«оцінка ефективності діяльності банку»



Сторінка1/5
Дата конвертації11.09.2017
Розмір0.69 Mb.
  1   2   3   4   5
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ»

Кафедра банківської справи


КУРСОВА РОБОТА


з дисципліни

«БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ»


на тему:

«ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ»


 

Студента (ки) IV курсу, групи БС-92

напряму підготовки «Фінанси і кредит»

(«Банківські технології і процеси»)

Тютюнник Н.В.
Керівник: к.е.н., ст. викладач, Циганюк Д.Л.

Національна шкала __________________


Кількість балів: _______ Оцінка: ECTS _______


Члени комісії:

______________

(підпис)

____________________________________
(Науковий ступінь, вчене звання, посада, прізвище та ініціали)

______________

(підпис)

____________________________________
(Науковий ступінь, вчене звання, посада, прізвище та ініціали)

______________

(підпис)

____________________________________
(Науковий ступінь, вчене звання, посада, прізвище та ініціали)

Суми – 2012 рік



ЗМІСТ



ВСТУП................................................................................................................

3

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ………………...…………………………

5




1.1 Сутність ефективності діяльності банку....................................

5




1.2 Фактори, що впливають на ефективність діяльності банку……………………………………………………………

9




Висновки до розділу 1 .......................................................................

18

РОЗДІЛ 2

МЕХАНІЗМ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

19




2.1 Загальний механізм оцінки ефективності діяльності банку

19




2.2 Методичні підходи щодо оцінки ефективності діяльності банку…………………………………………………………….

22




Висновки до розділу 2.....……………………………….…………..

29

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ НА ПРИКЛАДІ ПАТ «УКРГАЗБАНК».……………………………

31




3.1 Аналіз ефективності діяльності ПАТ «УКРГАЗБАНК»...……

31




3.2 Аналіз факторів, що впливають на ефективність діяльності ПАТ «УКРГАЗБАНК»…………………………………………

39




Висновки до розділу 3………..………………………….…………

43

ВИСНОВКИ.......................................................................................................

44

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................

46

ДОДАТКИ..........................................................................................................

50

ВСТУП


Підвищення ефективності діяльності є головною метою, яку ставлять перед собою власники банків, вкладаючи кошти в банк, а управління прибутковістю є одним з пріоритетних завдань фінансового менеджменту банку, що зумовило значні наукові напрацювання у цих сферах.

В економічній літературі існує багато досліджень, що присвячені оцінці та аналізу ефективності діяльності банків: Галайко Н. Р., Важинський Ф. А., Вольська С. П., Руденко М. О., Волик Н. Г., Ковч В. Г., Пасічник І, Ковбасюк Н. Р., Калініченко О, Доценко О. С. і ін.

Метою даної курсової роботи є дослідження теоретичної сутності ефективності діяльності банку, визначення основних методичних підходів до її оцінки та практичний аналіз оцінки ефективності діяльності банку на прикладі ПАТ «УКРГАЗБАНК».

Відповідно до цієї мети визначено сукупність основних завдань, спрямованих на її досягнення:



  • визначити сутність поняття «ефективність діяльності банку»;

  • визначити фактори, що впливають на ефективність діяльності банку;

  • з’ясувати основні методичні підходи, що використовуються для оцінки ефективності діяльності банку;

  • здійснити оцінку ефективності діяльності банку на прикладі ПАТ «УКРГАЗБАНК»;

  • виявити вплив факторів на ефективність діяльності ПАТ «УКРГАЗБАНК»;

  • запропонувати можливі шляхи підвищення ефективності діяльності ПАТ «УКРГАЗБАНК».

Об’єктом даної курсової роботи є ефективність діяльності банку.

Предметом даного дослідження є оцінка та аналіз основних показників ефективності діяльності ПАТ «УКРГАЗБАНК» протягом 01.01.2010-01.01.2012 рр.

У ході дослідження був використаний методичний апарат, що складається з:


  • дослідження, аналізу і синтезу – при визначенні основних понять та категорій ефективності діяльності банку;

  • порівняння – при дослідженні поглядів різних авторів на сутність і значення поняття «ефективність діяльності банку» та факторів, що на неї впливають;

  • спостереження – при дослідженні основних тенденцій діяльності ПАТ «УКРГАЗБАНК», фінансових результатів;

  • економіко-математичний – при оцінці ефективності діяльності ПАТ «УКРГАЗБАНК» за допомогою методу фінансових коефіцієнтів.

Інформаційну основу курсової роботи складають наукові праці вітчизняних авторів, офіційні статистичні дані; науково-методична література; матеріали періодичних видань та ресурси мережі Internet.

РОЗДІЛ 1


ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

    1. Сутність ефективності діяльності банку

Світова фінансова криза 2007-2009 рр. вплинула на економіки всіх країн. Міжнародна фінансова криза не оминула й Україну. У виникненні та розвитку кризових явищ помітно зросла роль банків, оскільки саме вони формують інституційну основу банківської системи, впливаючи на ефективність розподілу кредитних ресурсів, рівень процентних ставок, рішення у сфері грошово-кредитної політики.

У посткризовий період криза доходності прийшла на зміну кризі ліквідності, і для банків України гостро постали проблеми забезпечення прибуткової діяльності та підвищення ефективності як важливої передумови стабільного функціонування і подальшого розвитку банківської системи країни. Тому необхідним є регулярне проведення аналізу основних показників банківської діяльності для сприяння вирішення даних проблем.

Для визначення поняття «ефективність діяльності банку» з’ясуємо сутність таких понять як «ефект», «ефективність» та «економічна ефективність».

Ефект (у перекладі з лат. еffektus - виконання, дія) - результат, наслідок яких-небудь дій [1, с. 275]. Ефект від функціонування банку трактується як показник, який характеризує результат функціонування. Показники ефекту належать до абсолютних, об’ємних показників; їх можна складати у просторі та часі. Залежно від параметрів об’єкту, що розглядається, показниками ефекту можуть бути валовий національний продукт, національний дохід, валова продукція, прибуток, виручка й ін.

Під економічним ефектом (economic effect) слід розуміти результативність економічної діяльності, реалізації економічних програм та заходів, що характеризується відношенням отриманого економічного ефекту (результату) до витрат ресурсів, які зумовили отримання цього результату [2, с. 258]. Крім того, економічний ефект можна класифікувати як кількісну та якісну характеристику впливу елементів економічної системи на результативність її функціонування. На відміну від технічного, технологічного та інших неекономічних ефектів, економічний ефект існує переважно у грошовій формі й є грошовим доходом. Тому в певному значенні поняття «економічний ефект» і «грошовий дохід» тотожні.

З категорією ефекту тісно пов’язане поняття ефективності. Шеремет О. Д., Сайфулін Р. С. [1, с. 278] зазначають, що ефективність – це одна із найскладніших категорій економічної науки. Вона виступає основою побудови кількісних критеріїв цінності прийнятих рішень, використовується для формування матеріально-структурної, функціональної і системної характеристик господарської діяльності.

Визначення поняття «ефективність» різними авторами представлено у таблиці 1.1.

Більшість авторів, які формулюють поняття ефективності (див. табл. 1.1) [2, с. 256], розуміють цю категорію як відношення ефекту (результату) до витрат або ресурсів, що були витрачені на його отримання. Тобто критерії ефективності формуються на основі витратного (спожиті ресурси) і ресурсного (застосовані ресурси) підходів. Витратний підхід відображає ефект, одержаний з кожної одиниці сукупних витрат або окремо витрат живої або упредметненої праці. Ресурсний підхід характеризує ефективність використання ресурсів: трудових, матеріальних, фінансових.
Таблиця 1.1 – Характеристика поняття «ефективності» різними авторами

Автор

Визначення

Саркісян В. Р.

Ефективність - це економічна категорія, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами, причому при вимірюванні ефективності ресурси можуть бути представлені або в певному обсязі за їх первісною (переоціненою) вартістю (застосовувані ресурси), або частиною їх вартості у формі виробничих витрат.

Продовження таблиці 1.1

Автор

Визначення

Григорук А. А.

Ефективність - це відносна величина, що характеризує результативність будь-яких затрат.

Лямець В. І.,

Тевяшев А. Д.



Ефективність – це не просто властивість операції (процесу функціонування системи), що відбивається в її здатності давати певний ефект, а дієвість такої здатності, тобто результативність, співвіднесена з ресурсними витратами.

Орлов П. А.

Ефективність – співвідношення результату або ефекту будь-якої діяльності і витрат, пов'язаних з її виконанням. Причому це може бути як співвідношення результату і витрат, так і співвідношення витрат і результатів діяльності.

Сурмін Ю. П.

Ефективність – показник успішності функціонування системи для досягнення встановлених цілей.

Мочерний С.

Економічна ефективність – це комплексна і системна оцінка кінцевих результатів використання активів та джерел їх формування за певний проміжок часу.

Підсумовуючи все вищесказане, запропонуємо наступне визначення ефективності: «Ефективність» – комплексна та системна оцінка кінцевих результатів використання активів та джерел їх формування за певний період часу.

Проаналізувавши сутність понять «ефект» та «ефективність», сформуємо значення поняття «ефективність діяльності комерційного банку», яке також розглядається з різних аспектів. Ефективність діяльності банку - це найважливіший оціночний показник результативності, що являє собою зіставлення результатів фінансово-кредитної діяльності. А економічним ефектом є різниця між результатами й витратами банку, тобто – маржа.

Саркісян В. Р. [2, с. 256] визначає ефективність банку як здатність задовольнити потреби чи очікування клієнтів або самого банку при дотриманні ретельно налагодженого банківського механізму та умов взаємовідносин між виробником і споживачем банківського продукту.

На думку Семенюка Л. П. [2, с. 256] ефективність банківської діяльності є визначальною підсумковою характеристикою діяльності банківської установи та головною метою управління банком. Вона характеризується відношенням отриманого економічного ефекту (фінансового результату) до витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, що знаходяться у розпорядженні банку, і дає уявлення про те, наскільки продуктивно використовуються кошти акціонерів і вкладників.

Критеріями для оцінки ефективності банку можна вважати як самі фінансові результати його діяльності (дохід і прибуток), так і результативність (рентабельність), а також всі групи показників фінансового стану, що досягнуті банком з урахуванням їх ціннісної або цільової значущості як для самого банку, так і для соціально-економічного середовища його діяльності.

Сукупність критеріїв слід розглядати як комплексну систему характеристик, що відображає відповідність результатів діяльності комерційного банку його поставленим цілям на кожному проміжку часу функціонування. У цьому аспекті лише досягнення всіх, а не деяких критеріїв в системі дозволить говорити про ефективність його діяльності.

Критерії оцінки ефективності діяльності банків залежать від суб’єктів банківської діяльності. Відповідно формування даної оцінки здійснюється індивідуально з урахуванням інтересів всіх суб’єктів (табл. 1.2) [2, с. 256].


Таблиця 1.2 – Критерії оцінки ефективності діяльності банків в залежності від суб’єктів банківського сектору

Суб’єкти банківського сектору

Основні критерії оцінки ефективності діяльності

Позичальники

1. Процентна ставка;

2. Умови одержання позики і платежу.



Вкладники депозитів

1. Процентна ставка за депозитами;
2. Умови сплати процентів: періодичність, із загальної суми або частки;
3. Пільги;
4. Фінансова стабільність банку.

Акціонери банку

1. Фінансова стабільність банку;
2. Рівень дивідендів.

Правління банку

1. Ефективність роботи банку і його підрозділів прибутковість, ліквідність тощо);
2. Можливість управляти роботою підрозділів банку, ризиками окремих видів діяльності; 3. Рейтинг банку.

Національний банк

  1. Додержання нормативів фінансового стану - ліквідності, платоспроможності, співвідношення власних коштів банку та залучених коштів, відрахувань до резервного фонду; використання кредитного портфеля, залучених коштів.

Таким чином, під ефективністю банку слід розуміти здатність його задовольнити потреби чи очікування клієнтів або самого банку при дотриманні ретельно налагодженого банківського механізму та умов взаємовідносин між виробниками та споживачами банківських продуктів.

Оцінка ефективності діяльності банків здійснюється з метою виконання наступних завдань [3, с. 4]:



  • оцінки динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості банків;

  • оцінки стану банків на фінансовому ринку та кількісна оцінка їх конкурентоспроможності;

  • розрахунку показників ефективності та рентабельності діяльності банків, які дають уявлення про результативність їх функціонування;

  • визначення ефективності використання фінансових ресурсів банками;

  • прийняття ефективних управлінських рішень керівниками банків на основі даних аналізу.

1.2 Фактори, що впливають на ефективність діяльності банків

Банківська установа – складна соціально-економічна система, природа функціонування якої передбачає необхідність постійного розвитку, зокрема – розробки і впровадження нових продуктів, привабливих для клієнтів послуг, що є важливим чинником довіри до установи та її конкурентоспроможності на ринку. Для вибору оптимального напряму розвитку важливо досліджувати різноманітні фактори, які впливають на результати діяльності банку.

Існує велика кількість підходів до класифікації факторів, які здійснюють прямий чи опосередкований вплив на ефективність діяльності банків.

Так, Парасій-Вергуненко І. М. [4] пропонує при аналізі роботи банківської установи виконувати ситуаційний аналіз впливу політичних, соціальних, географічних і правових факторів. Автор поділяє фактори на загальні, тобто ті що створюють однакові умови функціонування для всіх суб’єктів господарювання, та специфічні - впливають на діяльність конкретних економічних суб’єктів.

На думку Примостки Л. О. [5, с. 208] доцільним є дослідження впливу чинників, згрупованих за середовищем їх виникнення, – на зовнішні щодо банку та внутрішньобанківські. Також науковець акцентує увагу на тому, що зовнішнє середовище, в якому змушений працювати банк, «необхідно оцінювати також з погляду можливості впливу з боку банку». За даною ознакою зовнішнє середовище поділяється нею на два види: середовище, на яке банк не може активно впливати, а тому має до нього пристосовуватися (політико-правова, соціально-культурна сфери), і на яке банк може вплинути, змінити або «обійти» (сфера економічних відносин, комунікаційно-інформаційне середовище тощо).

Галайко Н. Р. [6, с. 10] в цілому здійснює поділ факторів впливу на ефективність банку і банківської діяльності на зовнішні та внутрішні. До групи зовнішніх факторів він включає законодавчо-правові, адміністративні, ринкові, комерційно-ділові та регіональні; до групи внутрішніх – економічні, технологічні, соціальні, управлінські та маркетингові.

Доценко О. С. [7, с. 12] в межах статистичного аналізу діяльності банків поділяє фактори на економічні, політичні, правові, соціально-економічні, а також - зовнішні й внутрішні.

У дослідженні групи авторів [8, с. 8] вказується, що уявлення про підприємницьке середовище банку можна отримати лише завдяки детальному аналізу його мікросередовища з обов’язковим урахуванням усіх чинників макрооточення, до яких передусім відносять демографічні, науково-технічні, політичні, культурні, природні та економічні фактори.

Карєва І. О. [8, с. 7] виділяє фактори впливу за їх належністю до макро- чи мікросередовища, в якому діє банк. Зокрема, фактори макросередовища автор класифікує за економічною, політико-правовою, соціальною, природно-кліматичною та науково-технологічною сферами зовнішнього оточення банку. Фактори мікросередовища він пропонує розглядати з точки зору взаємозв’язків банку із суб’єктами, які співпрацюють з ним.

У праці [9, с. 287] фактори впливу на елементи процентного прибутку банку поділяються на макроекономічні (мають об’єктивний характер і не залежать від зусиль окремих банківських установ, та мікроекономічні (визначаються результатами діяльності конкретного банку та платоспроможністю його клієнтів).

Деякі автори здійснюють розподіл факторів в залежності від сутності і природи виникнення впливу на результати діяльності банків (табл. 1.3).


Таблиця 1.3 – Визначення груп факторів за сутністю і природою виникнення впливу на результати діяльності банків [9, С. 285-289]

Назва груп факторів

Фактори

Економічні

Економічні.

Управлінські

Комунікаційно-інформаційне середовище; Управлінські; Технологічні; Комерційно-ділові;

Науково-технічні; Науково-технологічні.



Маркетингові

Економічні відносини; Маркетингові; Ринкові.

Соціально-психологічні

Соціальні; Соціально-культурні особливості нації;

Соціально-економічні; Демографічні; Культурні.



Політико-правові

Політичні; Правові; Політико-правова сфера; Законодавчо-правові; Адміністративні;

Географічні або регіональні

Географічні; Соціально-культурні особливості. регіону; Регіональні; Природні; Природно-кліматичні.

Охарактеризуємо більш детально кожну з представлених груп факторів. Фактори комунікаційно-інформаційного середовища за своїм сутнісним наповненням відображають способи організації автоматизованої мережі передачі та одержання інформації, вибір яких є управлінським завданням. Управлінські, технологічні та комерційно-ділові групи факторів, об’єднані в єдину групу «Управлінські», оскільки технологічні фактори визначають особливості організації банківської діяльності, комерційно-ділові фактори за своїм змістовним наповненням характеризують організацію ділових контактів із контрагентами банку, а організація є основною функцією управління, тобто об’єднання факторів зазначених груп здійснено за ширшим поняттям [9, с. 288].

Фактори, що належать до сфери економічних відносин визначають поведінку банку на ринку, дослідження і коригування якої є завданням маркетингу (група факторів – «Маркетингові» [9, с. 289].

Групу соціальних факторів у таблиці 1.3 доповнено психологічними і об’єднано в єдину групу – «Соціально-психологічні». Це пов’язано з тим, що на діяльність банку (особливо під час фінансово-економічних криз і загальної нестабільності національної економіки) впливає психологічний настрій суспільства, здатність людей з певною швидкістю реагувати на зміни, що відбуваються у зовнішньому середовищі.

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка