Педагогічна рада: методика і досвід



Сторінка1/4
Дата конвертації13.04.2016
Розмір0.57 Mb.
  1   2   3   4
Відділ освіти Цюрупинської районної державної адміністрації

Комунальна установа «Цюрупинський районний методичний кабінет»

Цюрупинська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 4

Іващенко Тетяна Миколаївна


Педагогічна рада: методика і досвід

Цюрупинськ - 2014



Зміст
Вступ 3 с.
Розділ І. Педагогічна рада – колегіальний орган управління школи. 5 с.

1.1. Функції педагогічної ради. 5 с.

1.2. Планування роботи та технологія підготовки педагогічної

ради. 10 с.

Розділ ІІ. Методи й форми проведення педагогічної ради. 19 с. 2.1. Нестандартні форми проведення педагогічної ради. 19с.

2.2 Організаційна схема проведення педагогічної ради,

документація. 23 с.

2.3 Аналіз ефективності педагогічної ради, контроль за

виконанням рішень 25 с.

Висновки 28 с.


Список використаних джерел 29 с.


Додатки 30 с.


Вступ
Хто не знає, до якої гавані пливе,

для того немає попутного вітру.

Сенека
З кінця XX ст. в суспільстві тривають процеси переосмислення цінностей, зміна ідеалів та пошук перспектив. Напруженість та тривога відчуваються у всьому суспільстві. Щоб гідно прийняти історичний виклик XXI століття, освіта повинна мати випереджальний характер, тобто бути націленою на майбутнє, на розв’язання проблем нового часу, розвиток творчих здібностей учасників навчально-виховного процесу, формування у них проектної культури, нових способів мислення – всього того, що забезпечить успішну соціалізацію.

Нове українське суспільство спонукає до пошуку способів розв’язання актуальних проблем через розкриття резервів творчого потенціалу особистості. Збуваються пророчі слова Софії Русової про те, що «нова школа кладе за головну мету – здобути, дати виявитися самостійним творчим силам» [15, с. 7].

Атмосфера актуалізації й переосмислення життя в Україні вимагає нового педагогічного бачення та зміни парадигми в напрямі в напрямі виховання і самовиховання творчої, конкурентоспроможної особистості, використовуючи при цьому інноваційні педагогічні технології . Тож працювати за новими вимогами може тільки творчий учитель, учитель, що перебуває у постійному пошуку, самоудосконалюється.

До теперішнього часу виправдовується стара істина: «Творчий учитель – творчий колектив». В.Сухомлинський говорив: «Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця давала вчителю насолоду, щоб повсякдення уроків не перетворювалося на нудну одноманітну повинність, виведіть кожного вчителя на щасливу стежку дослідника» [16, с.124].

Місія школи – передавати підростаючим поколінням все найбільш цінне: знання та досвід, що накопичені старшими поколіннями, та виховувати громадян, здатних до подальшого розвитку суспільства. Виходячи із даного формулювання місії, можна виділити три напрями роботи педагогів:

перший – інтелектуальний розвиток дітей – навчання їх основам наук та розвиток відповідних здібностей, умінь, навичок;

другий – соціальний розвиток – передача їм соціальних та етичних знань, формування відповідного досвіду та громадської активності;

третій – емоційний розвиток учнів – розвиток їх емоційної сфери, вміння управляти своїми емоціями та адекватно їх виражати, формування в них емоційної стабільності [1, с. 5].

Ці напрями відносяться до різних областей знань та діяльності. Тож потрібне різноманіття роботи вчителів: творчої і багатогранної. Учитель може стати професіоналом тільки у випадку, якщо він має цілий комплекс здібностей, знань, навичок. Виховання та навчання стають дієвими лише тоді, коли всі педагогічні засоби поєднані і педагогічний процес характеризується цілісністю та системністю. Найперша ознака педагогічного процесу на відміну від спонтанного та неконтрольованого виховного впливу середовища – це добре осмислені вчителем мета та методики роботи. Творчу, моральну, соціальну особистість можна сформувати тільки пов’язуючи в єдине ціле навчання, виховання та розвиток.

Сили,знання та досвід теперішній учитель бере із різних спільних форм роботи членів педагогічного колективу. За час розвитку освіти України накопичено великий досвід різних форм спільної діяльності педагогічних колективів. Тож у житті школи має місце: загальношкільна конференція, рада школи, педагогічна рада, методична рада, адміністративна рада, нарада при директорові, нарада при заступнику директора, батьківський комітет, батьківський університет педагогічних знань, методичні об’єднання, наукове товариство учнів, учнівське самоврядування.

Однією із важливих умов успішної роботи педагога в сучасній школі стає відчуття не тільки відповідальності за свою справу, але й внутрішня свобода в роботі. Учитель має стати незалежним досвідченим професіоналом, який бере на себе повну відповідальність за все, що він робить. Учитель стає центром процесу поліпшення якості освіти.

Актуальність цієї проблеми зумовила вибір теми нашої роботи.

Метою її ми визначаємо дослідження методики і досвіду проведення педагогічної ради як засобу поліпшення якості освіти.

Завданнями її ми виокремлюємо:

- з’ясування функцій педагогічної ради;

- доці доцільність планування та технології підготовки педагогічної ради;

- висвітлення нестандартних форм проведення педагогічної ради;

- визначення організаційної схеми проведення педагогічної ради;

- ствердження аналізу ефективності педагогічної ради і контролю за виконанням рішень.

Розділ І Педагогічна рада - колегіальний орган управління школою

1.1 Функції педагогічної ради

Педагогічна рада – це постійно діючий колегіальний орган самоврядування педагогічних працівників. Усі найважливіші справи елементарної школи,як стверджував видатний педагог К.Ушинський, повинні вирішуватися на загальній раді всіх її вихователів і наставників [17, с. 354]. У більшості шкіл педагогічна рада є творчою лабораторією, що досліджує й колегіально вирішує актуальні питання шкільного життя, націлює педагогічний колектив на підвищення якості й ефективності навчально-виховного процесу, стимулює розвиток творчого потенціалу, зростання професійної майстерності вчителів, сприяє демократизації управління.

Саме слово «педрада» означає радитися, отримати пораду. Але для такої педагогічної ради, де вчителі дійсно радяться, а не просто засідають, до ради, що приносить педагогічному колективу радість і задоволення, впевненість і натхнення, навіть дуже талановитим керівникам шкіл вдається прийти далеко не відразу. Педрада була й залишається явищем досить проблематичним. Сучасні директори шкіл наполегливо намагаються переосмислити питання про функціональне призначення педради, шукають і опановують нові підходи в її підготовці й проведенні.

Педагогічна рада є однією з форм науково-методичної роботи та управління школою на демократичних засадах. Положення про педагогічну раду загальноосвітньої школи, яке діє й досі, було затверджене Міністерством освіти ще в 1971 році. Згідно з положенням, педагогічна рада школи є постійно діючим органом, який розглядає кардинальні питання навчально-виховного процесу: план роботи школи, методичних об’єднань учителів, інформації та звіти працівників школи, доповіді представників різних організацій [8, с. 15].

Сьогодні школа отримала достатньо самостійності у виборі своїх орієнтирів і цільових установок. В умовах демократизації шкільного життя й чергового реформування освіти зростає роль колективних форм управління, зокрема й педагогічної ради. Завдання та зміст педагогічної ради змінені й доповнені нормативно-правовими документами незалежної України.

У ст. 39 Закону України «Про загальну середню освіту» зазначено, що колегіальним органом управління загальноосвітнім навчальним закладом є педагогічна рада [8, с. 79], повноваження якої визначає «Положення про загальноосвітній навчальний заклад».

У Положенні про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010р. № 778 зазначено: «Робота педагогічної ради проводиться відповідно до потреб загальноосвітнього навчального закладу.

Педагогічна рада розглядає питання:



  • удосконалення й методичного забезпечення навчально-виховного процесу;

  • планування та режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу;

  • переведення учнів до наступних класів та їх випуск, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;

  • підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження в навчально-виховний процес досягнень науки й передового педагогічного досвіду;

  • морального та матеріального заохочення учнів (вихованців) і працівників закладу;

  • притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів за невиконання ними своїх обов’язків» [14, с. 25].

Педагогічна рада сьогодні – колективний орган, покликаний керувати всім навчально-виховним середовищем школи. Одним із головних завдань директора школи є створення умов для підвищення авторитету та працездатності ради. Рада під його керівництвом займається багатьма питаннями шкільного життя, піддає в окремих випадках критичній оцінці діяльність педагогічного колективу та окремих його працівників, розробляє й затверджує практичні заходи, спрямовані на поліпшення навчання й виховання учнів. Це відбувається шляхом тісного зв’язку педагогічної ради з методичними об’єднаннями, з батьківським активом та окремими членами учнівського колективу.

Одне з головних завдань педагогічної ради – створення дружного, працездатного педагогічного колективу, в якому кожен відчує себе відповідальним не тільки за доручену йому роботу, а й за всю діяльність школи [12, с. 17].

Педагогічна рада створюється у всіх загальноосвітніх установах. До постійного складу педради входять директор школи (голова), його заступники, всі вчителі, вихователі, організатори позакласної й позашкільної роботи, соціальні педагоги, бібліотекарі, голова ради. На зібрання розширеним складом педагогічної ради, залежно від обговорюваних питань, можуть бути запрошені представники організацій та установ, що співпрацюють, викладачі ВНЗ, члени загальношкільних і класних батьківських комітетів, представники дитячих громадських організацій, батьки, школярі. Головою педагогічної ради є директор школи, на окремих засіданнях може обиратися змінний голова.

Отже, педагогічна рада є вищим законодавчо-розпорядницьким органом школи і може створювати спеціальні аналітичні й дослідницькі групи й комісії. Засідання педагогічної ради можуть проходити як у пленарному режимі, так і в малому складі залежно від цілей. Але при неповному складі прийняті рішення стосуються й поширюються тільки на його безпосередніх учасників, інші члени педагогічного колективу можуть розглядати їх як рекомендації.

Функції педагогічної ради загалом визначені рекомендаціями директивних і нормативних документів, але у директорів і заступників передових шкіл є свої власні точки зору на функції педагогічної ради в сьогоднішній ситуації. І вони, як правило, у чомусь розходяться з рекомендаціями. Сьогодні школа змінюється, перебудовується, оновлюється. І педагогічна рада як орган колективно-колегіального управління покликана тепер змінювати старі погляди й орієнтири. За умов реформування освіти й демократизації управління школою педагогічна рада стала полі функціональною. Серед функцій, які вона виконує, чітко окреслено такі:


  • планово-прогностична;

  • мотиваційно-цільова;

  • інформаційно-цільова;

  • діагностична;

  • комунікаційна;

  • методична [13 ст.127].

Пріоритети цих функцій розподіляються залежно від цільової настанови кожної педагогічної ради. Ефективність діяльності педагогічної ради залежить від багатьох факторів. Але найважливішим із них є реалізація системного підходу до управління школою, що потребує від керівника певної послідовності дій, комплексної реалізації й раціонального балансу основних функцій керування. Найбільш системно функції педагогічної ради можна представити у вигляді таблиці.

Функції педагогічної ради

Управлінські

(адміністративні)

Методичні

Виховні

Соціально-

педагогічні

законодавча

дорадча


узагальнюючо-діагностична

планово-прогностична

експертно-контролююча

коригуюча



інформаційна

узагальнювально-аналітична

розвиваюча

навчальна

активізуюча


формування індивідуальності

формування мотивації



комунікативна

координаційна

соціального захисту дітей і учительських колективів

Школа поставлена сьогодні в ситуацію самовизначення. Їй надана можливість самостійного вибору мети, форм та методів роботи. Нова соціально-економічна ситуація висуває нові вимоги перед педагогічною радою, яка повинна стати педагогічною радою «колективного мислення», а саме:



  • мислити нестандартно й самостійно;

  • знаходити вихід із найбезвихідніших ситуацій;

  • з’ясовує суть проблеми і причин, наслідки навчально-виховного процесу;

  • приймає рішення, що веде до позитивного педагогічного результату.

Саме під час «педагогічної ради колективного мислення» відбувається зміна й перебудова педагогічних поглядів, пріоритетів та установок. Саме на такій педагогічній раді вчитель вчиться мислити і працювати по-новому [6, с. 56].

За цільовою установкою педагогічні ради поділяються на:



  • науково-педагогічні;

  • психолого-педагогічні;

  • тематичні;

  • проблемні;

  • настановчі;

  • підсумкові.

Науково-педагогічні ради спрямовані на підвищення науково-теоретичного й методичного рівня викладання основ наук, впровадження нових ідей, досліджень та перспективного педагогічного досвіду в роботу школи.

Психолого-педагогічні ради ознайомлюють учителів з досягненнями психологічної науки. Вони допомагають удосконалювати виховний вплив на підростаюче покоління, поліпшувати структуру й стосунки між усіма учасниками навчально-виховного процесу.

Тематичні педагогічні ради розглядають питання ефективного викладання окремих предметів, стан якості знань, умінь і навичок учнів з основ наук.

Проблемні педагогічні ради обговорюють питання реалізації науково-методичної проблеми в роботі навчально-виховного закладу; розробляють концепцію розвитку школи згідно з обраною проблемою.

Настановчу педагогічну раду присвячено аналізу підсумків навчального року; на ній обирають науково-методичну проблему або розробляють подальші стратегії впровадження обраної проблеми; обговорюють і затверджують план роботи школи на рік.

Підсумкова педагогічна рада займається переведенням учнів із класу в клас; випуском учнів зі школи.

У разі використання комбінованої педради в її роботі розрізняють дві сторони: науково-педагогічну (обговорення актуальних питань роботи педагогічного колективу) і виробничо-ділову (затвердження річного плану роботи школи, розгляд підсумків роботи навчального закладу за рік, випуск і переведення учнів) [1, с. 78].

Організація діяльності педагогічної ради зумовлює необхідність дотримання керівниками шкіл таких класичних принципів управління:

демократизація та гуманізація, плановість та науковість, єдність теорії й практики, перспективність, наступність, комплексність, колегіальність,

оперативність, діловитість, конкретність, що забезпечує досягнення отриманих результатів кожного засідання педагогічної ради, гарантує високу ефективність її роботи [5, с. 8].



1.2 Планування роботи та технологія підготовки педагогічної ради

Сучасна науково-методична база визначає три моделі технології планування педагогічних рад:

1. Планування в локально-модульній технології виходить із орієнтації на найбільш актуальні для школи соціально-педагогічні проблеми (реалізація найближчих перспектив у межах одного навчального року). Враховується специфіка теми, над якою працює школа. Опрацьовуються один-два модулі змісту педагогічних рад.

2. Використання педагогічної ради разом з іншими засобами управління, стратегія модульних змін (методичний рівень технології) – орієнтування на середньо перспективне планування, на послідовний розгляд основних проблем у найближчі 2-3 роки.

3. Педагогічна рада – основний системоутворюючий засіб побудови й реалізації програми розвитку школи і спирається на стратегічне , довгострокове (3-5 років) планування на діагностичній основі (стратегія системних змін), розраховане на далеку перспективу охоплення всіх актуальних для школи проблем з діалектичним розвитком (поглибленням і розширенням) рівня їхнього розгляду на кожному наступному витку розвитку [11, с. 71 ].

Перша модель ураховує перш за все конкретне соціальне замовлення школи, постанови вищих органів, а також реальні проблеми навчально-виховного процесу. Однак, педагогічні ради, що дають відповідь тільки на ситуацію, на проблему, що назріла, не відповідають вимогам наступності, не вибудовують системи, не виконують прогностичної функції й тому є недостатньо ефективними для розвитку школи. Більш ефективною є друга модель, що організує планомірний розвиток освітнього процесу, його колективне вивчення, обговорення й суспільну експертизу.

Навчальний рік визначає цикл педагогічних рад. Найчастіше зустрічається структура річного циклу, що складається з п’яти складових:


  • перша – аналітично-плануюча педрада; проводиться до початку навчального року, наприкінці серпня, й присвячена аналізу підсумків попереднього року, прийняттю плану та орієнтації на розв’язання визначених проблем;

  • друга, третя й четверта педради – тематичні із поетапними підсумками;

  • п’ята – підсумково-організаційна – підбиває підсумки року, вирішує питання допуску до ДПА, переведення до наступного класу.

При такій структурі педагогічні ради за один навчальний рік не можуть охопити навіть основних проблем. Виникає необхідність спланувати тематику на більш тривалий період.

Ще більш ефективною є третя модель планування, за якою зміст педагогічних рад стає системоутворюючим фактором для реалізації обраного школою напряму розвитку (стратегії системних змін). У цьому випадку цикл педагогічних рад , що охоплює послідовно всі проблеми школи , повторюється протягом декількох років, але на кожному витку береться новий, більш високий рівень розгляду проблем. Від педагогічної ради до педагогічної ради розвивається кожна тема, забезпечується наступність, оптимальність (одержання кращих показників при найменших затратах).

Тематику педагогічних рад обумовлюють модернізований зміст освіти, робота педагогічного колективу над науково-методичною проблемою, перспективне планування контролю за станом викладання предметів. До тематики педагогічних рад ставлять такі умови: актуальність(своєчасність), науковість, нестандартність (цікавість), педагогічна доцільність і перспективність (працювати на майбутнє).

Тему кожної педради визначають, як правило, наприкінці поточного року на основі аналізу стану навчально-виховної роботи в школі, бесід з керівниками методичних об’єднань, проблемно-динамічних груп, радою школи.

Планування педагогічних рад можливо за двома напрямками:

- планування одразу всіх тем на рік, де остання є підсумками аналітичної роботи за результатами проведених педагогічних рад.

- визначення теми першої педагогічної ради з поетапним вирішенням поставленої науково-методичної проблеми упродовж навчального року. Рішення цієї педагогічної ради стане темою наступної.

Другий варіант доцільно розглянути на такому прикладі.

Педагогічний колектив визначив методичною проблемою на рік: «Формування самостійного мислення школярів». Першою було проведено педагогічну раду на тему: «Самостійне мислення: як ми його розуміємо?». При підготовці до неї доцільним, на нашу думку, є методи: опитування вчителів та учнів; аналіз анкетування, відповідної літератури, досвіду вчителів-предметників.

Рішення цієї педагогічної ради є продовженням обговорення даної теми на наступному засіданні: «Умови для формування самостійного мислення школярів».

Темою третьої педради буде обговорення проблеми: «Домашнє завдання як одна із форм розвитку самостійного мислення». Темою четвертої педагогічної ради стане питання: «Засоби навчання у формуванні самостійного мислення».

Враховуючи поліфункціональність педагогічної ради доцільним, на нашу думку, є комплексне планування роботи усіх методичних і виховних підрозділів школи відповідно до науково-педагогічної проблеми, над якою працює педагогічний колектив. Алгоритмом роботи педагогічного колективу над новою методичною темою на початковому, підготовчому етапі є:


Алгоритм роботи педагогічного колективу над методичною темою


Збір інформації про стан навчально-виховного процесу



Виявлення «слабких місць», причин недоліків у роботі



Розміщення причин недоліків за принципом «головної ланки»



Постановка основної проблеми



Визначення методичної теми



Постановка цілей і конкретних завдань



Визначення тематики педради,методичної ради, роботи всіх підрозділів



Планування діагностичного й підсумкового контролю для досягнення цілей



Затвердження єдиного перспективного плану методичної роботи школи на певний період
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка