Організація самоосвітньої діяльності вчителя



Скачати 109.97 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір109.97 Kb.
Організація самоосвітньої діяльності вчителя

 

Вчитель готується до гарного уроку все життя. Така духовна



й філософська основа професії й технології нашої праці: щоб 

дати учневі іскорку знань, вчителеві необхідно вбрати ціле 

море світла.

                В.А.Сухомлинський

 

Головна мета сучасної системи освіти - знайти, підтримати, розвити людину в людині, закласти в ній механізми самореалізації, саморозвитку, саморегуляції, самовиховання, самоосвіти, допомогти людині жити в злагоді й спокою з іншими людьми, природою, культурою. 



Для організації самоосвітньої діяльності учнів учитель повинен постійно вдосконалюватися, повинен бути творчою особистістю, здатної думати по-новому, самостійно ставити перед собою мету й завдання, пропонувати нестандартні рішення, що має не тільки здатність, але й потребу саморозвиватися .

Отже, першорядним є питання про самоосвіту вчителя, про його безперервну післядипломну освіту.

На мій погляд, головні мотиви самоосвіти вчителі - це:

   бажання вдосконалювати свою педагогічну майстерність (наприклад, підготовка учнів до міських і обласних олімпіад);

   поглиблення знань із питань, які викликають інтерес (наприклад, вивчення методики рішення олімпіадних завдань);

   теоретичне осмислення й узагальнення передового педагогічного досвіду по обраній проблемі.

Керуючись цими мотивами,  щорічно складаю індивідуальний план самоосвіти:

Вересень

1. Самоаналіз професійної діяльності.

2. Визначення ступеня розриву між реальним рівнем компетентності й вимогами суспільства до рівня підготовки педагогічних кадрів.

3. Вибір теми самоосвіти.

4. Планування форм роботи:

     а) формування педагогічної проблеми;

     б) аналіз літератури по обраній темі;

     в) аналіз досвіду впровадження результатів дослідження обраної  теми в практику.

5. Виявлення учнів, що цікавляться математикою й підготовка до олімпіади.

Жовтень - квітень

1. Осмислення, узагальнення вивченої літератури.

2. Експериментальна перевірка нових, власних ідей.

3. Відвідування відкритих уроків, семінарів.

4. Самоконтроль ефективності власної діяльності.

Травень

1. Аналіз виконання поставлених завдань.

2. Самооцінка, визначення перспектив впровадження отриманих знань.

Протягом навчального року

     Підвищення ефективності навчальної діяльності учнів при навчанні математиці:

  - робота з формування математичних понять;

  - мотивація стійкого інтересу до навчання;

  - практична спрямованість навчання.

      Ознайомлення з новими технологіями викладання математики.

      Підвищення інтересу до вивчення предмета математики в учнів.

      Моніторинг якості знань учнів.

      Вивчення статей у періодичних виданнях.

Здійснюючи реалізацію індивідуального плану,  вирішую питання самоосвіти у двох формах:

-                    індивідуальної – робота з різними джерелами інформації, її пошук в Інтернеті, відвідування бібліотек, методичних кабінетів;

-                     колективної – проходження курсів підвищення кваліфікації при ОблІППО, участь в  обласних семінарах «Шляхи забезпечення самоосвітньої діяльності школярів на уроках математики», «Актуальні проблеми математичної освіти», «Моніторинг якості математичної освіти»; робота в обласній творчій групі по  проблемі: «Розробка матеріалів для складання учбово-комп'ютерних програм по математиці» при Донецьком обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, участь у створенні збірників для тематичного оцінювання по математиці в 5-11 класах; підготовка дітей до обласних і міжнародних математичних конкурсів «Золотий ключик», «Кенгуру», «Колосок», дає підживлення для організації самоосвіти вчителя.

Методичне об'єднання вчителів математики -давно сформована форма колективної роботи однодумців по вдосконалюванню науково-теоретичної й методичної підготовки педагогів.

Як керівник міського методичного об'єднання вчителів математики, хочу відзначити, що методична робота об'єднання починається з аналізу результатів діяльності вчителів математики за минулий навчальний рік і планується з урахуванням діагностичних анкет. Залежно від цього визначається напрямок самоосвіти кожного вчителя з обліком їхніх типових утруднень, планується методична робота вчителів математики на навчальний рік. Діяльність МО різноманітна: проведення відкритих уроків, їхній самоаналіз і аналіз, конструювання й захист конспектів уроків, ділові ігри, суспільні огляди діяльності й звіти вчителів, огляд літератури, презентація ідей, методичні консультації по окремій темі, розробка й захист програми власної діяльності по якому-небудь питанню, обговорення контрольних робіт.  На базі МО створена й  працює творча група «Асоціація математичних змагань», метою діяльності якої є ріст професійної майстерності колективу вчителів, його творчого потенціалу.

Традицією МО стало проведення міської олімпіади вчителів математики, мети й завдання якої:

        розвиток масової педагогічної творчості вчителів математики;

        підвищення майстерності вчителів математики, удосконалювання вмінь і навичок педагогів за рішенням олимпиадных завдань;

        пропаганда й поширення педагогічного досвіду кращих учителів математики.

Думаю, що робота в системі самоосвітньої діяльності вчителів буде вдосконалюватися й здобувати нові форми, тому що тільки займаючись самоосвітою, учитель здатний організувати й розвивати самоосвітню діяльність учнів.

 

Удосконалення рівня професійної компетентності – один з основних напрямків реформування системи освіти. Головні нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України свідчать:



  • «Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру». (Закон України «Про освіту»)

  • «Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти». (Національна доктрина розвитку освіти)

Сучасна педагогіка має потребу у висококваліфікованих спеціалістах, які здатні творчо підходити до організації навчально-виховного процесу та досягати високих якісних результатів. Виходячи з цього, головними завданнями методичних служб стали питання стимулювання самоосвіти й саморозвитку педагогічних кадрів та надання своєчасної методичної допомоги з даного напрямку. Основним напрямком удосконалення рівня професійної компетентності вчителів є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності.

Аналіз планів самоосвітньої діяльності вчителів свідчить, що більша частина педагогів не мають системи планування, зорієнтованої на досягнення кінцевих якісних результатів.

Таким чином, можна зробити висновок, що виникає потреба в досконалій організації та управлінні самоосвітньою діяльністю педагогів. Педагогічні працівники повинні бути здатні до постійного самовдосконалення, орієнтованого на відповідність вимогам сьогодення. Визначені завдання вирішуються через систему методичної роботи. Завдяки моніторингу особистої педагогічної діяльності відбувається накопичення інформації про рівень якості самоосвіти педагога. Таким чином, у кожного педагога з'являється можливість прогнозувати та моделювати особистий розвиток, забезпечуючи безперервне професійне зростання.

Самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів.

Самоосвіта вчителя є основною формою підвищення професійної педагогічної компетентності, яка складається з удосконалення знань та узагальнення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої самоосвітньої роботи.

Механізм самоосвіти – це самоформатування. Самоосвіта – це усвідомлений рух від:



Н.В. Бухлова пропонує розглядати самоосвітню діяльність як сукупність декількох «само-»:  самооцінка – вміння оцінювати свої можливості;  самооблік – вміння брати до уваги наявність своїх якостей;  самовизначення – вміння вибирати своє місце в житті, у суспільстві, усвідомити свої інтереси;  самоорганізація – вміння знайти джерело пізнання й адекватні своїм можливостям форми самоосвіти, планувати, організовувати робоче місце та діяльність;  самореалізація – реалізація особистістю своїх можливостей;  самокритичність – вміння критично оцінювати переваги та недоліки власної роботи;  самоконтроль – здатність контролювати свою діяльність;  саморозвиток – результат самоосвіти. Принципи самоосвіти вчителя 1. Принцип цілісності (системність самоосвітньої діяльності). 2. Принцип діяльності (практична спрямованість роботи). 3. Принцип мобільності (відповідність змісту самоосвіти рівню професійної компетентності). 4. Принцип самореалізації (впровадження в життя своїх внутрішніх можливостей та здібностей). 5. Принцип самоорганізації (здатність особистості раціонально організовувати свою діяльність).



Основні компоненти самоосвітньої діяльності 

Стартовий інтелектуальний потенціал – певний обсяг знань, умінь та навичок набутих вчителем. При постійному саморозвитку вчителя постійно удосконалюється рівень інтелектуальної компетентності вчителя, а саме:  стан науково-теоретичної підготовки;  стан психолого-педагогічної підготовки;  стан методичної підготовки;  стан технологічної підготовки.

Під мотивацією формування безперервної самоосвіти розуміють сукупність внутрішніх та зовнішніх сил, які збуджують педагога до діяльності та надають певного смислу. Мотиви формування безперервної освіти дуже різноманітні. Серед них частіше зустрічаються:  прагнення до постійного самовдосконалення;  прагнення до самовираження;  прагнення до самореалізації та самоствердження особистості;  професійне зростання;  розширення кругозору;  підвищення рівня розвитку усіх видів компетентностей;  наявність пізнавальної зацікавленості;  створення позитивного іміджу серед учнів, батьків, колег;  підвищення кваліфікаційної категорії під час атестації;  підвищення особистого рейтингу на різних рівнях підпорядкування.

Навички самостійного оволодіння знаннями – це навички, набуті людиною на підставі власних психофізіологічних особливостей та удосконалені у процесі життєдіяльності: читання; слухання; спостереження; експеримент.

Уміння розумової діяльності: чуттєве пізнання; техніка мислення; вибір проблем та шляхів рішення.

Уміння самоорганізації пізнавальної діяльності – це вибір джерел пізнання: вибір форм самоосвіти; планування; організація робочого місця; самоорганізація; самоаналіз; самоконтроль.

Основним із засобів підвищення професійної компетентності вчителя може бути програма педагогічного самоменеджменту на підставі рефлексії особистісної діяльності та моніторингу профзростання. Головною метою програми є всебічний розвиток особистості педагога для подальшого забезпечення оптимальних умов для навчання та виховання учнів.

Основні завдання програми:

1. Виявлення особистісного рівня професійної компетенції на підставі самодіагностики. 2. Раціональне планування самоосвітньої діяльності з урахуванням основних напрямків розвитку освіти. 3. Досконала організація самоосвітньої діяльності та участь у різноманітних формах методичної роботи. 4. Проведення моніторингу професійного зростання. 5. Узагальнення досвіду роботи за результатами роботи над самоосвітньою темою.

Прогнозовані очікувані результати: 1. Розвиток усіх типів рефлексії. 2. Підвищення загального рівня професійної майстерності вчителя. 2.1. Підвищення рівня професійної підготовки. 2.2. Покращення усіх видів педагогічної компетентності: інтелектуальної, психологічної, управлінської, мотиваційної, комунікативної, проективної, дидактичної, методичної. 2.3. Моделювання особистого перспективного досвіду роботи. 3. Підвищення рівня організації навчально-виховного процесу. 3.1. Створення соціально-психологічних умов для становлення особистості кожного учня 3.2. Підвищення якості знань, умінь та навичок учнів. 3.3. Розвиток інтересу до предмета. 3.4. Підвищення вихованості учнів.

При здійсненні самоосвіти важливим стає використання комплексного підходу на кожному етапі самоосвітньої діяльності.

Модель самоосвітньої діяльності вчителя на підставі рефлексії особистісної діяльності передбачає наступні блоки та етапи реалізації самоосвітньої теми.

Таблицю етапів реалізації самоосвітньої теми можна переглянути на сайті Запорізького інформаційно-аналітичного методичного центру за посиланням [1]

Система самоосвітньої роботи педагога передбачає: поточне та перспективне планування; відбір раціональних форм та засобів засвоєння і збереження інформації; оволодіння методикою аналізу та засобами узагальнення свого й колективного педагогічного досвіду; поступове оволодіння методами дослідницької та експериментальної діяльності.

Найбільш поширеними формами презентації досвіду роботи вчителя є портфоліо або творчий звіт.

Портфолио – форма атестації, піч час якої педагог надає матеріали, що підтверджують його професійність, у вигляді структурованого накопичувального документу (папка досягнень). Портфоліо може бути надане в паперовому вигляді, на електронних носіях (мультимедійні презентації) та ін.

Портфоліо вчителя включає:

1. Загальні відомості про вчителя (ПІБ; рік народження; освіта, який навчальний заклад і коли закінчив; спеціальність; стаж роботи; кваліфікаційна категорія; копії документів, які засвідчують прожодження курсів, наявність вчених і почесних звань і ступенів; інформація про державні, міські, обласні та районні нагороди, заохочення; інші документи на розсуд вчителя). 2. Відомості про роботу (які предмети викладає; класне керівництво; завідування кабінетом; додаткові освітні послуги). 3. Відомості про підвищення кваліфікації (участь в районній, міській методичній роботі; участь в роботі шкільних методичних структур; тема самоосвіти; форми надання її результатів: конспекти уроків, проекти, дидактичні матеріали та інші методичні розробки вчителя). 4. Результати освітньої діяльності (показники якості знань учнів за останні 3 роки; результати моніторингових досліджень). 5. Позаурочна діяльність з предмета (перелік творчих робіт, проектів учнів; відомості про переможців олімпіад, конкурсів, змагань; сценарії позакласних заходів, фото і відеоматеріали проведених заходів). 6. Досвід роботи вчителя, узагальнений на рівнях освітнього закладу; району; міста; області. 7. Участь у суспільному житті школи, району, міста. 8. Науково-методична діяльність. Проведення науково-дослідницької роботи. Результати роботи. 9. Участь у професійних конкурсах різних рівнів, результати. Портфоліо збирається самим педагогом за безпосередньою участю заступника директора школи за весь час роботи вчителя в даному закладі освіти.



Творчий звіт – це форма атестації, під час якої педагогічний працівник презентує цілісну систему своєї роботи, яка дозволяє оптимально вирішувати педагогічні, психологічні та соціальні проблеми. Може міститися в доповідях, презентаціях різних методичних розробок по своїй педагогічній діяльності (науковій, практичній), що претендує на новизну, оригінальність за своєю суттю і формою, а також її результатах, що ілюструють діяльність педагогів-новаторів. Презентуються методичні розробки вчителя, що забезпечують навчально-виховний процес з предмету: робочі програми курсів (спецкурсів); календарно-тематичне планування; конспекти уроків; контрольно-вимірювальні матеріали; наочні посібники та дидактичні матеріали; творчі завдання для учнів; матеріали виступів, публікацій, відгуки. Додаються роботи учнів, що висвітлюють систему роботи вчителя (робочі зошити; зошити для контрольних робіт; творчі роботи; матеріали позаурочних занять з предмета; матеріали, що підтверджують участь в олімпіадах, конкурсах, змаганнях; матеріали виступів учнів на семінарах, конференціях; науково-дослідницькі роботи і проекти учнів.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка