*Опитати та оглянути поранених



Скачати 248.79 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір248.79 Kb.

  1. На сортувальний пост медичної роти бригади з поля бою прибув санітарний автомобіль з пораненими. Що повинен в цьому випадку першим зробити санітарний інструктор-дозиметрист ?

      1. *Опитати та оглянути поранених

      2. Провести дозиметричний контроль санітарного автомобіля

      3. Направити автомобіль з пораненими у відділення спеціальної обробки

      4. Направити автомобіль з пораненими в ізолятор

      5. Направити автомобіль з пораненими у найближчий військовий госпіталь




  1. На сортувальний пост медичної роти бригади прибув санітарний автомобіль з хворими. В ході опитування водія-санітара, який доставив їх з медичного пункту батальйону, а також опитування та огляду хворих, санітарний інструктор-дозиметрист встановив, що в них є ознаки інфекційного захворювання. Вкажіть подальші його дії ?

      1. *Направити хворих до ізолятора

      2. Направити хворих у відділення спеціальної обробки

      3. Направити хворих в евакуаційну

      4. Направити хворих на сортувальну площадку

      5. Направити санітарний автомобіль з хворими у військовий польовий інфекційний госпіталь




  1. На сортувальний пост медичної роти бригади з осередку ядерного ураження прибув санітарний автомобіль з постраждалими. За допомогою якого приладу проводиться радіометричний контроль постраждалих і транспорту на сортувальному посту?

      1. *ДП-5В

      2. ДП-22В

      3. ДП-70МП

      4. ПХП-МВ

      5. ВПХР




  1. На сортувальний пост медичної роти бригади з осередку ядерного ураження прибув санітарний автомобіль з постраждалими. При проведенні радіометричного контролю встановлено, що рівень радіоактивного забруднення у них вище допустимого рівня. В який функціональний підрозділ необхідно направити таких постраждалих?

      1. *У відділення спеціальної обробки

      2. В ізолятор

      3. В психоізолятор

      4. В евакуаційну

      5. На сортувальну площадку




  1. На сортувальний пост медичної роти бригади з осередку ядерного ураження прибув санітарний автомобіль з постраждалими. На основі даних їх опитування і огляду, а також результатів дозиметричного контролю встановлено: стан їх середнього ступеня тяжкості, рівень радіоактивного забруднення становить нище допустимого рівня. В який функціональний підрозділ необхідно направити таких постраждалих?

      1. *На сортувальну площадку

      2. В ізолятор

      3. В психоізолятор

      4. В евакуаційну

      5. У відділення спеціальної обробки




  1. На сортувальну площадку медичної роти бригади поступив рядовий П. В ході проведеного медичного сортування пораненому була надана невідкладна допомога та направлено в евакуаційну. В який документ персональної реєстрації заносяться дані медичного сортування ?

      1. *Первинну медичну картку

      2. Історію хвороби

      3. Медичну книжку

      4. Медичну картку амбулаторного хворого

      5. Медичну карту стаціонарного хворого




  1. На сортувальну площадку медичної роти бригади поступив рядовий П. На підставі опитування та огляду пораненого лікар прийняв сортувальне рушення: направити пораненого в перев’язочну для легкопоранених. Яку спеціальну позначку повинні прикріпити до обмундирування пораненого за результатами даного медичного сортування:

      1. *Сортувальну марку

      2. Сортувальну бірку

      3. Сортувальний жетон

      4. Сортувальну стрічку

      5. Сортувальну емблему



  1. Рядовий П. доставлений на сортувальну площадку медичної роти бригади безпосередньо з поля бою. При огляді: на правій половині грудної клітки на рівні третього ребра є рана, яку він притискає рукою, пов’язка збилася, рана присмоктує повітря. АТ – 90/50 мм.рт.ст., пульс 78 на хвилину, задовільних якостей. В якому функціональному підрозділі медичної роти повинна бути надана медична допомога такому пораненому:

      1. *В операційній

      2. В перев’язочній для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості

      3. В перев’язочній для легкопоранених

      4. В наметі інтенсивної терапії для поранених

      5. В евакуаційній




  1. На сортувальну площадку медичної роти бригади поступили двоє поранених. На основі даних їх опитування і огляду встановлено: характер поранення не відповідає можливостям надання медичної допомоги на медичній роті. В який функціональний підрозділ направляються такі поранені з сортувальної площадки:

      1. *Евакуаційну

      2. Команду для одужуючих

      3. Протишокову для поранених

      4. Намет інтенсивної допомоги для поранених та хворих

      5. Перев’язочну для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості




  1. На медичний пункт батальйону з поля бою одномоментно поступило 10 поранених: з них – 8 тяжкопоранених і 2 легкопоранених. Вкажіть кількість санітарних автомобілів УАЗ-3962, яка потрібна для одночасної евакуації поранених до медичної роти бригади ?

      1. *2

      2. 1

      3. 3

      4. 4

      5. 8




  1. Працівник АЕС 36 років доставлений через 1 годину після радіаційної аварії в приймальне відділення зі скаргами на багаторазове блювання, значну слабкість, запаморочення, озноб. При огляді: гіперемія шкірних покривів, ін’єкція склер та слизових оболонок, температура - 38,3°С, ЧСС- 120/хв., АТ - 78/58 мм рт.ст. В аналізі крові лейк.- 9,5 109/л. За попереднім даними дозиметрії - доза опромінення хворого - 8 Гр. Який найбільш ймовірний діагноз ?

      1. *ГПХ: кістково-мозкова форма дуже тяжкого ступеня.

      2. ГПХ: кістково-мозкова форма.

      3. ГПХ: кишкова форма.

      4. ГПХ: токсична форма.

      5. ГПХ: церебральна форма




  1. Основним патогенетичним фактором дії форфорорганічних отруйних речовин є:

      1. *Пригнічення холін естерази.

      2. Алкілування пуринових основ, що входять до складу ДНК і РНК.

      3. Активація лактатдегідрогенази.

      4. Порушення активації кисню цитохром оксидазою.

      5. Порушення синтезу моноамінооксидази.




  1. Черговий оператор АЕС 35 років після радіаційної аварії був госпіталізований зі скаргами на блювання, яке виникло через 1,5 годин після опромінення, слабкість, помірний головний біль, запаморочення. При огляді: незначна гіперемія шкірних покривів, температура тіла - 37,4°С, ЧСС - 92/хв., АТ - 110/60мм рт.ст. Доза опромінення хворого - 24 Гр.? Який найбільш імовірний діагноз?

      1. *ГПХ: кістково-мозкова форма середнього ступеня.

      2. ГПХ: кістково-мозкова форма легкого ступеня.

      3. ГПХ: кістково-мозкова форма тяжкго ступеня.

      4. ГПХ: кістково-мозкова форма дуже тяжкго ступеня.

      5. ГПХ: кишкова форма.




  1. Співробітник АЕС внаслідок радіаційної аварії одноразово отримав дозу зовнішнього γ-опромінення 3 Гр. Протягом 20 хвилин був госпіталізований з підозрою на ГПХ без клінічних проявів. Через який час після опромінення можна очікувати виникнення первинної реакції (блювання у хворого) ?

      1. *1-2 години.

      2. 5-30 хвилин.

      3. 30-60 хвилин.

      4. 2-3 години.

      5. Не виникне зовсім.




  1. Хворий М., 42 років госпіталізований до спеціалізованого відділення з діагнозом ГПХ: кістково-мозкова форма, тяжкого ступеня. В який термін після опромінення слід очікувати появу у хворого агранулоцитозу?

      1. *З 8 до 20 доби.

      2. З 3 до 5 доби.

      3. З 6 до 8 доби

      4. З 20 до 28 доби

      5. З 28 до 33 доби




  1. Отруєння було спричинене фосфорорганічними сполуками. Вкажіть речовину, яка являється антидотом останніх:

      1. *Атропін.

      2. Антиціан.

      3. Амілнітрит.

      4. Унітіол.

      5. Адреналін.




  1. Дитина 7 років евакуйована на 2 добу з території, що була забруднена радіоактивними речовинами внаслідок аварії на АЕС. Який критичний орган отримає максимальну дозу опромінення ?

      1. *Кістковий мозок.

      2. Нирки.

      3. Статеві органи.

      4. Печінка.

      5. Щитовидна залоза.




  1. На розгляд регіональної експертної ради подані матеріали медичного обстеження евакуйованої особи в 1988 році з Житомирської області. При проходжені періодичного медичного огляду скарг на погіршення стану здоров’я немає. За даними обстеження спостерігаються зміни: на ЕКГ - порушення ритму, синусова тахікардія; АТ – 160/100 мм рт.ст.; в крові – нестійка лейкопенія, лімфопенія. Спостерігається підвищений рівень АКТГ. Чи пов’язані дані зміни з радіаційним впливом ?

      1. *Потрібні поглиблені обстеження.

      2. Треба розглядати, як вікові зміни.

      3. Пов’язані.

      4. Не пов’язані.

      5. Потрібно розглядати, як явище хронічного дистресу.




  1. Хворий К., 35 років, поступив в приймальне відділення через тиждень після аварії на ЧАЕС. Зазнав впливу іонізуючого випромінювання в дозі 4Гр. Скарги на загальну слабкість, головний біль, нудоту, багаторазове блювання. Стан хворого важкий. Шкіра гіперемована. Яка кількість лейкоцитів на 7-9 добу повинна бути у хворого?

      1. *0,5-1,5 Г/л.

      2. 4,0-5,0 Г/л.

      3. 1,0-2,0 Г/л.

      4. 2,0-3,0 Г/л.

      5. 1,0-2,0 Г/л.




  1. Працівник АЕС зі стажем роботи 15 років звернувся до лікаря із скаргами на загальну слабкість, підвищену втомлюваність, головний біль, погані сон та апетит. На попередньому медичному огляді був відсутній. При обстеженні: анізорефлексія сухожилових та черевних рефлексів, незначна атаксія при пробі Ромберга; приступи пароксизмальної тахікардії з підвищенням температури та похолоданням кінцівок. На ЕКГ - знижені вольтаж зубців Р, Т та АТ. В крові: кількість лейкоцитів - 2,0Г/л, нейтропенія, лімфоцитопенія. З боку органів ШКТ: знижена кислотність шлункового вмісту, диспептичні розлади. Вкажіть можливий попередній діагноз у даного хворого ?

      1. *Хронічна променева хвороба від зовнішнього опромінення, П ступінь важкості.

      2. Астенічний синдром.

      3. ВСД по гіпотонічному типу.

      4. Нейроциркуляторна дистонія.

      5. Гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС.




  1. В селищі, що знаходиться у зоні добровільного відселення проведено радіометричний аналіз питної води з криниці. В результаті чого встановлено, що вміст радіонуклідів 90Sr становить 3,7 Бк/л. Чи дозволяється використання даної питної води ?

      1. *Не дозволяється.

      2. Дозволяється.

      3. Дозволяється вживати протягом 1 місяця.

      4. Дозволяється вживати в обмеженій кількості.

      5. Дозволяється вживати лише дорослому населенню.




  1. Працівник Н. IV блоку ЧАЕС під час аварії отримав нерівномірне опромінення з переважним опроміненням ділянки живота в дозі понад 6Гр. Коли можуть з’явитися ознаки ентероколіту у потерпілого ?

      1. *Через 1-2 дні.

      2. Через 1-2 місяці.

      3. Через 3 тижні.

      4. Через 1 тиждень.

      5. Через 1-2 години.




  1. Після аварії на хімічному підприємстві робітники відчули раптовий запах прілого сіна, з’явилися симптоми подразнення носоглотки та очей. Через кілька хвилин ці симптоми ураження зникли і всі робітники залишились на своїх місцях. Вкажіть як довго триває прихований період при отруєнні фосгеном:

      1. *2-12 годин.

      2. До 1 години.

      3. До 8 годин.

      4. До 3 годин.

      5. Близько 1 доби.




  1. Поступає хворий із променевим ураженням. Після опромінення минуло 18 годин. Симптоми ураження: загальна слабість, головний біль, гіперемія обличчя і склер. Температура тіла - 37,4°С. Багаторазове блювання почалось приблизно через 1 годину після опромінення (аварія в науково-дослідній радіологічній лабораторії). Аналіз крові не проводився. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.

      1. *ГПХ тяжкго ступеня.

      2. ГПХ легкого ступеня.

      3. ГПХ середнього ступеня.

      4. ВСД по гіпотонічному типу.

      5. Хронічна променева хвороба від зовнішнього опромінення, П ступінь важкості.




  1. Для надання само- і взаємодопомоги в осередку ураження речовинами подразливої дії використовують:

      1. *Протидимову суміш

      2. Глюконат кальцію

      3. Афін

      4. Унітіол

      5. Етамзилат




  1. На прийом до лікаря звернувся пацієнт зі скаргами на підвищену втомлюваність, головний біль, погіршення апетиту, порушення сну, дратівливість, зниження пам`яті, періодичне запаморочення, нудота. З анамнезу відомо, що хворий працює на атомному виробництві. Об`єктивно: шкіра бліда, тургор знижений, слабопозитивні симптоми Кончаловського, проба Нестерова, симптом “щипка”. Сухожильні рефлекси підвищені. Відмічається тремтіння повік та пальців випростаних рук. АТ - 110/65 мм рт.ст. PS - 65/хв., зниженого наповнення. На ЕКГ - вольтаж знижений, дистрофічні зміни міокарда. Хворий неодноразово лікувався у терапевта і невропатолога без покращення. Про яке захворювання слід подумати та які додаткові дані про пацієнта необхідні?

      1. *Хронічна променева хвороба від зовнішнього опромінення, I ступінь важкості.

      2. Гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС.

      3. Астенічний синдром.

      4. ВСД по гіпотонічному типу.

      5. Хронічна променева хвороба від зовнішнього опромінення, П ступінь важкості.




  1. При огляді пораненого солдата на полі бою, санінструктор встановив: стан хворого важкий. Видимі шкірні покриви та слизові оболонки бліді. Пульс 110 уд. в 1 хв, слабкого наповнення та напруження. Дихання поверхневе. ЧДР – 22 за хв. Черевна стінка в акті дихання участі не приймає. В ділянці передньої черевної стінки рана 4x5 см з осадненими краями та помірною кровотечею. Через рану пролабує пасмо великого чепця. Як класифікується вказане поранення черевної порожнини?

      1. *Проникаюче.

      2. Непроникаюче.

      3. Наскрізне.

      4. Дотичне.

      5. Рикошетне.




  1. В МПП доставлений сержант, через 2 години після отримання травми. Травму отримав перебуваючи в бойовій машині піхоти, яка підірвалася на міні. Стан важкий. Постраждалий лежить на лівому боці з приведеними до живота ногами. Видимі шкірні покриви та слизові оболонки бліді. Пульс 120 уд. за 1 хв. АТ – 90/60 мм.рт. ст. ЧДР – 24 за 1 хв. Передня черевна стінка участі в акті дихання не приймає. В лівому підребір’ї синець 6x8 см з осадненням шкіри. При пальпації черевна стінка резистентна, визначається помірна болючість на всьому протязі. Симптоми подразнення очеревини слабопозитивні. Перкуторно визначається притуплення перкуторного звуку у відлогих місцях. Перистальтика різко ослаблена. Ректально – болючість та нависання передньої стінки прямої кишки. Який діагноз найбільш ймовірний у постраждалого ?

      1. *Закрита травма живота. Внутрішньо-черевна кровотеча.

      2. Забій передньої черевної стінки.

      3. Закрита травма живота. Розрив порожнистого органу. Перитоніт.

      4. Закрита травма живота без пошкодження внутрішніх органів.

      5. Проникаюча травма живота. Внутрішньо-черевна кровотеча.




  1. На медичну роту бриагди через 1,5 год після поранення доставлений рядовий К.. Поранення отримав при вибуху гранати. Свідомість не втрачав. Обставини поранення пам’ятає. Була одноразова блювота. На момент огляду стан задовільний. Зіниці однакові. Скарги на головний біль, головокружіння. Нудоту, загальну слабість. Пульс 78 уд за хв. АТ – 120/80 мм.рт.ст. В ділянці потилиці 2 рани розмірами 2 x 3 та 2,5 x 4,0 см. Апоневротичний шолом пошкоджений, кісти черепа не пошкоджені. Сторонніх предметів в ранах немає. Кровотеча відсутня. Ваш діагноз.

      1. *Рикошетне осколкове поранення голови. Струс головного мозку.

      2. Непроникаюче осколкове поранення голови.

      3. Проникаюче поранення голови з пошкодженням мозку.

      4. Дотичне осколкове поранення голови. Струс головного мозку.

      5. Непроникаюче осколкове поранення голови. Забій головного мозку.




  1. Лейтенант доставлений в госпіталь через 2 години після отримання вогнепального поранення живота. При огляді: стан хворого важкий. АТ – 100/60 мм.рт.ст. Пульс 110 за 1 хв. ЧДР – 22 за 1 хв, дихання поверхневе. На передній стінці живота, зліва від пупка, округла рана діаметром до 1,5 см з пояском осаднення, з якої витікає кишковий вміст. Передня черевна стінка напружена, участі в акті дихання не приймає. Перистальтика відсутня. Який попередній діагноз найбільш ймовірний?

      1. *Вогнепальне, сліпе, проникаюче поранення черевної порожнини з пошкодженням кишківника. Перитоніт.

      2. Непроникаюче поранення черевної порожнини з розривом кишки.

      3. Наскрізне вогнепальне поранення черевної порожнини з пошкодженням порожнистого органу.

      4. Вогнепальне поранення черевної порожнини. Перитоніт.

      5. Вогнепальне, сліпе поранення черевної порожнини.




  1. На медичну роту бригади доставлений військовослужбовець, який 4 години тому був витягнутий з підбитого танка. Палаюча форма на нижніх кінцівках була потушена при наданні взаємодопомоги. Стан середньої важкості. На нижніх кінцівках накладені пов’язки, які промокли серозним ексудатом. При проведенні огляду виявлено циркулярні термічні опіки обох нижніх кінцівок 2-3А ст. Яка площа поверхні тіла уражена ?

      1. *36 %.

      2. 27 %.

      3. 42 %.

      4. 18 %.

      5. 30 %.




  1. Поранений військовослужбовець доставлений в госпіталь через 40 хв після отримання кульового поранення лівого плеча. При огляді стан середньої важкості. Свідомість збережена. Видимі шкірні та слизові покриви бліді. Скарги на біль в ділянці поранення, який підсилюється при рухах, сухість в роті, спрагу. Пульс 100 уд в 1 хв. АТ – 100/60 мм.рт.ст. ЧДР 20 за хв. В легенях везикулярне дихання. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені. Живіт м’який, не болючий, перистальтика вислуховується. Самостійно помочився (діурез 250 мл незміненої сечі). В аналізі крові – Ер – 3,1x1012/л, Нв – 115 г/л. На передній поверхні с/з плеча рана діаметром 1,0 см, по задній поверхні плеча – рана діаметром 3,5 см. Кровотеча відсутня. Сформулюйте діагноз.

      1. *Наскрізне кульове поранення с/з лівого плеча. Шок 1 ступеня.

      2. Наскрізне кульове поранення лівого плеча.

      3. Кульове поранення лівого плеча.

      4. Наскрізне кульове поранення с/з лівого плеча. Шок 2 ступеня.

      5. Наскрізне вогнепальне поранення лівого плеча. Крововтрата 1 ст.




  1. Старший лейтенант знаходився під уламками зруйнованої будівлі внаслідок вибуху протягом 4-х годин. Права нижня кінцівка до рівня с/з стегна була придавлена уламками будівлі. Постраждалому перед звільненням кінцівки з під уламків введено знеболюючі з індивідуальної аптечки, накладено джгут на верхню третину стегна, кінцівка звільнена. При наданні першої лікарської допомоги виявлено: набряк м’яких тканин помірно виражений, пульсація на периферичних артеріях кінцівки відсутня. Поверхнева, глибока чутливість, активні та пасивні рухи збережені. Шкірні покриви забруднені, відмічаються ділянки осаднення шкіри. Ваша подальша тактика при наданні першої лікарської допомоги.

      1. *Накласти тугу асептичну пов’язку на кінцівку. Зняти джгут. Провести транспортну іммобілізацію. Кінцівці надати підвищеного положення, по можливості обкласти холодом. Транспортувати на наступний етап медичної допомоги.

      2. Накласти асептичну пов’язку. Кінцівці надати підвищеного положення, по можливості обкласти холодом. Транспортувати на наступний етап медичної допомоги.

      3. Провести транспортну іммобілізацію. Джгут не знімати. Транспортувати на наступний етап медичної допомоги.

      4. Джгут не знімати. Транспортувати на наступний етап медичної допомоги.

      5. Зняти джгут. Провести транспортну іммобілізацію. Транспортувати на наступний етап медичної допомоги.




  1. Рядовий С. при вибуху снаряду був придавлений уламками будівлі. Ліва рука знаходилася під завалом протягом 6 годин. Постраждалому перед звільненням кінцівки з під уламків введено знеболюючі з індивідуальної аптечки, накладено джгут на верхню третину плеча, кінцівка звільнена, постраждалий доставлений в госпіталь. При огляді кінцівка синюшного кольору, шкірні покриви холодні, наявні епідермальні міхурі. Пульсація на периферичних артеріях відсутня. Поверхнева та глибока чутливість не визначається. Активні і пасивні рухи відсутні. Яка лікувальна тактика щодо даного постраждалого.

      1. *Джгут не знімаємо. Ампутація кінцівки вище накладання джгута.

      2. Зняти джгут. Призначити комплексну консервативну терапію.

      3. Зняти джгут. Провести хірургічну обробку. Призначити консервативну терапію.

      4. Зняти джгут. Провести широку фасціотомію. Призначити консервативну терапію.

      5. Зняти джгут. Спостереження за кінцівкою.




  1. В госпіталь доставлений військовослужбовець після отримання мінно-вибухового поранення з відривом правої стопи. На кінцівку накладений джгут, кровотеча зупинена. Пов’язка на куксі гомілки незначно просякнута кров’ю. Загальний стан пораненого важкий, загальмований, видимі шкірні та слизові бліді. Пульс 120 в хв. АТ – 80/50 мм.рт.ст. ЧДР – 22 за хвилину. Ер – 3,01x1012/л. Визначіть ступінь важкості шоку по клінічній картині та шоковому індексу (ШІ).

      1. *ШІ – 1,5. Шок ІІ ступеня.

      2. ШІ – 1,2. Шок ІІ ступеня.

      3. ШІ – 2,0. Шок ІІІ ступеня.

      4. ШІ – 0,8. Шок І ступеня.

      5. ШІ – 2,4. Шок ІІІ ступеня.




  1. Рядовий С. був придавлений бампером автомобіля до стіни будівлі. Через 50 хв доставлений в госпіталь в важкому стані на ношах. Визначається деформація кісток тазу. Загальмований, стоне, шкірні покриви бліді. Пульс 130 ударів за хвилину, слабого наповнення. АТ – 60/40 мм.рт.ст. ЧДР – 28 за хвилину, дихання поверхневе. Сеча випущена катетером – 300 мл, світло-жовтого кольору, без патологічних домішок. Пульсація на артеріях нижніх кінцівок збережена, рухи збережені. Визначіть орієнтовну крововтрату та важкість шоку у постраждалого.

      1. *ШІ – 2,1. Шок ІІІ ступеня. Крововтрата близько 3 літрів.

      2. ШІ – 1,2. Шок ІІ ступеня. Крововтрата близько 2 літрів.

      3. ШІ – 2,0. Шок ІІІ ступеня. Крововтрата близько 1 літра.

      4. ШІ – 0,8. Шок І ступеня. Крововтрата відсутня.

      5. ШІ – 2,4. Шок ІІІ ступеня. Крововтрата відсутня.




  1. Сержант М. отримав поранення осколком снаряда в ділянці лівого підребер’я. На полі бою в порядку взаємодопомоги була накладена пов’язка індивідуальним пакетом. Доставлений на медичну роту бригади. Скаржиться на запаморочення, слабкість, спрагу, біль у животі. Загальний стан тяжкий, блідий, пульс 120 на 1 хв. АТ – 90/60 мм.рт.ст. Живіт м’який, болючий при пальпації. Пов’язка добре фіксована, злегка просякнута кров’ю Яким видом транспорту та в яку чергу потрібно його евакуювати.

      1. *Санітарним автотранспортом, в 1-шу чергу, у ВППГ.

      2. Санітарним автотранспортом, в 2-гу чергу, у ВППГ.

      3. Попутним автотранспортом, в 2-гу чергу, у ВППГ.

      4. Попутним автотранспортом, в 3-тю чергу, у ВППГ.

      5. Попутним автотранспортом, в 1-шу чергу, у ВППГ.




  1. Молодший сержант доставлений у ВПХГ авіаційним транспортом через 4 години після одержання пошкодження. Отримав опіки полум’ям правого плеча, правої половини грудної стінки. Скарги на болі у правому плечі, правій половині грудної клітки, загальну слабкість. Стан тяжкий. Свідомість ясна. Пульс 108 уд. за 1 хвилину; АТ - 100/60 мм.рт.ст. Дихання везикулярне справа ослаблене. Частота дихання 19 за хвилину. Діурез достатній. Місцево: праве плече та права половина грудної клітки покриті міхурами з геморагічним вмістом, місцями епідерміс білого кольору. Помірна ексудація з опікових поверхонь. Поверхнева та глибока чутливість шкіри в ділянці опіку збережена. Вкажіть ступінь опіків.

      1. *ІІ-ІІІА.

      2. І.

      3. ІІІВ-ІV.

      4. І-ІІ.

      5. ІІІА-ІІІВ.




  1. В госпіталь доставлений рядовий, з синдромом тривалого стиснення, який розвинувся за рахунок компресії обох нижніх кінцівок підбитим автомобілем. Від моменту виникнення захворювання пройшло 4 дні. Стан хворого важкий. Скарги на загальну слабість, нудоту, блювоту, болі в поперековій ділянці. Видимі шкірні покриви та слизові бліді. Язик суховатий. Пульс 100 уд. за хв. АТ – 100/60 мм.рт.ст. ЧДР – 20 за хв. Виражений набряк тканин нижніх кінцівок. Пульсація на периферичних артеріях кінцівок ослаблена. Поверхнева та глибока чутливість знижена. Активні та пасивні рухи збережені. Добовий діурез склав 100 мл. Сеча випущена катетером – бурого кольору. Який період синдрому тривалого стиснення розвинувся у потерпілого.

      1. *Проміжний.

      2. Ранній.

      3. Пізній.

      4. Перехідний.

      5. Термінальний.




  1. В госпіталі на стаціонарному лікуванні знаходиться сержант М., який під час бойових дій отримав термічні опіки 25 % тіла ІІ-ІІІ ступеня. На 6 добу стан хворого погіршився. Виникло нагноєння опікових поверхонь, з формуванням вторинних некрозів. Виникла гнійно-резорбтивна гарячка, ознаки сепсису. Про яке ускладнення опіків слід думати в даному випадку.

      1. *Опікова хвороба, період септикотоксемії.

      2. Опікова хвороба, період гострої опікової токсемії.

      3. Гострий опіковий шок.

      4. Опікова хвороба, період реконвалесценції.

      5. Термінальний стан.




  1. Під час вибуху солдата придавило гарматою. Різкий біль в грудях при кожному вдиху. Кашель, помірне кровохаркання, задишка. Стан важкий. Ціаноз. В диханні беруть участь допоміжні м'язи шиї. Помірна підшкірна емфізема. Виражене западання грудної клітки під час вдиху на ділянці від правого краю грудини до середньої пахвової лінії, крепітація кісткових відламків. Пульс – 120 на хвилину. Дихання поверхневе, 35 в 1хвилину. АТ – 90/60мм.рт.ст. Діагноз.

      1. *Закрита травма грудей. Множинні подвійні переломи ребер із забоєм правої легені. Закритий пневмоторакс. Дихальна недостатність. Шок.

      2. Закрита травма грудей, дихальна недостатність

      3. Перелом ребер справа, шок, забій правої легені.

      4. Закрита травма грудей, закритий пневмоторакс.

      5. Забій правої легені, дихальна недостатність, перелом ребер.




  1. При вибуху сталося стиснення грудної клітки військовослужбовця бетонної балкою в передньо-задньому напрямі. Звільнили від стиснення через 2 хвилини. На місці травми введений анальгетик. Доставлений на медичну роту бригади. При огляді: ціаноз, петехіальні крововиливи на шиї і верхньої половини тулуба, задишка, тахікардія. Тони серця приглушені, ритмічні. АТ - 140/90 мм рт. ст. В легенях вологі множинні хрипи. В якому положенні і в яку чергу слід евакуювати пораненого у ВППГ ?

      1. *Евакуація в першу чергу, на ношах в положенні напівсидячи.

      2. Черговість евакуації не має значення, лежачи на спині.

      3. В першу чергу, сидячи.

      4. В першу чергу лежачи не животі.

      5. Черговість евакуації не має значення, в положенні напівсидячи.




  1. Рядовий А. доставлений на медичну роту бригади через 1,5 години після вибуху кулькової бомби з обширною раною лівого плеча і пораненням лівої половини грудної клітки. Стан важкий. Помірна блідість. Пульс 110 уд. на хвилину. АТ – 90/40 мм.рт.ст. ЧДР – 32 в хвилину. Кашель з кров'янистої мокротою. Дихання зліва не проводиться. Перкуторно притуплення звуку до 4 ребра. Підшкірна емфізема лівої половини грудної клітки. В рану на вдиху надходить повітря. На сортувальній площадці виникла кровотеча з кукси лівої пахвової артерії. Невідкладні заходи першої медичної допомоги?

      1. *Накладення оклюзійної пов'язки. Перев'язка і накладення затискача на куксу пахвової артерії. Вагосимпатична блокада. Анальгетики, антибіотики.

      2. Накладення оклюзійної пов'язки. Вагосимпатична блокада.

      3. Перев’язка і накладення затискача на куксу пахвової артерії.

      4. Вагосимпатична блокада. Анальгетики, антибіотики.

      5. Накладення оклюзійної пов'язки, перев'язка і накладення затискача на куксу пахвової артерії.




  1. Військовослужбовець поранений кулею в груди зправа. З'явилися значний кашель з кров'янистої мокротою, наростаюча задишка. Шкірні покриви ціанотичні. Холодний піт. Дихання значно ускладнене. Пульс 120 в хвилину. На рівні 3-го ребра справа по середній ключичній лінії є рана розміром 1х1 см, у нижнього кута правої лопатки друга рана розміром 2,5х2,0 см. Підшкірна емфізема поширюється на шию, обличчя, живіт. Очі відкрити не може через емфізему повік. Перкуторно серцева тупість значно зміщена вліво. Перша допомога?

      1. *Асептична пов'язка на обидві рани; підшкірно промедол з шприц-тюбика; винесення в першу чергу в напівсидячому положенні, під верхню частину тулуба підкладають скатку шинелі.

      2. Асептична пов'язка на обидві рани; підшкірно промедол з шприц-тюбика

      3. Таблетовані антибіотики; асептична пов'язка на обидві рани;

      4. Антибіотики внутрішньом'язово, промедол, винесення в першу чергу в напівсидячому положенні;

      5. Асептична пов'язка на обидві рани; підшкірно промедол з шприц-тюбика; антибіотики, винесення в першу чергу в напівсидячому положенні.




  1. Рядовий П., поранений при вибуху протипіхотної міни. Права стопа відірвана на рівні гомілковоступневого суглоба. Велика рана м'яких тканин. Гомілка забруднена землею, шкіра закопчена. Загальний стан тяжкий. Блідий. Пульс 110 уд. на хвилину, АТ 100/50 мм рт.ст. Профілактика інфекції на медичній роті бригади?

      1. *Ін’єкції антибіотиків в навколишні рану тканини

      2. Антибіотики перорально

      3. Інфузійне введення антибіотиків

      4. Антибіотик внутрішньом'язово

      5. На медичній роті бригади профілактика інфекції в рані не проводиться




  1. Рядовий Н., поранений осколком міни в ліве стегно. На внутрішній поверхні стегна в середній третині рвана рана розміром 3х7 см. З обривками м'язів сірого кольору, виділення з рани з неприємним запахом. Доставлений на медичну роту бригади через 18 годин. Обсяг медичної допомоги?

      1. *Хірургічна обробка рани, дренування, ін’єкції антибіотиків в навколишні рану тканини.

      2. Ін’єкції антибіотиків в навколишні рану тканини.

      3. Хірургічна обробка рани.

      4. Первинна хірургічна обробка рани.

      5. Ампутація кінцівки, рана кукси відкрита, лампасні розрізи шкіри кукси.




  1. На медичну роту бригади доставлений рядовий, який за 1 годину до того був відкинутий вибуховою хвилею. Блідий, загальмований. Дихання часте, поверхневе. Шкірні покриви блідо-сірі. Пульс - 140 уд. в хвилину; АТ – 60/0 мм. рт. ст. Живіт рівномірно здутий, в акті дихання не бере участі, напружений, при перкусії притуплення перкуторного звуку в відлогих місцях, переміщується при повертанні тіла. Сформулюйте діагноз.

      1. *Тупа травма живота, розрив внутрішніх органів, внутрішня кровотеча, шок III ступеня.

      2. Травма живота, розрив внутрішніх органів.

      3. Внутрішня кровотеча, шок III ступеня.

      4. Тупа травма живота, розрив внутрішніх органів.

      5. Травма живота, шок III ступеня.




  1. У військовий госпіталь доставлений рядовий К., який 1 годину назад постраждав від вибухової хвилі - отримав удар в живіт. Блідий, загальмований. Дихання часте, поверхневе. Шкірні покриви блідо-сірі. Пульс – 140 уд. в хвилину; АТ – 60/0 мм. рт. ст. Живіт не роздутий, в акті дихання не бере участь, напружений, при перкусії притуплення перкуторного звуку в пологих місцях. Перелік невідкладних заходів у ВППГ.

      1. *Почати комплексну терапію шоку.

      2. Взяти в операційну для екстреної операції.

      3. Провести лапаротомію, ревізію органів черевної порожнини, зупинку кровотечу, ушивання розривів органів.

      4. Провести лапароскопію.

      5. Протишокова терапія і одночасно операція.




  1. Підчас вибуху рядовий Ц. був відкинутий ударною хвилею, впав на край бруствера лівим боком. З'явилися сильний біль в животі, слабкість, блідість, спрага. Стан важкий. Пульс слабкий, частий. Живіт напружений, в диханні участі не бере. Виражені симптоми подразнення очеревини. Язик сухий. Блювота. Пульс ниткоподібний, АТ – 60/40 мм. рт. ст. При перкусії визначається тупість в відлогих місцях живота, печінкова тупість відсутня. Перистальтика не прослухується. Діагноз.

      1. *Закрита травма живота з ушкодженням порожнистих і паренхіматозних органів (селезінка); масивна внутрішньочеревна кровотеча, шок 3 ступеня.

      2. Закрита травма живота з ушкодженням порожнистих і паренхіматозних органів.

      3. Закрита травма живота, внутрішньочеревна кровотеча.

      4. Закрита травма живота, шок 3 ступеня.

      5. Закрита травма живота з ушкодженням порожнистих органів.




  1. Ударною хвилею рядовий Д. був відкинутий на край бруствера, впав лівим боком. З'явилися сильні болі в животі, слабкість, блідість, спрага. Стан важкий. Пульс слабкий, частий. Живіт напружений, в диханні не бере. Виражені симптоми подразнення очеревини. Блювота. Пульс ниткоподібний, АТ – 60/40 мм.рт.ст. При перкусії визначається тупість в відлогих місцях живота, печінкова тупість відсутня. Перистальтика не прослуховується. Обсяг першої медичної допомоги?

      1. *Винесення в положенні лежачи на ношах після підшкірного введення промедолу з шприц-тюбика.

      2. Напоїти гарячим чаєм.

      3. Ввести анальгетики.

      4. Ввести анальгетики і антибіотики.

      5. Почати терапію шоку.




  1. Рядовий К. в бою отримав сліпе осколкове поранення правого стегна в середній третині з пошкодженням стегнової артерії; важка крововтрата. АТ – 70/40 мм рт. ст., пульс – 136 в хвилину, дихання 34 в 1 хв. Шкірні покриви холодні на дотик. Перша медична допомога на полі бою?

      1. *Зупинка кровотечі джгутом; внутрішньом'язево промедол з шприц-тюбика; пов'язка на рану; транспортна іммобілізація винесення в положенні лежачи на ношах (плащ-наметі)

      2. Зупинка кровотечі джгутом; внутрішньом'язево промедол з шприц-тюбика; пов'язка на рану

      3. Пов'язка на рану; транспортна іммобілізація

      4. Внутрішньом'язево промедол з шприц-тюбика; пов'язка на рану; транспортна іммобілізація

      5. Зупинка кровотечі джгутом, транспортна іммобілізація




  1. Рядовий В. отримав сліпе осколкове поранення правої гомілки. Санінструктор на полі бою наклав на рану пов'язку, ввів промедол і забезпечив іммобілізацію способом «нога на ногу». На медичну роту бригади доставлений через 2,5 години після поранення. При огляді на сортувальній площадці стан пораненого ближче до задовільного, скаржиться на болі в правій гомілці, що посилюються при спробах рухів. Пов'язка, помірно промокла кров'ю, підсохла. Визначається патологічна рухливість середньої третини правої гомілки. Пульс – 82 на хвилину, ЧДР – 20 в хвилину. АТ – 120/70 мм рт. ст. Ваш попередній діагноз:

      1. *Сліпе осколкове поранення середньої третини правої гомілки, багатоуламковий перелом.

      2. Багатоуламковий перелом.

      3. Вивих в гомілковостопневому суглобі.

      4. Анаеробна інфекція.

      5. Наскрізне поранення м'яких тканин гомілки.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка