Оксана Липова, вихователь Мета



Скачати 71.45 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір71.45 Kb.
Година спілкування

«Два покоління – два світосприйняття»

Для ліцеїстів І-ІІ курсів
Оксана Липова,

вихователь
Мета: обговорити з ліцеїстами проблеми батьків і дітей; навчати ліцеїстів шукати компроміс у спілкуванні з дорослими; виховувати в ліцеїстів самостійність, розміркованість , повагу до батьків.
Наочне оформлення: вислови видатних людей, наприклад: «Наші бажання інколи обмежені чиїмись можливостямии», «Є три способи відповісти на запитання: сказати необхідне, відповідати привітно і наговорити зайвого; виставка літератури на дану тему.

Між нас не ляжуть вирвами роки,

Бо ваша кров пульсує в нашій долі...

Батьки і діти... Діти і батьки...

Нам нічого ділить на спільнім полі.

Б. Олійник

Хід години спілкування
Вихователь: Я знову повертають до тебе в думках –

Чарівне і вічне життя загадкове.

Шукаю коріння у твоїх літах,

Дитинство моє веселкове.

Батьки і діти – серця одні,

Батьки і діти – душі пісні,

Батьки і діти – страждань політ,

Батьки і діти – родини цвіт.

Усі відчуваємо тяжіння життя,

Яких би не були ми націй і роду,

Та є найперша основа буття,

Що роду нема переводу.


Кожна людина все своє життя проводить в родині. Спочатку в батьківській, потім у своїй власній, а потім, буває, в родині своїх дітей. З часом склад родини змінюється, стають іншими обов'язки її членів, піклування. Ми рідко замислювались про значення звичних слів: «мир», «родина». Проте мир на Землі, мир у державі розпочинається з миру в родині. Родина— це школа любові для дорослих і дітей. У родині люди стають особистостями, унікальними неповторимими. У метушні повсякденного життя ми не завжди встигнемо поговорити одне з одним. А якщо випадає вільна хвилина ми дуже довго шукаємо привід для розмови зі своїми батьками.

Вихователь: А ви, дорогі ліцеїсти, коли в останній раз відверто розмовляли зі своїми батьками? На яку тему? Хто перший розпочав розмову?

Відповіді ліцеїстів

Вихователь: Найбільша подія в житті - це, звичайно, народження дитини, її перші кроки, перші слова, безсонні ночі біля дитячих ліжечок, дитячий садок, розбиті колінця, перший клас, перші оцінки, перші екзамени...

Все-все пам'ятають про вас ваші батьки! А ви, дорогі ліцеїсти пам'ятаєте про своїх батьків? Підніміть руки, хто пам'ятає день народження своїх батьків? А хто пам'ятає день народження своїх бабусь і дідусів? Розкажіть, які подарунки ви даруєте членам своєї родини? Чи є у вашій родині власні традиції?


Відповіді ліцеїстів
Вихователь: …група – багато це чи мало?

Не може бути відповідь одна.

“Маленький мій…» - тихенько скаже мама.

Ти ж викрикнеш: «Дорослий уже я»!

Такий короткий діалог у вірші, а вже постає проблема: ,,Батьки і діти." Ця проблема відома нам ще з сивої давнини, з давньоруської літератури. Наприклад: „Повість про rope-злощастя" (Син не послухався мудрих настанов своїх батьків і за ним надовго ув'язалося rope-злощастя). Отже, питання давнє, але й сучасне і, мабуть, вічне. А чи вирішуване?
Відповіді – роздуми ліцеїстів
Ліцеїстка: Я хочу відповісти на це питання віршем:

Кажуть, що ми ще діти,

Тільки ж…група.

І ви були такими,

Згадайте про це хоч раз.

І ви раділи коханню,

І ви зустрічали зорю,

Тільки не перебивайте –

Я знаю, що говорю.
Зустрінуться разом всі троє:

Мама, бабуся й дочка,

Наплачуться й обіймуться,

Бо доля у них важка.


Стоять будуть довго-довго,

Тільки не перебивайте –

Я знаю, що говорю.

Вихователь: Це добре, що ви задумуєтесь над своїми вчинками. А чи буває вам за щось прикро?

Ліцеїст: Так. Інколи ми своїми вчинками чи словами, сказаними зопалу, ранимо серця батьків і, на жаль, цим вкорочуємо їхнє життя.

Ліцеїст: Дуже легко образити матір,

Вона ж образою не відповість.

І тільки буде повторяти:

,,Не застудись, не застудись".

Дуже легко образити матір, Пройдуть роки, і я підросту. І хтось знову візьме й напише, Одну фразу дуже просту:

«Дуже легко образити маму…»


Вихователь: Чому ж підлітки конфліктують з батьками, ображають їх своїми словами, вчинками?

Відповіді-роздуми ліцеїстів

Вихователь: Які ж головні причини виникнення конфліктних ситуацій в родинах, де є підлітки?

Отже, для підлітка мотивацією можуть бути наступні аспекти:



  • криза перехідного віку;

  • прагнення самостійності і самовизначення;

  • вимагання більшої автономії у всьому – від одягу до приміщення;

  • звичка конфліктувати, вихована поведінкою дорослих у родині;

  • бажання похвалитись своїми правами перед однолітками й авторитетними для підлітка людьми.

Батьки йдуть на конфлікт з дітьми з інших при­чин:

  • небажання визнавати, що дитина стала дорослою;

  • побоювання випустити дитину «з гнізда», невіра у її сили;

  • проектування поведінки дитини на себе у її віці;

  • боротьба за власну владу і авторитетність;

  • відсутність розуміння між дорослими у вихованні дитини;

  • не підтвердження дитиною сподівань батьків.

Антропологи і соціологи давно звернули увагу на таке характерне для західної культури явище, як розрив між поколіннями.

За думкою фахівців, система поглядів і уявлень у людини зберігається приблизно протягом 30 років, тобто протягом найбільш активного періоду життя кожного покоління. Відмінності між поколіннями можуть носити мирний характер, а можуть – конфліктний. Зазвичай конфлікт між світоглядом двох сусідніх поколінь називають конфліктом батьків та дітей.

Звичайно, не всі підлітки конфліктують зі своїми бать­ками. Але все-таки й у вас є теми, які вам складно обговорювати з дорослими.

Але головна причина ваших сварок із батьками — на­певно, їхня надмірна увага до вас. Вони звикли вважати вас маленькими, постійно повчають, контролюють: «Піднімай­ся, спізнишся до... Лягай раніше, а то проспиш... Сі­дай за уроки... Не затримуйся після...». Вони радять, із ким дружити, що вдягати, яку музику слухати, стежать за кожним вашим кроком.

«Ну чому вони постійно втручаються у моє життя?». Мабуть, ця думка останнім часом тривожить багатьох із вас. Ви сердитесь, ображаєтесь, наполягаєте на своєму, а вони, відповідно, посилюють контроль, заборони стають іще жорсткішими, і ваші суперечки дедалі частіше закін­чуються сварками.

Вихователь: За всіма цими конфліктами стоїть особливість підліткового віку – прагнення до самостійності. Ви намагаєтесь відвоювати в батьків право самим вирішувати свої справи. Але найчастіше таку незалежність вам доводиться здобувати в «боях».

Не є рідкістю й ситуації, коли дівчина або хлопець йдуть на явну брехню, аби «пустили», «не заборонили», «відчепилися». Усі ці способи відстояти себе перед дорослими погані тим, що, по-перше заважають вам дорослішати, тобто ста­вати по-справжньому самостійними; а по-друге, неминуче призводять до родинних конфліктів.



Спробуйте подивитися на себе очима батьків. Як ви га­даєте, чому вони до вас прискіпуються? Усе дуже просто: батьки ще не звикли, що ви виросли. Вони тривожаться за вас й бояться, що із вами станеться щось недобре. І, по­годьтеся, часто їхнє хвилювання має підстави. Ви справді вискакуєте на мороз без шапки, а потім хворієте. Або не завжди готуєтеся до уроків. У вас іще дуже мало життєвого досвіду, і ви помиляєтесь, робите дурниці, самі не помічаю­чи цього, а батьки вже знають шляхи розв'язання багатьох ваших проблем, і, звичайно, їм дуже хочеться вберегти вас від «зайвих» (як їм здається) розчарувань і помилок, пере­дати вам свій досвід.

Вихователь: Без конфліктів життя неможливе, але потрібно навчи­тись їх конструктивно вирішувати. Для того, щоб навчи­тися вирішувати конфліктну ситуацію, потрібно навчитися розуміти масштаби і деталі незгод і відкрито обговорювати їх. Згладжування конфліктної ситуації, уникання її вирі­шення може призвести до серйозних проблем:

  • фізичних, пов'язаних зі здоров'ям;

  • психологічних (приховання душевного болю, обра­зи; зміна характеру людини; психічні розлади; суїцид та ін.);

  • соціальних (втрата родини, самотність, відлюдкува­тість).

Головна позитивна здатність у конфліктній ситуації — здатність до конфронтації-поясненню. Вона передбачає вміння:

  • відкрито відстоювати власну позицію;

  • оцінювати саму конфлікту ситуацію, її суть, а не особистісні якості свого опонента;

  • зберігати особистісні відносини всіх учасників кон­флікту.

Вихователь: А зараз я хочу зачитати вам поради, які допоможуть вам у никнути конфліктів з батьками:

  1. Спробуйте поговорити з батьком або мамою про той час, коли вони були підлітками. Можливо, у них були такі самі проблеми, що й у вас нині? А головне — по­чинайте доводити їм, що ви вже не діти, не словами, а вчин­ками!

  2. Доведіть батькам, що ви здатні брати на себе обов’язки і відповідати за свої дії.

  3. Не забудьте попереджати батьків, коли затримуєтесь у друзів допізна! Адже ви пам’ятаєте: вони за вас хвилюються. Це вчинок дорослої людини, яка поважає себе та інших.

  4. Якщо предметом ваших сварок із батьками є справи, у які з вашого погляду, їм утручатися не слід, спробуйте скласти разом із ними таблицю, яка стане своєрідною угодою між двома поколіннями однієї родини.

Вихователь: Батько й мати – найрідніші і найближчі кожному з нас. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, оживляють нам розум, вкладають в наші вуста добрі слова. Тому треба поважати своїх батька й неньку, тому, що вони нам дали це життя, тому що вони у нас єдині і більше таких немає на землі.

Намагайтеся не конфліктувати з батьками, зрозумійте їх, і вони зрозуміють вас. І на останок хочеться сказати вам такі слова: «діалог і прагнення зрозуміти одне одного - місток, який поєднує, а не розділяє - старше і молоде покоління».


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка