Обґрунтування теми. Термін «гістологія»



Сторінка1/6
Дата конвертації24.04.2016
Розмір1.07 Mb.
  1   2   3   4   5   6
МОДУЛЬ 1

Тема 1. Гістологія в Україні

  1. Обґрунтування теми.

Термін «гістологія» був запропонований німецьким вченим Р. Мейєром у 1819 році. З цього часу починається відлік грунтовної науки про тканини багатоклітинних тварин та людини. Предмет гістології людини охоплює вивчення мікроскопічної та субмікроскопічної будови різних структур людського організму. Все це дає змогу вивчати на високому науковому рівні будову клітин, тканин, органів і систем людського організму, закономірності їх формування та зміни у процесі життєдіяльності.

Велика історія становлення гістологічної науки у світі і в Україні, дає необмежні можливості для руху вперед сучасної медицини.


  1. Мета навчальної роботи.

Ознайомитись з найбільш вагомими відкриттями в гістології, цитології та ембріології. Вивчити основні етапи розвитку гістологічних шкіл минулого та сьогодення.

Знати. Основні гістологічні методи дослідження, які використовуються в медичній практиці. Навчитись працювати із світловим мікроскопом. Знати видатних вчених, що зробили свій вагомий внесок у розвиток гістології, як самостійної науки.
Вміти.

  1. Працювати із світловим мікроскопом.

  2. Знати класифікацію гістологічних барвників.

  3. Знати історію перших гістологічних шкіл на Україні (XIX cт. ).

  4. Орієнтуватись у використанні різноманітних гістологічних методів дослідження в практичній медицині.

  5. Розповісти про сучасні методи гістологічних досліджень, що є необхідною складовою у розвитку сучасної медицини на Україні та у світі.




  1. Матеріал для позааудиторної самостійної роботи студента.

    1. Основні базові знання. Студенти повинні знати основи гістології, цитології та ембріології. Засвоїти найважливіші фундаментальні гістологічні факти і положення. Необхідно чітко орієнтуватися у термінах («гістологія», «цитологія», «ембріологія»). Розвивати навички у користуванні світловим мікроскопом, що дає можливість для вивчення тонкої (мікроскопічної) та ультратонкої (субмікроскопічної) будови структур людського організму, їх розвитку і змін у різноманітних умовах життєдіяльності. Послідовно вивчати гістологічні об`єкти та їх функціональну взаємодію для отримання цілісного уявлення про будову людського організму.

Студенти мають ознайомитись з історією розвитку гістології як самостійної науки. З життям і науковою діяльністю славетних науковців, що дали світу видатні відкриття. Величезний внесок в цьому належить нашим співвітчизникам (Н.А. Хржонщевський, М.К. Кульчицький, П.І. Перемежко, В.А. Бец, С.Д. Шахов, М.І.Зазибін, Ю.Б.Чайковський) та ін.

Перелік основних пунктів теми.

  1. Терміни  «гістологія», «цитологія», «ембріологія».

  2. Перші гістологічні школи на Україні.

  3. Київська гістологічна школа.

  4. Використання світлової мікроскопії.

  5. Електронна мікроскопія в гістології.

  6. Гістологічні барвники. Класифікація.

  7. Сучасні гістологічні методи дослідження в практичній медицині.

  8. Вітальні та поствітальні методи виготовлення гістологічних препаратів.

  9. Поняття про артефакт.



    1. Рекомендовані джерела інформації.

1. Медицина в Україні. Бібліографічний словник. Киев, 1984г.

3.  Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х книгах /Кол. авт.; Под ред. проф. Ярыгина В. Н. - М: Высшая школа, 2000 - Книга I. – С. 53-59, 64-92.

4. «Медицинское образование классических университетов»: Материалы международной научно - практической конференции. – Сумы, 2002г.

5. Українська Радянська енциклопедія. 2 видання, Київ, 1977р.



    1. Матеріал для самоконтролю.



      1. Питання для самоконтролю.




  1. Термін «гістологія» - ким і коли був запропонований?

  2. Що вивчає предмет гістології людини?

  3. Поняття про тонку (мікроскопічну) будову організму.

  4. Поняття про ультратонку (субмікроскопічну) будову організму.

  5. Коли виникають перші уявлення про тонку будову та розвиток тваринних організмів?

  6. Перші гістологічні школи на Україні?

  7. Які методи гістологічного дослідження Вам відомі?

  8. Які гістологічні барвники Ви знаєте?

  9. Поняття про вітальні та поствітальні методи дослідження.

  10. Назвати основні етапи у виготовленні поствітального гістологічного препарату.

  11. Що таке артефак?



      1. Тестові завдання для самоконтролю:

        1. Термін «гістологія» був запропонований:

А. Робертом Гуком

В. Р. Маєром

С. Арістотелем

D. Антоні ван Левенгуком

Е. Гіппократом


        1. Хто вперше описав у складі рослин «комірки»:

А. Роберт Гук

В. Іоган Фабер

С. О. Шумський

D. Антоні ван Левенгук

Е. Гален

3. Перша кафедра гістології на Україні була організована у:

А. Київ


В. Харків

С. Львів


D. Тернопіль

Е. Луганськ



  1. Першим завідувачем кафедрою гістології у Києві був:

А. В.А. Бец

В. Н.І. Зазибін

С. П.І. Перемежко

D. В.В. Підвисоцький

Е. Н.А. Хржонщевський

5. Постійний гістологічний препарат, що використовується на практичних заняттях з курсу гістології, виготовлено методом:

А. Поствітальний

В. Суправітальний

С. Вітальний

D. Люмінесцентної мікроскопії

Е. Імуногістохімічний



Тема 2. Методи дослідження в гістології. Технологія виготовлення гістологічних препаратів.

  1. Обґрунтування теми.

Сучасна гістологія має широкий арсенал різноманітних методів дослідження. Залежно від стану досліджуваного об'єкта, ці методи поділяють на вітальні (або суправітально), коли вивчаються живі клітини, тканини, органи і навіть цілі організми і поствітальні, коли досліджують зафіксовані об'єкти.

Матеріалом для гістологічного дослідження можуть бути фрагменти органів та тканин (біопсія), трупний матеріал, мазки рідких досліджуваних матеріалів (крові, кісткового мозку).

Вивчення живих клітин і тканин дозволяє отримати найбільш повну інформацію про їх життєдіяльність– процеси росту та диференціювання, дистрофічні та регенеративні зміни, реактивні зміни у відповідь на дію різних факторів.


  1. Мета навчальної роботи.

Вивчити основні принципи підготовки гістологічного матеріалу для дослідження та виготовлення гістологічного препарату.

Знати. Основні етапи виготовлення гістологічного препарату, їх особливості та відмінності. Призначення гістологічної техніки та методик для гістологічного дослідження.

Вміти.

1.Пояснити мету та завдання фіксації гістологічних зразків.

2.Пояснити мету, застосування, переваги та недоліки методу кріозрізів та парафінових зрізів.

3.Пояснити застосування та функціональне призначення гістологічних барвників.

4.Визначати на мікроскопічних препаратах морфологічні прояви функціональних змін клітин та артефактів.


  1. Матеріал для позааудиторноїсамостійноїроботи студента.

    1. Основні базові знання. Студенти повинні знати з курсів біології основні принципи будови клітин та тканин. Уміти користуватися світловим мікроскопом. Ідентифікувати морфологічну структуру гістологічних препаратів. Мати уявлення про гістологічні прояви функціональних змін на клітинному та тканинному рівні.

Після аудиторної роботи на практичному занятті з дисципліни «гістологія, цитологія, ембріологія» студент повинен знати основні принципи виготовлення гістологічного препарату, переваги і недоліки застосування методу парафінових зрізів та кріозрізів, мету застосування гістологічних барвників.

Перелік основних пунктів теми.

1.Будова світлового мікроскопу

2. Типи світових мікроскопів

3.Взяття матеріалу та його фіксація

4.Ущільнення матеріалу

5.Виготовлення парафінового зрізу

6.Виготовлення кріозрізів

7.Методи імпрегнації

8.Забарвлення та контрастування зрізів

9.Типи гістологічного забарвлення

10.Методи гістохімічного дослідження

11.Імуногістохімічні методи дослідження. Особливостіїхнього застосування та переваги.

12.Заключення зрізів

13Кількісні методи гістологічного аналізу




    1. Рекомендовані джерела інформації.

              1. Роскин, Г.И. Микроскопическая техника / Г.И. Роскин, Б.Л. Левинсон. – М. : Сов. наука, 1951.

              2. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook.(Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).

              3. Посібник до лабораторних занять із курсу "Загальна цитологія та гістологія" / М.Е. Дзержинський, С.М. Гарматіна, О.В. Данилова[та ін.]. – К. : Фітосоціоцентр, 2006.

              4. Фали Л.И. Атлас микрофотографий по нормальной гистологии и эмбриологии. - М. : Медицинская литература, 1957.

              5. Хем А. Гистология / А. Хем, Д. Кормак. – М. : Мир, 1983. – Т. 1–5.

              6. Юшканцева, С.И. Гистология, цитология и эмбриология : Краткий атлас / С.И. Юшканцева, В.Л. Быков. – Спб. : Изд-во "П-2", 2006.

              7. Мельник Н.О., Чайковський Ю.Б. Тестові завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 1. – К.: Книга-плюс.-2014.- 160 с.



    1. Матеріал для самоконтролю.



      1. Питання для самоконтролю.

1. Які етапи виготовлення препаратів фіксованих клітин й тканин?

2. Поясніть суть фіксації. Яке призначення фіксації?

3. Які методи фіксації ви знаєте?

4. Які методи ущільнення гістологічного матеріалу вам відомі?

5. Як виготовляють гістологічні зрізи?

6. Які типи гістологічного забарвлення ви знаєте?

7. Що таке імпрегнація?

8. Що слід враховувати при виготовленні гістологічного зрізу?

9. Які переваги і недоліки методу парафінового зрізу та кріозрізу?

10.Виготовлення препаратів для цито- й гістохімічних досліджень?

11. Яки типи мікроскопії вам відомі?

12. Кількісні методи гістологічного аналізу.


      1. Тестові завдання для самоконтролю:

1.Метою фіксації є:

А. Зупинка процесів аутолізу.

В. Змінити фізико-хімічні властивості матеріалу

С. Ущільнення гістологічного зразка.

D. Формування середовища для профарбовування.

Е. Зміни проникності тканин для барвників.



2.Найбільш вдалим з точки зору товщини гістологічного зрізу для світлооптичної мікроскопії є метод:

А. Кріозрізів.

В. Парафінових зрізів.

С. Віброзрізів.

D.Ультратонких зрізів.

Е. Всі зазначені методи.



3.Метою ущільнення є:

А. Зміна проникності тканин для гістологічних барвників.

В. Збільшити процес незворотної коагуляції білків.

С. Зміни фізико-хімічних параметрів тканин.

D. Для збереження попередніх етапів виготовлення препарату.

Е. Збільшення щільності структури тканин для виготовлення тонкого зрізу.



4.Метою імуногістохімії є:

А. Зміна імунних параметрів гістологічних зразків.

В. Зміна фізико-хімічних параметрів тканин імунних органів.

С. Специфічне виявлення білкових молекул в тканинах.

D. Підтримання стабільності хімічних властивостей імунокомпетентних клітин в зразках.

Е. Формування середовища для інших методик.



5.Головним принципом цито- й гістохімічних досліджень є:

А. Селективне виявлення тих чи інших хімічних структур.

В. Зміна хімічних властивостей гістологічного зрізу.

С. Створення сприятливого фізико-хімічного середовища для інших гістологічних методик.

D.Застосування вітальних барвників.

Е. Проведення кількісного аналізу гістологічного препарату.



6.Правильною послідовністю виготовлення постійного гістологічного препарату є:

А.Взяття матеріалу, фіксація, зневоднення, ущільнення, виготовлення зрізу, профарбовування, заключення.

В. Взяття матеріалу, зневоднення, фіксація, ущільнення, виготовлення зрізу, профарбовування, заключення.

С. Взяття матеріалу, ущільнення, зневоднення, фіксація, виготовлення зрізу, профарбовування, заключення.

D.Взяття матеріалу, фіксація, профарбовування,ущільнення, зневоднення, виготовлення зрізу, заключення.

Е. Взяття матеріалу, зневоднення, виготовлення зрізу, фіксація, профарбовування, ущільнення, заключення.



Тема 3. Структурні основи транспорту через плазмолему.

  1. Обгрунтування теми.

Транспорт речовин через клітинну оболонку є однією з найважливіших її функцій, бо саме він забезпечує існування і функціонування клітини. Вивчення структурних основ цього транспорту дозволить зрозуміти, яким чином різні речовини надходять в клітину і виходять з неї, а також, яким чином можна впливати на ці процеси, прискорюючи їх при необхідності.

  1. Мета навчальної роботи.

Вивчити, проаналізувати та порівняти структурні основи пасивного, активного та полегшеного транспорту.

Студент повинен знати. Структурні основи пасивного транспорту та різних видів активного транспорту, зокрема: ендоцитозу, екзоцитозу та трансцитозу. Будову та функції мембранних рецепторів, які розташовані на поверхні плазмолеми і можуть зв’язуватись зі своїми лігандами.

Студент повинен уміти.

  1. Ідентифікувати на мікроскопічному та субмікроскопічному рівні будову клітини.

  2. Виявляти на мікроскопічному та субмікроскопічному рівні особливості будови плазмолеми.




  1. Матеріал для позааудиторної самостійної роботи студента.

3.1. Основні базові знання. Студенти повинні знати з курсів біології, хімії та фізики основні принципи будови клітини та її плазмолеми. Розуміти хімічний склад та молекулярну будову, яку описує рідинно-мозаїчна модель. Мати уявлення про структуру поверхневого комплекса клітини. Уміти користуватись світловим мікроскопом.

Після аудиторної роботи на практичному занятті студент повинен знати основні структурні компоненти плазмолеми – будову поверхневого комплексу, біліпідного шару та кортикального шару. Вивчити особливості будови плазмолеми, які забезпечують транспорт речовин через клітинну оболонку, розпізнавання даною клітиною інших клітин і прикріплення до них, розпізнавання клітиною міжклітинної речовини, взаємодію з сигнальними молекулами, рух клітини.



    1. Перелік основних пунктів теми.

  1. Плазмолема (поверхневий комплекс клітини): глікокалікс, біліпідний шар, кортикальний шар.

  2. Структурні компоненти, які забезпечують пасивний транспорт.

  3. Структури, які забезпечують активний транспорт.

  4. Структури, які забезпечують полегшений транспорт іонів.

  5. Структури, які забезпечують рецепторно-опосередкований ендоцитоз.



    1. 3.2. Рекомендовані джерела інформації.

  1. Цитология и общая гистология. Быков В.Л.- СПб.: СОТИС, 1998.

  2. Біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-IV рівнів акредитації/ Кол.авт.; За ред. проф. В.П. Пішака та проф. Ю.І. Бажори. Вінниця: Нова книга. 2004.

  3. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook.(Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).

  4. Мельник Н.О., Чайковський Ю.Б. Тестові завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 1. – К.: Книга-плюс.-2014.- 160 с.



    1. 3.3. Матеріали для самоконтролю.

      1. 3.3.1. Питання для самоконтролю.

  1. Яка модель описує молекулярну будову плазмолеми?

  2. Яку будову має біліпідний шар?

  3. Яку будову має глікокалікс?

  4. Яку будову має кортикальний шар?

  5. Які структури забезпечують активний транспорт через плазмолему?

  6. Які структури забезпечують пасивний транспорт через плазмолему?

  7. Які структури забезпечують полегшений транспорт через плазмолему?

  8. Що забезпечує рецепторно-опосередкований ендоцитоз?




      1. 3.3.2. Тестові завдання для самоконтролю.

  1. Як називаються білки плазмолеми, які повністю пронизують біліпідний шар?

    1. периферичні

    2. інтегральні

    3. напівінтегральні

    4. структурні.

2. Як називаються білки плазмолеми, які розташовані на поверхні ліпідів?

  1. периферичні

  2. інтегральні

  3. напівінтегральні

  4. структурні.

3. Пасивний транспорт це:

  1. транспорт проти електрохімічного градієнту

  2. транспорт, який потребує витрат енергії

  3. транспорт, який не потребує витрат енергії

  4. транспорт, який опосередковується іонними каналами.

4. Активний транспорт це:

  1. транспорт проти електрохімічного градієнту

  2. транспорт, який потребує витрат енергії

  3. транспорт, який не потребує витрат енергії

  4. транспорт, який опосередковується іонними каналами.

5. Полегшений транспорт це:

  1. транспорт проти електрохімічного градієнту

  2. транспорт, який потребує витрат енергії

  3. транспорт, який не потребує витрат енергії

  4. транспорт, який опосередковується іонними каналами.

6. Ендоцитоз це:

  1. транспорт молекул в клітину

  2. транспорт молекул з клітини

  3. виведення з клітини синтетичних продуктів

  4. виведення з клітини продуктів метаболізму.

7. Екзоцитоз це:

  1. транспорт молекул в клітину

  2. транспорт молекул з клітини

  3. виведення з клітини синтетичних продуктів

  4. виведення з клітини продуктів метаболізму.

Тема 4. Механізми рецепції.

  1. Обгрунтування теми.

Рецепція– процес сприйняття і трансформації(перетворення) впливу подразника на клітини шляхом активації мембранних, цитоплазматичних і ядерних посередників і процесів. Функцію рецепції виконують спеціальні мембранні утворення– рецептори.

Клітинні рецептори – білкові молекули, що здатні зв'язуватися зі специфічними для них лігандами(молекулами біологічно активної речовини – гормонами, медіаторами, іонами,тощо). Білки-рецептори контактують з лігандом і активують ланцюг реакцій визначальний фізіологічний відповідь клітини надану речовину або лікарський препарат (ліганд).

Механізм клітинної рецепції здійснюється за єдиним алгоритмом: з'єднання спеціалізованого рецептора з сигналом, реакція задіяного рецептора з внутрішньоклітинними посередниками, зміна у метаболізмі клітини з подальшими змінами (активація руху, поділ, секреції, транспорт, синтез).


  1. Мета навчальної роботи.

Вивчити механізм реалізації клітинної рецепції, проаналізувати та порівняти механізм взаємодії ліганд-рецептор, способи клітинної відповіді на ліганд.

Знати. Основні типи клітинних рецепторів, їх клітинну локалізацію.Класифікацію сенсорних рецепторів. Фізико-хімічні характеристики лігандів, їх функціональне значення у клітинних процесах. Базові уявлення молекулярних механізмах рецепції в життєдіяльності клітини, основні аспекти внутрішньоклітинної організації передачі сигналу із зовнішнього середовища і міжклітинних взаємодій.

Вміти.

  1. Пояснити загальну структуру сигнальних систем клітин.

  2. Вміти аналізувати властивості та особливості передачі сигналів у клітині.

  3. Аналізувати механізм впливу лігандів різної хімічної природи на рецептори.

  4. Пояснити класифікацію сенсорних рецепторів, їх роль у механізмам захисту та адаптації.

  5. Проводити аналіз наукової літератури, демонструвати базові уявлення з біохімії клітинної рецепції, застосовувати їх на практиці



  1. Матеріал для позааудиторної самостійної роботи студента.

    1. Основні базові знання. Студенти повинні знати з курсів біології основні принципи будови клітини та клітинної мембрани, типи та властивості біологічно активних речовин. Для успішного освоєння дисципліни необхідні базові знання з фізіології людини і вищої нервової діяльності, біохімії та молекулярної біології.

Після аудиторної роботи на практичному занятті з дисципліни «гістологія, цитологія, ембріологія» студент повинен мати уявлення про біохімічні механізми взаємодії клітин, організації та властивостях білкових рецепторів, знати основні поняття, пов'язані з механізмами рецепції, вивчення організації міжклітинних взаємодій, роль інформаційних макромолекул, мембранних структур і мембранного транспорту в передачі сигналу.

Перелік основних пунктів теми.

1.     Будова плазматичної мембрани.

2.     Структура білкових рецепторів, їх функції.

3.     Механізми мембранної передачі сигналу через ліганд-рецептор.

4.     Мембранні канали-рецептори.

5.     Іони кальцію як вторинні посередники.

6.     Механізми дії стероїдних гормонів.

7.     Міжклітинне розпізнання та адгезія клітин.

8. Організація гормональних рецепторів.

9.  Клітинні механізми відповіді на ліганд.

10.  Внутрішньоядерна передача сигналу.

11. Регуляція клітинної рецепції.

12. Гормональна регуляція клітинної рецепції.

13. Експериментальне блокування клітинної рецепції.





    1. Рекомендовані джерела інформації.

  1. 1.Зинченко В.П., Долгачева Л.П. Внутриклеточная сигнализация. Пущино: Аналит. микроскопия, 2003. (www.booksite.ru/localtxt/zin/che/nko/zinchenko.pdf‎).

  2. Мушкамбаров Н. Н., Кузнецов С. Л. Молекулярная биология. – М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2005.

  3. Фаллер Д. М., Шилдс Д. Молекулярная биология клетки. – М.: Изд-во БИНОМ, 2006.

  4. Элиот В., Элиот Д. Биохимия и молекулярная биология. – М.: МАИК «Наука/Интерпериодика», 2002.

  5. Биохимия: Учебник /Под ред. Е. С. Северина. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2011. (Серия «XXI век»).

  6. Мelnyk N. Histology, cytology and embryology. Textbook.(Гістологія, цитологія та ембріологія. Підручник). - Kiev, 2015.- Книга плюс.- 419 р.(перевидання).

  7. Мельник Н.О., Чайковський Ю.Б. Тестові завдання з гістології, цитології та ембріології. Модуль 1. – К.: Книга-плюс.-2014.- 160 с.




    1. Матеріал для самоконтролю.



      1. Питання для самоконтролю.

1. Процеси клітинного розпізнавання?

2. Мембранні рецептори?

3. Ядерні рецептори?

4. Взаємодія ліганд-рецептор?

5. Локалізація гормональних рецепторів?

6. Хімічна природа лігандів?

7. Внутрішньоядерна передача сигналу?

8. Експресія білків-рецепторів?

9. Механізми цитоплазматичної сигналізації?

10. Рецептори гормонів пептидної і білкової природи?

11. Механізм впливу стероїдних гормонів?

12. Агоністик і антагоністи рецепторів?

13. Локалізація рецепторів?

14. Патологія рецепторів?

15. Сенсорні рецептори?

16. Які види та можливі механізми відповіді на активацію мембранних рецепторів?

17. Які види та можливі механізми відповіді сенсорних рецепторів?

18. Поняття специфічність, чутливість рецептора?



      1. Тестові завдання для самоконтролю:



    1. Стероїдні гормони регулюють клітинний цикл шляхом:

  1. Активації транскрипційних факторів.

  2. Зміни експресії рецепторів

  3. Реорганізації мембранних рецепторів.

  4. Втрату міжклітинних контактів.

  5. Активації мембранних рецепторів.



    1. Для рецепторів характерною є специфічність до:

  1. Локалізації.

  2. Лігандів.

  3. Гормонів.

  4. Медіаторів.

  5. Іонів.

3.Серед наведених білкових комплексів роль рецепторів (акцепторів ліганда) у клітинній регуляції не виконують:

  1. Іонні канали.

  2. В. Міжклітинні контакти.

  3. Фактори транскрипції.

  4. Циклічні нуклеотиди (цАМФ, цГМФ).

  5. G-білки.



  1. Для рецепторів характерною є:

  1. Чутливість до гормонів.

  2. Специфічність до ліганда.

  3. Чутливість до антагоністів.

  4. Специфічність до агоністів.

  5. Регуляція клітинного циклу.

5.Які з наведених молекул не залучені до вторинних посередників у клітинній відповіді:

  1. Циклічні нуклеотиди (цАМФ, цГМФ).

  2. Іони кальцію.

  3. Метаболіти фосфотидилінозитолу.

  4. G-білки.

  5. Ефіри холестеролу.

6.Для системи клітинної рецепції і трансдукції, опосередкованої мембранними рецепторами, не є обов’язковими:

  1. Взаємодія рецептора з сигнальною молекулою (лігандом).

  2. Активацію мембранного ферменту, відповідального за утворення вторинного посередника.

  3. Утворення вторинного посередника (цАМФ, цГМФ, іонів кальцію, тощо).

  4. Активацію вторинного посередника

  5. Збільшення швидкості транскрипції генів-мішеней.

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка