Педагогічні умови формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній діяльності початкової школи



Скачати 366.96 Kb.
Дата конвертації09.09.2017
Розмір366.96 Kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ


ВОВК ЛІЛІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 373.3.011.33:305 (043.5)


ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ

ГЕНДЕРНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

13.00.07 – теорія і методика виховання



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2017

Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.




Науковий керівник

доктор педагогічних наук, професор

Квас Олена Валеріївна,

Дрогобицький державний педагогічний

університет імені Івана Франка,

професор кафедри загальної педагогіки

та дошкільної освіти.


Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Марусинець Мар’яна Михайлівна,

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова,

професор кафедри психології і педагогіки;







кандидат педагогічних наук, доцент

Вихор Світлана Теодозіївна,

Тернопільський національний університет

імені Володимира Гнатюка,

доцент кафедри педагогіки та менеджменту освіти.




Захист дисертації відбудеться «23» травня 2017 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, Президія Національної академії педагогічних наук України, конференц-зала (1 поверх).


З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» Національної Академії педагогічних наук України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Г (3 поверх).

Автореферат розісланий «21» квітня 2017 року.






Учений секретар

спеціалізованої вченої ради






О.Є. Крсек


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Поступове входження України до європейського освітнього простору впродовж останнього часу детермінувало великий інтерес педагогічної науки до проблем гендерного виховання та гендерної культури у сфері освіти. Переосмислення традиційних, зазвичай стереотипних уявлень про соціальну роль жінок та чоловіків з огляду на нові соціально-економічні умови має актуально-перспективний характер для прогресивних змін сучасної системи вітчизняної освіти, розробки її футуристичних моделей, про що зазначено в нормативно-правових документах України найвищого державного рівня, починаючи з Постанови Кабінету Міністрів України «Про Державну національну програму «Освіта» (1993) і закінчуючи Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012 2021 рр.

Упродовж останнього часу в Україні значно активізувалися наукові пошуки, спрямовані на дослідження гендерних проблем, зокрема, теорії та методології гендеру (Н. Гапон, Т. Говорун, Т. Голованова, В. Кравець, О. Ільченко, О. Кікінеджі, І. Мутнян, Н. Приходькіна, В. Хор’яков, С. Харченко та ін.); упровадження принципів гендерної рівності і демократії до сфери освітнього простору сучасної освіти (С. Вихор, І. Грабовська, Т. Говорун, В. Кравець, Л. Ковальчук, Т. Мельник, О. Петренко, А. Фурман та ін.); психологічних анатомо-фізіологічних відмінностей між жінками й чоловіками (В. Васютинський, Н. Городнова, Т. Говорун та ін.); гендерної психології та педагогіки (С. Вихор, Т. Говорун, О. Кікінеджі, В. Кравець, М. Ткалич та ін.); інтеграції гендерного підходу у систему початкової освіти (А. Шевченко, О. Кікінеджі Н. Павлущенко та ін.); гендерної культури дітей та молоді (К. Корсак, Л. Мандрик, Н. Маркова та ін.).

Більшість науковців мету гендерного виховання вбачають у формуванні гендерної культури дітей щодо різної статі, однаково здатних до самореалізації й розкриття потенційних можливостей в сучасному світі, реконструкції традиційних культурних обмежень розвитку потенціалу особистості залежно від статі, осмисленні й створенні умов для максимальної самореалізації й розкриття здібностей хлопчиків і дівчаток у процесі педагогічної взаємодії.

Найбільш сензитивним періодом розвитку у цьому плані є молодший шкільний вік. Саме в цей період розвитку в житті дитини відбувається перебудова системи її взаємин з дійсністю і людьми. У дітей спостерігається потреба виконувати культурні норми суспільства, в числі яких особливе місце займають гендерні. Дитині 6 – 10-ти років важливо зрозуміти організацію взаємовідносин між людьми різної статі, тому особливо актуальним є питання формування гендерної культури підростаючого покоління у сучасній загальноосвітній школі. Незважаючи на певні досягнення у галузі гендерного виховання, окреслена проблематика нині набуває особливої актуальності, оскільки залишаються недослідженими організаційно-педагогічні умови та методика їх впровадження у навчально-виховний процес сучасної початкової школи.

Актуальність проблеми дослідження зумовлена низкою суперечностей між:

– сучасними потребами суспільства в егалітарній гендерній культурі особистості і станом навчально-виховного процесу, зорієнтованого на статево-рольові стереотипи взаємин статей;

– потенційними можливостями начально-виховного середовища щодо формування гендерної культури учнів початкової школи та консерватизмом змісту, традиційних методів і форм навчально-виховної роботи;

– необхідністю здійснювати формування гендерної культури в початковій школі і недостатньою готовністю педагогічних працівників загальноосвітніх шкіл до його реалізації.

Результати теоретичних досліджень і навчально-виховної практики засвідчують недостатнє вивчення питань формування гендерної культури учнів молодшого шкільного віку і зумовлюють необхідність реалізації гендерного підходу у навчально-виховному процесі початкової школи.

Отже, враховуючи актуальність проблеми, її недостатню розробленість у вітчизняній педагогіці, нами обрана тема кандидатської дисертації: «Педагогічні умови формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній діяльності початкової школи».



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано у межах комплексної програми науково-дослідницької роботи кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти «Українська освіта в контексті трансформації суспільних процесів» (№ 0108U007644) та «Формування цінностей особистості в європейському освітньому просторі: теорія та практика» (№ 0113U001233), що входить до тематичного плану науково-дослідницької роботи Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Тему дисертації затверджено вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 14 від 2013 р.) й узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук при НАПН України (протокол № 1 від 28.01.2014 р.).

Мета дослідження теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати організаційно-педагогічні умови формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній діяльності початкової школи.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

1. На основі аналізу психолого-педагогічних джерел визначити зміст ключових понять дослідження та здійснити аналіз феномену «гендерна культура».

2. Розкрити зміст феномену «гендерна культура».

3. Виявити організаційно-педагогічні умови формування гендерної культури молодших школярів.

4. Обґрунтувати критерії, показники та рівні сформованості гендерної культури молодших школярів у процесі навчально-виховної діяльності.

5. Розробити та експериментально апробувати організаційно-методичну модель формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній діяльності початкової школи.



Обєкт дослідження – процес формування гендерної культури дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови та організаційно-методична модель формування гендерної культури молодших школярів у процесі навчально-виховної діяльності.

Для розв’язання поставлених завдань було використано такі методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез наукових джерел) із метою порівняння, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення понятійного апарату, сутнісних ознак, структури й умов формування гендерної культури, інтеграції гендерних досліджень у зміст вітчизняної системи початкової шкільної освіти; емпіричні (спостереження, анкетування, бесіди, опитування), що уможливили визначення рівнів сформованості гендерної культури учнів початкових класів та рівня гендерної компетенції педагогів; експериментальні (моделювання, констатувальний і формувальний експерименти), що дали змогу з’ясувати основні недоліки традиційної освіти та перевірити ефективність організаційно-педагогічних умов і організаційно-методичної моделі формування досліджуваного феномену; статистичні (кількісний та якісний аналіз результатів дослідження), що забезпечили підтвердження достовірності результатів наукового пошуку.



Експериментальну базу дослідження склали початкові класи загальноосвітніх шкіл № 1, № 4, № 15 м. Дрогобича, № 7, № 11 м. Стебник, Долішньолужецька. На різних етапах дослідження в експериментальній роботі взяли участь 32 вчителів та 209 учнів 1 – 4-их класів.

Наукова новизна дослідження: уперше визначено та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови формування гендерної культури учнів молодшого шкільного віку (розвиток гендерної компетентності педагога; забезпечення гендерно-сензитивного середовища; педагогічна підтримка гендерної індивідуальності дітей; організація гендерної просвіти учнів) та науково обґрунтовано організаційно-методичну модель формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній діяльності початкової школи; розроблено, науково обґрунтовано та перевірено методику реалізації організаційно-педагогічних умов формування гендерної культури учнів молодшого шкільного віку, яка відображає гармонізацію гендерних стосунків між дівчатами та хлопцями як представниками чоловічої та жіночої складової суспільства, які є рівноправними в можливостях самореалізації, самовираження, самоутвердження, виконання соціальних, навчальних ролей, незважаючи на різні фізіологічні, психологічні та індивідуальні особливості; конкретизовано зміст поняття «гендерна культура молодших школярів»; уточнено компоненти гендерної культури учнів молодшого шкільного віку (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий) та показники рівнів її сформованості (низький, середній, високий); набули подальшого розвитку положення про роль гендерної освіти в процесі виховання учнів початкових класів.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали філософські наукові ідеї, що розкривають діалектичний зв’язок явищ об’єктивної і суб’єктивної дійсності, положення теорії наукового пізнання про взаємозумовленість розвитку гендерної культури особистості та суспільства; сучасні філософські теорії особистісно зорієнтованої освіти та виховання (Н. Андреєва, І. Бех, Є. Бондаревська, І. Бойко, В. Кравець, В. Пащук та ін.); теоретико-методологічні положення щодо обґрунтування педагогічного інструментарію гендерного виховання молодших школярів (М. Марусинець, Н. Гапон, О. Кікінеджі, Л. Мандрик, О. Марущенко, А. Сембрат, Л. Столярчук та ін.).

Практичне значення дослідження полягає у створенні робочої програми навчальної дисципліни «Психологічні засади гендерного виховання учнів початкової школи» для спеціальності «Практичний психолог» освітнього рівня «Бакалавр».

Висновки та основні положення дисертації використано під час проведення лекційних і практичних занять із навчальних дисциплін «Вступ до спеціальності», «Теорія і методи виховання», «Актуальні проблеми освіти», «Основи педагогічної майстерності» зі студентами спеціальності «Дошкільна освіта»; «Педагогіка», «Актуальні проблеми педагогіки початкової освіти», а також «Основи педагогічної майстерності» зі студентами спеціальності «Початкова освіта»; у процесі викладання навчальної дисципліни «Педагогічна психологія» зі студентами спеціальності «Практична психологія».



Практичне значення дисертації полягає також у тому, що визначені організаційно-педагогічні умови формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній діяльності початкової школи та запропонована методика їх реалізації дають змогу ефективніше здійснювати виховний процес в сучасній початковій школі.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Дрогобицької загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. № 4 (акт про впровадження № 5 від 26 січня 2016 р.), Дрогобицької загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. № 1 (акт про впровадження № 3 від 26 жовтня 2016 р.), Стебницької загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. № 11 (акт про впровадження № 12 від 12 вересня 2016 р.), у навчальний процес кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (акт про впровадження № 14 від 31 жовтня 2016 р.), кафедри педагогіки та методики початкової освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (акт про впровадження № 17 від 25 жовтня 2016 р.), кафедри практичної психології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (акт про впровадження № 16 від 19 жовтня 2016 р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечено методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних концептуальних положень, використанням системи методів дослідження, адекватних меті, завданням дослідження, експериментально-дослідною перевіркою, кількісним і якісним аналізом одержаних даних.

Особистий внесок автора в роботах у співавторстві полягає в описі методичного інструментарію реалізації педагогічних умов формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній діяльності початкової школи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорено і схвалено на: міжнародних конференціях «Дитинство без насилля: суспільство, школа, сім’я на захисті прав дітей» (м. Тернопіль, 2014), «Роль педагогічних та психологічних наук у процесі розвитку суспільства в умовах сьогодення» (м. Київ, 2014), «Сучасна початкова освіта: традиції, інновації та перспективи» (м. Херсон, 2015), «Психологія та педагогіка: необхідність впливу науки на розвиток практики в Україні» (м. Львів, 2015), «Педагогіка і психологія: напрямки та тенденції розвитку в Україні та світі» (м. Одеса, 2015), «Психологія і педагогіка: актуальні питання» (м. Харків, 2015), «Розвиток сучасної освіти і науки: результати, проблеми, перспективи» (м. Дрогобич, 2015); «Теорія і практика освіти в сучасному світі» (м. Чернігів, 2015); «Фундаментальні та прикладні дослідження: сучасні науково-практичні рішення та підходи» (Баку – Ужгород – Дрогобич, 2016); «Pedagogika. Aktualne naukowe problemy. Rozpatrzenie, decyzja, praktyka» (Gdańsk, 2016); «Українська жінка у національному та глобальному просторі: історія, сучасність, майбутнє» (м. Дрогобич, 2016); «Theoretical and applied researches in the field of pedagogy, psychology and social sciences» (Kielce, 2016); засіданнях кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти, практичної психології, педагогіки та методики початкової освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (2013 – 2016 рр.).

Публікації. Результати дослідження відображено в 18 публікаціях автора, у тому числі: 8 статей – у фахових періодичних виданнях, 2 публікації за кордоном, 8 тез доповідей на міжнародних наукових конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (257 джерел, 16 з яких іноземною мовою), додатків. Повний обсяг дисертації – 218 сторінок, з них 207 сторінок основного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету, завдання, об’єкт, предмет, методи, розкрито наукову новизну і практичну значущість, висвітлено відомості про базу дослідження, апробацію й упровадження його результатів.

У першому розділі«Теоретичні основи формування гендерної культури молодших школярів» проаналізовано стан дослідженості проблеми формування гендерної культури молодших школярів в умовах загальноосвітньої школи, відзначено, що поняття «гендер» у сучасній психолого-педагогічній літературі (Р. Бейлс, С. Вихор, Н. Гапон, Т. Говорун, В. Кравець, О. Кікінеджі, І. Кон, М. Марусинець, Т. Парсонс, Ю. Польська та ін.) тлумачиться як: вимір соціальної структури суспільства; організована модель соціальних стосунків між жінками і чоловіками; соціально-рольовий статус кожної статі в освіті, професійній діяльності тощо; соціокультурний конструкт розходження у ролях, поведінці, ментальних і емоційних характеристиках між чоловіками і жінками; система суспільних стосунків між жінками і чоловіками як соціальними істотами; суспільний процес, що передбачає справедливу взаємодію жінок і чоловіків шляхом створення таких соціальних умов і можливостей, що забезпечують їм реалізацію громадських прав і самореалізацію особистості.

Констатовано, що найбільший інтерес науковців викликає проблема гендерного виховання дітей та молоді (С. Вихор, Т. Говорун, О. Кікінеджі, В. Кравець, А. Мудрик, Н. Приходькіна, Л. Яценко та ін.). Формуванню гендерної культури присвячені роботи А. Абакумової, Н. Андреєвої, І. Калько, Л. Мандрик, О. Кікінеджі, О. Кізь, П. Терзі та ін. В Україні питання початкової освіти із огляду на гендерний складник студіюють О. Бондарчук, С. Вихор, І. Іванова, Н. Павлущенко, О. Цокур, А. Шевченко та ін.

У дослідженні встановлено, що гендерне виховання розглядається як цілеспрямований організований процес формування соціокультурних механізмів конструювання взаємин представників різних статей, покликаний втілювати виховні завдання на засадах рівноправності, паритетності та взаємозамінності, незважаючи на біологічну приналежність. Метою гендерного виховання є формування правильного розуміння сутності моральних норм та установок у сфері взаємин статей, формування потреби керуватися ними в усіх сферах діяльності.

З’ясовано, що поняття «гендерна культура» у науковій літературі (А. Абакумова, Н. Андреєва, Т. Бендас, Ш. Берн, С. Демченко, О. Кікінеджі, О. Кізь, В. Кравець, І. Лисова, Н. Маркова, Б. Пфау-Еффінгер, В. Романова, П. Терзі, М. Пірен, Н. Шинкарьова та ін.) розглядається як сукупність статево-рольових цінностей у суспільних відносинах і відповідних до них нормативів поведінки, потреб, інтересів та форм діяльності, що зумовлена суспільним устроєм, національними шлюбно-сімейними звичаями і традиціями, релігійними віруваннями.

Узагальнено, що гендерна культура передбачає сформованість у людини правильного розуміння особливостей покликання чоловіка й жінки, їхнього статусу, функцій, взаємин у суспільстві та сім’ї. Доведено, що молодший шкільний вік є чутливим і сприятливим періодом для формування гендерної культури. Особливості гендерних взаємовідносин молодших школярів віком від 6 до 10 років, характеризуються новим соціальним статусом «школярка/ школяр», що проявляється в провідному виді спілкування – взаєминах у процесі навчальної діяльності, завдяки якому діти намагаються зрозуміти організацію відносин між людьми різної статі через розуміння світу, що їх оточує. Це розуміння відбувається завдяки взаєминам з дорослими (оцінки вчителів більш значимі, ніж оцінки батьків, позаяк досягнення і невдачі набувають офіційного характеру, взаємини з дорослими, які базуються на взаємоповазі і турботі, сприяють формуванню гармонійних міжстатевих взаємин); з одностатевими ровесниками (одностатевим групам дівчата та хлопці молодшого шкільного віку надають перевагу у взаєминах); з ровесниками іншої статі (спостерігається сегрегація, що супроводжується відкритою конфронтацією і прихованим інтересом до протилежної статі); з власним «Я» (розвиток внутрішнього світу, становлення чоловічого/жіночого образу «Я»).

Обґрунтовано, що у процесі формування гендерної культури у дитини молодшого шкільного віку відбувається інтегрування різних гендерних ролей у цілісне уявлення про стать, засвоєння цінностей, норм і правил статево-рольової поведінки позитивної спрямованості, що відповідає певній біологічній статі. Встановлено, що особливістю формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній діяльності початкової школи є гармонізація гендерних стосунків між дівчатами та хлопцями як представниками чоловічої і жіночої складової суспільства, рівноправними в можливостях самореалізації, самовираження, самоутвердження, виконання соціальних, навчальних ролей, незважаючи на різні фізіологічні, психологічні та індивідуальні особливості.

Визначено, що гендерна культура молодших школярів становить суб’єктивно обумовлену систему цінностей, гендерних знань, статево-рольових норм поведінки, що сприяють реалізації здібностей учнів різної статі як рівних соціальних істот, формують гендерні якості особистості шляхом реалізації таких організаційно-педагогічних умов, як розвиток гендерної компетентності педагога; забезпечення гендерно-сензитивного середовища; педагогічної підтримки гендерної індивідуальності дітей; організацію гендерної просвіти учнів у навчально-виховній діяльності початкової школи.

У другому розділі – «Дослідження особливостей формування гендерної культури молодших школярів у практиці роботи початкової школи» – висвітлено стан формування гендерної культури молодших школярів у практиці початкової школи, здійснено аналіз готовності вчителів початкової школи до роботи з формування гендерної культури молодших школярів, проаналізовано навчально-виховні плани на предмет їх гендерної спрямованості.

На етапі констатувального експерименту визначено гендерні погляди вчителів, розкрито розуміння педагогічними працівниками змісту та основних категорій досліджуваної проблеми, з’ясовано рівень усвідомлення педагогами важливості застосування гендерного підходу в навчально-виховній роботі. Встановлено, що серед педагогів переважають традиційні та невизначені гендерні погляди, що зумовлює виховання молодших школярів відповідно до патріархальних, соціально схвалюваних ролей та моделей поведінки хлопців і дівчат. Це свідчить про домінування у педагогічному середовищі гендерних стереотипів. Педагоги виявляють низьку обізнаність щодо змісту базових понять досліджуваної проблеми; недостатня компетентність з досліджуваної проблеми ускладнює вибір методів, прийомів і форм роботи щодо формування гендерної культури молодших школярів.

Аналіз навчально-виховних планів щодо їх гендерної спрямованості виявив фрагментарність і непослідовність роботи з формування гендерної культури молодших школярів. Переважна більшість педагогів не проводять спеціальної роботи з виховання гендерної рівності, гендерної грамотності. Інколи плануються бесіди на морально-етичну проблематику, близьку до нашої проблеми, але не системно (про дружбу, чуйність, доброту, взаєморозуміння, толерантність тощо). Зазвичай плануються виховні бесіди стосовно поведінки учнів. У навчально-виховних планах відображено підготовку та проведення заходів до Дня матері, Дня захисника України, Всесвітнього дня родини тощо, які здебільшого пропагують традиційність статевих ролей, що задає різні напрями розвитку дівчат і хлопців, стримує забезпечення гендерної рівності молодших школярів у навчально-виховному процесі.

Керуючись засадами гендерного виховання, виділено такі компоненти гендерної культури: когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінковий.

Відповідно до окреслених компонентів та критеріїв, розроблено показники сформованості гендерної культури молодших школярів.

Для критерію «гендерні знання та уявлення» показниками визначено: обізнаність із гендерними ролями; розуміння рівноправності статей; здатність сприймати різноманітні гендерні прояви. Критерій «гендерні цінності» розкривається через такі показники: сприйняття себе, цілісності образу «Я» за статевою приналежністю; уявлення про «ідеальне жіноче» та «ідеальне чоловіче»; орієнтація на конвергенцію статей.

Показниками вмінь та навичок міжгендерної взаємодії визначено: самоототожнення за маскулінним чи фемінним типом; сформованість навичок толерантної, рівноправної взаємодії; орієнтація на партнерські, егалітарні стосунки. Окреслені структурні компоненти, критерії та показники гендерної культури молодших школярів дали змогу виділити три рівні сформованості гендерної культури молодших школярів і оцінити їх.

Встановлено, що молодшим школярам, у яких виявлено високий рівень сформованості, притаманні гендерні знання та уявлення, що відповідають егалітарним принципам, відсутня диференціація гендерних ролей за статевою ознакою. Молодші школярі адекватно сприймають себе як представника певної статі, виявляють позитивне ставлення до однолітків протилежної статі. Емоційно-оцінні судження базуються на егалітарних ціннісних установках. Учні обізнані із правилами міжгендерної взаємодії на паритетних засадах та дотримуються їх у повсякденному житті. У них сформовані вміння рівноправного й поступливого ставлення один до одного.

Визначено, що середній рівень сформованості гендерної культури характеризується наявністю уявлень про рівність статей у виконанні гендерних ролей, але вони ще не остаточно сформовані у свідомості молодших школярів. Молодші школярі позитивно сприймають себе, однак емоційний позитивний інтерес до однолітків протилежної статі виявляється ситуативно. Характер поведінки частково відповідає принципам гендерної рівності. Учні обізнані із правилами партнерської взаємодії, але мотивація їх дотримання нестійка.

З’ясовано, що низький рівень сформованості гендерної культури молодших школярів характеризується стереотипністю гендерних знань та уявлень у дітей. Учням властива диференціація гендерних ролей за статевою ознакою, що не відповідає егалітарним принципам рівноправності статей. Система ціннісних установок базується на стереотипних гендерних еталонах, відповідно до яких молодші школярі оцінюють однолітків своєї та протилежної статі. Поведінка характеризується стереотипністю гендерних проявів. Уміння рівноправно та поступливо взаємодіяти не сформовані.


полотно 2

Рис. 1. Структура гендерної культури молодших школярів


На констатувальному етапі експерименту було визначено структуру гендерної культури молодших школярів, яка представлена трьома компонентами: когнітивним, емоційно-ціннісним та поведінковим. Виокремлено критерії гендерної культури молодших школярів:

– гендерні знання та уявлення з показниками: обізнаність із гендерними ролями; розуміння рівноправності статей; здатність сприймати різноманітні гендерні прояви;

– гендерні цінності з показниками: сприйняття себе, цілісності образу «Я» за статевою приналежністю; уявлення про «ідеальне жіноче» та «ідеальне чоловіче»; орієнтація на конвергенцію статей;

– вміння та навички міжгендерної взаємодії з показниками: самоототожнення за маскулінним чи фемінним типом; сформованість навичок толерантної, рівноправної взаємодії; орієнтація на партнерські, егалітарні стосунки.

На основі критеріїв та їх показників визначено три рівні (високий, середній, низький) сформованості гендерної культури молодших школярів.

Загальний рівень сформованості гендерної культури молодших школярів оцінювався кількісно за всіма описаними критеріями. Середній коефіцієнт було отримано шляхом відношення суми даних за компонентами та їх кількості.

Кількісні дані констатувального етапу експерименту засвідчили недостатній рівень сформованості гендерної культури молодших школярів. Відповідно до одержаних даних, переважна більшість молодших школярів перебували на середньому (48,1 % (ЕГ) і 50,2 % (КГ)) та низькому (39,2 % (ЕГ) і 35,5 % (КГ)) рівні. Високого рівня гендерної культури досягли 12,7 % (ЕГ) і 14,3 % (КГ) молодших школярів.

Такий стан визначив необхідність підвищення ефективності процесу формування гендерної культури в навчально-виховній діяльності початкової школи.

У третьому розділі «Експериментальна перевірка організаційно-методичної моделі формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній діяльності початкової школи» – описано й експериментально перевірено організаційно-методичну модель та експериментальну методику формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній діяльності початкової школи, подано дані щодо їх ефективності.

Експериментальна перевірка ефективності організаційно-методичної моделі формування культури молодших школярів у навчально-виховній роботі початкової школи проводилася протягом 2014 – 2016 рр. У формувальному експерименті брали участь 102 молодші школярі (48 дівчат та 54 хлопці). До експериментальної групи увійшли учні 1 – 4-х класів. Серед них: 20 учнів 1-х класів, 25 – 2-х, 30 – 3-х і 27 учнів – 4-х класів. Навчально-виховний процес в експериментальних класах був організований з урахуванням визначених педагогічних умов та організаційної моделі формування гендерної культури молодших школярів. У контрольних класах навчально-виховна робота проводилася за шкільним планом.

Експериментальний етап педагогічного дослідження передбачав розв’язання таких завдань: теоретично обґрунтувати організаційно-методичну модель формування гендерної культури учнів початкових класів; апробувати ефективність виокремлених педагогічних умов у процесі реалізації моделі формування гендерної культури молодших школярів. На формувальному етапі дослідження розроблено модель формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній роботі початкової школи.

Організаційний блок організаційно-методичної моделі охоплював мету та завдання, які визначали зміст експериментального етапу дослідження. Теоретико-методологічний блок включав методологічні підходи дослідження, принципи, а також відображав педагогічні умови процесу формування гендерної культури молодших школярів. Методичний блок об’єднував методи, форми навчання, а також етапи організації формувальної роботи.

Діагностико-результативний блок організаційно-методичної моделі передбачав структурні компоненти гендерної культури (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий), окреслені критерії і показники та визначені відповідно до їхніх якісних виявів рівні сформованості гендерної культури молодших школярів (високий, середній, низький).

Модель розроблена на засадах гендерного підходу і включала три етапи: просвітницько-інформаційний; гендерно-зорієнтований; розвивально-навчальний.

Методи та форми організації навчально-виховної роботи застосовували відповідно для реалізації означених етапів.

Враховуючи вік дітей, у процесі експерименту значна увага була приділена ігровим методам. У ході реалізації програми застосовувалися такі види ігор: імітаційні гендерні ігри, в яких відтворювалась егалітарна поведінка чоловіків та жінок, стимулювалось її активне наслідування; сюжетно-рольові гендерні ігри, в яких відпрацьовувалися тактика поведінки, дій, виконання функцій та обов’язків, враховуючи індивідуальність.

У дослідженні встановлено, що використання ігрових методів стимулювало молодших школярів проявляти себе соціальними суб’єктами з неповторною індивідуальністю. Дівчата та хлопці набували уявлення про гендерні стереотипи, ціннісні орієнтації на принципах егалітаризму; досвід взаємодії і відносин з різними маскулінними та фемінними моделями; навички саморегуляції поведінки на основі індивідуальних переконань і самореалізації творчого потенціалу, незалежно від статі.

Основними формами навчання були: спільна та диференційована за статтю ігрова, трудова і творча діяльність; інтелектуально-пізнавальна, рефлексивна, експериментальна робота; бесіди, розповіді, пояснення, аналіз художніх творів, казок, малюнків тощо.

Запропоновані форми та методи роботи відповідають віковим можливостям молодших школярів і дають їм підставу займати позицію активного суб’єкта діяльності. Це сприяє активізації індивідуальної гендерної позиції учнів та учениць.

Завдання формувального етапу дослідження реалізовувалися через: розвиток гендерної компетентності педагога (методична робота з педагогами з метою формування знань, способів та прийомів роботи з розвитку гендерної культури у молодших школярів); забезпечення гендерно-сензитивного середовища та педагогічну підтримку гендерної індивідуальності дітей (створення у класному колективі емоційно-психологічного комфорту та культурно-освітнього середовища, що базуються на засадах особистісно-егалітарного підходу); організацію гендерної просвіти учнів (формування основ егалітарних самосвідомості та цінностей, нівелювання стереотипів у відношенні «чоловіче – жіноче» в гендерній схемі учнів; розвиток гендерної чутливості та толерантності стосовно себе та інших на основі егалітарних принципів; формування навичок рівноправної, безконфліктної взаємодії). У результаті виконання завдань, визначених цим етапом, були реалізовані педагогічні умови формування гендерної культури молодших школярів, спрямовані на організацію навчально-виховного процесу на засадах гендерного підходу та нівелювання гендерних стереотипів у структурних компонентах гендерної культури.

Контрольний етап дослідження виявив динаміку рівнів сформованості гендерної культури молодших школярів у результаті проведеної експериментальної роботи. Зафіксовано відчутні позитивні зміни в експериментальній групі. Так, частка молодших школярів, які перебували на високому рівні, зросла до 33,7 % (було 12,7 %). Середній рівень на початковому етапі експерименту становив 48,1 %, тоді як кінцеві результати виявили 55,2 %. Частка молодших школярів, віднесених до низького рівня, зменшилася до 11,1 % (на початку експерименту цей показник становив 39,2 %).

У контрольній групі також відбулися зміни, але вони незначні. Так, до високого рівня піднялися 20,9 % молодших школярів (було 14,3 %). Частка дітей, які перебували на середньому рівні, зросла з 50,2 % перед формувальним експериментом до 51,7 % після нього. На прикінцевому етапі низький рівень продемонстрували 27,4 % молодших школярів порівняно з 35,5 % на початку експерименту. Статистична перевірка отриманих результатів за допомогою критерію χ2 підтвердила достовірність змін рівнів сформованості гендерної культури молодших школярів експериментальної групи.

Доведено, що реалізація організаційно-методичної моделі як сукупності підходів та принципів організації навчально-виховного процесу, забезпечення відповідних педагогічних умов сприяє ефективному формуванню гендерної культури молодших школярів.
ВИСНОВКИ
У дисертації представлено теоретичне узагальнення і практичне розв’язання наукової проблеми формування гендерної культури молодших школярів, що полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці дієвості педагогічних умов у системі навчально-виховної діяльності початкової школи. Результати проведеного дослідження засвідчили ефективність розв’язання поставлених завдань і дали підстави для формування таких висновків:

1. На основі аналізу психолого-педагогічних джерел визначено зміст ключових понять дослідження, зокрема, поняття «гендер» розглядається як: вимір соціальної структури суспільства; організована модель соціальних стосунків між жінками і чоловіками; соціально-рольовий статус кожної статі в освіті, професійній діяльності тощо; соціокультурний конструкт розходження у ролях, поведінці, ментальних та емоційних характеристиках між чоловіками і жінками; система суспільних стосунків між жінками і чоловіками як соціальними істотами; суспільний процес, що передбачає справедливу взаємодію жінок і чоловіків шляхом створення таких соціальних умов та можливостей, що забезпечують їм реалізацію громадських прав і самореалізацію особистості (Р. Бейлс, С. Вихор, Н. Гапон, Т. Говорун, В. Кравець, О. Кікінеджі, І. Кон, М. Марусинець, Т. Парсонс, Ю. Польська та ін.). У дослідженні гендерне виховання трактується як цілеспрямований організований процес формування соціокультурних механізмів конструювання взаємин представників різних статей, покликаний втілювати виховні установки на засадах рівноправності, паритетності та взаємозамінності, незважаючи на біологічну належність. Метою гендерного виховання є формування правильного розуміння сутності моральних норм та установок у сфері взаємин статей, а також потреби керуватися ними в усіх сферах діяльності.

2. Визначено, що гендерна культура молодших школярів – це суб’єктивно зумовлена система цінностей, гендерних знань, статево-рольових норм поведінки, що сприяють реалізації здібностей учнів різної статі як рівних соціальних істот, формують гендерні якості особистості шляхом реалізації певних педагогічних умов у навчально-виховній діяльності початкової школи, визначають вибір правильної стратегії гендерної ідентичності учнів.

Особливістю формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній діяльності початкової школи є гармонізація гендерних стосунків між дівчатами і хлопцями як представниками чоловічої та жіночої складової суспільства, рівноправними в можливостях самореалізації, самовираження, самоутвердження, виконання соціальних, навчальних ролей, незважаючи на різні фізіологічні, психологічні й індивідуальні особливості.

3. Обґрунтовано, що сутнісні характеристики формування гендерної культури молодших школярів відображаються у цілеспрямованій педагогічній діяльності щодо виховання толерантних взаємин між хлопчиками і дівчатками; формування уявлень про різні гендерні взаємовідносини (маскулінні, фемінні, андрогінні); ціннісного ставлення дівчаток і хлопчиків до жінок і чоловіків; здобуття особистого досвіду позитивної статево-рольової поведінки, що базується на визнанні гідності обох статей, унікальності чоловічої і жіночої індивідуальності в суб’єктній взаємодії.

4. Визначено компоненти та критерії, показники і рівні сформованості гендерної культури молодших школярів у процесі навчально-виховної діяльності. Відповідно до теоретичних засад гендерного виховання, у дослідженні виділено такі компоненти гендерної культури: когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінковий.

Виокремлено такі критерії гендерної культури молодших школярів: гендерні знання та уявлення з показниками: обізнаність із гендерними ролями; розуміння рівноправності статей; здатність сприймати різноманітні гендерні прояви; гендерні цінності з показниками: сприйняття себе, цілісності образу «Я» за статевою приналежністю; уявлення про «ідеальне жіноче» та «ідеальне чоловіче»; орієнтація на конвергенцію статей; вміння та навички міжгендерної взаємодії з показниками: самоототожнення за маскулінним чи фемінним типом; сформованість навичок толерантної, рівноправної взаємодії; орієнтація на партнерські, егалітарні стосунки.

Окреслені структурні компоненти, критерії та показники гендерної культури молодших школярів дали підставу виділити три рівні сформованості досліджуваної характеристики особистості.

Високий рівень характеризується тим, що гендерні знання та уявлення відповідають егалітарним принципам, відсутня диференціація гендерних ролей за статевою ознакою. Молодші школярі адекватно сприймають себе як представника певної статі, виявляють позитивне ставлення до однолітків протилежної статі. Емоційно-оцінні судження базуються на егалітарних ціннісних установках. Учні обізнані із правилами міжгендерної взаємодії на паритетних засадах і дотримуються їх у повсякденному житті. У них сформовані вміння рівноправного й поступливого ставлення один до одного.

Середній рівень визначається наявністю уявлень про рівність статей у виконанні гендерних ролей, але воно ще не остаточно сформоване у свідомості молодших школярів. Вони позитивно сприймають себе, однак емоційний позитивний інтерес до однолітків протилежної статі виявляється ситуативно. Характер поведінки частково відповідає принципам гендерної рівності. Учні обізнані із правилами партнерської взаємодії, але мотивація їхнього дотримання нестійка.

Низький рівень характеризується стереотипністю гендерних знань і уявлень молодших школярів. Учням властива диференціація гендерних ролей за статевою ознакою, що не відповідає егалітарним принципам рівноправності статей. Система ціннісних установок базується на стереотипних гендерних еталонах, відповідно до яких молодші школярі оцінюють однолітків своєї і протилежної статі. Поведінка характеризується стереотипністю гендерних проявів. Вміння рівноправно та поступливо взаємодіяти не сформовані.

5. Розроблено й експериментально апробовано організаційно-методичну модель формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній діяльності початкової школи. Результати порівняння даних контрольних і експериментальних груп засвідчують наявність статистично значущих відмінностей між учнями молодших класів контрольної та експериментальної групи після закінчення експерименту: підтверджено збільшення частки молодших школярів з високим рівнем сформованості гендерної культури в ЕГ на 21 %. Натомість у КГ частка учнів, що проявили сформованість показників на високому рівні, зросла лише на 6,6 %. Частка молодших школярів з низьким рівнем сформованості гендерної культури в ЕГ зменшилася на 28,1 %, тоді як в КГ частка учнів, що перебували на низькому рівні, зменшилася лише на 8,1 %.

Якісні, кількісні результати контрольного етапу експерименту, статистична обробка експериментальних даних підтвердили ефективність виокремлених нами педагогічних умов, а також розробленої і впровадженої організаційно-методичної моделі формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній роботі початкової школи.

Перспективними напрямами досліджень порушеної проблеми можуть стати особливості підготовки педагогів до формування гендерної культури молодших школярів, пошук оптимальних форм, методів та засобів формування гендерної культури дітей молодшого шкільного віку.



CПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
Статті у вітчизняних фахових виданнях


  1. Вовк Л. М. Психолого-педагогічні аспекти теорії гендеру / Л. М. Вовк // Наукові праці : Науково-методичний журнал. – Вип. 239. Т. 251. Педагогіка. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2014. – С. 100–107.

  2. Вовк Л. М. Формування гендерної компетентності майбутніх педагогів в умовах ВНЗ / Л. М. Вовк // Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки». – 2014. – № 24 (317). – С. 13–18.

  3. Вовк Л. М. Формування гендерної культури особистості у національній системі освіти / Л. М. Вовк // Всеукраїнський науково-практичний журнал «Імідж сучасного педагога». – 2014. – № 6 (145). – С. 53–57.

  4. Вовк Л. М. Вплив гендерних стереотипів на процес соціалізації дитини / Л. М. Вовк // Педагогічний процес: теорія і практика : зб. наук. праць Київського університету імені Б. Грінченка. – Випуск 1–2. – К., 2015. – С. 48–52.

  5. Вовк Л. М. Формування гендерної культури особистості у сучасному демократичному суспільстві / Л. М. Вовк // Наукові записки : зб. наук. праць. Серія педагогічні та історичні науки / упор. Л. Л. Макаренко. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2015. – Випуск СХХІІІ (123). – С. 50–56.

  6. Вовк Л. М. Гендерна система управління у сучасній школі / Л. М. Вовк // Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки) [Текст] : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка. – Кам’янець-Подільський : Медобори-2006, 2015. – Вип. 6 : у 2 т. Т. 1 / [редкол. : В. М. Синьов (голова) та ін.]. – С. 48–59.

  7. Вовк Л. М. Особливості гендерної культури особистості / Л. М. Вовк // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди». – Дод. 1 до вип. 35. – Том VIII (59) : Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». – К. : Гнозис, 2015. – С. 50–58.

  8. Вовк Л. М. Формування гендерної культури у дітей молодшого шкільного віку / Л. М. Вовк // Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський зб. наук. пр. молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. – Дрогобич, 2015. – Вип. 13. – С. 238–243.


Публікації в зарубіжних періодичних виданнях


  1. Вовк Л. М. Педагогічні умови гендерного виховання молодших школярів / Л. Вовк // Zbiór artykułów naukowych konferencji Międzynarodowej Naukowo-Praktycznej «Pedagogika. Aktualne naukowe problemy. Rozpatrzenie, decyzja, praktyka». – Warszawa : Wydawca: Sp.z o.o. «Diamond trading tour», 2016. – Str. 9–11.

  2. Вовк Л. М. Гендерна просвіта педагога як чинник формування гендерної культури учнів / Л. Вовк // International Scientific-Practical Conference Theoretical and applied researches in the field of pedagogy, psychology and social sciences : Conference Proceedings, December 28–29, 2016. – Kielce : Holy Cross University. – Str. 205 – 207.


Матеріали конференцій та інші наукові видання


  1. Вовк  Л. М. Домашнє насилля над дітьми / Л. М. Вовк // Дитинство без насилля : суспільство, школа і сім’я на захисті прав дітей : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. / за заг. ред. проф. О. Кікінеджі. – Тернопіль : Стереоарт, 2014. – С. 280 – 283.

  2. Вовк Л. М. Гендерна соціалізація / Л. М. Вовк // Роль педагогічних та психологічних наук у процесі розвитку суспільства в умовах сьогодення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 5 груд. 2014 р.). – К. : ГО «Київська наукова організація педагогіки та психології», 2014. – С. 71–74.

  3. Вовк Л. М. Вплив гендерної компетентності педагогів на виховання молодших школярів / Л. М. Вовк // Теорія і практика освіти в сучасному світі : матеріали IІI Міжнар. наук.-практ. конф. (Чернігів, 13–14 лист. 2015 р.). – Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2015. – С. 104–106.

  4. Вовк Л. М. Гендерний підхід в педагогічному процесі початкової освіти / Л. М. Вовк // Психологія та педагогіка : необхідність впливу науки на розвиток практики в Україні : зб. тез наук. робіт учасників Міжнар. наук.-практ. конф. (27–28 лют. 2015 р.). – Львів : ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2015. – С. 65–67.

  5. Вовк Л. М. Гендерні особливості організації навчального процесу в початковій школі / Л. М. Вовк // Педагогіка і психологія : напрямки та тенденції розвитку в Україні та світі : зб. наук. робіт учасників Міжнар. наук.-практ. конф. (17–18 квіт. 2015 р.). – Одеса : ГО «Південна фундація педагогіки», 2015. – С. 77–80.

  6. Вовк Л. М. Педагогічні умови формування гендерної ідентичності молодших школярів / Л. М. Вовк // Психологія і педагогіка : актуальні питання : зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 10–11 квіт. 2015 р.). – Х. : Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень», 2015. – С. 85–90.

  7. Вовк Л. М. Підготовка майбутніх учителів до процесу виховання школярів відповідно до гендерних стратегій / Л. М. Вовк // Розвиток сучасної освіти і науки : результати, проблеми, перспективи : тези III-ї Міжн. наук.-практ. конф. молодих вчених (Дрогобич, 26–27 бер. 2015 р.) / [редактори-упорядники: В. Ільницький, А. Душний, І. Зимомря]. – Дрогобич : Посвіт, 2015. – С. 183–185.

  8. Вовк Л. М. Гендерний підхід в освіті як фактор формування гендерної культури молодших школярів / Л.М. Вовк // Фундаментальні та прикладні дослідження: сучасні науково-практичні рішення і підходи : збірник матеріалів І Міжнародної науково-практичної конференції / [редактори-упорядники: А. Душний, М. Махмудов, В. Ільницький, І. Зимомря]. – Баку – Ужгород – Дрогобич : Посвіт, 2016. – С. 120–124.


АНОТАЦІЯ
Вовк Л.М. Педагогічні умови формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній діяльності початкової школи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. – Київ, 2017.

Дисертацію присвячено проблемі формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній діяльності початкової школи. Розкрито теоретичні основи формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній діяльності початкової школи. Науково обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування гендерної культури молодших школярів у навчально-виховній діяльності початкової школи (розвиток гендерної компетентності педагога; забезпечення гендерно-сензитивного середовища; педагогічної підтримка гендерної індивідуальності дітей; організацію гендерної просвіти учнів у навчально-виховній діяльності початкової школи); розроблено, науково обґрунтовано та перевірено методику реалізації організаційно-педагогічних умов формування гендерної культури учнів молодшого шкільного віку, яка відображає гармонізацію гендерних стосунків між дівчатами та хлопцями як представниками чоловічої та жіночої складової суспільства, які є рівноправними в можливостях самореалізації, самовираження, самоутвердження, виконання соціальних, навчальних ролей, незважаючи на різні фізіологічні, психологічні й індивідуальні особливості; конкретизовано зміст понять «гендерна культура молодших школярів».

У дослідженні уточнено компоненти гендерної культури учнів молодшого шкільного віку (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий) та показники рівнів її сформованості (низький, середній, високий); розроблено й апробовано модель і експериментальну методику формування гендерної культури учнів молодшого шкільного віку, що охоплює етапи: просвітницько-інформаційний; гендерно-зорієнтований; розвивально-навчальний.



Ключові слова: гендерна культура, навчально-виховна діяльність, педагогічні умови, молодший шкільний вік.
АННОТАЦИЯ
Волк Л.М. Педагогические условия формирования гендерной культуры младших школьников в учебно-воспитательной деятельности начальной школы. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. – Киев, 2017.

Диссертация посвящена проблеме формирования гендерной культуры младших школьников в учебно-воспитательной деятельности начальной школы. Раскрыты теоретические основы формирования гендерной культуры младших школьников в учебно-воспитательной деятельности начальной школы. Научно обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия формирования гендерной культуры младших школьников в учебно-воспитательной деятельности начальной школы (развитие гендерной компетентности педагога, обеспечение гендерно-сенситивной среды; педагогическая поддержка гендерной индивидуальности детей, организация гендерного просвещения учащихся в учебно-воспитательной деятельности начальной школы); разработана и проверена научно обоснованная методика реализации организационно-педагогических условий формирования гендерной культуры учащихся младшего школьного возраста, отражающая гармонизацию гендерных отношений между девочками и мальчиками как представителями мужской и женской составляющей общества, являющимися равноправными в возможностях самореализации, самовыражения, самоутверждения, выполнения социальных, учебных ролей, несмотря на различные физиологические, психологические и индивидуальные особенности; конкретизировано содержание понятия «гендерная культура младших школьников».

Отмечено, что у детей младшего школьного возраста наблюдается потребность выполнять культурные нормы общества, в числе которых особое место занимают гендерные. Особенности гендерных взаимоотношений младших школьников в возрасте от 6 до 10 лет характеризуются новым социальным статусом школьница/школьник, проявляющиеся в ведущем виде общения – взаимоотношениях в процессе учебной деятельности, благодаря чему дети пытаются понять организацию отношений между людьми разного пола через понимание окружающего их мира.

Обосновано, что сущностные характеристики формирования гендерной культуры младших школьников отражаются в целенаправленной педагогической деятельности по воспитанию толерантных взаимоотношений между мальчиками и девочками; представлений о различиях гендерных взаимоотношений (маскулинные, феминные, андрогинные); ценностного отношения девочек и мальчиков к женщинам и мужчинам.

Большинство ученых цель гендерного воспитания видит в формировании гендерной культуры детей разного пола, одинаково способных к самореализации и раскрытии своих потенциальных возможностей в современном мире, реконструкцию традиционных культурных ограничений развития потенциала личности в зависимости от пола, осмысление и создание условий для максимальной самореализации и раскрытия способностей мальчиков и девочек в процессе педагогического взаимодействия.

В диссертации описано организационный блок организационно-методической модели, охвативший цели и задачи, определившие содержание экспериментального этапа исследования. Теоретико-методологический блок включал методологические подходы исследования, принципы и отражал педагогические условия процесса формирования гендерной культуры младших школьников. Методический блок включал методы, формы обучения. Диагностико-результативный блок экспериментальной модели предусматривал структурные компоненты гендерной культуры (когнитивный, эмоционально-ценностный, поведенческий), указанные критерии и показатели и определены в соответствии с их качественными проявлениями уровни сформированности гендерной культуры младших школьников (высокий, средний, низкий). Модель разработана на основе гендерного подхода и включала три этапа: просветительско-информационный; гендерно-ориентированный; развивающие-учебный. Для реализации указанных этапов применяли соответственно методы и формы организации учебно-воспитательной работы.

Ключевые слова: гендерная культура, учебно-воспитательная деятельность, педагогические условия, младший школьный возраст.
RESUME
Vovk L.M. Pedagogical conditions of formation of gender culture of junior pupils in educational activities of primary school. – Manuscript.

The Dissertation for Candidate of Pedagogical Sciences Degree, speciality 13.00.07 – The Theory and Methods of Upbringing. – Volodymyr Dahl East Ukrainian National University. – Kyiv, 2017.

The dissertation focuses on the analysis of formation of gender culture of junior pupils in educational activities of primary school. The theoretical basis for the formation of gender culture of younger schoolchildren in educational activities of primary school are grounded. Pedagogical conditions of formation of gender culture of younger schoolchildren in educational activities of primary school are scientifically substantiated and experimentally tested (development of gender competence of teachers, ensuring gender-sensitive environment, educational support of children gender identity, organizing of children gender education in education of primary school). Methodology of implementing organizational and pedagogical conditions of gender culture formation of junior pupils is developed and scientifically based, which reflects the harmonization of gender relations between girls and boys as representatives of the male and female part of society that is equal in opportunities for self-realization, self-expression, self-assertion, implementation of social and educational role, despite the various physiological, psychological and individual features. The meaning of «gender culture of junior pupils» are specified.

The term «gender» in modern psychological and pedagogical literature is interpreted as a dimension of social structure; organized model of social relations between women and men; social-role status of each gender education, careers, etc; socio-cultural differences construct in the roles, behavior, mental and emotional characteristics between men and women; system of social relations; process involving interaction of men and women in the light of creation of social conditions and opportunities to ensure their realization of civil rights and personal fulfillment. In the paper the gender culture components of junior pupils (cognitive, emotional values, behavioral) and performance levels of its formation (low, medium, high) are specified. The model and experimental technique of gender culture formation of junior pupils covering phases: educational and informational; gender-oriented; emplify-trained are tested.

It is proved that essential characteristics of younger pupils gender culture formation are expressed in the purposeful pedagogical activity connected with upbringing of tolerant relations between boys and girls; formation of different gender relation notion (masculine, feminine, androgynous); valuable attitude of girls and boys to women and men; gaining of personal experience of positive gender-role behavior, that is based on recognition of both genders dignity, on uniqueness of men and women individuality in subject interaction.

Keywords: gender culture, educational activity, pedagogical conditions of primary school age.

Підписано до друку 20.04.2017 р. Формат 60х90/16.

Папір офсетний. Гарнітура «Times New Roman».

Вид. арк. 0,9. Зам. № 59. Тираж 100. Друк на ризографі.


Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного

педагогічного університету імені Івана Франка



82100, Дрогобич, вул. І. Франка, 24.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка