Остополець Ірина Юріївна



Скачати 477.97 Kb.
Сторінка4/4
Дата конвертації31.03.2016
Розмір477.97 Kb.
1   2   3   4



Таблиця 3.

Співвідношення домінуючих стратегій реагування в складних ситуаціях педагогічної діяльності до і після психокорекційної роботи

Групи

Стратегії
реагування


Кількість осіб

% доля від загальної кількості опитаних

до

після

до

після

1 група

“фіксація на перешкоді”

3

2

10,0

7,1

2 група

“фіксація на самозахисті”

12

9

44,0

32,1

3 група

“фіксація на задоволенні потреби”, пошук конструктивного вирішення

13

17

46,0

60,8

Проведений теоретичний аналіз проблеми і результати експериментального дослідження підтвердили висунуту гіпотезу, що дозволило сформулювати загальні висновки:

1. Проаналізовані та систематизовані різноманітні наукові концепції фрустрації та особливості педагогічної діяльності в контексті даної проблеми. В результаті цього визначено та конкретизовано найважливіші теоретичні положення, повязані з досліджуваною проблемою, а саме:



  • Професійна діяльність вчителя є напруженою і стресогенною. Вона характеризується великими навантаженнями, зумовленими, зокрема, самим процесом педагогічної взаємодії в навчально-виховній роботі вчителя.

- Успішність здійснення навчально-виховної роботи в значній мірі визначається вміннями вчителя адекватно реагувати на складні ситуації професійної діяльності та приймати адекватні педагогічні рішення.

  • Фрустрація – психологічний стан особистості вчителя, що привносить дезорганізуючий характер в його професійну діяльність. Вона супроводжується негативними емоційними та поведінковими реакціями, спотворенням когнітивної оцінки ситуації, яка викликала фрустрацію.

  • Фрустрованість (схильність до фрустрації) виникає в результаті довготривалих та часто повторюваних негативних емоційних переживань, зумовлених специфікою ситуації та змістом смислової сфери особистості.

  • Вплив фрустрованості на професійну діяльність вчителя залежить від ступеня її глибини, частоти та довготривалості. При помірній вираженості фрустрованість виконує стимулюючу та мотиваційну функції; наростання ж її інтенсивності підвищує вірогідність та ймовірність адаптаційних порушень, приводить до блокування діяльності.

В зв’язку з недостатньою науковою розробкою проблеми фрустрованості в професійній діяльності вчителя, відсутністю спеціальних програм психологічної допомоги фрустрованому вчителеві, задача запобігання та подолання фрустрованості педагогів на сьогоднішній день залишається не вирішеною.

  1. Виконане нами емпіричне дослідження дозволило визначити та систематизувати фактичні дані, які характеризують кількісні показники фрустрованості вчителя за такими критеріями, як: глибина, широта, частота стану фрустрації, типові емоційні переживання фрустрованих вчителів, домінуючі стратегії реагування педагогів на складні ситуації їх діяльності, фактори та чинники, що сприяють розвитку фрустрованості, вплив фрустрованості вчителя на особливості взаємодії в педагогічному процесі.

  2. Виникнення та розвиток професійних фрустрацій вчителя зумовлений як об’єктивними зовнішніми труднощами педагогічної професії (змінами умов діяльності в сучасній освітній системі, труднощами професійного самовизначення, частотою виникнення психотравмуючих ситуацій в процесі професійної взаємодії), так і особливостями їх трансформації в свідомість вчителя, зумовленими порушенням Я-концепції вчителів, актуалізацією непродуктивних психологічних захистів, внутрішньоособистісними конфліктами тощо.

  3. Педагогічна взаємодія є більш ефективною та результативною у вчителя з позитивної Я-концепцією, яка формується за умов усвідомлення головних причин непродуктивної педагогічної взаємодії: а) негативного ставлення вчителя до себе: незадоволеністю своєю зовнішністю; неадекватно заниженою, чи завищеною самооцінкою тощо.

  4. Програма роботи по запобіганню та подоланню фрустрованості вчителів включала як екстенсивні, так і інтенсивні форми психологічної допомоги. Серед них є такі, як:

  • інформування вчителів з проблем гармонійного та дисгармонійного емоційного розвитку особистості;

  • формування у вчителів позитивної мотивації до самодослідження фрустрованості та розширення засобів її подолання;

  • вивчення педагогами симптомів фрустрованості та її глибинних джерел;

  • розвиток у вчителів психологічної компетентності в спілкуванні, вміння досліджувати та аналізувати напружені ситуації з метою адекватного педагогічного вирішення.

В основу роботи закладено ідею усвідомлених змін, яка визначається як свідома активність суб’єктів взаємодії, спрямована на гармонізацію їх особистого та професійного буття.

6. В результаті апробації програми по подоланню фрустрованості вчителів отримано ряд позитивних результатів: змінилося відношення педагогів до своєї фрустрованості, з’явилися ефективні форми самоконтролю негативних емоційних реакцій, що супроводжують фрустрацію, підвищилися показники емоційного комфорту в професійній діяльності та в повсякденні. Все це дало підстави стверджувати про можливість зниження фрустрованості педагогів в умовах цілеспрямованої комплексної роботи із застосуванням активного соціально-психологічного навчання і соціально-психологічного тренінгу.

Результати дисертаційного дослідження намічають декілька напрямків, в руслі яких робота може бути продовжена. Заслуговують уваги такі питання, як вивчення причин фрустрованості і факторів, що її потенціюють, зокрема, роль сімейного оточення та значущих осіб на розвиток фрустрованості вчителів тощо.

Важливим напрямком роботи є поглиблений аналіз фрустрованості особистості в процесі становлення психологічної готовності до професійної діяльності; визначення ступеня взаємозв’язку фрустрованості та фрустраційної толерантності з іншими професійно важливими якостями; розробка тренінгових програм по подоланню фрустрованості, створення та удосконалення методик професійно-психологічного відбору і підготовки майбутніх вчителів із врахуванням значення фрустрованості та фрустраційної толерантності в становленні особистості вчителя.


Зміст і результати дослідження висвітлені в наступних публікаціях автора:

  1. Остополец И.Ю., Свиденская Г.Н. К вопросу о фрустрационной толерантности учителя. //Психологічна служба в освітніх закладах: досвід, проблеми, перспективи: Матеріали обласної науково-практичної конференції. – Донецьк, 1998. – С.175-176.

  2. Остополець І.Ю. Вплив індивідуально-психологічних та особистісних властивостей вчителів на їх поведінку в ситуаціях фрустрації. //Гуманізація навчально-виховного процесу у вищій школі: Наукові праці міжнародної практичної конференції Слов’янського державного педагогічного інституту 27-29 вересня 1999 року.- Слов’янськ, 1999. – С.155-156.

  3. Остополець І.Ю. Фрустрації в професійній діяльності вчителя. //Духовність як основа консолідації суспільства”: НДІ “Проблеми людини”. – К., 1999. – С.497-499.

  4. Остополець І.Ю. До проблеми вивчення стану фрустрації вчителів в їх професійній діяльності. //Психологія: Збірник наукових праць. – К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова, - 2000. – Вип. 2 (9). – Ч.2. – С.287-290.

  5. Остополець І.Ю., Чернобровкін В.М., Хаєт Л.Г. Фрустрованість в контексті індивідуально-типологічних властивостей особистості вчителя. //Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка. /АПН України/ За ред.С.Д.Максименка – К.: 2000 – Т.2. – Ч.6. – С.238-242.

  6. Остополець І.Ю. Специфіка педагогічної діяльності в контексті вивчення фрустрації. //Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. Національна музична академія України ім.П.І.Чайковського /За ред. М.Б.Євтуха. – К.: 2001. – Вип.18. – С.66-69.

  7. Остополець І.Ю., Ричак М.Е. Механізми психологічного захисту та їх вплив на розвиток фрустрованості вчителя. //Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб. – Вип.15.- Слов’янськ: ІЗМН – СДПІ, 2001. – С. 216-221.

  8. Остополець І.Ю., Скиба Х.С. До питання вивчення тривожності у педагогів сучасної школи. //Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб. – Вип.16.- Слов’янськ: ІЗМН – СДПІ, 2002. – С. 196-199.

  9. Остополець І.Ю. Активне соціально-психологічне навчання як засіб психокорекції фрустрованості вчителя. //Теоретичні і практичні проблеми психології та педагогіки: Збірник наукових праць. Вип.3 (3) – Луганськ. – СНУ ім.В.Даля. – 2002. – С.168-174.

  10. Остополець І.Ю.Особливості застосування активних і пасивних засобів психокорекції фрустрованості вчителя. Актуальні проблеми психології. Т.1: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка./АПН України/ За ред.С.Д.Максименка, Л.М.Карамушки. - – К.: 2002. – Ч.4. – С.132-137.


Анотації

Остополець І.Ю. Діагностика та психокорекція професійних фрустрацій вчителя. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07. – педагогічна та вікова психологія. – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України. Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню процесу діагностики і психокорекції професійних фрустрацій педагогів. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито теоретичні концепції вивчення проблеми фрустрацій. Визначено сутність та психологічний зміст фрустрації і фрустрованості, види, причини виникнення, генез. Розкрито специфіку педагогічної діяльності в контексті вивчення фрустрацій. Проаналізовано особливості впливу механізмів психологічного захисту на розвиток професійних фрустрацій вчителів.

У дослідженні вивчено особливості впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на виникнення та розвиток фрустрованості вчителів, а саме: зміна умов діяльності в сучасній освітній системі, труднощі професійного становлення, порушення Я-концепції та її складових, напруженості (частоти та кількості фруструючих ситуацій) та ін. Визначено рівень фрустрованості вчителів, встановлено взаємозв’язки між фрустрованістю та особливостями вибору засобів спілкування з учнями. Вивчено домінуючі стратегії фрустраційного реагування в напружених ситуаціях професійної діяльності, розроблено змістовні критерії та репрезентовано рівневу класифікацію фрустрованих вчителів.

Розроблено програму діагностики та психокорекції фрустрованості педагогів. Визначено шляхи, методи та прийоми діагностичної і психокорекційної роботи, описано інтенсивні та екстенсивні засоби подолання фрустрації вчителів, надано глибокий і змістовний аналіз психокорекційної програми. Обгрунтовано приорітетність вибору групових методів психокорекційної роботи. Ефективність використання психокорекційної програми знайшла підтвердження в ході формуючого та контрольного експериментів.

Ключові слова: професійні фрустрації, фрустрованість, особистісні властивості вчителя, інтенсивні та екстенсивні методи психокорекції, психологічний захист, активне соціально-психологічне навчання.
Остополец.И.Ю. Диагностика и психокоррекция профессиональных фрустраций учителя. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07. – педагогическая и возрастная психология. – Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена проблеме диагностики и психокорекции профессиональных фрустраций учителя. Актуальность исследования обусловлена общими тенденциями развития современного общества, изменениями в образовательной системе в Украине, потребностью усовершенствования профессиональной деятельности учителя и повышения эффективности учебно-воспитательного процесса в школе.

В диссертации раскрыты теоретические основы исследования: проанализированы различные теоретические концепции фрустрации; уточнена сущность и содержание понятий фрустрация и фрустрированность, рассмотрена специфика педагогической деятельности и механизмы психологической защиты в контексте изучения проблемы профессиональных фрустраций учителя. Психологический анализ научных работ по даной проблеме показал ее актуальность, но недостаточную теоретическую и практическую проработку.

Разработана модель фрустрированности, которая включает физиологическую, поведенческую, эмоциональную и когнитивную составляющие.

Определен уровень фрустрированности учителей по глубине, широте и частоте переживания фрустраций. Эмпирически установлено, что у большей части педагогов (56% от общей выборки) преобладает высокий уровень фрустрированности, что негативно отражается как на их профессиональной деятельности, так и общем психическом и физическом самочувствии. Выявлены и исследованы ряд факторов, влияющих на возникновение и развитие фрустрированности учителя: изменения условий педагогической деятельности в современной образовательной системе, трудности профессионального становления, нарушения Я-концепции и ее составляющих, особенности личностных характеристик педагогов и т.д.

Так, изучение особенностей деятельности учителей в современной образовательной ситуации показало, что среди причин развития у них профессиональных фрустраций первое место занимают высокая напряженность педагогической деятельности, обусловленная ее спецификой, материальной необеспеченностью, страхом потерять работу, неуверенностью в будущем и т.д.

Экспериментально доказано, что процесс профессионального становления учителя на определенных этапах деятельности сопровождается ростом фрустрированности, тревожности, эмоциональной неуравновешенности. Так, наиболее фрустрированны молодые педагоги (стаж работы в школе до 5 лет) и учителя периода стагнации (стаж 20-25 лет). Невозможность реализации профессиональных потребностей приводит к развитию фрустрированности учителя.

Возникновение фрустрации обусловлено не только объективными трудностями учебно-воспитательной работы учителя, но и зависит от содержания смысловой сферы, самоотношения и самооценивания. Эмпирически доказано, что нарушения Я-концепции, ее несогласованость, неадекватность самооценки прямо взаимосвязаны с фрустрированностью педагогов. Профессиональная самооценка у учителей выше среднего уровня, причем, у педагогов с низким уровнем фрустрированности ее показатели значительно превышают результаты высоко фрустрированных. И в том, и в другом случае она неадекватна и часто носит невротический характер.

Эмпирически определена взаимосвязь между уровнем фрустрированности и выбором средств общения педагогами с учащимися. Чем более фрустрированы учителя, тем чаще они выбирают непродуктивные способы взаимодействия с учащимися, склонны к морализованию, переживают негативные эмоции. У них преобладают позы и жесты закрытого типа, а общение со школьниками ограничено рамками формально-делового взаимодействия.

В работе установлена связь фрустрированности педагогов с их личностными характеристиками. Факторный анализ позволил выделить качества, которые определяют количественную меру фрустрированности (тревожность, напряженность, чувство вины и т.д.), качественную меру (направленость и модальность фрустрационных реакций), качества, которые повышают проявления фрустрации (слабость ВНД, зависимость, внушаемость и т.д.), качества, послабляющие фрустрацию (сила ВНД, агрессивность, смелость, уверенность в себе и т.д.), личностные характеристики, которые мало влияют на процесс возникновения фрустрации (ирелевантные, индиферентные качества личности).

Эмпирически определено, что у высоко фрустрированных педагогов преобладают непродуктивные доминирующие стратегии решения фрустрирующих ситуаций с “фиксацией на препятствии” и самозащитного типа.

В результате изучения особенностей профессиональных фрустраций учителей определены содержательные критерии и разработаны уровневые характеристики педагогов взависимости от степени склонности к фрустрации. Установлено, что в профессиональной деятельности наиболее успешным является учитель со средним уровнем фрустрированности, которая выполняет мотивирующую и стимулирующую функции, рост ее интенсивности приводит к адаптационным нарушениям, а порой и полному блокированию деятельности.

Разработана психокоррекционная программа по преодолению фрустрированности учителя, которая включает интенсивные и экстенсивные пути и способы работы. В ней дан глубокий психологический анализ, четко описаны содержание и особенности организации психокоррекционной работы, предложена конкретная технология по преодолению профессиональных фрустраций учителя. В работе представлена результативность психокоррекции фрустрированности учителей, показаны возможности проведения групповых методов работы в решении задач исследования.



Ключевые слова: профессиональные фрустрации, фрустрированость, личностные качества учителя, интенсивные и экстенсивные методы психокоррекции, психологическая защита, активное социально-психологическое обучение.
Ostopolets I.U. Diagnostics and psycho correction of the professional frustration of teachers - Manuscript.

The dissertation to gain Candidate degree in psychological sciences. Specialiaty 19.00.07. – Pedagogical and Age Psychology. – Central Institute of Postgraduate Pedagogical Education, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2003.

In the given research work the process of the diagnostics and psycho correction of the professional frustration of teachers is investigated.

On the basis of the analysis of the psychological and pedagogical literature the author gives and discloses the scientific approaches to the problem of the frustrations, defines their essence, types and reasons of their appearing and genesis. The researcher reveals the specific character of the pedagogical activity in the context of studying the frustration. In the research work the author analyses the peculiarities of the influence of the mechanism of the psychological protection on the development of the professional frustration of the teachers.

The author develops and introduces the program of the diagnostics and psycho correction of the frustrating of the teachers. The ways, methods and models of the diagnostic and psychocorrectional work are developed and presented. The program of the psychocorrectional work on the overcoming of the frustrations of the teachers is proposed and approved. The priority of choice of group methods of psycho correction process is shown. The effectiveness of psychocorrectional program has been confirmed in the course of forming and controlling experiments.

Key words: professional frustrations, frustrations, person’s qualities of teachers, intensive and extensive methods of psycho correction, psychological guards and active social-psychological education.

Підписано до друку 27.08.2003 р. Формат 6084 1/16. Ум. др. арк. 0,9.



Зам. № 83. Тираж 120 прим.

Документ Plus

84116, м. Слов’янськ, вул. Г. Батюка, 19.
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка