Особливості самостійної роботи студентів



Скачати 464.2 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації10.09.2017
Розмір464.2 Kb.
  1   2   3
Особливості самостійної роботи студентів
В умовах сучасності різко зростає значення самостійної, позааудиторної роботи студентів. Це пов’язане з тим, що, працюючи самостійно, студенти знайомляться із систематизованою інформацією, вчаться планувати і організовувати власну діяльність.

Адаптація економіки України до умов на світових ринках, пов’язана з процесами інтернаціоналізації та глобалізації, зумовлює позиціонування міжнародних економічних відносин як найбільш вагомого аспекту сучасності.

Студентам, що в майбутньому будуть фахівцями в сфері зовнішньоекономічної діяльності, необхідні знання економічної сутності, генези та розвитку міжнародних економічних відносин, розуміння місця країни у системі міжнародного поділу праці, вміння визначати особливості та тенденції міжнародної економічної діяльності. Набуття цих знань суттєво залежить від самостійної роботи студентів. Такі види самостійної роботи студентів як підготовка до аудиторних занять (вивчення літератури, аналіз конкретних ситуацій) розвивають навички і уміння одержання конкретних результатів, виробляють здатність аналізувати.

Самостійна робота студентів по вивченню питань дисципліни “Міжнародні економічні відносини”, передбачених робочою навчальною програмою, дозволить сформувати у студентів сучасне економічне мислення та систему спеціальних знань у галузі міжнародних економічних відносин, засвоїти основні теоретичні положення та опанувати необхідні практичні навички, що мають забезпечувати ефективність їх діяльності як управлінців в галузі менеджменту на підприємстві.


1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
1.1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

  1. Сутність та концептуальні основи міжнародних економічних відносин.

  2. Суб'єкти та об'єкти МЕВ в умовах ринку.

  3. Принципи та особливості вивчення МЕВ.

  4. Зовнішні фактори економічного зростання.

  5. Характер та тенденції розвитку МЕВ.


Міжнародні економічні відносини (МЕВ) — одна із форм міжнародних відносин. МЕВ опосередковують здійснення інших форм міжнародних відносин. Наприклад, для нормального функціонування науково-технічних зв’язків між країнами необхідним є міжнародний ринок науково-технічної продукції. Крім того МЕВ — це система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання продуктів, що вийшли за рамки національних кордонів.

Система МЕВ містить у собі механізм відносин між країнами, інтеграційними об'єднаннями, окремими підприємствами (ТНК) з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів і послуг.

Первинна умова розвитку МЕВ – географічна й історична нерівномірність світового розміщення робочої сили, природних ресурсів, капіталів, науково-технічного потенціалу.

Суб'єктами МЕВ є:

1) на мікроекономічному рівні – малі і середні підприємства, фізичні особи, що здійснюють зовнішньоекономічні операції;

2) на макроекономічному рівні – окремі країни (і їхні суб'єкти), інтеграційні об'єднання країн;

3) міжнародні торгові, фінансові, промислові корпорації, інституціональні інвестори (інвестиційні, пенсійні й інші фонди, страхові і трастові компанії);

4) наднаціональний рівень – міжнародні організації.

Залежно від об’єкту МЕВ, вони поділяються на торговельні, валютно-фінансові, виробничі, науково-технічні тощо.

МЕВ між окремими європейськими державами, а також в межах окремих регіонів (Європа — Північна Африка, Європа — Близький Схід та ін.) виникли порівняно давно. Ці відносини були спочатку виключно двосторонніми, вузькорегіональними. Дійсно міжнародними економічні відносини стають з виникненням світового господарства, появи взаємозалежності національних економік.

Ядром сучасних МЕВ виступає міжнародна економічна діяльність економічних суб’єктів, насамперед, підприємств. Діяльність останніх спрямована на отримання певних економічних результатів, передусім прибутку.



Міжнародна економічна діяльність – це цілісна система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, належних до них або утворених ними суб’єктами господарського життя, а також міжнародними організаціями, яка має характерні лише для себе взаємозв’язки, закономірності та реалізує ті специфічні інтереси, які пов'язані з використанням переваг міжнародного співробітництва, поділу праці та факторного розміщення.

Діяльність підприємств на міжнародному ринку здійснюється в таких формах:



  1. експорт та імпорт товарів та послуг;

  2. контрактні, коопераційні угоди (ліцензування, франчайзинг);

  3. господарська діяльність за кордоном (науково-дослідницькі роботі, банківські операції, страхування, підрядне виробництво, оренда);

  4. портфельне і пряме інвестування за кордоном.

На різних етапах розвитку МЕВ одна із форм міжнародної економічної діяльності переважає. На сучасному етапі для багатьох розвинутих країн провідною формою є транснаціональна виробнича діяльність, в основі якої знаходиться закордонна інвестиційна діяльність підприємств.

Відкритою економікою можна назвати національний господарський комплекс, який бере участь в системі міжнародного поділу праці та опосередковує в ході міжнародної кооперації вагому частину сукупного продукту, причому макроекономічна рівновага такого комплексу забезпечується за активної ролі міжнародного сектору.

Характеристики сучасної світової економіки:



  • поглиблений розвиток міжнародного поділу праці - спеціалізації і кооперування виробництва;

  • високий ступінь мобільності факторів виробництва;

  • глобальність міжнародного товарного обміну, капіталопотоків, трудової міграції, інформації;

  • інтернаціоналізація виробництва і капіталу;

  • виникнення і розвиток національних економік відкритого типу, лібералізація зовнішньоекономічних зв'язків;

  • формування світового фінансового ринку, обсяги угод на якому на порядок перевищують оборот товарних ринків;

  • лавиноподібне зростання ринку інформаційних послуг;

  • посилення міждержавного регулювання поточних економічних і валютно-фінансових процесів (МБРР - World Bank, МВФ, ГАТТ (ВТО), країни «Великої сімки» - США, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія, Італія і Канада).


Питання для самоперевірки

  1. Дайте визначення міжнародним економічним відносинам.

  2. Назвіть і охарактеризуйте основних суб'єктів та об'єктів міжнародних економічних відносин.

  3. Дайте визначення категорії «міжнародна економічна діяльність». Назвіть особливості розвитку сучасної міжнародної економічної діяльності.

  4. Назвіть основні принципи вивчення МЕВ.

  5. Які основні тенденції розвитку МЕВ?

  6. Назвіть основні фактори впливу на розвиток МЕВ.

  7. Охарактеризуйте стан сучасної світової економіки.


1.2 МІЖНАРОДНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ КРАЇН

    1. Сутність економічної категорії конкуренції.

    2. Конкурентоспроможність національної економіки.

    3. Цінові та нецінові фактори конкурентоспроможності у відкритій та перехідній економіці.

    4. Торговий баланс, валютний курс і конкурентоспроможність економіки.

Будучи залученою до процесів міжнародного поділу праці, міжнародного усуспільнення виробництва, кожна країна залучається до сфери дії законів конкурентної боротьби, формою прояву яких є міжнародна конкуренція.



Макроекономічні фактори конкурентоспроможності країни:

  • роль держави (ступінь і характер державного регулювання економіки);

  • умови конкуренції (контроль участі на ринках, наявність взаємозалежних корпоративних груп, існування бар’єрів на шляху входу до ринку і виходу з нього);

  • розподіл праці і капіталу;

  • обмінний курс валют;

  • процентну ставку;

  • стан розподілення фондів через урядові організації;

  • ступінь участі у економіці суспільного сектора; рівень соціальної стабільності (суспільний порядок, стан охорони здоров’я, рівень наркоманії та алкоголізму).

Мікроекономічні фактори конкурентоспроможності країни:

  • основні фонди (якість, кількість та ціна впливають на конкурентоспроможність щонайбільше через суму капіталовкладень та їх розподіл по сферах використання, оскільки перш за все це стосується інвестування технологічних нововведень);

  • робочу силу (бажання працювати, навчання персоналу);

  • технологічні можливості (наявність та розвиненість фундаментальних технологій);

  • управління, комунікації та інфраструктуру (обмін інформацією, торгівля, розподіл та постачання деталей та інших компонентів, матеріалів, сировини).

Ключові фактори конкурентоспроможності країни:

  • обсяг інвестицій у нові технології;

  • обсяг інвестицій у “людський капітал”;

  • характер економічного середовища (придатність для виникнення та дифузії нововведень);

  • лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків та розвиток відкритої, заснованої на твердих правилах, багатосторонньої системи міжнародної торгівлі.

Інтегральні показники національної конкурентоспроможності:

  • продуктивність праці, яка відображає можливість країни бути низьковитратним виробником за умов високої заробітної плати;

  • “повну факторну продуктивність” (“total factor productivity”), яка вимірюється кількістю продукції, що було вироблено на одиницю сукупних витрат труда та капіталу.

Конкурентоспроможність товару: характеристики технічні та економічні.

Технічні: параметри призначення, ергономічні, естетичні та нормативні Параметри призначення: класифікаційні, технічної ефективності та конструктивні.

Класифікаційні параметри визначають належність виробу до відповідного класу продукції і є різними для окремих видів товарів. Параметри технічної ефективності характеризують науково-технічний рівень виробів. Конструктивні параметри використовуються для описання основних проектно-конструкторських рішень, які використовувалися при розробці та виробництві товару. Ергономічні параметри характеризують його особливості з точки зору створення оптимальних умов праці. Естетичні параметри виражають естетичність та якість зовнішнього вигляду виробів, особливості його сприйняття споживачем в процесі експлуатації. Нормативні параметри визначають відповідність якісних характеристик товару до існуючих норм права, стандартів та експлуатації, які прийняті у даному суспільстві.

Весь комплекс економічних показників конкурентоспроможності даного товару, пов’язаний з його реалізацією, виробництвом, експлуатацією характеризується виключно ціною споживання.

Додаткові характеристики: організаційні (система знижок, умови платежів та постачання, комплектність поставок, терміни та умови гарантії тощо).

1.3 МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ


  1. Сутність міжнародного поділу праці.

  2. Основні фактори, які впливають на участь країн у міжнародному поділі праці (МПП).

  3. Міжнародна спеціалізація та кооперування виробництва.

  4. Міжнародне виробництво та його тенденції на сучасному етапі.

  5. Сучасні західні теорії розвитку МПП.

Поділ праці - історично визначена система суспільної праці, що складається в результаті якісної диференціації діяльності в процесі розвитку суспільства.

МЕВ вивчають міжнародний поділ праці - спеціалізацію окремих країн (галузей їхнього виробництва) на виробництві визначених видів товарів і послуг для міжнародного обміну.

Основою інтернаціоналізації господарського життя є міжнародний поділ праці (МПП), як обмін між країнами факторами та результатами виробництва у певних кількісних і якісних співвідношеннях. МПП є безпосереднім продовженням суспільного поділу праці за родом діяльності та його просторової диференціації. Формами МПП є міжнародна спеціалізація та кооперація. Вирізняють предметну, подетальну і технологічну спеціалізацію окремих країн, груп країн або регіонів світу.

Таким чином, МПП це взаємопов’язаний процес спеціалізації окремих країн, підприємств та їх об’єднань на виробництві окремих продуктів або їх частин з кооперуванням виробників задля спільного випуску кінцевої продукції.

Історично МПП виникає як система, основним структурним елементом якої були національні господарські комплекси. На початкових стадіях розвитку світогосподарські зв’язки зводились до відносин обігу, перш за все товарного, пізніше — міграції капіталу та робочої сили. Таким чином, міжнаціональні економічні відносини з’явились як похідні, вторинні відносно розвитку суспільного поділу праці всередині країн.



Показниками розвитку МПП є:

  • питома вага експорту в загальному обсязі зробленої продукції;

  • питома вага галузі в загальній вартості експорту;

  • темпи росту галузей експортної спеціалізації в порівнянні з темпами росту всієї промисловості країни.

Сучаснми теоріями розвитку МПП є теорії К.Нувенхузе, Р.Купера і теорія галузевої спеціалізації.
Питання для самоперевірки

  1. Що розуміється під міжнародним поділом праці?

  2. Які фактори впливають на участь країн у МПП?

  3. Назвіть основні показники розвитку МПП.

  4. Охарактеризуйте види міжнародної спеціалізації та кооперації виробнитва.

  5. Які іаснують сучасні теорії розвитку МПП?


1.4 МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ

  1. Міжнародна торгівля в системі МЕВ.

  2. Концепції міжнародної торгівлі.

  3. Фактори зростання міжнародної торгівлі та нерівномірний характер розвитку міжнародної торгівлі.

  4. Міжнародна торгівля послугами, її особливості.

Зовнішня торгівля (ЗТ) є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.

В сучасних умовах у міжнародній торгівлі приймають участь всі суб’єкти світового господарства. В її основі лежить міжнародний поділ праці.

Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що, по-перше, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва. По-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами визначає динаміку міжнародного обміну послугами. По-третє, зростання і поглиблення міжрегіональних та міждержавних взаємозв’язків виступають важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції. По-четверте, міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків.

Показники міжнародної торгівлі. Міжнародну торгівлю характеризує велика кількість показників, які можна систематизувати за наступними ознаками: показники обсягів; показники структури; показники динаміки; показники результатів.

Основними теоріями міжнародної торгівлі є: концепція меркантилізму (ранній меркантилізм – У.Стаффорд, Г.Скаруффі, пізній меркантилізм – Т.Мен, А.Серра, А.Мокрет’єн); теорія абсолютних переваг (Адам Сміт); теорія порівняльних переваг (Давід Рікардо); теорія факторів виробництва (Жан-Батист Сей); “парадокс Леонтьєва” (Василій Леонтьєв); теорія конкурентних переваг (Майкл Портер).

Міжнародна торгівля послугами протягом останніх десятиліть є надзвичайно динамічною сферою розвитку світового господарства. Наприкінці ХХ століття обсяги експорту послугами провідних ринкових країн зростали вдвічі швидше за обсяги товарного експорту. Значною мірою це зумовлювалося подальшою диференціацією попиту й індивідуалізацією потреб як виробництва, так і споживачів у побуті.

Міжнародна природа послуги проявляється або в безпосередньо міжнародному її характері, або в різноманітних економічних наслідках певної комерційної акції, які можуть бути пов'язаними з виникненням різного роду зобов'язань або перспектив щодо подальшого співробітництва різнонаціональних контрагентів.
Питання для самоперевірки


  1. Дайте визначення зовнішньої і міжнародної торгівлі.

  2. Яке місце займає міжнародна торгівля в системі МЕВ?

  3. Визначте основні показники міжнародної торгівлі.

  4. Сформулюйте основні положення концепцій міжнародної торгівлі.

  5. Охарактеризуйте фактори зростання міжнародної торгівлі.

  6. Які особливості міжнародної торгівлі послугами?



1.5 ПРОТИРІЧЧЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВРЕГУЛЮВАННЯ

  1. Чинники виникнення та особливості протиріч у міжнародній торгівлі.

  2. Регулювання міжнародної торгівлі. Роль ГАТТ. Створення ВТО.

  3. Регіональні аспекти міжнародної торгівлі.

Розрізняють такі види державного регулювання міжнародної торгівлі: одностороннє; двостороннє; багатостороннє.

Найважливіше значення в регулюванні торгово-економічних відносин країн світової співдружності має Генеральна угода про тарифи та торгівлю (ГАТТ).

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка