Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа – ліцей інформаційних технологій» №69 а на л І з виховної роботи за 2012 – 2013 навчальний рік



Сторінка1/7
Дата конвертації30.04.2016
Розмір1.31 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7

Навчально-виховний комплекс

«Загальноосвітня школа – ліцей

інформаційних технологій» № 69

А НА Л І З

виховної роботи

за 2012 – 2013 навчальний рік

м. Маріуполь

А НА Л І Т И Ч Н И Й З В І Т

з виховної роботи

НВК «ЗОШ – ліцей інформаційних технологій» № 69

за 2012 – 2013 навчальний рік

  1. Загальні дані про школу

    1. Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня українська школа-ліцей інформаційних технологій» № 69 м. Маріуполя розташована в мікрорайоні „Східний”, по пр. М.Жукова, 92, телефон 24-34-51, у найвіддаленішому місці від центру міста.

Електронна пошта: Mariupol-School69@yandex.ru

  • Всього учнів у школі – 578

  • Всього класів – 29

  • Із них:

  • Початкові класи – 12

  • допрофільні класи – 13

  • профільні класи ліцею - 4

  • Усі класи з українською мовою навчання

  • Усього вчителів – 49, із них:

  • Класних керівників – 29

  • Із них зі стажем роботи

  • 1 – 3 роки (школа молодого класного керівника) – 1

  • 4 - 6 років – 5

  • 7 – 10 років – 4

  • 11 і більше – 19

Директор школи – Зіброва Ірина Борисівна

Заступник директора з ВР – Зіброва Наталя Володимирівна (0,5 ставки)

Педагог – організатор – Янголь Наталія Валеріївна (1 ставка)

Соціальний педагог – Сушкіна Дар’я Миколаївна (0,75 ставки)

Психолог – Меньшова Олена Володимирівна (0,75 ставки)



    1. Загальношкільна виховна проблема школи:

«Формування в учнів навичок здорового способу життя, збереження та зміцнення здоровя школярів в умовах зростання впровадження інформаційних технологій»

    1. Пріоритетні напрямки виховної діяльності навчального закладу.

Основою роботи виховної системи НВК № 69 у 2012-2013 н.р. служили й служать як цілі й задачі поставлені на державному, обласному та міському рівнях, так і багатий практичний досвід діяльності колективу протягом 19 років.

Виховна робота в НВК № 69 є важливим компонентом навчально-виховного процесу.



Виховна робота школи у 2012-2013 н. р. здійснювалася відповідно Закону України „Про освіту ”, основних орієнтирів виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Протягом року продовжувала працювати альтернативна, інноваційна система організації виховного процесу, яка постійно удосконалюється згідно з вимогами вищевказаних документів. Система виховання «Я - Ми – Родина – Україна – Європа» складається з 10 модулів, що конкретизують життєдіяльність класних учнівських колективів:


  • Я – громадянин України”;

  • Я і закон”;

  • Я – патріот Батьківщини”;

  • Я – частина природи”;

  • Я і моя родина”;

  • Я і моє здоров’я”;

  • Я і вічні цінності людини”;

  • Я і творчість”;

  • Я – господар”;

  • Я – лідер”





Зміст цієї системи орієнтує на практичне досягнення стратегічної мети виховання – процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованих норм життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому мета навчально-виховного процесу НВК № 69 у 2012-2013 н.р. – не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти викликам глобалізації життя.

На підставі цієї мети та згідно з основними завданнями обласної системи освіти на 2012-2013н.р. перед педколективом школи були поставлені такі виховні завдання:

  • Забезпечення високої якості освіти та виховання на засадах подальшої модернізації системи, впровадження інновацій у навчально-виховний процес. З цією метою як взагалі по школі, так і кожним класним керівником були розроблені та затверджені на МО класних керівників плани виховної роботи подальшої модернізації виховання;

  • забезпечити методичний супровід основних напрямів модернізації виховання;

  • впроваджувати і перевіряти новації через організацію діяльності творчих лабораторій, забезпечення дієвості інноваційних виховних проектів.

  • розробити різнорівневий механізм управління впровадженням профільного навчання, передбачити участь широкого кола соціальних партнерів щодо створення умов для професійного самовизначення особистості;

  • оптимізувати систему роботи щодо розвитку обдарованості на основі більш сучасного концептуального обґрунтування та адаптації міжнародного досвіду.

  • формування високодуховного освітнього середовища для виховання у школярів і молоді патріотизму, високої моральної культури:

    • підвищувати рівень культури, яка має засвідчувати рівень освіченості, моральності та інтелекту;

    • забезпечувати толерантне розв’язання мовних проблем на основі виконання цільових комплексних програм розвитку української та російської мов;

    • приділяти особливу увагу утвердженню української мови як державної.

Наша система виховання 2012-2013 н.р.:

  • Гуманістична: для дитини і в ім’я дитини, учень у школі повинен бути щасливим;

  • Відкрита для дорослих і дітей, усіх, хто може бути цікавим і корисним дітям;

  • Демократична – ми створюємо всі умови для становлення суб’єктивної позиції дитини й дорослого щодо розвитку школи, стимулюємо творчу управлінську ініціативу школярів;

  • Орієнтована на формування вільної людини, здібної до активної діяльності відповідно своїм нахилам, бажанням (позитивним!!!). Шукаємо нові можливості, щоб протоптати якомога більше індивідуальних стежинок розвитку особистості дитини (індивідуальні плани (робота з обдарованими й з важкими учнями), класи пансіону, ліцейська освіта, система спецкурсів, проектна діяльність, гуртки, різноманітні форми колективної, групової, індивідуальної позаурочної діяльності);

  • Система характеризується повнотою громадського життя.


В основу виховної роботи з обдарованими учнями

НВК №69 2012 – 2013 н.р.

були покладені принципи:

    • Творчості – джерело розвитку школи, постійний дух експерименту й новизни.

    • Співтворчості дітей і дорослих – як єдиний шлях розвитку школи.

    • Максимального обліку інтересів і потреб дітей у всіх сферах діяльності.

    • Розширення виховного простору в інтересах створення соціально позитивного середовища життєдіяльності школярів.

Значною мірою, результат виховання – це особистість, яка готова до виконання комплексу ролей, необхідних для повноцінного й змістовного життя. Вона має втілювати у собі всю багатогранність функцій людини. Це ролі громадянина, трудівника, громадського діяча, сім’янина й товариша. У цьому навчальному році ми випускаємо 36 учнів. За результатами анкетування, тестування та інших моніторингових досліджень 96% випускників відповідають цій моделі:
Модель випускника

Випускник – компетентна особистість,

яка підготовлена до самовизначення та самореалізації

в основних сферах життєдіяльності


Культурно-естетичній

Суспільно корисній

Професійно-трудовій

Сімейно-побутовий


на основі


Розвинутих здібностей (пізнавальних, комунікативних, естетичних, творчих)




Сформованої системи морально- гуманістичних цінностей

Фізичного та психічного здоров’я


Ефективність виховного процесу визначаємо за такими критеріями:

  • Рівень вихованості учнів;

  • Захищеність та комфортність дитини в класі;

  • Задоволеність учнів та їх батьків життєдіяльністю школи та класу;

  • Характер між особистих стосунків у класі;

  • Місце класу в школі.




    1. Загальна оцінка виконання виховних задач річного плану.

Форми і методи виховної роботи протягом року вибиралися педагогічним та учнівським колективами на основі системного, демократичного підходу, враховуючи потреби школи, інтереси особистості та реальну дійсність. Використовуються всі форми організації виховання: масові, групові та індивідуальні.

Використання всіх груп методів виховання, зокрема: методів формування свідомості особистості учня; методів організації діяльності учнів і формування досвіду поведінки; методів стимулювання й корекції поведінки учня; методів самовиховання забезпечило досягнення поставлених цілей і завдань. Зміст організації життя класного та шкільного колективів був спрямований на розвиток інтелектуальної, трудової, демократичної, естетичної, фізичної, суспільно-гуманістичної, політичної культури.

Кожен класний керівник використовував загальні та свої особисті методи, форми організації роботи з учнями. Цікавий досвід організації учнівського самоврядування в класі мають: Андрійченко З.М., Габріель Н.В., Белеванцева І.М., Янголь Н.В., Куракіна Г.Г., Бударина А.А., Мошенко О.Г., Карида О.Г.

В початковій школі серед класних керівників була відчутна робота Деревницької О.М., яка доклала всі зусилля , щоб зробити процес виховання для учнів привабливим та значимим.

Шукають конкретні прийоми , які викликають у школярів емоційний відгук, підвищений інтерес, бажання приймати участь у колективних справах, прагнення проявити творчість, класні керівники Куракіна Г.Г., Трикоз Н.В., Шевченко О.А.

Задача дисциплінованості учнів, підвищення їх духовної культури, покращення їх загальноосвітнього рівня, успішно вирішується Вербіною Т.П., Куракіною Г.Г.. Великий досвід роботи з педагогічно запущеними учнями та їх батьками має Зіброва Н.В. Дуже добре організували роботу з батьками та батьківськими комітетами класів Булгакова Я.А., Шевченко Н.О., Ласкова І.О..

Традиційним став збір матеріалів періодичної преси про вчителів та вихованців школи, оформлення стендів за наслідками участі у виховних заходах, зібрано відеотеку шкільних свят, оформлено державну символіку, тематичні панно в коридорах школи.

У школі створено сприятливі умови для ефективної науково-методичної роботи, творчих пошуків педагогів. Запроваджуємо різноманітні форми методичної роботи: індивідуальні (наставництво, консультування, самоосвіта); групові (методоб’єднання, творчі, динамічні групи); масові (семінари, семінари-практикуми, педагогічні читання, методично-оперативні наради, засідання тощо).

Разом з тим, як свідчать матеріали внутрішнього контролю, у діяльності класних керівників є ряд недоліків: пізнання деяких учителів про стан здоров я учнів, особливостях їх фізичного та психічного розвитку, їх інтереси, нахили, здібності поверхові; деякі не володіють технікою індивідуального спілкування з дітьми та батьками; не володіють методикою колективної творчої діяльності; систему виховання підмінюють одиничними заходами; слабо використовують можливості учнівського самоврядування, у деяких учителів не виконані поставлені задачі.

У цілому, план виховної роботи виконаний та витриманий, основні важливі заходи були проведені.

Також , слід відзначити , що необхідно надалі звернути увагу на:

- проведення предметних тижнів( найбільш змістовними та цікавішими в цьому році були тижні математики);

- спортивну та туристичну роботу;

- проведення відкритих виховних годин;

- роботу екологічного загону.
ІІ. Діяльність загальноосвітнього закладу спрямована на отримання учнями загальної середньої освіти (характеристика умов виховного простору).

2.1. Характеристика соціального положення учнів (соціальний паспорт).
На виконання Законів України «Про освіту», «Про охорону дитинства», Постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.0994 р. № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків», з метою посилення уваги до проблем дитинства, протягом 2012-2013 н.р. в НВК № 69 була проведена певна робота.

Зокрема, проведений протягом жовтня - листопада 2012р. громадський огляд умов утримання, навчання, оздоровлення, працевлаштування та соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, неповнолітніх інших пільгових категорій. Створені комісії проведення та підведення підсумків громадських оглядів у складі представників адміністрації навчальних закладів, медичних працівників, громадських інспекторів з охорони прав дитинства, батьків, громадськості. Розроблені та затверджені заходи щодо проведення громадського огляду.

У НВК «Школа – ліцей інформаційних технологій» № 69 навчається 58 дітей пільгових категорій:


№ з/п

Пільгова категорія

Кількість дітей

1

Діти з числа дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

4

2

Діти - інваліди

7

3

Неповнолітні діти, які виховуються в сім`ях одиноких матерів.

8

4

Діти, які мають статус постраждалих від ЧАЕС.

6

5

Діти з багатодітних сімей

34

Соціальним педагогом і класними керівниками були відвідані на дому діти-сироти: учень 4 - Б класу - Щуренко М., учениця 5-В класу – Абросімова Карина, учень 6-В класу Якименко Борислав, проведено обстеження житлово-побутових умов, за їх результатами складені відповідні акти з висновками та пропозиціями. Ученицю 11-Б класу Шкребець О. не відвідували через далеку відстань, мешкає у с. Лебединське і перебуває на контролі у Новоазовському районі. Діти отримують безкоштовне харчування та звільнені від уплати за навчання у школі.

Психологом школи Меньшовою О.В. організовано систематичне надання психолого-педагогічної допомоги як дітям, так і опікунам.

З метою соціальної підтримки дітей пільгових категорій традиційно в НВК № 69 напередодні Новорічних та Різдвяних свят проходять місячники „Милосердя”, „Створи добро”, у рамках яких цим учням надається посильна допомога (речі та канцелярські товари). У класних колективах відбулися родинні свята з участю опікунів дітей-сиріт.

До Дня Святого Миколая, за рахунок спонсорських коштів, діти, всіх пільгових категорій отримують солодкі подарунки. Діти-сироти отримують від спонсорів школи суттєву фінансову допомогу.
2.2. –
2.3. Робота по наступності у навчанні: дитячий садок – школа, 4-5 класи, 9-10 класи.

Перехід дитини з дитячого садка у школу є важливим етапом її життя, який пов’язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення, із зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей тощо. Одним дітям це додає піднесеного настрою, відчуття виходу на новий життєвий щабель, іншим вселяє ностальгію за звичним життям у дитячому садку, часто породжує стресові стани. Тому дуже важливо, щоб у дошкільному закладі, в сім’ї допомогли дитині усвідомити, що дитячий садок і школа є ланками єдиної системи освіти і виховання, а все те, що чекає дитину у школі, є продовженням того, чим займалася, що опановувала вона раніше. Не менш важливо, щоб із перших днів перебування в школі вона на конкретних реаліях переконувалася в цьому. Все це можливе за дотримання принципу наступності дошкільної та початкової освіти.

Поєднання дошкільної і початкової освіти створює передумови для реалізації індивідуальності кожного вихованця, що значно складніше зробити у масовій школі. Як свідчать дослідження, об’єднання у комплексі двох підсистем значно посилює його виховні можливості, створює умови для психологічно комфортного переходу дитини з дитсадка у школу.

Психологічний аспект:



  • вивчення особливостей розвитку дітей на перехідному етапі;

  • визначення специфіки переходу від ігрової до навчальної діяльності;

  • забезпечення психологізації навчально-виховного процесу як умови формування особистості на двох рівнях;

Методичний аспект:

  • взаємне ознайомлення з методами і формами навчально-виховної роботи в старшій групі дошкільного закладу та в 1-му класі школи;

  • забезпечення наступності щодо методів та прийомів роботи з дітьми з розвитку мовлення, математики, ознайомлення з навколишнім, фізичного, естетичного, соціального виховання.

Цей аспект реалізується через взаємовідвідування вихователями та вчителями занять (уроків) з наступним спільним обговоренням, семінари-практикуми з певних методик; проведення спільних педагогічних нарад, виставок, конференцій; взаємоконсультування педагогами; обмін передовим педагогічним досвідом роботи, відвідуванням свят тощо.

Практичний аспект:



  • попереднє знайомство вчителів із своїми майбутніми учнями;

  • кураторство вихователями своїх колишніх вихованців.

Форми взаємодії педагогічних колективів: семінари, семінари-практикуми, тренінги (педагогічного спілкування, комунікативних умінь), спільна робота практичного психолога з вчителями та вихователями дошкільних груп.

Система відвідування вчителями старших груп, спостереження за діяльністю дітей на заняттях та поза ними; бесіди з дітьми та їх вихователем; створення “школи майбутнього першокласника”; організація спільних заходів, спортивних змагань; ремонт і виготовлення іграшок дітьми тощо.

Особливо важливою для майбутніх учнів є фігура першого вчителя, якого вони сприймають як надзвичайну людину.

Тому в своїй роботі ми практикуємо попереднє знайомство вихованців старшої групи з майбутнім учителем, а також ознайомлення педагога з роботою випускної групи, вивчення індивідуальних особливостей дітей, участь у їхніх справах.

Традиційним є те, що вчителі школи разом з вихователями ще до початку навчального року складають план спільної роботи щодо забезпечення наступності, який передбачає три розділи: організаційно-педагогічний, методичний та роботу з батьками.

Підсумком співпраці педагогічних колективів є спільна педагогічна рада вчителів та вихователів, де аналізуються результати підготовки до школи, помилки та упущення, прогнозується подальша співпраця школи та дошкільних груп.

У дошкільному закладі важливо забезпечити зв’язок вихованців і педагогів дитячого садка і школи. Для цього використовують екскурсії до школи, відвідування уроків, спільні з першокласниками розваги, а молодших школярів запрошують у дитячий садок для зустрічі з випускниками старшої групи. Побутує також практика взаємовідвідування вихованцями дитячого садка і учнями початкових класів свят у дошкільному закладі та початковій школі (свято знань, посвята у школярі, букваря, випуску з дитячого садка).

Учні випускного четвертого класу на чолі з класним керівником, який по закінченню навчального року набирає перший клас ( нині вихованців старшої групи) беруть шефство над старшими дошкільниками , готуючи для них іграшки своїми руками, показують театральні вистави, залучаючи і дошкільників до цього дійства.

Конкретними формами реалізації змісту роботи з батьками є: проведення днів відкритих дверей в закладі; відвідування свят у школі (День знань, Свято букваря, останнього дзвоника);учні та вихованці дошкільних груп спільно з батьками систематично приймають участь в різноманітних конкурсах, підготовці виставок робіт та інформаційних газет.

Батьківські збори, семінари, зустрічі, лекторії, майстер – класи для батьків проводяться в стінах закладу, спільно, як для батьків школярів, так і для сімей дошкільників.

Вдало було проведено міський семінар – презентація експерименту по впровадженню навчальних предметів « Комп’ютерна азбука» та « Сходинки до інформатики» на тему: Всесвітня мережа Інтернет як крок до входження дітей в ХХІ сторіччя – сторіччя інформації.

Взаємозв’язок педагогів ШДС з батьками здійснюється на інформаційному рівні.

Батьки мають змогу постійно спілкуватися не лише з вихователями та вчителями, а й ї адміністрацією закладу, не залежно від годин прийому, отримувати поради психолога, старшої медичної сестри, бути в курсі останніх новин та об’яв.
Перехід учнів з початкового в середню ланку школи - одна з педагогічно найбільш складних проблем, а період адаптації в 5-му класі - один з найважчих періодів шкільного навчання. В останні роки в педагогічній і психологічній літературі багато говориться про складнощі цього періоду навчання, що він став сприйматися мало не як об'єктивна криза розвитку дітей 9-10 років, який породжує серйозні педагогічні проблеми. Підстав для такого твердження більш ніж достатньо: стан дітей в цей період з педагогічної точки зору характеризується низькою організованістю, іноді недисциплінованістю, зниженням інтересу до навчання і її результатами, з психологічної - зниженням самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності. Це означає, що збільшується число дітей, що зазнають значні труднощі при навчанні та адаптації до нових умов організації навчального процесу. Для них особливо важлива правильна організація адаптаційного періоду при переході з початкової школи в середню ланку.

Шкільний психолог стверджує, що для учнів початкової школи особистісно значущою є оцінка вчителя, тоді як у 5-му класі значущою стає оцінка товаришів по класу, однолітків. Чому? Адже за літні канікули не відбувається серйозних змін у фізіології дитини. Значить, справа не у віковому зміні. Тоді в чому? І тут багато хто на рівні інтуїції кажуть: "Там був один вчитель, а тут їх багато". Багато вчителів - це добре чи погано? Добре, так як вони як фахівці "сильніше" одного. А виходить погано. У чому тут справа? Пропоную в попередньому міркуванні слово "вчитель" замінити на слово "оцінює". Це відразу переводить взаємовідносини з сфери навчальної у площину оцінюють дій. І це вже інші за змістом взаємини. Дійсно, учень початкової школи звик, що результати його вчення оцінює одна людина. Школяр звик не тільки до оцінки своїх дій, але і до критеріїв цієї оцінки. Більше того, і клас оцінював його також в аналогічному якості. І раптом "оцінювання" змінюється. Вони ще й ваги не мають в очах учня, а вже виносять йому часом суворі (або просто інші) оцінки. В результаті виникають внутрішні протиріччя і зовнішні конфліктогенні ситуації схиляють багатьох п'ятикласників керуватися колишніми критеріями і оцінками своїх дій, у чому учні знаходять підтримку й у своїх однокласників (вони адже краще "знають який він" ще по попередньому житті. У підсумку ці діти відчувають стрес, з якого вони виходять лише до кінця 5-го класу. А у багатьох учнів негативне ставлення до школи зберігається довше, а то і до кінця навчання. Лише дуже невеликої частини школярів - екстравертів вдається зберегти відносно позитивне, комфортне самопочуття до школи.

Тому увага педагогічного колективу нашої школи, орієнтованого на забезпечення якості освіти як умови сталого розвитку шкільного співтовариства, до проблем адаптації школярів постійно зростає.

Перехідний період з початкової школи в основну позначається на всіх учасниках освітнього процесу: учнів, педагогів, батьків, адміністрації школи, фахівцях психолого-педагогічної служби. Часто наслідки бувають негативними, що обумовлено:

• зміною соціальної обстановки;

• зміною ролі учня;

• збільшенням навчального навантаження;

• зміною режиму дня;

• різницею систем і форм навчання;

• нестиковкою програм початкової та основної школи;

• відмінністю вимог з боку вчителів-предметників;

• зміною стилю спілкування вчителів з дітьми.

Спостереження за учнями, спілкування з ними в цей період показує, що вони дуже розгублені, не можуть зрозуміти, як будувати взаємовідношення з педагогами, які вимоги обов'язкові для виконання - до школяра вперше пред'являється багато вимог з боку багатьох осіб. На п'ятикласника обрушується потік інформації з незрозумілими для нього словами, термінами. Є і така категорія дітей, які в силу свого емоційного стану, створюють безліч організаційних труднощів.

Перехід з початкової школи в середню школу - подія радісна і в той же час, що несе за собою багато складнощів, пов'язаних з великим психологічним навантаженням.

Тому в НВК №69 враховуються вікові особливості підлітків, створюються ситуації успіху.

Найбільш складним для хлопців є перехід від одного вчителя до взаємодії з кількома різними вчителями - предметниками. У них ламаються звичні стереотипи, самооцінка: адже тепер його буде оцінювати не один вчитель, а декілька. Однією з особливостей навчання на даному етапі є перехід учнів з одного кабінету в інший.

У цей період діти дізнаються свої сильні і слабкі сторони, вчаться дивитися на себе очима різних людей, гнучко перебудовувати свою поведінку залежно від ситуації і людини, з яким спілкуються. У той же час основною небезпекою даного періоду є фактор зміни особистісного сенсу вчення, поступове зниження інтересу до навчальної діяльності.

Останнім часом збільшується кількість дітей, які вже в початковій школі не справляються з навчальною програмою. Вони вимагають до себе особливої уваги з боку педагогів, т. к. хронічне відставання в початковій школі негативно позначається на подальшому інтелектуальному і особистісному розвитку учнів.

У нашій школі протягом останніх років обговорюється питання наступності. Систематично проводимо спільні засідання МО вчителів початкових класів та вчителів - предметників з метою забезпечення взаємодії у проходженні програм, виборі форм і методів навчання, рівня викладу предметного матеріалу, вимог до його оформлення.

Для розвитку інтересу до математики, української мови та підвищення рівня підготовки найбільш здібних учнів щорічно для учнів початкової школи проводяться олімпіади, діти беруть участь у міжнародному конкурсі "Кенгуру".

Результативність при навчанні математики залежить від швидкості читання, від компетентності читання кожного учня, особливо при вирішенні завдань. Тому тісна співпраця вчителів початкових класів та вчителів української мови, історії, іноземних мов визначає успішне просування учнів у подальшому в середній школі. Таким чином, виконується завдання школи - підтримати дитину і розвинути його здібності, підготувати грунт для того, щоб ці здібності були реалізовані. Отже, реалізація наступності між ступенями початковою і середньою школою є важливою умовою для успішності і розвитку школярів НВК №69.

Вчителям 4-х класів постійно надаються рекомендації, які допомагають в успішній реалізації наступності в навчанні між ступенями початкової та середньої школи :

• "відкриті" уроки для фахівців основної школи з метою вивчення рівня готовності до переходу в основну школу, індивідуальних особливостей учнів і класу в цілому;

• провести екскурсії по кабінетах основної школи;

• провести класні години "Скоро в 5-ий клас";

• провести батьківські збори "Особливості підліткового віку";

• відвідати уроки в 5-х класах у вересні місяці з метою здійснення наступності.

Класним керівникам майбутніх 5-х класів:

• відвідати у квітні-травні уроки в 4-х класах;

• познайомитися з дітьми, рівнем їх підготовки, з учителем початкової школи;

• вивчити індивідуальні особливості п'ятикласників, налагодити емоційний контакт з класом, обгрунтувати пропоновані вимоги (вересень);

• забезпечити знайомство батьків (вересень) з усіма вчителями-предметниками, їх вимогами з окремих предметів.

Питання безперервності освіти - один з центральних і «вічних» питань педагогіки.
Перехід дітей із основної - в середню школу несе багато проблем і прикрощів. Знижується успішність, у школярів з'являються усвідомлені і неусвідомлені реакції відторгнення. Багато в чому це відбувається через неузгодженості освітнього процесу на організаційному, змістовному та методичному рівнях.

Наступність освіти передбачає, що між ступенями повинні бути встановлені закономірні, стійкі зв'язки з урахуванням того, що попередній щабель освіти є природною базою для подальшої щаблі.

Кожен віковий період цінний і значущий, тому умови і можливості реалізації конкретних цілей різних ступенів і рівнів освіти визначаються, по-перше, актуальним етапом розвитку особистості, по-друге, орієнтацією на перспективу розвитку особистості. Рішення проблеми наступності дозволяє створити цілісну систему безперервної освіти, адекватно задовольняє освітні запити кожної особистості відповідно до її здібностями.

Освітньою та виховною метою школи для 9-10 класів – є формування особистості, що володіє ключовими освітніми, соціально - культурними компетентностями, готової до позитивному взаємодії з навколишнім світом, самоосвіти, самовизначення в нових соціальних, економічних, культурно - історичних умовах, через створення умов для самовираження учня старшої школи, попередження «ризику», професійної орієнтації, труднощів адаптаційного періоду.

На мою думку в НВК №69 відпрацьовуються науково - методичне забезпечення практичної діяльності всіх учасників освітнього процесу (батьків, вихованців ДНЗ, учнів, педагогів) з наступності викладання та адаптації вихованців та учнів на кожній освітній ланці.

Концепція модернізації української освіти відкрила для нас нові перспективи у вирішенні проблеми наступності. Сенс модернізації зводиться до трьох ключових слів: якість, доступність, компетенція. Таким чином, можна говорити, що в НВК №69 відбувається перехід від «кваліфікаційної до компетентнісної парадигми» в освіті.

При такому підході спадкоємність розуміється як наступність у розвитку дитини. Умовою забезпечення наступності у розвитку дитини є безперервна освіта, яке визначається як зв'язок, узгодженість і перспективність всіх компонентів системи (цілей, завдань, змісту, методів, засобів, форм, організації виховання і навчання).

Від реалізації спадкоємних зв'язків залежить успішність адаптації учнів до навчання в основній школі між початковою, загальною і основною загальною освітою.

Для вирішення проблеми наступності, адаптації до навчання в НВК №69 вчителям рекомендовано:


  • в 1-х, 5-х та 10-х класів вивчити проведені в дошкільному структурному підрозділі, 4-му та 9-му класах дослідження психологічних особливостей учнів; рівень пізнавальної діяльності, з яким учень прийшов в 1-й, 5-й, 10-й клас;

  • класним керівникам аналізувати причини неуспішного адаптаційного періоду і намічати шляхи корекції труднощів адаптації; опрацьовувати ці питання з усіма учасниками освітнього процесу: учителями, які працюють у класі, батьками, учнями;

  • вчителям-предметникам 1-х, 5-х, 10-х класів мати чіткі уявлення про цілі та результати освіти на початковій і основній щаблях освіти, бачити стратегічні напрями наступності ДНЗ-1, 4-5, 9-10 класів за навчальними програмами;

  • мати спадкоємні зв'язки в змісті і методах навчання останнього етапу навчання у початковій і основній школі (4, 9 класи) та першого етапу навчання в основній та старшій школі (5-й клас і навіть 6 клас, 10 клас);

  • знати специфіку форм організації навчання, можливості розвитку навчального діалогу, особливості взаємодії вчитель-учень.

  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка