Назва навчального закладу



Сторінка7/8
Дата конвертації04.04.2016
Розмір1.32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

НВО №20

Кіровоградської міської ради Кіровоградської області




Опис педагогічної технології

Впровадження педагогічної технології в практику роботи вчителів закладу

ПІБ вчителів, які впроваджують педагогічні технології

Розвиток

критичного мислення молодших школярів

Критичне мислення забезпечує такі важливі якості особистості, як уміння формувати і адекватно відстоювати власну думку, осмислити власний та чужий досвід, вибудувати низку доказів, відчути нерозривний зв'язок власних принципів і вчинків.

Наш інтерес до цієї проблеми, зумовлений кількома причинами.

По - перше: вона формує в учнів свідоме ставлення до життя, вміння об’єктивно оцінювати події, зробити правильні висновки, досягти успіхів у різноманітних сферах діяльності.

По друге – засади «Критичного мислення» багато в чому, на нашу думку, перегукуються з розвивальним навчанням. Спрямованість принципів, методів і прийомів навчання на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей школярів. Розвивальне навчання формує мислитель ні здібності, самостійність школярів, інтерес до навчання. Методика розвивального навчання передбачає інтенсивну розумову роботу учнів шляхом організації проблемного навчання, запровадження системи пізнавальних завдань, озброєння їх прийомами пізнавальної діяльності.


Елементи технології критичного мислення ми використовуємо під час навчального процесу, особливо на уроках читання та української мови. А саме:

  • Робота в парах

  • Робота в групах(«Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект», «Акваріум»

  • Обговорення проблем в загальному колі(«Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Ажурна пилка»

  • Розігрування ситуації за ролями

  • Дискусія

  • Дебати

Над проблемою працюють: Фіалковська Я.П. та Шрамко С.Л., вчителі початкових класів






1. Мультимедійні технології – сукупність методів, прийомів і програмно-педагогічних засобів для реалізації навчально – виховної мети предмета ( комп’ютер ).

Використання аудіо та відеозаписів під час фонетичної зарядки.

Розвиток навичок аудіювання.

Удосконалення лексичного матеріалу.

Використання мультимедійних засобів навчання в поясненням вчителя.

Відпрацювання вмінь та навичок для проведення контролю та самоконтролю.

Тренування у використанні лексико-граматичного матеріалу.



Зяблікова Н.М., Васільєва О.В., вчителі англійської мови




2. Метод проектів – це метод в основі якого лежить розвиток пізнавальних творчих навичок, умінь самостійно використовувати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити.

Удосконалення навичок письма.

Перевірка рівня мовної та мовленнєвої компетенції учнів.

Розвиток навичок ведення дискусії.









3. Особисто-орієнтована технологія.

Особисто-орієнтована технологія – орієнтоване навчання зосереджене на особистості дитини, розвитку її самобутності, самостійності. Мета його полягає в сприянні становленню індивідуальності, культурної ідентифікації дитини, її соціалізації, життєвому самовизначенню.



Ведення в іншомовну атмосферу (імітаційно-ігрові ситуації).

Розвиток навичок монологічного та діалогічного мовлення (навчання у співпраці, робота в парах та групах).

Домашнє завдання (індивідуалізація та диференціація).








1.Особистісно орієнтовані технології: особи стіно орієнтована ситуація, групова форма навчальної діяльності, розвивальне навчання робота над навчальним проектом, технології колективного творчого навчання.

Призначення особистісно орієнтовних технологій полягає в тому, щоб підтримати та розвивати якості дитини, її здоров'я, та індивідуальні здібності.

2.Педагогічна технологія «Створення ситуації успіху». Це «Здійснена радість», «Неочікувана радість», «Загальна радість», «Сімейна радість», «Радість пізнання», «Навмисна помилка».

3.Інтерактивні технології робота над проектом - практична орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд «Все що я пізнаю, я знаю ,для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати». Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану ,роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.

4.Використовую надбання «Школи ейдетики» , яка розвиває пам'ять, мислення, уяву. Діти швидко запам'ятовують вірші , словниковіф слова. Отримують радість, задоволення, від вдало виконаної роботи.

2. На дошку пошани виставляю фото дитини за гарну роботу в зошиті, за читання, вдало виконану задачу. Маю 71 слово, як похвалити дитину


3. «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Криголам», «Навчаючись учусь», «Незакінчене речення» та інші.

Прокопець Т.М., вчитель початкових класів




Інтерактивні технології (авт. О.Пометун, Л. Пироженко), ідея якої полягає в тому, що процес пізнання відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Залежно від мети уроку, форм організації навчальної діяльності використовуються інтерактивні технології кооперативного навчання, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань та ін..

Колективно-групові технології.

За В.К.Дьяченком, організаційна структура групової системи навчання (ГСН) може бути комбінованою, тобто містити в собі різні форми: групову (коли один навчає багато), парну, індивідуальну. При цьому домінуюче значення має саме групове спілкування. До ГСН можна віднести:

- класно-урочну систему;

- лекційно-семінарську систему;

- форми диференціації навчального процесу;

- дидактичні ігри;

- белл-ланкастерську систему;

- бригадно-лабораторний метод;

- метод проектів;

- метод Трампа.

Під час групової роботи вчитель виконує всілякі функції: контролює хід роботи в групах, відповідає на питання, регулює спори, порядок роботи і в разі крайньої необхідності надає допомогу дітям, що не встигають або групі в цілому.

Групова форма роботи на уроці може застосовуватися для вирішення майже всіх основних дидактичних завдань. Найбільш застосовна і доцільна вона при проведенні практичних робіт, лабораторних і робіт-практикумів з природничо-наукових предметів; при відпрацюванні навиків розмовної мови на уроках іноземної мови (робота в парах); на уроках трудового навчання при вирішенні конструктивно-технічних завдань; при вивченні текстів, копій історичних документів і т. д. У ході такої роботи максимально використовуються колективні обговорення результатів, взаємні консультації.


Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

У своїй роботі впроваджую інноваційні технології, поєдную групові та індивідуальні форми роботи. Працюю над розвитком навчальних, інтелектуальних і творчих можливостей учнів початкових класів.

Віддаю перевагу таким інтерактивним прийомам та методам:


  • акваріум;

  • асоціативний кущ;

  • ажурна пилка;

  • мікрофон;

  • мозкова атака;

  • навчаючись – учусь;

  • рольова гра та ін.

«Мікрофон»

Завдання: поставити питання за своєю темою для іншої групи, але таке, яке сьогодні ще не звучало.

«Дерево рішень»

Проблема «Ознаки живого організму», рішення – дихання,живлення, ріст, народження тощо.

Проблема «Умови існування живого організму», рішення – світло, тепло, повітря, вода, їжа, земля тощо.

«Мозковий штурм» - довести, пояснити.

Це прекрасний метод для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідей. «Мозковий штурм» спрацьовує найкраще в групах по 5-7 осіб.

Найкраще вдається застосувати групову форму діяльності на уроках природознавства, читання, основ здоров’я на етапі закріплення та узагальнення вивченого матеріалу. А інтерактивні методи і прийоми навчання частково використовую на всіх уроках в початковій школі.


Снєгова О.В., вчитель початкових класів




Метод проектів – це метод, направлений на розвиток навиків співпраці і ділового спілкування в колективі,який передбачує поєднання індивідуальної самостійної роботи з груповими заняттями, обговорення дискусійних питань, наявність усередині себе дослідницької методики, створення учнями кінцевого продукту (результату) їх власної творчої діяльності.

Метод проектів виник в 20-і роки XX століття в США. Його називали також методом проблем, і зв'язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії і освіті, розробленим американським філософом і педагогом Дж.Дьюі, а також його учнем В.Х.Килпатріком. У Росії метод проектів привернув увагу російських педагогів ще в початку XX століття. Ідеї проектного навчання виникли практично паралельно з розробками американських педагогів. Під керівництвом російського педагога С.Т.Шацького в 1905 році була організована невелика група співробітників, що намагалася активно використовувати проектні методи в практиці викладання.

В рамках професійного навчання метод проектів можна визначити як освітню технологію, націлену на придбання учнями нових знань і умінь в тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування у них специфічних умінь і навиків за допомогою системної організації проблемно-орієнтованого учбового пошуку.

Метод проектів – це такий спосіб навчання, при якому учень найбезпосереднішим чином включений в активний пізнавальний процес; він самостійно формулює учбову проблему, здійснює збір необхідної інформації, планує варіанти вирішення проблеми, робить виводи, аналізує свою діяльність, формуючи нове знання і набуваючи нового учбового і життєвого досвіду. Це спільна учбово-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів, що має загальну мету, погоджені методи, способи діяльності, направленої на досягнення загального результату цієї діяльності.

Характерні ознаки методу проектів:

- Завершує певний цикл навчання;

Ідеї, мета та завдання проектів визначають його виконавці на підставі навчальних інтересів;

- Планування проектної діяльності виконавцями;

- Визначення кінцевих результатів, пошук ресурсів для реалізації проекту виконавцями;

- Виконання проекту учнями з консультативною допомогою педагога;

- Реальність результату проектної діяльності (макет, реферат, виставка тощо);

- Презентація результатів діяльності іншими учнями;

- Аналіз проведеної роботи.

Етапи проектної діяльності в нашому училищі:


  • Задум.

  • Планування.

  • Підготовка.

  • Здійснення.

  • Підведення підсумків.

  • Підготовка до захисту роботи.

  • Презентація

  • Аналіз.

Задум:

- Пошук та вибір ідеї є першою вимогою, без якої не розпочинається жодна наша робота.

- Завдання майстрів виробничого навчання допомогти та проконсультувати учня.

- Далі вони разом з учнями ретельно планують роботу та організують її таким

чином, щоб можна було досягти визначеної мети.

Планування проекту:

Процес планування проекту потребує досягнення конкретної мети та ефективно виконаної роботи.

Перед тим, як розпочати планування, ми разом з майстрами виробничого навчання пробуємо відповісти на ряд питань:

Хто? Для кого? Коли? З ким? Як? Хто?

Перше питання, на яке ми відповідаємо в процесі планування, це питання - хто організує даний проект?

Для чого?

Для чого ми беремось за цю справу?

Чого бажаємо досягнути?

З ким?

З ким йти в досягненні мети, так як наодинці вирішати проблеми важко, а деякі неможливо. Цільова група, партнери і радники, зацікавлені в даному проекті, люди відповідальні за прийняття рішень, експерти в даній проблеми, опоненти – ось перелік тих, з ким доведеться співпрацювати на протягу реалізації проекту.

Коли?

Важливим етапом планування проекту є правильний вибір часових меж. По-перше, скільки часу займе сам проект. По-друге, в залежності від часу року необхідно підбирати відповідний тип заходів. Як?



Відповідь на це питання є не менш важливим, ніж відповіді на всі попередні питання при плануванні проектної діяльності.

Важливим є: формування команди; притягнення до роботи представників ЗМІ; притягнення спонсорів; притягнення громадських організацій.

І найбільш важливим, на наш погляд, є те, що Ви пропонуєте було цікаве дітям, головним учасникам і реалізаторам проекту.

Підготовка:


  • Маючи вже певний задум, учні активізуються для певних досягнень

  • Для досягнення мети ми визначаємо потрібні ресурси та шляхи здійснення своїх задумів.

  • На цьому етапі затверджується тема проекту і використовується календарне планування роботи.

Здійснення:

- Виконання проекту здійснюється учнями самостійно.

- Ми постійно налаштовуємо учнів на роботу, надаємо їм допомогу в складних ситуаціях.

Підведення підсумків роботи:

Цей етап дає можливість учням робити аргументовані виводи, обробляти дані експериментальної і дослідної роботи, оформляти отримані результати, працювати в співпраці.

Підготовка захисту роботи:

Учні самостійно готують презентацію проекту з використанням комп'ютера, мультимедійного устаткування, вибудовують систему доказів.



Презентація проекту:

На даному етапі учні представляють результат своєї діяльності, доводять правильність рішень.



Аналіз:

- Майстри в/н контролюють процес виконання проекту, щоб мати можливість встановити успішність досягнення обраної на початку мети.

- При підбитті підсумків роботи над проектом, учні також представляють свої результати іншим.

- Демонстрація результатів супроводжується плакатами, діафільмами, аудіо та відеозаписами тощо.

- Робота над проектом закінчується написанням повного звіту, аналізом проведеної роботи.


Сьогодні поширеною є думка про те, що для піднесення предмета й методики його викладання на належному науково-методичному рівні, треба повернутися до технологій проектного навчання. В основу якої має бути покладена творча діяльність учнів, зорієнтована на вільний вибір ними об'єкта проектування. Саме тому в оновленій програмі трудового навчання знайшли своє відображення вищезазначені методи творчої діяльності.

Дослідження науковців засвідчили, що творчість – це досить складний і своєрідний процес, якому можна навчитися. Для цього необхідно виявити його закономірності, на основі яких можна створити певні методи або прийоми. Пошук наукової організації творчої праці дав змогу розробити нові методи розв'язку проблемних задач. Серед розроблених ученими методів найбільш ефективними і відомими в сучасній літературі з питань технічної творчості є: метод мозкового штурму, метод фантазування, метод зразків, метод фокальних об'єктів, метод створення образу ідеального об'єкта.

На власних уроках ми активно застосовуємо такі методи творчо дії діяльності:

Метод мозкового штурму. Автором цього методу є А.Осборн. У ході тривалих спостережень він помітив, що серед творчо працюючих особистостей є дві групи людей. Перша група – це ті, хто генерує ідеї, друга – критично аналізує. Він запропонував штучно створювати такі групи (відповідно – генераторів та експертів), які будуть здійснювати пошук розв'язку певної проблеми. Практичний досвід використання мозкового штурму викреслив основні прийоми (методи), які сприяють формуванню ідей. Серед цих методів розрізняють такі як: аналогія (зробити так, як це було вже в розв'язаній задачі).

Метод фантазування. Під методом фантазування можна розуміти такий спосіб спільної діяльності учнів та учителя, коли досягається уявлення неіснуючого образу об'єкта, який функціонує і вирішує поставлену проблему, тобто є розв'язком певної проблеми, навіть якщо деякі елементи конструкції цього об'єкта невідомі. Головною умовою методу фантазування є відсутність будь-яких обмежень, правил, постулатів, логічного та критичного мислення.

Метод зразків. Суть цього методу полягає у тому, що учитель допомагає школярам віднайти в журналах, каталогах та інших технічних виданнях зразки об'єктів і пропонує порівняти знайдені зразки з існуючими об'єктами технологічної діяльності людини. На основі порівняння виявляють технологічні суперечності між знайденими зразками та реальними об'єктами і розробляють послідовність дій щодо їх усунення.

Метод фокальних об'єктів. Винайдений Ч. Вайтингом. Об'єкт, який вдосконалюють за допомогою цього методу, називають фокальним, оскільки його ставлять у центр уваги (фокус). Суть ґрунтується на перенесенні ознак випадково вибраних об'єктів на фокальний об'єкт, внаслідок чого отримують незвичні поєднання, котрі дають змогу подолати психологічну інерцію. Наприклад, якщо фокальним об'єктом є зошит, а випадковим – тигр, то отримаємо сполучення на зразок «смугастий зошит».

Метод створення образу ідеального об'єкта. Будують таблицю з двома рядами характеристик, що перетинаються по горизонталі – 10 евристичних прийомів (адаптація, аналогія, ідеалізація т.д.), а по вертикалі – 10 основних показників технічної системи, що вдосконалюють: геометричні, фізико-механічні тощо. Застосування одного з прийомів до зміни одного з параметрів дає простір для нових асоціацій під час пошуку нових технічних рішень [1]. У цьому разі ідеалізація розглядається як наближення технічного об'єкта до ідеального, який відповідає всім вимогам розв'язуваної проблеми або технічної задачі.

Отже, усі навчальні програми з трудового навчання забезпечують послідовне формування в учнів уявлень про зміст та етапи цілісного процесу проектування і виготовлення виробів, їх підготовку до проектно-технологічної діяльності, яка буде відбуватися в наступних класах: вибір об’єкту технологічної діяльності; обґрунтування цього вибору; художнє конструювання; технічне конструювання; підбір конструкційних матеріалів; вибір технологічних процесів, інструментів, обладнання; виготовлення виробів; аналіз і оцінка процесу і результату праці; нескладні маркетингові дослідження.

Акцент у роботі учнів переноситься на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації; формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об’єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси, трудові прийоми і технічні засоби. Таким чином, знання, уміння та навички, якими повинні оволодіти учні різних класів, є передумовою для успішного вирішення ними задач проектно-технологічної діяльності, розвитку творчого підходу у вирішенні технологічних завдань.



Горобець О.В., Бардаков А.О., вчителі трудового навчання




Інтегративні технології можна поділити на групи залежно від провідного інтегратора: Тематичні, естетико-мистецтвознавчі, культурологічні, комплексні.

Інтеграція прагне до спільних ознак між різними видами мистецтв, наприклад, образність та емоційність змісту, гармонійність, пропорційність форм, ритмічна організація, здатність відбивати світ через родові узагальнення, що виражаються у понятті «жанр».

Під час опанування дидактичного матеріалу за інтегрованою технологією учень сприймає не один, а кілька потоків інформації.

Конструктивну роль у процесах інтегрування відіграє мислення, основу якого складають операції аналізу і синтезу, а також комплекс основних прийомів мислення: порівняння, аналогія, асоціація, узагальнення, абстрагування, генералізація, класифікація, систематизація, перенос засвоєних знань і вмінь на інші предмети та явища.



Проблемно-еврестичні технології спрямовані на розвиток метапредметних компетентностей (інформаційно-пізнавальних, креативних) у процесі залучення учнів до активного пошуку сенсу творів у процесі їх аналізу-інтерпретації, а також власної творчості.

Формування нових знань відбувається на основі евристичної бесіди й має поєднуватися з самостійною роботою учнів; вчитель навмисно створює проблемні ситуації, учні мають їх аналізувати і ставити проблеми, висувати і доводити гіпотези, робити висновки; отримувати рішення і доводити їх достовірність.



Ігрові художньо-педагогічні технології спрямовані на формування загальнокультурних компетентностей.

Вони полегшують засвоєння навчального матеріалу, створюють сприятливий для засвоєння знань настрій, заохочують до навчальної роботи, знімають втому. Із художньою діяльністю гру єднають такі ознаки, як вільна творчість.

Сюжетно-рольова гра передбачає обов’язкове перевтілення, що збагачує естетичний досвід.

Інтерактивні художньо-педагогічні технології формують соціокультурні, художньо-комунікативні компетентності. Сприяють активізації спілкування і міжособистісної взаємодії учнів у процесі опанування мистецтва, у перебігу яких відбуваються взаємовплив учнів один на одного.


Зазначені види інтеграції реалізуються через систему творчих завдань інтегрованого типу, які активізують образні асоціації учнів у процесі сприймання та художньо-творчої діяльності:

  • графічно зобразити мелодичний рисунок, передати лініями характер руху мелодії, її напрям тощо;

  • добрати кольори відповідні музичним тембрам, образам, настроям;

  • створити мелодію до вірша чи фрагмента літературного твору;

  • «оживити» картину за допомогою пантоміми, міміки, жесту, рухів тощо.

Оперативні аспекти:

  • проблемні (незавершені) запитання;

  • створення проблемних ситуацій;

  • застосування прийомів «руйнуван-ня», гіперболізації, «мозкового штурму»,

  • застосування альтернативних завдань;

  • завдання на виявлення прихованих помилок (прийом «навпаки», «що зайве», «знайди помилку»)

Художньо-рольові ігри включають:

  • драматизацію;

  • пантоміму;

  • інсценізацію;

  • театралізацію.

Особливе місце займають народні ігри (дитячі обрядові заклички, гукання; імітація співу птахів, рухів тварин тощо). Можливі також уявні подорожі, екскурсії. На підсумкових уроках доцільно застосовувати вікторини, КВК, «Брейн-ринг» тощо.

Провідні методи:



  • фасалітація;

  • метод проектів;

  • робота в малих і великих групах.

Кураксіна О.І., вчитель музики,

Мандрик Л.І., вчитель образотворчого мистецтва




Інформація

про впровадження інноваційних технологій у практику роботи ДНЗ м. Кіровограда


за 2012/2013 навчальний рік

ДНЗ №62 “Супутник”


Назва та суть інноваційної педагогічної технології, автор- розробник

Колектив або особа, які апробують ( адаптують, впроваджують) дану технологію

Адреса навчального закладу та контактні телефони

Прогнозовані результати

Друкована продукція з досвіду впровадження даної інноваційної педагогічної технології

Технології нетрадиційних технік зображувальної діяльності

Вихователі:

Мащенко Т.В.

Євтєєва О.О.


вул. Пацаєва 11-А,

т. 55-81-26



Формування естетичного смаку вихованців та навичок зображувальної діяльності

-

Технологія розвитку пам'яті та швидкого запам'ятовування “Ейдетика”



Вихователі:

Сотник І.О.

Мельникович Т.Г.


вул. Пацаєва 11-А,

т. 55-81-26



Розвиток психічних процесів дошкільників

-





Дошкільний навчальний заклад №74

«Золотий півник»



Технологія фізичного виховання дітей М.Єфименка
(«Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей»)



Король В.А. (інструктор з фізвиховання)

В.Металургів 8а,

30-25-47


Розвиток та оздоровлення дітей; інтелектуальний та духовний розвиток дошкільника.

-




Використання елементів арт-терапії в роботі з дошкільниками


Черкашина Д.М. (практичний психолог)

В.Металургів 8а,

30-25-47


Розвиток творчих здібностей , формування образотворчих умінь і навичок.

-




Технологія «Художнє слово і дитяче мовлення»

(авт. Н.В.Гавриш)





Скрипка Н.В. (вихователь)

В.Металургів 8а,

30-25-47


Актуалізація мовленнєвого розвитку дітей раннього та молодшого дошкільного віку

-




Використання дитячих музичних іграшок – інструментів як засіб розвитку музикальності у дітей дошкільного віку за методикою К.Орфа

Автор К.Орф

Суть технології - музично-навчальна діяльність спрямована на розвиток дитячої музичної творчості.


Бахмач І.М.,

Бабкова І.В. (музкерівники)



В.Металургів 8а,

30-25-47


Розвиток дитячої музичної творчості

-




Виховання дошкільників через гуманістичні ідеї В.О.Сухомлинського

Суть технології – оновлення мети і завдання виховання дітей на засадах особистісно - зорієнтованої гуманної

педагогіки




Вихователі садових груп


В.Металургів 8а,

30-25-47


Модернізація освітнього процесу на засадах гуманізму і демократії; удосконалення освітньо – виховного процесу. Розвиток мислення, активності та ініціативності.

-

Дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) №47 «Горобинка»

Метод проектування
освітньо – виховної
діяльності

Вихователі всіх груп

Вул. Академіка
Корольова 29
ДНЗ №47
тел.. 56-34-86

Формування фахової компетентності педагогів щодо психолого –педагогічного

проектування навчально – виховної роботи з дошкільниками;


зростання професійної майстерності педагогів.

Піроженко Т.О.
«Психічний розвиток
дитини дошкільного віку;
досвід роботи сучасного ДНЗ».
Публікації в журналах
«Дошкільне виховання»
«Палітра педагога»
«Вихователь – методист»
2011 – 2013 рр.

Розвиток логоритмічних
здібностей у дітей з
психофізичними вадами

Дефектологи
Омельяненко В.М
Сичова С.В., муз керівник
Філіпова І.М.

Вул. Академіка
Корольова 29
ДНЗ №47
тел.. 56-34-86

Розвиток загальної та дрібної моторики .
Активізація рухової,
мовленнєвої здібностей.
Розширення пасивного та активного словника дітей.
Покращення пам`яті та уваги.

Г.А. Волкова
«Логопедическая ритміка», М. 2003 г.
М.Ю. Картушина
«Логоритмика для
малышей» М. 2004 г.
Публікації в журналах
«Дошкільне виховання».
за 2012 – 2013 н.р.

Інноваційні і нетрадиційні
техніки зображувальної
діяльності

Вихователі всіх вікових
груп

Вул. Академіка
Корольова 29
ДНЗ №47
тел.. 56-34-86

Наявність власних естетичних уподобань,оцінок та проявів художнього смаку;
Прояв ініціативності, самостійності та творчості.

Н.В. Чен «Нетрадиційні техніки зображення».
О.О.Фатєєва «Малюємо без пензлика»
Ярославль, 2006 р.
Публікації в журналах
«Дошкільне виховання»
«Вихователь – методист»

ТРВЗ – як рух до вищої гармонії суспільства

Вихователі всіх вікових
груп

Вул. Академіка
Корольова 29
ДНЗ №47
тел.. 56-34-86

Розвиток творчості,активізація зв’язного мовлення дитини, уміння знаходити оригінальні рішення і вихід із важких ситуацій,підвищення загального рівня культури мислення як дітей так і дорослих, ознайомлення із новими прийомами винахідництва та фантазування.


А.В. Яценко «Школа радісної родини»,
А.В. Яценко «Джерельце творчості».,
Н. Дятленок «Інноваційна практика в роботі вихователя ДНЗ»
Публікації в журналах
«Дошкільний навчальний заклад»
«Вихователь – методист « за 2011 – 2013 рр.

Безпека життєдіяльності
в ДНЗ

Вихователі всіх вікових груп

Вул. Академіка
Корольова 29
ДНЗ №47
тел.. 56-34-86

Чіткі знання та навички дітей з різних видів безпеки
життєдіяльності;
Усвідомлення що життя
та здоров`я – це
найдорожче багатство.



Л.В. Яковенко
«Абетка безпеки
дошкільника».
Т.Є. Бойченко «Бережи
себе малюк».

Оздоровча нетрадиційна технологія в роботі з дітьми
степ - аеробіка

Інструктор з фізкультури,
музичний керівник, діти старших груп та спеціалізована група №8


Вул. Академіка
Корольова 29
ДНЗ №47
тел.. 56-34-86

Розвиток рухливості суглобів, формування
зводу стопи, удосконалення рівноваги,формування правильної постави у дошкільників


Публікації в журналах «Дошкільне виховання»
2011 – 2013 рр.
«Вихователь – методист»
2011 – 2013 рр.

Використання адаптованих елементів ейдетики в навчально – ігровому процесі

Вихователі всіх вікових
груп

Вул. Академіка
Корольова 29
ДНЗ №47
тел.. 56-34-86

Розвиток мовлення дошкільнят. Швидке запам’ятовування навчального матеріалу.
Розвиток мислитель них процесів, пам’яті ,уваги.
формування правильної вимови звуків.
Розвиток пізнавальної діяльності.

О. Копилова «Використання символів у роботі з дошкільниками.
«Опорні схеми для складання описових розповідей»

Використання методики
Монтессорі в роботі з дітьми,що мають психофізичні вади

Дефектологи
Спецгрупи

Вул. Академіка
Корольова 29
ДНЗ №47
тел.. 56-34-86

Покращення мислительних процесів ,пам`яті, уваги.
Розвиток мовлення
дітей. Покращення пізнавальної діяльності.



С.Єфімова. «Практика
Монтессорі досвід і матеріали.
Публікації в журналах «Вихователь – методист»

Матеріали інтернет – сайтів.



Введення каністерапії для дітей із психофізичними
вадами

Дефектологи, кінолог
спецгрупи

Вул. Академіка
Корольова 29
ДНЗ №47
тел.. 56-34-86

Активізація пізнавальної,рухової та мовленнєвої діяльності. Розвиток загальної та дрібної моторики,

сенсорних здібностей,орієнтація в просторі та в собі.


Виконання доручень, ігрових дій за наслідуванням, за зразком та словесною інструкцією. Розвиток мислення, органів чуття ,сприймання,покращення пам`яті та уваги.

Сайт «Солнечний пес».
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка