Обласна універсальна наукова бібліотека глобальні проблеми людства



Скачати 188.99 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір188.99 Kb.

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ


ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

Рекомендаційні матеріали на допомогу шкільній програмі


«Для тих, хто бажає знати більше»

Вип.6


Суми 2011

Шановні користувачі!
Пропонуємо Вашій увазі рекомендаційні матеріали на допомогу шкільній програмі “Глобальні проблеми людства”. Дане видання коротко знайомить Вас з основними глобальними проблемами, що стоять перед людством та головними тенденціями глобалізації. Ви також знайдете цікаві факти, що стосуються даного напрямку.

Видання містить рекомендаційний список літератури по темі, скомпонований в алфавітному порядку. До списку включені документи, що знаходяться у відділі абонементу для юнацтва (зал № 6). Матеріал з даної теми також можна знайти у відповідних розділах в інших залах бібліотеки.

Для написання текстової частини використовувалися матеріали із періодичних видань, список яких наведено в кінці видання.

Окремо представлена інформація про “Глобальні проблеми людства та їх прояв на території України”.

Дане видання розраховане на учнівську молодь та студентів вузів, що цікавляться глобальними проблемами сьогодення.

***
Сучасне виробництво руйнує найтісніші взаємозв’язки природних систем, порушує природну рівновагу. Масштаби сучасного виробництва такі, що кількість викидів за одиницю часу значно більша, ніж її може нейтралізувати сама природа. Потерпають від цього всі компоненти природи: ґрунти, води, ліси, повітря.

Чому подібні проблеми називають глобальними? По-перше, вони стосуються усього людства, зачіпають інтереси і долі всіх країн і народів Землі. По-друге, вони спричиняють значні економічні і соціальні втрати, а в разі їх подальшого загострення можуть загрожувати існуванню людської цивілізації. По-третє, їх розв’язання потребує співробітництва в загальнопланетарному масштабі, спільних дій країн і народів.

Кількість глобальних проблем не є постійною. У різних наукових працях їх налічується від 10 до 40 і більше.

Систематизація (системний підхід до дослідження глобальних проблем) зумовлює комплексне врахування як природних глобальних проблем, пов’язаних із змінами в навколишньому середовищі, так і суспільних, що виникли в результаті розвитку світового суспільства.

Подаємо більш-менш загальноприйнятий варіант класифікації цих проблем.



  1. Проблеми економічної та політичної взаємодії держав (універсальні). Серед них найбільш важливі: глобальна безпека, глобалізація політичної влади й структури громадянського суспільства, подолання технологічного й економічного відставання країн, що розвиваються і встановлення нового міжнародного порядку, що базується не на позиціях сили.

  2. Проблеми взаємодії суспільства і природи (еколого-соціальні). У першу чергу це: попередження катастрофічних забруднень природного середовища, забезпечення людства всіма необхідними природними ресурсами (сировиною, енергією, питною водою, продовольством), освоєння Світового океану і космічного простору.

  3. Проблеми переважно соціального характеру (соціокультурні). Головні з них: проблема зростання народонаселення, проблема охорони і зміцнення здоров’я людей, проблеми освіти й культурного росту.


Перша група глобальних проблем без сумніву включає проблеми попередження ядерної війни й збереження миру міжнародної безпеки, сталого розвитку світу й глобального управління.

Проблема сталого розвитку, що досі не однаково сприймається фахівцями різних наукових шкіл, тісно пов’язана не тільки з економічними, а й із соціальним та духовним прогресом людства, забезпеченням відтворення інтелектуальних ресурсів, зростання якості й конкурентоспроможності розвитку особистості, якості життя, відтворення збалансованого квазіприродного стану геосистем.

З плином часу не втрачають актуальності проблеми попередження глобальних і регіональних військових конфліктів та міжнародної безпеки, визначеної у звіті ООН як сукупності економічної, політичної, екологічної, особистої, суспільної, продовольчої безпеки та безпеки для здоров’я.

Глобальна безпека – це захист від загроз, пов’язаних із стихійними лихами й природними катастрофами, економічною кризою, політичною стабільністю, збереженням генофонду, соціальними хворобами тощо. Залишається небезпека несанкціонованого використання стратегічної зброї, розширення локальних військових конфліктів.

Також глобальна безпека неможлива без припинення “локальних” військових конфліктів, які виникають внаслідок різних політичних або економічних інтересів.



Глобальне управління – це необхідність загальнолюдської солідарності перед глобальними проблемами екологічного, політичного, демографічного змісту і викликає появу глобальних організацій, таких як ООН, Міжнародний банк.

Важливим аспектом стабільності у світі є баланс між національною й глобальною політикою, їх взаємодія й розподіл повноважень між ними.

У новій політичній та економічній ситуації надзвичайно важливу роль починає відігравати нечувана раніше інформатизація суспільного життя. Незалежні Інтернет-видання розвивають демократичні ініціативи, позбавлені цензури засоби масової інформації є джерелом самоуправління та політичної свободи. Але будь-який технологічний винахід використовується з різною метою: як для позитивних, так і для негативних дій. Небезпечним залишається застосування інформаційних технологій з метою залякування людей, розповсюдження дезінформації, ненависті тощо. Залишається відкритим питання про протидію демократичної влади цим посяганням на глобальну безпеку людства.

Глобальні економічні проблеми. У зв’язку з глобалізаційними процесами у світовій економіці все більшу роль відіграють у житті окремих держав транснаціональні корпорації й банки, єдина всесвітня система електронного зв’язку та інформації, визнання англійської мови в якості мови “глобального” спілкування, міжнародні трудові міграції. Формується зовсім новий інтегрований світ, в якому статус суверенної держави залишається засобом захисту економічних інтересів. Поки що є відкритим питання про наслідки глобалізації економіки для окремих держав і народів.

Поряд з економічними проблемами виникають і соціальні. Глобальна економіка знищує інститути соціального захисту окремих держав, які не відповідають сучасним вимогам, витісняє з ринку виробництва, які не встигли технічно переозброїтися, міжнародні економічні кризи негативно позначаються на життєвому рівні населення.


Ф А К Т И


  • За статистичними даними, за період з 3600 року до нашої ери відбулося понад 14550 великих і малих війн, у процесі яких загинуло, померло від ран, голоду, епідемій понад 3,6 млрд. чоловік.

  • Офіційно у світі існує 7 ядерних держав: США, Росія, Великобританія, Франція, Китай, Індія, Пакистан і 13, що ведуть ядерні дослідження: Алжир, Аргентина, Бразилія, Єгипет, Ізраїль, КНДР, Лівія, Сирія, Тайвань, Чілі, ПАР, Південна Корея.

  • 25% учених світу зайняті у військових проектах.

К А Л Е Н Д А Р М И Р О Т В О Р Ц Я


1.03 День звільнення від ядерної зброї;

11.04 День звільнення в’язнів концтаборів;

2.05 Вахта миру;

1.06 Міжнародний день захисту дітей;

6.08; 9.08 День Хіросіми і Нагасакі;

1.09 Всесвітній день профспілкових дій за мир;

11-18.09 Всесвітній тиждень мирної іграшки;

19.09 Міжнародний день Миру;

24-31.10 Тиждень дій за роззброєння;

10.12 День прав людини.


До другої групи глобальних проблем найчастіше відносять енергетичну, продовольчу, екологічну, сировинну, Світового океану і ресурсну, інформаційну, технологічну. Глобальна економіка сьогодні змінює напрями й обсяги фінансових і екологічних потоків, що змушує найбільше страждати від екологічної кризи країни, що розвиваються. Прикладами таких дій є, зокрема, вивіз радіоактивних відходів, транскордонний вплив забруднення елементів геосистем тощо. Активне втручання людської цивілізації в біологічні кругообіги речовини та енергії призвели до зміни основних планетарних балансів: кругообігів тепла й вологи, вуглецю.

Ця група глобальних проблем має чітко виражене філософське, світоглядне підґрунтя. Єдиним альтернативним шляхом розвитку людської цивілізації є поетапний перехід системи “Суспільство – Природа” до збалансованого стану шляхом виховання екологічного світогляду, стабілізації кількості населення, якісних змін в економіці.

Екологічний рух вносить певні корективи в економічну діяльність. Деякі виробники йдуть на крок попереду загальних тенденцій і поставляють на ринок продукцію, що завдає мінімальної шкоди природному середовищу.

Основні екологічні загрози:


  • зміна складу атмосфери;

  • випадання кислотних дощів;

  • глобальне потепління;

  • руйнування озонового шару;

  • загроза біорозмаїттю природи;

  • виснаження ґрунтових ресурсів;

  • зменшення запасів прісної води;

  • глобальне затемнення;

  • зубожіння Світового океану;

  • зменшення запасів непоновлюваних ресурсів.


Мінеральні ресурси. Питання межі запасів корисних копалин, які можна ефективно видобувати на сьогоднішньому технологічному рівні, є вже не суто філософським, а практичним. Глобальна проблема забезпечення виробництва мінеральними ресурсами загострюється ще й тим, що поклади корисних копалин розміщуються в земній корі вкрай нерівномірно. Це може призвести до міжнародних конфліктів у майбутньому.

Глобальний підхід до проблеми підказує вихід із цієї ситуації, пов’язаний з налагодженням міжнародної оцінки, контролю та видачі дозволів на освоєння певних покладів заради збалансованого забезпечення людської цивілізації мінеральними ресурсами на далеку перспективу.



Земельні ресурси. Проблема забезпечення земельними ресурсами на найближчу перспективу має тенденцію до загострення у зв’язку з постійним зростанням кількості населення у світі. Важливим завданням є охорона цих ресурсів шляхом регламентації їх використання, введення штрафів та інших санкцій за нераціональне використання та погіршення якості земельних ресурсів.

Питання використання продуктивних земель мають бути в центрі уваги не тільки державних, а й міжнародних організацій.



Продовольчі ресурси. Забезпечення населення продовольством є однією з найболючіших глобальних проблем. Не викликає сумніву, що її загострення пов’язане із системною дією таких чинників:

  • надмірне навантаження на земельні ресурси та ресурси Світового океану внаслідок неконтрольованої експлуатації, що перевищує можливість самовідтворення цих ресурсів;

  • недостатні темпи наукових досліджень у сільському господарстві;

  • нестабільність у світовій торгівлі продовольством, фуражем, добривами.

Енергетичні ресурси. У зв’язку з нинішніми тенденціями економічного розвитку в перспективі очікується швидке зростання частки електроенергії, що споживається країнами, які розвиваються. Важливим завданням є розвиток альтернативних джерел енергії. Це такі:

  1. Використання енергії Сонця. При всій її доступності енергія Сонця є дуже дорогою при використанні. В Японії сьогодні працюють мільйони пристроїв, які використовують енергію Сонця; в Австралії – десятки тисяч. Їх серійно виробляють у США, Великобританії, Франції, Німеччині, Нігерії, Малі, Сенегалі, Румунії. Зрозуміло, що перевести енергетику світу на геліотехніку нереально. Але слід пам’ятати, що з точки зору екології сонячна енергія є дійсно ідеальною, так як не порушує рівноваги в природі.

  2. Використання енергії вітру. Можливості вітру в масштабах планети дуже великі. Переміщення повітряних мас – це повноцінна механічна енергія, яка здатна виконувати корисну роботу. Загальний вітроенергетичний потенціал Землі майже в 30 разів перевищує річне споживання електрики в усьому світі. Перша у світі вітрова електростанція потужністю 100 кВт була спроектована та збудована в Криму в 1931 р. Густа мережа вітроелектростанцій існує у Швеції. Близько 1,5 тисячі їх налічується у Данії, де щороку вводиться в дію приблизно 200 нових вітряків.

  3. Енергія океану. Румунські вчені змайстрували пристрої для перетворення енергії морських хвиль в електричну енергію. Навіть невеликі хвилі висотою 35см обертають турбіну більше 2000 разів за хвилину. Приливні електростанції (ПЕС) можуть

забезпечувати енергією морські бакени, освітлювачі на пристроях хвилерізів. Успішно діє в Росії Кислогубська ПЕС біля Мурманська.

  1. Геотермальна енергія, що виділяється при виверженні вулканів та гарячих джерел, відома людству з давніх часів. За оцінками спеціалістів, у земній корі (на глибині 7-10 км) акумульоване тепло, загальна кількість якого в 5 тис. разів перевищує теплотворну здатність усіх видів викопного палива Землі. Найбільш перспективним є використання тепла Землі в районах сучасного вулканізму, де зараз і розташовані всі відомі геотермальні електростанції. Вони успішно працюють в Японії, Італії, Філіппінах, Новій Зеландії, Ісландії, Росії. Геотермальна енергія може використовуватися не лише для виробництва електроенергії, але й для опалювання і гарячого водопостачання.

До нетрадиційних джерел належать також синтетичне рідке і газоподібне паливо, гідротермальні електростанції, енергія водню.

Забруднення Світового океану. Світовий океан – це глобальна фільтраційна система, де елементи, що забруднюють повітря і грунт, випадають в осад. Головна проблема Світового океану – забруднення його акваторії відходами промисловості й транспорту та внаслідок аварій, ненормоване використання його біологічних ресурсів, поява міждержавних відносин використання морських ресурсів.

Щороку в Світовий океан надходить від 3 до 8 млн. тонн нафти, що дорівнює 0,23% її світового видобутку. У зв’язку з будівництвом АЕС, деякі країни затоплювали їх відходи в морських западинах. Агентство із захисту навколишнього середовища США повідомило, що за останні 30 р. в Атлантичному океані затоплено більш як 15 тис. контейнерів з плутонієм і цезієм. Це призвело до підвищення радіоактивності води в 3-70 разів.


Ф А К Т И


  • За прогнозами, в найближчі 25 р. масштаби забруднення Світового океану збільшаться в 1,5 – 3 рази, в результаті чого його продуктивність знизиться на 20 – 30%.

  • Щорічно людина вилучає зі Світового океану до 70% популяцій риб та морепродуктів.

  • Ліси нашої планети зникають зі швидкістю 6 млн. га на рік, у результаті чого атмосфера не отримує щорічно до 15 млрд. тонн кисню.

  • Протягом усієї історії людства з надр Землі було вилучено близько 110 млрд. тонн вугілля, 85 млрд. тонн нафти, 40 млрд. тонн залізної руди.

  • Згідно з даними ФАО (продовольчої і сільськогосподарської організації ООН), нині на планеті голодує понад 500 млн. осіб, а ще 1 млрд. осіб постійно недоїдають.

  • За даними ООН, до якісної питної води не мають доступу 1,3 млрд. жителів Землі.

  • Щогодини на нашій планеті: 1000 осіб помирають від отруєння водою; 5 – 6 видів тваринного та рослинного світу зникають.

  • Щохвилини в атмосферу виділяється більше 12000 т вуглекислого газу.

Глобальні проблеми третьої групи переважно соціального характеру – це глобальна демографічна проблема, проблема боротьби цивілізацій, релігій, міжнаціональних відносин, демократії, духовності, культури, захисту здоров’я, організованої злочинності, корупції, безробіття й зубожіння людей світу.

Багато дослідників вважають, що всі ці проблеми є наслідком негативних результатів неузгоджених дій країн, народів, окремих соціальних або етнічних груп, окремих людей.

Найголовнішою з цієї групи проблем є проблема народонаселення. Сутність її полягає в тому, що зростання кількості населення Землі вступає в протиріччя з процесами створення матеріальних благ. Відставання сільськогос- подарського виробництва від інтенсивного зростання кількості населення зумовило погіршення харчування людей. Масовий голод у країнах “третього світу”, епідемії є наслідком агресивної, конфліктної і руйнівної експансії людини у природний простір. Сьогодні на планеті живе понад 6 млрд. чоловік, а до 2020 р, за прогнозами вчених, кількість населення становитиме 8 млрд. чоловік.

В країнах світу існує демографічна політика – система заходів, спрямованих на досягнення тих чи інших демографічних результатів. Це заходи економічні, соціальні, медичні, адміністративні. Це й зрозуміло. Адже одні країни прагнуть збільшити народжуваність (Франція), інші – зменшити (Китай, Індія).

Гострою проблемою є проблема освіти. Ця проблема часто ототожнюється з великою кількістю неписьменного населення у

слаборозвинутих країнах. Це стримує економічний і соціальний розвиток цих країн. Але простого вміння читати, писати і рахувати вже замало, щоб оволодіти спеціальностями високої кваліфікації. В ХХІ ст. стала проблема комп’ютерної грамотності. Це ставить докорінно нові завдання перед системою освіти багатьох країн, бо недооцінка комп’ютерної освіти з часом призведе до технологічної економічної відсталості.

Як зазначають фахівці, надзвичайно важливими є культурні, релігійні, моральні проблеми, пов’язані з глобалізацією.

Мова сьогодні йде не тільки про протистояння глобальної та національних економік. Різномаїття культур, мов і звичаїв знаходиться під загрозою зникнення.

Важливим питанням у світі, що змінюється, є взаємодія різних укладів та способів життя, традицій і цінностей у різних країнах та етнічних чи конфесійних соціумах. На жаль, нерідкими сьогодні є випадки сепаратизму, національного та релігійного егоїзму.

Охорона здоров’я. Незважаючи на ліквідацію багатьох масових пошестей (віспа, чума, холера) стан охорони здоров’я у багатьох країнах світу викликає тривогу. Замість вже подоланих виникають нові епідемії, найбільш загрозливою став СНІД. Значне поширення епідемія СНІДу набула в Центральній і Східній Африці, в країнах Латинської Америки, в багатьох регіонах Азії.

В країнах, що розвиваються, важливою причиною смертності залишаються інфекційні хвороби (шлунково-кишкові і гострі респіраторні захворювання, туберкульоз).

Умовами вирішення проблем охорони здоров’я є перехід до здорового способу життя, забезпечення повноцінного харчування, поліпшення екологічних умов проживання і, звичайно, дальший розвиток медицини.

Злочинність. Складна соціально-економічна ситуація в багатьох країнах світу, всесвітня криза духовної культури сприяла переростанню такого негативного явища, як злочинність, у проблему глобального масштабу. Інтернаціоналізація злочинності у багатьох випадках значно випереджає темпи світової інтеграції в економічній, соціальній і культурній сферах. Особливо небезпечним стало це явище після того, як вона набрала організованих форм, сформувала і постійно розширює світовий ринок наркотиків. Зараз створюються нові великі ринки збуту наркотиків у Центрально-Східній Європі. Провідним виробником наркосировини стали країни Південної Америки (Колумбія, Перу, Еквадор та ін.), Центральної Азії (Афганістан). Іншим дуже небезпечним проявом глобальної злочинності є тероризм, який призводить до загибелі десятків і сотень жертв під час здійснення терористичних акцій.

Міжнародне співробітництво змушене витрачати величезні кошти, матеріальні і людські ресурси для боротьби зі злочинністю. Для виявлення зброї, вибухівки, наркотиків створюються складні технічні системи, сучасні комп’ютерні мережі обладнуються дуже дорогими засобами захисту.



Ф А К Т И




  • Вивчення умов життя в 100 великих містах показало, що найкращі умови життя та найчистіше повітря в таких містах: Мельбурн (Австралія), Монреаль (Канада), Сіетл (США). Київ набрав 74 бали та посів 22-е місце, Москва – 35-е місце.

  • В середньому за рік населення Землі зростає на 90 млн. осіб, за рахунок країн, що розвиваються (90%).

  • Кожен четвертий на Землі – китаєць; кожен п’ятий – мешканець Індії.

  • За показниками Індексу людського розвитку (ІЛР) у 2005 р. 1-е місце займає Норвегія, 2-е – Ісландія, 10-е – США, 62-е – Росія, 77-е – Україна.

  • 66% населення Землі живуть дуже бідно.

  • сьогодні наркозалежними є 185 млн. людей у світі (близько 4% населення планети, або 15% людей віком від 15 до 30 р.).

  • загальна кількість дорослих та дітей з ВІЛ/СНІДом – 42 млн. осіб (38,7 млн. дорослих, 3,3 млн. дітей, 41% інфікованих – жінок).

  • Кількість терористичних актів проти державних або політичних діячів становить: у XVII ст. – 33, у XVIII ст. – 144, у XIX ст. – 22, XX ст. – 560.

  • Найбільші теракти з 2000 р.: 11 вересня 2001 р. – теракти в Нью-Йорку та Вашингтоні – близько 4 тис. осіб загинуло; 23-26 жовтня 2002 р. – захват заручників у Москві в театральному центрі на Дубровці – 129 осіб загинуло; листопад 2003р. – вибух у Стамбулі – 61 людина загинула, більше 600 поранено; 11 березня 2004 р. – у результаті серії вибухів у потягах в Мадріді загинула 191 людина, більше 1800 поранено; 1 вересня 2004 р. – захват заручників у Беслані – 333 людини загинуло.


Прояв глобальних проблем в Україні
На сьогодні в межах України поширені деякі з глобальних проблем людства. Серед них найбільш актуальними є: екологічна, сировинно-енергетична, демографічна. Україна є членом ООН і бере активну участь у міжнародних програмах, спрямованих на комплексне вивчення динаміки розвитку глобальних проблем людства з метою подолання їх негативних наслідків у майбутньому.

Україна, яка займає позицію нейтралітету у військових альянсах, повинна використовувати заощаджені кошти для розширення можливостей у сфері розвитку людського потенціалу.

Наша держава намагається мирним шляхом розв’язувати територіальні, національні, релігійні суперечки. Вона відмовилася від утримання ядерної зброї на своїй території.

Територія України належить до екологічно небезпечних районів світу. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та поширення радіоактивного забруднення північна частина Полісся стала зоною екологічної катастрофи. Неконтрольовані вирубки лісів у Карпатах останніми роками багато в чому стали причиною катастрофічних повеней у Закарпатті.

Важливим завданням є охорона земельних ресурсів шляхом регламентації їх використання, введення штрафів та інших санкцій за нераціональне використання та погіршення якості земельних ресурсів.

В Україні сировинна та енергетична проблеми є дуже актуальними. Це насамперед стосується мінеральних, водних, лісових ресурсів. Серед перспективних джерел енергії найбільшого поширення в нашій державі набула вітрова енергетика. Також вивчаються перспективи використання сонячної, геотермальної та біоенергетики.

У зв’язку з перспективою майбутнього “демографічного потоку” й розпадом біосфери планети деяке зниження кількості населення в Україні, помічене вперше в 1993 р., може здатися демографічною поміркованістю нашої нації. Та чи це так? Країна, в якій кількість померлих переважає кількість народжених, де відчутно зменшилася середня тривалість життя, а значна еміграція надзвичайно виснажує життєвий і трудовий потенціал її населення, не може цього планувати. Середня тривалість життя в Україні знизилася до 63 р. (32-е місце у світі). Збільшується кількість бездітних сімей. Сьогодні таких, що не мають дітей через екологічний стан – 12%. Діти, народжені після аварії ЧАЕС, хворі. Причини скорочення населення України: хвороби кровообігу, злоякісні пухлини, епідемія туберкульозу, алкоголізм, психічні розлади.
Ф А К Т И


  • Чисельність населення України: в 1991 р. налічувалося 52,057 млн. осіб, станом на 01.08.2007 р. – 46.475 млн. осіб.

  • Україна характеризується високим рівнем землезабезпечення. Земельний фонд її становить 60,3 млн. га.

  • За офіційними даними МВС України, у 2005 р. на обліку перебували 124 тис. наркоманів, з яких 68% досягли 30-літнього віку, 25% – жінки, 75% – ніде не працюють.

  • Рейтинг популярності наркотичних речовин в Україні: 1 – опіати, маріхуана, гашиш; 2 – ”вінт” та ефедрин; 3 – екстазі (MDMA); 4 – ЛСД, кокаїн, героїн.

  • При збереженні негативних демографічних тенденцій населення України в 2025 р. може скласти від 40 до 43 млн. осіб.


Список літератури на допомогу шкільній програмі
Арустамов Э. А. Природопользование. – 3-е изд., перераб. и доп. – М., 2001. – 276 с.

Про глобальні міжнародні екологічні проблеми.



Гавриленко О. П. Екогеографія України. – К., 2008. – 646 с.

Про природно-ресурсний потенціал та основні геоекологічні проблеми використання й охорони природних ресурсів України.



Гайнріх Д. Екологія / Д. Гайнріх, М. Гергт - К., 2001. – 287 с.

Про коло глобальних проблем.



Географія України : довідник школяра і студента. – Донецьк, 2007. – 415 с.

Про глобальні проблеми.



Географія: Україна і світ. – 2-ге вид., стер. – К., 2008. – 457 с.

Про виникнення глобальних проблем людства.



Голиков А. П. Вступ до економічної і соціальної географії. – К., 1997. – 320 с.

Про просторові аспекти глобальних проблем людства.



Гончаренко М. С. Екологія людини / М. С. Гончаренко, Ю. Д. Бойчук. – Суми, 2008. – 390 с.

Про глобальні екологічні проблеми сучасності.



Грицик В. (мол.) Екологія довкілля. Охорона природи / В. Грицик, Я.  Канарський, Я. Бедрій. – К., 2009. – 292 с.

Про демографічні проблеми в Україні.



Данилишин Б. М. Економіка природокористування / Б. М. Данилишин, М .А. Хвесик, В. А. Голян – К., 2010. – 465 с.

Про еколого-економічні проблеми природокористування та глобальні проблеми людства.



Данильєв А. Глобалізація сучасного світу. – К., 2007. – 128 с.

Про глобальні проблеми людства, що подані у картках і схемах.



Димань Т. М. Екологія людини. – К., 2009. – 376 с.

Про екологічні проблеми ХХ ст.



Економічна теорія : політекономія. – К., 2008. – 611 с.

Про взаємопов’язаність і передумови вирішення глобальних проблем.



Заверуха Н. М. Основи екології / Н. М. Заверуха, В. В. Серебряков, Ю. А. Скиба – К., 2008. – 251 с.

Про екологічні проблеми України та її регіонів.



Запольський А. К. Основи екології / А. К. Запольський, А. І. Салюк – К., 2003. – 358 с.

Про екологічні проблеми сучасності.



Кобернік С. Г. Географія : довідник для абітурієнтів та школярів / С. Г. Кобернік, С. Г. Коваленко. – К., 2008. – 479 с.

Про найважливіші глобальні проблеми людства та їх прояв на території України.



Мітрясова О. П. Хімічні основи екології. – К., 1999. – 192 с.

Про основні хіміко-екологічні проблеми сучасності.



Мягченко О. П. Основи екології. – К., 2010. – 311 с.

Про екологічні проблеми України та її регіонів.



Некос В. Е. Основы общей экологии и неоэкологии. Ч.2. Основы общей и глобальной неоэкологии. – Х., 2001. – 287 с.

Про глобальні проблеми життя.



Общая экология / авт.-сост. А. С. Степановских. – М., 2001. – 510 c.

Про основні екологічні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.



Політична економія / за ред. О. С. Степури. – К., 2008. – 408 с.

Про економічні аспекти глобальних проблем.



Політична економія / за ред. К. Т. Кривенка. – К., 2009. – 508 с.

Про причини виникнення, сутність і класифікацію глобальних проблем та шляхи їх розв’язання.

Соціально-економічна географія світу : заг. частина / за ред. С. П. Кузика. – Тернопіль, 1998. – 254 с.

Про глобальні проблеми людства.



Тарєлкін Ю. П. Філософія в структурно-логічних схемах / Ю. П. Тарєлкін, В. О. Цикін. – Суми, 2006. – 189 с.

Про глобальні проблеми сучасності, їх основні групи та вирішення.



Філософські науки : зб. наук. праць. – Суми, 2006. – 256 с.

Про роль науки та філософії у розв’язанні глобальних проблем.



Філософія / за ред. І. Ф.Надольного. – К., 1998. – 583 с.

Про екологію та екологічні проблеми в Україні.



Чунаева А. А. Философия в кратком изложении / А. А. Чунаева, И. Г. Мысык. – Одесса : Москва, 2009. – 332 с.

Про глобальні проблеми сучасності.



***

Список використаної літератури
Глобальная экологическая перспектива 3 (ГЕО): прошлое, настоящее и будущее // География в школе. – 2003. – № 3. – С. 3

Ляшенко Д. Глобальні проблеми сучасності // Географія та основи економіки в школі. – 2004. – № 2. – С. 25

Максаковский В. П. Охрана и укрепление здоровья населения мира // География в школе. – 2001. – № 5. – С. 9

Садкіна В. І. Глобальні проблеми людства // Географія. – 2005. – № 1. – С. 15

Сиротенко А. Глобальні проблеми людства // Географія та основи економіки в школі. – № 1. – С. 11

Хомутовська О. К. Глобальні проблеми людства // Виховна робота в школі. – 2004. – № 2. – С. 46

Глобальні проблеми людства : рекомендаційні матеріали на допомогу шкільній програмі / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; уклад. Л. А. Дорошенко – Суми, 2011. – 11 с. – (Для тих, хто бажає знати більше ; вип. 6).


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка