Опис досвіду. Актуальність досвіду, його практичне значення



Скачати 72.86 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір72.86 Kb.
Міністерство освіти і науки України

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти


Кафедра відділу гуманітарних дисциплін


Формування компетентністних орієнтацій на уроках історії

Виконала:

учитель Нехворощанської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів

Любимська Лариса Дмитрівна


Полтава


2013
Опис досвіду.

Актуальність досвіду, його практичне значення. Інтеграція України до світового освітнього простору призводить до необхідності формування життєво необхідних компетентностей нових членів суспільства. Це знайшло своє відображення і в нормативно-правовій базі сучасної освітньої галузі України. У вступі Концепції загальної середньої освіти ( 2001 рік ) сказано: “Освіта XXI століття – це освіта для людини, її стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем…”. У Державному стандарті базової і повної загальної освіти ( 2004 рік ) серед завдань освітньої галузі “ Суспільствознавство ” зазначені підготовка учнів до взаємодії, самореалізації, формування відповідних компетенцій; формування мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів; життєвих, соціалізуючих комунікативних, інтелектуально-інформаційних навичок.

Проблема розвитку основних життєвих компетентностей, навичок мислення в учнів шкіл нині стоїть дуже гостро. Як свідчать дослідження, переважна більшість учнів шкіл не володіє такими логічними операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння ( 8 ). Такий стан речей є загрозою для демократичних перспектив України, спричинює прийняття незважених рішень майбутніми громадянами, наслідки яких обов’язково відіб’ються на наступних поколіннях; зменшує конкурентоспроможність України в світі. Отже, актуальним стає розвиток основних компетентностей учнів на основі розвитку мислення.

^ Основна ідея досвіду: розвиток мислення інтерактивними методами призводить до формування основних груп компетентностей: соціальної, інформаційної, комунікативної .

^ Теоретичною базою досвіду є: наукові положення когнітивної психології щодо сутності мислення (Дж.Андерсен, Д.Халперн, Дж.Брунер, С.Міллер); обґрунтування специфіки мислення (Ж.Піаже, Л.Виготський); визначення та класифікація основних груп компетентностей, що формуються при застосуванні технології розвитку мислення (І.В.Родигіної, О.Овчарук, А.Хуторського); ідеї компетентністного підходу до планування і розробки сучасного уроку на основі інтерактивних технологій (О.Пометун, О.Данилевська); характеристика методів і форм організації навчальної діяльності учнів за технологією мислення ( С.Терно, О.Марченко ).

Згідно ідеям сучасних дослідників,  мислення – це здатність використовувати певні прийоми обробки інформації, що дозволяють отримати бажаний результат. Це наукове мислення, суть якого полягає у прийнятті ретельно обміркованих та зважених рішень стосовно довіри до будь-якого твердження: мусимо ми його прийняти чи відкинути або відкласти, а також ступінь упевненості з якою ми це робимо.

^ До основних рис мислення відносять наступні вміння: робити логічні умовиводи; приймати обґрунтовані рішення; давати оцінку позитивних і негативних рис як отриманої інформації, так і самого розумового процесу; бути спрямованим на результат.

Мислення – це здатність ставити нові запитання, знаходити різноманітні аргументи, приймати незалежні та продумані рішення.

^ Технологія реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових

Технологія формування основних компетентностей учнів на основі розвитку к мислення на уроках історії складається з трьох стадій: стадії виклику; стадії осмислення; стадії міркування ( рефлексії ).

Технологія враховує специфічні для кожної стадії мету, методи, форми, результат. Результатами взаємодії вчителя й учня є сформовані соціальна, комунікативна, інформаційна компетентності.

Технологія мислення заснована на творчому співробітництві учня і вчителя, на розвитку в учнів аналітичного підходу до будь-якого матеріалу. Ця технологія розрахована не на запам’ятовування матеріалу, а на постановку проблеми і пошук її розв’язання.http://lit.govuadocs.com.ua/tw_files2/urls_8/41/d-40686/40686_html_m42e6a621.gif


^ Технологія формування основних компетентностей учнів 

на основі розвитку мислення на уроках історії

Складові методики


Стадія виклику


Стадія осмислення


Стадія міркування


Мета

- актуалізація суб’єктного досвіду учнів;

- визначення учнями рівня власних знань


- збереження зацікавленості учнів;

- перевірка учнем власного розуміння навчального матеріалу

- узгодження нової інформації з вже відомою;

- усвідомлення процесу набуття знань;

- формування внутрішньої мотивації


Методи навчання


«Асоціювання», «Мозковий штурм», «Запитання-відповідь», «Припущення на основі запропонованих слів».


«Поміч», «Знайди проблему», «Читання з помітками», «Таблиця передбачень», «Пошук аргументів і суперечностей», «Обмін інформацією після читання», «Прес», Дискусія, Дебати


«Запитання-відповідь», «Взаємне опитування», «Мікрофон», «Т-діаграма», «Незакінчене речення», «Залиш останнє слово для мене», Проект, есе.


Форми роботи 


-фронтальна,

- групова

- фронтальна,

- групова,

- індивідуальна


- фронтальна,

- групова,

- індивідуальна


Результат


Соціальна компетентність:

власна активність учня; забезпечення мотивації діяльності; вміння використовувати власний досвід

Соціальна компетентність:

- пізнавальна активність; співробітництво; адаптація до змін

Соціальна компетентність:

- вміння співпрацювати у команді, розв’язувати проблеми, робити вибір та приймати рішення; формування адекватної самооцінки; підвищення соціального статусу учня через розвиток здібностей

Комунікативна компетентність: вміння обговорювати проблеми


Комунікативна компетентність: вміння доводити власну точку зору, адаптуватися в мовному середовищі, адекватно ставитися до критики


Комунікативна компетентність: вміння висловлювати власну точку зору, презентувати; розвиток культури мовлення, критичного ставлення до себе


Інформаційна компетентність: вміння класифікувати, залучати власний досвід


Інформаційна компетентність: вміння використовувати джерела інформації, інформаційні технології; самостійно опрацьовувати інформацію


Інформаційна компетентність: вміння аналізувати та критично ставитися до інформації; розуміти інформацію




Запропоновані методи вимагають від учнів відповідального ставлення до прийняття рішення, виявлення, доведення, обґрунтування своєї позиції щодо проблеми, передбачення наслідків рішень. Необхідним є залучення учнів до розгляду проблеми з різних точок зору . 

Розв’язуючи проблемні завдання, учні повинні зрозуміти важливість оцінювання значення історичних подій для країни і світу, прийняття іншої точки зору за наявності переконливих аргументів, толерантності. Суперечності в оцінці історичних подій обов’язково повинні спонукати учнів до самостійного аналізу історичної ситуації і висновків .

До умов реалізації технології можна віднести наступні: міцна методична база, доступ до літератури, періодичних видань тощо; відносно сильний контингент учнів; співпраця з учителями історії м.Запоріжжя, що входять до творчої групи по впровадження експерименту з розвитку критичного мислення у старшокласників, співпраця з науковцями ЗНУ; велика кількість високо кваліфікованих, досвідчених педагогів у гімназії; впровадження в освітній процес методу проектів.


^

^ До проблем і труднощів, які виникали при роботі по розвитку в учнів мислення можна віднести: стереотипність мислення учнів, орієнтація на репродуктивне навчання; острах самостійного мислення; обмеженість у джерелах інформації на уроці; труднощі при оцінюванні навчальних досягнень учнів (не засвоєних учнями знань, а набутих ними компетентностей .

^ Підсумовуючи, можна зробити наступні висновки:

1. Запропонована технологія відрізняється перевагою інтерактивних методів, формування комунікативної культури, акцентом на парну та групову форми роботи, що розвиває соціальні навички.

2. Мислення учнів розвивається шляхом засвоєння розумових навичок виявлення і заперечення припущень; перевірки фактичної точності і логічної послідовності; розгляду контексту; вивчення альтернатив; дослідницьких навичок (спостерігати, описувати, порівнювати, визначати, асоціювати, узагальнювати, прогнозувати, застосовувати).

3. Формування основних компетентностей на основі мислення сприяє розумінню і продуктивній взаємодії між людьми; полегшує розуміння інших поглядів; дозволяє учням використовувати знання в ситуаціях з високим рівнем невизначеності, протистояти інтелектуальному шахрайства.

http://lit.govuadocs.com.ua/tw_files2/urls_8/41/d-40686/40686_html_38a9eace.gif


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка