Око як оптична система



Скачати 211.25 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір211.25 Kb.
Тема: Око як оптична система.

Інтегрований урок: фізика – біологія – основи здоров’я.

Мета: На основі знань з фізики про світло, геометричну оптику пояснити учням сприйняття оком світла та кольору, пояснити причини порушення зору та їх усунення, сформулювати в учнів стійке бажання дотримуватися правил гігієни зору.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання: мультимедійний проектор.

Структура уроку.

  1. Організаційний момент – 1 хв.

  2. Мотивація навчальної діяльності – 5 хв.

  3. Засвоєння нового матеріалу – 36хв.

  4. Домашнє завдання – 3хв.


Хід уроку
1. Організаційний момент:

- привітання,

- відмітити відсутніх,

- поставити мету і завдання уроку.



2. Мотивація навчальної діяльності:

Чудесный дар природы вечной

Дар бесценный и святой,

В нём источник бесконечный

Наслажденья красотой.

Сонце, небо, звёзд сиянье…

Море в блеске голубом…

Всю природу и создания

Мы лишь в свете познаём.

Відомо, що 90 % інформації людина одержує через зір. Доведено, що людина краще запам’ятовує інформацію, якщо доклала зусиль для самостійного її вивчення, тому сьогоднішній урок ми побудуємо як окремі повідомлення учнів. На основі одержаних на уроках фізики знань про світло, про закони заломлення світла на межі двох прозорих середовищ, про геометричну оптику, ми розповімо вам, як наше око сприймає світло та колір, пояснимо причину порушення зору, та як можна його усунути за допомогою окулярів.

Як сказав І. Гете: «всё живое стремится к свету». Говорять - життя зародилось у воді.
І наша перша сторінка

Світло морських глибин

Світіння моря – це завжди світіння живих організмів. З повною підставою можна називати світло, що народжується в морі, «живим організмом».

На сьогодні відомо понад 800 видів морських організмів, що викликають світіння – від світіння бактерій і одноклітинних організмів до світіння рачків і риб. Серед сухопутних організмів світяться лише деякі види комах (жучки із сімейства світлячків, личинки окремих видів комарів), а також деякі види грибів. Саме гриби викликають добре відоме світіння трухлявих дерев у лісі.

Світлі бактерії розділяються на дві групи.



До першої належать бактерії, що можуть жити вільно в морській воді. У 1л морської води міститься в середньому 103 – 104 таких бактерій. Вони часто селяться на мертвій рибі, внаслідок чого риба, яка гниє, починає світитися.

Другу групу світлих бактерій складають бактерії, що є співмешканцями риб і головоногих молюсків. Світлові органи деяких риб являють собою спеціальні культиватори для таких світлих бактерій. Кровоносна система риби забезпечує бактерії поживними речовинами, доставляє їм кисень, виводить продукти обміну. Коли кровоносні судини риби стискаються, зменшується приплив крові, а разом з тим і доступ кисню до бактерій, у результаті світіння бактерій зменшується або навіть припиняється. Розширення судин викликає, навпаки, спалах світіння. Багато організмів випромінюють світло самі, вони мають для цього спеціальні органи ( фотофори), нерідко досить складні.
Сторінка ІІ

Світіння живих організмів

Багато морських організмів здатні випромінювати світло. Серед них найпростіші, губки, черв’яки, молюски, голошкірі риби.

У кожної з цих груп свої органи світіння, причому різні. Найпростіший пристрій фотоцити – це окремі клітини, які випромінюють світло. У більшості випадків фетоцити починають світитися у момент небезпеки.

Існують і інші світні клітини – фотосекреторні. Вони так називаються тому, що виділяють (секретують) компоненти світлової реакції у зовнішнє середовище, і світіння виникає не в самій клітині, а зовні неї.

Третій орган світіння у морських тварин – світні залози. Це сукупність фото секреторних клітин оформлених морфологічно в залозу.

Четвертий тип світних органів – фетофори – це спеціальні утворення, набагато складніші, ніж залози, хоч менші за розміром.

Випромінювачем світла у фотофорі є або власна світна тканина, або колонія фотобактерій. І лише у самок одних з раків глибоководного вудильника є світні органи обох видів на «вудці» (видозмінений промінь спинного плавника) – бактеріо фотофор, а в інших частинах тіла багато власних фотофорів. На глибинах до 1000 м світіння морських організмів сильніше за сонячне світло.

Цікавим є також і те, що світіння організмів спостерігається тільки у солоній воді, причому коли її солоність перевищує 10 проміле (1%).

Світіння тварин використовує у своїх цілях і людина. Наприклад, південноамериканські красуні прикрашають свої зачіски жуками-світлячками.

Під час Другої світової війни явище біолюмінесценції здобуло більш серйозного застосування . Японським солдатам видавали скляні прилади, що містять порошок, отриманий зі світних креветок. При змочуванні водою або слиною цей порошок починав світитися. Світло було досить яскравим для того, щоб солдат міг прочитати повідомлення або розглянути карту, але набагато менш помітним для супротивника, ніж світло електричного ліхтарика.


Сторінка ІІІ

Як ми бачимо під водою

Уявіть собі, що всім дана можливість залишитися під водою як завгодно довго, і при цьому ви держите очі відкритими. Чи зможете ви там бачити?

Згадаємо показники заломлення

Показник заломлення води – 1.34

Райдужної оболонки і склоподібного тіла 1.44

Кришталик – 1.43

Водянистої вологи 1.34

Отже заломлювальна властивість кришталика на 1/10 сильніша ніж у води і останніх частин ока. Тому під водою фокус променів отримується в оці людини далеко позаду сітчастої оболонки. Отже, зображення буде не чітке, розмите і розгледіти предмети буде важко. Тільки дуже короткозорі люди будуть бачити під водою більш-менш нормально. Хочете уявити, як буде бачити людина під водою, одягніть окуляри з сильно розсіювальними лінзами. В такому випадку, якщо використовувати окуляри, то їх слід зробити зі спеціального сорту скла - “важкий флінтглас”, показник заломлення якого близько двох. Як же бачить водолаз? Водолази одягають спеціальні маски. І промені проходять з води в скло майже не заломлюючись, а потім попадають в повітря і лише після цього проникають в око. Переходячи з повітря в око, промені заломлюються, і око при цьому діє точно так як і на суші.

Підводники використовують пусті, вірніше повітряні лінзи.
Сторінка ІV

Світ із-під води

Ніхто з нас не підозрює, яким незвичайним здавався світ, якби ми його роздивлялись із-під води.

Уявіть хмару, що пливе над вами прямо над головою ніскільки не змінила свого виду. Адже промені, що падають перпендикулярно, не заломлюються. Всі ж предмети, промені від яких падають під гострим кутом, ніби стискаються на висоті, причому тим більше, чим гостріший кут зустрічі з поверхнею води. Предмети, промені від яких утворюють з поверхнею води кут менше 100 майже не видно. А сама поверхня над водою буде здаватися не плоскою, а у вигляді конуса. Вам буде здаватися, що ви знаходитесь на дні величезного конусу. Верхній край цього конуса обмежений райдужними кільцями. За краями конуса вам буде здаватися блискуча поверхня, в якій, як в задзеркаллі, відображаються всі підводні предмети.

Надзвичайний вигляд мали б предмети, які частково занурені у воду, а частини їх знаходяться на поверхні. Ми б бачили приблизно таку картину..

Вчитель: Згадайте рядки О. Пушкіна з поеми «Руслан і Людмила»

Едва редела ночи мгла, -

Людмила к водопаду шла

Умыться хладною струёю.

Сам Кирла утренней порою

Однажды видел из палат,

как под невидимой рукою

Плескал и брызгал водопад.

Як ви здогадались, мова йде про мрію людини стати невидимою.

І я пропоную вам наступну сторінку V



Мрія про шапку невидимку

З сивої давнини до нас дійшла легенда про чудову шапку, яка робила людину невидимою. Ця легенда ожила в творі О. Пушкіна «Руслан і Людмила»

И девице пришло на ум,

В волненье своенравных дум,

Примерить шапку Черномора…

Людмила шапкой завертела;

На брови, прямо, набекрень

И задом наперёд надела.

И что ж? о чудо старых дней!

Людмила в зеркале пропала;

Перевернула - перед ней

Людмила прежняя предстала;

Назад надела - снова нет;

Сняла - и в зеркале! Прекрасно!

Добро, колдун, добро, мой свет!

Теперь мне здесь уж безопасно…

Невидима людина описується і в романі Г. Уелса «Человек-невидимка»

Чи можливо таке?

Звісно, всякий прозорий предмет в прозорому середовищі вже невидимий. Є способи виготовлення прозорих препаратів. Але зробити живу людину повністю прозорою – це утопія. І навіть якби це було можливим, така людина була б сліпою. Оскільки, якщо показник заломлення кришталика і повітря однаковий, промінь не заломлюється, отже, не отримується зображення на сітківці ока. Отже, така людина не була б могутнім володарем. Навпаки, вона б нічого не бачила і просила милостиню, яку їй ніхто б не дав, бо не бачив. Це була б беззахисна каліка.
Фізика зору

Учитель. Світло – це, за визначенням, те що ми можемо бачити. Наші очі можуть сприймати електромагнітні хвилі довжиною від 400 до 700 м. Світло складається з порівняно однорідної суміші променів з різними довжинами хвиль. Таку суміш називають білим світлом.

Електромагнітний спектр має широкий діапазон, і видима частина складає дуже малу частку.

Світло цілком необхідне живій природі, і оскільки служать для неї джерелом енергії хлорофілоносні рослини, якщо не вважати деяких бактерій, - це організми, здатні синтезувати власні речовини з води, мінеральних солей і вуглекислого газу за допомогою променистої енергії, яку вони перетворюють у процесі асиміляції в хімічну. Усі інші організми, що населяють нашу планету – рослини і тварини – безпосередньо або опосередковано залежать від хлорофілоносних рослин.

Зір виник в процесі еволюції як пристосування організмів до навколишнього середовища. Більшість живих організмів реагують на довжину хвилі, якій належить максимум інтенсивності і випромінювання Сонця. До речі власне тіло людини є джерелом інфрачервоного випромінювання, якби око людини сприймало ці хвилі, то випромінювання власного тіла могло б затьмарити блиск Сонця! Процес сприйняття світла у різних живих організмів відбувається по - різному.

Найбільш елементарні органи зору зустрічаються у низькоорганізованих тварин і являють собою прості пігментні цятки на поверхні тіла, часто зовсім прозорого.

Сьогодні ми познайомимо вас, як бачать тварини і люди.

Я пропоную вам наступну сторінку VІ
Як бачить людина

Наші очі – це головні «віконця», через які ми отримуємо інформацію про навколишній світ. На зір припадає 90 % такої інформації. А на слух та інші почуття – лише 10 % . Яка ж будова нашого ока?

Очне яблуко приблизно має форму кулі (діаметр цієї кулі близько 2,5 см). Зовнішня оболонка (склера) попереду є прозорою. Ця частина оболонки називається роговою оболонкою (роговицею). З внутрішнього боку склери – судинна оболонка. Саме її частину ми сприймаємо як райдужну оболонку, яка визначає певний колір очей. У центрі – зіниця, через яку світло потрапляє всередину ока. Після зіниці світло проходить через кришталик. Це природна двоопукла лінза, яку може деформувати спеціальний м'яз. Внутрішня частина ока заповнена склоподібним тілом. Пройшовши склоподібне тіло, світло потрапляє на сітківку – задню стінку ока, вкриту світлочутливими елементами. Коли на них потрапляє світло, вони посилають до мозку нервові імпульси. Саме мозок остаточно складає картину того, що ми бачимо.

Проте для цього необхідно, щоб око створило на сітківці дійсне зображення. Врешті-решт, ми сприймаємо тільки такі зображення, причому вони мають бути досить чіткими. До речі, око в цілому діє як збиральна лінза. Отже, зображення на сітківці є оберненим. Перетворення оберненого зображення на пряме здійснює вже не око, а мозок.

Світло в оці проходить через роговицю, зіницю, кришталик, склоподібне тіло та потрапляє на сітківку. Світлочутливі елементи сітківки під дією світла створюють нервові імпульси, які йдуть до мозку.

Розмір зіниці змінюється рефлекторно, залежно від освітленості. Таким чином, її діаметр може змінюватися від 2 до 8 мм.

Природа не наділила нас можливістю дуже швидко реагувати на збільшення освітленості зменшенням діаметра зіниці: первісній людині ніхто не міг раптово посвітити просто в очі ліхтариком або фарами. Отже, таке раптове освітлення засліпить людину на певний час. Воно може призвести, наприклад, до автоаварії.

Можливість змінювати рефлекторно кривизну кришталика є дуже важливою: адже дивимося по черзі на предмети, які містяться на різних відстанях від ока. Якби оптична сила ока не змінювалася, ми могли б чітко бачити предмети лише на якійсь певній відстані.



Зміною кривизни кришталика здійснюється акомодація, тобто око «наводиться на різкість».

Зрозуміло, акомодація має певні межі. Здорове око без напруження створює на сітківці зображення далеких предметів. Чим ближчий до ока предмет, тим більші напруження м'язу та деформація кришталика. Для молодої людини зі здоровим зором ближня межа акомодації складає 10 см.



Відстань найкращого зору d0 – найменша відстань, при якій око практично не напружене. Зазвичай вважають d0 = 25 см. Саме на такій відстані найкраще розміщувати книжку при читанні.

Чим ближче ми розміщуємо предмет, тим більшим є його зображення на сітківці. Отже, тим краще ми можемо розрізнити всі деталі цього предмета.

Ми досить добре оцінюємо, на якій відстані від нас міститься той чи інший предмет. В основному це відбувається завдяки нашому бінокулярному зору, тобто зору двома очима. Коли ми розглядаємо якусь точку, ми підсвідомо спрямовуємо на неї оптичні осі обох очей. Якщо точка далеко від нас, оптичні осі практично паралельні. Але чим ближча до нас ця точка, тим більший кут між оптичними осями двох очей. Мозок аналізує сигнали від м'язів, які повертають очні яблука, та отримує інформацію про відстань до об'єкта спостереження.

Як ми розпізнаємо кольори? Світлочутливі елементи на сітківці не всі однакові: серед них є так звані палички та три типи колбочок. Паличок набагато більше. Вони чутливі до будь-якого світла, тобто створюють чорно-біле зображення. При слабкому світлі фактично тільки вони й працюють, тому ми не можемо розрізняти кольори.

А от кожен з типів колбочок реагує на світло залежно від кольору. Є колбочки, найбільш чутливі до червоного світла, є чутливі до зеленого або до синього. Мозок зіставляє сигнали від цих трьох типів колбочок і «робить висновок» про колір світла. Виявляється, у цьому відношенні наш зір легко «обдурити»: підбираючи в певних пропорціях червоне, зелене та синє світло, можна створити уявлення практично про будь-який колір! І цим скористалися винахідники та інженери, створивши кольорове телебачення, кольорові монітори та табло. Адже на кольорових екранах насправді «малюється» лише три зображення (червоне, зелене та синє), а ми бачимо розмаїття кольорів.

Цікава історія, пов'язана зі створенням кольорового теле­бачення. Влітку 1954 року, перед початком регулярних трансляцій програм кольорового телебачення США, в лабораторіях фірми RCA тривали останні випробування. Перед камерою поставили натюрморт із фруктів і перевірили передачу зображення в ефір .Кольоровий телевізор стяв у іншій лабораторії. Інженери цієї лабораторії були шоковані: колір винограду та апельсинів відтворювався на екрані добре, а от банан вперто лишався синім... Після безлічі зусиль та перевірок комусь спало на думку подивитися, що ж робиться на іншому кінці лінії зв'язку. А там керівник групи передачі Джордж Браун чекав, чим закінчиться його жарт – перед початком випробувань він старанно пофарбував банан синьою фарбою. Що було далі, історія замовчує...

Учитель.

Найбільш поширеними дефектами зору є короткозорість і далекозорість. При короткозорості паралельний пучок променів (від далекого предмета) ненапружене око фокусує не на сітківці, а перед нею. На сітківку падає вже розбіжний пучок променів, тобто зображення розмивається. Виправити такий дефект можна за допомогою контактних лінз або окулярів.



Якими мають бути лінзи в таких окулярах, якщо треба фокусувати промені трохи далі?

(Після обговорення робимо висновок, що лінзи мають бути розсіювальними).

При далекозорості паралельний пучок променів ненапружене око фокусує в точці, що лежить за сітківкою, тобто на сітківку падає збіжний пучок променів. Зображення в цьому випадку також розмивається.

Якими мають бути лінзи в окулярах для далекозорих?

(Після обговорення робимо висновок, що лінзи мають бути збиральними).

При короткозорості потрібні окуляри з розсіювальними лінзами, а при далекозорості – зі збиральними.
Учитель. Хочу звернути вашу увагу на проблему доброго зору. Як показують дослідження, більше 95 % дітей народжуються з нормальним зором і без дефектів очей. Але, на жаль, дуже малий відсоток їх досягає літнього віку із зором, який можна було б якою-небудь мірою вважати нормальним. Багато дефектів зору, очевидно, пов’язані з навантаженням на очі й умовами, при яких око виконує свою роботу.

Отже наступна наша сторінка VІІ



Вади зору
Мабуть, ви помічали, що деяким людям, особливо похилого віку, важко розглядати близькі предмети, зокрема розташовані на відстані найкращого зору.

Цю ваду зору називають далекозорістю: щоб розглянути близькі предмети, далекозорі люди намагаються відсунути їх подалі.

Однією з причин далекозорості є зменшення з віком пружності кришталика: він утрачає здатність збільшувати свою оптичну силу настільки, щоб сфокусувати на сітківці зображення близько розташованих предметів. Тому зображення предмета, розташованого на відстані найкращого зору, буде за сітківкою . Ось чому багато людей, яким понад 40 – 50 років, є далекозорими.

У разі далекозорості допомагають окуляри зі збиральними лінзами. Збиральна лінза допомагає кришталику сфокусувати на сітківці промені, які виходять від близько розташованих предметів. Унаслідок цього на сітківці виникає чітке зображення таких предметів

Дуже поширена (цього разу – у будь-якому віці) і «протилежна» вада зору, коли людина добре бачить близькі предмети, але погано розрізняє віддалені.

Таку ваду зору називають короткозорістю. Короткозора людина намагається наблизити предмет до очей, коли вона розглядає його без окулярів. У короткозорості винен часто не кришталик, а форма ока: воно дещо витягнуте, внаслідок чого сітківка розташована занадто далеко від кришталика. Через це промені, що виходять від віддалених предметів, фокусуються не на сітківці, а перед нею.

У випадку короткозорості допомагають окуляри з розсіювальними лінзами: вони ніби зменшують оптичну силу роговиці й кришталика, унаслідок чого зображення віддалених предметів «відсувається» саме так, що попадає на сітківку .

Короткозорість часто є успадкованою, але вона може сформуватися й у шкільному віці через надмірне навантаження на очі під час читання й писання, особливо у разі поганого освітлення робочого місця – удома й у класі. Тому бережіть очі «як зіницю ока»!


Учитель. Ще декілька повідомлень як бачать деякі тварини.

Сторінка VІІІ



Чому заєць косить

Людина – одна з небагатьох істот, очі якої пристосовані одночасно розглядати будь-який предмет: поле зору лівого ока тільки трішки не співпадає з полем зору правого ока.

Більшість тварин дивляться кожним оком окремо. Предмети, що вони бачать, не відрізняються тією рефлектністю, до якої ми звикли, зате поле зору їх набагато ширше ніж у нас.

Погляньте на поле зору людини зайця.

Заєць добре бачить не тільки те, що знаходить попереду нього,але й те, що знаходиться позаду нього.. В той же час заєць нічого не бачить, що знаходиться у нього перед носом. Щоб побачити досить близький предмет, йому треба повертати голову набік.

Майже всі без виключення копитні і жвачні тварини володіють такою властивістю «всестороннього» зору. Подивіться на поле зору коня: воно ззаду не сходиться, але тільки трішки треба повернути голову, щоб кінь побачив всі предмети, що знаходяться ззаду.

Досить рухливі хижаки, які часто самі нападають, не мають властивості бачити навколо себе, вони мають двохочевий зір, що дозволяє їм точно оцінювати відстань для стрибка.
Сторінка ІX

Як бачать бджоли

Бджоли і деякі птахи здатні відрізняти світло поляризоване у різних площинах. Сонячне світло частково поляризоване атмосферою, дозволяє цій тварині, що бачить тільки частину неба, точно визначати місце розташування й орієнтуватись на місцевості, навіть тоді, коли сонце закрите хмарами.

Зір бджіл відрізняється від зору людини. Людина розрізняє близько 60 окремих кольорів видимої частини спектра. Бджоли розрізняють тільки 6: жовтий, синьо-зелений, синій, «пурпурний», фіолетовий і невідомий для людини ультрафіолетовий. Бджолиний пурпурний колір – це суміш жовтих і ультрафіолетових променів спектра, що бачить бджола.

Майже всі білі квіти в природі поглинають ультрафіолетову частину спектру, тоді як жовті і сині частіше їх відбивають. Тому квіти, білі для ока людини, бджоли сприймають як синьо-зелені.

Сторінка X

Як бачать коти

(перегляд кінофільму)

Сторінка XІІ



Це цікаво знати

(перегляд кінофільму)
Учитель фізики. І нарешті я передаю слово учителю основ здоров’я, яка дасть вам декілька порад, що треба робити, щоб не мати проблем із зором.
Учитель «Основ здоров’я»

Повідомлення 1



«Куряча сліпота та вітамін А»

Щоб не мати проблем із сутінковим зором, треба постійно слідкувати за тим, щоб ваш організм одержував вітамін А в достатній кількості. Зараз кожен з вас одержить пам'ятку з переліком продуктів, насичених цим вітаміном. Вивчіть її для себе, а потім віддайте мамі, щоб і вона знала, які продукти треба додавати у ваш раціон, щоб не було проблем із зором.

Продукти, які містять вітамін А: абрикос свіжий, кавун, брокколі, зелень гірчиці, кабачок, капуста, салат-латук, молоко, морква, печінка, помідори, спаржа, гарбуз, шпинат, яйця.

До речі, вітамін А, який міститься в цих продуктах, також сприяє росту кісткових тканин, зубів. Сприяє формуванню й підтримці у здоровому стані шкіри, волосся, слизових оболонок. Підвищує опір організму до респіраторних та інфекційних захворювань.


Учитель «Основ здоров’я». А ми поговоримо про дальтонізм.

Повідомлення 2



«Дальтонізм»

Як же наше око сприймає колір? І чи всі кольори ми сприймаємо? Світ різнобарвний, і ми маємо змогу бачити його таким. Кольори ми сприймаємо за допомогою колбочок, які реагують тільки на певну довжину хвилі.

Існує три типи колбочок. Колбочки першого типу реагують переважно на червоний колір, другого – на зелений, третього – на синій. Ці три кольори називають основними. Оптичним змішуванням основних кольорів можна одержати всі кольори спектра та їхні відтінки. Якщо колбочки всіх типів збуджуються водночас та однаково, виникає відчуття білого кольору.

У кожної людини є невеликі відхилення від так званого ідеального колірного зору, чим і пояснюється індивідуальне сприйняття різних кольорів та їх відтінків. Але в деяких людей ці відхилення настільки великі, що є потреба говорити про дефект колірного зору, який називають дальтонізмом. Назва хвороби походить від прізвища англійського вченого Дж. Дальтона, який 1794 року вперше описав це явище. Розрізняють природжений і набутий дальтонізм. Природженим (спадковим), власне дальтонізмом, буває, як правило, розлад сприймання червоного й зеленого кольорів.

Сліпота на синій колір є здебільшого набутою. Розлади колірного зору пояснюють відсутністю певних колбочок у сітківці ока. Трапляється також частковий дальтонізм (неспроможність сприймати один з основних кольорів) Дальтонізм спостерігається у 0,5 % жінок і 5 % чоловіків. Цей дефект зору поки ще не лікується, і з цим треба примиритися. Треба сказати, що завдяки дивній адаптаційній властивості великого мозку ці дефекти не спричинюють багато проблем у повсякденному житті. Багато людей навіть не підозрюють, що страждають на дальтонізм. А про порушення колірного зору дізнаються зовсім випадково, наприклад, коли проходять медичне обстеження перед тим, як отримати права водія. Тому люди, які страждають на дальтонізм, не працюють на транспорті.
Учитель «Основ здоров’я». Давайте з’ясуємо, як колір впливає на емоції людини, її працездатність.

Повідомлення 3



«Колір та психічне здоров’я»

Емоційний стан впливає на зовнішній вигляд людини, роботу серця, органи дихання, шлунково-кишковий тракт. Колір – один із факторів, що впливає на самопочуття та настрій людини. Учені виявили, що червоний утомлює; зелений – заспокоює; темно-сірий та чорний – викликають сонливість, пригніченість; оранжевий та жовтий – бадьорять, веселять; синій – викликає смуток.

Зараз у сучасній медицині дуже актуальний напрям хромотерапія – лікування кольором. Лікувальна дія кольорів відома з минулих часів, основою цієї дії є композиція кольорів (перехід одних в інші). Один із найпростіших засобів їх використання із цією метою - підбір певних кольорів одягу.

Червоний – збуджує, підвищує енергію й допомагає зберегти сили. Він лікує серце, тонкий кишечник.

Жовтий (селезінка, шлунок) – покращує апетит, захищає від запалення товстого кишечника та здуття.

Зелений (печінка, жовчний міхур) – заспокійливий.

Білий (легені, кишечник) – антисептичний.

Чорний (нирки, сечовий міхур, статеві органи) – відмова від чогось, замикання в собі.

Отже, людина повинна вибрати для себе ті кольори, які їй необхідні для психічного та фізичного здоров'я. Часто цей вибір буває інстинктивним. Щоби посилити свою творчу фантазію, потрібно одягатись у фіолетовий. Синій колір допомагає відновити психічний стан людини. Світло-синій допомагає при морській хворобі. Прикладів можна навести безліч. Усі вони підтверджують, що колір має дуже великий вплив на людину, треба лише навчитися жити у світі гармонійних кольорів, тому оточуйте себе різноманітними кольорами та використовуйте їх за призначенням. Навчіться розрізняти природну композицію гами кольорів, спостерігати за ними та використовувати їх для свого здоров'я.
Учитель «Основ здоров’я ». Крім далекозорості і короткозорості відомий ще цілий ряд захворювання очей.

Повідомлення 4



Зір та шкідливі звички

Астигматизм - це порушення зору, пов'язане з нерівномірним заломленням світла рогівкою чи кришталиком. Зображення при цьому нечітке й викривлене. При астигматизмі зазвичай знижується гострота зору, іноді спостерігається головний біль, хронічне запалення сполучнотканинної оболонки ока (кон'юнктивіт). Астигматизм усувається за допомогою окулярів з особливими циліндричними скельцями.

Косоокість - це захворювання очей, пов'язане з відхиленням лінії зору одного ока від спільної точки фіксації з порушенням бінокулярного зору. Спричинюється порушенням іннервації м'язів ока, природженим або набутим зниженням гостроти зору на одне око. У дітей частіше спостерігають таку косоокість, за якої відсутній одночасний однаково спрямований рух очей, тобто одне око фіксується на якомусь предметі, а друге дивиться ще кудись.

Помутніння рогівки, або більмо, може виникнути після травмування ока чи його запалення. Унаслідок цього погіршується або зовсім припиняється потрапляння до ока світла, і людина стає сліпою. Єдиним методом лікування більма є пересаджування рогівки.

Помутніння кришталика, або катаракта, також може бути наслідком травм ока, порушення обміну вітамінів (дефіцит вітамінів С, А) та вуглеводів (цукровий діабет) або старіння організму. При цьому значно погіршується зір, людина відчуває мерехтіння в очах, подвоєння предметів. У таких випадках слід негайно звернутись до окуліста.

Запалення повік супроводжується набряком, свербінням, cльозотечею. У цих випадках очі треба насамперед промити міцним розчином чаю або ромашки аптечної (від внутрішнього до зовнішнього кута ока, щоб не занести інфекції до носослізного каналу), а потім звернутись до окуліста.

Запалення слизової оболонки повік (кон'юнктивіт) та очного яблука. Крім порушень правил гігієни й інфекційних чинників значну роль у виникненні цього захворювання відіграють короткозорість і далекозорість, а також пил, дим, напружена зорова праця. Клінічні ознаки: сльозотеча, відчуття паління в очах, набряк і почервоніння повік, іноді витікання гною. Лікування таке саме, як при запаленні повік.
Учитель «Основ здоров’я ». Крім захворювань ми часто зустрічаємось із травмуванням очей.

Повідомлення 5



Травмування оей

Травмування очей. Якщо ви забили око, прикладіть до нього на 15-20 хв чистий носовичок, змочений холодною водою. В усіх випадках закритої травми ока слід звертатись до окуліста.

При відкритій травмі ока потрібна тільки допомога окуліста.

Якщо до ока потрапила порошинка - не тріть його! Цим можна тільки збільшити подразнення. Треба відтягнути верхню повіку за вії донизу так, аби її внутрішній бік протерли вії нижньої. Людина при цьому повинна дивитись униз. Коли ж порошинка потрапила під нижню повіку, відтягніть її вниз та обережно зніміть стороннє тіло з внутрішньої поверхні зволоженим кутом чистого носовичка. Людина при цьому має дивитися вгору.

Сторонні тіла, що потрапили до ока, повинен видаляти тільки лікар-окуліст!
Повідомлення 6

Зір та шкідливі звички

Зір і шкідливі звички. Причиною сліпоти в людей, які зловживають алкоголем, нікотином, наркотиками, може стати загибель зорового нерва (у жінок це буває раніше та частіше) або грубі порушення сітківки ока. Спочатку знижується зір, зображення предметів стає розпливчастим і невиразним. Потім погіршується кольоровий зір. І з часом з поля зору людини випадають окремі ділянки, а потім може настати сліпота.

Повідомлення 7

Гігієна зору

Гігієна зору. Щоб зберегти нормальний зір, треба насамперед нормально харчуватися, частіше перебувати на свіжому повітрі, робити фізичні вправи. Денне світло повинно вільно потрапляти в кімнату через чисте віконне скло. Підвіконня не варто заставляти високими квітами. Увечері користуйтесь лампами потужністю 60-100 Вт з абажуром, що розсіює світло. Книжку або зошит тримайте на відстані 30-35 см від очей.

Лампу на столі, за яким ви готуєте уроки, розташовуйте таким чином, щоби світло падало з лівого боку на зошит чи на книжку, а очі були в тіні. Чергуйте зорову працю з відпочинком: через кожні 40-45 хв роботи 10 хв відпочивайте.

Не читайте у транспорті! Це дуже шкодить очам, оскільки поштовхи та коливання постійно змінюють відстань від книжки до очей, а кришталик свою кривизну і внаслідок цього виникають вади зору.

Не читайте лежачи! Це призводить до неправильного положення книжки щодо очей.

Телевізор дивіться не більше двох годин на день.

При роботі з комп'ютером дотримуйтесь таких правил: відстань від очей до екрана дисплея повинна бути 50-55 см; зображення на дисплеї відрегульовують так, щоб воно було чітким і контрастним, не дуже яскравим.
Висновок

Отже, сьогодні на уроці вчителі біології, фізики та основ здоров'я провели комбінований урок, на якому в повній мірі вивчили око людини і з точки зору біології, і з точки зору фізики; з'ясували причини порушення зору; поговорили про його гігієну.



Домашнє завдання:

Дати відповіді на запитання:

Після дощу на асфальті стоять величезні калюжі. В одній з них відображення багатоповерхового будинку, перевернуте «догори ногами», точніше, догори фундаментом. Зметикуйте, чому у відображенні в калюжі вікна нижніх поверхів темні, а верхніх – світлі?

Перед вами симпатична людина в окулярах. Як визначити, далеко- чи короткозора вона?

Чому в сонячний день лікарі-офтальмологи пропонують носити темні окуляри?



Викладач ОБЖ. Підійшов до кінця надзвичайно цікавий і пізнавальний урок.

Дуже багато інформації ви одержали сьогодні завдяки своїм очам. Вони трохи втомилися. Дамо їм відпочинок. Погляньте куди-небудь удалечінь, бажано на предмет зеленого кольору. Запам'ятайте цю вправу і робіть її після роботи на комп'ютері, після довгого читання або перегляду телевізора. Бережіть очі!


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка