Обгрунтування можливості імпліцитної діагностики зрілості особистості та оптимального функціонування людини засобами невербального спілкування



Скачати 33.79 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір33.79 Kb.


Т. М. Петренко

schastya@list.ru

ОБГРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ІМПЛІЦИТНОЇ ДІАГНОСТИКИ

ЗРІЛОСТІ ОСОБИСТОСТІ ТА ОПТИМАЛЬНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ

ЛЮДИНИ ЗАСОБАМИ НЕВЕРБАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
На сучасному етапі розвитку психології особистості спостерігається зростання інтересу до неусвідомлених аспектів поведінки людини. Цей факт сприяє здійсненню так званої «імпліцитної» діагностики. Дослідження, спрямовані на розробку імпліцитної діагностики особистості та її ставлень до соціальних об’єктів за допомогою об’єктивних методів оцінювання, є дуже важливими [1].

Особливості розвитку сучасного суспільства, орієнтованого на актуалізацію потенціалу кожної людини, висувають високі вимоги до знання психології особистості, механізмів її розвитку та умов самореалізації. В основі феномену зрілої особистості лежать проблеми росту, розвитку, самовдосконалення людини [2]. П. Я. Гальпєрин як критерій особистісної зрілості виділяє відповідальність особи за свої вчинки. Б. С. Братусь виділяє три критерії високого особистісного розвитку: ефективні механізми утворення цілей; альтруїстичну орієнтацію, що повністю протиставляється корисливій формі поведінки; наявність активної життєвої позиції і її усвідомлення. Ще одним можливим мірилом зрілості, на думку А.Г.Асмолова, може виступати «здійснення людиною вільного особистісного вибору» [5].

Узагальнюючи вищезазначене, можна виокремити показники особистісної зрілості, що найчастіше згадуються в роботах російських дослідників:

– ефективні механізми утворення мети;

– домінуюча або виражена альтруїстична спрямованість особистості;

– прийняття на себе відповідальності за події свого життя.

На думку Г.У.Олпорта [4] зріла особистість повинна володіти, перш за все, розширеним почуттям Я, почуттям фундаментальної емоційної безпеки та прийняттям себе; зріла особистість думає та активно діє згідно з зовнішньою реальністю, тепло відноситься до оточуючих, здатна до самооб’єктивації, розуміння власної особистості та гумору, живе в гармонії з єдиною філософією життя.

Поняття «зрілої особистості» невід’ємно пов’язане з феноменом оптимального функціонування людини. Гуманісти А. Маслоу та К. Роджерс, які вперше зацікавились даним питанням, запропонували складові цього інтегративного явища. Маслоу вважав, що самоактуалізація особистості виявляється за умов наявності почуття незалежності, можливості переносити самотність, прийняття власної особистості, здібності до близькості та емпатії, моральних якостей та раціонального сприйняття дійсності. У свою чергу Роджерс виділяє наступні ознаки повноцінно функціонуючої людини: відкритість власному досвіду, сформованість екзистенціальних принципів та усвідомлення власного життєвого досвіду, наявність довіри власному організмічному досвіду як основі прийняття рішень та дій.

Проведене нами дослідження [3] щодо можливості здійснення імпліцитної діагностики когнітивних здібностей та особистісних властивостей за показниками жестикуляції суб’єктів комунікативної мовної діяльності є передумовою перевірки наявності зв’язку невербальних засобів спілкування з інтегративними властивостями особистості та можливістю їх імпліцитної діагностики.

Наявність гіпотез зарубіжних дослідників [6] про те, що застосування невербальних засобів спілкування у процесі вербальної комунікації свідчить про від­критість та доброзичливість, налаштованість на взаєморозуміння між суб’єктами комунікативної діяльності, а також демонструє ознаки схвальної соціальної перцепції пожвавило інтерес у даному напрямку.



Для підтвердження вище зазначених гіпотез було організовано дослідження з метою перевірки можливості імпліцитної діагностики зрілої особистості та оптимального функціонування людини засобами невербального спілкування.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Аршава, І.Ф. Аспекти імпліцитної діагностики емоційної стійкості людини: моногр. / І.Ф. Аршава, Е.Л. Носенко. – Д.: Вид-во ДНУ, 2008. – 468 с.

  2. Булига І. В. Психологічні особливості акмеологічних здобутків зрілої особистості. // Современные научные исследования и инновации. – Июль, 2011. [Электронный ресурс]. URL: http://web.snauka.ru/issues/2011/07/1297

  3. Носенко, Э.Л., Петренко, Т.М. Кінесика як аспект імпліцитної діагностики особистості // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія / За ред. С. Д. Максименка. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2009. – Том. Х, Вип. 15. – 540 с.

  4. Олпорт, Г. Становление личности: Избранные труды. Под общей редакцией Л. А. Леонтьева. – М.: Смысл, 2002. – 462 с.

  5. Сундукова О.О. Особистісна зрілість як передумова та показник психологічного здоров’я // Вісник ДНУ. – 2008. – № 14. – С. 90–94.

  6. The SAGE Handbook of Personality Theory and Assessment. Vol. 1. Personality Theory and Models. Edited by Gregory J. Boyle, Gerald Matthews, Donald H. Saklofske, 2008.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка