Особливості рефлексивного управління освітнім процесом у дошкільному навчальному закладі Рефлексія дуже великий і потужний «джин», якого спочатку потрібно розбудити, а потім вміло загнати



Сторінка1/4
Дата конвертації13.04.2016
Розмір0.68 Mb.
  1   2   3   4

  1. Особливості рефлексивного управління освітнім процесом

у дошкільному навчальному закладі
Рефлексія дуже великий і потужний «джин», якого спочатку потрібно розбудити, а потім вміло загнати «в глечик» - створити у ДНЗ систему розвитку професійної компетентності вихователів та їх готовності до інноваційної діяльності. Праця ця нелегка, але вдячна.

Особливості педагогічної інноватики в ДНЗ інноваційного типу виглядає слідуючим чином:



  • Під педагогічною інноватикою в ДНЗ інноваційного типу розуміємо вчення про створення педагогічних нововведень, їх оцінка та освоєння педагогічним співтовариством, використання та застосування на практиці.

  • Педагогічна інноватика у ДНЗ інноваційної ного типу - педагогічна дисципліна, що включає сутність, структуру, форми, закономірності інноваційних процесів в дошкільній освіті.

  • Об'єкт педагогічної інноватики в ДНЗ інноваційної типу - процес виникнення, розвитку та впровадження інновацій в дошкільному закладі. Під інноваціями тут ми розуміємо нововведення - цілоспрямовані зміни, які вносять у ДНЗ інноваційного типу нові елементи і які викликають його перехід з одного стану в інший.

  • Предмет педагогічної інноватики в ДНЗ інноваційної типу - система відносин, що виникають у інноваційної діяльності ДНЗ, спрямовані на становлення особистості суб'єктів дошкільної освіти (вихователів, педагогів, дітей, керівників ДНЗ).

  • Інноваційний менеджмент у ДНЗ інноваційного типу - дисципліна, що вивчає питання управління розвитком ДНЗ інноваційного типу на основі управління нововведеннями.

  • Управління освітнім процесом у сучасному ДНЗ - це система цілеспрямованих спеціально організованих впливів на його структурні компоненти і зв'язки між ними, що забезпечують його цілісність, ефективне функціонування та оптимальний розвиток .

Кожен керівник ДНЗ мріє про відповідального, творчого і професійного співробітника, розуміючи, що це дає високі результати. Один з рецептів втілення мрії - рефлексивне управління.

Пріоритетним орієнтиром рефлексивного управління стало організаційне, психологічне та методичне забезпечення для становлення професійно-педагогічної організації вихователя здатного реалізовати цілі особистісно-орієнтованого освіти.

У кінцевому рахунку суть рефлексивного управління зводиться до створення умов для професійного і особистісного саморозвитку вихователя - носія інновацій.

У результаті реалізації рефлексивного управння з'явилися ключові системотворчі фактори, які дають поштовх до подальшого развитку ДНЗ як інноваційного типу:



  • наявність і продуктивну реалізацію інноваційної програми розвитку ДНЗ, яка забезпечує проведення перетворень і зберігання їх результатів;

  • наявність і продуктивну реалізацію інноваційної освітньої програми ДНЗ;

  • наявність і продуктивну реалізацію системи оздоровчо-розвивальної роботи, здоров'єзберігаючого середовища, комплексної цільової програми «Фізична культура і розвиток здоров'я дитини»;

  • наявність і продуктивна реалізація елементів особистої та організаційної систем збалансованих показників ДНЗ інноваційного типу.

У результаті реалізації даної інновації забезпечується стабільність досягнутих результатів, через наявність ключових механізмів рефлексивного управління, що забезпечують розвитку ДНЗ:

  • аналіз - методологічний прийом розкладання цілого на частини, який дозволяє керівнику ДНЗ визначити і оцінити зміст, властивості і особливості об'єкта: виділення об'єкта аналізу; вибір і встановлення критеріїв поділу і зіставлення; вихідні фактори аналізу, підходи, обмеження; алгоритм, етапи, схема аналізу;

  • діагностика: прийом встановлення та визначення ознак і причин деформацій і відхилень ДНЗ як об'єкту від норми, тенденції, задуму, мети і пр.: нормативна база, ознаки відхилень; встановлення відхилень, збоїв, недоліків; визначення причин; передбачення можливих наслідків; комплексна оцінка станів.

  • проектування: розробка нової моделі стану і функціонування ДНЗ як об'єкта:

  • підхід до створення нового;

  • мети управління;

  • розробка моделі;

  • оцінка моделі;

  • умови реалізації проекту;

  • коригування проекту.

Характеристики рефлексивного управління

освітнім процесом:

• орієнтація управління на формування здібностей до самоврядування всіх учасників освітнього процесу;

• прогностичність управління - вміння завідуючої ДНЗ вийти за рамки маніпулятівних дій і прагнення спрогнозувати можливу поведінку взаємодіючих з нею учасників освітнього процесу при реалізації управлінського рішення, у тому числі і приховані від безпосереднього сприйняття аспекти цієї поведінки;

• обумовленість вибору прийомів, способів і засобів управлінських впливів морально-етичними принципами, які є обмежуючими умовами, як у ситуаціях впливу, так і протидії.

Ідея рефлексивного управління освітнім процесом передбачає перетворення традиційної керівної позиції завідуючої ДНЗ і підпорядкованої позиції вихователів і педагогів в особистісно-рівноправні.

Ідея рефлексивного управління реалізована в матрично-рефлексивних моделях управління ДНЗ, які розширюють межі професійно-творчої самоорганізації спеціалістів та їх професійної відповідальності за свою діяльність.

Ці моделі найбільш повно забезпечують реальний простір самоврядування та професійної волі кожного співробітника ДНЗ.

У рамках цих моделей завідуюча ДНЗ займає позицію генератора стратегічних направлень, особи, що стимулює мотиваційну сферу співробітників і координуює їх взаємодію.

У найзагальнішому вигляді квінтесенція праці з визначеної теми можно представити у декілька етапів.

На початковому етапі праця завідуючої полягає у:



  • збір достовірної інформації;

  • аналізу ситуації і можливостей їх зміни;

  • прийняття рішень та стимулювання їх виконання;

  • забезпечення високого рівня освітнього процесу.

Особливу роль в рефлексивному управлінні ДНЗ відіграє рефлексія як «людинознавча» технологія, як спосіб самопізнання, самооцінки, самоаналізу і як педагогічна технологія, що забезпечує активне сприйняття дітьми навчального матеріалу.

Слово «рефлексія» є синонімом таких більш звичних слів, як «зворотний зв'язок», «віддача», «самооцінка і самоаналіз», «взаєморозуміння і взаємодія».

Рефлексія - універсальний метод розвитку свідомості, світогляду, позиції. Професійна рефлексія містить едність:


  • людського: здатності до самовивчення, аналізу причинно-наслідкових зв'язків, реалізації ціннісних критеріїв, роботі над собою;

  • професійного, тобто застосування цієї спроможності до складних умов і обставин професійного буття.

За цих умов рефлексія виступає як:

  • технологія самодіагностики успішності і ефективності;

  • педагогічних дій вихователя;

  • засіб гнучкого реагування на те чи інше педагогічне явище, життєву ситуацію.

Основними умовами оволодіння технологією рефлексії є наступні:

  • бажання вихователя працювати з високою самовіддачею;

  • любов до педагогічної діяльності;

  • вміння «чути» свій внутрішній голос;

  • психологічна готовність до самоаналізу та аналізу своїх дій;

  • наявність відповідальності за результати педагогічної діяльності;

  • прагнення до професіоналізму;

  • певна розвиненість внутрішнього світу (чуйність, витонченність натури, совість ...);

  • знання і розуміння сенсу вербальної і невербальної інформації, одержуваної ззовні.

Етапи рефлексії можуть бути представлені спрощено за наступним алгоритмом:

  • миттєвий сигнал «стоп» в свідомості вихователя, що дозволяє блискавично оцінити ситуацію, реакцію дітей;

  • «запуск» роботи думки:«що я роблю? що в даний момент відбувається? а як треба робити? »;

  • оцінка свого інтелектуального, емоційного стану і стану дітей як партнерів по спілкуванню;

  • інсайт (раптове рішення, несподівана, творча думка: «знаю, як треба ...» або «поки не знаю, але думаю ...»);

  • прийняття рішення (в освітньому процесі - зміна тону і темпу мови, характеру висловлювання, форми роботи, пози, вираз обличчя і очей, жестів);

  • педагогічна імпровізація.

Рефлексія не є відображення у свідомості, а механізм і процес перетворення. Якщо ви вмієте керувати усвідомленням (рефлексією) і усвідомлювати управління усвідомленим персоналом, тоді ваш дошкільний заклад і ваш персонал - працездатна, згуртована і творча команда, що досягає загальних цілей і ефективно працює для саморозвитку, саморозвитку всього закладу та розвитку дитини.

Рефлексивне управління освітнім процесом забезпечується, насамперед, використанням рефлексивних аналітичних методів, які дозволяють включити безпосередніх учасників експерементального процесу у самооцінку, діагностування та формування нових управлінських структур.

У рефлексивному управлінні освітнім процесом передбачається таке переосмислення управлінської діяльності завідуючої ДНЗ, в якому поєднуються п'ять взаємопов'язаних процесів.

1. Перетворення прямих управлінських впливів на партнерську систему пріоритетних зв'язків, які могли б працювати не за миттєвим, а за довгостроковим інтересом, що допомагало б зберігати їх стійкість, тобто привести до системності.

2. Перевтілення завідуючої ДНЗ, а також вихователів в такі ролі, які розширюють і збагачують зовнішні і внутрішні контакти. Як засіб, що забезпечує успішність у таких видах діяльності, ми розглядаємо участь в спеціалізованих рольових іграх, які допомагають персоналу закладу осмислювати себе в нових персоніфікаціях, приміряючи на себе «костюми» різних персонажів (міркування за іншу особу) . Це вчить завідуючу ДНЗ відчувати рольові позиції інших, що дуже важливо при організації зон взаємодії. Девіз таких ігор: «Пізнай інших через себе і себе через інших».

3. Переоцінювання на цій основі своїх обов'язків, можливостей, бажань і прагнень в постійно зміюючихся ситуаціях партнерської взаємодії, де одні виграють, інші програють, а треті залишаються при своїх інтересах. Тут відбувається більш поглиблене розуміння себе; більш коректне розуміння партнерів по діловому спілкуванню; більш чітке розуміння того, як партнери сприймають самих себе, більше відкрите розуміння того, як партнери сприймають тебе самого. Міжособистісні конфлікти виникають саме тому, що співробітники хибно розуміють партнерів в процесі ділового спілкування; не розуміють, як партнери сприймають самих себе, не розуміють, як і чому саме так партнери сприймають їх самих.

4. Переструктурування управлінських відношень завідуючої ДНЗ в нову організацію спільного ділового партнерства за довгостроковими інтересами і кінцевими результатами з делегуванням повноважень «знизу вгору» і «зверху вниз». Це означає створення принципово нових комунікативних мереж, в яких могла б панувати концепція ресурсного управління. Створення комунікативних мереж у ділових іграх, в які занурює керівник закладу, вихователів в багатомірний рефлексивний світ оцінок та самооцінок, а згодом виводить їх на реальне переструктурування умов майбутньої діяльності.

5. Переакцентування завідуючої ДНЗ з однієї системи управлінських цінностей на іншу, яка закріплює новий спосіб мислення і поведінки в його комунікативному просторі та часовому ракурсі. Ця система ціннісних орієнтацій веде завідуючу «зсередини» після її рефлексивного осяяння: «Так більше працювати не можна!»

У рефлексивному управлінні освітнім процесом велике значення ми надаємо рефлексивному аналізу як принципу і як підставі для інноваційної діяльності ДНЗ інноваційного типу.

Найважливішою умовою прояву інноваційного типу у ДНЗ є:


  • по-перше, наявність самої інноваційної освітньої діяльності (діяльності, в якій відбувається вироблення нових цілей, завдань дошкільної освіти);

  • по-друге, наявність спеціально організованої в інноваційному проекті власної рефлексивної аналітико- інноваційної діяльності.

Взагалі слід підкреслити, що поставлена рефлексивна аналітика власної інноваційної діяльності є найважливішою умовою того, щоб інноваційна освітня програма ДНЗ відбулася.

Дзеркало безперервної рефлексивної аналітики - це те, що створює найважливішу опору для здійснення освітньої програми інноваційної діяльності і одночасно те, що є інструментом безперервної корекції і перепрограммування освітньої програми такого типу.

Особливе значення в рефлексивному управлінні більш широким процесом у ДНЗ відіграють:



  • рефлексивна здатність;

  • рефлексивна компетентність;

  • рефлексивна культура.

Під рефлексивними здібностями нами сприймається система таких властивостей, як рефлексивні процеси, стиль, рефлексивне управлінське розуміння, особистісна децентрація, яка забезпечує високі результати в діяльності.

Особливу увагу нами приділяється наступним компонентам рефлексивної педагогічної здатності:



  • уявлення в образі «Я» минулого, теперішнього, майбутнього;

  • експансивність (у сфері професійно-педагогічних якостей);

  • відкритість, активність образу «Я», висока ступінь глибини, обсягом і точності рефлексії;

  • оперативність і точність рефлексивного стилю;

  • здатність до особистісної децентрації.

Рефлексивна компетентність – це рівень професійних якістей особистості, що дозволяє найбільш ефективно і адекватно здійснювати рефлективно-пасивні процеси, що забезпечують процес розвитку і саморозвитку, сприять творчому підходу до професійної діяльності вихователів ДНЗ, досягненню її максимальної ефективності та результативності.

Наше розуміння компетентності та компетенціі:

1. Компетентність - новоутворення суб'єкта діяльності, що формується в процесі професійних підготовки, що представляє собою системний прояв знань, умінь, здібностей та особистісних якостей, що дозволяють успішно вирішувати функціональні задачі, які становлять сутність професійної діяльності.

2. Компетенції - опредмечені в діяльності компетентності працівника; коло питань, в яких хто-небудь добре обізнаний, коло чиїх-небудь повноважень, прав.

3. Компетенції відносяться до діяльності, компетентність характеризує суб'єкта діяльності. Компетентність не протистоїть знанням, умінням, здібностям та особистісним якостям. При визначених умовах знання, вміння, здібності та особиснісні якості можуть розглядатися з позицій професійної компетентності.

Рефлексивна культура вихователів ДНЗ характеризується наступними ознаками:


  • готовність і здатність вихователів творчо осмислювати і долати проблемно-конфліктні ситуації;

  • вміння знаходити нові сенси і цінності;

  • вміння адаптуватися в незвичних міжособистісних відносинах;

  • вміння ставити і вирішувати неординарні практичні та стратегічні цілі.

Особливу увагу ми звертаємо на віру вихователів в можливості дітей.

Дана компетентність є виразом гуманістичної позиції вихователів. Вона відображає основне завдання вихователів - розкривати потенційні можливості дитини.

Дана компетентність визначає позицію вихователів щодо успіхів дітей. Віра в сили і можливості дітей знімає засудливу позицію щодо дитини, свідчить про готовність підтримувати дитину, шукати шляхи і методи, які відстежують успішність її діяльності.

Віра в сили і можливості дитини є відображенням любові до дітей. Інакше можна сказати, що любити дитину, значить вірити в її можливості, створювати умови для розгортання цих сил в навчально-виховній діяльності.

Показники оцінки даної компетентності:



  • вміння створювати ситуацію успіху для дітей;

  • вміти знаходити позитивні сторони у кожної дитини, будувати освітній процес з опорою на ці сторони, підтримувати позитивні сили розвитку;

  • вміти розробляти індивідуально-орієнтовані освітні проекти, спрямовані на реалізацію місії, цілей і завдань ДНЗ.

Особливу увагу ми також звертаємо на інтерес вихователів до внутрішнього світу дітей.

Інтерес до внутрішнього світу дітей передбачає не просто знання їх індивідуальних і вікових особливостей, а й вибудовування всієї діяльності педагогічних кадрів з опорою на індивідуальні особливості дітей.

Дана компетентність визначає всі аспекти педагогічної діяльності.

Показники оцінки даної компетентності:



  • вміння скласти усну та письмову характеристику дитини, яка відображатиме різні аспекти її внутрішнього світу;

  • вміння з'ясувати індивідуальні переваги (індивідуальні потреби), можливості дитини, труднощі, з якими він стикається;

  • вміння побудувати індивідуалізовану освітню програму;

  • вміння показати особистісний сенс навчально-виховного процесу з урахуванням індивідуальних характеристик внутрішнього світу.

Третя компетентність вихователя - це відкритість до прийняття інших позицій, точок зору (неідеологізованого мислення вихователя.)

Відкритість до прийняття інших позицій і точок зору передбачає, що вихователь не вважатиме єдино правильною свою точку зору.

Він цікавиться думкою інших і готовий їх підтримувати у випадках достатньої аргументації.

Педагог готовий гнучко реагувати на висловлювання інших вихователів, включаючи зміну власної позиції.

Показники оцінки даної компетентності:


  • переконаність, що істина може бути не одна;

  • інтерес до думок та позицій інших;

  • вмінні рахуватися з іншою точкою зору в процесі.

Четверта компетентність вихователя - це загальна культура.

Вона визначає характер і стиль педагогічної діяльності.

Показники оцінки даної компетентності:


  • орієнтація в основних сферах морального і духовного життя;

  • знання інтересів дітей;

  • можливість продемонструвати свої досягнення.

П'ята компетентність вихователя - це емоційна стійкість.

Вона визначає характер відносин особливо в ситуаціях конфлікту. Сприяє збереженню об'єктивності оцінки розвитку дітей. Визначає ефективність володіння групою.

Показники оцінки даної компетентності:


  • у важких ситуаціях вихователь зберігає спокій;

  • емоційний конфлікт не впливає на об'єктивність оцінки розвитку дітей;

  • не прагне уникнути емоційно-напружених ситуацій.

Шоста компетентність вихователя - це позитивна спрямованість на педагогічну діяльність, впевненість в собі.

В основі даної компетентності лежить віра у власні сили, власну ефективність.

Вона сприяє позитивним стосункам з колегами і дітьми, визначає позитивну направленность на педагогічну діяльність.

Показники оцінки даної компетентності:



  • усвідомлення цілей і цінностей педагогічної діяльності;

  • позитивний настрій;

  • бажання працювати;

  • висока професійна самооцінка.



  1. Рефлексивні моделі управління методичною роботою

у ДНЗ на діагностичній основі

У ході експериментальної роботи нами розроблено декілька рефлексивних моделей.

Першою в низці цих моделей варто зазначити рефлексивну модель управління методичною роботою в ДНЗ на діагностичній основі.

Дана модель дозволяє оптимізувати освітній процес, так як припускає детальне вивчення потреб дітей і батьків, можливостей педагогічного колективу і кожного вихователя.

Розроблена структура підготовки має наступний вигляд.

Підготовка вихователів до експериментальної роботи щодо реалізації освітньої програми буде найбільш ефективною при дотриманні наступних умов:



  • побудова її за цільовими дидактичним циклам:

• орієнтовному;

• діагностично-конструктивного;

• навчально-корекційного;

• узагальнюючого;



  • визначення загальних і особистих цілей кожного етапу підготовки і шляхів їх досягнення самими вихователями;

  • спрямованість навчання в кожному дидактичному циклі на самостійне творче створення і реалізацію діагностичного проекту кожним учасником підготовки;

  • засвоєння кожним вихователем різних способів вирішення важливих проблем методичної роботи за допомогою:

Схема 1


Структура ретренінга вихователів


Організація взаємодії керівника і підготовки всіх її учасників, орієнтація в сучасних проблемах управління методичної роботою в ДНЗ на діагностичній основі (визначення проблем), аналіз проблем.




Вибір проблем для вирішення







Аналіз цільових завдань підготовки до управління методичною роботою на діагностичній основі з позицій теорії управління освітою, методологіі педагогічного діагностіровання.

Діагностика

вихователів





Розуміння завдань і змісту підготовки на особистому рівні; вибір мети діагностичного проекту





Визначення загальних і конкретизированих індивідуальних цілей підготовки, способів подання результатів.






Конструювання індивідуальних програм навчання: вибір стратегії підготовки.





Конструювання змісту: виділення теорії та необхідної інформації для вивчення.



Продовження схеми






Спільне визначення видів і форм організації взаємодії в процесі підготовки





  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка