Освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради н. В. Розіна аспекти професійного самовизначення старшокласників



Скачати 421.63 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації09.09.2017
Розмір421.63 Kb.
  1   2   3


ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ




Н.В.Розіна


АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ
(на основі результатів соціологічного дослідження)












Методичні рекомендації

до проведення профорієнтаційної роботи

зі старшокласниками



Черкаси

2012
АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ (на основі соціологічного дослідження старшокласників): методичні рекомендації щодо проведення профорієнтаційної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах. – Черкаси: Видавництво Черкаського обласного інституту педагогічних працівників Черкаської обласної ради, 2011. – 32с.
АВТОР

Розіна Н.В., методист лабораторії інноваційних технологій та розвитку освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради


РЕЦЕНЗЕНТИ

Волошенко О.В., завідувач кафедри педагогіки і психології Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради;

Чиркова С.І., методист лабораторії розвитку освіти та педагогічних інновацій Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради

У збірнику вміщено методичні рекомендації на допомогу педагогічним працівникам навчальних закладів для проведення профорієнтаційної роботи із старшокласниками.

Розроблені рекомендації адресовані керівникам навчальних закладів, їхнім заступникам, класним керівникам, учителям-предметникам, усім, хто зацікавлений у професійному становленні молодого покоління.

Затверджено на засіданні Вченої ради інституту.

Протокол № 5 від 29.12.2011 року

ЗМІСТ

Передмова……………………………………………………………….……….

4

Аспекти профорієнтаційної роботи із старшокласниками…………………

5

Програма соціологічного дослідження (додаток 1)……..............................

23

Соціологічна анкета професійного самовизначення старшокласників (додаток 2) …………………………….……………………………………..


26

Аналіз стану професійного самовизначення старшокласників
(додаток 3)……………………………………………………………………..


27

Оцінка старшокласників чинників, від яких залежить розмір грошової винагороди фахівця(додаток 4)………………………………………………..


28

Оцінка впливу професій батьків на професійне самовизначення учнів (додаток 5)…………………….…………………………………………………


29

Професійні плани та наміри учнів щодо вибору професії (додаток 6)……

29

Мотивація вибору майбутньої професії (додаток 7)………………………..

30

Список використаних джерел ………….…………………………………..

31


ПЕРЕДМОВА

Сучасні вимоги професійного середовища, для яких характерне широке використання інформаційних і комп’ютерних технологій, швидке впровадження досягнень науки і техніки у виробничий процес формують соціальне замовлення на працівників, які здатні швидко адаптуватися до динамічного виробництва, легко переходити від одного виду діяльності до іншого, здатні до безперервного самовдосконалення упродовж життя. Головна проблема, що виникає під час входження людини у професійне середовище, є її відповідність рівню вимог професійного середовища. Для вирішення означеної проблеми існує ряд суспільних засобів, серед яких чільне місце займає система професійної орієнтації учнівської молоді.



Метою цієї роботи є виявлення стану професійного самовизначення старшокласників. Визначення такої мети передбачає необхідність вирішення конкретних завдань: розкрити методичні засади професійного самовизначення старшокласників; дослідити елементи мотивації при професійному самовизначенні, з’ясувати вплив професії батьків на вибір професії дітей; підготувати програму соціологічного дослідження планів, мотивів, намірів учнів при виборі професії; скласти анкети для проведення анкетування учнів шкіл м. Черкас; провести опитування старшокласників шкіл; проаналізувати стан професійного самовизначення старшокласників.

Методи дослідження: описовий, узагальнення, систематизація, анкетування.

Наукова новизна полягає у спробі виявити реальний стан професійного самовизначення учнів черкаських шкіл та мотивів впливу на вибір професії учнів. Практичне значення: результати дослідження можна використати при аналізі стану професійного самовизначення старшокласників та при проведенні професійної орієнтації в загальноосвітніх школах.

АСПЕКТИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ІЗ СТАРШОКЛАСНИКАМИ

Проблема оптимального визначення особистістю свого професійного майбутнього є кардинально важливою як для кожної конкретної людини, так і для всього суспільства в цілому.

Потреба професійного самовизначення учнівської молоді обґрунтована нормативними документами держави (Закон України «Про освіту»; Закон України «Про загальну середню освіту»; Державний стандарт базової і повної середньої освіти; Концепція профільного навчання в старшій школі; наказ МОН України «Про затвердження Типових навчальних планів для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»).

Нагальною потребою молодого покоління, яке виросло на теренах незалежної України, в умовах зародження ринкової економіки, яка диктує свої умови, став вибір професії не тільки за покликанням, а й за тими факторами, чи буде ця професія затребувана на ринку праці. І для того потрібно ще з раннього дитинства виявляти здібності, нахили дитини, та розвивати їх. Без профорієнтаційної роботи в навчальних закладах, без впливу батьків старшокласнику важко правильно зорієнтуватися на правильний вибір професії. І через те важливо знати сучасний стан професійного самовизначення старшокласників, щоб правильно розробити заходи профорієнтаційної роботи, скерувати так учнів, щоб обрана професія відповідала здібностям дитини та давала насолоду і матеріально забезпечувала.

За останні десятиріччя значно зріс інтерес дослідників до проблем професійного самовизначення та професійної орієнтації учнівської молоді. Зазначимо у вітчизняних дослідженнях є чимало напрацювань у галузі теорії і практики підготовки молоді до професійного самовизначення, в основі яких лежить особистісно-орієнтований підхід. Проведений аналіз досліджень Л. Йовайша, Є. Климова, В. Назімова, В. Рибалко, В. Сидоренко, В. Синявського – підготовки особистості до професійного самовизначення свідчать, що дану проблему вчені розглядають у контексті значно ширшого поняття «професійний розвиток особистості» [10, 128]. При цьому професійне самовизначення старшокласника, на думку Є. Климова, є важливим і обов’язковим етапом цілісного розвитку особистості. Крім того, в останні десятиліття поняття «професійний розвиток особистості» вчені В. Поляков, Н. Побірченко, М. Пряжніков, В. Рибалко, В. Сидоренко, С. Чистякова тлумачать як процес формування ставлення особистості до себе як суб’єкта майбутньої професійної діяльності, що передбачає готовність людини до ефективної професійної діяльності та самореалізації у ній, успішної адаптації до вимог ринку праці та за необхідності зміни професії [10, 128].

Професійне самовизначення старшокласника також тісно пов’язується з професійним розвитком особистості і в працях К. Платонова. Відомий вчений у галузі професійної орієнтації стверджує, що процес розвитку особистості як суб’єкта професійної праці тісно пов’язаний зі становленням професійного самовизначення. Останнє ж є критерієм успішності початкового етапу професійного розвитку людини.

Не зважаючи на вагомі досягнення в галузі науково обґрунтування проблем професійного самовизначення школярів, все-таки є значні труднощі в їхній практичній реалізації. Слід зазначити, що становлення національної школи супроводжувалося справжньою руйнацією системи профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю, рівноцінної заміни якій не створено й дотепер. Внаслідок згортання системи трудової підготовки в системі загальної середньої освіти України, професійну орієнтацію було поступово витіснено за межі навчально-виховного процесу у школі. Останніми осередками профорієнтаційної роботи з учнями залишилися міжшкільні навчально-виробничі комбінати [10, 128].

Для вирішення означеної проблеми існує ряд суспільних засобів, серед яких чільне місце займає система професійної орієнтації учнівської молоді. З поглибленням економічних реформ в Україні ринкові відносини все більше проникають у всі сфери життєдіяльності особистості. Поступово створюються основні елементи інфраструктури сучасного ринку праці. Головні з-поміж них: законодавство, яке регулює зайнятість у ринкових умовах; підприємці та наймані робітники як головні суб’єкти ринку праці; необхідні для особистості умови реалізації свободи вибору професії; достатня мережа інформаційно-консультативних послуг тощо. Але справа не лише в ринковій інфраструктурі. Названі нами суб’єкти ринкової економіки поступово утворили частково само регульоване поле руху працедавців та робітників.

На думку В.Васильєва, можна виділити ряд характерних ознак, які істотно вплинули на особливості професійного самовизначення сучасної молоді, а саме: динамічність ринкового середовища, яка не забезпечує сталості сформованих у особистості стратегій самореалізації в конкретній професії та в різних сферах життя; домінуюча активність особистості і свобода вибору напряму професійного зростання, та, водночас, повна відповідальність за власний вибір; розуміння особистістю соціальної справедливості не як рівності прибутків, а як рівності шансів на суворе дотримання правових та моральних правил ділової активності; повага до добробуту людини, підґрунтям якого є особистий талант, напружена праця та творча професійна самодіяльність; економічний зиск вчинків особистості у різних сферах життєдіяльності; індивідуалізм, самостійність, готовність до ризику, певна жорстокість і навіть агресивність при захисті та реалізації власних інтересів [1, 56].

В одному зі своїх знаменитих «законів» Паркінсон стверджує, що людина все життя професійно займається тією проблемою, якої вона неспроможна розв’язати. Логіка тут така: проблема, яка являє собою межу можливостей людини, для неї цікава; те ж, що їй легко вдається, швидко набридає. У прикладі Паркінсона позитивним моментом є спроба подивитись на професію з погляду особистості. Адже саме цей бік фахової діяльності тривалий час залишався або зовсім без теоретичної уваги, або розглядався як похідний від погляду суспільства. Те, що корисне суспільству, корисне людині. Цей по суті своїй соціалістичний ідеал давав оманливу ілюзію «розчинення» інтересів людини у загальному суспільному добробуті.

В своїй роботі «Про суспільний розподіл праці» Еміль Дюркгейм обґрунтував ідею взаємного доповнення у суспільстві. Особистість у цій теорії «виграє» від розподілу праці соціальні гарантії захисту, добробуту, навіть своєрідного щастя. [6, 48].

Видатний український філософ Григорій Сковорода цей талант називав «сродний труд» і вважав, що кожна людина талановита по своєму, кожна людина повинна працювати за своїм покликанням для того, щоб бути щасливою [ 10, 128]. Г.Сковорода не лише критикує, а й піддає висміюванню осіб, які працюють не за покликанням, а в гонитві за високим званням, тому й каже: « лучше быть натуральным котом, нежели с ослиною природою львом». І тому радить і закликає: « Не пялься тому, что не дано от природы» [5, 418].

На противагу цій позиції, Карл Маркс вважав, що кожна людина може реалізувати свою сутність (теж трудову) лише змінюючи різні види діяльності, випробовуючи себе. На думку Маркса, це відповідає самій природі людини. Цього переконання стосується і відомий вислів Маркса: «Найкращий відпочинок – це зміна видів діяльності». Проблема професійного самовизначення, таким чином, перетворюється на життєвий пошук людини, який не завершується ніколи.

Карл Поппер вважає, що особистість має всі можливості і права моделювати і впроваджувати ті норми соціального життя, які вважає більш доцільними і раціональними. Таку поведінку Поппер називав «соціальною інженерією». Отже, професійна діяльність може розглядатись як стратегічна і визначальна не лише для особистості, а й для суспільства [6, 48].

Заслуговують уваги погляди німецького психолога Гуго Мюнстенберга (1863-1916), який закликав вивчати психологічні особливості професій, виходячи з аналізу конкретної діяльності і вимог, які вона висуває людині. У зв’язку з цим, значення надавалося професійній придатності з врахуванням індивідуально-психологічних особливостей індивідів [8, 260].

Задоволення від праці, ставлення до неї – ті проблеми, які повсякчас привертали увагу філософів, соціологів і взагалі усіх людей. Проблемним є сьогодні гоніння молоді за здобуттям престижних професій, котрі досить часто не співпадають з природними уподобаннями, смаками, нахилами.

Грецький філософ Платон вчить, про те, що кожен повинен займатися тільки тією справою, до «якої він придатний за своїми природними талантами, цим він і буде займатися ціле життя, не відволікаючись ні на що інше, і досягне успіху» [11, 25].

Слід зазначити, що протягом тривалого часу профорієнтаційна діяльність розглядалась як суто шкільний аспект загальноосвітнього процесу. Зараз більшість спеціалістів констатують: системна діяльність можлива лише за умови розвитку партнерських відносин між загальноосвітніми установами та низкою інших суспільних інститутів, таких як бібліотека, служба зайнятості, громадські організації тощо.

Економічні реформи в Україні обумовили підвищення кількості молоді, що не працює. Одним із засобів запобігання цьому явищу є своєчасне професійне самовизначення випускників. У сучасних умовах професійне самовизначення передбачає вибір кар’єри, сфери діяльності та саморозвитку особистісних можливостей, а також формування усвідомленого ставлення особистості до професійно-виробничих умов. Тому під час профорієнтаційної роботи треба не тільки виявити індивідуальні психологічні якості особистості, а й виявити рівень сформованості ціннісно-моральних орієнтацій. Трудова діяльність – це найважливіша сфера самореалізації й самовираження особистості, вона забезпечує розкриття потенціальних можливостей і здібностей індивідуума.

Ставлення до професії, за визначенням Б.О. Федоришина, – це психологічний фактор, який, з одного боку, породжується засвоєнням інформаційного матеріалу, а з іншого, регулює процес цього засвоєння як своєрідний «психологічний фільтр». Він може пропускати інформацію і не пропускати її; він може наділити інформацію, яку пропускає, тим чи іншим сенсовим контекстом або зняти закладені в ній контекстові елементи; він, врешті-решт, може пофарбувати інформацію, яку пропускає, різними «емоційними фарбами» в дуже широкому спектральному діапазоні [ 11, 14 ].

Вибір професії базується на співвідношенні можливостей, здібностей та інтересів учнів та оцінки стану громадських потреб у працівниках технічних та інших спеціальностей. В основу професійного самовизначення покладено модель Є Климова «хочу – можу – треба» [17, 17]

Незважаючи на те, що підліток може бути досить повно орієнтований у світі професій і в нього відсутні суб'єктивні розбіжності між оцінками значущості і надійності інформації про сферу праці з її щирою цінністю, проте він може зробити помилку при виборі професії. Визначені складності тут пов'язані з труднощами самооцінки, самосприйняття підлітком власних особливостей.

Російський вчений Євгеній Олександрович Климов, котрий зробив великий внесок у дослідження світу професій та професійного самовизначення людей, пропонує вісім основних факторів, які впливають на вибір людиною професії:


  1. Позиція батьків, старших членів сім'ї.

Дуже часто батьки надають дитині повну свободу вибору, вимагаючи тим самим від неї самостійності, відповідальності, ініціативи. Трапляється, що батьки не згодні з вибором дитини і пропонують переглянути свої плани й зробити інший вибір. Спостереження показують, що в більшості випадків діти погоджуються з вибором батьків, розраховуючи на їхню допомогу при вступі в який-небудь навчальний заклад.

2. Позиція друзів.

Дружні відносини старшокласників є досить міцними і вплив їх на вибір професії не виключено. Позиція мікрогрупи може навіть стати вирішальною у професійному самовизначенні. Особливо це актуально для людей зі стандартизованим мисленням, схильних до наслідування і стереотипів, не спроможних чітко сформулювати власну життєву позицію. Звісно, в рамках розумного, почуття групи, орієнтація на однолітків – позитивні особливості молоді. Вони потрібні для освоєння норм поводження в суспільстві, формування образу "Я" і самооцінки. Але оглядатися на інших слід щоб побачити спільне і відмінне, краще взнати свої індивідуальні особливості, а не сліпо повторювати, чи переносити захоплення якоюсь людиною на професію, котрою та володіє.



3. Позиція шкільних педагогів.

Кожен учитель, спостерігаючи за поводженням учня під час навчального процесу, аналізує його інтереси, схильності, напрямки мислення і звісно може дати дуже цінну пораду, до того ж, досвідчений педагог здатен запобігти такій розповсюдженій помилці при виборі професії, як ототожнення шкільного предмета і певної, спорідненої з ним професії. Він допоможе чітко розрізняти ці поняття.



4. Особисті професійні плани.

Плани формуються залежно від складу розуму й характеру людини. Якщо виникають ускладнення, розумно звернутися до спеціаліста, котрий допоможе побудувати професійний план.



5. Здібності.

Про своєрідність своїх здібностей треба судити не тільки по успіхах у навчанні, але й по досягненнях у найрізноманітніших видах діяльності. Об’єктивне уявлення про них формується також за допомогою спеціальних досліджень, тестувань, спрямованих на активізацію самопізнання. Це запобігає наклеюванню ярлика про те, яка людина.



6. Рівень домагань на суспільне визнання.

Плануючи власний трудовий шлях, дуже важливо подбати про реалістичність своїх домагань. Невідповідність внутрішніх образів людини життєвим реаліям неминуче призведе до розчарування.



7. Інформованість про професії.

Важливо подбати про те, щоб відомості, котрі здобуваються людиною, про ту або іншу професію не виявилися перекрученими, неповними, однобічними. Захоплення тільки зовнішньою або якою-небудь приватною стороною професії може призвести до серйозних помилок і розчарувань. Щоб точно знати чим саме займається людина певної професії треба розібратись по яким класам, типам, відділам, групам класифікуються існуючі професії і які ставляться до них вимоги. Допомогти в отриманні достовірної інформації молодій людині можуть батьки, педагоги, а найбільш – психологи-профконсультанти. Вони проводять низку діагностичних заходів по вивченню особистості людини, котра обирає професію, а також можуть детально розповісти про вимоги до професії, котра цікавить саме Вас. 8) Схильності [6, 15]

Під час здійснення профорієнтаційної роботи варто пам'ятати, що прийнято розрізняти інтереси і схильності. Складним для підлітка виявляється правильне усвідомлення власних інтересів і схильностей, того, що на суб'єктивному рівні досить чітко зв'язано з позитивними переживаннями, досить яскраво позитивно пофарбовано. Ці явища не тотожні, хоча між ними існує визначений взаємозв'язок. Інтерес може стати джерелом формування різних нахилів. Наприклад, багато людей люблять музику, цікавляться нею. Однак, одні схильні до виконавської діяльності, інші – до мистецтвознавчого, треті – до педагогічного. Гарні виконавці не завжди бувають гарними педагогами. Фізик-теоретик, фізик-експериментатор, викладач фізики – усі вони, безсумнівно, цікавляться фізикою. Але їхня діяльність і схильності різні.

Таким чином, допомагаючи усвідомити підлітку сферу його інтересів, необхідно звертати увага і на ту діяльність, що у рамках виявленого інтересу краще дається підлітку, у більшій мірі для нього позитивно емоційно пофарбована. Інтереси можуть бути дуже динамічними, мінливими. У ході формування особистості вони так само можуть розвиватися, поглиблюватися, збагачуватися, як і підмінюватися іншими. Схильності – більш стабільні утворення, вони в більшій мірі відображають здатності людини [6, 15 ].

Схильності проявляються в улюблених заняттях, на які витрачається більша частина вільного часу. Це – інтереси, підкріплені певними здібностями.

Значну роль у виборі професії відіграє темперамент. Від нього залежить вплив на діяльність різних психічних станів, викликаних неприємною обстановкою, емоційними факторами. Можна образно описати, що люди холеричного темпераменту більше придатні для активної ризикованої діяльності, сангвініки – для організаторської діяльності, меланхоліки – для творчої діяльності в науці й мистецтві, флегматики – для планомірної, неквапливої й плідної діяльності. Далеко не останню позицію у професійному самовизначенні займають характер та самооцінка особистості [16, 18 ].



Нерідко у випускників шкіл існує думка, що залучення до професії виступає всього лише як “передача-прийом” професійних знань, умінь і навичок. Проте насправді справа йде далеко не так просто. Згідно з Т. В. Кудрявцевим, професійне становлення є достатньо складним, тривалим, вельми мобільним, багатоплановим і часом суперечливим процесом, в якому виразно виділяються чотири стадії.

Перша стадія професійного становлення особистості пов’язана із зародженням і формуванням професійних намірів під впливом загального розвитку особистості і первинної орієнтації в різних сферах трудової діяльності, в світі праці і в світі професій. Психологічним критерієм успішності проходження цієї стадії є відповідність вимогам ринку праці і потребам самої особистості, вибору професії або спеціальності.

Друга стадія – це період професійного навчання і виховання, тобто цілеспрямованої підготовки за обраною професійною діяльністю і оволодіння всією тонкістю професійної майстерності. Психологічним критерієм успішного проходження цієї стадії є професійне самовизначення особистості, тобто формування ставлення до себе, як до суб’єкта обраної діяльності і професійної спрямованості, в якій достатньо чітко відображаються установки на розвиток професійно значимих якостей (іноді їх називають професійно важливими якостями –ПВЯ).

Третя стадія – активне входження в професійне середовище, що відображає перехід учня до нового типу діяльності – до професійної праці в різних його формах в умовах реального виробництва, виконання службових обов’язків і т.п. Психологічним критерієм успішного проходження даної стадії служить активне оволодіння професією в умовах реального трудового процесу і виробничих відносин, самоствердження в трудовому колективі.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка