Обґрунтування щодо їх відхилення. Текст проекту Пропозиції та зауваження



Сторінка1/10
Дата конвертації10.09.2017
Розмір1.94 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Звіт про результати проведення громадського обговорення

проекту Закону України «Про судово-експертну діяльність в Україні»
З метою забезпечення вивчення та врахування думки громадськості та дотримання вимог пунктів 3, 16 та 17 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996, а також обговорення і отримання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань Міністерство юстиції з 6 серпня 2013 року по 6 вересня 2013 року оприлюднювало на офіційному веб-сайті Міністерства та на урядовому веб-сайті "Громадянське суспільство і влада" проект Закону України «Про судово-експертну діяльність в Україні» (далі – проект Закону).

У повідомленні про оприлюднення було зазначено, що Управління експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України приймає зауваження і пропозиції до вказаного проекту протягом місяця.

6 вересня 2013 року оприлюднення проекту Закону завершено. В обговоренні проекту взяло участь 27 суб’єктів, якими висловлено низку зауважень та пропозицій до проекту, частина з яких врахована, до інших надано обґрунтування щодо їх відхилення.



Текст проекту

Пропозиції та зауваження

Автор пропозицій та зауважень

Враховано / не враховано

Преамбула

Запропоновано преамбулу проекту викласти у редакції:

«Цей закон визначає засади судово-експертної діяльності в Україні та регламентує фінансове, кадрове, науково-методичне, інформаційне та організаційно-управлінське забезпечення цієї діяльності.».

ТОВ «Кримська експертна служба»

Не враховано.

Преамбула закону визначає предмет його правового регулювання, повинна бути стислою і лаконічною, тому зайва деталізація є недоцільною.

Крім того, запропонована редакція не змінює змістовної суті преамбули проекту.


Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади судово-експертної діяльності в Україні.

Зауважено про відсутність у преамбулі проекту вказівки щодо мети його прийняття, а саме не включено положення діючої редакції Закону України «Про судову експертизу» про те, що метою закону є забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України

Не враховано

Запропонована редакція не змінює змістовної суті преамбули проекту.















До проекту в цілому

Зауважено про виключення можливості у проекті існування недержавних судово-експертних установ, заснованих на комунальній власності територіальної громади, приватній тощо; відсутність у проекті як суб’єкта судово-експертної діяльності приватної судово-експертної установи, не наведено визначення більш широкого поняття «спеціалізована експертна установа».

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України

Не враховано.

Державна спеціалізована судово-експертна установа створена розпорядчим актом Кабінету Міністрів України виключно для здійснення судово-експертної та наукової діяльності в галузі криміналістики та судової експертизи.

При цьому державою не встановлюються обмеження діяльності юридичних осіб приватного права у здійсненні ними інших видів господарської діяльності.


До проекту в цілому

Зауважено про суперечливість норм проекту стосовно притягнення особи до відповідальності за статтею 385 Кримінального кодексу України за відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків у випадку залучення його до проведення судової експертизи на договірних засадах.

Судові експерти Добровольський В.О., Добровольський Т.В., Кожушаний В.М.

Не враховано.

Відповідно до частини другої статті 102 Кримінального процесуального кодексу України у висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.



До статі 1 в цілому

Зауважено про недоцільність розмежовування термінів «судовий експерт», «судовий експерт державної установи», «приватний експерт» та пропонується визначити єдине поняття «судовий експерт».

Керуючий Партнер Юридичної фірми «Астерс» Дідковський Олексій

Не враховано.

Розмежування понять «судовий експерт державної спеціалізованої установи» та «приватний судовий експерт» запроваджено у зв’язку з необхідністю визначення особливостей порядку присвоєння кваліфікації судового експерта та правового режиму їх соціального забезпечення.



Пропонується більш чітко визначити поняття «експертне дослідження» і «судова експертиза».

Враховано частково.

Слова «поза межами судового провадження, результати якого викладаються у висновку експертного дослідження» виключено.



Стаття 1. Визначення основних термінів










1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:










1) державна спеціалізована експертна установа – державна установа, створена в установленому законом порядку для здійснення судово-експертної та наукової діяльності в галузі криміналістики та судової експертизи;

Пропонується пункт 1 частини першої статті 1 викласти в редакції:

«спеціалізована судово-експертна установа – це установа, створена в установленому законом порядку для здійснення судово-експертної та науково-методичної діяльності в галузі криміналістики та судової експертизи. В залежності від способу утворення та форми власності може бути державною чи приватною».



Доцент національного транспортного університету, к.ю.н. Ярослав Ю.Ю.

Не враховано.

Державна спеціалізована судово-експертна установа створена розпорядчим актом Кабінету Міністрів України виключно для здійснення судово-експертної та наукової діяльності в галузі криміналістики та судової експертизи.

При цьому державою не встановлюються обмеження діяльності юридичних осіб приватного права у здійсненні ними інших видів господарської діяльності.


Пропонується пункт 1 частини першої статті 1 викласти в редакції:

«спеціалізована судово-експертна установа - юридична особа, створена в установленому законом порядку для здійснення судово-експертної та наукової діяльності в галузі криміналістичної техніки та судової експертизи.

За способом утворення та формою власності спеціалізовані судово-експертні установи поділяються на спеціалізовані судово-експертні установи публічного права та спеціалізовані судово-експертні установи приватного права.».

ТОВ «Кримська експертна служба»

Не враховано.

Державна спеціалізована судово-експертна установа створена розпорядчим актом Кабінету Міністрів України виключно для здійснення судово-експертної та наукової діяльності в галузі криміналістики та судової експертизи.

При цьому державою не встановлюються обмеження діяльності юридичних осіб приватного права у здійсненні ними інших видів господарської діяльності.


2) експертна ініціатива – викладення експертом виявлених у ході проведення експертизи відомостей, які можуть мати значення для кримінального провадження, цивільної, господарської, адміністративної справи, справи про адміністративне правопорушення, виконавчого провадження або поза межами судочинства, з приводу яких йому не були поставлені питання;

Зауважено, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 експерт позбавляється експертної ініціативи у разі призначення судової експертизи нотаріусом відповідно до статті 51 Закону України «Про нотаріат», тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України та органами Державної митної служби.

ТОВ «Кримська експертна служба»

Не враховано.

Проведення експертизи у разі її призначення нотаріусом, тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України здійснюється поза межами судочинства.

Відповідно до статті 41 Кримінального процесуального кодексу України оперативні підрозділи органів Державної митної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора.


Не визначено: експертна ініціатива - це право чи обов’язок експерте та чи потребує ця ініціатива погодження з органом, який призначив експертизу.

Відповідно до пункту 7 статті 19 законопроекту експертна ініціатива є правом експерта.

Зауважено про необхідність визначення поняття «компетенція експерта».

Пропонується пункт 2 статті 1 викласти «у такій редакції: «експертна ініціатива є встановленням експертом за власним розсудом фактів і обставин, не передбачених експертним завданням, але таких, що мають значення для справи. Право експерта на експертну ініціативу регламентовано процесуальним законодавством».

Також зауважено, що згідно поняття «експертна ініціатива» у пункті 2 частини першої статті 1 проекту експерт позбавляється експертної ініціативи у разі призначення судової експертизи нотаріусом відповідно до статті 51 Закону України «Про нотаріат», тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України та органами Державної митної служби.


Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України

Не враховано

По-перше поняття «компетенція» застосовується у проекті у загальновживаному значенні, тому тлумачення не потребує.


По-друге запропонована редакція не змінює змісту норми, викладеної у проекті.
По-третє експертні дослідження поза межами судочинства виконуються в порядку, передбаченому для проведення судових експертиз. Хід і результати таких досліджень викладаються у висновку експертного дослідження.


3) експертна спеціальність – окремий напрямок спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, що визначає компетентність судового експерта з проведення певного виду (підвиду, роду, класу) судових експертиз, за яким присвоюється кваліфікація судового експерта;

Пропонується пункт 3 частини першої статті 1 викласти в редакції:

«експертна спеціальність окремий напрямок спеціальних знань, що визначає компетентність судового експерта з проведення певного різновиду судових експертиз, за яким професійний судовий експерт набуває кваліфікацію.»

ТОВ «Кримська експертна служба»

Не враховано.

Запропоноване поняття «експертна спеціальність» не змінює його змісту, викладеного у проекті.



Зауважено про неправильне застосування у пункті 3 частини першої статті 1 слова «компетентність» та необхідність його заміни на «компетенція».

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України

Враховано

У пункті 3 статті 1 слово «компетентність» замінено словом «компетенція».




4) експертне дослідження – процес пізнавальної діяльності судового експерта з метою встановлення на підставі спеціальних знань фактичних даних та обставин поза межами судового провадження результати якого викладаються у висновку експертного дослідження;

Пропонується пункт 4 частини першої статті 1 викласти в редакції:

«судово-експертне дослідження – це процес пізнавальної діяльності судового експерта, результати якого викладаються у висновку судового експерта».



Доцент національного транспортного університету, к.ю.н. Ярослав Ю.Ю.

Враховано частково.

Слова «поза межами судового провадження, результати якого викладаються у висновку експертного дослідження» виключено.



Пропонується пункт 4 частини першої статті 1 викласти в редакції:

«судово-експертне дослідження процес пізнавальної діяльності судового експерта з метою встановлення на підставі спеціальних знань фактичних даних та обставин».

ТОВ «Кримська експертна служба»

Враховано частково.

Слова «поза межами судового провадження, результати якого викладаються у висновку експертного дослідження» виключено.


Зауважено, що у пункті 4 частини першої статті 1 закріплене право проводити непроцесульні експертні дослідження виключно за атестованими судовими експертами державних спеціалізованих експертних установ і приватними експертами, що дозволяє усунути з ринку непроцесуальних експертних послуг всіх інших фахівців та надає можливість для монополізації та корупції.

Зауважено про не відповідність визначення терміну «експертне дослідження» теоретичним засадам судової експертизи, оскільки у процесі його формулювання не враховано основну ознаку експертного дослідження, а саме: дослідження виключно об’єктів, наданих на експертизу.


Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України

Не враховано

Проект регламентує лише діяльність суб’єктів судово-експертної діяльності та не поширюється на будь-які інші відносини, пов’язані з експертними послугами.

Крім того, надання законом права на проведення окремих робіт одним суб’єктам не позбавляє права на проведення цих робіт іншими суб’єктами.
Слова «поза межами судового провадження, результати якого викладаються у висновку експертного дослідження» виключено.


5) зразки для проведення експертного дослідження – об’єкти матеріального світу (їх фрагменти, частки, відбитки, інші відображення), що відтворюють властивості живої людини та її навичок, трупа, тварини, рослини, речовини, предмета тощо, вилучені в установленому законом порядку;

Пропонується у пункті 5 частини першої статті 1 проекту Закону слова «зразки для проведення експертного дослідження» замінити на «зразки для проведення дослідження».


Всеукраїнська громадська організація «Союз експертів України»

Не враховано.

Оскільки з поняття «експертне дослідження» слова «поза межами судового провадження, результати якого викладаються у висновку експертного дослідження» виключено, тому запропонована редакція не змінює змісту норми проекту.



Зауважено, що визначення у пункті 5 частини першої статті 1 поняття «зразки для проведення експертного дослідження» є абсолютно неприйнятним, оскільки не віддзеркалює гносеологічну природу та призначення зразків, не враховано його основну ознаку – безумовне походження від визначеного об’єкта та відображають його ознаки.


Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України

Не враховано

Зміст зауваження не відповідає дійсності, оскільки вказана норма проекту містить відповідні ознаки.



6) кваліфікація судового експерта – обсяг теоретичних знань та практичних навичок і умінь особи, необхідний для самостійного проведення експертиз за відповідною експертною спеціальністю, що встановлюється шляхом її атестації в порядку, визначеному цим Законом.

Пропонується пункт 6 частини першої статті 1 викласти в редакції:

«кваліфікація судового експерта – обсяг теоретичних знань та практичних навичок і умінь особи, необхідний для самостійного проведення експертиз».



ТОВ «Кримська експертна служба»

Не враховано.

Визначення терміну «кваліфікація судового експерта», наведене у проекті, вживається виключно для цілей цього Закону, а не у загальному розумінні як наведено в обґрунтуванні.



Зауважено, що визначення у пункті 6 частини першої статті 1 поняття «кваліфікація судового експерта» відповідає поняттю «компетентності експерта». Кваліфікація експерта – це насамперед рівень його підготовленості для вирішення експертних завдань.

Зазначено про відсутність окремих експертних спеціальностей та зауважено, що необхідність залучення судового експерта для встановлення фактичних даних не обмежується затвердженими Мін’юстом експертними спеціальностями.



Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України

Не враховано

Пропозиції не впливають на зміст вказаної норми.


Термін «кваліфікація судового експерта» використовується для цілей цього закону виключно щодо судових експертів, що здійснюють судово-експертну діяльність на професійній основі.

7) методика експертного дослідження – результат наукової роботи, що містить систему методів, які застосовуються в процесі послідовних дій експерта з метою виконання певного експертного завдання, впроваджений в експертну практику в порядку, встановленому законодавством України;

Пропонується у пункті 7 частини першої статті 1 проекту Закону слова «методика експертного дослідження» замінити на «методика дослідження».

Всеукраїнська громадська організація «Союз експертів України»

Не враховано

Оскільки з поняття «експертне дослідження» слова «поза межами судового провадження, результати якого викладаються у висновку експертного дослідження» виключено, тому запропонована редакція не змінює змісту норми проекту.




Пропонується пункт 7 частини першої статті 1 викласти в редакції:

«методика судово-експертного дослідження – це система приписів щодо здійснення трудових та логічних дій в процесі пізнавальної діяльності судового експерта».



Доцент національного транспортного університету, к.ю.н. Ярослав Ю.Ю.

Не враховано

Визначення терміну «методика проведення судової експертизи» відповідає визначенню затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 № 595 та за час його практичного застосування не викликало проблем з його різним тлумаченням.



Пропонується пункт 7 частини першої статті 1 викласти в редакції:

«методика судово-експертного дослідження - система приписів (категоричних чи альтернативних) щодо вибору та застосування в певній послідовності і в певних умовах (існуючих або таких, що створюються) методів і засобів вирішення експертної задачі».



ТОВ «Кримська експертна служба»

Не враховано

Визначення терміну «методика проведення судової експертизи» відповідає визначенню затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 № 595 та за час його практичного застосування не викликало проблем з його різним тлумаченням.



Зауважено, що визначення у пункті 7 частини першої статті 1 поняття «методика експертного дослідження» позбавляє експерта можливості застосовувати сучасні досягнення науки та обмежують його свободу обрання методик дослідження; з визначення незрозуміло на що спрямована методика; вимагає перегляду та редагування Реєстр методик проведення судових експертиз, оскільки в ньому містяться методики, які не були атестовані у порядку, встановленому законодавством України; не враховано поняття «методика конкретного експертного дослідження»; не відповідає визначенням даного терміну, що містяться в словниках та енциклопедіях криміналістичної спрямованості.

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України

Не враховано
Зауваження містять критичну оцінку змісту запропонованої проектом норми, при цьому конкретних пропозицій щодо її удосконалення не містять.
Крім того, визначення терміну «методика проведення судової експертизи» відповідає визначенню затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 № 595 та за час його практичного застосування не викликало проблем з його різним тлумаченням.


8) об’єкти судової експертизи – матеріальні та матеріалізовані носії інформації, що досліджуються судовим експертом засобами спеціальних знань в межах предмета експертного дослідження: речові докази, похідні речових доказів, зразки, документи, тіло й стан психіки людини, трупи (їх частки), тварини (їх частки), рослини (їх частки), будівлі, споруди, ділянки місцевості тощо, а також відомості, що зафіксовані в матеріалах справи (провадження) та інших носіях інформації;

Зауважено, що визначення у пункті 8 частини першої статті 1 поняття «об’єкти судової експертизи» містить протиріччя (логічну помилку), оскільки «відомості, що зафіксовані в матеріалах справи (провадження) та інших носіях інформації» не є «матеріальними та матеріалізованими»; незрозуміло, що мається на увазі під «засобами спеціальних знань»; суб’єкт дослідження – судовий експерт (не враховано можливість дослідження несудовими експертами поза процесом); із числа об’єктів виключені явища та процеси.

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України

Не враховано
Зауваження містять критичну оцінку змісту запропонованої проектом норми, при цьому конкретних пропозицій щодо її удосконалення не містять.


9) предмет судової експертизи – фактичні данні та обставини, що мають значення для кримінального провадження, вирішення справи про адміністративне правопорушення, цивільної, господарської, адміністративної справи або виконання рішень суду, які встановлюються на підставі спеціальних знань судового експерта та визначаються питаннями, поставленими перед судовим експертом або в порядку експертної ініціативи;

Зауважено, що у визначенні пункту 9 частини першої статті 1 поняття «предмет судової експертизи» відсутнє згадування про об’єкт, предмет роду, виду, підвиду експертизи та предмет конкретної експертизи; не пояснюється яка різниця між фактичними даними та обставинами; те, що фактичні данні (обставини) визначаються питаннями, поставленими перед судовим експертом є неприпустимим.

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України

Не враховано
Зауваження містять критичну оцінку змісту запропонованої проектом норми, при цьому конкретних пропозицій щодо її удосконалення не містять.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка