Навчально-виховної та науково-методичної роботи



Скачати 186.43 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір186.43 Kb.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо роботи над єдиною науково-методичною проблемою в загальноосвітніх навчальних закладах (для заступників директорів шкіл з навчально-виховної

та науково-методичної роботи)
Однією з найважливіших форм трансформації педагогічної науки та передового досвіду в шкільну практику має бути концентрація зусиль педагогічних колективів на єдиній науково-методичній проблемі школи.

Під науково-методичною роботою потрібно розуміти цілісну систему взаємопов'язаних дій, яка має забезпечити поінформованість педагогів стосовно наукових досліджень і передового досвіду в галузі педагогіки, психології!', теорії викладання; ознайомлення їх з методами навчально-виховної роботи; надання дієвої допомоги в удосконаленні їх професійної підготовки.

Аналіз фахової літератури, реальної педагогічної практики, планів та програм творчих груп дасть змогу сформулювати вимоги та визначити головну науково-методичну проблему загальноосвітніх навчальних закладів.

Робота загальноосвітнього навчального закладу над єдиною науково-методичною проблемою повинна активізувати методичну діяльність кожного вчителя, сприяти підвищенню його теоретичної підготовки. А це, в свою чергу, має значно підвищити ефективність та результативність навчально-виховного процесу.

Опрацювання нової науково-методичної проблеми означає зміни змісту освіти, освоєння нових навчальних програм, створення авторських програм, запровадження нетрадиційних дисциплін, пошук оригінальних методик викладання, конструювання нового досвіду на основі досягнень науки та передового педагогічного досвіду, перевірку його ефективності. Усе це має спрямувати вчителя на дослідницьку науково-пошукову роботу, на пошук більш досконалих педагогічних технологій.

Визначити науково-методичну проблему школи досить складно.

Для цього необхідно, по-перше, досконало володіти станом справ у навчальному закладі, по-друге, зіставляти його з потребами практики, розвитком психолого-педагогічної науки, аналізуючи результати діагностування педагогічного колективу, виявляти запити, потреби й можливості педагогічного та учнівського колективів.

Щоб домогтися істотних результатів при роботі над науково-методичною проблемою, необхідно забезпечити виконання ряду умов:

• обрана науково-методична проблема повинна бути актуальною саме для даної школи, в даний момент, відповідати її особливостям;

• проблема повинна бути актуальною для вчителів та співзвучною сучасним педагогічним ідеям;

• проблема повинна бути комплексною, охоплювати як навчальну, так і виховну роботу;

• програма роботи над проблемою повинна складатися колегіально, всім педагогічним колективом, усі педагоги мають взяти участь у її реалізації;

• повинен існувати діалектичний зв'язок загальношкільної науково-методичної проблеми з єдиною проблемою району;

• проблема повинна пронизувати всі ділянки внутрішньошкільної методичної роботи;

• однією з умов ефективного вирішення проблеми (як відзначають Г.М.Ісаєва, І.П.Жерносек, О.О.Смолюк) є постійна самоосвіта вчителю;

• у школі потрібно виробити систему традицій, технологій, спрямованих на вирішення проблеми;

• у ході роботи над проблемою потрібно здійснювати постійний аналіз проміжних результатів.

Для ефективної роботи над науково-методичною проблемою необхідно ретельно спланувати роботу щодо її реалізації, включивши систему заходів у річний план роботи школи.

Важливим етапом роботи над науково-методичною проблемою має стати конструювання нового досвіду на основі досягнень науки і практики викладання, а також перевірка його ефективності, аналіз результатів впровадження педагогічної ідеї. Наступний етап - керування процесом впровадження, корекція і регулювання.

Наслідком самоосвіти педагогів потрібно вважати не тільки їхнє особисте та професійне самовдосконалення, а й розвиток учнів.

Для нагромадження інформації" про потреби роботи над науково-методичною проблемою і підбиття підсумків доцільно проводити науково-практичні конференції, проблемні семінари, лекції-консультації, відкриті уроки, організовувати виставки педагогічних ідей.

Роботу з реалізації науково-методичної проблеми навчально-виховного закладу рекомендуємо проводити за такими етапами:



І етап - вивчення літератури і передового педагогічного досвіду міста (району), області, країни.

1. Підбір і вивчення відповідної літератури. Форми роботи: педагогічні читання, семінари, конференції.

2. Встановлення зв'язку з міськ(рай)методкабінетом з даного питання

3. Пошук передового педагогічного досвіду з даної проблеми та ознайомлення педколективу з ним.

4. Організація лекції з даної проблеми із залученням спеціаліста (інституту післядипломної освіти).

5. Розроблення пам'яток щодо вивчення даної проблеми для кожного вчителя.

6. Відвідування навчальних занять учителів інших шкіл, що працюють над даною проблемою.

ІІ етап - організація дослідницької роботи.

1. Відбір найбільш ініціативних учителів для організації дослідницької роботи.

2. Створення динамічних груп і вироблення рекомендацій.

3. Організація роботи теоретичного семінару і залучення до роботи методичних об'єднань.

4. Проведення методичних консультацій адміністрацією школи та вчителями вищої категорії.

5. Вивчення передового педагогічного досвіду з даної проблеми кращих учителів школи.



ІІІ етап - втілення проблеми в практику роботи.

1. Проведення методичних рингів (обмін досвідом).

2. Проведення відкритих уроків учителями школи.

3. Вивчення адміністрацією школи шляхів реалізації вчителями школи даного питання через відвідування навчальних занять.

4. Надання адресної допомоги передовими вчителями школи та адміністрацією тим працівникам, в яких є утруднення з вирішенням проблеми.

5. Вивчення результативності втілення проблеми:

1) анкетування учнів;

2) анкетування батьків;

3) проведення співбесіди з учителями;

4) проведення зрізових контрольних робіт.

6. Пропаганда передового педагогічного досвіду через засоби масової інформації.

IV етап - систематизація та узагальнення.

1. Систематизація матеріалу, напрацьованого колективом з даної проблеми.

2. Проведення конференцій і творчих звітів учителів.

3. Звіт адміністрації школи перед колективом про результативність упровадження проблеми школи в практику роботи кожного вчителя.

І лише по завершенні чотирьох етапів роботи над проблемою школа визначає собі іншу. Над однією проблемою можна працювати 3-4 роки. А як результат повинні бути науково-методичні напрацювання, їх узагальнення.

Про роботу над проблемою вчителі мають періодично звітувати на засіданнях шкільних і районних (міських) методичних рад, на педрадах, доповідати, як просувається їх діяльність щодо вирішення проблеми, звертатися по допомогу до адміністрації школи, якщо зіштовхнуться з труднощами у розв'язанні проблеми. Отже, керівникам шкіл потрібно визначитися, на якому ж етапі вирішення проблеми колектив перебуває зараз.

Наводимо орієнтовну тематику проблемних тем:

1. Диференціація та індивідуалізація навчально-виховного процесу.

2. Формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів.

3. Підвищення ефективності та якості уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу.

4. Формування загальнолюдських моральних норм через залучення учнів до системи культурних цінностей.

5. Формування умінь самостійної роботи учнів у процесі навчання.

6. Створення психологічних і педагогічних умов для всебічного розвитку учнів та їх самовираження.

7. Педагогічне співробітництво як реальний шлях утвердження демократії та гуманізму в шкільному житті.

8. Розвиток індивідуальних розумових здібностей учнів.

9. Упровадження нових технологій навчання та виховання учнів.

10. Створення максимально сприятливих умов для психічного розвитку можливостей і здібностей учнів.

11. Реалізація групової та індивідуальної форм навчання як передумова підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

12. Розбудова національної школи засобами відродження народних традицій, культури, мови на уроках та в позакласній роботі.

13. Проблема вироблення єдності в роботі педколективу.

14. Психолого-педагогічне забезпечення творчого підходу до гуманізації навчально-виховного процесу в межах підвищення його ефективності та результативності.

15. Керування навчальним процесом на основі диференційованого підходу до учнів.

16. Підвищення педагогічної майстерності вчителів - ефективний засіб удосконалення навчально-виховного процесу.

17. Упровадження нових інформаційних технологій розвиваючого навчання.

18. Упровадження інноваційних методів навчання в практику роботи школи.

19. Поєднання зусиль школи, сім'ї та громадськості в процесі навчання та виховання учнів.

20. Формування активності школярів як умова підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

21. Розвиток пізнавальних здібностей учнів у процесі вивчення основ наук.

22. Виховання в учнів стійкої позитивної навчальної діяльності як важливий чинник формування творчої активності особистості.

23. Оптимізація навчально-виховного процесу - одна з умов підвищення ефективності та якості навчання.

24. Гуманізація та демократизація навчання на основі диференціації.

25. Упровадження нової системи оцінювання навчальних досягнень учнів як одна з умов підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

26. Система роботи школи з формування в учнів уміння вчитися.

27. Формування національної духовності учнів.

28. Розвиток творчих здібностей учнів як умова формування талановитої особистості.

29. Гуманізація відносин між учнями в школі.

30. Підвищення кваліфікації педагогів з метою формування вчителів-дослідників з високим рівнем професіоналізму, методичної і загальної культури.

Скоординована робота над єдиною науково-методичною проблемою має забезпечити взаємозв'язок усіх напрямів підвищення фахової майстерності та диференційований підхід до вибору форм і змісту методичної роботи з урахуванням індивідуальних потреб, інтересів та фахового рівня колективу кожного загальноосвітнього навчального закладу.



Література

1. Васильков Л.М., Тевлін Б.Л. Оптимізація праці завуча загальноосвітньої школи. - К.: Радянська школа, 1988.

2. Єрмола A.M. Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами: Навчальний посібник. -Харків. ТО "Гімназія", 1999.

3. Жерносек і.П. Науково-методична робота в навчальних закладах системи загальної середньої освіти. Монографія. - К.: Інститут педагогіки АПН України, 2000.

4. Жерносек І.П. Удосконалення науково-методичної роботи в сучасних загальноосвітніх школах, ліцеях і гімназіях: Монографія. - К.: ЦІППО АПН України, 2001.

5. Кобиліна К.Г. Вибір, етапи та шляхи реалізації науково-методичної роботи з педкадрами // Управління школою. - 2003. - №8. - С. 27-28, 31.

6. Лизинский В.М. О методической работе в школе - М.: Центр "Педагогический поиск", 2001.

7. Макарова Т.Н. Планирование и организация методической работы в школе. - М.: Центр "Педагогический поиск", 2002.

8. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом: Навчальний посібник / Т. М. Десятое та т. - Харків: Видавнича група "Основа", 2003. - С 113-120.

9. Немова Н.В. Управление методической работой в школе. - М.: Сентябрь, 1999.

10. Сиротенко ГО. Шляхи оновлення освіти: Науково-методичний аспект: Інформаційно-методичний збірник. - Харків: Видав.гр. "Основа", 2003.

11. Управління навчальним закладом: Навчально-методичний посібник: У 2-х ч. / О.І.Мармаза, О.М.Касьянова, В.В.Григораш та ін. -Харків: Веста; Видавництво "Ранок", 2003.

12. Ушаков К. Система роботи над науково-методичною проблемою школи // відкритий урок. -2004.-№11-12.-С 48-56.

13. Школа молодого директора / Упоряд.: М.Голубенко. - К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. - С 49-53.




Підсумки методичної роботи з педагогічними кадрами у____н. р.
Методична робота — одна з найбільш важливих ланок навчально-виховного процесу; це систематична колективна та індивідуальна діяльність педагогічних кадрів, спрямована на підвищення науково-теоретичного, загальнокультурного рівня, психолого-педагогічної підготовки і професійної майстерності.

Діяльність педагогічного колективу школи за своїм змістом і результативністю була спрямована на реалізацію мети, поставленої на початку навчального року в справі навчання та виховання підростаючого покоління, а також на реалізацію чітко визначених принципів організації методичної роботи, на основі яких здійснювався системно-культурний підхід до вдосконалення особистості вчителя й розвитку його творчого потенціалу.

Аналіз підсумків роботи за ____н. р. свідчить: колектив учителів у процесі своєї діяльності ефективно працює над реалізацією освітніх завдань, які були сконцентровані в проблемі «Оновлення навчально-виховного процесу шляхом активного впровадження інноваційних технологій та поглиблення науково-методичної роботи в умовах національної школи».

Під час опрацювання проблеми конкретизувались питання щодо роботи з педагогічними кадрами:

• поглиблення знань з проблем навчання та виховання, розвиток ініціативи та творчості на основі вивчення та впровадження ППД, нової моделі навчально-виховного процесу, новаторських пошуків;

• реалізація принципів гуманізації навчального процесу, диференціації та індивідуалізації навчання, ідей громадянської освіти, громадянського виховання на основі особистісно орієнтованого підходу до учнів у практичній роботі;

• надання адресної практичної допомоги вчителеві на діагностичній основі щодо вирішення актуальних проблем навчання та виховання школярів, підвищення професійної компетентності педкадрів шляхом введення інноваційних технологій.

Аналізуючи діяльність школи щодо вирішення зазначених проблем, слід відзначити, що педагогічний колектив працював над їх реалізацією, про що свідчать результати роботи, а саме:

• досягнуто якісно нових результатів навчання і виховання: порівняно з попереднім роком, зросла на ____% якість знань учнів і на кінець____ н. р. становить ____;

• значно зріс рівень педагогічної майстерності учителів (минулого ____н. р. якісний склад учителів становив ___ %, у нинішньому н. р. —_____). Цьому сприяла система атестації педагогічних кадрів, яка активізувала творчу діяльність, стимулювала неперервну фахову та загальнометодичну освіту вчителів, підвищила їх персональну відповідальність за результати навчання і виховання учнів.

У_____н. р. було про атестовано ____ учителів, з них підвищили свою кваліфікаційну категорію —____, підтвердили категорію —____, присвоєно звання —___. Усі педагоги пройшли курсову перепідготовку. Вчителі протягом атестаційного періоду виступали зі звітами на методичних об'єднаннях, брали участь у педагогічних читаннях, науково-практичній конференції, засіданнях педагогічних рад, на яких ділилися своїми здобутками з колегами. Підсумком роботи атестації вчителів стало засідання педагогічної ради з проблеми: «Атестація педкадрів як передумова підвищення педагогічної майстерності вчителів та відповідальності за результати навчально-виховної діяльності».

Робота над науково-методичною проблемою стала поштовхом для пошуку форм і функціональних структур з підготовки вчителя в загальнометодичному психолога-педагогічному та науково-теоретичному аспектах. Однією з пріоритетних на сучасному етапі є проблема підвищення професійного рівня вчителя через його самоосвіту. Самовдосконалення — важливий аспект творчої діяльності педагогів, але через їхнє пасивне ставлення до професійного вдосконалення жодні форми підвищення кваліфікації педагогів, не дають ефективних результатів. Тому основне завдання організованих з ними заходів (міжкурсові форми роботи) полягає в тому, щоб включити вчителів у процес вдосконалення особистої кваліфікації, перетворити їх на об'єкта цього вдосконалення. Саме з цією метою в плані роботи з педкадрами та в плані роботи методичних під структур були передбачені індивідуальні форми роботи: індивідуальна робота над науково-методичною проблемою (темою), самостійна робота, докурсова та післякурсова підготовка, стажування, консультування, творчі звіти, наставництво, опрацювання фахових журналів і методичної літератури та інше. Методичні об'єднання вчителів внесли в плани роботи виступи вчителів з обраної теми, а вчителі, які атестувалися, зробили творчі звіти не тільки на рівні школи, ай на міських сесіях, обов'язковим елементом яких було перенесення теоретичних відомостей у практичну площину, розробки уроків, методичні рекомендації, дидактичні завдання тощо.

Основними напрямками вивчення діяльності вчителя були: предметна діяльність, методична грамотність, виховна спрямованість, а також соціалізація дитини; розвиток її особистості; реалізація особистості в сучасному суспільстві. Отже, спираючись на ці напрями, можна виділити такі параметри оцінки діяльності вчителя:

• рівень знань, умінь та навичок (їх навчальні досягнення, рівень навченості);

• результативність участі учнів у предметних олімпіадах, конкурсі-захисті наукових робіт МАН, інших конкурсах, виставках, методичних заходах;

• моніторинг розвитку особистості, тобто дослідження розвитку особистості учня у порівнянні із «самим собою»;

• предметна та методична компетентність учителя.
МЕТОДИЧНА РОБОТА
Свідченням ефективності методичної роботи є якісні показники навчання й виховання дітей. Слід відзначити, що цього навчального року на міських учнівських олімпіадах школа була представлена не

на належному рівні, посівши всього___

призових місць.

Тому, аналізуючи результати участі учнів школи у П-му етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад, необхідно виділити незадовільну роботу вчителів школи з обдарованими і здібними учнями. Це питання обговорювалось у навчальному році на двох педрадах: в січні, коли йшлося про роботу педколективу з обдарованими та здібними дітьми в процесі викладання в позаурочний час і на педраді про атестацію педкадрів у квітні.

Були зроблені висновки щодо безсистемної роботи зі здібними учнями, невміння педагогів проаналізувати власну діяльність і можливості реалізувати себе як вчителя, визначити шляхи виявлення творчої особистості дитини.

Слід відзначити значну роботу з обдарованими учнями через систему МАН, яку вели минулого року вчителі _____. Учні цих педагогів брали участь у першому етапі конкурсу-захисту дослідницьких робіт і на фінальному етапі були відзначені міським журі.

Методична рада звертає увагу й на те, що необхідно індивідуалізувати роботу з обдарованими і здібними учнями у МО вчителів початкових класів (кер. ____). Учні початкової школи тільки останнього року продемонстрували високі результати.

Методичну роботу поєднує і координує методична рада. Раціонально організувати, продумати та спланувати її, спрямувати діяльність вчителів, МО, проблемних груп допомагає діагностика вчительського колективу, яка лежить в основі співпраці з педагогічними кадрами. Таке співробітництво є добре продуманим, має внутрішньо чітку систему з комплексом алгоритмів діяльності, зосередившись навколо науково-методичної проблеми «Удосконалення уроку як засіб розвитку особистості вчителя й учня в системі особистісно орієнтованого навчання».

У процесі роботи над проблемою на основі особистісного підходу до кожного вчителя, глибокого вивчення та аналізу результативності роботи активізувалися форми методичної роботи, які сприяли підготовці кожного педагога до роботи тільки на високому рівні, а також вихованню педколективу на певних методичних засадах, виробленню правильних шляхів і методів удосконалення навчального процесу.

У _____ н. p., згідно з планом діяльності школи, проводились предметні тижні та декади методичної майстерності вчителів.

Проведені предметні тижні, декади методичної майстерності й творчі звіти вчителів показали значний ріст професійної майстерності педагогів: з'явилися методичні напрацювання і творчі знахідки інтегрованих курсів:____; нетрадиційні форми проведення уроків (_____); сучасна модель оцінювання навчальних досягнень учнів (____). Крім цього, проведення тижнів і декад методичної майстерності сприяло оновленню форм і методів позакласної роботи з предметів, естетичному, національно-патріотичному вихованню учнів, прищепленню в них поваги і любові до своєї держави. На високому рівні пройшов семінар-практикум вчителів ____. Протягом навчального року продовжували працювати групи зацікавлених учителів з питань диференціації та індивідуалізації навчання, особистісно орієнтованого підходу до учнів, становлення особистості учня через усвідомлення кращих надбань світової літератури тощо. Так, працювали групи «Інтегровані курси в системі навчання» (____), «Перспективні технології навчання (______), «Екологія» (____).

Вчителі гуманітарного циклу ведуть пошук раціональних шляхів (методів) не тільки розвитку інтелекту, інтересу учнів до навчального предмета, а також збагачення їхніх знань, розширення кругозору, виховання творчої особистості на основі ідей особистісно орієнтованого підходу до учнів. У цьому їм допомагає нетрадиційна побудова уроку, розробка алгоритмів дій, інтегрованих курсів.

В основу роботи вчителів природничо-математичного циклу покладено вивчення здібностей особистості на основі раціонального і педагогічно доцільного застосування методів і прийомів активізації пізнавальної діяльності, творчості, самоконтролю навчання шляхом впровадження фрагментів нових технологій навчання, використання* активних форм навчальної праці.

Вчителі початкової ланки продовжують працювати і над проблемою розвивального навчання, індивідуального підходу до учня, в основі яких ідея розвитку дитини. Ці надбання забезпечують цілеспрямований і результативний процес навчальної діяльності, позначаються на кінцевому результаті — рівні навченості та вихованості учня.

Значна методична робота велася з молодими та малодосвідченими вчителями як з боку заступника директора, так і з боку вчителів-наставників (робота в парах:____).

На належному рівні працювала школа удосконалення педагогічної майстерності (кер. ____). Активно працювала педагогічна студія «Нестандартні форми проведення і уроку як активізація розумової діяльності учнів» (кер.____).

Систематично і цілеспрямовано проводились тематичні консультації, індивідуальна робота, практичними порадами та глибоким аналізом роботи вчителя допомагали заступники директора з НВР.

У школі було організовано цільове і системне відвідування уроків, спрямоване на глибоке вивчення змісту та методики уроку. На основі колективної думки готувався узагальнений аналіз відвіданих уроків, в основу якого був покладений синтез найбільш суттєвих позитивних і негативних тенденцій, що переважають у навчально-виховному процесі, було вироблено рекомендації щодо подальшого розвитку перших й усунення інших.

Протягом року ефективно працювали вчителі-предметники української мови і літератури (кер.___); математики та фізики (кер.____); вчителі початкових класів (_____). На належному рівні велась робота в МО вчителів історії (кер. ____), вчителів МО іноземних мов (кер.____), вчителів зарубіжної літератури та російської мови (кер.____). Ці методичні об'єднання пов'язували свою роботу із загальношкіль-ною проблемою, вивчали та впроваджували сучасні технології навчання, розглядали актуальні питання з дидактики, педагогіки, психології. Робота в цих методичних підструктурах була ефективною і за змістом, і за формою. МО вчителів фізкультури (кер.____), трудового навчання (кер.____) працювали на належному рівні, заняття відповідали інтересам і потребам вчителів, робота була адресною. Водночас керівникам цих МО слід конкретніше враховувати особистісні якості педагога, стиль і методи його діяльності; робота повинна мати практичну спрямованість.

В перспективі передбачається створення динамічних груп учителів, творчих лабораторій та майстерень, здійснення заходів щодо трансформації в педагогічну практику ППД, які мають працювати за тематичними, проблемними принципами концепції розвитку загальної середньої освіти. Це зумовлено важливістю оволодіння педагогами мистецтвом індивідуалізації навчання та виховання, технічного спілкування, психологічного тренінгу, застосування особистісно орієнтованих педагогічних технологій, виходу на експериментальні майданчики, видання посібників, збірників з досвіду роботи вчителів.

Тому в змісті, структурі методичної роботи слід звернути увагу на пріоритетні напрямки розвитку освіти, процеси вивчення і впровадження перспективного досвіду, вироблення навичок самостійної роботи вчителів з літературою, аналізу і самоаналізу, вибору ними педагогічної позиції, технології, підручників, методів, форм навчання.

Проблеми методичної роботи мають розв'язуватись на шляху пошуку не тільки нового змісту, форм і методів цієї роботи, але й нового погляду на особистість вчителя.

В основу роботи з педагогічними кадрами необхідно покласти:

• забезпечення конституційно закріпленого права вчителя на вибір методів, засобів, організаційних форм навчання;

• створення умов для неперервної освіти, надання методичної допомоги у фаховому вдосконаленні та забезпечення комплексного підходу до змісту методичної діяльності, надання їй практичного, систематичного та диференційованого характеру;

• організацію різноманітних форм фахового вдосконалення вчителів, поглиблення самоосвітньої роботи над проблемою «Психолого-педагогічні, методичні аспекти сучасного навчально-виховного процесу» (через МО вчителів-предметників, школи-педмайстерні, семінари-практикуми);

• розробку змістовно-методичних та організаційних перспектив управління діяльністю педагогічних кадрів через впровадження нових освітніх технологій, сучасних досягнень психолого-педагогічної науки (на основі роботи проблемно-пошукових груп);

• організацію індивідуальної практичної допомоги вчителям згідно з результатами діагностичного вивчення рівня їх професійної підготовленості;

• аналіз стану курсової перепідготовки та забезпечення її проходження на базі інституту післядипломної освіти, центру навчальних закладів міста (міський методичний кабінет);

• інформаційне забезпечення педагогічної практики (Інтернет, друковані джерела, банк педагогічних інновацій);

• спрямування зусиль МО вчителів-предметників, проблемних груп, шкіл пед-майстерності, творчих організаційних груп, циклових комісій на потреби в постійному самовдосконаленні; виявлення нового в досвіді вчителів, апробацію та впровадження нових педагогічних технологій; видання посібників, збірників з досвіду роботи вчителів школи;

• планування роботи з педагогічними кадрами на основі нових підходів до науково-методичного та технологічного забезпечення навчально-виховного процесу.



Довідку підготувала заступник директора з навчально-виховної роботи ________________ .



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка