(+, -) В чому, на вашу думку, права України були обмежені?

Березневі статті 1654 р.(Українсько – російський договір)

1. Україна має власне управління, незалежне від царських чиновників, і тільки з українців.

2. Народ України судиться за власними законами і у власних судах.

3. Гетьман має право приймати іноземних послів і посилати своїх до інших держав, після чого сповіщає про це царя.

Україні заборонені самостійні дипломатичні відносини з Річчю Посполитою і Османською імперією.

4. Гетьмана мають обирати, як і обирали, про обрання козаків мають повідомити царя.

5. Непорушним залишаються права і вольності всіх станів України.

6. Реєстрове військо призначається в 60. тис. Чоловік.

7. Україна зобов`язана платити данину в царську скарбницю.

8. У збір податків в Україні московські чиновнику втручатися не повинні.

9.Козацьке військо зобов’язане допомагати царю у війнах.

10.Зі своєї сторони, цар зобов’язаний обороняти і захищати Україну.

11.У Києві і Чернігові мають розміщатися російські гарнізони на чолі з воєводами.


Вчитель:

У питанні проте, які відносини були між Україною і Росією після підписання Березневих статей, серед дослідників не має єдності, причини розбіжності в трактуванні характеру договору досить значні – від повної васальної залежності до проти польського союзу.

У нас працювала група, що мала випереджальне завдання. Вони повинні були дослідити думки з даного питання російських, українських та радянських істориків.

Робота групи:

Що стосується оцінки Переяславської угоди, то тут історики ніяк не можуть дійти згоди. Існує декілька поглядів з цього питання.


  1. На думку російського історика Василя Сергєєвича, угода уявляла собою персональну унію між Москвою та Україною, за якою обидві сторони мали спільного монаха, зберігаючи кожна свій окремий уряд.

  2. Фахівець з російського права Микола Дьяконов доводив, що погоджуючись на особисте підкорення цареві, українці безумовно погоджувалися на поглинання їхніх земель Московським царством.

  3. Український історик Михайло Грушевський вважав, що Переяславська угода була формою васальної залежності, за якої сильніша сторона (цар) погоджувалася захищати слабшу (українців), не втручаючись в її внутрішні справи; українці ж зобов’язувалися сплачувати цареві податки, надавати військову допомогу і т. ін.

  4. Ще один український історик В’ячеслав Липинський пише, що угода 1654р. була нічим іншим, як лише тимчасовим військовим союзом між Москвою та Україною.

  5. Радянські історики оголосили, що Переяславська Рада стала кульмінаційним моментом у віковому прагненні українців і росіян до возз’єднання і, що возз’єднання цих народів було основною метою повстання 1648р.

(Перед виконанням наступного завдання доцільно провести словникову роботу.)



Словникова робота

Протекторат – форма залежності, за якою одна держава перебирає здійснення зовнішніх відносин іншої держави, це нерідко призводить до втручання й у внутрішні справи.

Автономія –самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах загальнодержавного закону.

Конфедерація – союз самостійних держав, створених з певною метою.

Завдання (доцільно виконувати методом « ПРЕС»).

  1. Як ви вважаєте, чому виникли такі зовсім різні точки зору щодо Переяславської Ради?

  2. А яку точку зору з цього питання маєте ви?

Робота в парах( обговорення ).

Як би ви визначили суть цього договору?

а)Росія встановила протекторат над Україною;

б)Україна та Росія об’єдналися в конфедерацію;

в)Україна отримала автономію у складі Росії

Свою відповідь обґрунтуйте.
З’ясуємо значення договору.

Значення для України Значення для Росії


  1. Дозволив Україні зберегти свою державність, судовий, військовий та адміністративний устрій.

  2. Забезпечив Україні союзника в боротьбі проти Речі Посполитої.

  3. Звільнив православну церкву від релігійних утисків.

1.Збільшилась боєздатність армії за рахунок козацького війська.

2.Отримали родючі землі та залежи родючих копалин.

3.Козаки захищали Україну від турко – татарських нападів.

4.Казна поповнювалася за рахунок українських податків.





Воєнні дії 1654-1655рр.

Які воєнні дії відбувалися в цей період і наскільки тривалим був договір, ви дізнаєтесь подивившись уривок з фільму.

Демонстрація навчального фільму «Історія Українських земель».

Робота з картою


  1. Як розгорталися воєнні дії 1654р. на території Білорусії?

  2. Якими були причини походу Хмельницького на Львів у 1655р.? Які він мав результати?

Розповідь вчителя:

(У ході розповіді вчителя учні продовжують складати хронологічну табличку подій Національно – визвольної війни розпочату на попередніх уроках, заносячи в неї події 1654 – 1655рр)

Навесні 1654р. Росія, як і було передбачено договором вступила у війну з Річчю Посполитою. Військові дії розгорнулися на території Білорусії. На допомогу росіянам прийшло 18 – тисячне козацьке військо на чолі з наказним гетьманом Іваном Золотаренком. У липні козаки зайняли кілька східних білоруських повітів. Тим часом польські загони вторглися в Подністров’я. Навесні вони розпочали криваві рейди по Брацлавщині. Проте під натиском козаків змушені були відступити.

У липні 1654 року Польща і Кримське ханство уклали воєнний союз проти козацької України і Росії. Б. Хмельницький запропонував цареві розпочати великий спільний наступ на поляків, які стягували свої війська під Зборовом. Однак царський уряд вирішує продовжити воєнні дії на території Білорусії. Українське ж козацтво самостійно продовжувало чинити героїчний опір полякам на Брацлавщині.

Таким чином, вступ Росії в 1654 році у війну з Польщею мало позначився на становищі козацької України, оскільки царський уряд дбав про власні стратегічні інтереси. На шляху польсько – татарського війська, що вторглися в Україну героїчно стали козацькі загони, а також місцеве населення, яке не бажало повернення польсько – шляхетського ярма.

У січні 1655 року Б. Хмельницький таки дочекався підходу полків російського воєводи Василя Шереметьєва. Гетьман повів об’єднане українсько – російське військо у напрямку Умані. Це місто тримали в облозі поляки й татари.

29 січня польсько – татарське військо несподівано напало на козаків і росіян неподалік Охматова. Під час запеклої битви, яка в умовах великого морозу тривала до 1 лютого, з обох сторін загинуло до 30 – тисяч осіб. Ніхто з супротивників не отримав перемоги.

І все ж наступ коронного війська в глиб Української держави був зупинений. Брацлавщина лежала в руїнах. Там були знищені сотні міст та сіл. Понад 200 тисяч жителів Поділля було забрано в татарський полон.

Улітку 1655 року становище Речі Посполитої ускладнилося. Продовжуються воєнні дії на території Білорусії, де козацькі полки І.Золотаренка здобули Мінськ, а потім разом з російським військом – Вільно і Гродно. Варшава і Краків були захоплені шведськими військами Карла X.

У липні Хмельницький разом з полками В. Бутурліна виступив у похід.

29 вересня українсько – російське військо взяло в облогу Львів. Згодом вони захопили Яворів, Любачів, Люблін та інші міста і вийшло в окремих місцях до Вісли і аж до р.Сян. Проте цей успіх не сподобався шведському королю, який мав наміри приєднати до своїх володінь Галичину. Хмельницький отримав від нього наказ припинити облогу Львова. До гетьмана дійшла звістка що проти нього йде з татарами хан Мехмед – Гірей, який усупереч султанській заборонні, виступив у похід. У цей час загострилися стосунки між українським командуванням та В. Бутурліним.

За таких обставин Хмельницький вирішив 8 листопада 1655 року розпочати відступ у козацьку Україну. 22 листопада між Хмельницьким і Мехмед – Гіреєм була укладена мирна угода.

Таким чином похід Хмельницького в Галичину не мав бажаних наслідків в результаті втручання шведського короля, який не бажав посилення Української держави.



Заключне слово вчителя:

Оцінюючи особистість Б. Хмельницького, цікаво ознайомитися з такими висловленням: «Багато можна налічити «помилок» Хмельницького, і тепер усякий, хто додумається до такої «помилки», відразу переписує свій рецепт. Але це так легко для нас, хто вичитує про події, а не творить їх, хто перегортає сторінки книги, а не кривавими стрічками своєї власної крові пише саму книгу життя.

…Життя – це невимірна сила; і не віднімуть у Хмельницького слави його помилки! Не стане нам його ім’я менш дорогим від того, що він людина, а не безтілесний дух ідеї і її реалізації. Ні! …Вище і вище буде ставити пам’ятник народний у душах українців тому, хто так давно, у темну годину середньовіччя, під серцем виносив ту ідею, яка тепер зворушує передові уми сучасних синів України.» Гнат Хоткевич. (Цитується за М.Слабошпицьким.«З голосу нашої Кліо».- К.: Довіра. - 1993, ст..147)

Помер Б. Хмельницький 8 вересня 1657р.Поховали гетьмана в побудованій за його наказом церкві в Суботові. Через декілька років, коли в Україні знову з благословення московського царя буде панувати шляхта, вона спаплюжить останній притулок гетьмана – викине труну з прахом Б.Хмельницького з церкви. І це стало нібито лиховісним символом усього того, що чекало в майбутньому козацький край…



ІV.Домашнє завдання: §20 опрацювати.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка