Особистісна зрілість майбутнього вчителя як передумова його успішної професійної діяльності



Скачати 49.48 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір49.48 Kb.
О.В.Темрук

НПУ імені М.П.Драгоманова



Особистісна зрілість майбутнього вчителя

як передумова його успішної професійної діяльності
Загальновідомо, що для успішного здійснення навчально-виховного процесу учитель має володіти не тільки необхідними знаннями, уміннями, навичками, а й розвиненими особистісними якостями, тому у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя, поряд з оволодінням студентами інформаційним багажем, чільне місце займає особистісне зростання майбутнього спеціаліста.

Важливим аспектом особистісного зростання майбутнього вчителя є розвиток його особистісної зрілості, оскільки професія вчителя належить до професій типу “людина-людина”, “в яких особистісна зрілість є головною і неодмінною умовою успішного професійного становлення” 5. Водночас, характер професійного розвитку зазнає впливу з боку особистості: зріла особистість спрямовує свої професійні орієнтації в тому напрямку, в якому буде можливий поступальний розвиток особистості (а не тільки професійний успіх або адаптація до соціуму). Зріла особистість може не тільки запропонувати новий тип професіонала, а й відстоювати його, що є запорукою досягнення особистістю вищого рівня професіоналізму 5. Таким чином, однією із провідних характеристик особистості майбутнього вчителя, що забезпечує його професійне зростання та успішність як спеціаліста, є високий рівень розвитку особистісної зрілості, яка характеризується активною участю у житті суспільства, розвиненим почуттям відповідальності, потребою у піклуванні про інших людей, здатністю до ефективного використання своїх знань та здібностей, до психологічної близькості з іншою людиною, до конструктивного вирішення різних життєвих проблем на шляху до найповнішої самореалізації 4.


Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчує, що проблема особистісної зрілості майбутнього вчителя окреслюється у досить обмеженій кількості наукових робіт 2, 3, 6.

Особистісна зрілість майбутнього вчителя, за визначенням Г.Ю.Кравець, - це комплексна характеристика особистості майбутнього спеціаліста, яка забезпечує свідоме прийняття студентом професійно значущих цінностей та його прагнення реалізувати себе у процесі професійної підготовки. Особистісна зрілість майбутнього спеціаліста є результатом засвоєння соціально-культурних норм в умовах творчої взаємодії викладачів і студентів у навчально-виховному процесі вузу і виступає у майбутньому фактором професійного становлення особистості 2.

На тісний взаємозв’язок особистісної зрілості та ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя вказує Н.П.Максимчук 3, оскільки за ступенем сформованості ієрархічної структури ціннісних орієнтацій можна судити про рівень особистісної зрілості. Особливості системи ціннісних орієнтацій особистості кожного студента зумовлені впливом об’єктивних і суб’єктивних чинників. У процесі оволодіння майбутньою спеціальністю більшої уваги набувають цінності, що пов’язані з професійною діяльністю, активним діяльним життям та міжособовим стосунками з друзями та в сім’ї.

Особистісна зрілість, самооцінка та рівень самоактуалізації, за Ю.В.Уваровою, визначають стильові особливості спілкування майбутніх педагогів 6. Результати дослідження дозволяють авторові стверджувати, що більш ефективному стилю міжособистісного спілкування – домінантно-дружелюбному, що гармонійно поєднує вимогливість, уміння відстояти свою думку із дружелюбним ставленням, щирістю та відкритістю, - відповідають вищі показники особистісної зрілості та рівня самоактуалізації та адекватно висока самооцінка.

Проте, аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчує відсутність спеціальних досліджень розвитку особистісної зрілості майбутніх учителів у процесі їх професійної підготовки. Завданням нашого дослідження стало виявлення особливостей сформованості на початковому етапі навчання та динаміки розвитку особистісної зрілості майбутніх педагогів під час навчання у вищому навчальному закладі.

З цією метою ми використали “Тест-опитувальник особистісної зрілості” Ю.З.Гільбуха 1. Вказаний опитувальник дозволяє охарактеризувати особистісну зрілість за чотирма рівнями: дуже високий, високий, задовільний та незадовільний.

Структурними компонентами особистісної зрілості Ю.З.Гільбух вважає: мотивацію досягнення; ставлення до свого Я (Я-концепція); почуття громадянського обов’язку; життєву установку; здатність до психологічної близькості з іншими людьми 1.

Опитування проводилося серед 194 студентів І та V курсів різних інститутів НПУ імені М.П.Драгоманова.

Результати дослідження показали, що більшість студентів педагогічного ВНЗ мають на початковому етапі навчання у вищому навчальному закладі незадовільний (33,3%) та задовільний (54,6%) рівні особистісної зрілості і ці показники впродовж навчання практично не змінюються. Аналіз динаміки особистісної зрілості майбутнього вчителя за окремими шкалами свідчить про те, що деякі з них впродовж п’яти років навчання у вузі практично не набувають змін (почуття громадянського обов’язку, життєва установка), інші – навіть дещо знижуються (загальний рівень особистісної зрілості, мотивація досягнення, ставлення до свого Я (Я-концепція), здатність до психологічної близькості з іншими людьми). Встановлений факт не є задовільним з огляду якості підготовки спеціаліста та свідчить про необхідність цілеспрямованого впливу у процесі професійної підготовки.

Ефективним засобом розвитку особистісної зрілості є соціально-психологічний тренінг, який дозволяє удосконалити ті параметри особистісної зрілості, які об’єктивно піддаються формуванню за відносно короткий проміжок часу та є професійно-значущими для особистості майбутнього педагога (ставлення до свого Я, життєва установка, здатність до психологічної близькості з іншими людьми), і формувати професійно-педагогічну спрямованість. «Тренінг особистісної зрілості» має проводитись за напрямками роботи з розвитку особистісної зрілості майбутніх учителів, які мають бути спрямовані на формування адекватної самооцінки, позитивного ставлення до себе, розвиток емпатії, формування довіри, розширення ціннісних орієнтацій, розвиток педагогічних здібностей.



Водночас, подальшого вивчення потребують питання щодо гендерних відмінностей особистісної зрілості майбутніх учителів, зв’язок особистісної зрілості майбутніх учителів із іншими особистісними характеристиками, виявлення значущості різних чинників у становленні особистісної зрілості фахівця.
Література

  1. Гильбух Ю.З. (ред.) Тест-опросник личностной зрелости. - К.: Научно-практический центр «Психодиагностика и дифференцированное обучение», 1994. - 23 с.

  2. Кравець Г.Ю. Педагогические условия проявления личностной зрелости студентов в учебно-воспитальном процессе вуза: Дис.…кандид.пед.н.: 13.00.01. – Иркутск: ГОУ ВПО «Иркутский государственный педагогический универсиет», 2005. – 182 с.

  3. Максимчук Н.П. Психологічні особливості становлення ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя у процесі професійної підготовки: Дис. … канд.психол. н. – К., 2000. – 221 с.

  4. Психологический словарь / Под общ. релд. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат. – 494 с.

  5. Психологія праці та професійної підготовки особистості: навч. Посіб. / За ред.. П.С.Перепелиці, В.В.Рибалки. – Хмельницький: ТУП, 2001. – 330 с.

  6. Уварова Ю.В. Особистісні детермінанти стильових особливостей педагогічного спілкування майбутніх педагогів. – Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. – Серія 12: Психологія. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 20005. – Вип. 3(27).


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка