Опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру у підлітків. Модифікований С.І. Подмазіним (мпдо)



Скачати 229.92 Kb.
Дата конвертації09.09.2017
Розмір229.92 Kb.
Опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру у підлітків. Модифікований С.І. Подмазіним (МПДО)

Опитувальник включає 143 твердження, які складають 10 діагностичних і одну контрольну шкалу (шкалу брехні). В кожній шкалі по 13 тверджень. Твердження у тексті опитувальника пропонуються у випадковому порядку. Діагностуються гіпертимний, циклоїдний, лабільний, антено - невротичний, сенситивний, тривожно-педантичний, інтровертований, збудливий, демонстративний і нестійкий типи [Гурлєва Тетяна. Відповідальність підлітка. – К.: Главник, 2008. – с.128. (серія «Бібліотечка соціального працівника»). – с. 99-111 ].
Характеристика типів акцентуації (зі скороченнями).
Гіпертимний. Основна риса цього типу — постійне перебування в доброму настрої, яке лише зрідка затьмарюється спалахами агресії у відповідь на протидію оточуючих, а тим більше — при їх прагненні пригнітити бажання і наміри підлітка, підкорити його своїй волі.

Цьому типу характерна контактність, говіркість, жвава жестикуляція. Гіпертимам властива жадоба діяльності, спілкування, вражень і розваг. Вони часто проявляють тенденцію до лідерства, що підкріплюється наявністю лідерських здібностей. Досить ініціативні й оптимістичні. У конфліктні стосунки вступають лише в умовах жорсткої дисципліни, монотонної діяльності, вимушеної самотності. Тому гіпертими часто «незручні» на уроках, які не насичені різноманітною і доступною діяльністю. Як правило, чим нижча у гіпертимного учня загальна мотивація до навчальної діяльності, тим важче йому «витримати» урок без відхилень у поведінці. В той же час вони можуть бути активними помічниками вчителя, лідерами в підліткових групах, організаторами корисних справ. Досить відверті на доброзичливе ставлення з боку педагога.


Циклоїдний тип. Даний тип спостерігається найчастіше в старшому підлітковому і юнацькому віці. Його особливістю є періодичне коливання настрою і життєвого тонусу. В період підйому циклоїдним підліткам властиві риси гіпертимного типу. Потім наступає період спаду настрою, різко знижується контактність, підліток стає мовчазним, песимістичним. Починає обтяжуватися гомінким товариством, хоча у конфлікти вступає рідко. Покидає колишні захоплення, втрачає інтерес до пригод і ризику. Жваві підлітки стають похмурими, виявляють схильність сидіти удома. У них зникає апетит, можливе безсоння, а вдень — сонливість, млявість. Дрібні неприємності і невдачі переживаються тяжко. На зауваження і докори підлітки-циклоїди реагують роздратуванням, грубістю, гнівом, але при цьому у глибині душі ще більше впадають у смуток. Досить уразливі до зміни місця проживання і навчання, втрати друзів і близьких. Серйозні невдачі можуть викликати гостру афективну реакцію з можливими спробами самогубства.
Лабільний тип. Головна риса цього типу — надзвичайна мінливість настрою за нікчемних причин. Необережне слово, недружелюбний погляд випадкового співрозмовника, відірваний ґудзик — все це здатне викликати у підлітка похмурий настрій, довести до сліз. І, навпаки, малозначущі, але приємні речі (скажімо, звичайний комплімент), можуть суттєво покращити настрій такого підлітка. Часті настрою пов'язуються з глибиною їх переживання. Від цього залежить апетит, самопочуття, працездатність, бажання побути на самоті чи в шумній компанії. Таке ж саме ставлення до майбутнього — то оптимістичне, то похмуре. На фоні коливань настрою можливі короткочасні конфлікти з ровесниками і дорослими, за якими наступає каяття й пошук примирення. Лабільні підлітки здатні на глибокі і щирі почуття до рідних, друзів, коханих. Надзвичайно чуйні до доброти, відгукуються на розуміння, підтримку. На піклування про себе відповідають вдячністю і старанністю.
Астено-невротичний тип. Головними рисами цього типу є підвищена психічна і фізична втомлюваність, дратівливість, схильність до іпохондрії. Втомлюваність особливо проявляється під час розумових занять. Обстановка спортивних змагань стає нестерпною. Афективні спалахи пов'язані не з перепадами настрою, як при лабільній акцентуації, а з підвищенням роздратованості у моменти виснаження. Накопичена роздратованість легко виливається на оточуючих, які випадково потрапили «під гарячу руку», й так само легко змінюється на каяття і навіть сльози. У таких підлітків афект — завжди прояв слабкості, яка відбивається і на зовнішності астено-невротика — він блідий, з синцями під очима. Типовою рисою астено-невротиків є також схильність до іпохондризації. Він уважно прислухається до своїх тілесних відчуттів, «вловлює» найменші нездужання, охоче лікується, піддається оглядам і обстеженням. Найчастіше їх турбують болі в області серця і голови.
Сенситивний тип. Цей тип формується досить пізно, як правило, близько 16-19 років, але більшість його рис закладається в підлітковому віці. Це, перш за все, висока вразливість, до якої приєднується виразне почуття неповноцінності. Школа лякає таких дітей скопищем ровесників, галасом, шумом, бійками на перервах. Але звикнувши, до свого класу, вони неохоче переходять в інший колектив. Старанні, але бояться перевірок, контрольних, екзаменів. Соромляться відповідати перед класом, боячись збитись, викликати сміх, а відповідають менше того, що знають, аби не здаватися  вискочкою чи надто старанним учнем. Контактність нижче середнього рівня, підліток віддає перевагу вузькому колу друзів. Сенситивні діти рідко конфліктують, бо зазвичай приймають пасивну позицію, кривду зберігають у собі. Альтруїстичні, вміють радіти чужим успіхам, почуття обов'язку доповнюється виконавчістю. Однак, крайня чутливість межує зі сльозливістю, що може провокувати нападки з боку невихованих чи дратівливих людей. До домашніх зберігають дитячу прихильність, до опіки ставляться терпляче і навіть охоче їй підкоряються. Тому-то часто їх називають «домашніми дітьми». У них рано формуються високі моральні та етичні вимоги до себе і оточуючих. Ровесники часто лякають їх грубістю, жорстокістю, цинічністю. В самих собі знаходять недоліки, в основному, пов’язані зі слабкою волею. Почуття власної неповноцінності у сенситивних підлітків робить особливо виразну реакцію гіперкомпенсації: вони шукають самоствердження саме там, де відчувають свою неповноцінність. За байдужим виглядом може критися життя, повне самодокорів і самобичування. Найбільш вразливі сенситивні підлітки у сфері взаємин з оточуючими. Нестерпною є ситуація глузування і підозри у негарних вчинках, коли їх несправедливо звинувачують. Це може штовхнути підлітка до гострої афективної реакції, конфлікту, спровокувати депресію і навіть суїцид.
Тривожно-педантичний тип. Головними рисами цього типу у підлітковому віці є нерішучість і схильність порозмірковувати, помудрувати, тривожна підозріливість, любов до самоаналізу і, нарешті, легкість виникнення нав'язливих страхів, опасінь, дій, думок, уявлень. Страхи й опасіння тривожно-педантичного підлітка адресовані до можливого, хоча маловірогідного, в майбутньому жахливого і непоправного з ним самим, а ще більше — з кимсь із близьких, до кого він виявляє майже патологічну прихильність. Особливо яскраво виступає тривога за матір, аби з нею нічого не трапилось. Психологічним захистом від постійної тривоги за майбутнє стають спеціально придумані прикмети і ритуали: жести, заклинання, цілі поведінкові комплекси. Іншою формою захисту буває формалізм і педантизм: «Якщо все передбачити і багаторазово перевірити, то нічого лихого не трапиться». Всякий самостійний вибір, яким би малозначущим він не виявився, може стати предметом довгих і болісних коливань. Та прийняте рішення вони повинні негайно виконати, чекати вони не вміють, проявляючи дивовижну нетерплячість. Нерішучість часто призводить до гіперкомпенсації у вигляді раптової самовпевненості, безапеляційності у судженнях, перебільшеній рішучості і невиважених діях саме в тих ситуаціях, коли вимагається обачливість і обережність. Невдачі, які після цього виникають, ще більше посилюють нерішучість і сумніви. Тривожно-педантичному типу не властива схильність до порушення правил, законів, суїцидів, втеч з дому: такі тенденції витісняються нав'язливістю, мудруванням, самокопанням.
Інтровертований тип. Найбільш суттєвими рисами даного типу вважаються відлюдькуватість, відгородженість від оточуючого світу, нездатність чи небажання встановлювати контакти, знижена потреба у спілкуванні. Інтровертований акцентуант живе у власному світі, тому іноді його не обтяжує самотність. Але частіше він страждає від своєї самотності, нездатності до спілкування, неможливості знайти друга. Характерні поєднання суперечливих рис особистості і в поведінці - холодності і витонченої чутливості, упертості і податливості, настороженості і довірливості, апатичної бездіяльності і наполегливої цілеспрямованості, замкнутості і раптової докучливості, сором'язливості і нетактовності, значних прихильностей і немотивованих антипатій, раціональних міркувань і нелогічних вчинків, багатства внутрішнього світу і безбарвності його зовнішніх проявів. Це дає можливість казати про відсутність у структурі особистості інтровертованого підлітка «внутрішньої єдності». Суттєвою особливістю є також недостатність тонкої інтуїції, емпатії у міжособистісних стосунках. З початком статевої зрілості всі ці якості виступають особливо яскраво, їх вчинки часто-густо видаються жорстокими, але вони пов'язані з невмінням відчути страждання інших людей. Тому вони сприймаються чужими, незрозумілими не тільки ровесникам, а й педагогам і батькам. Бурхливо такі підлітки реагують на невмілі, грубі спроби дорослих проникнути у їх внутрішній світ, «влізти у душу». Відгороженість інтровертованого підлітка від світу утруднює його соціалізацію, зокрема, корекцію моральних установок, які можуть навіть не відповідати загальноприйнятим нормам.
Збудливий тип. Головними рисами цього типу є схильність до дисфорії (знижений настрій з роздратованістю, озлобленістю, похмурістю, схильністю до агресії) і тісно пов'язаною з нею афективною вибуховістю. Характерна напруженість інстинктивної сфери, яка досягає в окремих випадках аномалії захоплень. В інтелектуальній сфері спостерігається в'язкість, інертність, незграбність, які відбиваються на психіці. Прагнення володарювати, пригноблювати ровесників, непоступливість, жорстокість і себелюбство провокують конфлікти з іншими людьми. Під час безупинного розвитку афекту характерна нестримана лють — погрози, цинічна лайка, жорстокі побої, байдужість до слабкості і немічності супротивника і нездатність враховувати перевагу в силі. В афекті яскраво проявляється вегетативний компонент: блідне або червоніє обличчя, виступає піт, напружуються і тремтять мускули обличчя, посилюється слиновиділення тощо. Відношення з об'єктом закоханості у збудливих підлітків забарвлення сумними тонами ревнощів, з частими конфліктами і бійками з реальними чи вигаданими суперниками. В умовах повної або часткової бездоглядності в стані афекту можуть здійснити спробу злочину на сексуальній основі. У збудливих дітей падає мотивація до учбової діяльності, що може поєднуватись із високими претензіями до своїх оцінок. До всього вони відносяться з педантичною акуратністю. За благополучні оцінки борються різними способами: від підлабузництва перед учителем до жорстоких і тяжких конфліктів з ним.
Демонстративний тип. Головні риси цього типу: бежмежний егоцентризм, жадоба уваги до своєї персони, захоплення, дивування, шанування, співчуття. Віддається перевага навіть обуренню, ненависті оточуючих у свою адресу, аби не байдужість, не перспектива залишитись непоміченим. Суть демонстративного типу — в аномальній здатності до витіснення, в частковому виборі інформації і вражень про себе і про світ. Все, що приємно, спрямоване на прикрашання своєї особи, демонстративний тип ретельно зберігає і гіпертрофує, а все, що має нейтральне, а тим більш негативне значення, витісняється із пам'яті і свідомості. У випадках невдачі, з метою звернути на себе увагу, вдається до епатажу, грубих витівок, порушень дисципліни і т.ін. Відношення до навчання у демонстративних підлітків залежить від того, наскільки учбова діяльність сприяє задоволенню провідної установки демонстранта — домогтися ефекту визнання, «засяяти у всій красі» в той чи інший спосіб. Демонстративний підліток, який не розвинув у себе жодного цікавого, корисного, престижного вміння, в майбутньому частіше стає важким у стосунках істероїдом, симулянтом, мізантропом. В альтернативному ж випадку — може стати усіма улюбленим актором, розумником-оповідачем, справжньою душею компанії.
Нестійкий тип. Основна риса представників цього типу — патологічна слабкість волі. їхнє безвілля, перш за все, проявляється тоді, коли справа стосується навчання, праці, виконання обов'язків, досягнення мети, яку ставлять перед ними рідні, старші, суспільство. В розвагах підлітки пливуть за течією, примикаючи до більш активних, ініціативних ровесників. З цим пов'язані відсутність складної мотивації вчинків, недостатня здатність гальмувати свої потяги, утримуватись від задоволення раптового бажання (якщо його здійснення не пов'язане з будь-якими труднощами). Окрім безвілля, відмічаються підвищена навіюваність нестійких особистостей, їхня не цілеспрямована кримінальність. Соціальна поведінка таких підлітків більш залежить від впливу оточуючого середовища, ніж від них самих. Психічна нестійкість стає підгрунтям, на якому формуються різні варіанти невротичних розладів, алкоголізм, наркоманія. Нестійка акцентуація проявляється вже в перших класах школи. У дитини повністю відсутнє бажання вчитися, вона прагне уникнути занять. Перші порушення поведінки в дитинстві, які пов'язані з емоційно-вольовою незрілістю, посилюються в підлітковому віці. Зразком наслідування служать ті моделі поведінки, які обіцяють негайну насолоду, зміну легких вражень, розваг. Небезпечна для нестійких підлітків така зміна життєвої ситуації, що веде до бездоглядності, потурання, які відкривають простір для бездіяльності і неробства.
Окремо по кожному типу акцентуацій визначено мінімальне діагностичне число (МДЧ): гіпертимний — 10; циклоїдний — 8; лабільний тип — 9; астено-невротичний тип — 8; сенситивний тип — 8; тривожно-педантичний — 9; інтровертований тип — 9; збудливий — 9; демонстративний тип — 9; нестійкий тип — 10; контрольна шкала — 4.

Показник за контрольною шкалою, що становить 4 бали, розглядається як критичний. Високий показник свідчить про тенденцію обстежуваних давати «хороші» відповіді. Високі бали за цією шкалою можуть служити свідченням демонстративності в поведінці обстежуваного. Тому при отриманні більше 4 балів слід додати до шкали демонстративності 1 бал. Якщо показник за шкалою брехні перевищує 7 балів, то до шкали демонстративності додаються 2 бали. Якщо при цьому демонстративний тип не діагностується, то результати тестування слід визнати недостовірними.


Правила ідентифікації типів:

1. Якщо МДЧ досягнуто чи перевищено тільки за одним типом, то діагностується цей тип.

2. Якщо МДЧ перевищено за декількома типами, то діагностуються:

а) у випадку нижчеперелічених сполучень — змішаний тип:

Г,Ц Г,Д Г,Н

Ц,Л


Л,А Л,С Л,Д Л,Н

А,С А,Т А,Д

С,Т С,І

Т,I


І,3 І,Д І,Н

З,Д З,Н


Д,Н;

інші сполучення, отримані по МПДО, мають бути визнані непоєднуваними, наприклад, гіпертивний та інтровертований тип, сенситивний і збудливий, і т.д; б) якщо за будь-яким типом набрано балів на 4 більше, ніж за іншим типам, то останні не діагностуються, навіть якщо сполучення сумісне;

в) у випадку несумісних сполучень, діагностується той тип, на користь якого набрано більше балів;

г) якщо у відношенні двох несумісних типів є однакова кількість балів, то для виключення одного з них слід керуватися наступними правилами домінування (зберігається тип, який вказаний після знаку рівності):

Г+Л=ГА+І=І Ц+А=АС+3=3

Г+А=АА+3=ЗЦ+С=СС+Д=Д

Г+С=ГА+Н=НЦ+Т=ТС+Н=Н

Г+Т=ТЦ+І=І

Г+І=ІТ+3=ЗЦ+3=ЗЛ+Т=Т

Г+3=ГТ+Д=ДЦ+Д=ДЛ+І=І

Т+Н=НЦ+Н=НЛ+3=3

3. Якщо МДЧ досягнуто або перевищено у відношенні декількох типів і за правилом 2 їх не вдається скоротити до двох, то тоді відбираються два типи з найбільшим числом балів, після чого керуються правилом 2.

4. Якщо за контрольною шкалою отримано більше 4 балів, то, як уже зазначалось, до шкали демонстративності додається 1 бал, якщо більше 7 — додається, відповідно, 2 бали. Однак, якщо після цього демонстративний тип не діагностується, результати дослідження визнаються недостовірними і стосовно даного підлітка його слід повторити.
Інструкція для обстежуваних

Діти, кожний з вас хоче знати особливості свого характеру, принаймні, його найбільш яскраві, виразні риси. Знання свого характеру дозволяє керувати собою: краще взаємодіяти з людьми, орієнтуватися на певне коло професій тощо. Адже характер — це основа особистості.

Даний тест допоможе вам визначити тип вашого характеру, його особливості.

Вам пропонується Аркуш запитань і Аркуш відповідей. Прочитавши у Аркуші відповідей кожне запитання-твердження, вирішіть: типове, характерне це для вас чи ні. Якщо так, то обведіть кружечком номер цього запитання на Аркуші відповідей, якщо ні, то просто пропустіть цей номер. Чим точніші і щиріші будуть ваші вибори — тим краще ви взнаєте свій характер.

Після того, як Аркуш відповідей буде заповнено, підрахуйте суму набраних вами балів по кожному рядку (один номер, узятий у кружок, - це один бал). Проставте ці суми у кінці кожного рядка.
Аркуш запитань
1. У дитинстві я був веселим і невгамовним.

2. У молодших класах я любив школу, а потім вона почала мене обтяжувати.

3. У дитинстві я був таким самим, як і зараз: мене легко було засмутити, але й легко заспокоїти, розвеселити.

4. У мене часто буває погане самопочуття.

5. В дитинстві я був вразливий і чутливий.

6. Я часто побоююся, що з моєю мамою щось може статися.

7. Мій настрій покращується, коли мене залишають самого.

8. В дитинстві я був вередливим і дратівливим.

9. В дитинстві я полюбляв розмовляти і грати з дорослими.

10. Вважаю, що найважливіше - якнайкраще провести сьогоднішній день.

11. Я завжди стримую свої обіцянки, навіть якщо це мені невигідно.

12. Як правило, у мене гарний настрій.

13. Тижні гарного самопочуття змінюються у мене тижнями, коли і самопочуття, і настрій у мене погані.

14. Я легко переходжу від радості до смутку і навпаки.

15. Я часто відчуваю млявість, нездужання.

16. До спиртного я відчуваю відразу.

17. Уникаю пити спиртне через погане самопочуття і головні болі.

18. Мої батьки не розуміють мене й інколи здаються мені чужими.

19. Я відношусь з пересторогою до незнайомих людей і мимоволі стережуся зла з їхнього боку.

20. Я не бачу в собі значних недоліків.

21. Від нотацій мені хочеться втекти подалі, але якщо не виходить, то мовчки слухаю, думаючи про інше.

22. Всі мої звички гарні й бажані.

23. Мій настрій не змінюється від незначних причин.

24. Я часто прокидаюся з думкою про те, що сьогодні належить зробити.

25. Я дуже люблю своїх батьків, прив'язаний до них, але, буває, сильно ображаюсь і навіть сварюсь.

26. Періодами я почуваюся бадьорим, періодами - розбитим.

27. Нерідко я соромлюся їсти при сторонніх людях.

28. Моє відношення до майбутнього часто змінюється: то я будую райдужні плани, то майбутнє здається мені похмурим.

29. Я люблю займатися чим-небудь цікавим на самоті.

30. Майже не трапляється, щоб незнайома людина одразу викликала в мене симпатію.

31. Люблю одяг модний і незвичайний, який приваблює погляди.

32. Більш за все люблю смачно поїсти і добре відпочити.

33. Я дуже врівноважений, ніколи не роздратовуюсь і ні на кого не серджусь.

34. Я легко сходжусь з людьми за будь-яких обставин.

35. Я погано переношу голод - швидко слабну.

36. Самотність зношу легко, якщо вона не пов'язана з неприємностями.

37. В мене часто буває поганий, неспокійний сон.

38. Моя сором'язливість заважає мені завести дружбу з тими, з ким мені хотілось би.

39. Я часто тривожусь з приводу усіляких неприємностей, які можуть відбутися у майбутньому, хоча приводу для цього нема.

40. Свої невдачі я переживаю сам і ні в кого не прошу допомоги.

41. Сильно переживаю зауваження і оцінки, які мене не задовольняють.

42. Найчастіше я вільно почуваюся з новими, незнайомими ровесниками, у новому класі, таборі праці й відпочинку.

43. Як правило, я готую уроки.

44. Я завжди кажу дорослим тільки правду.

45. Пригоди й ризик мене приваблюють.

46. До знайомих людей я швидко звикаю, незнайомі можуть мене дратувати.

47. Мій настрій прямо залежить від шкільних і домашніх справ.

48. Я часто втомлююсь на кінець дня, причому так, що здається - зовсім не залишилось сил.

49. Я соромлюсь незнайомих людей і боюсь заговорити першим.

50. Я багато разів перевіряю, чи немає помилок в моїй роботі.

51. У моїх приятелів буває хибна думка, ніби то я не хочу з ними дружити.

52. Інколи бувають дні, коли я без причини на всіх серджусь.

53. Я можу сказати про себе, що у мене гарна уява.

54. Якщо вчитель не контролює мене на уроці, я майже завжди займаюся чимось стороннім.

55. Мої батьки ніколи не дратують мене своєю поведінкою.

56. Я можу легко організувати хлопців і дівчат для роботи, ігор, розваг.

57. Я можу бути попереду інших в міркуваннях, але не в діях.

58. Буває, що я сильно радію, а потім сильно засмучуюсь.

59. Інколи я стаю вередливим і дратівливим, а невдовзі шкодую про це.

60. Я занадто образливий і чутливий.

61. Я люблю бути першим там, де мене люблять, боротися за першість я не люблю.

62. Я майже не буваю повністю відвертим як з приятелями, так і з рідними.

63. Розгнівавшись, я можу почати кричати, розмахувати руками, а інколи й битися.

64. Мені часто здається, що при бажанні я міг би стати актором.

65. Мені здається, що непокоїтися за майбутнє даремно — все саме собою складеться.

66. Я завжди справедливий у відношеннях з учителями, батьками, друзями.

67. Я переконаний, що в майбутньому виповняться всі мої плани і бажання.

68. Інколи бувають такі дні, що життя здається тяжчим, ніж насправді.

69. Досить часто мій настрій відбивається на моїх вчинках.

70. Мені здається, що у мене багато недоліків і вад.

71. Мені буває тяжко, коли я згадую про свої маленькі помилки.

72. Часто всілякі роздуми заважають мені довести розпочату справу до кінця.

73. Я можу вислуховувати критику й заперечення, але намагаюсь всеодно зробити по-своєму.

74. Іноді я можу так розсердитися на кривдника, що мені важко утриматися, щоб тут же не побити його.

75. Я практично ніколи не відчуваю почуття сорому чи сором'язливості.

76. Я відчуваю тягу до занять спортом чи фізкультурою.

77. Я ніколи не кажу про інших погано.

78. Люблю всілякі пригоди, охоче йду на ризик.

79. Іноді мій настрій залежить від погоди.

80. Нове для мене приємне, якщо обіцяє для мене щось гарне.

81. Життя здається мені дуже тяжким.

82. Я часто відчуваю острах перед учителями і шкільним начальством.

83. Закінчивши роботу, я довго непокоюсь з приводу того, що міг зробити щось неправильно.

84. Мені здається, що інші мене не розуміють.

85. Я часто засмучуюся з того, що, розсердившись, наговорив зайвого.

86. Я завжди зумію знайти вихід з будь-якої ситуації.

87. Люблю замість шкільних занять сходити у кіно чи просто прогуляти уроки.

88. Я ніколи не брав у домі нічого, не спитавшись.

89. В разі невдачі я можу посміятися над собою.

90. В мене бувають періоди підйому, захоплення, ентузіазму, а потім може настати спад, апатія до всього.

91. Якщо мені щось не вдається, я можу зневіритися і втратити надію.

92. Заперечення й критика мене дуже засмучують, якщо вони різкі і грубі за формою, навіть коли вони стосуються дрібниць.

93. Іноді я можу розплакатися, якщо читаю сумну книгу чи дивлюся сумний фільм.

94. Я часто сумніваюсь у правильності своїх вчинків і рішень.

95. Часто в мене виникає почуття, що я виявився непотрібним, стороннім.

96. Зіткнувшись із несправедливістю, я обурююся і одразу ж виступаю проти неї.

97. Мені подобається бути у центрі уваги, наприклад, розповідати хлопцям і дівчатам різні потішні історії.

98. Вважаю, що найкраще проводження часу — це коли нічого не робиш, просто відпочиваєш.

99. Я ніколи не запізнююсь у школу чи ще куди-небудь.

100. Мені неприємно залишатися довго на одному місці.

101. Іноді я так засмучуюсь через сварку з учителем чи ровесниками, що не можу іти до школи.

102. Я не вмію командувати іншими людьми.

103. Інколи мені здається, що я тяжко й небезпечно хворий.

104. Я люблю всілякі небезпечні й ризиковані пригоди.

105. У мене часто виникає бажання перевірити роботу, яку я щойно виконав.

106. Я боюсь, що в майбутньому можу залишитися самотнім.

107. Я охоче вислуховую настанови, що стосуються мого здоров'я. 

108. Я завжди висловлюю свою думку, якщо щось обговорюється у класі.

109. Вважаю, що ніколи не слід відриватися від колективу.

110. Питання, пов'язані зі статтю і коханням, мене зовсім не цікавлять.

111. Завжди вважав, що заради цікавої, привабливої справи всі правила можна обійти.

112. Мені іноді бувають неприємні свята.

113. Життя навчило мене бути не занадто відвертим, навіть з друзями.

114. Я їм мало, іноді довгий час взагалі нічого не їм.

115. Я дуже люблю насолоджуватися красою природи.

116. Ідучи з дому, лягаючи спати, я завжди перевіряю: чи вимкнутий газ, електроприлади, чи зачинені двері.

117. Мене приваблює тільки те нове, що відповідає моїм принципам та інтересам.

118. Якщо в моїх невдачах хтось винен, я не залишаю його непокараним.

119. Якщо я когось не поважаю, мені вдається поводити себе так, що він цього не помічає.

120. Найкраще проводити час у різноманітних розвагах.

121. Мені подобаються всі шкільні предмети.

122. Я часто буваю вожаком в іграх.

123. Я легко переношу біль і фізичні страждання.

124. Я завжди намагаюсь стримуватися, коли мене критикують чи коли мені заперечують.

125. Я надто помисливий, непокоюсь про все, особливо часто — про своє здоров'я.

126. Я рідко буваю безжурно веселим.

127. Я часто загадую собі різноманітні прикмети, і стараюсь суворо дотримуватись їх, щоб усе було добре. 

128. Я не прагну приймати участь у житті школи і класу.

129. Іноді я здійснюю моторні, невиважені вчинки, про які потім шкодую.

130. Не люблю заздалегідь розраховувати всі витрати, легко беру в борг, навіть якщо знаю, що вчасно віддати гроші буде нелегко.

131. Навчання мене обтяжує, і якщо б мене не змушували, я взагалі не вчився би.

132. У мене ніколи не було таких думок, які потрібно було б приховувати від інших.

133. У мене часто буває настільки гарний настрій, що мене запитують, чому я такий веселий.

134. Іноді у мене настрій буває настільки поганим, що я починаю думати про смерть.

135. Найменші неприємності надто засмучують мене.

136. Я швидко втомлююсь на уроках і стаю неуважним.

137. Іноді я дивуюсь грубості й невихованності хлопців і дівчат.

138. Учителі вважають мене акуратним і старанним.

139. Часто мені приємніше поміркувати на самоті, а ніж проводити час в гомінкій компанії.

140. Мені подобається, коли мені підкоряються.

141. Я міг би вчитися значно краще, але наші вчителі та школа не сприяють цьому.

142. Не люблю займатися справою, що вимагає зусиль і терпіння.



143. Я ніколи нікому не бажав поганого.

Аркуш відповідей

Тип

Номер твердження

Сума балів

Г

1

12

23

34

45

56

67

78

89

100

111

122

133

 

Ц

2

13

24

35

46

57

68

79

90

101

112

123

134

 

Л

3

14

25

36

47

58

69

80

91

102

113

124

135

 

А

4

15

26

37

48

59

70

81

92

103

114

125

136

 

С

5

16

27

38

49

60

71

82

93

104

115

126

137

 

Т

6

17

28

39

50

61

72

83

94

105

116

127

138

 

І

7

18

29

40

51

62

73

84

95

106

117

128

139

 

3

8

19

30

41

52

63

74

85

96

107

118

129

140

 

Д

9

20

31

42

53

64

75

86

97

108

119

130

141

 

Н

10

21

32

43

54

65

76

87

98

109

120

131

142

 

К

11

22

33

44

55

66

77

88

99

110

121

132

143

 





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка