О. П. Яворовський Професор



Скачати 361.62 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір361.62 Kb.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ


Затверджую”

“Рекомендовано”

Проректор з навчальної роботи

на методичній нараді

Професор __________________




кафедри психіатрії з курсом сексології

Завідувач кафедри



О.П.Яворовський

Професор ______________________

“___” ________ 2007р.

О.К. Напрєєнко





“___” ________ 2007р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА



З МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

(розроблена на підставі типової навчальної програми 2006 року зі змінами 2012 року)

Київ 2007

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з медичної психології для вищих медичних закладів освіти України складена для спеціальностей “Лікувальна справа” 7.110101, “Педіатрія” 7.110104, “Медико-профілактична справа” 7.110105 напряму підготовки 1101 “Медицина” у відповідності до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджених наказом МОЗ України №239 від 16.04.03, та навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України №221 від 18.06.2002р.. Кінцеві цілі з дисципліни однакові й складена єдина програма з медичної психології для зазначених спеціальностей.

Згідно з навчальним планом вивчення медичної психології здійснюється впродовж 3-го року навчання.

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами “Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” (наказ МОЗ України від 12.10.2004 р. № 492).



Навчальна дисципліна „Медична психологія”:

а) ґрунтується на вивченні студентами основ загальної психології, анатомії людини та фізіології людини, патоморфології та патофізіології, деонтології в медицині та інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає основи вивчення студентами психіатрії, наркології та інших клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами

в) забезпечує формування умінь застосовувати знання з медичної психології в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;

г) закладає основи пізнання лікарем психології хворої людини, формування здорового способу життя та профілактики порушення психічних функцій в процесі життєдіяльності та при різних захворюваннях.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту). Програму дисципліни „Медична психологія” складає 1 модуль, який у свою чергу поділяється на 2 змістові модулі.
Модуль 1. Медична психологія

Змістові модулі:


  1. Загальні питання медичної психології.

  2. Прикладні аспекти медичної психології

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:

а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів медичної психології.

Під час практичних занять рекомендовано звернути увагу, що психологічний стан людини має велике значення у виникненні соматичної хвороби, обумовлює особливості її перебігу, визначає розвиток та успіх лікування. Правильне розпізнання та вірне розуміння хвороби можливі при умові знання індивідуальних особливостей хворого, індивідуальний підхід до хворого забезпечує глибину та витонченість діагностики, визначення прогнозу хвороби, раціональний вибір найбільш ефективного лікування. Особливо слід виділити особливості психологічного стану хворих з різними хворобами, широко впроваджувати міжпредметні зв’язки з усіма клінічними дисциплінами.

Під час вивчення теми “Медична психологія в діяльності лікаря і лікувальних колективів” потрібно звернути увагу на психологічний аналіз професійної діяльності лікаря, медичного персоналу, їх ставлення до хворого, психологію хворих та їх стосунки між собою, роль психічних факторів у виникненні психосоматичних хвороб, ятрогенії, психологічний клімат медичних установ.

Інтенсифікація сучасного виробництва, урбанізація, різноманітність та ускладнення форм людських взаємовідносин пред’являють підвищені вимоги до психоемоційного стану людей. У зв’язку з цим рекомендовано приділити особливу увагу проблемі формування та підтримання психічного здоров’я людини.

Практичні заняття повинні допомогти майбутньому лікарю пізнати свої особистісні якості та індивідуальні особливості за допомогою тестів, вправ, виробити свою тактику поведінки з хворими, залежно від хвороби, набути навичок корекції переживань хворого у зв’язку з хворобою, корекції психологічного реагування особистості на ті, чи інші стресори, формувати адекватні взаємовідносини лікаря, медичного персоналу і хворого, моделювати навички професійної поведінки, імідж медичного працівника.

Кафедри мають право вносити зміни до навчальної програми залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, етнокультуральних особливостей регіону, але мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за напрямом підготовки та навчальним планом.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: співбесіди з хворими, тести (в тому числі комп’ютерні), розв’язування ситуаційних задач, експериментально-психологічне обстеження хворих, контроль практичних навичок, інші.



Підсумковий модульний контроль здійснюється по їх завершенню на підсумкових контрольних заняттях.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих модулів, які мають визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Для тих студентів, які хочуть поліпшити успішність з дисципліни після завершення її вивчення навчальним планом передбачено термін для перескладання підсумкового контролю.


Опис навчального плану з дисципліни “Медична психологія”

для студентів медичних факультетів (Рік навчання – 3)


Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Вид контролю

Всього, год./кредитів ЕСТS

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять

Модуль 1:

Змістових модулів 2

45/1,5

10

20

15

Підсумковий контроль

В тому числі, підсумковий модульний контроль

-

-

-

-

-

З а г а л о м

45/1,5

10

20

15





Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год. Аудиторне навантаження – 67 %, СРС – 33 %
2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Мета вивчення медичної психології - кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природниче - наукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.
Кінцеві цілі дисципліни


  • Демонструвати володіння принципами медичної деонтології, запобігати виникненню ятрогеній і корегувати наслідки ятрогенних впливів

  • Використовувати засоби психогігієни, психопрофілактики та основні методи психотерапії у медичній практиці

  • Визначати психосоматичні і соматопсихічні взаємовпливи у хворих

  • Визначати психічний стан та рівень соціально-психологічної адаптації хворихза допомогою методів психологічного дослідження

  • Демонструвати вміння спілкуватися з колегами, хворими та їх родичами з урахуванням їх психологічних особливостей, сприяти створенню здорового психологічного клімату у медичному середовищі


3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Модуль 1. Медична психологія


  • Змістовий модуль 1. Загальні питання медичної психології


Конкретні цілі:


  • Трактувати основні завдання медичної психології

  • Пояснювати місце медичної психології серед медичних дисциплін

  • Засвоїти поняття “психіка”, “психічне здоров’я”

  • Пояснювати принципи та методи проведення психологічного дослідження та інтерпретації його результатів

  • Пояснювати структуру особистості

  • Визначати тактику поведінки у спілкуванні з людьми, які мають акцентуйовані риси характеру

  • Робити висновки про рівень інтелектуального розвитку хворого

  • Пояснювати вплив хвороби на пізнавальні процеси людини

  • Аналізувати вплив емоцій на стан здоров’я людини

  • Пояснювати вплив хвороби на свідомість та самосвідомість людини

  • Робити висновок про тип відношення хворого до його хвороби


Тема 1. Предмет, завдання та методи дослідження психологічного стану людини. Поняття про психічне здоров’я.
Предмет і задачі медичної психології. Медична психологія як одночасно і психологічна, і медична наука. Теоретичні і методологічні основи медичної психології. Роль медичної психології у формуванні сучасних уявлень про єдність соматичного і психічного. Роль медичного психолога у діагностичному, лікувальному, реабілітаційному процесах.

Розвиток медичної психології у світі і на Україні. Внесок робіт О.Р.Лурія, Л.С.Виготського, М.О.Бернштейна, П.К.Анохіна, К.К.Платонова, Б.В.Зейгарнік, Л.Ф.Бурлачука, В.М.Блейхера в розвиток світової та вітчизняної медичної психології. Перспективи розвитку медичної психології.

Методи психологічного дослідження: спостереження, самоспостереження, цілеспрямована психологічна бесіда. Експериментально-психологічні методи, їх роль у психологічній діагностиці хворих. Принципи побудови комплексного психологічного дослідження з урахуванням віку та культурних особливостей пацієнтів.

Визначення психічного здоров’я та рівнів психологічної адаптації людини. Критерії здоров’я ВООЗ.


Тема 2. Особистість та хвороба. Внутрішня картина хвороби.
Психічна структура особистості: темперамент, характер, інтелект, здібності. Класифікація темпераментів, їх роль у формуванні характеру. Вплив особливостей віку та хронічних захворювань на особистість людини.

Визначення акцентуації особистості. Типологія акцентуацій, класифікації акцентуацій особистості по К.Леонгарду, М.Є.Личко. Тактика поведінки лікаря з пацієнтами, що мають акцентуйовані риси особистості.

Внутрішня картина хвороби - суб’єктивне сприймання захворювання пацієнтом. Основні сфери внутрішньої картини хвороби: сенсорна, емоційна, вольова, раціонально-інформативна. Роль особливостей клінічних проявів захворювання, тяжкості перебігу та прогнозу. Обставини життя хворого, при яких перебігає хвороба. Преморбідні особливості особистості (вік, темперамент, акцентуація характеру, ступінь чутливості до стресу). Типи хворих. Класифікація основних типів відношення до хвороби (гармонійний, анозогнозичний, іпохондричний, депресивний, зневажливий, нозофобний, нозофільний. утилітарний та ін.), особливості поведінки хворих з такими типами реагування на хворобу.

Діагностика основних типів відношення до хвороби. Додаткові психодіагностичні методики, трактовка результатів дослідження.

Вплив відношення до хвороби на подальший перебіг захворювання та прогноз. Агравація, симуляція, дисимуляція, госпіталізм. Принципи психотерапевтичної корекції відношення до хвороби, тактика лікаря відносно хворих з патологічними типами реагування на хворобу.
Тема 3. Стан психічних функцій і хвороба
Клініко-психологічні аспекти пізнавальної діяльності. Вплив хвороби на пізнавальні процеси людини: особливості відчуттів та сприймання у соматично хворих, зміни уваги. Вплив особливостей інтелекту хворого на лікувальний процес: інфантилізм, олігофренія, деменція. Вплив порушень мови на лікувальний процес: дизартрія, заїкуватість, мутизм.

Клініко-психологічні аспекти емоційно-вольової сфери. Вплив хвороби на емоційно-вольову сферу людини. Проблема невідреагованих емоцій та ауторелаксація. Вплив хвороби на емоційний стан. Нозогенії. Хворобливi змiни емоцій: тривога, депресія, емоційна лабільність. Вольові якості особистості: витримка, рішучість, наполегливість, ініціативність, організованість та їх роль у лікувальному процесі. Змiни волi, потягiв та поведінки під час хвороби (гіпобулія, абулія, астенія).

Свідомість, самосвідомість, їх рівні. Теорія безсвідомого. Психодинамiчний пiдхiд у медицинi. Критерії не порушеної свідомості. Стани свідомості у хворого: при стомленості, сонливості, афективно-звужений стан. Особливі стани свідомості.


    • Змістовий модуль 2. Практичні аспекти медичної психології

Конкретні цілі:


  • Інтерпретувати професійні якості медичних працівників.

  • Аналізувати психологічні основи взаємин у медичному колективі

  • Трактувати умови створення здорового психологічного клімату у медичному середовищі

  • Інтерпретувати методи попередження і вирішення конфліктів

  • Аналізувати психологічні особливості хворих з різними видами патології

  • Інтерпретувати вплив психологічних змін у хворих на перебіг і лікування основного захворювання

  • Пояснювати особливості суїцидальної поведінки хворих з різними захворюваннями.

  • Трактувати поняття „психосоматика”, „психосоматичний”.

  • Пояснювати механізми впливу гострого емоційного стресу на стан психічного здоров’я людини

  • Пояснювати особливості непатологічних психосоматичних реакцій, психосоматичних розладів

  • Аналізувати умови праці та побуту, особливості сімейних і шлюбних взаємин (зокрема для попередження гендерного насильства в сім”ї) та робити висновки про наявність факторів, які негативно впливають на психічне здоров’я.

  • Робити висновки про шляхи первинної або вторинної психопрофілактики, реабілітації для хворих з різними захворюваннями

  • Пояснювати особливості методів психотерапії, показання та протипоказання до їх використання

  • Робити висновки про напрямок корекції патологічного ставлення хворого до його хвороби


Тема 4. Психологія медичних працівників

Основні мотиви вибору професії медичного працівника. Основні вимоги до особистості медичних працівників. Значення професіональної орієнтації у виборі професії медика.

Важливі професійні якості лікаря. Визначення понять „лікарський обов’язок” і „лікарська таємниця”. Лікарські помилки: причини і види. Психологічні типи лікарів. Професіограма лікаря загальної практики (знання і уміння, професійні практичні навички) та вимоги до особистості.

Поняття про професійну деформацію. Особливості професій, при яких розвивається професійна деформація. Ознаки професійної деформації, „синдром вигоряння”. Шляхи його попередження.

Основи спілкування з колегами, умови створення здорового психологічного клімату у медичному середовищі. Дотримання правил деонтології і субординації. Дотримання морально-етичних вимог. Гендерні аспекти медичного середовища. Здатність до емпатії та стиль спілкування. Емоційне задоволення від контактів між членами колективу. Створення умов для самоактуалізації особистості. Види спілкування в медичному середовищі: міжособистісне, індивідуально-групове, колективно-індивідуальне, групове. Особливості спілкування між лікарями, лікар-медсестра.
Тема 5. Психологія лікувально-діагностичного процесу.

Психологічні основи спілкування у лікувальному процесі. Комунікативна компетентність, її роль в ефективній і базконфліктній взаємодії. Функції спілкування: інформаційно-комунікативна, регуляторно-комунікативна, афективно-комунікативна. Роль психологічних особливостей лікаря і медичної сестри, „ідеальний лікар” та „ідеальна медична сестра”.

Психологічні особливості етапів діагностичного процесу. Медична деонтологія. Інформування хворого про діагноз. Взаємодія та спілкування лікаря з хворими та їх родичами. Патерналізм, його роль в діагностичному процесі. Значення психологічної установки хворого.

Конфлікти в медичному середовищ, їх різновиди. Схема розвитку конфлікту. Конфлікти в діяльності лікаря. Особливості конфліктів між особами, що діють в лікувально-діагностичному процесі. Гендерні аспекти конфліктів. Способи вирішення та попередження конфліктів.


Тема 6. Психосоматичні розлади

Психосоматичний підхід в медичній психології та медицині. Психосоматичний підхід як принцип лікувальної діяльності. Біопсихосоціальна концепція хвороби.

Емоційний стрес як фактор етіопатогенезу психосоматичних розладів. Психосоматичні взаємозв’язки. Вплив психологічних факторів на перебіг соматичних розладів. Теорії психосоматичних взаємовідношень: психоаналітична, нейрогуморальна, фізіологічна, кортико-вісцеральна. Механізми психологічного захисту особистості. Поняття адаптації та дезадаптації. Порушення адаптації, дістрес.

Класифікація психосоматичних розладiв. Непатологічні психосоматичні реакції: моторні, вісцеральні, сенсорні та ін. "Великі" психосоматичні захворювання. Принципи профілактики психосоматичних розладів.


Тема 7. Психологічні особливості хворих з різними захворюваннями.

Психологічні зміни при захворюваннях серцево-судинної системи, бронхів та легень, травного тракту, нирок, при інфекційних захворюваннях, туберкульозі, СНІДу, ендокринних, нервових та психічних захворюваннях. Психологічні зміни у хворих жінок в гінекологічному стаціонарі. Психологічні особливості жінок у період вагітності та родів. Особливості психології хворих дітей та людей похилого віку.

Психологічні особливості хворих в хірургічному стаціонарі в до- і післяопераційному періоді. Психологічні особливості хворих в стоматології, офтальмології, отолярингології, ортопедії і травматології, в онкології. Вплив на психіку людини вроджених та набутих фізичних дефектів.
Тема 8. Психологічні аспекти залежної, суїцидальної поведінки, танатології та евтаназії.

Психологічні аспекти залежності від психоактивних речовин, надцінні захоплення (гемблінг, інтернет-залежність), залежності харчової поведінки. Психологічні особливості залежної особи в лікувальному процесі. Сімейні та соціальні відношення залежної особи, співзалежність.

Суїцидальна поведінка, профілактика і раннє розпізнавання суїцидальних тенденцій. Суїцид, мотиви і цілі. Різновиди суїцидальної поведінки: протестна, „заклик”, „самопокарання”, „відмови”. Своєчасне виявлення суїцидальних думок та намірів. Роль соціальних служб, служба довіри.

Особливості суїцидальної поведінки у соматично хворих: СНІД, в онкології, при вроджених та набутих фізичних дефектах. Психологічні особливості суїцидальної поведінки при залежностях.

Психологічні аспекти умирання та смерті. Евтаназія – за і проти.
Тема 9. Психогігієна, психопрофілактика, основи психотерапії.

Визначення понять „психогігієна”, „психопрофілактика”, первинна та вторинна психопрофілактика. Основні розділи психогігієни: вікова психогігієна, психогігієна праці і побуту, сім’ї і сексуального життя. Шляхи збереження і зміцнення психічного здоров’я. Принципи психопрофілактики праці, побуту, сім'ї і сексуальних стосунків, попередження насильства в сім’ї. Роль лікаря загальної практики в профілактиці нозопсихологічних проявів. Реабілітація соціальна та професійна, її основні розділи. Адаптація та компенсація.

Психотерапія як галузь медичної психології та медицини. Основні сучаснi методи психотерапії. Принципи психотерапії. Непряма психотерапія, плацебо.

Методи та техніки проведення раціонального переконання, сугестії у стані бадьорості (навіювання), ауторелаксації. Показання та протипоказання для проведення гіпносугестії, індивідуальної та групової раціональної психотерапії, методів психоаналітичної та психодінамічної психотерапії, аутопсихотерапії (аутотренінг та медитативні техніки), гештальт-терапії, нейро-лінгвістичного програмування, арт-терапії. Психотерапія в роботі лікаря загальної практики. Психотерапевтична корекція ставлення до хвороби. Психологічна допомога у кризових періодах та психологічні особливості надання медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях. Допомога жертвам насильства в сім’ї.



ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ - МОДУЛЮ 1: Медична психологія


Тема

Л

П З

СРС

Інд.

СРС

Змістовий модуль I. Загальні питання медичної психології


  1. Медична психологія: визначення, предмет і задачі. Розвиток медичної психології у світі і на Україні. Психосоматичні і соматопсихічні взаємодії: основні теоретичні концепції. Визначення психічного здоров’я. Критерії ВООЗ.

1

2

1

2

  1. Методи психологічного дослідження, їх роль у психологічній діагностиці хворих. Принципи побудови комплексного експериментально-психологічного дослідження. Побудова клінічної бесіди. Техніка проведення клінічної бесіди.

1

2

1

  1. Психічна індивідуальність. Методи дослідження відчуття, сприйняття, уваги, мислення, пам'яті, емоцій. Загальні уявлення про їх порушення. Свідомість, самосвідомість. Стан психічних функцій і хвороба.

1

2

2

Змістовий модуль 2. Практичні аспекти медичної психології

  1. Особистість, типологія. Темперамент, характер, інтелект, здібності. Методи дослідження особистості. Загальні уявлення про розлади особистості. Визначення акцентуації особистості.

1

2

1




  1. Складні ситуації, конфлікти, психічні травми. Конфлікти в медичному середовищі. Механізми і функції психологічного захисту. Психологічні особливості етапів діагностичного процесу.

1

2

1

  1. Вплив хвороби на психічний стан пацієнта. Хворий та лікувальне середовище. Взаємини лікар-хворий. Внутрішня картина хвороби. Основні типи ставлення до хвороби. Агравація, симуляція, дисимуляція, госпіталізм. Поняття про професійну деформацію.

1

2

1

  1. Психологічні аспекти клініки терапевтичної спрямованості. Вікові особливості перебігу захворювань. Психологічні аспекти хронічної хвороби (туберкульоз, СНІД, онкопатологія, психічні захворювання). Поняття адаптації та дезадаптації.

1

2

1

  1. Психологічні аспекти клініки хірургічної спрямованості. Психологічні аспекти клініки невідкладних станів. Психологічні, юридичні та етичні аспекти трансплантології, танатології та евтаназії.

1

2

1

  1. Психологічні аспекти залежної поведінки. Види залежності. Проблема гендерного насильства на виробництві та в сім”ї. Суїцидальна поведінка, профілактика і раннє розпізнавання суїцидальних тенденцій.

1

2

2

  1. Психотерапія. Основні методи психотерапії в роботі лікаря загальної практики. Показання та протипоказання для проведення основних методів психотерапії. Психологічна допомога у кризових періодах та жертвам насильства в сім”ї. Психогігієна, психопрофілактика

1

2

2

Всього годин – 45/ Кредитів ЕСТS – 1,5

10

20

13

2


Аудиторна робота – 67%, СРС –33%


4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

№-

№-


ТЕМА

Кількість

годин


Змістовий модуль I. Загальні питання медичної психології

1.

Медична психологія: визначення, предмет і задачі. Розвиток медичної психології у світі і на Україні. Роль медичної психології у формуванні сучасних уявлень про єдність соматичного і психічного. Психосоматичні

і соматопсихічні взаємодії: основні теоретичні концепції. Визначення психічного здоров’я. Критерії ВООЗ.

Психічна індивідуальність та індивідуальні розбіжності.

2

2.

Психологія особистості. Сучасні теорії особистості, гендерні аспекти. Особливості особистості різних вікових груп. Особистість і хвороба. Внутрішня картина хвороби, типи хворих. Класифікація основних типів ставлення до хвороби. Вплив ставлення до хвороби на подальший перебіг захворювання та прогноз, тактика лікаря відносно хворих з патологічними типами реагування на хворобу.

2

Змістовий модуль 2. Практичні аспекти медичної психології

1.

Людина в групі. Лікувальне середовище. Психологія діагностичного процесу, взаємини „лікар-хворий”, „медсестра-хворий”, контакти з рідними хворого. Психологічні основи спілкування у лікувальному процесі: комунікативна компетентність, функції спілкування, гендерні аспекти. Роль психологічних особливостей лікаря і медичної сестри, „ідеальний лікар” та

„ідеальна медична сестра”. Медична деонтологія.



2

2.

Психологічні особливості хворих при терапевтичних та хірургічних

захворюваннях. Психологічні особливості жінок при вагітності та родах.

Особливості психології хворих дітей та людей похилого віку.

Психологічні аспекти хронічної хвороби, клініки невідкладних станів,

вмирання та смерті.



2

3.

Психотерапія як галузь медицини та медичної психології. Основні сучасні методи психотерапії. Реабілітація соціальна та професійна, адаптація та компенсація. Принципи психопрофілактики, психогігієни, реабілітації та психотерапії в роботі лікаря загальної практики. Роль лікаря сімейної медицини в попередженні насильства в сім”ї та допомоги жертвам такого насильства.

2

РАЗОМ

10


5. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


№-

№-


ТЕМА

Кількість

годин


Змістовий модуль I. Загальні питання медичної психології

1.

Медична психологія: визначення, предмет і задачі. Розвиток медичної психології у світі і на Україні. Психосоматичні і соматопсихічні взаємодії: основні теоретичні концепції. Визначення психічного здоров’я. Критерії ВООЗ.

2

2.

Методи психологічного дослідження, їх роль у психологічній діагностиці

хворих. Принципи побудови комплексного експериментально-психологічного дослідження. Побудова клінічної бесіди. Техніка проведення клінічної бесіди.



2

3.

Психічна індивідуальність. Методи дослідження відчуття, сприйняття,

уваги, мислення, пам'яті, емоцій. Загальні уявлення про їх порушення. Свідомість, самосвідомість. Стан психічних функцій і хвороба.



2

Змістовий модуль 2. Практичні аспекти медичної психології

4.

Особистість, типологія. Темперамент, характер, інтелект, здібності. Методи дослідження особистості. Загальні уявлення про розлади особистості.

Визначення акцентуації особистості.



2

5.

Складні ситуації, конфлікти, психічні травми. Конфлікти в медичному

середовищі. Механізми і функції психологічного захисту. Психологічні

особливості етапів діагностичного процесу. Інформування хворого про діагноз.


2

6.

Вплив хвороби на психічний стан пацієнта. Хворий та лікувальне

середовище. Взаємини лікар-хворий. Поняття про професійну деформацію.

Внутрішня картина хвороби. Основні типи ставлення до хвороби.

Агравація, симуляція, дисимуляція, госпіталізм.



2

7.

Психологічні аспекти клініки терапевтичної спрямованості. Вікові

особливості перебігу захворювань. Психологічні аспекти хронічної хвороби

(туберкульоз, СНІД, онкопатологія, психічні захворювання).

Психосоматичні взаємозв’зки, класифікація психосоматичних розладiв,

принципи їх профілактики. Поняття адаптації та дезадаптації.


2

8.

Психологічні аспекти акушерства, гінекології. Проблеми хірургічного

(інструментального) втручання, протезування, трансплантології. Вплив на

психіку людини вроджених та набутих фізичних дефектів. Психологічні

аспекти клініки невідкладних станів. Психологічні аспекти вмирання та смерті.

Евтаназія - юридичні та етичні аспекти. Проблема клонування.



2

9.

Психологічні аспекти залежної поведінки. Види залежності. Проблема

гендерного насильства на виробництві та в сім”ї. Суїцидальна поведінка,

профілактика і раннє розпізнавання суїцидальних тенденцій.


2

10.

Психотерапія. Основні методи психотерапії в роботі лікаря загальної

практики. Показання та протипоказання для проведення основних методів

психотерапії. Психотерапевтична корекція ставлення до хвороби.

Психологічна допомога у кризових періодах та жертвам насильства в сім'ї.



Психогігієна, психопрофілактика

2

РАЗОМ

20

6. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СРС)

З ДИСЦИПЛІНИ ТА ЇЇ КОНТРОЛЬ




№-

№-


ТЕМА

Кількість годин

Вид контролю

Змістовий модуль I. Загальні питання медичної психології

1.

Підготовка до практичних занятьтеоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

4

Поточний контроль на практичних заняттях

Змістовий модуль 2. Практичні аспекти медичної психології

2.

Підготовка до практичних занятьтеоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

9

Поточний контроль на практичних заняттях

3

Індивідуальна СРС

(наприклад: розробити схему відповідності типів ставлення до хвороби що до акцентуацій особистості). Список ІСРС додається.

2

Поточний контроль на практичних заняттях

РАЗОМ СРС


15






РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ




Модуль 1 (поточна навчальна діяльність)

Кількість балів

Мінімальна кількість балів*




Змістовий модуль 1

54

33

1.

Тема 1

18

11

2.

Тема 2

18

11

3.

Тема 3

18

11




Змістовий модуль 2

126

77

4.

Тема 4

18

11

5

Тема 5

18

11

6.

Тема 6

18

11

7.

Тема 7

18

11

8.

Тема 8

18

11

9.

Тема 9

18

11

10

Тема 10

18

11

Разом змістові модулі

180

110

Кількість балів за індивідуальну СРС

18

10

Підсумковий модульний контроль, в тому числі:

-

-

контроль практичної підготовки

-

-

контроль теоретичної підготовки

-

-

РАЗОМ сума балів

200

120

Форма кінцевого контролю знань - ЗАЛІК, який виставляється студенту при отриманні

мінімальної кількості балів 120. При засвоєнні теми бали конвертуюються за традиційною системою таким чином: “5” – 18 балів, “4” – 15 балів, “3” – 11 балів, “2” – 4 бали.
(* Кількість балів за кожну тему, що відповідає мінімальній позитивній оцінці „3” = 11 бали. Множимо кількість тем у модулі на мінімальний бал за кожну тему: 1011= 110 балів + 10 бала за індивідуальну СРС).

7. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ



Змістовий модуль 1: Загальні питання медичної психології

  1. Визначення, предмет і задачі медичної психології.

  2. Методи психологічного дослідження

  3. Принципи побудови цілеспрямованої психологічної бесіди.

  4. Визначення психічного здоров’я та рівнів психологічної адаптації людини.

  5. Критерії здоров’я ВООЗ.

  6. Вплив особливостей віку та хронічних захворювань на особистість людини.

  7. Визначення та типологія акцентуації особистості, тактика поведінки лікаря з пацієнтами, що мають акцентуйовані риси особистості.

  8. Визначення та класифікація основних типів ставлення до хвороби, особливості поведінки хворих з такими типами реагування на хворобу.

  9. Діагностика основних типів відношення до хвороби.

  10. Принципи психотерапевтичної корекції відношення до хвороби.

  11. Вплив хвороби на пізнавальні процеси людини.

  12. Вплив особливостей інтелекту хворого на лікувальний процес.

  13. Вплив хвороби на емоційно-вольову сферу людини.

  14. Вплив хвороби на емоційний стан, нозогенії.

  15. Роль вольових якостей особистості у лікувальному процесі.

  16. Зміни волі, потягів та поведінки під час хвороби.

  17. Свідомість, самосвідомість, їх рівні.

  18. Психодинамiчний підхід у медицині.

  19. Критерії не порушеної свідомості. Стани свідомості у хворого.


Змістовий модуль 2. Практичні аспекти медичної психології

  1. Вимоги до особистості медичних працівників.

  2. Поняття „лікарський обов’язок” і „лікарська таємниця”.

  3. Лікарські помилки: причини і види.

  4. Психологічні типи лікарів.

  5. Професійна деформація, „синдром вигоряння” та шляхи його попередження.

  6. Правила деонтології і субординації у медичному середовищі, їх гендерні аспекти.

  7. Види та особливості спілкування в медичному середовищі.

  8. Психологічні особливості етапів діагностичного процесу.

  9. Принципи спілкування лікаря з хворими та їх родичами.

  10. Конфлікти в медичному середовищ, їх різновиди, гендерні особливості, способи вирішення та попередження.

  11. Психосоматичний підхід як принцип лікувальної діяльності.

  12. Емоційний стрес як фактор етіопатогенезу психосоматичних розладів.

  13. Вплив психологічних факторів на перебіг соматичних розладів.

  14. Теорії психосоматичних взаємовідношень.

  15. Механізми психологічного захисту особистості.

  16. Поняття адаптації та дезадаптації, дістрес.

  17. Класифікація психосоматичних розладів.

  18. Непатологічні психосоматичні реакції.

  19. Принципи профілактики психосоматичних розладів.

  20. Психологічні зміни при захворюваннях серцево-судинної системи.

  21. Психологічні зміни при захворюваннях бронхів та легень.

  22. Зміни при захворюваннях травного тракту

  23. Психологічні особливості хворих при інфекційних захворюваннях, туберкульозі, СНІДу.

  24. Психологічні особливості хворих при ендокринних, нервових та психічних захворюваннях.

  25. Психологічні зміни у хворих жінок в гінекологічному стаціонарі.

  26. Психологічні особливості жінок у період вагітності та родів.

  27. Особливості психології хворих дітей та людей похилого віку.

  28. Психологічні особливості хворих в хірургічному стаціонарі в до- і післяопераційному періоді, в ортопедії і травматології.

  29. Психологічні особливості хворих в стоматології, офтальмології, отолярингології.

  30. Психологічні особливості хворих з онкологічною патологією.

  31. Вплив на психіку людини вроджених та набутих фізичних дефектів.

  32. Психологічні аспекти залежності від психоактивних речовин, надцінні захоплення (гемблінг, інтернет-залежність), залежності харчової поведінки.

  33. Різновиди суїцидальної поведінки, особливості суїцидальної поведінки у соматично хворих та при залежностях.

  34. Психологічні аспекти умирання та смерті

  35. Поняття „психогігієна” та „психопрофілактика”.

  36. Психогігієна праці медичного працівника.

  37. Принципи психопрофілактики праці, побуту, сім'ї і сексуальних взаємин, гендерного насильства.

  38. Роль лікаря загальної практики в профілактиці нозопсихологічних проявів.

  39. Реабілітація соціальна та професійна, її основні розділи

  40. Основні сучасні методи психотерапії, принципи психотерапії.

  41. Показання та протипоказання для проведення окремих методів психотерапії.

  42. Психологічна допомога у кризових періодах та жертвам насильства в сім'ї.

  43. Психологічні особливості надання медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях.


8. ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ РОБІТ ТА ЗАВДАНЬ

  1. Самостійно вести спрямовану психологічну бесіду з хворими, складати психологічний анамнез хвороби та життя, оцінювати психологічний стан хворого.

  2. Проаналізувати дані, отримані при експериментально-психологічному обстеженні, дати заключення на основі аналізу результатів дослідження.

  3. Вміти виявляти акцентуації характеру.

  4. Визначити тип внутрішньої картини хвороби і типи реагування пацієнта на захворювання.

  5. Формувати у пацієнта адекватне ставлення до захворювання і підтримувати його впродовж діагностично-лікувального процесу.

  6. Диференціювати психологічні особливості хворих при різних соматичних захворюваннях, визначати необхідність психологічної корекції з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта.

  7. Дати психогігієнічні поради пацієнту соматичного профілю.

  8. Виробити тактику спілкування з хворими та їх родичами з урахуванням принципів лікарської етики і деонтології.

  9. Оцінити і провести корекцію взаємин хворого з медичним персоналом.

  10. Зробити аналіз професійно важливих якостей.

  11. Вміти виявляти суїцидальні тенденції.


9. ФОРМИ КОНТРОЛЮ
Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005). Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми, під час індивідуальної роботи викладача зі студентом для тих тем, які студент опрацьовує самостійно і вони не входять до структури практичного заняття. Рекомендується застосовувати види обєктивного (стандартизованого) контролю теоретичної та практичної підготовки студентів..

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за індивідуальну самостійну роботу 12.
Оцінювання поточної навчальної діяльності:

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. В програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:




Традиційна оцінка

Конвертація у бали

Модуль 1

5”

18

4”

15

3”

11

2”

4


Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5” на кількість тем у модулі і дорівнює 200 балам.
Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем модуля з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.
Оцінювання індивідуальної самостійної роботи:

Кількість балів за індивідуальну самостійну роботу студента (СРС) вираховується як різниця між максимальною кількістю балів за поточну навчальну діяльність (200 балів) і максимальною кількістю балів за поточну успішність студента при засвоєнні всіх тем модуля. Бали за індивідуальну СРС нараховуються при успішному її захисті.


Підсумковий контроль:

Формою кінцевого контролю знань з медичної психології є ЗАЛІК


Оцінювання дисципліни:

Оцінка з медичної психології виставляється лише студентам, яким зарахований усі модулі з дисципліни. Обєктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).


Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS та 4-ри бальною (традиційною):
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином:

Оцінка ЕСТS

Статистичний показник

А
Найкращі 10% студентів
В

Наступні 25% студентів

С

Наступні 30% студентів

D

Наступні 25% студентів

E

Останні 10% студентів

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.


Для спеціальностей 7.110101 “лікувальна справа”, 7110104 “педіатрія”, 7.110105 “медико-профілактична справа”, які навчаються з медичної психології за єдиним навчальним планом і єдиною навчальною програмою з медичної психології, вибірка складається із студентів названих трьох спеціальностей (якщо ВНЗ не прийнято інакше).

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:




Оцінка ЕСТS

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

А

5”

В, С

4”

D, E

3”

FX, F

2”

Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.


Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.
10.ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія. Підручник для студентів медичних вузів.-К.Здоров’я, 1994.-294с.

  2. Вітенко І.С. Психологічні основи лікувально-профілактичної діяльності та підготовки лікаря загальної практикив.-Х.Основа, 2002.-388с.

  3. Вітенко І.С, Чабан О.С., Бусло О.О. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики, профілактики і лікування хворих. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 187 с.

  4. Гавенко В.Л., Вітенко І.С., Самардакова Г.О. Практикум з медичної психології. – Харків: Регіон-інформ, 2002. –248с.

  5. Загальна та медична психологія (практикум) під заг. редакцією І.Д. Спіріної, І.С. Вітенко. – Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2002. –175с.

  6. Медична психологія (практикум)/Спіріна І.Д., Лисиця Г.І., Вітенко І.С. Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1997. – 54с.

  7. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство. –М.: МЕДпресс, 1998.-587с.

  8. Волков В.Г., Стрелис А.К., Караваева Е.В., Тетенев Ф.Ф. Личность пациента и болезнь.-Томск, Медицина, 1995.-328с.

  9. Головаха Е.И., Панин Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. – Киев, Изд. Полит. Литературы Украины, 1989. – 187с.

  10. Леонгард К. Акцентуированные личности /Пер. с нем. – Киев: Вища школа, 1981. – 390 с.

  11. Лурия Р.А.. Внутренняя картина болезни и ятрогенные заболевания. (Изд. 4-е). – Москва, Медицина, 1977. – 12с.

  12. Основи загальної і медичної психології /За ред. І.С.Вітенка і О.С.Чабана. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 344 с.

  13. Полищук И.А., Видренко А.Е. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека. – Киев, «Здоровье», 1980. – 122с.

  14. Ташликов В.А. Психология лечебного процесса. – Л-д. «Медицина», 1984. – 191с.

  15. Телешевская М.С., Погибко Н.И. Вопросы врачебной деонтологии. – Л-д. «Медицина», 1978. – 158с.

  16. Тополянский В.Д., Струковская М.В. Психосоматические расстройства. – Москва, Медицина, 1985. – 380 с.


Виконавець (адаптація та доповнення): доцент СЕЛЮКОВ Георгій Іванович



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка