Опис досвіду педагогічної І методичної роботи вчителя української мови І літератури Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 Гурської Наталії Василівни Тема досвіду



Скачати 111.04 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір111.04 Kb.
Опис досвіду

педагогічної і методичної роботи вчителя української мови і літератури

Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18

Гурської Наталії Василівни

Тема досвіду

Розвиток ключових компетентностей на уроках української мови і літератури як основа формування високоінтелектуальної, національно свідомої, креативної особистості .



Мета

Створення оптимальних умов для формування і всебічного розвитку високоосвіченої творчої особистості, виховання громадянина-патріота; формування усвідомлення виняткової ролі державної мови в суспільному й особистісному розвитку кожного громадянина і потреби належною мірою оволодіти нею; формування в учнів потреби різнобічного розвитку власних здібностей і нахилів, оволодіння сучасними методами оперування знаннями, уміннями; підвищення конкурентоспроможності випускника, здатності застосовувати набуті знання, навички, цінності на практиці та адаптуватися в соціумі.



Актуальність теми зумовлена потребами цивілізованого демократичного суспільства в Україні. Сучасна школа має готувати не лише носія знань, а й креативну особистість, здатну використовувати здобуті знання, навички, цінності для конкурентно спроможної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, тобто формувати національно свідому, духовно багату, творчу особистість.

Сучасний етап розвитку освіти в Україні виявляє ряд суперечностей, серед

яких головними є протиріччя між потребою суспільства в громадянах із

високорозвиненою життєвою компетентністю і низькою орієнтацією на це системи навчання; між необхідністю широкого використання у практиці

технологій активного навчання і слабкою підготовленістю до цього всього

освітнього середовища; між потребою у вихованні національної свідомості

учнів, реалізації її в житті і недостатньою спрямованістю на це шкільних предметів.

Суспільство чекає від школи комунікабельного, креативного, самостійно мислячого випускника, який прагне успіху та вміє самостійно будувати траєкторію індивідуального розвитку.

Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, впевненою у власних силах людиною.

Тому сьогодні постає питання організації навчального процесу з точки зору компетентнісного підходу, що забезпечує результат навчання, а не нарощування обсягу змісту.

Актуальність досвіду також зумовлена широким визнанням компетентнісного підходу у країнах Євросоюзу, активним схваленням європейськими працедавцями. Цей підхід перебуває в руслі Болонського процесу (на що необхідно звернути особливу увагу, адже сьогоднішні учні - це завтрашні студенти та майбутні фахівці).

Цей підхід дає можливість врахувати й адекватно відобразити вимоги XXI століття до особистості, її життєвої компетентності, розкрити і розвинути навички, необхідні людині конкурентоспроможній у сучасному світі.

Методичними перевагами компетентнісного підходу є визначеність, зрозумілість його понять і категорій, наявність перспективних освітніх методик та європейського досвіду його реалізації.

Чи не найактуальнішою умовою запровадження досвіду є реальне розвантаження школярів, оскільки модернізацію освіти не можна здійснити, додаючи все нові елементи до навчальних програм.



Теоретичне обґрунтування досвіду

Ключові поняття: компетентність, ключова компетентність.



Компетентність – набута у процесі навчання інтегрована здатність учня цілісно й ефективно застосовувати знання, вміння, цінності на практиці, у нестандартних ситуаціях.

Ключова компетентність – комплекс характеристик особистості, що дає можливість ефективно діяти у різних сферах життя.

Серед ключових компетентностей виділяють такі:

- соціальна – здатність до співробітництва в групі та команді, мобільність, уміння адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі й функції в колективі, планувати, розробляти й реалізовувати соціальні проекти індивідуальних і колективних дій; уміння визначати й реалізовувати мету комунікації в залежності від обставин; підтримувати взаємини; розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях;

- загальнокультурна – спроможність аналізувати й оцінювати досягнення науки й культури; знати рідну й іноземні мови, інтерактивно їх використовувати; опановувати моделі толерантної поведінки, створювати умови для конструктивної співпраці в умовах культурних, мовних і релігійних відмінностей між людьми та народами; застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на систему загальнолюдських цінностей;

  - суть комунікативної компетентності випливає із провідної функції рідної мови: плекання національно свідомої, духовно багатої творчої особистості, що володіє вміннями комунікативно доцільно використовувати мовні засоби у різних сферах і видах мовленнєвої діяльності;

  - інформаційна – вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел;

  - саморозвитку й самоосвіти – осмислення потреби у саморозвитку і готовності постійно навчатися протягом усього життя;

  - продуктивної творчої діяльності – вміння нестандартно підходити до розв’язання проблем, використання творчих здібностей у нестандартних ситуаціях.



Шляхи реалізації

Втілення у практику обраної теми вимагає створення і використання нових педагогічних технологій, актуалізації вже відомих. Тому активно використовую такі технології:

- інтерактивні;

- проектні;

- тренінгові;

- діалогові;

- ігрові;

- комп’ютерні.

Застосовую особистісно зорієнтований (потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі “для всіх” на суб’єктивні надбання одного учня, які можна виміряти), діяльнісний (може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій) підходи до навчання.

Використовую як традиційні, так і нестандартні форми проведення уроку: урок-подорож, -диспут,- роздум, -порівняння, поетичний салон та ін.

Практикую продуктивні методи і прийоми навчання: асоціативний кущ, мозковий штурм, сенкан, знаю-хочу дізнатися-дізнався, коло очікувань від уроку, оцінювальне вікно, твір за п’ятьма словами, редагування речень та ін.

Працюючи над розвитком соціальної компетентності, стимулюю діалогічне спілкування, проводжу тренінги соціальної активності, практикую написання творів за темами «Якби я був президентом (директором, прем’єром)». Працюю над формуванням патріотичних почуттів, поваги до історії традицій, мови як феномена, державних символів.

З метою розвитку комунікативної компетентності, використовую можливості продуктивного навчання а саме:

1.     Обговорення проблем.

2.     Формування власної точки зору.

3.     Вміння доводити власну позицію.

4.     Розвиток культури мовлення.

5.     Вміння презентувати свій продукт.

6.     Можливість для безпосереднього спілкування.

7.     Адекватне ставлення до критики.

8.     Стимулювання критичного ставлення до себе.

9.     Вміння адаптуватися в мовному середовищі.

Удосконалюю орфографічну грамотність, уміння користуватися мовним матеріалом, створювати власні висловлювання. Активно використовую роботу з граматичним лото, мозаїкою, малюнковим письмом, вправи на редагування, з незавершеними реченнями, мовними аналізами. Створюємо з учнями словотворчі моделі, розгадуємо ребуси, ілюструємо схеми власними прикладами і т.п.

На уроках мови практикую моделювання реальних (життєвих ) мовленнєвих ситуацій. Насамперед учні мають усвідомити : усе, що вони роблять, має причини і здійснюється заради чогось. Ми говоримо не для того, аби що – небудь сказати, а для того, аби щось повідомити, на когось вплинути, виявити себе тощо. У залежності від адресата, адресанта мовлення і ситуації вибирається форма (усна чи письмова ) і стиль мовлення .Наприклад :адресант – учень і батьки; адресат – бабуся; мотив – зустріч з близькою людиною з нагоди її іменин; мета – привітати , сказати добрі слова; мета висловлювання – зичення радості, добра, здоров’я; основна думка – родина любить і шанує бабусю. Отже, завдання полягає в тому, щоб підготувати монолог – привітання, тобто висловлювання цього типу, стилю і жанру (5 клас ).



Загальнокультурну компетентність допомагає формувати проведення уроків-екскурсій, рольових ігор, круглих столів з питань, пов’язаних з культурою та мистецтвом.

Застосовую нетрадиційні форми організації уроків: урок-портрет, урок-галерея, літературна вітальня.

Так, у 9 класі проведено урок-портрет „Сковорода – філософ, письменник, педагог” із використанням мультимедійної презентації. З учнями 7 класу проведено урок української мови „Галерея частин мови”, а в 5 класі – урок-подорож „У країні Фонетики” та ін.

Застосовую ігрові технології. Так, на уроці в 11 класі була запропонована рольова гра „Перевтілення” (охочі учні виступили в ролях Марусі Чурай, Гриця й відповідали на поставлені однокласниками запитання).

На уроках мови використовую вправи з ключем, робота над якими часто пов’язана з висловлюваннями відомих світові митців, діячів культури.

Формування інформаційної компетентності пов’язане з розвитком умінь учнів обирати потрібні джерела інформації. У 8 класі, 10-11 класах приділяю особливу увагу вдосконаленню вмінь використовувати додаткову літературу, впроваджую в роботу інформаційні хвилинки «А ось що цікаво…». Виробляю вміння складати схеми, читати їх, починаючи з 5 класу. Залучаю до використання комп’ютера як потужного інструмента здобуття та опрацювання інформації. Стимулюю критичне ставлення до засобів масової інформації, влаштовую диспути, колективні слухання, круглі столи. Виховую загальну інформаційну культуру.

Готуючись до уроків, використовую освітні сайти, мультимедійні презентації. Зокрема, презентації були використані на уроках при вивченні: однорідних членів речення у 5-Б класі, звертання – у 5-Б та 8-му класах, а також при ознайомленні з творчістю письменників у 5-11 класах.

Розвиваючи компетентність продуктивної творчої діяльності, використовую творчі завдання: складання лінгвістичних казок («Королева Крапка», «Чарівні слова» і т.п.). Подобаються дітям ігри «Викресли зайве», «Хто швидше?». Складаємо лінгвістичні мініатюри, головними героями яких є мовознавчі терміни (числівник, дієслово та ін.). Упорядковуємо таблиці, малюємо схеми, наприклад, міста Синтаксис, країни Морфології.

Під час вивчення творчості багатьох письменників там, де виникають спірні питання, організовую диспути. Ставлю на обговорення в класі такі запитання, які викликають у школярів різні думки: «Чим зумовлені суперечки в сім'ї Кайдашів – соціальними причинами чи складом характеру?» (Нечуй –Левицький. «Кайдашева сім’я»), « Хто у кого вкрав щастя ?(І.Франко «Украдене щастя»)».

Задля емоційного налаштування часто використовую на початку уроку , прослуховування музики, перегляд кліпів, за якими учні складають асоціації щодо побаченого і почутого. Так, при вивченні поезій С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму» і «Забула внучка в баби черевички» учні 6-Б класу складали сенкани про маму, бабусю. Під час вивчення поезії Т. Шевченка учні 5-Б класу складали «асоціативний кущ» до слів «сонце», «небо», «зоря». У класі звучала тиха мелодія, а на екран були спроектовані відповідні образи.

Проводжу позакласну роботу з предмета, готую сценарії, часто залучаючи й учнів, організовую мовно-літературні ранки, вечори. Вечір-спогад «Це тихе сяйво над моєю долею» (про жінок у долі Шевченка), поетичний салон інтимної лірики «Любов – Господня благодать», літературно-музичні композиції «Україно, ти моя молитва» (за творчістю В.Симоненка), «Мова, якою співають ангели», «Благословенна ніч Христового Різдва» та ін. були досить вдалими, вразили присутніх глибиною змісту й мистецькою довершеністю учнівського виконання, естетичною чистотою українського слова.

Досвід у дії

Своїм досвідом роботи з науково-методичної проблеми ділюся із колегами через проведення показових уроків, семінарів, педрад. Так, у жовтні 2011 року виступила на педраді із доповіддю «Роль учителя та школи в утвердженні державотворчого статусу української мови». На засіданнях методичної комісії ділилася досвідом із теми: «Виразне читання як засіб формування читацької компетентності школярів» (2012 рік), підготувала і провела мультимедійні презентації «Компетентнісний підхід у процесі вивчення української мови і літератури» (2013 рік), «Розвиток ключових компетентностей на уроках української мови і літератури як основа формування високої високоінтелектуальної, національно свідомої, креативної особистості» (2015 рік). У березні 2014 року підготувала і провела шкільний семінар за участю вчителів початкових класів та української мови і літератури на тему: «Роль початкової школи у формуванні комунікативної компетентності школярів».



Результативність роботи

Результатом впровадження досвіду вважаю високий рівень засвоєння учнями навчального матеріалу та якості здобутих знань, про що свідчать результати директорських контрольних робіт, підсумки ДПА та ЗНО. Мої учні були призерами ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад, ІІ і ІІІ етапів мовно-літературних конкурсів.

2009 рік, ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і

літератури: Петрик Тетяна (9 клас) – ІІІ місце.

2010 рік, ІІ етап Міжнародного конкурсу з української мови імені

П.Яцика: Колодій Уляна (9 клас) – ІІІ місце.

2013 рік, Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської молоді

імені Т. Шевченка: Калиняк Ірина (11 клас) – І місце (ІІ етап),

– ІІІ місце (ІІІ етап).

Під час ЗНО у 2014 році 29,4% учнів, яких я навчала, досягли високого рівня навчальних досягнень, що є найвищим показником за цією позицією серед шкіл міста. Найкращі результати виявили:

Калиняк Ірина – 199,5 б

Марканич Ірина – 198,5 б

Крашівська Аліна – 196,5 б

Козіброда Ірина – 194 б

Колодій Уляна – 193,5 б.

Позитивним свідченням результативності роботи вважаю і те, що мої випускники обирають для навчання у вищих навчальних закладах спеціальність «українська мова і література»:

2011 рік – Гардаш Ольга, Режицька Ірина, Крупка Христина (ТНПУ);

2012 рік – Грошко Тетяна (ТНПУ);

2014 рік – Козіброда Ірина (Львівський національний університет ім.

І.Франка), Цигипало Тетяна (ТНПУ).



І наостанок…

Завжди розглядаю людину як найвищу цінність, а навчально-виховний процес спрямовую на плекання успішної особистості, її цілісний розвиток шляхом опертя на її духовний світ. Це вимагає не лише оволодіння новою методикою, а й переоцінки ціннісних орієнтацій, зміни пріоритетів. Доводиться багато працювати над собою. Як ніколи відчуваю, що вчитель у сучасному інформаційно насиченому та мінливому світі приречений завжди бути учнем.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка