«Педагогічна творчість: у чому її суть?»



Скачати 87.05 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір87.05 Kb.
Педагогічний ринг на тему «Педагогічна творчість: у чому її суть?»

Доброго дня,шановні колеги!Сьогодні ми зустрілися з вами для того, щоб поспілкуватися на педагогічному ринзі з питання «Педагогічна творчість.У чому її суть?»

На перший погляд це питання видається зрозумілим і вичерпним,але соціально-економічні зміни у суспільстві, зростання конкуренції на ринку праці ставлять нові вимоги до учасників навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі.

Сьогодні ми з вами будемо працювати під девізом, який відображає зміст нашої професії: «Далеко не кожен стане вченим, письменником, артистом, далеко не кожному призначено винайти порох, але майстром у своїй справі повинен стати кожний…»

Під час роботи ми визначимо складові творчості вчителя, приділимо увагу елементам педагогічної майстерності, спробуємо створити креативне середовище,яке спонукатиме до проявів творчого мислення й поведінки.

Як бачимо,тема педагогічного рингу досить змістовна,і тому ми запросили помічників. Це…(портрети видатних особистостей) Що обєднує всіх цих людей? (це особистості творчі.) А що таке творчість? Так це творення чогось нового на основі аналізу пізнаного.Новизна й перетворення – дві найістотніші характеристики творчості. Ми з вами теж обрали творчу професію, адже педагог – це винахідник, і філософ, і сценарист, і режесер, і актор, і людина з почуттям гумору.Відомий публіцист С. Л. Соловейчик зазначив: «Учитель – актор, але його слухачі і глядачі не аплодують йому. Він – скульптор, але його праці ніхто не бачить. Він – лікар, але його пацієнти рідко дякують йому за лікування й не завжди хочуть лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення? Лише в самому собі, лише в усвідомленні величі своєї праці».

Як і в будь-якому виді творчості, у педагогічній діяльності своєрідно поєднано нормативні й евристичні елементи. У нашій діяльності чимало типового, повторюваного, сталого; і в той же час – змінного, варіативного,Індивідуального. Особливістю педагогічної творчості є те, що це завжди співтворчість. Вона тісно повязана з діяльністю всього педагогічного колек-тиву, кожного учня, який і є основним партнером учителя по творчості. Неодноразово ми з вами помічали, що актуальний сьогодні педагогічний засіб завтра виявляється безплідним. Нове втрачає привабливість і новизну, творче завдання сприймають уже, як стереотипне. Це змушує педагога весь час перебувати у творчому пошуку, швидко приймати рішення, покладаючись інколи на інтуїцію.У чому ж виявляється педагогічна творчість?

Форми виявлення педагогічної творчості:

-творчий пошук чи експеримент;

-науково-дослідницька діяльність;

-творча педагогічна діяльність;

-творче натхнення і самопочуття.

Сьогодні ми маємо нагоду засвоїти поняття «педагогічна творчість» практично.

І раунд


І завдання. Виступ на тему «Якого педагога можна назвати творчим?»

Перше завдання нам допоможуть виконати помічники. Від імені людини, портрет якої знаходиться на столі, кожна група протягом 3хв. Готує виступ на тему «Якого ж педагога можна назвати творчим?». Експертна рада оцінить змістовність, оригінальність виступу.

І завдання.Врава «Доберіть відповідне слово, що становить складову педаго-гічної творчості».

Педагогічна творчість передбачає розкриття виняткових здібностей. Отже, кожна група отримує можливість виявити свої здібності. На картці №1 потрібно написати складові педагогічної творчості, які починаються на ті букви, які надруковані вертикально. Це - іменники.

На виконання завдання відведено 3хв. Оцінюється швидкість, кількість дібраних слів і їх відповідність до заданої теми. Після завершення роботи представник групи зачитує і передає картку в експертну раду.

Звичайно, творчість не виникає сама собою. Для її розвитку потрібна сприятлива атмосфера, стимул, відповідні зовнішні та внутрішні умови. Бзпосередні джерела творчих ідей – досягнення науки, (зокрема, наук про людину, її виховання й розвиток – педагогіки і методики); передовий педагогічний досвід, особистий досвід і сформовані на його основі мислення йінтуїція педагога.

Неабиякого значення надають науковці й педагоги–дослідники творчому самопочуттю вчителя на занятті.

ІІ раунд (слайд №9)

Багато уваги педагогічній майстерності приділяли видатні педагоги-практи-ки. Мав рацію А. Макаренко, уважаючи: «Майстерність вихователя не є якимось мистецтвом, що вимагає таланту, але це спеціальність, якої необхідно навчитися. Я став справжнім майстром лише тоді, коли навчився Говорити «іди сюди» 15-20 відтінками, коли навчився давати 20 нюансів уПостановці обличчя, фігури, голосу».Ш.Амонашвілі не дає чіткої дефініції педагогічної майстерності, але називає основні якості вчителя: «…це яскрава особистість, мудра, чуйна, доброзичлива і принципова людина; …це першодослідник теоретичних рекомендацій, який може переконливо довести або спростувати. Його творчість може збагатити педагогічну науку і практику новими висновками, дати початок новим ідеям і підходам».

І завдання. Назвіть елементи педагогічної майстерності(робота в групах).

ІІ завдання. Визначте імя педагога-майстра, ідеї якого подано на картці №2.

Це завдання підготували для нас видатні педагоги-майстри Ш.Амонашвілі, А.Макаренко, В.Сухомлинський, К.Ушинський, на яких ми рівняємося, ідеї та вислови яких використовуємо, у чиїх працях черпаємо натхнення для педагогічної діяльності. На картці №2 зазначено провідні ідеї, вислови цих майстрів своєї справи. Переглянувши їх, вам необхідно визначити авторів. Правильність відповіді оцінюється в 2 бали.

У підсумку ІІ раунду хочу згадати таке висловлювання: «Стати майстром – це не самоціль. Ця пристрасть має бути притаманна педагогові як невідємна властивість його любові до своєї професії».

ІІІ раунд

Це раунд узагальнення. Його не оцінюють, бо це… конвертний мозковий штурм. Кожна група має фломастери різного кольору і конверт на якому надруковане завдання. Кожна група, обговоривши протягом хвилини питання, записує на аркуші відповідь і за сигналом передає конверт наступній групі. Ця вправа триває доти. Доки не будуть записані відповіді до кожного завдання.

ІV раунд


«Ваша Величносте, УРОКУ»

Композитор створює музичні твори, художник – полотна, драматург –театральні шедеври. Педагог, якщо він не «урокодавець», а митець, створює заняття як твір педагогічної майстерності, робить це для дітей і разом з ними.Хороший урок має своє «обличчя», що залежить від індивідуального стилю педагога, особливостей характеру учня та багатьох інших чинників.

Основною формою організації навчального процесу в навчальних закладах усіх типів був і залишається урок. Це «клітинка педагогічного процесу, у якій, як сонце в краплі води, відтворюються всі його сторони» (М.М.Скаткін).

Завдання


На закінчення методичного рингу перед вами стоїть завдання. Настолах перед вами є картки №4 на яких надруковані визначення. За запропонова-ним визначенням, назвіть тип уроку. На кожен вид уроку підготовлено три визначення, які оцінюються у 7, 5 і 3 бали.

V Підбиття підсумків

Найважливіший результат – невичерпне бажання вчителів експериментувати, аналізувати, вносити корективи у свою діяльність, творчо мислити, пишатися обраною професією.

Картка №1

П –

Е –


Д –

А –


Г –

О –


Г –

І –


Ч –

Н –


А –

Т –


В –

О –


Р –

Ч –


І –

С –


Т –

Ь –


Картка № 2 Проголосив ідеї : навчання без примушування, педагогіка співробітництва; «Дитина повинна стати добровільним помічником, спільником учителя й батьків у процесі особистого виховання»; Розмежування понять «оцінка» й «відмітка» , виховної та освітньої функції; Усі методи, прийоми, форми роботи, « пройшовши через душу педагога, зігріту любов’ю до дітей і сповнену почуттям гуманності, стають витонченими, гнучкими, цілеспрямованими й тому – ефективними» ;

  • стверджував, що основа педагогічної технології – концепція колективу;

  • надавав неабиякого значення виробничій діяльності дітей;

  • уважав важливими елементами педагогічної майстерності тон і стиль (постійна бадьорість, підтягнутість, діловитість і точність у роботі, спокійна впевненість у своїх силах,радісне, оптимістичне ставлення до життя), традиції,які склалися в колективі;

  • розробив теорію початкової освіти, принципи навчання;

  • звертав особливу увагу на принцип наочності;

  • займався удосконаленням класно-урочної системи навчання, заняттям з рідної мови як фактору й засобу виховання. «Коли зникає мова народна, народу більше немає» ;

  • порушив проблему шкільного підручника, проблему виховальної мети навчання;

  • автор тези: « Якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до життя»;

  • відстоював гуманістичні педагогічні ідеї. Найголовніші з них: довіра й повага до дитячої особистості, погляд на навчальну діяльність школярів як на насичений творчими відкриттями процес пізнання й самопізнання ; обмеження сфери впливань колективу на особистість, виховання без покарань, провідна роль слова й особистості вчителя у вихованні дитини. Особливу увагу приділяв ідеї самоцінності й неповторності, талановитості кожної дитини, вільному розвитку особистості в педагогічно продуманих умовах; залучення соціального середовища в сферу педагогічних впливів; природному вихованню( в єдності з природою) як головному чиннику виховання особистості – її розуму, почуттів, емоцій (« уроки мислення на природі», «школа під голубим небом». « школа радості»)

Картка №4

  1. А) Цей урок обєднує діяльність викладачів різноманітних дисциплін та учнів, що дозволяє значною мірою активізувати навчальний процес і встановити наочні міжпредметні звязки.(7б.)

Б) Основна мета – встановлення основних і супровідних закономірнос-

тей у конкретному обєкті. Особливість цього уроку – визначення конкретної теми, навчальної групи і місця проведення, вибір напарни-

ка, з яким необхідно досягти певної психологічної сумісності.(5б.)

В) Інтелектуальна співпраця двох педагогів з учнями на уроці не тільки сприяє методичному взаємозбагаченню, але й глибокому обгрунтуванню теми уроку.(3б.)



  1. А) Це одна з форм організації навчання учнів, особливо на уроках природознавства, географії, біології.(7б.)

Б) Такі уроки перш за все покликані показати учням можливості практичного застосування знань, здобутих під час вивчення теми чи розділу.(5б.)

В) Це форма організації занять на природі, виробництві.(3б.)

3. А) Такі уроки вважаються класичними і найбільш розповсюдженими.

(7б.)


Б)Вони мають декілька дидактичних цілей і містять усі структурні елементи.(5б.)

В)Кожен з елементів уроку вимагає певних методів і форм організації

Навчальної діяльності учнів.(3б.)

4.А) Це специфічна форма організації навчально-виховного процесу. Яку проводять перед контрольно-заліковими уроками.(7б.)

Б) Її мета – усунути прогалини в знаннях, уміннях і навичках учнів, попередити можливі помилки на цих уроках, виділити головне, істотне у змісті нового матеріалу й акцентувати на цьому увагу учнів.(5б.)

В) Мета таких уроків – надання навчальної допомоги учням. Такі знання задовольняють інтереси всіх груп учнів: які недостатньо засвоїли теоретичний матеріал; які не засвоїли прйоми роботи з обладнанням, картами, схемами; які потребують порад щодо написання рефератів, доповідей.(3б.)

9. А) Це одна з ігрових форм проведення уроку, що полягає в змаганні учнів у відповідях на запропоновані запитання.(7б.)

Б) Запитання дібрано так, щоб нову тему подати цікаво і пізнавально.(5б.)

В) Учнів можна поділити на команди або організувати індивідуальні виступи.(3б.)

10. А) Такий урок організовують як нараду спеціалістів з певної наукової галузі, як збори спеціалістів-практиків, які займаються проблемами використання досягнень науки у виробництві, як предметників і філософів, які розвязують проблеми світового рівня, як збори спеціалістів різних профі-лів, які вирішують загальне проблемне питання.(7б.)



Б) На такому уроці учні, як правило виступають з доповідями.Усю інфор-мацію вони готують самостійно вдома, а на уроці її озвучують.(5б.)

В) Форма роботи в процесі підготовки – вивчення літературних джерел, під час перебігу уроку – взаємоінформація учнів, уведення тезисних записів, складання плану.(3б.)


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка