Організація роботи учнів у малих групах



Скачати 67.95 Kb.
Дата конвертації13.09.2017
Розмір67.95 Kb.
Організація роботи учнів у малих групах

1. Якщо у Вас чи у учнів не було досвіду роботи в малих групах, можна організувати спочатку роботу в парах. Коли учні навчаться працювати в парі, переходьте до роботи в групі, що складається з трьох учнів, а вже потім спробуйте організувати роботу груп з 5-7 учнів.

2. Маленькі групи більш ефективні, оскільки їх можна швидше організувати, вони швидше виконують завдання та надають кожному учневі більше можливостей зробити свій внесок у загальну роботу групи, але такі групи бувають іноді замалі для продуктивного обміну думками.

Треба пам’ятати: чим більше утворено груп, тим більше часу знадобиться для представлення результатів групової роботи.

3. Зі збільшенням розміру групи збільшується рівень набуття спроможності, досвіду та навичок, але й збільшується ймовірність появи «сачків». Якщо не розвинені навички групової роботи, то при збільшенні групи підвищується ймовірність дезорганізованої поведінки. Оптимальною за кількістю вважається така група, яка надає можливості активізувати всіх учасників.

Кількість учнів в малої групі залежить від загальної кількості їх у навчальній групі, характеру й обсягу знань, що опрацьовуються, наявності необхідних матеріалів, часу, відведеного на виконання роботи. Вона обумовлюється наданням кожному учневі можливості зробити чітко визначений внесок у виконання завдання. Оптимальною вважають групу з 5 осіб тому, що при меншій кількості учням важко різнобічно розглянути проблему, а при більшій – складно врахувати, яку саме роботу виконав кожний учень. Група повинна бути достатньо велика для продуктивного обміну думками і достатньо мала для того, щоб активізувати всіх учасників. Непарність групи забезпечує вихід з тупика шляхом голосування.

4. Групи з різнорідним складом включають учнів різної успішності (сильних, середніх і слабких), різної статі, різного віку. У різнорідних групах стимулюються творче мислення і обмін ідеями. У таких групах встановлюються більш конструктивні стосунки між учасниками, за умови правильного підбору лідера.

5. Групи з однорідним складом формуються з учнів приблизно однакового рівня успішності (наприклад, група тільки сильних учнів, група тільки середніх або слабких). Цей варіант дозволяє використовувати диференційовані за складністю завдання для кожної групи.

6. Способи об’єднання учнів у групи:

  • авторитарний (здійснюється педагогом);


  • за бажанням учнів;


  • поєднання учнів, що сидять поруч;


  • довільний (учні розраховуються «на перший-другий...», проводиться жеребкування, за допомогою різнобарвних карток чи якихось предметів).


7. Розподіл ролей в середині групи:

лідер, секретар, доповідач, генератор ідей.

Ролі визначаються учнями самостійно, але в якійсь групі або в якийсь момент педагог може призначити на роль.

8. Збереження стабільного складу групи протягом тривалого часу сприяє досягненню учнями майстерності в груповій роботі, високого рівня співпраці. Але через місяць-півтора інтенсивної групової роботи психологи радять змінити склад малих груп щоб уникнути конфронтації між учнями різних малих груп та втоми членів групи один від одного.

За новим розподілом ролей в іншій групі учні мають змогу проявити себе по-новому.

9. Необхідно навчати учнів колективній роботі в групах і контролювати їхню роботу. Педагог повинен слідкувати за внутрішньо груповою взаємодією, допомагати вирішувати виникаючі в групі проблеми, спрямовувати дії учнів на розвиток умінь, необхідних для ефективної роботи в малій групі. Не слід сподіватися, що учні зможуть добре працювати в групі без допомоги педагога.

10. Одним із способів проаналізувати індивідуальну поведінку членів групи є призначення “спостерігачів ”.

“Спостерігачі мають відзначати:

- ознаки домінуючої поведінки в малій групі;

- розподіл обов’язків і їх виконання членами малої групи;

- як лідер групи справляється з проблемами, які виникають у ході роботи.


Пам’ятка 1. Як працювати в малих групах

Робота в малих групах дасть змогу вам набути навичок спілкування та співпраці.

Після того як ви об’єдналися у малі групи й отримали завдання, ваша група за вказаний педагогом час повинна виконати це завдання та представити результати своєї роботи.

Правила роботи в малих групах:

1. Швидко розподіліть ролі в групах: визначте, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем.

Головуючий (спікер):

- зачитує завдання групи;

- організовує порядок виконання;

- пропонує учасникам висловитись по черзі;

- заохочує групу до роботи;

- підбиває підсумки роботи;

Секретар:

- веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;

- як член групи має бути готовим висловити думку групи при підбитті підсумків або допомогти доповідачеві;

Посередник:

- стежить за часом;

- заохочує групу до роботи.

Доповідач:

- чітко висловлює думку, до якої дійшла група;

- доповідає про результати групи.

2. Починайте висловлювати спочатку за бажанням, а потім по черзі.

3. Дотримуйтесь правил активного слухання, головне – не перебивайте одне одного.

4. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.

5. Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

6. Намагайтесь дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка і вона має право на існування.

Пам’ятка 2. Аналіз конкретних ситуацій

Однією з форм роботи на уроках є аналіз ситуації, реального випадку.

Для розбору певної ситуації вам необхідно звертати увагу на основні моменти:



Якими є факти: Що відбулося? Де і коли? Хто є учасником ситуації? Які факти є важливими? Які другорядними? Що в описі є фактами, а що думками, оцінками тощо?

У чому проблема ситуації: У чому полягає конфлікт? Яке питання нам треба вирішити, розв’язуючи ситуацію? У чому інтереси кожної з сторін? Чому вони суперечливі?

Якими можуть бути аргументи: Які аргументи можуть бути наведені на захист позиції кожної зі сторін? На які документи, інформацію ми можемо спиратися, захищаючи ту чи іншу позицію?

У чому полягає рішення: Яким буде розв’язання ситуації? Чому саме таким? На що ми спираємось, обираючи таке рішення? Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи існують інші шляхи розв’язання?

Пам’ятка 3. Розігрування ситуації по ролях (рольова гра, імітація)

Мета розігрування ситуації в ролях – визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом „гри ”, виконання „ролі ”, яка є близькою до реальної життєвої ситуації. Вона допомагає навчитися через досвід та почуття.

Рольова гра імітує реальність шляхом „проживання ситуації у ролі ”, яка вам дісталась, та надає можливість діяти „як насправді ”. Ви можете поводитись і розігрувати роль, моделюючи свою реальну поведінку, якщо це ситуація, в яких ви вже побували.

Якщо ви берете участь у рольовій грі, ви маєте:

- чітко дотримуватись своєї ролі;

- намагатися слухати партнерів та педагога;

- не коментувати діяльність інших, перебуваючи в ролі;

- намагайтесь поставитись до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації, в яку ви потрапили;

- вийти з ролі по закінченні сценки;

- брати участь в її аналізі.

Пам’ятка 4. Коло ідей

Порядок проведення:

- педагог ставить питання та пропонує обговорити його в малих групах;

- після того, як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє лише один аспект проблеми, яку ви обговорювали;

- групи висловлюються по черзі, поки не буде вичерпано всі відповіді;

- під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей;

- коли всі ідеї з вирішення проблеми висловлені, можна звернутися до розгляду проблеми в цілому та підбити підсумки роботи.


Пам’ятка 5. Мозковий штурм


Це – ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.

Педагог на уроці називає проблему, яку треба розв’язати, та запрошує вас взяти участь в її обговоренні шляхом колективного обдумування –мозкового штурму, який організовується за такими етапами:

1. Обрана вами проблема або проблемне питання записується на дошці або на папері, щоб під час роботи цей запис був перед очима.

2. Всі учасники штурму, думаючи про проблему, висувають ідеї щодо її розв’язання. Ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними.

3. Учень записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.

4. Коли всі присутні вважатимуть кількість поданих ідей достатньою, їх висування припиняється.

5. Після того, як майже всі ідеї зібрано, їх групують, аналізують, розвивають групою.

6. Вибирають ті ідеї, що на думку групи, допоможуть вирішенню поставленої проблеми.

Правила поведінки під час „мозкового штурму ”:

- намагайтесь зібрати якомога більше ідей щодо вирішення задачі або проблеми;

- заставте працювати свою уяву: не відкидайте ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;

- можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;

- не обговорюйте, не критикуйте висловлення інших, не намагайтеся давати оцінку запропонованим ідеям.


Пам’ятка 6. Мікрофон

„Мікрофон надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:

- говорити має тільки той, у кого «мікрофон» (ручка, фломастер, маркер тощо);

- подані відповіді не коментуються і не оцінюються;

- коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.

У ваших виступах, якщо це можливо, використовуйте:

  • думку експертів,


  • статистичні та наукові дані,


  • закони України,


  • інші допоміжні матеріали (речові докази, газетні статті, думки інших учнів тощо)


Пам’ятка 7. Займи позицію


Такий вид діяльності допоможе вам з’ясувати, які позиції та думки можуть існувати щодо дискусійного питання. Кожному надається можливість висловитися та продемонструвати різні думки по темі. Обґрунтовуючи свою позицію, необхідно знайти найбільш переконливі аргументи. Треба уважно вислухати інших та порівняти їх аргументи з вашими. Якщо вас переконали, ви можете перейти на іншу позицію в будь-який час та дати оцінку висловлюванням інших учнів.

Порядок проведення:

  • педагог називає тему та пропонує висловити свою думку з дискусійного питання;


  • вам потрібно стати біля того плакату («так», «ні», «не знаю»), який відповідає вашій позиції;


  • підготуйтесь до обґрунтування своєї позиції, чому саме її ви обрали: самостійно або в групі своїх однодумців підберіть декілька найбільш сильних аргументів, які можуть переконати інших в вашій правоті; висловите свої аргументи, застосувавши метод «ПРЕС»;


  • уважно вислухайте позиції та аргументи інших;


  • якщо після обговорення дискусійного питання, ваша точка зору змінилася, то ви можете перейти до іншого плакату та пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка