ОкупаціяУкраїни військами



Скачати 205.08 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір205.08 Kb.
Тема: ОкупаціяУкраїни військами

Німеччини та її союзників.
Завдання:Схарактеризувати хід бойових дій на території України

в 1941-1942рр. Розкрити причини поразки Червоної Армії та

окупації України німецькими військами їх союзниками. Показати

героїзм воїнів у боротьби проти загарбників.Закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу ,вміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах.Виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості тагідності.


Тип уроку: комбінований
Обладнання:підручник, стінна карта „Україна в роки Другої світової війни", атлас, роздавальний матеріал.
Методи: словесні (розповідь, бесіда, пояснення); наочні ( карта,атлас, підручник, відеоматеріал); друковано-словесний метод ( виписування понять, виокремлення словесних одиниць).
Основні поняття і терміни: план „Барбаросса"; „Бліцкриг";агресія; Велика Вітчизняна війна;мобілізація; евакуація; перебудова економіки на воєнний лад; окупація.
Основні дати: 22 червня 1941р. - напад гітлерівської Німеччини та її союзників на СРСР. Початок Великої Вітчизняної війни; 7 липня

1941р. - 19 вересня 1941р. - оборона Києва; липень – жовтень1941р. - оборона Одеси; жовтень 1941-липень 1942 - оборона Севастополя; 22липня 1942р. -завершення окупації УРСР німецькими військами та їх союзниками.



Структура уроку

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Вивчення нового матеріалу.

5. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

6.Підсумок.

7. Домашнє завдання.
Вивчення нового матеріалу

1. Україна в планах Німеччини.

2. Оборонні бої Червоної Армії в Україні літом -восени 1941'р.

Поразка Червоної Армії.

3. Мобілізаційні заходи 1941р. в Україні. Евакуація.

4. Наступальні операції російських військ навесні 1942р. та їх

поразки. Завершення окупації України німецькими військами.
Організаційний момент
Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

1.1. Охарактеризуйте радянське- німецький пакт про ненапад від 23

серпня 1939р. і таємний протокол до нього.



1.2. Яка їх роль у розв'язанні Другої світової війни і в подальшої долі

українських земель.



1.3.У результаті яких подій західноукрїнські землі увійшли до складу

УРСР?


1.4. Які позитивні та негативні сторони можна виділити у процесі

входження земель до складу УРСР?



1.5. Що таке радянізація? Назвіть її основні складові.
Мотивація навчальної діяльності
Сьогодні ми розглянемо південний напрямок наступу німецької групи армій

В кінці 30-х рр.. зовнішньополітичне бюро НСДАП під керівництвом

Розенберга висунуло ідею створення маріонеткової держави Великої

України, за допомогою якої Німеччина могла б розпочати розчленування

СРСР. Німеччина підтримала ідею створення Карпатської України в жовтні

1938р. Але, з часомвідбувається еволюція поглядів Гілера і'вже в березні

1939 року він сказав: «Якщо я був би пов'язаний з українцями та їх політичн мипланами , то у Відні не проголошували б арбітражного рішення ,яке зробило Закарпатську Україну нежиттєздатною.
Викладання нового матеріалу


  1. Україна в планах Німеччини.

Наміри гітлерівців на окупованих територіях були викладені в плані

«Ост» - знищення населення та «освоєння" окупованих територій на

сході. Він розроблявся під керівництвом Гітлера, Гіммлера. Розенберга

та інших нацистських діячів. Хоча його розробка не була остаточно

завершена і він у повному обсязі так і не був затверджений ( лише

його економічна частина), ідеї , покладені в його основу, активно

впроваджувалися під час окупації. В 1940 році в довгостроковому плані «Генеральний план Ост» було виділено 2 частини:


Програма максимум– на повоєнний час - забезпечення домінування

німецької нації на окупованих територіях:

А) фізичне знищення словянських народів;

Б) часткове онімечення «нордичних груп населення;

В) масові депортац населення( передбачалось 65% українців із Західної

України пересилити до Сибіру»;

Г) переселення німців на окупованій землі і створення системи

озброєних селянських поселень колоністів.


Директиву №21 — план “Барбаросса” Гiтлер пiдписав 18 грудня 1940 р. (назву йому придумав сам Гітлер). За цим планом війна на Сході мала розпочатися відразу після весняного бездорiжжя i закiнчитися до настання зимових холодів, тобто протягом травня-листопада 1941 р. У ходi швидкоплинної кампанії мали бути знищенi основнi сили Червоної армії у прикордонних боях, а залишкова держава Росiя могла iснувати лише за лiнiєю Волга — Архангельськ, щоб нiмецька авiацiя мала можливість паралізувати її останнiй промисловий район на Уралi. Ключовим пунктом плану був блискавичний вихiд ударних сил до Москви, в результаті оточення і знищення основного угруповання радянських військ у Білорусії, що мало означати в усiх вiдношеннях “вирiшальний успiх”. Приготування для здійснення операції «Барбаросса» мали бути завершені до 15 травня 1941 р. Але події на Балканах внесли деякі корективи у ці плани.

Станом на 21 червня на захiдних кордонах СРСР Нiмеччина та її союзники зосередили три групи армiй: група армiй “Пiвнiч” (командуючий фельдмаршал Леєб), найсильнiша група армiй “Центр” (командуючий фельдмаршал Бок), група армiй “Пiвдень” пiд орудою фельдмаршала Рундштедта. Союзники Нiмеччини (Фінляндія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Італія, Хорватія) виставили ще 29 дивiзiй i 16 бригад (за іншими даними 42,5 дивізії).


Кожна з груп мала своє завдання i свiй напрям дiй: “Пiвнiч” — Ленiнград, “Центр” — Мiнськ i Москва, “Пiвдень” — Київ i далi на пiвдень по Днiпру. На території Норвегії і в Фінляндії була розгорнута німецька армія "Норвегія" і 2-а фінська армія. Армія "Норвегія" повинна була оволодіти Мурманськом і Полярним, а фінські війська – сприяти групі армій "Північ" в захопленні Ленінграду. Загалом нiмецьке угруповання разом з союзниками нараховувало 190 дивізій, 5‚5 млн. солдатiв i офiцерiв, 47‚2 тис. гармат, 3,8 тис. танків, близько 5 тис. літаків (За іншими даними: 166 дивізій – 4306800 чол. особового складу, 42601 гармат і мінометів, 4171 танків і штурмових гармат, 4846 літаків).

Радянський Союз теж готувався до війни. Перед радянським керівництвом лише стояло питання, коли СРСР буде в неї втягнуто? Сталін

розраховував, що зможе продиктувати свої умови після того, як Німеччина і Англія взаємно ослаблять один одного. Йшло швидке переозброєння армії, яке передбачалося завершити у 1942 р. Змінювалась її структура. Розроблялися воєнно-стратегічні плани. Одним з таких планів нападу на Німеччину мав назву «Гроза» (не був затверджений). Згідно плану передбачалося: двома угрупованнями з району Бєлостока та Львова завдати охоплюючих ударів з метою оточення основних сил німецьких військ в Польщі з подальшим виходом на Берлін. Третє угруповання радянських військ мало оволодіти нафтовими родовищами в Румунії і тим самим відрізати Німеччину він джерел пального.

На червень 1941 р. на західному кордоні СРСР було зосереджено 171 дивiзiя Червоної Армії — 3,25 млн. чол., 37,5 тис. гармат, 10,4 тис. танків, а також 8627 лiтакiв (За іншими даними: 190 дивізій – 3289851 особового складу, 59787 гармат і мінометів, 15687 танків, 10743 літака).

Таким чином плани Червоної Армiї та й сама розстановка збройних сил на західному кордоні свідчать, що Сталін готувався до наступальної, а не до оборонної війни проти Німеччини. Проте рівень підготовки і оснащення Червоної Армії не відповідали сучасним вимогам. Значна частина техніки була небоєздатна, особливо не вистачало засобів зв`язку і транспорту.



Сталінська воєнна доктрина

Радянському Союзу ніколи не прийдеться вести бойових дій на своїй території.

Готуватися слід до наступальної, у випадку нападу противника, а не до оборонної війни.

Будь-яка агресія проти СРСР буде негайно зупинена загальним повстанням пролетаріату країн Заходу.


22 червня 1941– початок Великої Вітчизняної війни. Напередодні був укладений план «Барбаросса» - воєнна операція проти СРСР.

В його основу покладено ідею «блискавичної війни».

Передбачалося:


  • Швидке просування танкових дивізій німецької армії у глиб території Радянського Союзу.

  • Прорив фронту радянських військ.

  • Їх оточення та знищення.

Україну передбачалося захопити вже в перші дні війни.

Наступ німецьких військ розпочався на світанку 22 червня 1941 р., у неділю. Перед тим, як гармати відкрили вогонь, сотні лiтакiв перетнули радянські кордони i бомбардували 66 основних аеродромів, міста, у тому числi бази флотів Кронштадт, Севастополь, Ізмаїл. Протягом першого дня війни радянська авiацiя втратила 1811 лiтакiв, з них 1489 — прямо на летовищах. Незважаючи на відчайдушний опір (слід відзначити подвиг захисників Брестської фортеці, яка стримувала атаки ворога два тижні, а останній її захисник склав зброю лише навесні 1942 р.), нiмецькi танкові колони просунулися на окремих ділянках в тил радянських військ на глибину до 50 км i в окремих місцях перетнули навіть старий радянсько-польський кордон.

Головний удар німецькі війська наносили проти військ Західного фронту (командуючий генерал Д.Павлов). вже в перші дні радянські війська на цьому напрямку були оточені (Бєлосток – Мінськ) і розгромлені. У полон потрапило 329 тис. радянських солдат, 3332 танків, 1809 гармат. 28 червня німецькі війська взяли Мінськ і продовжували рухатися на схід.

-перегляд відеоматеріалу №1 «Початок Великої Вітчизняної війни. Перші години»

2. Оборонні бої Червоної Армії в Україні літом -восени 1941'р.

Поразка Червоної Армії.
Запропонувати учням розглянути картку № 1(роздавальний матеріал)
Доля УРСР у загальносоюзному виробництві

На кінець 1940р. видобувала 50,5% загальносоюзного видобутку вугілля,

виробляла 64,7% - чавуну, 48, 8 % - сталі, 67,6 – залізної руди, 25,7 – електроенергії, 20% - товарного хліба, 73% - цукру, 20%-м’яса.
На початку війни радянські війська було об’єднано у два фронти – Південно – Західний і південний під командуванням М.Кірпоноса та І.Тюленєва.

Із суходільними військами взаємодіяли моряки Чорноморського флоту, Дунайська і пінська військові флотилії. Групу армій «Південь» було

націлено на територію України. Хоча в смузі Київського особливого округу радянські війська переважали противника у живій силі, за танками, за літаками. Вони через непідготовленість до війни і через некваліфіковане керівництво не змогли відбити ворожого удару.

На світанку 22 червня 1941 року шквал артилерійського вогню, бомб обрушилися на фабрики, заводи, військові об’єкти, прикордонні застави, на мирні міста і села України. Шляхом агресії, віроломно порушивши договір про ненапад, фашистська Німеччина зробила спробу здійснити давно виношувані плани ліквідації Радянського Союзу.


Запропонувати учням розглянути картки№ 2,№3(роздавальний матеріал)
Картка№2

Співвідношення сил сторін




Назва

СРСР(війська КОВО і ОДВО)

Німеччина та її союзники (група армії «Південь)

Співвідношення

Солдати

1412136

1508500

1:1

Танки

8069

1144

7:1

Гармати і міномети

26580

16008

1,7:1

літаки

4696

1829

2,6:1

Картка№3



Назва

СРСР(5 армія)

Німеччина( 6 армія та 1 танкова група)

Співвідношення

Солдати

93368

339340

1:3,6

Танки

712

521

1,4:1

Гармати і міномети

2215

4035

1:1,8

Запитання до карток №2 та №3



  1. Які висновки можна зробити з данш таблиць? Охарактеризуйте

стан підготовки до війни Радянського Союзу .

  1. Яким було співвідношення сил сторін напередодні нападу німецьких військ на Україну?

  2. Яким було співвідношення сил на ділянці головного удару групи армій «Південь»?

23 червня 1941р. берлінське радіо повідомляло на весь світ:



« Німецькі війська на всій протяжності східного фронту ведуть успішні воєнні дії проти переважаючих за чисельніст'ю радянських віййиськ. Наш наступ почався з ураганного вогню важкої артилерії. Потім наша доблесна піхота перейшла у наступ і швидко, відповідно до планів нашого командування, просувається у глиб території Радянської Росії , змітаючи все на своєму шляху ...Російські війська у більшості знищені, або розсіяні і безладно відступають".
У перші дні війни розгорнулася запекла танкова битва у смузі

Південно-Західного фронту , в районі Луцьк- Броди - Рівне- Дубно.

Хоча ворог і зазнав певних втрат. Війська фронту вже на початку

липня залишилися, по суті без танків.

З середини липня 1941р. Почався виключно важкий етап збройної

боротьби. Перед загрозою оточення опинилися захисники Києва.

Штаб Південно-Західного фронту й особисто командуючий генерал

М.П.Кірпонос, звернувся до Ставки ВерховногоГоловнокомандування за дозволом негайно відвести війська знапівоточеного Києва. Але Сталін, виходячи з принципу„триматися до кінця", категорично заборонив залишити Київ. Лише17 вересня , коли кільце оточення з півночі та півдня замкнулось,

Ставка дала згоду на виведення військ із міста. Та вже було пізно.

В оточенні загинули сотні тисяч воїнів. 72 дні тривала оборона Київа. Південно-Західний фронт перестав існувати. Кирпоноса було вбито. Частина штаба загинула, частина потрапила до полону. Це була найбільша втрата Радянської армії у перші місяці війни. Такою була ціна лише однієї з помилок Сталіна як Верховного Головнокомандуючого.


-перегляд відео матеріалу №2 «Вхід німців до Києва»-
У жовтні радянські війська залишили Одесу.Втративши у перших прикордонних боях більшість літаків і танків радянські військане могли вже не тільки наступати, а й успішно оборонятися.

Письменник Олексій Карток. Згадаючи про перші дні війни , писав

:"...нічого на світі не було страшніше. Ніж оточення. Урезультатіюрби ошалілих бійців гарячкове гасали у пошуках хоч якогосьвиходу. Створювалося враження, що серед них зовсім немаєкомандирів. А ті. які були , якось загубилися в зальному натовпі,що виявився раптом майже беззбройною сіро шинельною масою. Івсі вони дуже легко потрапляли у полон до німців".

Як же могло статися, що Червона армія, як тоді говорили,

„улюблене дітище радянського народу", якій він ні в чому не

відмовляв, виявилася нездатною дати належну відсіч агресоровінадійно захистити країну?


Причини поразок Червоної Армії в початковий період війни
1. Воєнно-політичне керівництво країни, очолюване И.Сталіним,

своєю антинародною внутрішньою та авантюрною політикою

поставило СРСР на межу катастрофи.
2. Кращі військові кадри було репресовано. Протягом 193 7-193 8рр.

було знищено близько 40 тис командирів і політпрацівників , із

них 1800 генералів. На 1941р. лише в суходільних військах не

вистачало за штатом 66,5 тис. командирів усіх рівнів . а в

авіаційних підрозділах - третини.
3. Молоді командири не мали необхідних знань і досвіду веденнявійни. До початку війни лише 7% командирів збройних сил СРСРмали вищу військову освіту, а 37% не пройшли повного курсунавіть у середніх військових навчальних закладах. Із 225командирів полків жоден не мав вищої пеціальної освіти.
4. У військових панувала система жорстокої централізації управління і суворого підпорядкування , що сковувало ініціативукомандирів, породжувало схильність до шаблонів , застарілихсхем.
5.Час що був після підписання пакту з Німеччиною про ненапад у1939р.,не був ефективно використаний для посиленнябоєздатності Червоної армії, зміцнення воєнної економіки .
6. Радянська військова техніка та озброєння поступалися німецьким. Переозброєння відбулося вкрай повільно. З великимзапізненням почали формуватися механізовані корпуси
7. Більше половини запасів зброї, боєприпасів, техніки, пального було складовано поблизу кордонів, а тому захоплено або знищено противником у перші дні війни.
8. Було здійснено демонтаж інженерних оборонних споруднастарому радянсько-польському кордоні, але не збудовано нових.
9. И.Сталін не вірив фактам, які свідчили про готування Німеччинидо вторгнення. Під приводом небезпеки спровокувати війну вінзаборонив привести прикордонні округи у стан бойовоїготовності.
10.Використання Німеччиною промислових, сировинних,продовольчих і фінансових ресурсів підкорених країн.
11.Неправильне твердження , що радянські війська вестимуть воєннідії на „ворожій території" та „малою кров'ю".
12.Перевага першого удару.
ІЗ.Розпорошеність сил червоної армії на кордонах протиНімеччини, Туреччини та Японії. 40 дивізій СРСР був змушений тримати на кордоні з Японієй.
14.Міжнародна ізоляція СРСР. Відсутність надійних союзників.
15.Було допущено прорахунки у визначенні напрямку головного удару Німеччини. Головним уважався Південно-Західний, тоді як німці зосередили головні сили на Західному.

3.Мобілізаційні заходи 1941р. в Україні. Евакуація.
Невдачі й поразки , що спіткали радянські війська, вже на початкувійни поставили їх у надзвичайно тяжке становище. Основоположнийдержавний документ , що стосується мобілізації, з'явився через добу після початку війни, а воєнний стан було оголошено тільки в європейській частині країни. Лише 3 липня Сталін виступив по радіо,визнавши, що країна через німецьку агресію опинилася в скрутому становищі, і закликав народ дати відсіч нападникам.

„Все для фронту, все для перемоги!" - це гасло , що з'явилося в перші днівійни, визначало віднині весь смисл життя і діяльності суспільства величезної країни.


Мобілізаційні заходи 1941р.

1. У низці районів запроваджено воєнний стан, відповідно до якого

військові власті дістали надзвичайні повноваження.
2. 7 липня 1941р. - президія Верховної Ради УРСР , РНК УРСР і ЦК

КП(б)У опублікували звернення до українського народу, в якому

і закликали його дати рішучу відсіч ворожій навалі.
3. Протягом перших трьох місяців війни з областей України до лав армії-

та флоту пішло 2,5 млн осіб, понад 2 млн працювало на будівництві

оборонних споруд, із добровольців формувалися загони народного

ополчення.


4. На 1 листопада 1941р. від населення України до фонду оборони

надійшло близько 1 млрд карбованців, багато дорогоцінностей.


5. Одним з найважливіших воєнно-економічних заходів Радянської

держави була передплата державної позики. В роки війни сум

передплати на державні воєнні позики . В роки війни сума передплати

на держвні воєнні позики по Україні склала понад 6 млрд 128 млн крб..,

а вся сум добровільних і примусових внесків населення у фонд

оборони- майже 8 млрд крб..


6. Здійснювалася перебудова народного господарства на роботи.
7. Було збільшено робочий день , вводилися понаднормові роботи.
8. До східних областей РРСФР, середньо азійських республік було

евакуйовано понад 550 підприємств, майно багатьох колгоспів і

радгоспів, у тому числі ЗО тис тракторів , 125 млн пудів зерна. 6 млн

голів худоби.


9. Майже половину всіх виробничих потужностей, введених у дію в

східних районах СРСР, становило промислове обладнання з України.


10.У глибокий тил було евакуйовано інститути Академії наук, майже 70

вищих , близько 50 театрів. Вивозилися найцінніші пам'ятки

матеріальної та духовної культури - картини, рукописи, архіви.
11 .В Україні евакуацією заводів. Фабрик і колгоспів , культурно-освітних

закладів, державних установ , людей керувала комісія на'чолі з

заступником голови РНК УРСР Д.Жилою.
12.На схід виїхало понад 3,5 млн робітників, селян і службовців.
13. Все що не можна було вивезти, підлягало знищенню.Знищувалися значні матеріальні цінності під час відступу Червоної армії-промислові об'єкти, харчові запаси, мости , залізниці, затоплювалися шахти. Було знищено Дніпровську ГЕС, зруйновано частину Бердичева, Києва, Харкова.
14. У той тяжкий час від більшовицької влади страждали невинні люди.

Перед своєю втечею сили НКВД знищили близько 15 тис українських

політичних в'язнів, що перебували у в'язницях Львова, Дубна, Золочева,

Рівного, Луцька, Києва, Харкова та інших містах.


Запропонувати дітям переглянути картки4, 5
Картка № 4

Мобілізаційні заходи в Україні

У перші місяці війни до лав Червоної Армії у 16 областях України буломобілізовано 2515891 чоловік.

До народного ополчення до кінця 1941р. вступило ІЗООтис. чоловік.

У липні 1941р. у винищувальних загонах налічувалося 158 704 чоловіки.


Картка № 5

Евакуація

До східних районів СРСР евакуйовано понад 550 великих підприємств

тридцяти галузей промисловості ( після визволення повернулося лише

кілька), 30 тис тракторів, 125 млн пудів зерна та іншого продовольства, 6 млн

голів худоби. Евакуйовано установи Академії наук УРСР , 70 вузів, 50

театрів. Виїхало 3,5 млн чоловік.

Все, що не підлягало евакуації , передбачалося знищити.
Запитання до карток №4 та №5


  1. З чого складалися мобілізаційні заходи на Україні?

  2. Скільки українських підприємств було евакуйовано в східні

  3. Що ще підлягало евакуації?

  4. Що робили з тим, що не підлягало евакуації? Поясніть, згодні ви

з таки рішенням чині і чому саме так.
4. Наступальні операції російських військ навесні 1942р. та їх

поразки. Завершення окупації України німецькими військами.
Успіх під Москвою Сталін вирішив використати для розвитку загального

наступу. Всупереч пропозиціям своїх військових радників він дав вказівку

про проведення багатьох часткових і розрізнених наступальних операцій.

Погано продумані і слабо забезпечені у матеріально-технічному відношенні ,

всі вони були невдалими. Великої крові радянським воїнам коштували

помилки Ставки, а також командування Південно-Західного фронту на чолі з

С.К. Тимошенко і М.С.Хрущовим. 12 травня 1942р. війська цього фронту

перейшли в наступ з метою визволення Харкова і прорвали оборону

противника, проте, невдовзі наштовхнулися на сильний опір. Замість того,

щоб зайняти оборону вони отримали наказ продовжувати наступ. Наслідком

цього було оточення противником трьох радянських армій. У полоні

опинилося 240 тис.чоловік.

Несприятливо розгорталися події і в Криму, де гітлерівці розпочали

вирішальний штурм Севастополя, оточеного ще восени 1941р. Блоковані з

суші, моря і повітря набагато переважаючими силами ворога радянські

війська чинили героїчний опір. 4 липня 1942р. Севастополь було завойовано

німцями.

Трагічною і героїчною була оборона Севастополя. Сотні тисяч

загиблих радянських військових. Радянських солдат .моряків,

Офіцерів було залишено в Севастополі напризволяще. Таке було

рішення Ставки, Сталіна. Вони чекали на допомогу, на врятування.

Але Батьківщині вони стали непотрібні.




  • Перегляд відеоматеріалу «Оборона Севастополя»-

Невдача спіткала радянські війська і на Керченському півострові. '

Із залишенням 22 липня 1942р. м.Свердловська Ворошиловградської

області уся територія України була окупована німецькими військами.



Закріплення нових знань і вмінь учнів
Бесіда

1. Яким було співвідношення військових сил СРСР і фашистської

Німеччині на радянсько-німецькому кордоні у переддень війни?

2. Які плани виношувала нацистська верхівка щодо України?

3. Коли розпочалась Велика Вітчизняна війна?

4. Чому німецьким військам у перші місяці війни вдалося захопити

значну територію України?

5. Які вживалися заходи щодо мобілізації українських сил на відсіч

німецької агресії?

6.Коли уся територія України була окупована німцями?


Робота з джерелами
Із мемуарів дочки Сталіна Світлани

"Він не міг припустити і передбачити, що пакт 1939 р., якого він уіажаа своїм дитям і результатом ного великих хитрощі', буде зірвано ворогом, хитрішим від нього самого. Це й була основна причина його депресії на початку війни. Це було його величезною політичною помилкою".


Запитання до документа

Які ще помилки та прорахунки були допущені Сталіним та його оточенням на початковому етапі війни?




Підсумки уроку

Героїчний опір Червоної Армії і прагнення німецького командування

оволодіти ресурсами України призвели до перенесення головного удару

німецьких військ із центральної ділянки радянсько-німецького фронту

(Західний фронт) в Україну.Незважаючи на поразку радянських військ в Україні та її окупацію, героїчний опір Червоної Армії призвів до зриву планів „бліцкриг".

Виставити оцінки учням, що відповідали на запитання.


Домашнє завдання

-Опрацювати конспект і текс підручника

- Підготувати реферати на теми „Україна в планах Німеччини", „Оборонні

бої червоної Армії в Україні літом- восени 1941р."; „Мобілізаційні заходи

1941р. в Україні. Евакуація"; „Завершення окупації України німецькими

військами".



-Підготувати повідомлення на тему «М.Кірпонос», «Нацистський Новий порядок».


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка