Олександра Глазова



Скачати 154.91 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір154.91 Kb.


Олександра Глазова,

заступник директора

ІППО КУ імені Бориса Грінченка,

кандидат педагогічних наук.

Вправи на розвиток емоційної сфери школярів


Такі проблеми шкільного навчання, як низька навчальна мотивація, складнощі адаптації до умов навчального закладу, високий рівень дитячої та підліткової агресивності, виникнення в школярів депресивних розладів значною мірою є наслідком ігнорування педагогами розвитку емоційної сфери особистості учня.

Осягнення людиною своїх почуттів відбувається передовсім за допомогою слова. Слово невіддільне від почуття, його визначення й осмислення. Спроможність диференціювати свої емоції та почуття залежить від обсягу словникового запасу мовця, зокрема сформованості словника емоцій та почуттів. Збагачення й уточнення словника почуттів формує емоційну компетентність, емоційний інтелект, забезпечує успішність у спілкуванні.

Емоційний світ людей віддзеркалено в мовній картині світу. Необхідність створення словника почуттів ще в ХІХ ст.. була обгрунтована В.фон Гумбольдтом.




5 клас
# Доберіть синоніми до поданих слів. За потреби скористайтеся довідкою.


Радість, гнів, страх, смуток, подив, огида.

Довідка. Задоволення, веселощі, відраза, сум, депресія, агресія, озлоблення, тривога, переляк, цікавість, презирство.
# Доберіть антоніми до слів нудьга, сором, нерішучість,, сум, горе. З кожною парою антонімів складіть речення (усно).
# Які почуття передає кожне з поданих прислів’їв? Назви почуттів виберіть з довідки.
На чужій ниві все ліпша пшениця. Моє діло півняче: проспівав, а там хоч і не розвидняйся. Що сіре, то й вовк! Живе, як горох при дорозі, хто йде, скубне. Як напився водиці, відвернувся від криниці.
Довідка. Байдужість. Заздрісність. Невдячність. Страх. Приниженість.
# Двома-трьома реченнями розкажіть, які події (випадки, вчинки) викликали у вас почуття хвилювання, задоволення, співчуття, нетерпимості.
# Складіть розповідь (усно) за таким планом:
Як я провів канікули
1. Де я відпочивав. Які почуття викликала в мене ця місцевість.

2. З ким я познайомився. Як ці люди ставилися до мене, а я до них.

3. Як я та моя сім’я (мої друзі) проводили час. Які враження в мене залишилися.

4. Що найбільше мені запам’яталося і чому. З яким почуттям я згадуватиму цей відпочинок.


# З-поміж записаних на дошці (спроектованих на екран) слів - назв почуттів випишіть ті, якими можна передати враження від літніх (зимових) канікул.
Вдячність, образа, самотність, симпатія, печаль, гордість, цікавість, захоплення, веселощі, збентеження, недовіра, жалощі.
# Доберіть епітети до поданих слів - назв почуттів.

Зразок. Бурхлива радість, гірке розчарування.


Провина, ніжність, повага, гнів, натхнення, образа, самовпевненість, симпатія.
# Які почуття увиразнює кожне зі стійких словосполучень (фразеологізмів)? Назви почуттів доберіть з довідки.
Бути на сьомому небі. Зробити великі очі. Опустити руки. Кусати лікті. Крізь землю провалитися. Мати на когось зуб. Сидіти як на голках.. Почуватися не в своїй тарілці.
Довідка. Невимовне щастя. Здивування. Відчай, безнадія. Досада. Сором, збентеження, розгубленість. Гнів, злість. Тривога, хвилювання. Сором’язливість, невпевненість.
# Прочитайте казку. Дайте відповіді на подані після тексту запитання.
Жила собі дівчинка Марися, і не було в неї нікого: ні батьків, ні родичів. Була вона щира, працелюбна, але зовсім самотня. Любила дівчинка блукати лісом, розмовляти з пташками й деревами, роздивлятися квіти й трави.

Пішла якось сирітка в ліс по ягоди. У лісі вона зустріла сивого дідуся в солом’яному брилі й подертій сорочці. Пожаліла дівчинка жебрака й віддала йому зібрані ягоди.

А той дід був не жебрак, а чарівник. Подякував він Марисі за чуйність і загадав загадку: яка мова в світі найкраща?

Дівчинка відповіла, що найкраща мова – пташина.

Коли Марися прийшла в село та щось у когось запитала, з її вуст пролунало… пташине щебетання. Розгубилася дівчинка й засумувала.

Тепер Марисю розуміли солов’ї, сороки та вивільги, але зовсім не розуміли люди. Дівчинка збагнула, що неправильно відгадала дідусеву загадку.

Люди в селі стривожилися: що буде з Марисею? Кожен допомагав їй, чим міг. У відповідь вдячна дівчинка могла тільки щебетати…

Пішла Марися до лісу і знайшла чарівника. Той поцікавився, чи щаслива вона. Пташиним голосом дівчинка відказала, що дуже нещасна, бо люди її не розуміють! Прощебетала Марися, що найгарніша мова – це рідна мова, якої навчили батьки.

Пішла дівчинка додому. Дорогою побачила гарну квітку і сказала про це вголос. Пролунали людські слова.

Так старий чарівник навчив дівчинку цінувати те, що має. Тепер Марися цінувала рідну мову, шанувала людей, які її підтримували. Ці люди стали їй ріднею. (За народною казкою).





  • Що втратила дівчинка після того, як неправильно відгадала загадку: знання рідної мови чи здатність спілкуватися за її допомогою, тобто спроможність до мовлення? У якому співвідношенні перебувають мова і мовлення?

  • Визначте в тексті дієслова, які називають людські почуття й переживання. Значення кожного почуття з’ясуйте за Словничком почуттів.

  • Чому саме такі почуття охопили дівчинку?

# Прочитайте відгук на книжку. Визначте слова, які називають почуття. Витлумачте лексичне значення цих слів, за потреби скориставшись Словничком почуттів.


Головний герой дитячого детектива Надії Гуменюк «Чупакабра і чотири мушкетери» їде у волинське містечко до бабусі. Там паніка – внадилася чупакабра. Нею виявляється молодик на прізвисько Баобаб, який таким чином відводить підозру від своїх злочинів: він переправляє через кордон нелегалів.

Починається все з того, що він викрадає в бабусі козу, бо біженців треба чимось годувати. За американськими легендами, чупакабра насамперед любить їсти кіз. Тому Баобаб навмисне залишає великі сліди на городі, ніби там походила чупакабра. Потім пропадає індик Індус…

Хтозна, чим би все закінчилось, якби не четвірка цікавих «мушкетерів», які допомагають у розшуках слідчому. Всі вони пам»ятають прислів»я «Де страх, там і сором», тому виявляють чудеса мужності. Всі вони однаково сміливі, проте й дуже різні: Соломійка – розумна і зважена, Сашко — балакучий шибеник, Олесь — начитаний відмінник, а Радик уміє всіх згуртувати.

Яка це радість і гордість, коли небезпека долається гуртом! Яка приємність — помиритися з другом після сварки! І яке задоволення – здобути авторитет в очах бабусі (З журналу)


На уроках мови не слід уникати слів, які називають людські почуття й переживання. Якщо такі слова трапляються в текстах чи реченнях дидактичного матеріалу, потрібно витлумачити їхнє лексичне значення, пригадати, кого з персонажів вивчених (або самостійно прочитаних) художніх творів такі почуття охоплювали. Слід спонукати учнів замислитися, хто виграє в житті: той, хто вміє приборкати свої пристрасті, чи той, хто безпомічно борсається у їхньому вирі?

На уроці літератури корисно частіше ставити запитання: які почуття викликав у тебе той чи інший твір? дії (поведінка) певного персонажа? створений письменником опис природи? висловлені автором твору міркування?

На уроці мови потрібно скерувати увагу учнів на те, які саме емоції передають емоційно забарвлені слова, які емоційні відтінки вони вносять у речення або текст. Школяр має розуміти закладені в самій мові можливості висловлення різноманітних переживань.

Для цього потрібно не багато, але й не мало: поповнювати словниковий запас школярів (і свій!) словами-назвами почуттів і емоцій. Збагачення активного словника назвами почуттів та емоцій сприятиме підвищенню емоційної компетентності, розширенню меж особистісного емоційного простору, розвиткові емпатії, що врешті-решт забезпечить формування емоційного інтелекту.



Пропонуємо ознайомитися зі Словничком почуттів, укладеним для учнів 5 класу1.
Словничок почуттів
Байдужість – відсутність інтересу та уваги до людей, їхніх справ і почуттів; нечуйність, брак співчутливості. Синоніми: нечулість, незворушність, незацікавленість, апатія. Моя хата скраю: нічого не знаю. Не моє просо, не мої горобці, не буду відганяти. Моє діло теляче: наївся і в хлів.
Безпека – почуття захищеності, відсутності загрози. Антонім: небезпека. Береженого Бог береже. Небезпека - сусідка безпеки. 
Благоговіння - найбільша, найщиріша повага, шана; безмежна любов.
Вдячність - почуття поваги до іншої людини за надану нею допомогу, підтримку чи послугу. Вдячністю серце прикрашається. Вдячність і пшениця родять лише на доброму ґрунті.
Відраза - неприязне почуття, близьке до нестерпності, несприйняття, обурення, ворожнечі до когось або чогось (людських рис, розмови, предметів, явищ). Синоніми: огида, зневага. Нахабу б'ють по нюху, а не помагає, то й по вуху.
Вина – усвідомлення причетності, відповідальності за негідний вчинок або злочин. Синонім: провина. Винен ведмідь, що з'їв корову, винна корова, що в ліс пішла.
Ворожість – почуття недоброзичливості, ворожнечі, ненависті до когось або чогось. Синоніми: неприязнь, нелюб’язність, антипатія. Ліпше мати сто приятелів, ніж одного ворога. Як ми до людей, так і люди до нас.
Гнів – почуття обурення, роздратування у відповідь на зло (образу, несправедливість), заподіяне людині, її близьким, або спрямоване проти того, що людина вважає для себе особливо цінним. Синоніми: злість, лють. Гнів людину сушить. Свій гнів запирай у хлів.
Гордість – 1.Почуття задоволення від усвідомлення досягнутих успіхів, підтвердження своїх переваг у чомусь. 2. Почуття особистої гідності, самоповаги. Синоніми: гордощі, гонор. Стоїш високо - не будь гордим, стоїш низько - не гнися.
Горе - душевні переживання, страждання, печаль, смуток. Синоніми: біда, лихо, нещастя. Антонім: радість. Горе гартує чоловіка, як вода залізо. Горем горюй, а руками воюй.
Довіра – почуття, спричинене впевненістю в чиїйсь правоті, чесності, щирості, порядності, доброзичливості. Антоніми: недовіра, сумніви. Не довіряй воді, бо втопишся. Не вір, бо то звір, як не вкусить, то налякає.
Досада - почуття незадоволення, гіркоти. Синоніми: прикрість, невдоволення. Досада серце їсть, як їржа залізо. Сушить не робота, а досада і турбота.
Дратівливість - перебування в стані збудження, знервованість. Синоніми: роздратованість, збудженість, дражливість. Антонім: урівноваженість. Як гляне, так і ліс в'яне. У сердитого й коліна гострі.
Жалість - співчуття до чужого горя; жаль, жалощі. Антонім: безсердечність. Матері кожної дитини жаль: бо котрий палець не вріж, усе болить: так і в матері діти - усіх однаково жалко. Хто любить ревне, жаліє певне.
Жах - почуття, переживання надзвичайного переляку, страху. Синоніми: переляк, страх. Добре того лякати, хто боїться. Страх має великі очі.  
Задоволення – приємне почуття, спричинене чим-небудь: досягненням мети, забезпеченням потреби і т.ін. Синоніми: втіха, насолода. Сопілка — вівчареві втіха. Своя хата — своя правда, своя стріха — своя втіха..

Заздрість - почуття досади або гіркоти, що виникає від усвідомлення того, що інша людина більш успішна, володіє моральними або матеріальними цінностями або майном, які відсутні в заздрісника; супроводжується бажанням, щоб суперник їх позбувся. Заздрісний від чужого щастя сохне. Беруть завидки на чужі пожитки. Від заздрості нема радості.
Замилування - найвищий ступінь задоволення, насолоди від когось, чогось. Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною — коли росте. До милування нема силування. Про землю піклуйся – золотим зерном милуйся.
Засмучення - почуття смутку, жалю, спричинене невдачею чи бідою. Синоніми: засмута, смуток, печаль, зажура, скорбота. Засмута плугом по серцю оре. Іржа залізо їсть, а печаль серце
Захоплення – переживання радісних почуттів як вияву найбільшого задоволення, замилування кимось або чимось; відчуття великого інтересу до когось або чогось. Синоніми: захват, зачарування. Мудрість народних прислівїв викликає захоплення.
Здивування - почуття, спричинене чимось незвичайним, несподіваним, незрозумілим, дивним. Синоніми: подив, зачудовання, дивовижа. Багатий дивується, як убогий годується. Цибуля дивується, як хороше танцюється
Злість - почуття недоброзичливості; роздратування ворожнечі до когось. Синоніми: злоба, розлюченість, лють, шаленство. Злості повні кості. Злий чоловік зліший вовка. Людина сердита що посудина розбита.
Зневіра - стан глибокої безнадії, викликаний невдачами, стражданнями, розчаруваннями. Синоніми: недовіра, розчарування. Вуха вірять іншим людям, очі вірять тільки собі.
Зніяковілість - почуття збентеження, розгубленості, засоромленості. Синоніми: збентеженість, замішання, сум’яття, конфуз. Антонім: розв’язність, нахабство. Як овечка: не мовить ні словечка. 
Каяття - почуття жалю з приводу здійсненого вчинку, сказаного слова. Синоніми: розкаяння, спокута. Буде каяття, та не буде вороття. Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
Любов – почуття глибокої сердечної прихильності, прив'язаності до когось або чогось. Любов матері і на відстані гріє. Де любов, там і щастя. Життя без любові — як ріка без води.
Натхнення – відчуття піднесеності творчих сил, бажання творити. Синоніми: наснага, окрилення.
Ненависть - почуття великої неприхильності, ворожості до когось або чогось, що характеризується відчуттям гніву, огидою, бажанням заподіяти йому біль чи шкоду або знищити. Антонім: любов. Любов із ненавистю дружби не має.
Ніжність - тепле почуття, сердечність у ставленні до кого-небудь. Синоніми: лагідність, ласкавість. Антонім: грубість. Лагідні слова роблять приятелів, а грубі слова — завзятих ворогів. У нашої Параски ні серця, ні ласки.
Нудьга – гнітюче почуття, спричинене одноманітністю життя, відсутністю інтересу до оточення, бездіяльністю. Нудьгу годую, журбу сповиваю, а сум колишу.
Образа – почуття гіркоти, досади, душевного болю, викликане чиїмось зневажливим словом, негарним вчинком і т. ін. На ображених воду возять.
Обурення - почуття невдоволення, роздратування. Синоніми: гнів, злість. Добро будує, злість руйнує. Злість — зброя слабких..
Паніка - раптова розгубленість, замішання, прояв страху при справжній чи уявній небезпеці. Синоніми: переполох, перестрах, метушня, ґвалт, переляк. З переляку душа в п'яти утекла. Героєм упадеш - піднімуть, панікером упадеш - розтопчуть.
Презирство - почуття повної неповаги до когось або чогось. Синоніми: зневага, неповага. Не будь тією людиною, що догори щетиною! Ось де шапка, он де двері!
Повага - почуття пошани, прихильне й поважливе ставлення до когось або чогось, що ґрунтується на визнанні позитивних якостей або заслуг. Кого почитають, того й величають. Добрий чоловік – надійніше кам’яного мосту. Добре ім’я – найкраще багатство.
Приниженість – гірке почуття пригнобленості, що переживається в ситуації утиску честі й гідності, пригнічення; заперечення цінності і досягнень людини. Синоніми: пригнобленість, зганьбленість. На похиле дерево і кози скачуть. Тихого чоловіка і кури загребуть. Тихше води, нижче трави.
Радість – почуття задоволеності своїми діями або спільними діями групи людей, посилюється схваленням з боку інших осіб. Синоніми: втіха, приємність. Не переживши горя, не знатимеш радості. Радість красить, а печаль палить.
Ревнощі - 1. Почуття недовіри, підозра в зраді, сумнів у прихильності та вірності. Виникненню ревнощів сприяють такі риси характеру, як нездатність прощати, невміння поважати іншого. 2. Заздрість до успіхів іншої людини. Бачать очі ревниві далі, ніж орлині.
Розгубленість – втрата спокою, рівноваги, рішучості від хвилювання, страху, сорому і т. ін. Синонім: приголомшеність. Антоніми: холоднокровність, рішучість. Підкосило, як косою. Ускочив, як жаба в жар.
Розпач - переживання сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності, зневір’я; відчай. Синоніми: безнадія, безвихідь, безпорадність. Казала Ганна, що надія марна. Попав, як курка в борщ.
Розчарування - почуття невдоволення, зневіра в комусь, чомусь. Синонім: зневіра. Не так сталось, як гадалось. Не все теє зробиться, що на думці зродиться.
Самовдоволення - почуття повного задоволення самим собою. Синоніми: самовпевненість, апломб. Ніс вище губи носить. Не чванься, не хвалися, а в дзеркало подивися. Самолюб - всякому не люб.
Симпатія - почуття приязні, прихильності, доброзичливості до когось, чогось. Синоніми: прихильність, приязнь. Антонім: антипатія.
Співпереживання – переймання почуттями й думками інших людей, ставлення до життя іншої людини як до свого, бажання зрозуміти, допомогти й підтримати. Той добре серце має, хто слабшого захищає. Поміч у свій час – як дощ у засуху. Живи для людей, поживуть люди і для тебе.
Сором – почуття сильного збентеження, незадоволення, зніяковіння через свою або інших людей негідну поведінку, недостойні дії, вчинки, які не відповідають прийнятим у суспільстві нормам і звичаям. Синонім: безчестя, безслав’я, стид. У кого совісті нема — нема й сорому. Стид хоч і не дим, а очі виїсть. Поганому виду нема стиду. Крайній вияв цього почуття – ганьба.
Страх – почуття, спричинене ​​ загрозою людині, її здоров'ю і життю; очікування можливого майбутнього зла, побоювання непередбаченого. Страх не такий страшний, як про нього кажуть. Хто боїться, у того в очах двоїться.
Сум – смуток, спричинений розчаруванням, втратою чи іншою бідою. Синоніми: смуток, журба. Антонім: радість. Міль їсть одежу, а смуток серце. Не потурай журбі: вона тебе ножем під серце, а ти їй під ніс перцю!
Сумнів - непевненість щодо можливості або вірогідності, чогось. Синонім: невпевненість, вагання, підозра.
Тривога – почуття неспокою, збентеження, хвилювання, викликані передчуттям чогось неприємного, небезпечного, страхом перед чимось. Поєднується з почуттям безпомічності, безсилля, незахищеності. Щоб не було тривоги, спитай в людей про дорогу.

Туга - почуття глибокого жалю; переживання, спричинені невдачею, горем. Синоніми: журба, сум. Без вірного друга великая туга. Туга минеться – і не змигнеться. Нерозумний в тузі кисне, а розумний мислить.

Упевненість – відсутність сумнівів, почуття переконаності в правильності своїх вчинків, у своїх можливостях і силах. Синонім: переконаність. Наш Тарас не гірший за вас. Терпи, козаче, горе, будеш пити мед.

Цікавість (інтерес) - бажання дізнатися про щось; увага до когось або чогось; допитливість. Якби ми знали, то б вас не питали. Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить. Цікавій Варварі ніс відірвали.

Щастя – стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості. Антонім: горе. Щастя в повітрі не вється – воно в боротьбі дістається. Зі щастя та горя скувалася доля. Чоловік своєму щастю коваль.


1 З підручника О.Глазова. Українська мова : підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. П. Глазова. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2013.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка