О. Роберт де Грандіс зцілення роду дві історії від перекладача на російську мову Історія Ірини Таких своєрідних



Сторінка2/7
Дата конвертації11.09.2017
Розмір1.01 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Процес зцілення. У своїй уяві ми поставили цю жінку-рабиню перед Обличчям люблячого і прощаючого Ісуса Христа й перерубали зв’язки, які пов’язують живих та мертвих. Кілька місяців потому жінки відчули явні плоди зцілення свого життя, перш за все це стосувалося заміжжя.

Порядок дій. Нумо гляньмо ще раз, у якій послідовності відбувалися дії. Святий Дух відкрив нам образ, який показав джерело цієї надмірної чоловічої уваги. У своєї уяві ми привели до Ісуса того предка, який його ображав, і перерубали узи грішної вседозволеності між предком негритянки та нею самою. Ця історія намалювала нам яскраву картину того, як непристойна манера поведінки здатна проникнути в причинно-спадковий ланцюжок роду.

Святий Дух відкриває таємницю. Уся проблема спадковості – це одна суцільна таємниця. Однак я все ж вірю, якщо дозволити Святому Духові вчити нас, то Він відкриє перед нами багато подробиць цієї загадки. Вірю також, що Він покаже нам, як скористатися цим знанням, щоби відбулося зцілення, яке перевершує будь-яку нашу уяву.

Ми відповідальні за наші сім’ї. Хочу навести цитату з книги отця-францисканця Джона Хемпша «Зцілення твого роду»: «Сім’ї – це основа суспільства, його життєві клітини. Вони займають особливе місце в Божому плані загального розвитку. Причому сім’ї, утворені через таїнство шлюбу, особливо милі Господу. У Старому Заповіті є багато прикладів благословення сімей, які люблять Бога, що виявляється через зовнішні ознаки, такі як багатство, суспільний статус і навіть здоров’я. Однак найважливіше те, що зовнішнє благополуччя завжди відображало послух цієї сім’ї Богу й дотримання Його Закону.

Тому, коли сім’я намагається жити разом в любові, що не знає егоїзму, прославляє Бога, довіряє Йому у всьому і дякує Йому, то така сім’я житиме у добробуті й гармонії. Якщо ж сім’я нехтує усім цим, поводиться нечемно, то її торкнеться Божа справедливість, яка проявиться через домашні конфлікти, заздрість, зради, підозрілість, нещастя, незгоду подружжя, розлучення, непокірність дітей, скандали, алкоголізм, судові тяганини тощо.

Наступні покоління можуть також сповна почерпнути від справедливості Божої із-за неправедного життя попередніх поколінь. Якщо потомки з власної волі вирішать поводитися так само, як і їх батьки та пращури, то понесуть відповідальність і за свою поведінку, і за те, що сталося до них.

Питання покори Богу або Його ігнорування є не особистим вибором, а явищем, яке переходить із покоління в покоління. Покоління так тісно пов’язані між собою, що зерно, посіяне в одному з них, проростає в наступному чи навіть перескакує через одне-два покоління».

Незважаючи на це «…навіть один член сім’ї може стати знаряддям Бога у визволенні всіх інших у цьому роду або в цьому домі».

Бог обіцяв, що ціле місто Содом буде врятоване, якщо там знайдеться хоча б десять праведників (Бут. 18.32). Ной став інструментом спасіння для своєї сім’ї (Бут. 7.1). Молюся, щоби Бог вселив нам почуття молитовної відповідальності за свої сім’ї. Отець Джон Хемпш нагадує, що «почуття відповідальності – це знак зрілості людини». Він підсумовує, що молитва про зцілення роду повинна бути продиктована прагненням позбавити від можливих проблем своїх потомків.



Потенційна сила. У наступних розділах я хочу поділитися деякими роздумами, які, як мені здається, дуже близькі до істини, коли заходить мова про оздоровлення зв’язків між поколіннями. Сподіваюсь, ви представите їх Богу, щоби краще в них розібратися. Я хотів би запропонувати вам міцний фундамент, а не глибоку теологічну працю. Моя мета – дати зрозумілий вступ, за допомогою якого читач повинен зробити перші кроки в молитві за інших, щоби оздоровити свій родовід. На мій погляд, ця тема є найголовнішими дверима, які Господь відкрив перед нами за останній час. Мова йде про величезну потенційну силу добра для нинішнього та прийдешніх поколінь.

Він освячує нашу свідомість. Постійно почуваюся підлеглим, знаючи, що Отець Небесний любить нас так інтенсивно й так сильно хоче нас зцілити, як навіть ми самі того не прагнемо. Коли змінюються покоління, Він щоразу посилає Духа мудрості та об’явлення, щоби в нас жила надія, до якої Господь нас покликав (пор. Еф. 1.17). Він терпляче відкриває нам нові перспективи пізнання і «роз’яснює» фрагменти Біблії на нових рівнях розуміння. У той же час, Він часто відкриває двері до більш глибоких таємниць психології та науки – цих надзвичайно важливих елементів у справі зцілення.
Теми для роздумів:

  • Усюди люди мають схожі проблеми.

  • Емоційний стан батьків впливає на плід у лоні матері.

  • Нам відкривається нове уявлення про спадковість.

  • У людей є властивість відгороджуватися від болючих переживань.

  • Втеча від невилікуваної травми призводить до того, що біль ховається заживо.

  • Емоційна рана може передаватися з покоління в покоління.

  • Людина може страждати від ран, які старші за неї саму.

  • Ми можемо успадкувати слабкості наших предків.

  • Ці слабкості можна виявити і вилікувати.

  • Процес зцілення складається із діагностики і терапії.

  • Нашими діагностичними інструментами є дари Святого Духа.

  • Терапія – це Ісус Христос.

  • Ми приводимо до Ісуса хворих.

  • Господь Ісус хоче нашого одужання більше ніж ми самі.


МОЛИТВА

Отче, славимо Тебе і дякуємо Тобі, що ведеш нас

і керуєш нами на Твоєму шляху до прощення.

Забери нас туди, де слова стають неважливі.

Дай нам мудрість і вміння налаштуватися,

щоб ми могли торкнутися Твоєї правди і пізнати її

у межах слів і поза ними.

Дай нам зараз надійну основу, яка нам потрібна,

щоб ми могли увійти в сферу родового зцілення

і звільнити тих, хто перебуває у неволі.

В ім’я Ісуса Христа. Амінь.


Розділ 2

ФУНДАМЕНТ

Отже ж ви більше не чужинці і не приходні, а співгромадяни святих і домашні Божі,

побудовані на підвалині апостолів і пророків, де наріжним каменем – сам Ісус Христос.

На ньому вся будівля, міцно споєна, росте святим храмом у Господі;

На ньому ви теж будуєтеся разом на житло Бога в Дусі.

(Еф. 2.19-22)


Звикання до нових способів молитви. Я хотів би звернути вашу увагу на кілька елементів, завдяки яким можна стверджувати, що молитва справді підходить для родового зцілення. До цих елементів відносяться:

  1. вступне звернення до Слова Божого;

  2. налаштування на підсвідомість;

  3. певна рефлексія на тему католицького вчення про чистилище та про молитви за душі померлих.

Я молюся, щоби читач з вірою затримався на цих моментах і попросив Духа Святого просвітлювати його далі.

Коли я вперше зіштовхнувся із роботою з родового зцілення доктора Мак-Алла, кілька копій касет я розіслав різним людям. Хтось із них передав касету священику із руху Оновлення у Святому Дусі. Але той повернув її назад, не зумівши осягнути її змісту. Зізнаюся, коли я вперше почув про ці ідеї, мені самому вони видалися надто революційними.

Частіш за все ті, хто починає молитися мовами, не вірять у можливість пророкування, поки самі з цим не зіштовхнуться. Тоді вони кажуть, ну гаразд, пророцтво – це нормально, а от відпочинок у Святому Дусі – цього не може бути. Коли переживуть відпочинок у Дусі, змінюють свою думку, але не вірять у зцілення. У більшості своїй люди не вірять в реальні речі, поки самі цього не відчують.

Цілитель – це Ісус. Оскільки сам по собі процес зцілення в поколіннях – справа експериментальна й доволі незвідана, хочу запропонувати фундамент, який дасть вам відчуття безпеки. Як християни ми повинні бути переконані у своєму усвідомленні, що наш цілитель – це Ісус Христос. Так, ми ходимо до лікарів і психологів, ми приймаємо ліки, але в глибині душі ми розуміємо, що це все лише способи та інструменти, якими користується сам Ісус або дозволяє нам ними користуватися. Він, хто сформував нас в лоні матері, Він, хто створив наше життя, Він і є наш справжній лікар. Ісус пропонує нам різноманітні способи бути здоровими та вільними.

Багато разів у своєму житті я одужував завдяки психологічним методам, освяченим Святим Духом. Саме через заглиблення в психологію Господь зцілив мене і дав напрямок моєму пастирському служінню.



За гріхи батьків платять діти – так навчає Біблія. Наведу кілька уривків зі Святого Письма, в яких описується, як батьківські гріхи відображаються на потомках.

Батьки наші згрішили, та їх нема вже, а ми несемо кару за їх беззаконства. (Пл. Єр. 5.7)

… Батьки їли недоспілі грона, а на зубах у дітей оскома (Єз. 18.2).

Узагалі ж було б непогано уважно розібрати перші дванадцять стихів книги Єзекиїла. Отець Джон Хемпш підкреслює, що цей текст Біблії є основою усієї науки про зцілення в поколіннях.

… Я Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що караю беззаконня батьків на дітях до третього й четвертого покоління тих, хто ненавидять мене. (Вих. 20.5)

Про святий вплив батьків також говорить Біблія. Ці рядки свідчать про те, що ми несемо відповідальність за побожне життя наших потомків.

І творю милосердя до тисячного покоління тим, хто люблять мене і бережуть заповіді мої. (Вих. 20.6)

Щасливий чоловік, що Господа боїться,

що в його заповідях вельми милується.

Потомство його на землі буде потужне,

рід праведників буде благословенний.

(Пс. 112. 1-2)


Визначення «несвідомого» за Юнгом. У психології людини несвідоме визначається як «… всі психічні умовності поведінки, недоступні безпосередньо свідомості людини». Швейцарський психіатр Карл Юнг (1875-1961 рр.) став відомим переважно завдяки своїм дослідженням у сфері несвідомого. Саме він ввів у вжиток поняття «особистого» та «колективного несвідомого». До особистого несвідомого відносяться давно забуті події і приглушені важкі спогади, а до колективного – досвід певної соціальної групи і навіть людської раси. Юнг був переконаний, що люди несвідомо глибоко реагують на всі події, що відбуваються у їхньому житті.

Особисті висновки. Із вчення Юнга я виніс те, що між життями людей безумовно існує зв’язок, який триває і після смерті. Те, що відбудеться з людиною у цьому житті, а особливо те, як вона на це реагує, вплине на майбутні покоління.

Отже, особисте несвідоме може містити в собі емоційний характер не лише наших найближчих предків, але й всієї сім’ї упродовж століть. У випадку колективного несвідомого ми є носіями захованого досвіду минулих поколінь усієї людської раси.

Якщо в сім’ї не погашений конфлікт, він безумовно перейде до наступних поколінь. Якщо жінка переживає якусь проблему, яку вона не в змозі вирішити, то ймовірно ця проблема перейде до дітей, а потім – до наступних потомків.

З психологічної перспективи ми бачимо, що необхідне таке зцілення, яке виправить і відновить усе те, що в минулих поколіннях було порушене і стало причиною нинішнього болю.



Усе, що в мені є. Гарною ілюстрацією до цього контексту є псалом 103: «Благослови, душе моя, Господа і все нутро моє – його святе ім’я». У мені присутні не лише події, пережиті мною особисто, але й також події, пережиті моєю сім’ї упродовж віків. Усе, що в мені відторгає благословення, потребує прощення, зцілення і звільнення.

Часткові ефекти. Згідно з католицьким вченням, навіть якщо людина розкаялася у своїх гріхах і отримала відпущення, усе ж наслідки скоєних нею проступків проявлятимуться і після фактичного усунення вини. У випадку з прабабкою нашої Генрієти мова може йти про такий незцілений наслідок, який у Генрієти виразився у страху.

Видіння голодного родича. Ця історія з особистого досвіду дивовижно яскраво показує, як Ісус може звільняти людей від впливу попередніх поколінь. Кілька років тому в Італії я молився з 35-річною жінкою, яка страждала від приступів переїдання. Вона виправдовувалася тим, що всіх надлишків могла позбутися за допомогою блювоти, що й робила після кожного прийому їжі.

Коли я приступив до молитви, я попросив Господа поставити діагноз і почав чекати слова пізнання. Переді мною відкрилося слово Святого Духа, і воно вказувало на предка. Я сконцентрувався на цьому образі й попросив Господа мудрості. Яким чином це відбувається? Поки я ось так чекав і слухав, я раптом почав відчувати голод. В образі я побачив голодуючу людину, ув’язнену в тюрмі. Отримавши таке пояснення, я прикликав силу і владу Ісуса Христа й встановив, що між жінкою, за яку я молився, і тим ув’язненим існує родинний та психологічний зв’язок.

Цього ж вечора жінка пішла до каплиці молитися, і там їй привиділися селяни, які збунтувалися проти влади із-за нестачі продовольства. Їм нічого було їсти, із-за цього відбулося повстання. Вона бачила також свого родича, який помирав у тюрмі з голоду.

Судячи з усього, вона пережила зв’язок із колективним несвідомим. Виявляється, таке теж можливо. Під час молитви на візуалізацію необхідно здійснити акт прощення, і вона привела того в’язня до Господа Ісуса Христа. І що ж трапилося далі? Наступного дня вона прийшла до мене і заявила, що не залишилося жодних ознак потягу до переїдання. Наскільки мені відомо, колишня залежність у подальшому до неї так і не повернулася, тобто зцілення було повним.



Як відбувався процес зцілення. І знову діагноз був поставлений за допомогою дару пізнання. Додатково був призваний дар мудрості, щоби зуміти застосувати слово пізнання. Психічний зв’язок був розірваний, а найкращим лікарем виявився цілитель Ісус Христос.
Поняття чистилища. Хотілось би поділитися думками, які, сподіваюсь, будуть корисні для розуміння родового зцілення. Мова йде про чистилище. По-перше, ми повинні повернутися до нашого тезису, що «жодна людина не є одиноким островом», усі ми пов’язані одне з одним більше, ніж можемо собі уявити. Попросімо ж Господа, щоби Він відкрив нам духовний зір і розширив горизонти.

Позиція Католицької церкви. Слово «чистилище» походить від латинського дієслова «чистити». Згідно з ученням Католицької церкви, чистилище – це не обов’язково якесь місце, скоріше, це стан, у якому проходять етап очищення померлі душі, які за життя не любили Бога всім серцем і всіма помислами своїми. У чистилищі вони найбільше страждають від відсутності Бога, і прагнення до Нього робить їх досконалішими та більш люблячими, аж поки не відбудеться довгоочікувана зустріч.

У посланнях святого апостола Павла, у спадку отців раннього християнства, у багатовіковій церковній традиції міститься вчення Церкви про чистилище та важливість молитви за померлих. У всі часи християни молилися за померлих, особливо, під час святої меси. Тексти молитов за померлих, які звучать під час богослужіння, також почерпнуті зі стародавніх книг. Свята Тереза Авільська, Святий Тома Аквінський та багато інших святих висловлювалися про користь і вигоду для здоров’я, яку отримують живі, коли жертвують святу месу за померлих.



Що каже про чистилище Біблія. На підтвердження вчення про чистилище можна навести Другу Макавеївську Книгу (12.39-46). Після битви Юда закликав народ до молитви й принесення жертви за померлих. Він зібрав близько двох тисяч срібних драхм, які відправив у Єрусалим, щоб принести їх в жертву за вбитих товаришів. «… тим вельми гарним і благородним вчинком він виявив, що мав на думці воскресіння, – бо якби він не надіявся, що поляглі встануть (з мертвих), зайвим і смішним було б молитися за мертвих. При цьому мав він на увазі прекрасну нагороду для тих, що благочестиво вмирають, – що за свята й благочестива думка! – Тому він і приніс жертву переблагання за мертвих, щоб вони звільнилися від гріха». (ІІ Мак. 12.43-46)

У Новому Завіті ми також зустрічаємо фрагменти, які торкаються теми чистилища і молитви за померлих. «Хай Господь дасть йому знайти милосердя в той день», – пишеться у Другому Посланні до Тимотея (1.18). А в Першому посланні до Корінтян (3.15) Павло пише: «А коли чиєсь діло згорить, то він зазнає шкоди; однак він сам спасеться, але наче крізь вогонь». Нарешті в Євангелії від Матея (12.32) читаємо: «І коли хтось каже слово проти Сина Чоловічого, йому проститься. Коли ж хтось скаже проти Духа Святого, йому не проститься ні в цьому світі, ні на тому».



Уроки доктора Моуді. Існує багато письмових свідоцтв людей, які пережили фактичну смерть і потім повернулися до життя. У своїй книзі «Життя після життя» Р. Моуді описує кілька історій людей, які після смерті опинилися ніби у пастці: вони ніяк не могли вибратися до світла. Такий стан характеризується як етап виправлення і вдосконалення. Більш широко ця тема розгорнута в іншій книзі доктора Моуді «Роздуми над життям після життя», в якій автор розповідає: «Кілька людей поділилися зі мною, що в певний момент вони помітили інших людей, які були ніби зачинені, запроторені у своєму нещасному стані. Ті, хто описував цих людей, сходилися у своїх свідченнях. По-перше, було загальне враження, що ці нещасні не можуть відірватися від земного життя. Одна людина розповідала, що душі, яких вона бачила, здається «не могли перейти на іншу сторону, тому що їх бог все ще живе тут. Тобто, вони залишаються прив’язаними до якого конкретного об’єкта, людини чи ситуації…». Доктор Моуді робить висновок, що ці люди, скоріш за все, будуть перебувати там доти, доки не зникне причина, яка їх тримає у такому стані.

Хіба ці описи, зібрані доктором Моуді, не нагадують чистилища? Стає очевидним, що, працюючи в сфері духовного та родового зцілення, не можна забувати про чистилище і про молитву за померлих.



Речі, які нас вражають. На основі всього вище сказаного чітко видно, що після смерті існує такий стан, у якому з людьми, які не любили Бога всією душею, відбувається процес, у результаті якого вони стають більш люблячими. Нестача любові може виникнути із-за тих невирішених, похованих заживо, конфліктів, які мають своє продовження в «страху Генрієти» і у випадках постійного гніву в сім’ї. Тут є над чим задуматися, чи не так?

Висновки. Знову будуємо нашу роботу на фундаменті, яким є Ісус Христос. Додаємо до цього наукові знання з галузі психології, медицини та історії Церкви, тексти з Біблії, свідчення конкретних людей і власний здоровий глузд. Усе це складаємо разом і заглиблюємо в молитву. Потім дозволяємо минути деякому часу, допоки все не впорядкується і ми не утвердимося в тому, що відчуваємо. Можливо, це і є той момент, коли потрібно так само, як Марія «зберігати все це, роздумуючи в своїм серці» (Лк. 2.19).
Теми для роздумів:

  • Люди мають здатність остерігатися навіть добрих речей, якщо вони їх не відчули на собі.

  • Ісус Христос справді зцілює.

  • У процесі зцілення Господь Ісус може використовувати психологію та медицину.

  • Існують психологічні причини зцілення роду.

  • В особистому несвідомому ми підсумовуємо багатовіковий досвід своє сім’ї.

  • Невирішені конфлікти передаються з покоління в покоління.

  • Пам’ятати про чистилище і молитися за померлих – головна умова родового зцілення.



МОЛИТВА

Отче, дякуємо Тобі за засоби,

якими Ти користуєшся, щоби діяти у нашому житті.

Благословляємо і прославляємо Тебе за це,

що даєш нам основу знань для зцілення роду.

Просимо Тебе, Отче,

заповни пустоти між опорами фундаменту,

щоб ми мали не ту основу, яку маємо,

а ту, яка нам потрібна.

Ми хочемо стояти на твердому ґрунті з Тобою.

Просимо, дозволь нам за допомогою Святого Духа

розпізнати вплив минулих поколінь.

Відчини наші серця, щоб ми побачили правду.

В ім’я Ісуса Христа. Амінь.




ЧАСТИНА 2

Діагностика. Що відкриває нам Святий Дух
Нам же Бог об’явив Духом, бо Дух досліджує все,

навіть глибини Божі.

(1 Кор. 2.10)
Розділ 3

ОКУЛЬТНІ ЗВ’ЯЗКИ
Нам бо треба боротися не проти тіла й крови,

а проти начал, проти властей, проти правителів

цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах.

(Еф. 6.12)


У вищому світі. Окультизм приваблював людей у всі часи. Деякі президенти Сполучених Штатів Америки, включно з Франкліном Рузвельтом, вдавалися до окультних засобів при прийнятті відповідальних рішень. На сторінках «Time Magazine» 1988 року писалося про захоплення астрологією дружини президента Рейгана й про те, що «… Ненсі Рейган не перша серед перших леді шукає відповіді за межами науки. До неї була Мері Тодд Лінкольн, яка брала участь у спіритичних сеансах, намагаючись увійти в контакт зі своїм померлим сином Віллі, а ще раніше до одного з ясновидців зверталися Едіт Вільсон та Флоранс Гардінг». Окультні практики, передбачення майбутнього, магія та спіритизм поширені й у нашому сучасному суспільстві.

У моїй сім’ї. Коли мені було років вісім, я спостерігав, як мої сестри та брати розважаються спіритичними сеансами, використовуючи спеціальну таблицю. Я бачив, як по ній рухалася тарілочка, вказуючи на окремі букви, із яких складалися фрази. Це було дуже цікаво! Можна цим захопитися, не усвідомлюючи жодної небезпеки.

Сірий простір. Ми уже знаємо, що в духовному світі існують добрі та злі духи. Кажучи конкретніше, там перебувають також ті душі померлих, «які не знайшли спокою», які не зустрілися із Богом у всій повноті. Саме ці душі, що не знайшли спокою, є для християн ненадійним сірим простором.

Заборонений звязок. Найважчим у питанні зцілення роду є саме цей зв’язок із душами, що не отримали спокою. Чи не веде нас пошук будь-яких контактів з ними до забороненого спіритизму?

«Щоб не було в тебе нікого, хто призводив би свого сина чи свою дочку переходити через вогонь; нікого, хто ворожить або кидає жеребом, або заговорює, або волхвує; або нашіптує, або викликає духів, або віщує, або розпитує мерців. Бо огидний для Господа кожен, хто це робить, і саме за ці гидкі звичаї Господь, Бог твій, проганяє ці народи перед тобою» (Втор. 18.10-12).



Зєднуємося у Христі. Я упевнений, що нам нічого не загрожує, поки ми проявляємо обережність і спілкуємося тільки з Господом, але в жодному випадку не з мертвими! Разом із пророком Даниїлом (Дан. 9) ми молимося за наших предків і просимо Господа пробачити їхні злодіяння. Ми покликані з’єднуватися з людьми через Христа, ми повинні любити їх в Ньому і переривати наші грішні зв’язки.

Спіритизм. З іншого боку, спіритизм є окультною практикою, коли за допомогою медіума живі люди входять у ймовірний контакт з померлими з метою консультації. У пошуках таких контактів мається на увазі, що джерелом інформації та сили є саме померлі, а не Бог. Насправді ж у спіритизмі беруть участь демонські сили. А щоби отримати зцілення роду, ми повинні вдаватися до дії Святого Духа.

Напрямок серця. Щоби в процесі родового зцілення уникнути можливого відхилення у спіритизм, ми повинні стежити за напрямком свого серця – це головний і найчіткіший знак, що ми залишаємося на шляху Господньому.

На одну із моїх зустрічей, присвячених родовому зціленню, прийшов чоловік, якому Господь дав конкретний урок, показавши, як непомітно для себе можна збочити із Господнього шляху на хибну стежку. У своїй свідомості цей чоловік побачив, що його іспанські предки спершу мали щастя володіти даром мудрості, але оскільки використовували його для передбачення майбутнього, Святий Дух відійшов від них і взялися до справи окультні сили. Їхній напрямок серця призвів до того, що знання вони почали сприймати не як дар Божий, а як окультну силу.

Така ж небезпека є і в нас. Неправильний і користолюбний напрямок серця може призвести до того, що ми перестанемо користуватися істинними дарами Святого Духа і відхилимося в окультизм. Ця проблема змушує нас невпинно концентрувати увагу на Ісусі Христі. І ми повинні дозволити Йому утримувати нас у чистоті мотивації. У дарах Святого Духа Бог дав нам надзвичайно потужні інструменти й можливості, щоби входити у сфери, які потребують зцілення, і приносити звільнення.

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка