Оприлюднено проект Порядку контролю за досягненням граничного обсягу доходу фізособами платниками єдиного податку для застосування рро



Скачати 215.93 Kb.
Дата конвертації25.04.2016
Розмір215.93 Kb.
Для розміщення на сайтах та в ЗМІ
Оприлюднено проект Порядку контролю за досягненням граничного обсягу доходу фізособами - платниками єдиного податку для застосування РРО
На офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднено Проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами - підприємцями) обсягу доходу відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України».

Порядок розроблено згідно із прийнятим Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01.07.2015 р. № 569-VIII із метою визначення єдиного механізму здійснення органами доходів і зборів заходів із метою контролю за досягненням фізособами- платниками єдиного податку груп 2 і 3 обсягу доходу понад 1 млн грн.

Пп. 296.10 ст. 296 Податковрого кодексу встановлено, що РРО не застосовуються платниками єдиного податку груп 1, 2, 3 (фізичні особи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО є обов’язковим.

Застосування РРО розпочинається із першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії реєстрації платником єдиного податку.

Проект Порядку розміщено на web-сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Діяльність» - «Регуляторна політика» - «Проекти регуляторних актів» - «2015».
Виплата дивідендів підприємствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави
У разі якщо за результатами фінансово-господарської діяльності у 2014 році та попередніх роках господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, наступного за звітним, не приймалося рішення про відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів, то такі товариства зобов’язані сплатити до державного бюджету частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установлених на відповідний рік, але не менше 30%, до 1 липня року, що настає за звітним.

При цьому на суму несвоєчасно сплачених коштів передбачено нарахування органами державної фіскальної служби пені.

При спрямуванні до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, нараховують на таку частину і вносять до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України.

Зазначена норма роз’яснена листом Державної фіскальної служби України від 26.08.2015 р. № 31684/7/99-99-15-02-02-17.


До початку роботи працівника необхідно подати до органу ДФС повідомлення про прийняття його на роботу
До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Інформація, що міститься в повідомленні про прийняття працівника на роботу, уноситься до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена  постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413.
Для отримання довідки про доходи за бажаний період фізична особа - платник єдиного податку подає декларацію з позначкою «довідково»
Для отримання фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку довідки про доходи за інший, аніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, нею подається декларація із позначкою «довідково»та в полі «місяць» поля 02 декларації через тире проставляється арабськими цифрами порядковий номер першого місяця й останнього місяця (включно), за який подається така декларація.

У полі «рік» поля 02 арабськими цифрами проставляється рік, за який подається така декларація.

Рішення щодо строків подання декларації з типом «довідково» приймається платником єдиного податку самостійно.
Оновлено порядок заповнення платіжних доручень на сплату податків і зборів
Міністерством фінансів України наказом від 24.07.2015 р. №666  затверджено оновлений Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково чи надміру зарахованих коштів.

Так, в порядку наведено приклад заповнення поля «Призначення платежу» в разі перерахування до бюджету Державною казначейською службою України ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ.



Крім того,  змінено ряд кодів та їх назви у Переліку кодів видів сплати.

Нова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) подається за 9 місяців
Відповідно до п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.   

Наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджена нова форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) набрав чинності 28.07.2015.      

Оскільки, базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, то форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), затверджена наказом № 578, буде використовуватись для складання звітності за 9 місяців 2015 року, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

Чи поширюються строки давності, визначені Податковим кодексом України, на нарахування пені?
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
     У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
     Згідно з п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
     Отже, після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня без урахування строків давності, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

У яких випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються у судах, якщо протоколи про адміністративні правопорушення складені працівниками контролюючих органів?
Відповідно до п.п. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків – фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.
     Згідно з частиною першою ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст. 218 – 221 КУпАП, протоколи про правопорушення (ст.ст. 51 прим. 2, 155 прим. 1, 162 прим. 1, 162 прим. 2, 163 прим. 1 – 163 прим. 4, 163 прим. 12, 164, 164 прим. 5, 164 прим. 16, 166 прим. 16, 166 прим. 17, 177 прим. 2, 204 прим. 3 КУпАП) мають право складати уповноважені не те посадові особи органів державної податкової служби .
     Згідно із ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення у таких випадках:
     - за порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності (ст. 51 прим. 2 КУпАП);
     - за порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155 прим. 1 КУпАП);

 - за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 162 прим. 1 КУпАП);

 - за незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст. 162 прим. 2 КУпАП);

 - за порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків (ст. 163 прим. 1 КУпАП);

- за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) (ст. 163 прим. 2 КУпАП);

 - за невиконання законних вимог посадових осіб органів доходів і зборів (ст. 163 прим. 3 КУпАП);

 - за порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи (ст. 163 прим. 4 КУпАП);

 - за порушення умов видачі векселів (ст. 163 прим. 12 КУпАП );

 - за порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП);
     - за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка (ст. 164 прим. 5 КУпАП);

 - за зайняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 164 прим. 16 КУпАП);

 - за незаконні дії у разі банкрутства (ст. 166 прим. 16 КУпАП);

 - за фіктивне банкрутство (ст. 166 прим. 17 КУпАП);

 - за виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст. 177 прим. 2 КУпАП);

 - порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції (ст. 204 прим. 3 КУпАП).


 

За якими статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення працівники органів ДФС України мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення?
Відповідно до п.п. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.
     Статтею 234 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП) передбачено, що органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (ст. 163 прим. 13 КУпАП), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (ст. 163 прим. 15 КУпАП), ухиленням від подання декларації про доходи (ст. 164 прим. 1 КУпАП), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ст. 165 прим. 1 КУпАП), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста ст. 166 прим. 6 КУпАП), перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок (ст. 188 прим. 23 КУпАП).

 Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

 Відповідно до ст. 255 КУпАП уповноважені посадові особи органів державної податкової служби мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення у таких випадках:

 - за порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності (ст. 51 прим. 2 КУпАП);

 - за порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155 прим. 1 КУпАП);

 - за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 162 прим. 1 КУпАП);


     - за незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст. 162 прим. 2 КУпАП);

 - за порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків (ст. 163 прим. 1 КУпАП);

 - за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) (ст. 163 прим. 2 КУпАП);

- за невиконання законних вимог посадових осіб органів доходів і зборів (ст. 163 прим. 3 КУпАП);

 - за порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи (ст. 163 прим. 4 КУпАП);

 - за порушення умов видачі векселів (ст. 163 прим. 12 КУпАП);

 - за порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП);

 - за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка (ст. 164 прим. 5 КУпАП);

- за зайняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 164 прим. 16 КУпАП);

 - за незаконні дії у разі банкрутства (ст. 166 прим. 16 КУпАП);

 - за фіктивне банкрутство (ст. 166 прим. 17 КУпАП);

 - за виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст. 177 прим. 2 КУпАП).

- за порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції (ст. 204 прим. 3 КУпАП).
Роз’яснення з питань митного законодавства
Який порядок взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами?
Частиною сьомою ст. 455 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) встановлено, що порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2015 за № 807/27252, затверджено порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами (далі – Порядок 552).

Розділом ІІ Порядку 552 встановлено, що взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці:

1) за зверненням таких осіб, у тому числі засобами електронного зв’язку, до відповідних підрозділів митниць;

2) при першому здійсненні такими особами операцій з товарами, контроль за якими відповідно до МКУ та інших актів законодавства України покладено на митниці ДФС.


Особа, яка здійснює операції з товарами (або її представник, повноваження якого підтверджені довіреністю або письмовим договором між ним та особою, яку він представляє), для взяття на облік подає заяву про взяття на облік особи, яка здійснює операції з товарами, за формою № 1-ЗЕД, наведеною в додатку 1 до Порядку 552 (далі - заява).

При цьому заява подається в паперовому вигляді безпосередньо до відповідного підрозділу митниці або засобами електронного зв’язку на адресу Інформаційного порталу ДФС, з використанням надійних засобів електронних цифрових підписів (далі – ЕЦП) з посиленими сертифікатами відкритих ключів.

В свою чергу заяви, подані засобами електронного зв’язку, опрацьовуються автоматично засобами Єдиної автоматизованої інформаційної системи органів ДФС (далі - ЄАІС).

За бажанням особи, яка здійснює операції з товарами, разом із заявою в паперовому вигляді особа може подати її електронну копію без застосування ЕЦП.


При цьому згідно із даними, зазначеними у заяві, відповідний підрозділ митниці формує запит для отримання в електронному вигляді відомостей про особу з Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб (далі - Єдиний банк даних юридичних осіб) та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - ДРФО), у тому числі відомостей, що надійшли до цих баз даних із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У разі подання заяви засобами електронного зв’язку перевірка ЕЦП та перевірка відповідності даних, зазначених у заяві, відомостям з Єдиного банку даних юридичних осіб та/або ДРФО здійснюються засобами програмного забезпечення ЄАІС.


Також відповідний підрозділ митниці або ДФС має право повернути заяву на доопрацювання без включення даних про особу до реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами (далі - Реєстр) в таких випадках:

заява подана або заповнена з порушенням вимог, встановлених п. 2 розд. ІІ Порядку 552;

відомості, зазначені в заяві, не відповідають даним ДРФО та/або Єдиного банку даних юридичних осіб.

Повернення заяви на доопрацювання не обмежує можливості повторного звернення особи, яка здійснює операції з товарами, з метою взяття на облік згідно з Порядком 552.

У разі відсутності підстав для повернення заяви на доопрацювання або відмови в реєстрації особи відповідний підрозділ митниці в день отримання заяви вносить до Реєстру дані про особу із заяви, а також дані, отримані у взаємодії з Єдиним банком даних юридичних осіб та/або ДРФО. Дані про особу, яка подала заяву засобами електронного зв’язку, вносяться до Реєстру автоматично.

Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, здійснюється не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви шляхом присвоєння таким особам облікового номера. Дата формування облікового номера є датою взяття на облік.


За результатами розгляду кожної отриманої заяви не пізніше наступного робочого дня після її отримання відповідний підрозділ митниці або ДФС інформує особу про:
взяття особи на облік та повідомляє її обліковий номер шляхом видачі або направлення поштою витягу з Реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами (далі - витяг). У разі подання заяви про взяття на облік засобами електронного зв’язку витяг також направляється засобами електронного зв’язку;

повернення заяви на доопрацювання з обов’язковим зазначенням причин, визначених п. 5 розд. ІІ Порядку 552;

відмову у реєстрації особи з обов’язковим зазначенням причин, визначених п. 6 розд. ІІ Порядку 552.

З яких причин відповідний підрозділ митниці або ДФС має право відмовити особі, яка здійснює операції з товарами, в реєстрації (взятті на облік)?
Частиною сьомою ст. 455 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями встановлено, що порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2015 за № 807/27252, затверджено порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами (далі – Порядок 552).
Розділом ІІ Порядку 552 встановлено, що взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці.
Водночас відповідний підрозділ митниці або ДФС має право відмовити в реєстрації особи без включення даних про особу до реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами (далі - Реєстр) в таких випадках:

особа, яка здійснює операції з товарами, перебуває в процесі припинення, склала розподільчий або ліквідаційний баланс, передавальний акт, які затверджено в установленому законодавством порядку, та отримала довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів за формою


№ 22-ОПП або припинила підприємницьку діяльність (за даними Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, у тому числі Реєстру самозайнятих осіб);

заяву про взяття на облік подано особою, яка вже перебуває на обліку, або заяву про внесення змін - особою, яка не перебуває на обліку;

відомості про уповноважену особу, стосовно якої відкликається право представляти інтереси особи, яка здійснює операції з товарами, не включено до Реєстру.
У разі відмови у реєстрації особи не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви про взяття на облік особи, яка здійснює операції з товарами, відповідний підрозділ митниці або ДФС інформує особу про відмову у реєстрації особи з обов’язковим зазначенням причин, визначених п. 6 розд. ІІ Порядку 552.


Чи необхідно суб’єкту господарювання, що переміщує товари до (з) ВЕЗ «Крим», ставати на облік в митниці ДФС, як особі, що здійснює операції з товарами?
Відповідно до п. 5 частини четвертої ст. 12 Закону України від 12 серпня 2014 року
№ 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон 1636) під час тимчасової окупації поставка товарів з вільної економічної зони «Крим» (далі – ВЕЗ «Крим») на іншу територію України з метою їх вільного обігу здійснюється у митному режимі імпорту із застосуванням норм законодавства України про державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фіто-санітарний, екологічний, радіологічний контроль, інших заходів тарифного і нетарифного регулювання, з урахуванням положень ст. 6 Закону 1636.

В свою чергу поставка товарів, що мають митний статус українських товарів, з іншої території України на територію ВЕЗ «Крим» прирівнюється до митного режиму експорту, в тому числі для цілей тарифного та нетарифного регулювання.


При цьому для цілей застосування податкового та митного законодавства договори, укладені між суб’єктами господарювання із місцезнаходженням (місце проживання) на території ВЕЗ «Крим» та іншими суб’єктами господарювання, є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (ст. 6 Закону 1636).

Також, відповідно до частини п’ятої ст. 12 Закону 1636 юридичні особи та їх відокремлені підрозділи із місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України для цілей здійснення митних формальностей визнаються нерезидентами.

Разом з тим, згідно із ст. 455 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року
№ 4495-VI зі змінами та доповненнями центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, здійснюється контролюючими органами шляхом присвоєння таким особам облікового номера. Обліковий номер особи є дійсним на всій митній території України. Подвійний облік осіб у різних контролюючих органах забороняється.

Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2015 за № 807/27252 (далі – Порядок 552).


Порядком 552 встановлено, що для постановки на облік особа, яка здійснює операції з товарами (або її представник, повноваження якого підтверджені довіреністю або письмовим договором між ним та особою, яку він представляє) подає заяву про взяття на облік особи, яка здійснює операції з товарами, за формою № 1-ЗЕД, наведеною в додатку 1 до Порядку 552.

Таким чином, у разі переміщення суб’єктом господарювання товарів на територію


(з території) ВЕЗ «Крим» в рамках договорів, укладених між суб’єктами господарювання із місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ «Крим» та іншими суб’єктами господарювання, такі суб’єкти господарювання беруться на облік відповідними підрозділами митниць ДФС.

До якого контролюючого органу необхідно звертатись суб’єкту господарювання, який перебуває на обліку в Донецькій та Луганській області, як особа, що здійснює операції з товарами, у разі необхідності внесення змін до картки обліку, а в роботі митниці встановлено простій?
Згідно із ст. 455 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, здійснюється контролюючими органами шляхом присвоєння таким особам облікового номера. Обліковий номер особи є дійсним на всій митній території України. Подвійний облік осіб у різних контролюючих органах забороняється.
Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2015 за № 807/27252 (далі – Порядок 552).
Розділом VI Порядку 552 визначено порядок внесення змін до облікових даних осіб, які здійснюють операції з товарами, зокрема у разі виникнення змін у даних про особу, яка здійснює операції з товарами, така особа (або її представник) звертається до відповідного підрозділу будь-якої митниці із заявою безпосередньо або засобами електронного зв’язку.
Заява подається, приймається та опрацьовується в такому самому порядку, як і при взятті на облік особи, яка здійснює операції з товарами.

У разі подання заяви в паперовому вигляді особа може подати електронну копію такої заяви без застосування електронного цифрового підпису.

При цьому у разі наявності змін у даних про особу, яка здійснює операції з товарами, обліковий номер особи не змінюється, крім випадків зміни коду за ЄДРПОУ чи для фізичних осіб - підприємців - реєстраційного номера облікової картки платника податків у випадках, передбачених законодавством.

Водночас у разі подання особою, яка здійснює операції з товарами, заяви про зміну коду за ЄДРПОУ чи для фізичних осіб - підприємців - реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідний підрозділ митниці не пізніше наступного робочого дня після прийняття заяви вносить такі зміни до реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами, та у день внесення таких змін інформує особу про зміну облікового номера шляхом видачі або направлення поштою витягу. У разі подання особою заяви про внесення змін до облікового номера особи засобами електронного зв’язку витяг також направляється засобами електронного зв’язку.

Таким чином, у означеному випадку для внесення змін до картки обліку, особа, яка здійснює операції з товарами, звертається до відповідного підрозділу будь-якої митниці із заявою безпосередньо або засобами електронного зв’язку.

Чи видає ДФС витяг про те, що суб’єкт господарювання не перебуває на обліку як особа, що здійснює операції з товарами, в контролюючому органі (або знятий з обліку в контролюючому органі) та в разі видачі до якого підрозділу ДФС потрібно звертатись?
Згідно зі ст. 455 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495 - VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової та митної політики веде централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, здійснюється контролюючими органами шляхом присвоєння таким особам облікового номера.

 Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2015 за № 807/27252 (далі – Порядок 552).

 Відповідно до п. 3 розд. І Порядку 552 облік осіб, які здійснюють операції з товарами, ведеться автоматизовано в реєстрі осіб, які здійснюють операції з товарами (далі - Реєстр).

Реєстр ведеться централізовано ДФС у складі Єдиної автоматизованої інформаційної системи органів ДФС (далі - ЄАІС), створеної відповідно до МКУ, а також у результаті взаємодії Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб (далі - Єдиний банк даних юридичних осіб) та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - ДРФО).

Згідно з п. 2 розд. V Порядку 552 зняття з обліку особи, яка здійснює операції з товарами, здійснюється із одночасним анулюванням облікового номера в таких випадках:

1) прийняття особою рішення про припинення діяльності, пов’язаної зі здійсненням операцій з товарами;

 2) державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи державної реєстрації припинення юридичної особи;
     3) прийняття рішення про припинення юридичної особи чи припинення діяльності іншої особи, яка здійснює операції з товарами.

Про зняття з обліку та анулювання облікового номера особи, яка здійснює операції з товарами, вноситься запис до Реєстру із зазначенням причини анулювання (п. 5 розд.


V Порядку 552).

 Про факт зняття з обліку та анулювання облікового номера особи, яка здійснює операції з товарами, відповідний підрозділ митниці письмово або засобами електронного зв’язку інформує таку особу або її правонаступників у триденний строк (п. 6 розд. V Порядку 552).

Відповідно до п. 1 розд. VІ Порядку 552 з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією ДФС щоденно оприлюднює на власному офіційному веб-порталі:

дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові особи, яка здійснює операції з товарами, дати взяття на облік, облікового номера особи;


     інформацію про осіб, які зняті з обліку в митницях ДФС, із зазначенням дати зняття з обліку та анулювання облікового номера.

Пунктом 2 розд. VІ Порядку 552 визначено, що за запитом особи, яка здійснює операції з товарами, відповідний підрозділ митниці надає протягом доби на безоплатній основі витяг. Запит подається особою до відповідного підрозділу будь-якої митниці в довільній формі та обов’язково має бути підписаний цією особою або її представником із зазначенням дати.

 У такому самому порядку надається витяг за запитом розпорядника майна, ліквідатора або голови комісії з припинення особи, яка здійснює операції з товарами.

Витяг дійсний до внесення змін до Реєстру щодо відомостей, які зазначені в цьому витягу.

За бажанням особи, яка здійснює операції з товарами, витяг може бути направлений відповідним підрозділом митниці на електронну адресу особи (п. 5 розд. VІ Порядку 552).


Чи необхідно вносити зміни до картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, у разі зміни керівника, головного бухгалтера чи особи, уповноваженої на роботу з контролюючими органами?
Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2015 за № 807/27252 (далі – Порядок 552).

Відповідно до п. 1 розд. IV Порядку 552 у разі виникнення змін у даних про особу, яка здійснює операції з товарами, така особа (або її представник) звертається до відповідного підрозділу будь-якої митниці із заявою безпосередньо або засобами електронного зв’язку.

Заява подається, приймається та опрацьовується в такому самому порядку, як і при взятті на облік особи, яка здійснює операції з товарами.

 У разі подання заяви в паперовому вигляді особа може подати електронну копію такої заяви без застосування електронного цифрового підпису.



Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка