О. В. Половенко Шлях до майстерності



Сторінка1/4
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.94 Mb.
  1   2   3   4
Кіровоградський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти

імені Василя Сухомлинського

О.В. Половенко

Шлях до майстерності


З досвіду роботи методичного кабінету відділу освіти Олександрівської районної державної адміністрації з питань науково-методичного забезпечення професійного становлення молодого вчителя.

Кіровоград

2006

Методичний посібник: Шлях до майстерності. З досвіду роботи методичного кабінету вдділу освіти Олександрівської районної державної адміністрації з питань науково-методичного забезпечення професійного становлення молодого вчителя./ Половенко О.В. – Кіровоград : Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2007.



У методичному посібнику висвітлено досвід роботи Олександрівського районного методичного кабінету з питань науково-методичного забезпечення професійного становлення молодого вчителя. У змісті розкриті система управління методичною роботою з молодими педагогами, яка включає: науково-методичну та практичну підготовку працівників РМК, керівників шкіл до роботи з молодими вчителями; структуру методичної роботи з молодими вчителями; форми розвитку творчої активності; діагностичні матеріали. Особлива увага приділена організації стажування, наставництва молодих спеціалістів, ролі методичних формувань у процесі професійного становлення вчителів-початківців: районних методичних об’єднань, шкіл молодого вчителя, творчих груп, шкіл перспективного педагогічного досвіду тощо.

Методичний посібник призначений для методичних працівників районних (міських) методичних кабінетів (центрів), керівників навчальних закладів, методичного активу.


Друкується за рішенням вченої ради Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.

Відповідальна за випуск – Корецька Л.В.


Зміст.

1. Постанова вченої ради Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського «Про схвалення досвіду роботи Олександрівського РМК з питань науково-методичного забезпечення професійного становлення молодого вчителя».

2. Доповідна записка про досвід роботи районного методичного кабінету Олександрівської районної державної адміністрації з питань науково-методичного забезпечення професійного становлення молодого вчителя.

3. Шлях до майстерності. З досвіду роботи методичного кабінету Олександрівської районної державної адміністрації з питань науково-методичного забезпечення професійного становлення молодого вчителя.

РМК (центру).

4. Додатки:

Додаток 1. Орієнтовний план роботи відділу освіти з молодими вчителями на навчальний рік.

Додаток 2. Структура методичної роботи з молодими вчителями.

Додаток 3. Діагностичні матеріали (анкети).

Додаток 4. Семінар заступників директорів з навчально-виховної роботи на базі Новоосотської ЗШ І-ІІІ ступенів.

Додаток 5. План проведення місячника становлення молодого вчителя.

Додаток 6. План роботи школи адаптації молодого вчителя.

Додаток 7. План роботи школи майстерності молодих вчителів.

Додаток 8. Тренінг адаптації молодих педагогів до педагогічної професії.

Додаток 9. Координаційний план опорної школи з питань організації роботи з молодими вчителями.

Додаток 10. Орієнтовний план вивчення та впровадження перспективного досвіду Олександрівськом ЗШ І-ІІІ ступенів № 3 з проблеми « Організація методичної роботи з питань професійного становлення молодого вчителя».

Додаток 11. План проведення місячника молодого вчителя.

Додаток 12. Положення про проведення районного конкурсу молодих вчителів «Шанс».

Додаток 13. Методичні рекомендації «Стажування молодих спеціалістів».

Додаток 14. Організація роботи з молодими вчителями (методичні рекомендації).

Додаток 15. План роботи вчителя-наставника «Однодумці».

Додаток 16. Орієнтовний план самоосвіти молодого вчителя.

Додаток 17. План проведення консультації з молодими вчителя.

Додаток 18. План роботи школи майбутнього педагога.

Додаток 19. Програма заняття обласної школи молодого методиста РМК.

Постанова

вченої ради Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Від 10 лютого 2007 року Протокол №
Про схвалення досвіду роботи

Олександрівського РМК

з питань науково-методичного

забезпечення професійного становлення

молодого вчителя
Досвід роботи Олександрівського РМК з питань науково-методичного забезпечення професійного становлення молодого вчителя вивчено і узагальнено методистом центру координації діяльності методичних кабінетів, центрів та методичної роботи з педагогічними кадрами Половенко О.В. протягом 2005-2006 років.

З метою апробації даного досвіду на базі РМК проведено засідання обласної школи молодого методиста з проблеми «РМК (НМЦ) і науково-методичне забезпечення професійного становлення педагога».

Даний досвід був презентований на обласних методичних Хмурівських читаннях, обласному семінарі новопризначених працівників районних, міських методичних кабінетів (центрів) і резерву.

Заслухавши доповідь методиста координації діяльності методичних кабінетів, центрів та методичної роботи з педагогічними кадрами Половенко О.В. про досвід роботи Олександрівського РМК,



вчена рада постановляє:

1. Схвалити досвід роботи Олександрівського РМК з питань науково-методичного забезпечення професійного становлення молодого вчителя.


2. Рекомендувати до друку методичний посібник «Шлях до майстерності».
3.Рекомендувати районним (міським) методичним кабінетам (центрам) опрацювати дані матеріали на семінарах-практикумах методистів, керівників навчальних закладів, методичного активу та творчо використовувати досвід у практичній діяльності.

4. Центру координації діяльності методичних кабінетів, центрів та методичної роботи з педагогічними кадрами (Постельняк А.І., Половенко О.В.)

4.1. Досвід роботи Олександрівського РМК з питань науково-методичного забезпечення професійного становлення молодого вчителя занести до обласного Банку ППД.

4.2. Широко пропагувати досвід роботи Олександрівського РМК з питань науково-методичного забезпечення професійного становлення молодого вчителя в системі навчання працівників районних (міських) методичних кабінетів (центрів)

4.3. Надавати допомогу методичним працівникам у творчій трансформації даного досвіду в практику науково-методичної роботи з педагогічними кадрами в умовах модернізації освіти.
5. Контроль за виконанням постанови вченої ради покласти на заступника директора з навчально-методичної роботи КОІППО імені Василя Сухомлинського Іванка А.Б.
Голова ради Л. Корецька

Секретар А. Пустовойт

Вченій раді

Кіровоградського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.
Доповідна записка

про досвід роботи районного методичного кабінету

Олександрівської районної державної адміністрації

з питань науково-методичного забезпечення професійного становлення молодого вчителя.


Досвід роботи РМК з проблеми «Науково-методичне забезпечення професійного становлення молодого вчителя» вивчався центром координації діяльності методичних кабінетів, центрів та методичної роботи з педагогічними кадрами КОІППО імені Василя Сухомлинського у 2005-2006 році відповідно до плану вивчення.

Даний досвід в умовах модернізації освіти є актуальним і перспективним.


Провідні ідеї даного досвіду:
1. Системно-цільовий підхід до планування роботи з молодими вчителями, що ґрунтується на принципах всебічності змісту методичної роботи, актуальності, науковості, творчості, динамізму, гнучкості, практичної спрямованості.

Чітке визначення мети, завдань методичної роботи забезпечує якісне підвищення професійної компетентності молодих спеціалістів, сприяє формуванню в них необхідних сучасному педагогові професійних якостей.


2. Організація методичної роботи на діагностично-прогностичній основі допомагає визначити шляхи подолання перешкод у професійному становленні молодого педагога.
3. Створення оптимальної динамічної структури методичної роботи з педагогічними кадрами, що забезпечує умови для вільного вибору вчителем тих форм підвищення кваліфікації, які максимально враховують його потреби, запити, інтереси.
4. Модернізація традиційних і впровадження нетрадиційних форм методичної роботи (ділові ігри, тренінги, диспути,»мозкові атаки», робота в групах та інші) сприяє залученню молодих фахівців до активної творчої діяльності.
5. Персоніфікація технологічної підготовки молодого вчителя до здійснення педагогічної діяльності створює необхідні умови для удосконалення їх професійної майстерності і поліпшення якості навчально-виховного процесу, товариської взаємодопомоги, творчого зростання, самовдосконалення та саморозвитку.
6. Піднесення ролі стажування у професійному становленні педагога (формування здатності молодого вчителя продукувати власні ідеї, налаштування молодих колег на безперервне навчання, використання в практичній діяльності інформаційних, інноваційних технологій).
7. Створення ефективної системи методичної роботи з наставниками дає можливість удосконалити процес становлення молодого вчителя.
8. Стимулювання самовдосконалення молодого педагога шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності (створення оптимальних умов для самоосвітньої роботи, передбачення плановості самоосвіти, розгляд на семінарах-практикумах питань, пов’язаних з організацією самоосвітньої діяльності, визначення критеріїв готовності вчителя до самоосвітньої діяльності, забезпечення контролю за цією ділянкою роботи).
9. Використання ефективних форм пропаганди, освоєння, та впровадження перспективного педагогічного досвіду (відвідування навчальних занять, позакласних заходів у майстрів педагогічної праці, проведення тижнів педагогічної майстерності, творчих звітів учителів-методистів, майстер-класів, творчих зустрічей, педагогічних віталень з вчителями, досвід роботи яких був схвалений радою РМК, з переможцями, лауреатами районного, обласного етапів Всеукраїнського конкурсу «Учитель року»).
10. Створення системи стимулювання творчої активності молодих педагогів (конкурс молодих учителів «Шанс», творчі звіти молодих педагогів, проведення відкритих уроків, позакласних заходів вчителями-початківцями).
11. Ефективна орієнтація випускників шкіл на вчительську професію (школа майбутнього педагога, дні самоосвіти, пробні уроки, позакласні заходи, конкурси тощо).
12. Системний контроль за результативністю організації методичної роботи з молодими вчителями, діяльністю молодих педагогів та її аналіз (проведення тематичних вивчень з даних питань, розгляд питань про організацію стажування, наставництва, навчання молодих вчителів на колегії відділу освіти, Раді РМК, нарадах керівників навчальних закладів).

Колектив Олександрівського методичного кабінету користується заслуженим авторитетом серед педагогічної громадськості району, в тому числі і серед молодих спеціалістів, що свідчить про системність, цілеспрямованість, ефективність, перспективність роботи з молодими вчителями.

З метою апробації даного досвіду на базі РМК проведено засідання обласної школи молодого методиста з проблеми «РМК (НМЦ) і науково-методичне забезпечення професійного становлення педагога».

Даний досвід був презентований на обласних методичних Хмурівських читаннях, семінарі новопризначених працівників районних, міських методичних кабінетів (центрів) і резерву.

Досвід схвалено радою центру координації діяльності методичних кабінетів, центрів та методичної роботи з педагогічними кадрами (протокол № 1 від 29 січня 2007 року) та рекомендований для схвалення вченою радою КОІППО імені Василя Сухомлинського і творчого використання в практичній діяльності методичних служб.

„Відкрити у кожній людині творця, поставити її на шлях самобутньо-творчої, інтелектуально-повнокровної праці – це завдання стає нині першочерговим у практичній роботі школи”



(В.О. Сухомлинський)
Немає потреби переконувати когось у тому, що добре організована підготовка фахівців – найважливіше завдання кожної держави.

Сучасна доба ставить нові вимоги до вчителя. Суспільству потрібен вчитель-професіонал з високою науково-теоретичною, методичною, психолого-педагогічною, теоретичною і практичною підготовкою, здатний до безперервного навчання, творчості і постійного самовдосконалення. Тому, в сучасних умовах модернізаційних змін в освітньому просторі всіх рівнів важливого значення набуває підвищення ефективності методичної роботи, яка має ґрунтуватися на досягненнях психолого-педагогічної науки, перспективного педагогічного досвіду і бути спрямованою на підвищення фахової майстерності педагогічних працівників, на розвиток творчого потенціалу кожного вчителя.

У структурі системи професійної підготовки педагогів особливої актуальності набуває післявузівська діяльність молодого вчителя, його адаптація до професії педагога. Професійне становлення особистості педагога – довготривалий процес.

Від того, як пройдуть перші роки вчителя-початківця, залежить стабільність педагогічних кадрів, їх якісний склад, результативність навчально-виховного процесу в школі. Це добре розуміє колектив районного методичного кабінету відділу освіти Олександрівської райдержадміністрації, яким уже 11 років вміло керує Л.М.Томеєва. Тому й визначили одним з пріоритетних напрямів методичної роботи з педагогічними кадрами – становлення молодого вчителя. Завдяки продуманій, цілеспрямованій діяльності РМК в районі склалася оптимальна ефективна система роботи з молодими вчителями, яка має глибокий зміст, творчий характер, сприяє професійному становленню початківців і закріпленню їх в навчальних закладах.



Основними складниками даної системи є:

  1. Науково-методична та практична підготовка методистів, керівників освітніх установ до роботи з молодими спеціалістами.

  2. Реалізація принципів диференціації, синергетичного підходу в організації роботи з молодими фахівцями.

  3. Плановість організації роботи з молодими вчителями.

  4. Динамічність структури і форм організації методичної роботи в районній і шкільній ланці та узгодження питань роботи з молодими вчителями в РМК та навчальному закладі.

  5. Постійний взаємозворотній зв’язок і корекція в підготовці молодих спеціалістів.

  6. Забезпечення позитивного кінцевого результату при проходженні стажування випускників педвузів.


У РМК чітко спланована та організована система роботи щодо кадрової політики, а саме:

    • ретельний підбір методичних та керівних кадрів;

    • планування перспективної та поточної роботи з кадрами з урахуванням особливостей регіону;

    • використання кадрового резерву в роботі з молодими вчителями;

    • організація клубу майбутніх вчителів;

    • підвищення кваліфікації педагогічних працівників через участь у методичних формуваннях;

    • матеріальне та моральне стимулювання молодих педагогів;

    • створення інформаційного банку даних про випускників педагогічних ВНЗ та молодих спеціалістів, які працюють від 1 до 3 років.

Серед основних функцій управління системою роботи з молодими вчителями провідне місце посідає планування. Розроблений річний план роботи з молодими спеціалістами (додаток 1), який є основою організації праці з ними.

Основною метою науково-методичної роботи з молодими педагогами є забезпечення зростання їх фахового рівня, надання кожному вчителю широких можливостей для удосконалення професійної підготовки, формування вміння прогнозувати свою професійну діяльність.

Наказом відділу освіти щороку затверджується структура методичної роботи з молодими вчителями (додаток 2). Визначення даної структури здійснюється на діагностично-прогностичній основі, використання розроблених РМК анкет(додаток 3).

При визначенні змісту методичної роботи методисти враховують її випереджаючий характер. Томеєва Лідія Миколаївна вважає, що методист повинен не тільки задовольняти навчальні потреби педагогів, а йти на крок раніше, випереджаючи їх. Тому, прогнозуючи зміст методичної роботи, методисти враховують результати вивчення запитів і потреб молодих вчителів, досягнення педагогічної науки, ППД, проблеми, з якими вони можуть зустрітися на практиці. Науково-методична та практична підготовка працівників РМК, керівників шкіл до роботи з молодими вчителями забезпечується через:


  • проведення семінарів-практикумів (додаток 4), консультацій, співбесід;

  • розробку методичних рекомендацій, пам’яток, алгоритмів, анкет, планів, сценаріїв методичних заходів;

  • створення картотеки „Організація роботи з молодими вчителями”;

  • добір науково-методичної літератури, матеріалів ППД по організації роботи з молодими спеціалістами.

Особливо великого значення працівники РМК, методисти надають першій зустрічі з молодими спеціалістами, яка, як правило, відбувається у формі круглого столу „Давайте познайомимось”. Вчорашні випускники педвузів мають змогу зустрітися з керівниками району, начальником відділу освіти, головою РК профспілки працівників освіти, переможцями фахових конкурсів, майстрами педагогічної праці, представниками педагогічних династій. Методисти-куратори проводять бесіди з молодими вчителями конкретного фаху. Педагогам вручаються методичні папки з пам’ятками, рекомендаціями, які допоможуть зробити перші кроки на вчительській стежці.

У районі стало традицією проведення посвячення молодих педагогів у вчительську сім’ю на серпневій конференції. Це прекрасне дійство завжди відбувається щоразу за новим сценарієм, по-різному, але завжди цей фрагмент носить характер незабутнього моменту в педагогічній біографії молодих фахівців.

Важливим аспектом діяльності РМК є проведення у вересні місячника становлення молодого вчителя, під час якого проводяться дні відкритих дверей у навчальних закладах, співбесіди з молодими вчителями, декади вчителя-наставника, ознайомлення з їх творчою лабораторією, практичні семінари (додаток 5).

Працівниками методичного кабінету проводяться методичні дні „На допомогу молодому вчителю”. Методисти відвідують школи, в яких перший рік працюють молоді спеціалісти, проводять з ними співбесіди, відвідують уроки з наступним їх обговоренням, моделюють уроки та позакласні заходи, надають допомогу працівникам ЗНЗ, наставникам в організації методичної роботи з молодими фахівцями, проводять методичні заходи.



Особливого значення РМК надає участі педагогів-початківців у роботі методичних формувань. Змістовна робота проводиться в рамках районних методичних об’єднань, основними напрямками діяльності яких є:

  • здійснення заходів щодо вивчення нормативних, інструктивно-методичних матеріалів Міністерства освіти і науки України;

  • поглиблення науково-теоретичної підготовки щодо методики викладання предмету;

  • поповнення знань з психології;

  • організація та методика проведення позакласної роботи з предмета;

  • організація виховної роботи;

  • науково-методична робота з вивчення та визначення шляхів впровадження надбань кращого досвіду в практику.

Плани РМО містять розділ «Робота з молодими вчителями», що включає такі заходи:

  • Проводити інструктивно-методичні наради-консультації з молодими спеціалістами.

  • Закріпити за молодими педагогами наставників.

  • Провести діагностику утруднень молодих педагогів.

  • Допомогти вчителям-початківцям у виборі індивідуальної науково-методичної теми та у складанні плану самоосвіти по її реалізації.

  • Забезпечити взаємо відвідування уроків, позакласних заходів наставників і молодих учителів.

  • Провести творчі звіти молодих педагогів «Мої перші педагогічні знахідки».

У планах засідань передбачені виступи молодих вчителів з теоретичних питань, відкриті уроки на заключному етапі стажування, захисти рефератів з науково-методичної проблеми, вибраної вчителем для поглибленого опрацювання, консультування. При проведенні засідань значного поширення набули сучасні форми організації методичної роботи: ділові ігри, соціально-психологічні, соціально-комунікативні тренінги, проблемні семінари, круглі столи, диспути, дебати, методичні посиденьки, методичні ринги тощо.

Використання таких форм значною мірою поліпшує співпрацю методистів і педпрацівників, викликає жвавий інтерес у молодих педагогів, створює мотивацію підвищення їхньої кваліфікації, професійної компетентності.

Обов’язковим структурним елементом будь-якого засідання методичного об’єднання є практична робота:


  • складання календарно-тематичного плану з урахуванням навчальних програм та особливостей класу;

  • розробка різнорівневих тестів, завдань контрольних робіт;

  • підготовка планів-конспектів уроків різних типів;

  • розробка сценаріїв позакласних заходів;

  • складання картотеки ППД з проблеми, обраної для поглибленого дослідження;

  • моделювання уроку або його фрагменту;

  • розв’язання педагогічних ситуацій;

  • самоаналіз навчального заняття;

  • презентація „Мої перші успіхи” тощо.

Для того, щоб уникнути формального підходу до розгляду питань, що будуть розглядатися, передбачені домашні завдання, проводиться індивідуальна робота з молодими колегами.

Досить актуальним у навчанні молодих вчителів залишається відвідування уроків наставників, а також підготовка власних відкритих заходів.

Молоді вчителі обов’язково відвідують уроки у своїх колег – початківців, аналізують їх, спільно виробляють методичні рекомендації щодо удосконалення навчальних занять.

Останнім часом набуває популярності використання в процесі навчання даної категорії педпрацівників відеозаписів навчально-виховних заходів з досвіду роботи переможців, лауреатів районних конкурсів „Учитель року”, „Класний керівник року” .Це дозволяє більш детально обговорити з учителями тип уроку, прийоми, форми, методи, які використовувались, проаналізувати роботу вчителя і учнів, визначити її результативність.

Ефективними формами роботи з молодими вчителями є школа адаптації молодого вчителя (1 рік роботи) з проблеми „Формування особистості вчителя – основа розвитку освіти” та школа майстерності молодих вчителів (2-3 рік роботи) з проблеми „Становлення молодого вчителя – основа розвитку освіти”.

Керує школами досвідчений методист РМК – Іващенко О.А.

Метою школи адаптації молодого вчителя є надання допомоги у розв’язанні першочергових проблем щодо методики викладання, планування своєї практичної діяльності, організації роботи з шкільною документацією, сприяння професійному становленню молодого педагога, формування потреби у безперервному навчанні (додаток 6).

Основним ж завданням школи майстерності молодого вчителя є удосконалення процесу формування основних професійних якостей, вироблення власного стилю роботи, розвиток фахової майстерності (додаток 7). Якщо у перший рік роботи молоді вчителі працюють у школі адаптації за єдиною програмою, незалежно від фаху, рівня вищих навчальних закладів, то в школі майстерності їх навчання диференційоване відповідно до вищеназваних факторів.

Школа майстерності молодих спеціалістів розрахована на два роки. В її діяльності по розвитку професійних здібностей вчителів-початківців виділено два етапи.

І етап триває півроку і розв’язує такі завдання:


  • накопичення знань і вмінь по методиці навчально-виховної роботи,

попередження найбільш серйозних недоліків у професійній діяльності;

  • підготовка методичних матеріалів (різні варіанти поурочних

планів, плани-конспекти, дидактичні матеріали тощо);

  • вивчення, поглиблення і застосування знань щодо вдосконалення

форм, методів і прийомів організації і здійснення навчально-виховної діяльності вчителя і учня;

  • вивчення, апробування активних, інтерактивних методів навчання і виховання.

ІІ етап включає розв’язання таких завдань:

  • закріплення отриманих науково-теоретичних, методичних знань, умінь і навичок;

  • формування професійної майстерності і створення індивідуальної лабораторії.

При організації роботи з молодими вчителями методисти враховують принципові вимоги: правильне визначення змісту роботи, перспективи зростання майстерності педагога, врахування його позитивних і негативних якостей, що забезпечує підвищення результативності занять.

Ефективно, раціонально спланувати роботу шкіл молодих вчителів допомагає діагностування, врахування аналізу відвіданих уроків, виховних заходів у молодих вчителів, результати моніторингу навчальних досягнень учнів.

Отримана інформація дає можливість визначити рівні педагогічного розвитку молодих спеціалістів та організувати з ними відповідну роботу.

Так, робота з молодими спеціалістами із слабкою підготовкою в школі майстерності спрямована на детальний розгляд тем першого етапу.

Робота з учителями І та ІІ рівнів педагогічної майстерності здійснюється за такими напрямками:

формування мотивації до безперервного навчання, організації самоосвітньої діяльності;

поглиблення знань і вмінь здійснювати аналіз навчальних програм, підручників та працювати з ними при підготовці до уроків;

накопичення методичних матеріалів;

визначення проміжних і кінцевих цілей навчання, виховання, розвитку творчої активності учнів.

Із талановитими педагогами робота направлена на дальший розвиток їх здібностей і формування творчого потенціалу.

Слухачі даних шкіл завжди впевнені, що на кожному занятті їх чекає щось нове, цікаве для запровадження в практику. Адже заняття у школах, як правило, проводяться у вигляді активних форм: ділових ігор, тренінгів, розв’язання педагогічних ситуацій, відвідування майстер-класів вчителів-методистів, моделювання ППД.

Педагогічні міні-консиліуми з певних проблем, які практикуються під час занять із молодими вчителями, дають змогу встановити індивідуальну траєкторію професійного зростання молодого вчителя.

Особливою популярністю користуються рубрики засідань:


  • „Через бар’єр труднощів”;

  • „Як подолати страх перед уроком”?;

  • „Перші кроки до майстерності. Які вони?”;

  • „Перші кроки до володіння педагогічною технологією”;

  • „Про деякі „секрети” організації навчально-виховного процесу”.

Особливістю кожного заняття є те ,що воно розпочинається діагностуванням і закінчується бесідою з метою вияснення на якому рівні засвоєний матеріал.

При проведенні практичних занять молоді спеціалісти розподіляються на групи у відповідності фахових спеціальностей.

Робота з підвищення якості, ефективності і результативності сучасного уроку – один із найважливіших аспектів діяльності шкіл молодого вчителя. Молоді педагоги опрацьовують літературу про сучасний урок, знайомляться з методикою викладання, досвідом майстрів педагогічної праці.

Варто зазначити, що до відвідання уроків молодих вчителів готують. Вчитель, який проводитиме даний урок попередньо знайомить молодих колег з темою, метою, завданнями даного уроку, методами і прийомами, які будуть використовуватись для їх вирішення. Після відкритого уроку проводиться обговорення у формі диспутів, десятихвилинних ессе, „вільного мікрофону” „Які з побачених на уроці методів і прийомів роботи будуть використані в особистій практиці в найближчий час?”.

Ефективна, результативна робота школи педмайстерності позитивно впливає на підготовку молодих спеціалістів до першої педагогічної атестації і курсової підготовки.

З метою підвищення ефективності професійної діяльності, рівня психологічної культури і педагогічного мислення молодих колег до роботи з ними активно залучається психолог методичного кабінету Пахомова С.А. Проблеми психологічної адаптації молодих вчителів до умов роботи в школі, особливо в сільській, психолог вдало розв’язує, використовуючи в своїй роботі різноманітні тренінги (додаток 8).

Дбаючи про розвиток творчої активності молодих вчителів, методисти на третій-четвертий рік залучають їх за бажанням до роботи в творчих групах.

Так, в складі районної творчої групи вчителів фізики з проблеми „Розвиток творчих здібностей учнів на уроках фізики” є вчитель Шпичак О.С. (Голиківська ЗШ), керівником цієї ж групи є Буряк Ю.В. (Олександрівська ЗШ №2), який сам нещодавно навчався в школі молодого вчителя.

Членом творчої групи вчителів іноземної мови, які досліджують проблему „Особливості викладання німецької мови як другої іноземної в загальноосвітніх закладах” є Коваль Т.М. (Новоосотська ЗШ І-ІІІ ст.) – переможець районного конкурсу „Педагогічна надія” та лауреат обласного фахового конкурсу „Учитель року - 2006”.

Активну участь у роботі творчої групи вчителів української мови та літератури, яка працює над удосконаленням власної теоретичної та практичної підготовки з проблеми „Впровадження інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури”, бере Литвин А.В. (Олександрівська ЗШ І-ІІІ ст. №3).

Молоді фахівці мають змогу тісно співпрацювати із досвідченими колегами, які входять в творчу групу, з методистами, дієво застосовувати досягнення сучасної психолого-педагогічної науки та перспективного досвіду, використовуючи напрацьовані творчою групою методичні рекомендації, алгоритми, пам’ятки щодо впровадження педагогічних технологій, поради старших колег.

У районі одним з найефективніших засобів підвищення педагогічної майстерності молодих вчителів є ознайомлення з перспективним педагогічним досвідом роботи майстрів педагогічної праці.

Останнім часом набула поширення така форма керівництва роботою молодих вчителів як участь у їх роботі школи перспективного педагогічного досвіду.

Так, наприклад, слухачем школи передового педагогічного досвіду при вчителю Олександрівської ЗШ І-ІІІ ст. №3 Терещенко В.П. з проблеми „Поєднання інтелектуальних форм роботи та внутрішньої диференціації в процесі навчально-виховної роботи” є молодий учитель початкових класів Ковальчук Є.С. (Родниківська ЗШ І-ІІІ ст.). Слухачі ШПД мають змогу познайомитись з автором досвіду, його творчою лабораторією, формами і методами роботи майстра педагогічної праці, відвідуючи у нього уроки та позакласні заходи; разом з керівником школи змоделювати уроки за темою досвіду, отримати методичну підтримку вчителя-майстра.

Велику роль у становленні молодих вчителів відіграє залучення молодих вчителів до участі у педагогічних читаннях, науково-практичних конференціях. Так, наприклад, при проведенні заочної педагогічної ради „Креативна особистість – це... Шляхи формування креативної особистості” ряд молодих вчителів висловили досить цікаві думки, пропозиції, запропонували свої програми вирішення проблеми.

З метою формування у молодих вчителів вміння вивчати, моделювати, впроваджувати в своїй практиці передовий педагогічний досвід на засіданнях РМО, заняттях шкіл молодих учителів започатковані рубрики:

«Творчий портрет майстра педагогічної праці»;

«В творчій лабораторії майстра»

«В пошуку педагогічного стилю»;

«Уроки майстерності» та інше.

Методисти, які ведуть відповідні предмети, готують щомісячно для фахівців списки необхідної літератури для самостійного ознайомлення з ППД, інноваційними технологіями навчання та виховання.

У системі методичної роботи з молодими вчителями ефективно використовується потенціал опорної школи. Наказом відділу освіти опорною з питань організації роботи з молодими вчителями визначена Олександрівська ЗШ І-ІІІ ст. №3 (директор Литвин Л.І.). Свою діяльність вона здійснює відповідно до розробленого координаційного плану роботи (додаток 9). Основні завдання опорної школи:



  • Організаційно-педагогічне і науково-методичне забезпечення становлення молодих вчителів;

  • надання допомоги педагогічним працівникам з питань організації роботи з молодими вчителями;

  • вивчення і впровадження ППД з питань організації роботи з молодими вчителями;

  • пропагування власного досвіду з питань організації роботи з молодими педагогами.

У даній школі робота з молодими вчителями є системною і цілеспрямованою. Вона побудована на основі особистісно орієнтованого підходу, співпраці, діалогу, взаєморозуміння, наступності, педагогічної комунікації, стимулювання тощо.

Успішному професійному зростанню молодого вчителя сприяє:



  • створення системи управління організацією роботи з молодими вчителями, яка спрямована на підвищення їх професійної компетентності;

  • розроблення орієнтовної схеми роботи заступника директора з навчально-виховної роботи з молодими вчителями;

  • результативна робота наставників;

  • включення молодих фахівців до участі в методичних формуваннях;

  • створення необхідних умов для самоосвітньої діяльності вчителів-початківців;

  • налагодження ефективної системи попереджувального внутрішньо-шкільного контролю за роботою молодого вчителя.

Заслуговують на увагу методичні форми роботи з молодими вчителями:

    • семінари-практикуми;

    • ділові ігри;

    • дискусії;

    • конкурс молодого вчителя;

    • тиждень наставників та молодих вчителів;

    • підготовка і проведення відкритих уроків, позакласних заходів молодих вчителів при допомозі наставників;

    • творчі звіти наставника і стажиста;

    • зустрічі з відомими вчителями, діячами культури і науки, місцевими поетами і письменниками;

    • відвідування музеїв, екскурсії тощо.

Велика роль відводиться методичним оперативкам, які проводяться щокварталу з метою ознайомлення молодих учителів із змістом нормативних, інструктивно-методичних документів, перспективним досвідом, інноваційними технологіями навчання і виховання, новинками науково-методичної, педагогічної літератури.

У шкільному методичному кабінеті на допомогу молодим спеціалістам створено розділ «Шлях до майстерності», де зібраний матеріал, що знайомить молодого вчителя з досвідом роботи кращих вчителів школи, методичними рекомендаціями та пам’ятками з таких питань:



  • Як організувати роботу над індивідуальною науково-методичною темою?;

  • Як домогтися дисципліни на уроці?;

  • Що потрібно знати до початку уроку?;

  • Як проаналізувати власний урок?;

  • Як організувати свою самостійну роботу?;

  • Як опрацювати науково-методичну літературу?;

  • Як вивчати передовий педагогічний досвід та впроваджувати його в практичну діяльність?;

  • Радить методичне об’єднання;

  • Побажання молодого вчителя.

Адміністрація навчального закладу при організації контролю за роботою молодих спеціалістів обов’язково визначає його мету, розробляє пам’ятку чи план вивчення, обирає відповідні форми і методи контролю (див. таблицю)







1 рік роботи




Методи

1

Оглядовий контроль

Оцінити рівень підготовки молодого вчителя, ефективність організації навчально-виховного процесу

Вересень

4 тиждень



Відвідування уроків, співбесіда, діагностування

2

Попередній

Визначити можливі помилки в роботі молодого вчителя та спланувати роботу щодо їх виправлення

Жовтень

Відвідування уроків, співбесіди

3

Попередній

Перевірити, як молодий вчитель працює над усуненням недоліків, реалізує надані пропозиції, рекомендації

Квітень

Відвідування уроків, співбесіди, ознайомлення з результатами стажування







2 рік роботи







4

Персональний

Вивчення всієї системи діяльності вчителя за будь-який визначений час

Протягом року

Відвідування уроків, моніторинг навчальних досягнень учнів, бесіди з учителем та інше







4 рік роботи







5

Фронтальний

Перевірка знань, умінь, навичок учнів, вивчення шкільної документації, перевірка вихованості учнів класу

Протягом року

Відвідування уроків, моніторинг навчальних досягнень учнів, бесіди з учителем та інше
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка