Освіта Харківщини ХХІ століття



Скачати 197.96 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір197.96 Kb.

Освіта Харківщини ХХІ століття



Дергачівська районна державна адміністрація

Відділ освіти

Районний методичний кабінет
Солоницівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.№ 2

Дергачівської районної ради

Харківської області
«Реалізація регіональної моделі моніторингу якості освіти на районному (міському) та локальних рівнях»


МОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В РОБОТІ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА ЯК УМОВА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Підготувала

Бреславець Людмила Георгіївна

практичний психолог

м. Дергачі

2014 рік

ЗМІСТ

Розділ І. Моніторингові дослідження в навчальному закладі……..3 – 8 ст.

Розділ ІІ. Діагностичне дослідження п’ятикласників……………….9 – 18 ст.

Розділ ІІІ. Висновки……………………………………………………19 – 20 ст.

Список використаних джерел та літератури………………………….21 – 23 ст.

Розділ І. Моніторингові дослідження в навчальному закладі

Проблема управління освітнім процесом є концептуальним питанням підвищення якості освіти в загальноосвітній установі. Важливу роль при цьому відіграє наявність повної інформації про стан освітнього процесу, основним засобом одержання якої є моніторинг.

Саме моніторингові дослідження дозволяють виявити мікроклімат шкільного колективу, а також дають можливість адміністрації Солоницівської ЗОШ І-ІІІ ст..№ 2 аналізувати свої дії, планувати педагогічну діяльність, усувати можливі прорахунки, розробляти стратегію розвитку.

Зараз школа працює в нових умовах, що вимагає нових методів, підходів до якості освіти, а від адміністрації школи — більш швидкого реагування на всі зміни, які відбуваються всередині величезного колективу. Допоможе це зробити якісно та своєчасно саме моніторинг.

Оксфордський словник визначає моніторинг як ретельне спостереження, контроль за роботою [8, с.12]. Це новий, сучасний засіб контролю з метою діагностики, який дозволяє по-іншому подивитись на весь навчально-виховний процес.

На сьогодні існує певна кількість досліджень, де термін «моніторинг» стосується системи освіти. Зокрема, йдеться про праці В.Бодрякова, Н.Вербицької, Н.Дерзкової, Г.Єльникової, Є.Заїки, В.Кальней, В.Лізинського,

О.Орлова, С.Подмазіна, В.Рєпкіна, Г.Рєпкіної, Д.Уїлмса, С.Шишкова та інших науковців.25

У шкільній практиці найчастіше застосовуються такі види моніторингу:

• педагогічний;

• психологічний;

• соціологічний;

• медичний [ 8; с.13]

Освітній моніторинг виконує такі функції:

• інформаційну; • діагностичну;

• корекційну; • аналітичну;

• моделювальну; • прогностичну;

• управлінську; • активізуючи;

• формувальну; • кваліметричну [11; с.17].



Основними завданнями освітнього моніторингу є:

• вивчення зв'язку між успішністю учнів і соціальними умовами їхнього

життя;

• оцінювання кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного,



лабораторного оснащення навчального закладу;

• оцінювання впливу на навчальний процес державних стандартів,

• інформаційний, що полягає в збиранні, накопичуванні, систематизації,

поширенні інформації;

• управлінський — передбачає збирання та узагальнення інформації за певними показниками для вивчення конкретної освітньої проблеми та вироблення відповідних рекомендацій щодо формування стратегії й тактики

управлінської діяльності чи прийняття управлінських рішень.



Педагогічний моніторинг:

 призначений для забезпечення педагога та адміністрації якісною та своєчасною інформацією, необхідною для прийняття рішень;

 повинен визначати, наскільки раціональні педагогічні засоби та методи,

що реалізуються в педагогічному процесі;

 передбачає аналіз причин невідповідності якості освіти тих, кого навчають, визначеним нормам;

 здійснює пошук резервів підвищення ефективності навчального процесу.



Умовами педагогічного моніторингу є:

• системність, тривалість за часом;

• порівнянність результатів;

• об'єктивність результатів;

• комфортність всіх об'єктів моніторингу.

Процес педагогічного моніторингу передбачає:

• організацію педагогічного моніторингу заступником директора з навчальної роботи згідно з його функціональними обов'язками та відповідно до мети й завдань освітнього закладу;

• проведення моніторингових спостережень за програмою, яка відповідає вимогам актуальності (відповідність освітнім потребам), реалістичності (відповідність наявним можливостям школи) та системності (повнота компонентів та скоординованість зв'язків між ними);

• набір та форма показників моніторингу обмежені та постійні протягом

встановленого періоду часу [24; с.14] .

Виконуються моніторингові дослідження за такими етапами:

I етап. Визначення цілей та планування досліджень (визначення мети й завдань досліджень; визначення об'єкта дослідження; визначення терміну дослідження; визначення координаторів дослідження; вибір критеріїв оцінювання; вибір методів дослідження).

II етап. Розробка інструментарію (розробка тестів, анкет, контрольних завдань; підготовка інструктивних матеріалів для координаторів і учасників дослідження; вибір методів обробки одержаних результатів дослідження).

III етап. Проведення дослідження (підготовка учасників, проведення інструктажу; основне дослідження).

IV етап. Збір та обробка результатів.

V етап. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження (узагальнення одержаної інформації; виявлення чинників впливу; підготовка рекомендацій щодо корекції та усунення негативних чинників, формування стратегії й тактики освітнього процесу.

Постійними щорічними етапами роботи на весь період моніторингу є:

• збирання інформації;

• перетворення інформації в розроблену форму;

• прийняття управлінського рішення (виробляються пропозиції та рекомендації, які створюють основу для подальшого вдосконалення роботи, педагогічного колективу або окремих суб’єктів моніторингових досліджень);

• контроль за виконанням рішення.



Моніторингові дослідження в школі охоплюють такі сфери діяльності:

*Кадрова забезпеченість навчального закладу

*Психологічна служба

*Робота з обдарованими

*Робота бібліотеки

*Виховна діяльність навчального закладу

Є дослідження, які проводяться упродовж двох-трьох років, є такі, що планується продовжувати, а є короткочасні. Протягом навчального року ми проводимо внутрішньошкільний і внутрішньокласний контроль якості знань учнів. Моніторинг спрямований на вивчення рівня знань учнів:

• класу із самим з собою впродовж кількох років;

• одного й того самого класу з окремого предмета впродовж кількох років;

• в одного вчителя в різних класах;

• у кількох учителів з одного й того самого предмета в різних класах;

• у кількох учителів у одного класу, але в різних групах з предметів поглибленого циклу;

• за результатами контрольних робіт, які проводяться безпосередньо вчителем, адміністрацією, незалежними експертами;

• по кожному учневі окремо;

• у динамічних групах учнів.

Це дає можливіть спостерігати за динамікою зростання чи спадання якості знань учнів усього навчального закладу практично з усіх предметів, порівнювати результати як семестрові, так і тематичні й контрольні, що створює позитивне поле для об'єктивності в оцінюванні вчителями й батьками.

Маючи в руках порівняльні таблиці, графіки, діаграми, вчителі жваво

обговорюють дані на різних зібраннях: у методичних об'єднаннях, творчих, динамічних групах. Шукають шляхи розв'язання проблем на семінарах, виходять з пропозиціями щодо форм професійного навчання. Вони, як і учні, намагаються досягти вищого показника якості знань, оскільки він демонструється для учнів, учителїв, батьків, а це вже рейтинг учителя. Загалом очевидно, що всі учасники навчально-виховного процесу зацікавлені в тому, щоб крива успіху піднімалася вгору. Також упродовж року в Солоницівській ЗОШ І-ІІІ ст..№ 2 проводиться безліч позакласних заходів. Фіксуються всі дані про успіхи й досягнення учнів у позашкільному житті. На підставі такої умовно кількісної характеристики створюються рейтингові схеми, таблиці, графіки, списки. Стандартом для порівняння є очікувані результати й завдання, орієнтири, визначені соціальною політикою країни й відповідно перспективним планом навчального закладу.



За результатами моніторингу якості знань адміністрація школи визначає:

• реальний стан навчально-виховного процесу за основними показниками та

динамікою його змін протягом досліджуваного періоду;

• проблемні питання в роботі педагогічних працівників;

• рівень знань учнів школи, вплив шкідливих чинників, шляхи їх усунення;

• необхідні управлінські рішення щодо підвищення якості навчально-виховного процесу.

Крім того, результати моніторингу дають підстави для організації коригувальної роботи як з учнями, так і з учителями. Результати проведення моніторингових досліджень систематично оприлюднюються на сайті школи http://www.solzosh2@mail.ru в розділі «Моніторинг освітнього середовища»

Отже, проведення освітнього моніторингу стимулює позитивні перетворення та вмотивовує до якісних змін учасників навчально-виховного процесу.



Унаслідок цього відбувається:

• коригування та координація діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу;

• удосконалення всіх планів школи щодо організації й здійснення навчальногопроцесу з метою підвищення його якості;

• підвищення рівня вдосконалення, самовдосконалення й самоорганізації учасників навчально-виховного процесу;

• удосконалення взаємовпливу та взаємопорозуміння на рівнях: «батьки —учень — учитель — адміністрація»;

• динамічний розвиток мотивації учасників навчально-виховного процесу до підвищення якості знань тощо.

Якість освіти, моніторинг якості освіти стають прогресивними факторами самоорганізованої загальноосвітньої системи, у якій основою всіх

перетворень мають стати знання потенційних можливостей дітей, прогнозування потреб особистості, тому одним із пріоритетних напрямків роботи Солоницівської ЗОШ І-ІІІ ст..№ 2 є проведення моніторингу якості освіти та створення системи управління школою на його основі.


Розділ ІІ. Діагностичне дослідження п’ятикласників

Дослідження п’ятикласників проводилося за такими методами і методиками: методика дослідження депресії адаптована Т.І. Балашовою; опитувальник тривожності Спілберга; методика соціометрії Морено; методика самооцінки Будассі; діагностика вад особистісного розвитку З.М. Карпенка та тест інтелектуального розвитку, методи процентної статистики. У обстеженні приймали участь 30 учнів; серед них 15 хлопчиків і 15 дівчаток, віком 10-11 років.



2.1. Вивчення показників депресії серед хлопчиків та дівчаток

Результати діагностики за методикою шкали депресії адаптованою Т.І. Балашовою показано на графіку 2.1.1.

Графік 2.1.1.

Як видно на графіку по результатам діагностики домінують хлопчики, а дівчатка отримали нижчі показники. Серед хлопчиків мають легку депресію ситуативного або невротичного ґенеза – 60% учнів; субдепресивний стан – 13,3%, а стан без депресії – 26,7%. В групі дівчаток стан без депресії отримали результати – 73,3%, легку депресію ситуативного або невротичного ґенеза – 26,7%.

Отримавши такі результати можна вивести середній бал по групам. Таким чином, середнє значення групи хлопчиків складає – 54,1 бал, група дівчаток – 45,5 балів.

Отже, можна зробити загальний висновок про те, що група дівчаток знаходиться у стані без депресії, а група хлопчиків у стані легкої депресії ситуативного або невротичного ґенеза.



2.2. Дослідження рівнів ситуативної та особистісної тривожності у групі дівчаток та хлопчиків

На графіках 2.2.1 та 2.2.2 показані результати діагностування за методикою «Шкала депресії» Спілберга.

Графік 2.2.1

Графік 2.2.2

Аналізуючи дані, представлені на графіках, можна зробити висновки по групах хлопчиків і дівчаток. Група хлопчиків показала такі результати по шкалі ситуативної тривожності (див. гр. 2.2.1):

дуже низька тривожність – 0%;



  • низька тривожність – 20%;

  • середня тривожність – 80%;

  • висока тривожність – 0%;

  • дуже висока тривожність – 0%.

По шкалі особистісна тривожність (див. гр. 2.2.2) хлопчики отримали такі показники:

  • дуже низька тривожність – 0%;

  • низька тривожність – 27%;

  • середня тривожність – 73%;

  • висока тривожність – 0%;

  • дуже висока тривожність – 0%.

У групі дівчаток отримані такі дані по ситуативній шкалі тривожності (див. гр. 2.2.1):

  • дуже низька тривожність – 0%;

  • низька тривожність – 60%;

  • середня тривожність – 33%;

  • висока тривожність – 7%;

  • дуже висока тривожність – 0%.

По шкалі особистісна тривожність у дівчаток виявлені такі показники (див. гр. 2.2.2):

  • дуже низька тривожність – 7%;

  • низька тривожність – 33%;

  • середня тривожність – 53%;

  • висока тривожність – 7%;

  • дуже висока тривожність – 0%.

По даним результатам у групі дівчат і хлопців можна визначити загальний середній бал: у хлопчиків по шкалі ситуативна тривожність – 2,1 бал, а по особистісній шкалі тривожності – 2,15 бала; у групі дівчаток по шкалі ситуативна тривожність – 1,9 бала, а по шкалі особистісна – 2,1.

На основі загальних показників видно, що у хлопчиків середня тривожність до адаптації п’ятикласника, а дівчата показали низьку тривожність і вони швидше адаптувалися до переходу у п’ятий клас.



2.3. Рівневі показники самооцінки

Дані результати по методиці самооцінки Будассі у групі хлопчиків і дівчаток представлені на графіку 2.3.1. Як показано на графіку у хлопців самооцінка складає такі показники:



  • неадекватна занижена – 20%;

  • адекватна – 67,7%;

  • неадекватно завищена – 13,3%.

У групі дівчаток визначені такі дані самооцінки:

  • неадекватна занижена – 7%;

  • адекватна – 66%;

  • неадекватно завищена – 27%.

Графік 2.3.1

По даним результатам середнє значення самооцінки у групі хлопчиків складає – 0,46 бала; а у групі дівчаток – 0,62 бала.

Проаналізувавши представлені результати по групам, можна зробити такі висновки: група хлопців має вищі показники по неадекватній заниженій самооцінці, ніж група дівчаток. А по адекватній самооцінці група хлопчиків отримала вищі результати.

2.4. Соціальний статус у молодших підлітків

Діагностика за методикою соціометрії Морено проводилася в два етапи: І етап – в жовтні (див. гр. 2.4.1); ІІ етап – в грудні (див. гр. 2.4.2). По результатам жовтневого етапу видно низькі показники виборів і у дівчаток, і у хлопчиків по всіх 10 категоріям (загальна кількість виборів). В результаті проведення корекційних занять колектив більше згуртувався і відбулися невеликі зміни по категоріям виборів.

У групі хлопчиків середнє значення виборів складає у жовтні – 10,4 вибори, а у грудні – 14,1. Група дівчаток показала такі результати: у жовтні – 23,7 вибори, у грудні – 26,2.

Таким чином, по результатам бачимо, що дівчатка лідирують і в І етапі, і в ІІ етапі. Вони мають вищий соціальний статус, ніж хлопчики.

Графік 2.4.1

Графік 2.4.2



2.5. Психологічна та педагогічна діагностика учнів, які закінчують початкову школу

Основні психічні новоутворення молодшого школяра – це особистісна рефлексія та інтелектуальний розвиток.

У дітей молодшого шкільного віку продовжує формуватися усвідомлення власних дій, психічних станів, прагнення на все мати свою точку зору. У них також з’являються думки про власну соціальну значущість – самооцінку. Молодший шкільний вік – завершення розвитку самосвідомості.

Мета діагностики школярів, які закінчують початкову школу, - визначити, чи успішно розвивається особистість дитини та якою мірою реалізується її інтелектуальний потенціал. Тому було проведено комплексну психодіагностику, що складається з діагностики вад особистісного розвитку З.М. Карпенка та тесту інтелектуального розвитку (див. діагр. 2.5.1, 2.5.2 та 2.5.3).

На діаграмі 2.5.1 подані результати діагностики інтелектуального розвитку за методикою Амтхауера між хлопчиками і дівчатками. Діаграма 2.5.1

Проаналізувавши показники можна вирахувати середнє значення по групам. У групі дівчаток він становить - 22 бали, а у групі хлопчиків – 18,5 бали, що свідчить про те, що у дівчаток вищий показник інтелектуального розвитку, ніж у хлопчиків.

Результати особистісного розвитку показано на діаграмах 2.5.2 та 2.5.3. Бали, які набрали кожна із груп по шкалам подано в таблиці (див. дод. 1). По кожній із шкал виведено середнє значення між групами в таблиці 2.5.1. По шкалі тривожність у дівчаток вищий середній бал (5,2), ніж у хлопчиків(4,5). А по шкалі імпульсивність більш виражена якість у хлопчиків (5,2), а у дівчаток становить – 4,6 бали. Показник агресії вище середнього у дівчаток (5,2), у хлопчиків на середньому рівні (4,7). Вище середнього мають по шкалі асоціальність і хлопчики (3,6), і дівчатка (3,2). Всі інші показники по шкалам обидві групи мають середній рівень.

Діаграма 2.5.2

Діаграма 2.5.3

Таблиця 2.5.1



Шкали

Хлопчики


Дівчатка

Середній бал

Рівень

Середній бал

Рівень

І. Тривожність

4,5

середній

5,2

Вище середнього

ІІ. Імпульсивність

5,2

середній

4,6

середній

ІІІ. Агресивність

4,7

середній

5,2

Вище середнього

ІV. Схильність

до нечесної поведінки



3,8

середній

4,4

середній

V. Асоціальність

3,6

Вище середнього

3,2

Вище середнього

VІ. Замкнутість

4,2

середній

3,8

середній

VІІ. Невпевненість

6,2

середній

6,5

середній

VІІІ. Екстернальність

4,9

середній

5

середній

ІХ.Естетична нечутливість

3,7

середній

3,6

середній


Розділ ІІІ. Висновки

Освіта є унікальним механізмом виживання людини й людства в інформаційну епоху. У якості освіти зацікавлені всі: учні – щоб навчальні досягнення відкрили їм дорогу до життєвих успіхів; батьки – щоб допомогти дитині правильно зорієнтуватися в реальному житті; учителі – щоб ефективно планувати й розвивати свою професійну компетентність і майстерність.

Одним з ефективних механізмів підвищення якості освіти в Україні є національна система моніторингу. Комплексне управління якістю освіти – це колективна діяльність, що не може виконуватися тільки окремими людьми, а потребує спільних зусиль з метою будування цілісної системи забезпечення. Управлінський супровід є найважливішою складовою цього забезпечення. Від його компетентності залежить результативність моніторингу, позитивні стосунки всіх учасників та творчі надбання.

Значення моніторингових досліджень неоціненні та дають змогу:

1. Адміністрація школи кожні півроку одержує об’єктивну інформацію про рівень навченості учнів і причини недостатньої ефективності навчально-виховного процесу. Це дає можливість приймати ефективні управлінські рішення й прогнозувати ситуацію на наступний рік.

2. Методична рада школи може планувати роботу з конкретними групами вчителів із визначених проблем, складати рекомендації як індивідуального, так і загального (колективного) характеру; підвищувати кваліфікацію педагогів з окремих питань і т. ін.

3. Директор школи може порівняти власну оцінку діяльності вчителя й педагогічного колективу із зовнішньою, незалежною оцінкою, зіставити результати з усередненими результатами різних діагностувань, прийняти певні управлінські рішення.

4. Методична рада й методичні об’єднання школи мають можливість планувати роботу з кожним учителем, методичним об’єднанням, групами учнів, класами, окремими дітьми; використовуючи системні матеріали за кілька років, прогнозувати необхідні дії вчителів під час викладання складних навчальних тем.

5. Моніторинги створюють ситуацію, коли сам учитель зацікавлений у незалежній об’єктивній оцінці своєї праці, визначенні шляху професійного руху, пошуку нових технологій, відвідуванні курсів підвищення кваліфікації й відкритих уроків своїх колег. Результати освітнього моніторингу слугують

основними даними під час атестації вчителя.

6. Педагогічний моніторинг дозволяє батькам, учням, класним керівникам побачити об’єктивну картину тих можливостей, які розкриває сучасна освіта перед молоддю; зрозуміти перспективи свого індивідуального розвитку, професійно зорієнтуватися. Особливо важливе значення це має для учнів 9-х класів, які обирають профіль подальшого навчання.

7. Моніторинг стану фізичного та психічного здоров’я учнів забезпечив збереження здоров’я школярів. Визначено спектр соціально-психологічних проблем, що виникають в освітньому середовищі школи в контексті фізичних і емоційних перенавантажень, які призводять до погіршення стану фізичного й психічного здоров’я школярів, та розроблено низку рекомендацій для подолання цих негативних явищ. Отже, межі проведення моніторингових досліджень в практиці управління Солоницівською ЗОШ І-ІІІ ст..№ 2 істотно розширилися. Застосовуючи моніторинг на різних рівнях управління – керівнику, педагогічному, учнівському – можна значно підвищити як ефективність діяльності кожного учасника педагогічного процесу, так і ефективність діяльності закладу освіти в цілому.


Список використаних джерел та літератури

1. Бабкина Е., Хабин В. Мониторинг классного руководителя. (Online). Доступ НТТР: http//www. Информационный сайт учительской газеты.

2. Беспалько В.П Слагаемые педагогической технологии.-М:Педагогика,1989

3. Годкевич Л. Інформатизація школи. //Директор школи №30(2606), 2010, С.1, 8-9.

4. Дахин А. Н. Педагогические технологии:мониторинг успешности и

эффективности учебной работы. // Школьные технологии №1-2,1999,с.39-41

5. Дем`яненко О., Ревуцька Н. Упроваджуємо моніторинг. // Директор школи

№12(588), 2010, С.23 – 30.

6. Івановський С. Інформаційно-освітній центр у школі. // Директор школи

№1(5433), 2007, С.25 – 26.

7. Кальней В.А. Шишков С.Е. Технология мониторинга качества обучения в

системе "учитель-ученик" Методическое пособие для учителя. М.:Педагогичес- кое общество России,1999, с.26-45.

8. Касьянова О.М. Моніторинг в управлінні навчальним закладом/ О.М.Касьянова. Управлінський супровід моніторингу якості освіти/Т.Б.Волобуєва. – Х,: Видав.гр.»Основа», 2004.-96с.- (Серія «Бібілотека

журналу «Управління школою», Вип. 1(13).

9. Кирнас. М. В. Внутришкольный мониторинг как способ повышения

успеваемости и качества обучения учащихся [Текст] // М. В. Кирнас, Н. А.

Щербининаа. Интернет-журнал «Эйдос». — 2008, 1 февраля.

10. Крупеніна Н. Моніторинг у середньому загальноосвітньому закладі //

Управління освітою. — 2002. -№2.- С. 9-11.

11. Лукіна Т. Використання моніторингових технологій в управлінні якістю

освіти в школі. // Директор школи. 2010., №12. – С. 16-19

12. Майоров А.Н. Мониторинг как научно-практический феномен//Школьные технологии № 5, 2000, С.28-49

13. Матвієнко П. Проблеми оцінювання діяльності навчального закладу //

Директор шкоди. — 2002. —№ 37. — С. II.11

14. Матрос Д.Ш., Полев Д.М., Мельникова Н.Н. Управление качеством

образования на основе новых информационных технологий и образовательного мониторинга//Москва, Педагогическое общество России, 1999.

15. Методы педагогических исследований / Под ред. А.И.Пискунова, Г.В.Воробъева. - М.: Педагогика, 1979. - 225с.

16. Моніторинг стану провадження навчального предмета ― Основи здоровя

(Основи безпеки життєдіяльності) в навчальних закладах Харківської області / Автори-укладачі: Волкова І.В., Малашенко М.П., Холодова Н.О. // Моніторинг якості освіти у Харківському регіоні: формування основ здорового способу життя /За заг. Ред. Л.Д. Покроєної. – Харків: ХОНМІБО, 2006. – 25 с.

17. Моніторинг формування основ здорового способу життя: З досвіду роботи Харківського регіону / Автори-упорядники: О.О. Байназарова, І.В. Волкова, І.В. Капустін, Д.П. Колесник, С.Б. Ставицький, Н.О. Холодова. – Харків: ХОНМІБО, 2007. – 32 с.

18. Моніторинг якості освіти у Харківському регіоні: формування основ

здорового способу життя / Автори-уклад.: І.В.Волкова, М.П. Малашенко,

Н.О.Холодова, за заг. ред. Л.Д.Покроєвої. – Харків: ХОНМІБО, 2006. – 44 с.

19. Островерхова Н. В. Аналіз уроку: концепції, методики, технології (спецвипуск) Київ., Благодійний фонд ‖ Перше вересня ―. // Директор школи

№25-26 (313-314) липень, 2004.

20. Оцінювання якості роботи школяра: Порадник. — Львів, 2001.

21. Пальцев О. Місце моніторингу в управлінській діяльності. // Директор школи №29(605), 2010, С.15 – 17.

22. Плохій Л. Моніторинг освітнього процесу. // Директор школи №23(551),

2009, С.3 – 15.

23. Подмазін С.І. Особистісно орієнтований моніторинг діяльності закладів

освіти. // Директор школи №33(225), 2002, С.8

24. Проведення педагогічного моніторингу якості навчальних досягнень учнів у контексті 12-бальної системи оцінювання: Матеріали Всеукраїнської науково- методичної конференції. — Львів, 2001.1

25. Пурдя Л. Моніторинг в управлінні позашкільним закладом освіти. //

Директор школи №1(529), 2009, С.3 – 7.

26. Пурдя Л. Моніторинг в управлінні позашкільним закладом освіти. //

Директор школи №2(530), 2009, С.12 – 22.

27. Репкин В.В., Репкина Г.В.,Заика Е.В. О системе психолого- педагогического мониторинга в построении педдеятельности // Вопросы психологии, 1995, №1.

28. Рябова З.В. Моніторинг навчальної діяльності учнів загальноосвітньої

школи. К., 2002.

29. Сбоєва Л. Моніторинг якості освіти. // Директор школи №23(551), 2009, с.16

30. Система оцінювання і самооцінювання досягнень учнів. - К: Шкільний світ. 2006. - С. 19-24, 33-35.

31. Шишов С.Е., Кальней В.А. Мониторинг качества образования в школе.



Дидактика 2000 // Москва, Педагогическое общество России, 1999.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка