Остополець Ірина Юріївна




Скачати 477.97 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації31.03.2016
Розмір477.97 Kb.
  1   2   3   4
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Остополець Ірина Юріївна

УДК 159.923.35



ДІАГНОСТИКА І ПСИХОКОРЕКЦІЯ ПРОФЕСІЙНИХ
ФРУСТРАЦІЙ ВЧИТЕЛЯ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті ім. В.Даля
Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Третьяченко Вікторія Віталіївна,

Східноукраїнський національний університет

ім. В.Даля МОН України,

завідувач кафедрою психології і педагогіки.

Офіційні опоненти: член-кореспондент АПН України,



доктор психологічних наук, професор

Носенко Елеонора Львівна,



Дніпропетровський національний університет,

завідувач кафедрою психології.

кандидат психологічних наук, доцент

Лисянська Таїсія Миколаївна,



Національний педагогічний університет

ім. М.П. Драгоманова, доцент

кафедри психології.

Провідна установа Харківський національний університет


ім. В.Н.Каразіна, кафедра загальної психології, Міністерство освіти та науки України, м. Харків

Захист відбудеться “30“ вересня 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.455.01. в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН Україна, 04053, м.Київ, вул. Артема, 52-А
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України, за адресою: 04053, м.Київ, вул. Артема, 52-А
Автореферат розісланий “29“ серпня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Снісаренко О.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Актуальність теми. В сучасних умовах, коли роль освіти в житті людини значно зростає, все більш актуальними стають дослідження, які забезпечують підвищення ефективності процесу навчання. Відомо, що ключовою фігурою в організації навчально-виховного процесу є й залишається вчитель. Від його професіоналізму і компетентності, позиції та досвіду, педагогічної майстерності залежить успіх освітянської справи. Сучасне суспільство надає особливих вимог до особистості вчителя та його професійних властивостей. Прийнята Кабінетом Міністрів, схвалена Президентом України Державна програма “Вчитель” зорієнтована на підвищення якості підготовки педагогічних кадрів. В ній наголошено, що саме через діяльність педагога реалізується державна політика, спрямована на зміцнення інтелектуального і духовного потенціалу нації, розвиток вітчизняної науки і техніки, збереження і примноження культурної спадщини.

Проте, не можна не враховувати той факт, що професійна діяльність вчителя, яка розгортається в процесі взаємодії з учнями, характеризується досить високим рівнем складності та напруженості. Вчителеві доводиться здійснювати як заздалегідь заплановані та цілеспрямовано організовані навчальні й виховні заходи, так і приймати педагогічні рішення в непередбачених ситуаціях взаємодії з учнями, їхніми батьками, колегами по роботі, адміністрацією. Педагогічній діяльності притаманні: високий динамізм, необхідність самостійного прийняття педагогічних рішень із наступною реалізацією, підвищена відповідальність за їх наслідки, схильність до соціальної оцінки, новизна нестандартних ситуацій, тобто наявним є весь асортимент факторів, які викликають фрустрацію.

Останні 30 років в педагогічній психології значна увага приділялася питанням, пов'язаним із вивченням професійних здібностей вчителя (Ф.Гоноболін, В.Крутецький, А.Реан та ін.); особливостей його професійної діяльності (І.Зязюн, А.Маркова, О.Киричук, Н.Кузьміна, Т.Лисянська, В.Пікельна, В.Семиченко, В.Чернобровкін, О.Щербаков та ін.); визначенням професійно значущих властивостей особистості педагога (Л.Мітіна, О.Прохоров, І.Страхов, С.Суботін, В.Третьяченко та ін.), проблемам формування знань, вмінь та навичок педагога (С.Єлканов, Н.Самоукіна В.Сластьонін, О.Щербаков, Т.Яценко та ін.), створенню професіограми і психограми вчителя (В.Заботін, Є.Осовський). Вивченню індивідуально-типологічних властивостей особистості та їхнього впливу на успішність професійної діяльності надавали особливого значення Н.Кузьміна, В.Небилицин, В.Русалов, Т.Яценко та ін. Проблему впливу психічно напружених ситуацій, емоційних чинників на формування особистісних характеристик, а також на продуктивність діяльності суб'єкта розробляли такі психологи, як В.Моляко, Л.Мітіна, Н.Наєнко, Т.Немчин, Е.Носенко, В.Семиченко, В.Чернобровкін та ін.

Серед вище названих проблем найменш вивченими є психічні стани, які виникають під впливом професійної діяльності. Хоча останнім часом і з'явилися ряд наукових праць, присвячених вивченню впливу станів психічної напруженості на успішність виконання суб'єктом своїх професійних обов'язків (А.Большакова, Г.Заремба, Н.Коломинський, Л.Мітіна, О.Прохоров, А.Реан, В.Третьяченко та ін.) проте, при всій очевидній актуальності проблеми, дотепер, у психолого-педагогічній літературі ще не досить чітким є обгрунтування різноманітних підходів до вивчення проблеми фрустрації, зокрема, в професійній діяльності вчителя. Недостатньо висвітлені аспекти, що стосуються особливостей поведінки та переживань педагогів у ситуаціях фрустрації, яка виникає в процесі організації навчальної діяльності. Крім того, залишаються недостатньо вивченими фактори розвитку фрустрованості вчителів в їх професійній діяльності, а також шляхи і методи психокорекції фрустрованості вчителів та деструктивного впливу фрустрації на діяльність і особистісний розвиток педагогів.

Необхідність уточнення цих питань зумовила вибір теми нашого дослідження: “Діагностика і психокорекція професійних фрустрацій вчителя”.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося за тематичним планом НДР кафедри психології Східноукраїнського національного університету ім.В.Даля. Воно є складовою комплексної програми “Наукові основи мотиваційного потенціалу соціальної і психологічної культури навчального закладу” номер державної реєстрації 0100U006295 та плану наукової роботи кафедри загальної психології Сло’вянського державного педагогічного університету за комплексною темою “Адаптація особистості до соціуму, до навчання, до діяльності”.

Тема дисертаційного дослідження закоординована в АПН України – протокол №3, від 27.03.2002 року.



Обєкт дослідження - фрустрації, які виникають у процесі професійної діяльності вчителя.

Предмет дослідження - процес діагностування зовнішніх та внутрішніх факторів, що визначають виникнення і розвиток професійних фрустрацій, психокорекції стану фрустрованості вчителя.

Мета дослідження полягає у вивченні факторів виникнення і розвитку професійних фрустрацій вчителя та засобів діагностики і психокорекції фрустрованості педагогів.

Гіпотезу дослідження склали такі припущення:

  • фрустрація, що виникає в професійній діяльності вчителя, зумовлена як зовнішніми так і внутрішніми факторами. Вона значною мірою визначається різними формами соціальних впливів, які не знаходять свого повного задоволення та проявляються в марності сподівань педагога на кращі результати професійної діяльності. Склад внутрішніх факторів, що сприяють виникненню стану фрустрації, визначається не лише сукупністю індивідуальних якостей, які зумовлюють стійкість до складних життєвих ситуацій, зовнішніх обставин, а й наявністю певних глибинних комплексів, що склалися під впливом попереднього життєвого досвіду.

  • подолання фрустрації, що негативно впливає на професійну діяльність вчителя, його загальне самопочуття і психосоматичне здоров'я можливе за умов проведення цілеспрямованої роботи, яка базується на використанні різноманітних засобів психокорекції, в тому числі активного соціально-психологічного навчання.

Для досягнення поставленої мети та перевірки висунутої гіпотези були поставлені такі завдання:

  1. Дослідити стан розробленості проблеми фрустрації та визначити її психологічні особливості в професійній діяльності вчителя;

  2. Побудувати модель фрустрованості, диференціювати вчителів за її рівнем (глибина, широта, частота), дослідити домінуючі стратегії поведінки вчителів в ситуаціях фрустрації професійної діяльності; розробити змістовні критерії та надати рівневу класифікацію фрустрованих педагогів;

  3. Виявити фактори, які впливають на виникнення і розвиток фрустрації вчителів у навчально-виховному процесі школи і дослідити їх взаємозв’язки з фрустрованістю педагогів;

  4. Розробити та апробувати методику психокорекційної роботи по подоланню фрустрації, підвищенню продуктивності професійної діяльності та покращенню загального самопочуття вчителя.

Методологічну основу дослідження склали наукові роботи, що розкривають: концептуальні погляди на суб'єкта діяльності (Б.Ананьєв, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн, В.Третьяченко); сутність категорії діяльності (Л.Виготський, О.М.Леонтьев, Б.Ломов та ін.), зокрема соціальну зумовленість змісту професійної діяльності (Л.Виготський, Г.Костюк, Д.Ніколенко, ін.); структурно-функціональні особливості особистості та діяльності вчителя (Н.Коломинський, Н.Кузьміна, Ю.Кулюткін, В.Пікельна, В.Семиченко Г.Сухобська, В.Сластьонін, О.Щербаков та ін.); концепції психічної напруженості (Ф.Березін, В.Моляко, Н.Наєнко, Т.Немчин, В.Тарабріна, В.Чернобровкін й ін.); фрустрацію, як психологічну проблему особистості (Г.Заремба, М.Левітов, В.Марищук, Л.Мітіна та ін.)

Дослідження проводилося в три етапи і тривало з 1998 по 2003 рік.



На першому етапі (1998-2000 рр.) вивчалася і аналізувалася психолого-педагогічна література з проблеми фрустрації, а також передовий досвід по організації і проведенню соціально-психологічних тренінгів та інших форм психокорекційної роботи. Було сформульовано тему, гіпотезу, мету, завдання дослідження, вивчено теоретичні основи діагностики і психокорекції професійних фрустрацій вчителів. Розроблено і обгрунтовано комплексну програму експериментальної роботи. Визначено методичну базу, проведено пілотажне дослідження щодо ефективності підібраного комплексу методик.

На другому етапі (2000-2001 рр.) проводилася дослідницько-експериментальна перевірка гіпотези, діагностика рівня фрустрованості вчителів, домінуючих стратегій фрустраційної поведінки, вивчалися особливості впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на виникнення і розвиток фрустрованості вчителя. Здійснювався аналіз фактичних даних, визначалися засоби математичної обробки кількісних результатів досліджуваної проблеми.

На третьому етапі (2001-2003 рр.) проводилися формуючий і контрольний експерименти, аналізувалися і узагальнювалися їх результати. Було апробовано психокорекційну програму по подоланню фрустрованості вчителів, визначалася її результативність.

Методи дослідження: Мета дослідження та завдання обумовили необхідність визначення системи методів та програми їх використання, що включає теоретичну, пошуково-емпіричну (у дослідницько-експериментальному, констатуючому, формуючому варіантах) і узагальнюючу складові. В процесі реалізації програми використовувалися загальнонаукові методи: аналіз, синтез, порівняння, систематизація і узагальнення теоретичних та експериментальних даних. На їх основі проведено: системно-структурний аналіз наукової вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури, порівняльний аналіз різноманітних концепцій фрустрації, узагальнення теоретичних та практичних даних з проблеми вивчення фрустрації в професійній діяльності вчителя, що дало змогу визначити стан розроблення означеної проблеми; методи збору емпіричних даних, що складалися з комплексу взаємоперевіряючих та взаємодоповнюючих методик різних груп (прямі та проективні) і давали можливість експериментально дослідити особливості виникнення та розвитку професійних фрустрацій вчителів; методи обробки та інтерпретації отриманих даних, які поєднували кількісний та якісний порівняльний аналізи, включаючи методи математичної статистики (дискрептивний, кореляційний, факторний аналіз, -критерій Фішера) і давали можливість експериментально дослідити професійні фрустрації вчителя. На формуючому етапі дослідження для психокорекції фрустрованості вчителів використовувалися такі практичні методи як соціально-психологічний тренінг та активне соціально-психологічне навчання.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота виконувалася на базі Східноукраїнського національного університету ім.В.Даля та Слов’янського державного педагогічного університету. Основну вибірку склали 184 вчителя загальноосвітніх шкіл 1-3 ступенів м.Слов'янська і с.Миколаївка Донецької області та вчителі середніх і старших класів гуманітарно-естетичної гімназії м.Сєвєродонецька Луганської області. Збір додаткових емпіричних даних здійснювався на вибірці педагогів – слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів при Слов’янському державному педагогічному університеті. Опитуванням було охоплено 344 педагога початкової ланки та середніх і старших класів загальноосвітніх шкіл Слов’янського та Краснолиманського районів Донецької області.

Наукова новизна полягає в тому, що:

-вперше предметом теоретичного та експериментального дослідження стало вивчення залежності фрустрованості вчителя від внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на її виникнення і розвиток в процесі його професійній діяльності;

-доповнено наукові знання про особливості прояву фрустрованості педагогів в їх професійній діяльності та розроблено рівневу класифікацію фрустрованих вчителів;

-визначено комплекс методів і методик для діагностики рівня фрустрованості вчителів та факторів, що впливають на виникнення і розвиток фрустрації;

-обгрунтовано доцільність і розкрито можливості використання методів групової психокорекції, з метою діагностики та психокорекції фрустрованості вчителів;

-розроблено й апробовано програму психокорекційної роботи з педагогами, що спрямована на подолання фрустрованості.


Теоретичне значення роботи полягає у:

- розширенні та поглибленні наукових знань про особливості фрустрації, що виникає у процесі професійної діяльності вчителя (частота виникнення, широта та глибина), розробці моделі фрустрованості та її складових;

- встановленні зв’язку між ступенем фрустрованості та особливостями поведінки вчителів у ситуаціях фрустрації педагогічної діяльності;

- визначенні змістовних критеріїв та рівневої класифікації фрустрованих педагогів;

- розробці комплексної програми по подоланню фрустрації вчителя, що виникає в процесі організації навчальної діяльності.



Практичне значення. Отримані в роботі наукові дані, розроблений комплекс діагностичних методик по дослідженню професійних фрустрацій вчителя можуть бути використані в підготовці майбутніх педагогів, в системі роботи по підвищенню кваліфікації вчителів, в професійній діяльності шкільного психолога. Запропонована програма діагностики та подолання фрустрованості може допомогти практичним психологам у проведенні психотерапевтичних і корекційних заходів із вчителями. Описані в програмі методи можуть бути використані у психологічній роботі з педагогами з метою рефлексії фрустраційних проявів та подолання стану фрустрації.

Впровадження результатів дослідження здійснювалося в процесі роботи курсів підвищення кваліфікації вчителів при Словянському державному педагогічному університеті (довідка про впровадження № 72-01-150 від 09.04.2003 р.) та спецфакультету “Практична психологія” (довідка №98 від 10.02.2002 р.); апробацію психокорекційної експериментальної програми по подоланню фрустрованості вчителів було проведено на базі методичних кабінетів при міських відділах народної освіти м.Красного Лиману (довідка про впровадження №218 від 10.04.2003 р.), м.Артемівська (довідка про впровадження № 56 від 21.01.2002 р.) Донецької області; приватної школи “Альтернатива” м.Словянська (довідка про впровадження № 6 від 08.02.2002р.), гуманітарно-естетичної гімназії м.Сєвєродонецька Луганської області (довідка про впровадження № 26 від 26.03.2003 р.).

Надійність і вірогідність отриманих результатів забезпечувалася: методологічною та теоретичною обгрунтованістю вихідних позицій дослідження; комплексним використанням методів діагностики адекватних предмету, меті і завданням дослідження; достатнім обсягом вибірки та її репрезентативністю, сучасними методами організації емпіричного дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів із застосуванням методів математичної статистики.

Особистий внесок здобувача. Одержані автором дані є самостійним внеском у розробку проблеми діагностики і психокорекції професійних фрустрацій вчителя. Ідеї та думки, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.

Апробація результатів дослідження.

Основні положення роботи доповідалися, були обговорені на обласній науково-практичній конференції “Психологічна служба в освітніх закладах: досвід, проблеми, перспективи” м.Донецьк 21-22 жовтня 1998 року; Міжнародних науково-практичних конференціях “Гуманізація навчально-виховного процесу вищої школи” м.Слов'янськ 27-29 вересня 1999 р. і “Духовність як основа консолідації суспільства” м.Житомир 23-25 листопада 1999 р.; Всеукраїнській науково-методичній конференції “Тенденції та сучасні психолого-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищій школі” м.Луганськ 24-25 квітня 2002 р.

Теоретичні підходи до дослідження, його експериментальні результати обговорювалися на протязі 1999 - 2003 років на засіданнях кафедри психології і педагогіки Східноукраїнського національного університету ім.В.Даля, кафедр загальної психології, психології і соціальної педагогіки Слов’янського державного педагогічного університету та науково-практичних конференціях викладачів і студентів СДПУ та Східноукраїнського національного університету ім.В.Даля.

Публікації. Результати дослідження відображено в 10 публікаціях, в тому числі 6 одноособових, 4 тези доповідей на науково-практичних конференціях, - 4 публікації у наукових фахових виданнях, ВАК України.

Структура та обсяг роботи визначається метою та завданнями дослідження. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списка використаних джерел (251 найменування, з них 20 іноземною мовою) та додатків на 43 сторінках, проілюстрована 10 таблицями, 8 діаграмами та 4 малюнками. Основний текст дисертації викладено на 166 сторінці. Повний обсяг роботи 218 сторінок.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка