Особливості вивчення хімії у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах профільного навчання



Скачати 298.77 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір298.77 Kb.
Рівненський обласний інституту післядипломної педагогічної освіти

Кабінет природничо-математичних предметів Рівненського ОІППО

Відділ освіти Млинівської районної державної адміністрації

Комунальна установа «Млинівський районний методичний кабінет» Млинівської районної ради

Особливості вивчення хімії у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах профільного навчання



Тематичний збірник праць

обласного науково-практичного семінару методистів районних, міських методичних кабінетів, центрів, які відповідають за стан викладання хімії



Бібліотечка

Рівненського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти

Серія «Регіональні науково-методичні заходи»
Особливості вивчення хімії у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах профільного навчання : тематичний збірник праць / Упоряд.: А. А. Волосюк; за заг. редакцією А. О. Лавренчука. – Рівне : РОІППО, 2013. – 27 с.

Рекомендовано радою кабінету природничо-математичних предметів Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Протокол № _ від __.__.2013 року).
Відповідальний за випуск:

Лавренчук Андрій Олександрович, кандидат наук з державного управління, в. о. ректора Рівненського ОІППО.
Упорядники:

Волосюк Анатолій Анатолійович, завідувач кабінету інформаційно-методичного забезпечення Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Тематичний збірник праць присвячено проблемі особливостей вивчення хімії у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах профільного навчання.
Усі матеріали збірника подаються в редакції авторів (збережено стилістику, орфографію та мову). Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших даних несуть автори.

© Колектив авторів, 2013

© РОІППО, 2013

Левчук Олег Іванович, вчитель хімії Владиславівської загальноосвітньої школи I-II ступенів Млинівського району
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ В СИСТЕМІ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ

НА ОСНОВІ ІКТ З ХІМІЇ
Національна та зарубіжна освітня практика показує, що, починаючи зі старшого підліткового віку, приблизно з 14 років, у системі освіти повинні бути створені умови для реалізації учнями своїх освітніх інтересів, здібностей та (післяшкільних) планів. Адже переважна більшість учнів старших класів має бажання вивчати основи шкільних предметів тільки базово, а глибше вивчати ті предмети, які вибираються як профілі майбутньої спеціалізації. Тобто, профілізація навчання у старшій школі має відповідати структурі освітніх і життєвих установок підлітків.

Перші спроби профілізації в педагогіці тягнуться в глибоку історію і пов’язані із впровадженням диференціації у навчальний процес, яка в широкому діапазоні передбачала, як відкриття спеціалізованих навчальних закладів – приклад найвищого ступеня профілізації, так і найпростіший підбір прийомів і методів роботи на уроці, що дозволяють розподілити учнів на групи на основі їхніх індивідуальних особливостей для роздільного навчання.

Головною метою профільного навчання з будь-якого предмету є забезпечення загальнодоступної якісної освіти відповідно до схильностей і освітніх потреб учнів. Тобто профільне навчання забезпечує індивідуалізацію і диференціацію навчання на основі багатогранності вибору, створення умов не стільки для виявлення схильностей учнів, скільки для їх найбільш повного прояву.

Яка ж картина вимальовується при вирішенні цього надважливого завдання з предмета хімія у базовій загальноосвітній школі.

Насамперед розглянемо навчальний план на базі дев’ятирічної школи с. Владиславівка. На вивчення згідно державних стандартів на 2013-2014 навчальний рік з усіх предметів інваріантна частина складає 143,5 годин (або 97,6%), варіативна 3,5 годин (або 2,4%), з них на вивчення хімії у 7-9 класах відведено 5 годин (або 3,4%). Враховуючи потреби учнів (результати анкетування) у виборі варіативної складової , хімія нажаль не є тим предметом , що дозволить за такої скудної варіативної складової суттєво розширити її діапазон. Іншими словами, на даному етапі розвитку дев’ятирічної школи, можна лише вести мову про елементи профілізації у базовій школі в системі існуючих обов’язкових уроків з хімії. Наразі не є ефективною з розвитку профілізації з даного предмета і система створення освітніх округів у нашому районі, оскільки вибір профілізації опорної школи враховує лише її можливості і потреби, а поки не є аргументом для учнів, які проживають в конкретному районі.

І все таки вважаю, що процес профілізації з хімії у Владилавівській ЗОШ I-II ступенів має місце. У 8- 9 класах ми проводимо формування передпрофільних інтересів із метою профільної орієнтації, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання в старшій школі. Для цього запроваджуємо доступні форми позакласної роботи: турніри, конкурси, предметні тижні, індивідуальні консультації, олімпіади, екскурсії тощо.

Однією з важливих «точок перетину» профільного навчання і реалізації навчальної програми з хімії є реалізація ідеї індивідуалізації навчання. Це питання є проблемою для нашої школи, над якою працює весь педагогічний колектив, і я зокрема. Одним з напрямків вирішення даної проблеми є запровадження в навчальний процес технології рейтингової системи оцінювання учнів, на чому я хотів би зупинитись детальніше. Важливим моментом даної системи є справедлива і змістовна оцінка праці учнів. Роботу по впровадженню даної системи на уроках хімії я займаюся вже 7 років, постійно удосконалюючи її використання. При використанні цієї системи оцінювання спираюсь на основні педагогічні принципи особистісно-орієнтованого навчання: демократизація, інтенсифікація і гуманізм.

Короткий аналіз рейтингової роботи.

Враховуючи демократичний принцип навчання, на початку вивчення кожної теми учні ознайомлюються з так званою технологічною картою реалізації даної теми в розрізі її окремих, зрозумілих для учнів, етапів. Дана технологічна карта весь час перебуває в кабінеті на інформаційному стенді під час вивчення теми.

Першим етапом рейтингової технологічної карти є підготовчі теоретичні питання, які реалізуються через систему методичних прийомів: бесіди, лекції, проблемні ситуації, демонстрації, тощо.

На другому етапі реалізації системи, так звана практична частина, що передбачає індивідуальні і групові форми роботи по вивченню матеріалу і формуванню практичних навиків роботи, що закінчується первинною диференціацією, і при можливості виходом на творчі і проектні завдання. Найчастіше на цьому етапі частина учнів долучається до реалізації ідей третього етапу – організації самостійної роботи, що виявляється у інформаційно-пошукових проектах, підготовці і захисті реферату, виступу-доповіді.

В залежності від теми, і особливостей класу, в технологічній картці передбачаю так звані корекційні уроки, які мають широкий діапазон практичної реалізації: від експрес-тестів до уроків-семінарів, що дає можливість додатково сформувати уяву в учнів про питання, які вивчаються.

Практичні роботи виконуються відповідно до календарного планування, оцінюються за 12 бальною шкалою та коефіцієнтом 1,5. При цьому важливий етап - постановка учнями експерименту і уміння аналізувати результати.

На останньому етапі відбувається перевірка знань основних питань теми після її вивчення, тобто відбувається остаточне визначення досягнень кінцевих результатів навчання . Перевірка може відбуватися у різних формах, як правило письмових різнорівневих. Тому важливість цього етапу підкреслюється введенням оцінювання за 12 бальною системою з коефіцієнтом 4. Як приклад розгляньте розробку технологічної карти і рейтингової таблиці з теми «Кількість речовини» у 8 класі.

Значною мірою сприяє проведенню профілізації навчального процесу з хімії впровадження ІКТ.

Метою діяльності сучасних педагогів має стати пошук і створення системи методів та форм роботи, що формують в учнів здатність самостійно отримувати знання і головне мати бажання застосовувати отримані знання у своєму житті.

Сьогодні перед нами стоїть проблема, як збільшити зацікавленість учнів у вивченні хімії. Одна з причин втрати зацікавленості – це проведення уроків традиційними методами навчання. Тому протягом всієї педагогічної діяльності працюю над удосконаленням уроку. Що потрібно зробити, щоб кожен урок став цікавим? Від чого відштовхуюсь у системі роботи з вдосконалення уроку?

В своїй роботі надаю перевагу активним методам навчання, здійснюю діалог із учнями, пропоную різні форми самостійної і творчої роботи. Значну увагу приділяю визначенню форм взаємодії вчителя й учнів, добору таких методів роботи, які сприяють формуванню й розвитку в учнів логічного мислення, бажання вчитися. Я – за проблемно-пошуковий метод викладання нового матеріалу, тому при викладанні нового матеріалу створюю на уроці ситуації успіху, використовую різнорівневі вправи і тестові завдання.

У сучасному інформаційному просторі стали актуальними поняття “інформаційно – комунікативні технології”, “медіаграмотність”, “медіаосвіта”, “мультимедія”. Інформаційне суспільство з активним упровадженням мультимедіа в повсякденну реальність вимагає від системи освіти перебудови методів та форм навчання, які дозволять учневі гнучко адаптуватися до умов життя, що змінюються, володіти високим рівнем толерантності, пристосовувати отримані знання до власного життєвого простору.

Використання ІКТ розширює інтерпретаційне поле вивчення предмету: отримання інформації з різноманітних джерел, аналіз інформації, символічне кодування та розкодування інформації, створення власного конструкту на основі отриманої інформації, культурні зразки; поєднання традиційних джерел інформації та нетрадиційних; новий рівень освоєння навчального матеріалу, що пов'язане з використанням зорової наочності.

Ось, наприклад, як виглядає частина мультимедійної презентації при вивченні теми «Розчини» у 9 класі.

Кожен сучасний вчитель не відмовився б мати в своєму кабінеті комп’ютер та інтерактивну дошку. Та сам комп’ютер, навіть найсучасніший, без вчителя працювати не буде, тому вчителю потрібно опанувати новітні ІКТ і застосовувати їх як під час проведення уроків, так і для виховних заходів, інформаційних годин, батьківських зборів тощо.

Для мене, як для вчителя, головними перевагами комп’ютерного навчання є такі:


  • Полегшення праці вчителя.

  • Індивідуалізація навчання.

  • Збільшення швидкості одержання інформації.

  • Можливість моделювання і демонстрації процесів, не доступних для спостереження в умовах школи.

Мультимедійні засоби можуть використовуватися практично на всіх етапах уроку: а) під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу; б) у поясненні нового матеріалу як ілюстративний матеріал; в) під час закріплення та узагальнення знань; г) для контролю знань. Мультимедійні презентації надзвичайно ефективні при проведенні уроків, лекцій, конференцій, окремих виступів як для вчителя, так і для учнів.

Відео-демонстрації – це, в першу чергу, віртуальна фізична лабораторія. Зрозуміло, що як і усі інші мультимедійні засоби вона не може зовсім замінити справжній «живий» експеримент, але в тих випадках, коли на уроці справжній експеримент неможливий, для безпосереднього спостереження цю недостатність інформації відео- демонстрація чудово замінить. Тож віртуальний експеримент є не заміною реальних дослідів, а доповненням до навчального експерименту. До того ж відео демонстрація не являється фрагментом уроку, тож я можу демонструвати, призупиняти, повторювати її неодноразово і в будь-якому порядку з різною метою: і як демонстрацію викладеного матеріалу, і як мотивацію перед вивченням нової теми шляхом створення проблемної ситуації, і для перевірки знань учнів. Нарешті, відео-демонстрація не містить готових знань, що є яскравою її відмінністю від навчального відеофільму. Вона є об’єктивним фактом, джерелом інформації для учня.

Ще більше розширюються можливості використання ІКТ , якщо маємо доступ до програмно-методичних комплексів з предмету. Його використання важко переоцінити при вивченні тем, які дозволяють змоделювати наприклад мікросвіт атома.

Головним є те, що залучення ІКТ в навчальний процес на любому його етапі сприяє урізноманітненню предметної діяльності учнів, надає можливості для різнобічного саморозвитку особистості дитини, підвищує мотивацію до отриманні якісної освіти.

Отже, комп’ютерні технології спрямовані на розвиток особистості учня. Їх використання забезпечує свободу творчості учасників навчально-виховного процесу – учителя і учня, а отже забезпечується головна ідея профільного навчання.

Кішман Микола Володимирович, заступник директора з НМР Млинівської гуманітарної гімназії
ПРОФІЛЬНІ ГРУПИ ЯК ВИД ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Млинівська гуманітарна гімназія створена як заклад для здібних та обдарованих дітей районного центру та навколишніх сіл, забезпечує потреби громадян у середній загальноосвітній підготовці на рівні державного стандарту та поглибленій підготовці учнів з двох іноземних мов (англійська, французька) та профільній підготовці старшокласників з предметів суспільно-гуманітарного напрямку.

На сьогодні це – загальносвітній навчальний заклад ІІ-ІІІ ступенів навчання. У своєму складі має класи першого ступеня. Поглиблене вивчення іноземних мов починається з першого класу. Профільне вивчення предметів проводиться в старшій школі.

Гімназія була створена в 1997 році як районний заклад для здібних та обдарованих дітей, а в 2006 році перейменована в Млинівську гуманітарну гімназію. На даний час до послуг 324 учнів обладнано 24 навчальні кабінети, 2 майстерні, спортзал, бібліотека, актовий зал – їдальня, методичний та кабінет практичного психолога.

Навчально-виховний процес здійснюють 41 учителів, з них : 8 - відмінників освіти України, 12 – учителів-методистів, 16 –старших учителів, 32 – вищої категорії, 3 – першої категорії, 1 – другої категорії, 5 – спеціалістів.

За наслідками державної атестації в 2011 році комісією відділу освіти райдержадміністрації встановлено високий рівень освітньої діяльності гімназії та винесено рішення про визнання закладу «атестованим з відзнакою».

За 15 років гімназію закінчило 416 випускників, з них 132 нагороджені золотими і срібними медалями. Всі випускники успішно продовжили навчання у вузах, 65% з них, на державному замовленні, а медалісти займають - 75 - 80% державних місць.

Щорічно 30-35 гімназистів стають призерами районних, 4-6 – призерами обласних, 1-3 – лауреатами та призерами заключних етапів Всеукраїнських олімпіад та конкурсів-захистів Малої академії наук.

Особливістю нашого закладу є інноваційний тип навчання, побудований на продуктивних технологіях, активних та інтерактивних методах та концептуальних положеннях:



  • учень – суб’єкт, партнер у навчально-виховному процесі;

  • досягнення кожною дитиною, особливо обдарованою, адекватного рівня розвитку та навченості відповідно до її здібностей, можливостей та соціального замовлення сім’ї;

  • Вихід на індивідуальну освітню життєву траєкторію розвитку та саморозвитку, врахування інтересів та потреб дітей;

  • Результатом навчання і виховання ми вважаємо ключові життєві компетентності, оволодіння технологією життєтворчості;

  • Постійна діагностика та моніторинг рівнів розвитку життєвих компетентностей відповідно до періоду дає можливість коректувати роботу закладу освіти, впроваджувати нові проекти та технології.

Ми ставимо компетентнісний підхід до навчання і виховання учнів як головну мету інноваційної діяльності, у якій традиційні форми і методи навчання поступаються новим, сучасним технологіям навчання, виховання та розвитку школярів. Формування компетентності як загальної здатності учнів, як інтегрованого результату навчання забезпечується такими інноваційними складовими:

  • модульно-тематично-рейтингова система навчання;

  • авторська комплексна тематично-цільова програма виховання гімназистів «Молода зміна»;

  • система моніторингу за якістю всього навчально-виховного процесу.

Звичайно, такі інноваційні процеси потребують перебудови педагогічної діяльності роботи кожного вчителя-предметника, а упровадження профільності старшої школи, ще й працювати в умовах різних стандартів при мінімальній кількості годин навчального плану. Наша гімназія гуманітарна, вивчення предметів природничого циклу проводиться на рівні стандарту. Однак, вивчення потреб наших учнів показало, що далеко не всі вони орієнтовані на продовження навчання за гуманітарними професіями, значна їх кількість хоче здобути професії природничо-математичного та економічного профілів. Тому дирекція свідомо, за побажанням батьків, виділила з варіативної частини навчального плану необхідну кількість годин для досягнення академічного рівня. Завдяки цьому, хімія та інші природничо-математичні предмети в гуманітарній гімназії вивчається в 10-11 класах на академічному рівні.

Разом з тим, деяка частина учнів вступає на медичні, технологічні, педагогічні напрямки підготовки, що потребують поглибленої підготовки з хімії та інших природничих предметів. Як врахувати їхні інтереси в гуманітарній гімназії?

Цю проблему ми розв’язуємо тільки на основі технологій навчання, які пропонує нам педагогічна наука сьогодні, адже сучасна профільна школа може відбутися тільки за умови наявності добре підготовлених кадрів, здатних реалізувати програму вивчення профільних дисциплін і базових предметів відповідно до профілю навчання. Модернізація системи підготовки вчителів до роботи в профільних класах розглядається нами як першочергова умова реалізації Концепції профільного навчання в старшій школі.

З цією метою на основі профілізації шкіл у райцентрі та п’яти найближчих сільських шкіл – був створений Млинівський освітній округ та організована методична робота в ньому.

Для підвищення професійної компетентності вчителів в організації та здійсненні профільного навчання ми вибрали методичний проект як інноваційну форму методичної роботи в освітньому окрузі, який був створений в 2009 році. Він має статус ресурсного округу, опорним закладом якого є гімназія. Тому, виходячи із Положення про освітній округ та статусу гімназії, ми поставили завдання створити таку систему методичної роботи, яка якісно відрізняється від традиційних форм, що практикуються районним методичним кабінетом.

Оскільки об’єднуючим началом, що пов’язує заклади в окрузі є проблема організації профільного навчання та робота з обдарованими учнями, ми на основі діагностики вчителів для округу визначили науково-методичну проблемну тему в такому варіанті: «Пошук оптимальних технологій реалізації сучасних підходів до розвитку здібних та обдарованих дітей в умовах профільності навчання та забезпечення оптимальних умов розвитку особистісних професійних інтересів старшокласників».

Творчість вчителя проявляється, як правило, в дослідницькій роботі, моделюванні, творчому пошуку в процесі роботи над науково-методичною проблемною темою. Все це може забезпечити проектна діяльність, яка складає основу методичної роботи в окрузі. Проект – послідовність взаємопов’язаних дій, які виконуються впродовж встановленого обмеженого часу, що передбачає активну діяльність кожного з учасників як складової спільної роботи, в результаті якої досягається певна мета та розв’язуються значущі проблеми.

Методичні проекти, як правило, в наших умовах розраховані на два навчальні роки. В умовах освітнього округу передбачається чотири засідання творчих груп (дві інструктивно-методичні наради із заступниками директорів та керівниками творчих груп та власне два засідання творчої групи). Керівником проекту виступає, як правило, вчитель, який має педагогічне звання за рекомендацією дирекції закладу та узгоджується з районним методичним кабінетом. Методичний проект складається з чотирьох етапів:

1. Стратегія проекту – визначення мети проекту.

2. Планування проекту – визначення послідовності роботи над проектом та форми його представлення.

3. Реалізація проекту – спільна активна діяльність учасників проекту, спрямована на досягнення мети.

4. Підсумок проекту – презентація проекту у вибраній формі.

Отже, залучення вчителів до реалізації проекту важливе тому, що саме

у такій послідовності – усвідомленій, цілеспрямованій – вони найбільше інтегрують, структурують, розвивають, освічують себе та набувають нових особистісних якостей і водночас поліпшують умови для творчої самореалізації інших членів групи.

Основними формами методичної роботи в освітньому окрузі є колективна творчість в проблемних групах учителів, які об’єднані спільною проблемною темою на основі первинної діагностики за методом рівневих шкал.

Об’єднання учителів у групи відбувається на предметній основі, а вибір виду групи на основі діагностики, вибору більшості її членів та професійною компетентністю складу групи за даними діагностики. Ми практикуємо три різновидності творчих груп:



Групи інноваційної діяльності (ГІД) об’єднують вчителів, які розробляють, апробують, впроваджують, узагальнюють та пропагують інноваційні проекти.

Проблемні творчі групи (ПТГ) об’єднують вчителів, які цікавляться певною науково-методичною темою і бажають її дослідити.

Групи раціоналізаторського досвіду (ГРД) об’єднують вчителів, які упроваджують чи апробують готові методичні розробки, підручники, програми тощо.

Кожна група в своїй діяльності керується відповідним Положенням, упорядковане методичною радою округу, що передбачає мету та завдання інноваційної діяльності, зміст і організацію роботи, документацію та звітність,а також форми розповсюдження досвіду.

Специфіка роботи творчих груп в умовах освітнього округу полягає в спрямованості на уникнення дублювання в районних формах методичної роботи, уникнення формалізму та поверхового ознайомлення з теоретичними розробками. Вона вимагає переважно самостійної роботи вчителя над проблемою в умовах навчального закладу, консультативної роботи з методистами та керівниками закладів освіти – суб’єктами освітнього округу .

В зміст методичної роботи закладені технології диференційованого навчання для навчання дітей в однопрофільній школі, де в одному класі навчаються різні за здібностями учні, але їхні професійні наміри не завжди збігаються з профілізацією класу. Таких технологій ми вибрали чотири: технологія «подвійного стандарту», технологія «м’якої диференціації», проектні технології та технологія профільної групової роботи. Що вони собою являють:



1. Технологія «подвійного стандарту» включає:

- забезпечення стандарту середньої загальноосвітньої школи (навчальні заняття);

- стандарт для здібних та обдарованих дітей (групові заняття);

- блочно-тематичний принцип структурування навчальних програм;

- тематично-блочний принцип здійснення контролю за результатами навчальної діяльності учнів;

- проведення тематичних та підсумкових заліків (курсових) робіт;

- максимальне використання варіативної частини навчального плану для здійснення індивідуального навчання.

2. Технологія «м’якої» диференціації включає:

- у класі з кожного предмета (якщо учні вибрали цей предмет як профільний) виділяються групи базового, академічного та профільного рівнів;

- учні груп базового та академічного рівня працюють за базовими програмами і підручниками, а учні профільних груп та обдаровані учні – за програмами та підручниками профільної школи чи посібниками для вступників до вузів.

- до підручників базового і профільного рівнів добирається відповідний дидактичний матеріал, зошити та інші навчальні посібники, які дають змогу школярам працювати на навчальному занятті відповідно вибраного рівня;

- основним видом навчальної діяльності є самостійна робота;

- учень має право вибирати на якому рівні буде вивчати певний предмет – базовому, академічному чи профільному;

- вибір учнем рівня вивчення предмета дозволяє кожному школяреві створити власну освітню траєкторію;

окремі теми, які не входять до базового курсу, але вивчаються за профільними програмами, оформляються в окремому модулі і пропонуються школярам профільних груп для самостійного вивчення;

- подальше розширення і поглиблення знань з вибраного профілю проходить в курсах за вибором чи факультативах.

3. Технологія роботи в групах і парах при організації профільного навчання включає:

- створення груп на етапі закріплення матеріалу. Їх склад визначається дидактичними, психологічними і управлінськими цілями учителя в залежності від результатів контролю;

- кожна група існує стільки часу, скільки часу потрібно для виконання запропонованої задачі;

- при закінченні часу на виконання завдання група звітує про виконання роботи незалежно від рівня її завершення;

- представник групи для звіту призначається учителем у момент звіту;

- оцінка за роботу групи виставляється всім членам однакова.



4. Проектна технологія в контексті навчального проекту при класно-урочній чи модульно-розвивальній системі:

- визначення теми та мети проекту;

- планування проекту: 1) визначення джерел інформації; 2) визначення способів збору та аналізу інформації; 3) визначення форм презентації результатів; 4) встановлення процедур оцінювання проекту; 5) розподіл завдань між членами групи;

- дослідження теми проекту: збір інформації, вибір проміжних завдань, спостереження, їх фіксація, експеримент, робота електронними та друкованими джерелами інформації;

- результати та висновки; оформлення звіту;

- презентація;

- оцінка проекту та його значення.

На кожну технологію керівником створювався тематично-цільовий проект.

Розглянемо кілька прикладів таких проектів:

Тема проекту: Педагогічне забезпечення формування предметних компетентностей в умовах профільного навчання за технологією «м’якої» диференціації.

Мета проекту:

1.Сприяння підвищенню рівня професійної підготовки вчителя щодо проблеми формування умінь і навичок за технологією «м’якої» диференціації в умовах профільності навчання.

2. Сприяння формування в учителів навичок науково-дослідницької роботи, розвитку їх творчих здібностей, евристичного мислення, зацікавленості в оволодінні інноваційними педагогічними технологіями.

3. Сприяння створенню умов для ефективного науково-методичного супроводу експериментальної діяльності вчителів щодо профільності навчання в умовах малокомплектних шкіл.

4. Об’єднання вчителів навколо обраної проблеми, розв’язання якої сприятиме формуванню певного рівня навчальних умінь і навичок, в залежності від замовлення учня та його батьків.

Тип проекту: дослідницько-пошуково-експериментальний – діяльність вчителя спрямована на розв’язання проблеми освоєння технології «м’якої» диференціації в умовах профільності навчання. Проект за своєю структурою наближений до наукового дослідження: постановка проблеми; планування пошуково-дослідницьких дій; збирання інформації; її аналіз та узагальнення; проведення експерименту; підготовка та оформлення результатів проекту; публічна презентація результату; рефлексія, висновки.

Тривалість проекту: два роки

Очікуваний результат: створення моделі навчально-виховного процесу, що забезпечує вивчення предмету на замовленому рівні учнів та батьків.



План реалізації проекту.

  1. Мотиваційний етап – визначення проблеми формування умінь і навичок в умовах профільного навчання за технологією «м’якої» диференціації, обґрунтування її актуальності щодо вимог сучасної освіти та необхідності її розв’язання.

  2. Організаційний етап – визначення теми, мети та стратегії проекту; плани його реалізації; форми представлення проекту вчителями; виявлення кола питань з даної проблеми (формування умінь і навичок на заявленому учнем рівні) для теоретичного аналізу, що становитимуть підтеми даного проекту; визначення індивідуальних тем та розробка мікромоделі дослідження, підготовка до експериментальної їх перевірки.

  3. Консультативно-контролюючий етап – надання допомоги вчителям при визначенні мети, стратегії, завдань складових міні-проектів; при аналізі та обробці інформації; при розробці критеріїв експериментальної перевірки запропонованих міні-моделей; при проведенні експерименту; контроль за ходом експерименту та якісної роботи над ним; консультування вчителів для підготовки до захисту проекту.

  4. Рефлексивний етап – аналіз та самоаналіз роботи вчителів над міні-проектом; поєднання міні-проектів у загальний проект; вироблення методичних рекомендацій щодо впровадження даного проекту.

Форма представлення проекту.

Опис моделі процесу формування умінь і навичок учнів за технологією «м’якої» диференціації в умовах профільного навчання. Виготовлення таблиць, бюлетенів, слайдів для захисту проекту на методичній раді округу.

Чому саме «м’яка»диференціація стала об’єктом дослідження наших учителів природничх наук?

Обґрунтовуємо м’яку” диференціацію навчання як спеціально організовану систему навчання, за якої кожен учень, навчаючись у одному й тому ж класі й опановувавши деяким мінімумом загальноосвітньої підготовки, що є загальнозначущою і такою, що забезпечує можливість пристосовування в життєвих умовах, які постійно змінюються, одержує право і гарантовану можливість надавати переважну увагу тим напрямам, які в найбільшій мірі відповідають його нахилам, здібностям і майбутнім життєвим планам, вивчаючи обрані предмети на профільному рівні.

Розуміння можливостей «мякої» диференціації, як основи моделювання профільного навчання базового компоненту навчального плану, полягає в розв’язанні проблеми поглибленого вивчення предметів у старшій ланці малокомплектної загальноосвітньої школи у тому випадку, коли виділення в школі окремого класу для поглибленого вивчення предмета (тим більше декількох класів) або з ряду причин неможливо, або вимагає великих фінансових витрат.

Стисло розглянемо як ідеї «м’якої» диференціації можна застосувати у вивченні хімії в 9-11 класах:



  • В старших класах гімназії пропонуємо учням та їх батькам визначитися з рівнем вивчення хімії: стандарт, академічний чи профільний (поглиблений). Поглиблений рівень пропонуємо учням, які потенційно претендують на участь в олімпіадах, турнірах та МАН;

  • Погоджуємо підручники та посібники для роботи у вибраному варіанті, пропонуємо додаткову літературу для роботи над поглибленням знань;

  • У вивченні навчального матеріалу, який окремі учні вибрали як профільний, виникають відмінності у змісті та обсязі навчального матеріалу, визначеного для вивчення різними групами (базовими і профільними) всередині класу. Тому складаємо календарно-тематичний план з конкретизацією змісту кожної теми на відповідному рівні;

  • Оскільки, навчання в нас проходить в модульно-тематичній системі навчання, то типова тріада (змістово-пошуковий, оцінно-смисловий та адаптивно-перетворюючий) міні-модулі по 30 хвилин кожний має таку структуру:

  • Змістовно-пошуковий (засвоєння нових знань) – учитель пояснює новий матеріал в межах академічного рівня, використовуючи проблемні ситуації, демонстрації, лабораторні досліди, та інші форми та методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів;

  • Оцінно-смисловий (вивчення і застосування учнями знань у стандартних умовах, з метою формування вмінь) - у ході індивідуальної роботи школярі знайомляться з новим матеріалом, причому учні, які вибрали конкретний предмет як профільний, працюють із профільним підручником, додатковою літературою, а учні, що вивчають предмет на базовому рівні, працюють із базовими підручниками;

  • Адаптивно-перетворювальний (творче перенесення знань і навичок у нові умови) - під час групової роботи учні, які вивчають предмет на базовому рівні, виконують завдання базового рівня (3 завдання рівня С, 2 завдання рівня В і 1 завдання рівня А), а учні, що вивчають цей предмет на профільному рівні, крім завдань базового рівня, які характеризуються більш різким зростанням складності та включають ті поняття, що не розглядаються в базовому курсі, але є в профільному, виконують завдання творчого характеру, які вимагають не лише знання теоретичного матеріалу, а й уміння застосовувати ці знання на практиці. на цьому ж модулі проводиться підведення підсумків роботи – самоконтроль і взаємоконтроль, обговорення з учителем незрозумілих питань тощо; окремі теми, які не входять до базового курсу, але вивчаються за профільними програмами, оформляються в елективні модулі й даються школярам профільних груп для самостійного вивчення;

На наступних системно-узагальнюючому, контрольно-рефлексивному та корекційно-творчому проходить подальше розширення і поглиблення знань з навчального модуля, модульна контрольна робота (тематичний контроль знань) та захист індивідуальних творчих завдань.

Учень має право вибирати, на якому рівні він вивчатиме той чи інший матеріал і проходити незалежне тестування – базовому чи профільному.

Таким чином, фактично «м’яка» диференціація здійснює основну функцію профільної диференціації – забезпечення поглибленого вивчення предметів.

Друга технологія, над якою працюємо другий рік, технологія проектного навчання в основному забезпечує роботу зі здібними та обдарованими учнями. Цю технологію ми розпочали упроваджувати в минулому навчальному році і продовжуватимемо в цьому. Розглянемо цю технологію як методичний проект.

Методичний проект на тему: «Технологія проектного навчання як засіб підтримки та розвитку обдарованих учнів».

Мета проекту:

1.Підвищити рівень професійної компетентності вчителів з проблем диференціації навчання старшокласників за проектною технологією в умовах профільності навчання.

2. Розвивати в учителів навички науково-дослідної роботи, сприяти в оволодінні інноваційними педагогічними технологіями, спонукати їх до створення методичних розробок та пропаганди власного досвіду.

3. Спонукати вчителів до пошуків ефективних методик здійснення профільного навчання та до упровадження в практику роботи досягнень педагогічної науки та педагогічної практики.

4. Навчати вчителів методиці колективної творчості на основі методу проектів.

Теоретичні підходи:

Науковці пропонують різні підходи до побудови освітнього процесу обдарованих дітей:



  • індивідуально-особистісний;

  • дидактичний;

  • дидактико-психологічний;

  • психодидактичний.

Індивідуально-особистісний підхід ґрунтується на тому, що необхідно враховувати не тільки індивідуальність учня, а й усю систему стосунків особистості з оточенням; оцінювати вплив цих стосунків на психіку дитини та її індивідуальні можливості.

Обов’язкові елементи цього підходу:



  • вивчення досягнутого розвитку особистості;

  • індивідуалізація процесу навчання, яка б відштовхувалася від досягнутого рівня і зберігалася протягом усього періоду навчання.

Провідною формою розвитку здібностей є розвивальні завдання, які за змістом можуть бути оптимальним навантаженням для дитини і формувати в неї раціональні вміння розумової праці.

Тип проекту: дослідницько-пошуково-експериментальний – діяльність вчителя спрямована на розв’язання проблеми освоєння технології проектної діяльності в умовах профільності навчання. Проект за своєю структурою наближений до наукового дослідження: постановка проблеми; планування пошуково-дослідницьких дій; збирання інформації; її аналіз та узагальнення; проведення експерименту; підготовка та оформлення результатів проекту; публічна презентація результату; рефлексія, висновки.

Тривалість проекту: 2012-2014 навчальний рік.

Очікуваний результат: створення моделі навчально-виховного процесу, що забезпечує вивчення предмету на замовленому рівні учнів та батьків. Поглиблена індивідуальна підтримка обдарованої особистості.

План реалізації проекту.

  1. Мотиваційний етап – визначення проблеми формування умінь і навичок в умовах профільного навчання за проектною технологією, обґрунтування її актуальності щодо вимог сучасної освіти та необхідності її розв’язання.

  2. Організаційний етап – визначення теми, мети та стратегії проекту; плани його реалізації; форми представлення проекту вчителями; виявлення кола питань з даної проблеми (формування умінь і навичок на заявленому учнем рівні) для теоретичного аналізу, що становитимуть підтеми даного проекту; визначення індивідуальних тем та розробка мікромоделі дослідження, підготовка до експериментальної їх перевірки.

  3. Консультативно-контролюючий етап – надання допомоги вчителям при визначенні мети, стратегії, завдань складових міні-проектів; при аналізі та обробці інформації; при розробці критеріїв експериментальної перевірки запропонованих міні-моделей; при проведенні експерименту; контроль за ходом експерименту та якісної роботи над ним; консультування вчителів для підготовки до захисту проекту.

  4. Рефлексивний етап – аналіз та самоаналіз роботи вчителів над міні-проектом; поєднання міні-проектів у загальний проект; вироблення методичних рекомендацій щодо впровадження даного проекту.

Форма представлення проекту.

Опис моделі процесу формування умінь і навичок учнів за проектною технологією в умовах профільного навчання. Виготовлення таблиць, бюлетенів, слайдів для захисту проекту на методичній раді округу.

Такі проекти створені для всіх чотирьох технологій.

Розглянемо план роботи групи ініціативної діяльності вчителів природничих дисциплін, яким керує учитель хімії гімназії Грицюнь Н.М. вчитель вищої категорії, учитель-методист.


План роботи проблемно-тематичної групи учителів природничих наук Млинівського освітнього округу на 2012-2013 навчальний рік

Керівник Грицюнь Н.М.

І засідання

Млинівська гуманітарна гімназія 30.11.12р.

1. Інтерактивна лекція: «Проектна діяльність у профільній школі»

Грицюнь Н.М.

2. Методичний проект як засіб підвищення професійної компетентності учителя сучасної школи - презентація кращих проектів минулого навчального року.

Грицюнь Н.М.

3. Про готовність учителів до проектної діяльності – діагностування членів групи.

Грицюнь Н.М., члени групи.

4. Технологія розробки навчального проекту та послідовності роботи над ним.

Кішман М.В.

5. Практичний показ етапу роботи учнівського проекту з хімії у 8-А класі

Кішман М.В.

6. Вибір тем для розробки навчальних проектів з природничих дисциплін.

Грицюнь Н.М., Українчук Є.Л. Парфенюк О.В.

7.Індивідуальні творчі завдання для розробки:



  • Підготовчий етап в проектній діяльності, постановка мети та завдань проекту.

  • Планування та вибір джерел інформації для проекту.

  • Технологія дослідження проблематики проекту.

  • Методика формування груп в проектному дослідженні.

  • Аналіз інформації та формування висновків дослідницької роботи.

  • Оцінка результатів і процесу роботи в проектній діяльності.

  • Тематика творчих проектів в програмі природничих наук.

  • Проектна робота в позакласній роботі та в підготовці науково-дослідних робіт в МАН.

Грицюнь Н.М., Українчук Е.Л., Парфенюк О.В.
ІІ засідання

Млинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.. №3 22.02.2013 р.
1. Банк педагогічної інформації: Передова вітчизняна та зарубіжна практика упровадження проектних технологій навчання та умови її застосування в умовах роботи шкіл округу.

Мельник Р.В., Поліщук О.В. Горин І.Х., Килюшик Г.В.

2. Презентація розробок етапів навчальних проектів та їх захист.

Грицюнь Н.М., Українчук Е.Л., Парфенюк О.В.

3. Практикум: Техніка та методика постановки педагогічного експерименту з ефективності проектних технологій.

Кішман М.В.

4. Консультація: Як створити портфоліо роботи проблемно-тематичної групи та презентувати його під час звіту?

Грицюнь Н.М.,члени груп.

Тематика засідання творчої групи побудована на інтерактивних технологіях, моделюванні та конструюванні. Члени групи не лише показують відкриті заняття, а переважно презентують моделі занять, розробки навчальних тем, навчально-методичні комплекси тощо.

Якщо поглянути на результати, одержані в процесі колективної роботи над методичним проектом, то можна оцінити таку роботу як значний крок вперед в підвищенні професійної компетентності учителів і особливо керівників проектів. Вони продемонстрували вміння працювати в творчому колективі учителів-предметників, ставити цільові завдання в цілому та конкретно кожному члену групи, організовувати колективну діяльність для проведення педагогічного експерименту, інтерпретувати його матеріали та добиватися очікуваного результату. Дуже різні підходи продемонстрували керівники проектів під час презентації. Це – тематичні папки, розкладки, слайдові комп’ютерні презентації, друковані методичні розробки, методичні бюлетені, які при бажанні заступників директорів шкіл суб’єктів округу дозволяють їх передавати зі школи в школу для ознайомлення та пропаганди розроблених технологій.

Досвід роботи з упровадження методичних проектів в систему методичної роботи був належним чином оцінений на VІІІ обласному ярмарку педагогічних ідей, де зайняв третє місце в 2010 році. Також досвід цієї роботи був надрукований в методичному посібнику для керівників «Бібліотечка директора школи» у видавництві «Шкільний світ» 2011 рік.

Я, як голова науково-методичної ради освітнього округу, беру безпосередню участь в роботі творчої групи, стараюся на власному прикладі виконати всі доручення групи, а також щорічно видаю власні розробки з питань упровадження технологій профільного навчання через індивідуалізацію та диференціацію навчання хімії.


ЗМІСТ

Левчук Олег Іванович

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ В СИСТЕМІ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ НА ОСНОВІ ІКТ З ХІМІЇ



3

Кішман Микола Володимирович

ПРОФІЛЬНІ ГРУПИ ЯК ВИД ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ



9

Науково-методичне видання



Особливості вивчення хімії у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах профільного навчання
Тематичний збірник праць

обласного науково-практичного семінару методистів районних, міських методичних кабінетів, центрів, які відповідають за стан викладання хімії



Рівне – 2013


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка