Обґрунтування теми «Багато в світі дивних див, та найдивніша з них людина.»



Скачати 133.08 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір133.08 Kb.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА


відкритого заняття

ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ В ФІЛОСОФІЇ І СЕНС ЇЇ ІСНУВАННЯ

з дисципліни: Основи філософських знань

ЗМІСТ


  1. Науково – методичне обгрунтування теми

  2. Структура заняття

  3. План заняття

  4. Хід заняття



Науково-методичне обґрунтування теми
«Багато в світі дивних див, та найдивніша з них – людина.»

Евріпід
Відомо, що значущість проблеми людини протягом вже чотирьох століть неухильно зростає, а в останній час цей процес набув нового прискорення. Біля витоків цього піднесення є загальний процес секуляризації, який почався в новітній час і який на місце Бога – творця поставив Людину – творця. Невипадково Евріпід говорив: «Багато в світі дивних див, та найдивніша з них – людина.»

Суттєво зростає інтерес до проблеми людини в XX ст..: гостра критика науки і, зокрема, визнання обмеженості природничого підходу до вивчення людського світу, цивілізаційний поворот індустрійного суспільства до інформатико – гуманістичного значно звеличують роль людської індивідуальності, її творчого потенціалу, орієнтація суспільства на демократичні, правові засади прогресивного розвитку надає осмисленню людиною місця у суспільстві сенсожиттєвий характер.
Отже, філософія як теоретичний світогляд, осмислює не світ, як такий, а сенс людського життя, вона дає не «холодні» данні про світ, а розглядає людину як суб’єкт, спроможний змінити світ і самого себе і навіть вийти за межі наукової рефлексії, саме цих глибин розуміння повинен пройнятися студент, вивчаючи цю тему.

У процесі стрімкого розвитку цивілізації змінилася сама людина, що стало причиною напружених роздумів філософів про її природу та сутність. Тому, перш за все, студент має з’ясувати сутність людини, її належність до природи, суспільства і «до самої себе». Причому треба при вивченні цього матеріалу прослідкувати еволюцію поглядів на людину у філософській традиції.

Вивчення даної теми передбачає поновлення емпіричних даних психології, фізіології, та інших навчальних дисциплін, підготовку до широких узагальнень відомого, синтезу його з вивченими темами.

Для студентів творчих спеціальностей тема людини в філософії, тема духовності та гуманізму дуже важлива. Розуміння основних засад даної теми дають творчій молоді основу для осмислення свого життя, для можливості вбачати красу у всіх сторонах життя людини, використовувати набуті знання для подальшого творчого пізнання світу.


СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ



  1. Організаційний момент…………………………………….2 хв.

  2. Мотивація навчальної діяльності…………………………..4 хв.

    1. Вступне слово викладача

    2. Повідомлення теми заняття

    3. Постановка мети заняття

  3. Актуалізація опорних знань студентів……………………..20 хв.

    1. Усне фронтальне екпрес-опитування

    2. Письмове фронтальне опитування

  4. Проведення семінару………………………………………...45 хв.

    1. Вступне слово викладача.

    2. Доповіді студентів та їх обговорення

    3. Диспут за проблемним питанням

  5. Заключний етап заняття………………………………………12 хв.

  6. Підсумок заняття……………………………………………….8 хв.

План семінару



Навчальна дисципліна «Основи філософських знань»
Тема « Проблема людини в філософії, сенс її життя»
Мета заняття:
Методична:

- вдосконалити методику проведення семінарського заняття з використанням мультимедійного супроводу та інтерактивних технологій.



Дидактична:

  • з'ясувати сутність людини на історичних прикладах та розкрити сенс людського життя, з’ясувати концепції походження людини, початок і кінець людського життя — смерть і безсмертя;

  • пояснити взаємодію психічних, фізичних, фізіологічних та творчих можливостей людини;

  • актуалізувати увагу студентів на сутності людського існування;

  • розкрити ціннісні виміри людського життя, пояснити суть понять «смерть» і «безсмертя»;

  • з'ясувати сутність людини та сенс людського життя, використовуючи досвід студентів;

- розвивати аналітично-просторові уявлення; розвивати вміння працювати з довідковою літературою;

- розвивати аналітичне мислення, формувати уміння відшукувати причинно-наслідкові зв'язки;

- виявляти безпосередні та опосередковані цілі, стратегічну й тактичну мету за політичними, ідеологічними, релігійними уподобаннями, а також свідомо формувати власні переконання, аргументувати, захищати їх.

Виховна:

- сприяти розумінню студентами класичного бачення світу;

- формувати самосвідомість високоморальної людини - виховувати вміння аргументувати власні переконання на ґрунті загальнолюдських гуманних орієнтацій;

- виховувати толерантне відношення до протилежної точки зору;

- формувати почуття чуйності, чемності, милосердя до страждаючих.

Вид заняття: семінар

Тип заняття: семінар з елементами лекції, бесіди, диспуту, демонстрації та роботи в малих групах

Методи та форми проведення заняття: випереджувальне навчання, доповіді, есе,обговорення доповідей та диспут, дискусія, групова робота, бесіда за проблемними питаннями, демонстрація, ілюстрація, тестові завдання, демонстрація відеопрезентація

Міжпредметні зв'язки:

Забеспечуючі – «Людина і світ», «Історія України», «Економічна теорія», «Культурологія», «Основи правознавства», «Етика»

Забеспечувані – «Соціологія», «Релігієзнавство»

Технічні засоби навчання: компьютер, мультимедійний проектор, відеоматеріали.

Методичне забеспечення: методична розробка заняття, схеми «Будинок сенсу життя», тестові завдання.
Література:

Основна:


  1. Андрущенко В.П. Історія соціальної філософії / Підручник. – Київ, 2000, с. 5-10;

  2. Несторенко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини / Навч. посібник. – К., 1995.

  3. Пролєєв С.В. Духовність і буття людини. – К.: Либідь, 1992.

  4. Філософія. Навч. посібник / За ред. І.Ф. Надольнего. – К.: Вікар, 1997.

  5. Філософія / За ред Г.А. Заіченка та ін. – К.: Вища школа, 1995.

  6. Философия. Учебн. для высш. уч. завед. / Под ред В. Кохановского – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998.
    Додаткова:

  7. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. – К.: Генеза, 1996.

  8. Арьес Ф. Человек перед лицом смерти. – М.: Наука, 1992.

  9. Баулин В.С. Социально- философская антропология. – М.: Омега, 1994.

  10. Діалог культур і духовний розвиток людини / Матеріали Всеукр. науково - практичної конференції. – К., 1995.

  11. Изменение человека // Вопроси философии. – 1999. №1

12.Франкл В. Человек в поисках смысла. – М.: Наука, 1990.
Інтернет ресурси:

1.http://www.uroki.net/

2. http://pidruchniki.ws/

3. http://www.filosof.com.ua/

Хід заняття



  1. Організаційний момент.

    1. Привітання студентів

    2. Перевірка присутності студентів, готовності до заняття.

2 Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети заняття

2.1 Вступне слово викладача

М. Монтень, відповідаючи на запитання: «Як прожити життя гідно?», писав: «Не можна бути суворими ані до самого себе, ані до інших, заради можливості безсмертя душі.»

Відомо, що значущість проблеми людини протягом вже чотирьох століть неухильно зростає, а в останній час цей процес набув нового прискорення. Біля витоків цього піднесення є загальний процес секуляризації, який почався в новітній час і який на місце Бога – творця поставив Людину – творця.

Невипадково Евріпід говорив: «Багато в світі дивних див, та найдивніша з них – людина». Суттєво зростає інтерес до проблеми людини в XXІ ст., гостра критика науки і, зокрема, визнання обмеженості природничого підходу до вивчення людського світу. Цивілізаційний поворот індустрійного суспільства до інформатико – гуманістичного значно звеличують роль людської індивідуальності, її творчого потенціалу. Орієнтація суспільства на демократичні, правові засади прогресивного розвитку надає осмисленню людиною місця у суспільстві сенсожиттєвого характеру. Отже, філософія як теоретичний світогляд, осмислює не світ, як такий, а сенс людського життя, вона дає не «холодні» данні про світ, а розглядає людину як суб’єкт, спроможний змінити світ і самого себе. Саме цих глибин розуміння ми повинні пройнятися, вивчаючи цю тему. У процесі стрімкого розвитку цивілізації змінилася сама людина, що стало причиною напружених роздумів філософів про її природу та сутність. Тому, перш за все, ви повинні з’ясувати сутність людини, її належність до природи, суспільства і «до самої себе». Причому треба при вивченні цього матеріалу прослідкувати еволюцію поглядів на людину у філософській традиції. Людина є складним і цілісним утворенням, котре належить певним чином і до природи, і до суспільства, і до культурно історичного та духовного світу. Які б науки не вивчали людину, вони «препарують» її походження, її сенс життя, долю та призначення, її можливості та межі її свободи і творчості. Все вище зазначене говорить про актуальність даної теми для формування світогляду, духовності та гуманних якостей.

2.2 Повідомлення теми заняття.

На сьогоднішньому занятті ми з вами закінчимо вивчення однієї з самих цікавих частин філософії, а саме філософську антропологію (вчення про людину)

Всі ми пам’ятаємо, що стержнем філософських міркувань є людина і вся філософська проблематика будується на людині,тому невипадково Кант питання, «Що таке людина?» формуєлляклосновнелпитаннялфілософії. То ж давайте запишемо тему семінарського заняття

«Проблема людини в філософії. Сенс її життя.»



    1. Постановка мети заняття.

В результаті семінарського заняття, ви з'ясуєте в чому ж є сутність людини, розкриєте для себе сенс людського життя, з’ясуєте концепції походження людини, початок і кінець людського життя — смерть і безсмертя.

При повідомленні теми і мети семінарського заняття використовується відеопрезентація.




  1. Основна частина

    1. Усне фронтальне експрес-опитування за наступними проблемними питаннями:

  • Як ви вважаєте, чому у XXІ ст. зростає інтерес до проблеми людини?

  • Як ви розумієте єдність трьох „іпостасей” – біологічної, соціальної і духовної – в людині?

  • В чому суть проблеми гуманізму?

(Проводиться контроль вихідного рівня знань студентів щодо основних понять та категорій, які вже знайомі студентам з опрацьованих заздалегідь тем шляхом проведення бесіди за проблемними питаннями. В процесі експрес-відповідей викладач визначає, які саме поняття та якими студентами зокрема засвоюються недостатньо чи слабо з тим, щоб добитися чіткого засвоєння базових понять.)

3.2 Фронтальне письмове опитування з використанням тестових завдань за матеріалами тем, вивчених самостійно.



  • Проблема сутності та існування людини.

  • Проблема гуманізму, його історичні типии

  • Особистість як соціокультурна форма індивідуального буття.

4 Проведення семінару

4.1 Вступне слово викладача.

В філософії існує традиція, спадкоємність у поглядах на природу і сутність людини. Стародавня індійська, китайська й грецька філософія розглядала людину як частину космосу, як «малий світ», мікрокосм, що є відображенням і символом макрокосму – Всесвіту, а тому всі людські прояви життя підвладні вищому буттю – долі.

Європейська середньовічна філософія, спираючись на християнську традицію, висувала на передній план релігійно – моральні проблеми людського існування, розробляла ідею суперечності людської природи, яка поєднує в собі земне, гріховне начало і божественну сутність. Саме тут вперше з’являються ідеї унікальності, неповторності і самоцінності людини як духовної істоти. Християнство висунуло замість розуму іншу головну ознаку людини – серце і іншу головну ознаку людяності – любов до Богу, віру в безкінечність людського буття.

Епоха Відродження залишила нам зразок обожнення людини, сповнену пафосу ідею про самодостатність і автономію особистості, віру в її безмежні творчі можливості.

Ідеалістична філософія XVII-XX ст. значно перебільшувала значення духовного початку в людині. Причому в одних випадках він ідентифікувався з раціональним чинником, в інших – з ірраціональним. Марксизм „повертає” людині її цілісність: вона починає характеризуватися не лише як духовна, але й чуттєво – тілесна істота.

З кінця XIX – поч.. XX ст. в філософії здійснюється своєрідний антропологічний поворот – проблема людини стає чи не основною для більшості філософських вчень. Філософія XX ст. на місце людини, як представника людства, ставить індивіда, який в своїй неповторності і унікальності не піддається загальним визначенням

Ви повинні знати, що вихідним пунктом вирішення антропологічної проблеми є питання про те, що ж вважати суто людським в людині, чим саме обумовлений особливий, лише людині притаманний спосіб життєдіяльності. Розуміння сутності людини пов’язане з визначенням характеру взаємозв’язку і взаємодії природного, соціального і духовного в людському існуванні.

І оскільки за твердженням філософів людина є складним і цілісним утворенням, ми з вами ознайомимось з доповідями, зміст тем яких виражений у основних світоглядних проблемах:

1 Основні концепції походження людини

2 Сенс людського життя

3 Смерть та безсмертя

Нам не слід забувати, що філософія не точна наука і не може дати універсальну відповідь, тому ми спробуємо розібратись і вирішити кожен для себе і дати відповідь на таке проблемне питання заняття «У чому мета людського життя?»

4.2 Заслуховування доповідей студентів

Викладач: Кожен з нас хоча б раз запитав себе «Звідкіля з’явилась людина на землі?» І на це запитання до цього часу ніхто не може дати точної відповіді, тому ми з вами розглянемо найбільш поширені концепції походження людини.

Доповідь 1 «Проблема людини в філософії. Основні теорії походження людини»

(Виступ супроводжується презентацією)

Питання для обговорення доповіді - Яка з теорій, на вашу думку, є найреальнішою?

Викладач: Всі точки зору мають право на існування, історія розвитку світу доводить, що процес осмислення феномену людини не завершений і ця незавершеність породжена первинним і найскладнішим питанням – щодо походження людського життя.

Але є доведеним фактом те, що сучасна людина з'явилася завдяки культурі, інтелекту та моральності, і головне завдання людини - чітко усвідомити для чого вона на цій землі і який сенс її життя.

Доповідь 2 « Сенс людського життя»

(Була проведена дослідницька робота за темою - інтерв'ю )

Викладач: Центральним питанням проблеми людини є сенс Життя.

Заслуховування кращих творчих робіт (есе) студентів, які прийняли участь у конкурсі трактатів за темою «Життя як утілення сенсу»


Викладач: Проблема сенсу життя виникає як віддзеркалення смертності людини. Проблема виникла тоді коли в новий час людина своїми знаннями зробила великий крок вперед

Біда людини в тому що вона може все – створювати безсмертні твори мистецтва, відкривати закони природи але стикається з власним «ніщо» - смертю.

Отже проблема сенсу життя виникає як проблема подолання протиріччя між природною обмеженістю людини і необмеженістю її власних виявів.

Переходячи до останньої доповіді слід нагадати, що людина є єдиним творінням у світі, яка усвідомлює свою смертність, і оскільки людина мислить, творить, то думка про смерть є нестерпною.

Саме тому людина шукає для себе відповідь

«Що буде як я помру, що залишиться після мене?»

Саме це дало поштовх для створення різноманітних релігій та світоглядних концепцій.

Доповідь 3 «Життя та смерть»

Заслуховування кращих творчих робіт (есе) за темою «Життя як дарунок»

4.3 Проведення обговорення та диспуту за доповідями студентів.

Викладач організовує обговорення, використовуючи проблемні питання за темами доповідей


  • За яких умов людина праці стає суб’єктом історичної дії?

  • М. Монтень, відповідаючи на запитання: «Як прожити життя гідно?», писав: «Не можна бути суворими ані до самого себе, ані до інших, заради можливості безсмертя душі.» Як вважаєте Ви?

  • Чи може людина не думати про одвічне?


5 Заключний етап.

Підсумковий контроль знань – робота в малих групах методом «Коло ідей»

Проблемне питання семінарського заняття «Мета людського життя?». Обговорення в группах, що ж є метою життя, що є складовими сенсу життя.

Як підсумок, побудова будиночку життя



6.Підсумок заняття

6.1 Висновки щодо досягнення мети заняття

Кожна людина унікальна, неповторна. Ця унікальність зумовлена біологічно, бо неповторною є в кожної людини комбінація генів. Але вона зумовлена й соціально: неповторний життєвий шлях і досвід кожної людини і - що дуже важливо - вона має здатність до самовизначення. Людина зазнає впливу і природи, і суспільства, й історії, але вона не пасивний продукт цих чинників, тому що має певну свободу, сама визначає лінію своєї поведінки. Сильна духом людина буває здатна робити те, що вважає своїм обов'язком, вимогою своєї гідності, всупереч обставинам.

У найзагальнішому розумінні термін “людина” вказує на належність до людського роду - вищої сходинки живої природи на нашій планеті.


Серед питань, які цікавлять науку, релігію, кожну людину, найважливішим є питання про природу людини, її походження і призначення, виникнення життя на Землі, зв'язок із Космосом, місце у Всесвіті. Ці питання надзвичайно складні й суперечливі. Незважаючи на досить розгалужену систему досліджень, накопичені результати, проблему виникнення життя і походження людини не можна вважати розв'язаною

Кожна людина, будучи носієм свободи і морального закону, настільки ж велика і невичерпна, як космос.



    1. Оцінка діяльності групи в цілому

На цьому занятті ми розглянули весь обсяг матеріалу, що запланували. Відповіли на проблемне питання заняття. Визначили, що життя кожної людини неповторне та визначне. Кожен з нас індивідуально зводить будиночок свого життя.

    1. Оцінка діяльності студентів

При виставленні оцінок студентам враховуються всі види діяльності на занятті


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка