Навчально-виховні технології гурткової роботи в умовах освітніх змін: технології інтелектуального розвитку дітей



Скачати 254.42 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір254.42 Kb.
Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Рівненський міський Палац дітей та молоді



Навчально-виховні технології гурткової роботи в умовах освітніх змін: технології інтелектуального розвитку дітей

Тематичний збірник праць

обласного семінару-практикуму регіональної школи новаторства для керівників гуртків загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчальних закладів області






Бібліотечка

Рівненського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти

Серія «Регіональна школа новаторства»

Навчально-виховні технології гурткової роботи в умовах освітніх змін: технології інтелектуального розвитку дітей : тематичний збірник праць / упоряд. А. А. Волосюк; за заг. ред. Н. Ю. Давидюк – Рівне : РОІППО, 2014. – 19 с.



Рекомендовано радою кабінету виховної роботи, позашкільної освіти, захисту прав дитини, дисциплін художньо-естетичного циклу та фізичного виховання Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Протокол № _ від __.__.2014 року).
Відповідальні за випуск:

Лавренчук Андрій Олександрович, кандидат наук з державного управління, доцент, заслужений працівник освіти України, в. о. ректора Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти,

Мельник Надія Адамівна, кандидат педагогічних наук, проректор з науково-методичної роботи, доцент кафедри філософії, економіки та менеджменту освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Упорядник:

Волосюк Анатолій Анатолійович, завідувач кабінету інформаційно-методичного забезпечення Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Тематичний збірник праць присвячено проблемі навчально-виховних технологій гурткової роботи в умовах освітніх змін: технології інтелектуального розвитку дітей.


Усі матеріали збірника подаються в редакції авторів (збережено стилістику, орфографію та мову). Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших даних несуть автори.
© Колектив авторів, 2014


© РОІППО, 2014

Первушевська Ірина Олександрівна, директор Рівненського міського Палацу дітей та молоді,

Щербакова Лариса Павлівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Рівненського міського Палацу дітей та молоді
РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПАЛАЦ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ  ЦЕНТР РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОСТІ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ, ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Рівненський Палац дітей та молоді – позашкільний заклад нового типу, розпочав широкомасштабну діяльність щодо здійснення профільного навчання ще 16 років тому.

Сьогодні в ПДМ учні мають можливість навчатись в 13 школах допрофесійної підготовки за наступними профілями: економічним, екологічним, комп’ютерно-інформаційним, соціально-гуманітарним та спортивним.

Головною метою в здійсненні профільного навчання має бути забезпечення загальнодоступності для молоді в отриманні повноцінної початкової професійної освіти в залежності від їх індивідуальних здібностей і потреб, забезпечення професійної орієнтації та самовизначення учнів, встановлення наступності між загальною та професійною освітою.

Вирішенню цих завдань сприяє розроблена й відпрацьована нами модель функціонування дидактичної системи, яка забезпечує профільне навчання: програмне забезпечення, структура навчальних планів, зміст профільного навчання, вибір адекватної технології навчання, проектування моделі випускника. Формування контингенту учнів у ПДМ відбувається за рахунок наявності трьохрівневого навчання, де на кожному рівні чітко визначені мета та зміст.

Підготовка до вибору профілю відбувається на І рівні, основним завданням якого є визначення інтересів і нахилів, здібностей дитини, розвиток широкого спектру пізнавальних інтересів.

Далі починається профільне навчання (II, III рівень), де відбувається формування практичного досвіду у різних сферах пізнавальної та професійної діяльності, розвиток широкого спектру професійних інтересів, компетенції, які забезпечуватимуть успішність у майбутній професійній діяльності, формування здатності приймати адекватне рішення про подальший напрямок освіти.

Навчальні плани шкіл допрофесійної підготовки спрямовані на реалізацію головних пріоритетів – розвиток та допрофесійну підготовку учнів залежно від їх інтересів і запитів. Тому вони компонуються з предметів основного циклу, які в ЗНЗ навчальним планом не передбачені.

Предметне забезпечення шкіл ПДМ доводить, що навчання в них є більш диференційованим, що повною мірою сприяє формуванню життєвого шляху більшості старшокласників та розвитку їх особистості. Дана форма навчання та предметне забезпечення передбачає наступність, перспективність та профорієнтованість навчально-виховного процесу.

Сьогодні педагогічний колектив Палацу створює такі умови, в яких кожна дитина може знайти, зрозуміти, до якої сфери діяльності має нахили, забезпечуючи цілісність навчання. З цією метою ми намагаємось максимально використовувати взаємодію Палацу із дошкільними, загальноосвітніми навчальними закладами та вищими закладами освіти для придбання практико-орієнтованого соціального та майбутнього професійного досвіду в контексті безперервної освіти.

Така співпраця засвідчила, що Рівненський Палац дітей та молоді вже є ресурсним центром для інших закладів освіти в здійсненні профілізації. Адже сьогодні на базі дитячих садочків та шкіл міста функціонують групи допрофільної підготовки художньо-естетичного та спортивного профілів.

Моделюючи зміст профільного навчання ми зрозуміли, що засобом досягнення поставленої основної мети є адекватна технологія організації навчального процесу.

До структури запропонованих навчальних планів входять три компоненти: профільний основний (обов’язкові предмети), профільний варіативний (додаткові предмети), профільний спеціалізований компонент, який передбачає ряд модульних курсів (інтегрованих та спеціалізованих), які, на нашу думку, надають можливість розширити профільні предмети та допомагають вирішувати завдання комплексного підходу обґрунтованого вибору спеціалізації у структурі профільної освіти.

Система профільного навчання, яка склалася в Рівненському Палаці дітей та молоді, є однією з альтернативних форм в існуючій професійній освіті, оскільки відпрацьована структурно-динамічна модель навчально-виховного процесу надає можливість різним групам молоді в процесі практико-орієнтованого навчання та соціальної практики набути відповідну професію. Головними перевагами нашої моделі, в основу якої покладено продуктивне навчання, є спроможність забезпечити самореалізацію предметних інтересів учнів, опора на високий рівень мотивації й зацікавленості в отриманні професійних навичок та вмінь в обраній сфері діяльності, орієнтація на практичне досягнення успіхів у навчанні, виховання працелюбності та відповідальності. Таким чином, дана структурно-динамічна модель профільного навчання в Палаці вирішує загальну проблему – виховання конкурентоспроможної молодої людини, компетентної особистості, якій притаманні мобільність знань, критичність мислення, відповідальність за дії, а саме головне – готовність до виконання діяльності в цілому.

Давидюк Наталія Юріївна, кандидат педагогічних наук, методист кабінету виховної роботи, захисту прав дитини, позашкільної освіти, дисциплін художньо-естетичного циклу та фізичного виховання РОІППО
СУТНІСТЬ ТА ПЕДАГОГІЧНІ МОЖЛИВОСТІ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ТЕЗИ)

Гра – вид діяльності, який є значущим та ціннісним для людини, унікальний феномен людської культури, який супроводжує її впродовж усього життя.

За Г. Селевком, «гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення та засвоєння суспільного досвіду, в якому складається та вдосконалюється самоуправління поведінкою» [5].

С. У. Гончаренко визначає ігрову діяльність як різновид активної діяльності дітей, у процесі якої вони оволодівають суспільними функціями, відносинами та рідною мовою як засобом спілкування між людьми. Ігрова діяльність є свого роду дитячим моделюванням соціальних відносин. Поряд із поняттям ігрової діяльності учений розглядає поняття ігрових методів, які трактує як спеціально створені проблемні (пізнавальні) ситуації, що моделюють певні труднощі реального чи фантастичного світу, з яких учням пропонується знайти вихід. Головне призначення ігрових методів  стимулювати пізнавальний процес, розвивати самостійність, ініціативу і творче мислення учнів, спираючись на інтерес, зацікавленість, емоції та інтелектуальні почуття (здивування, радість, здогадка тощо) [3, с. 187].

На сьогодні існує безліч класифікацій ігор за різними ознаками. Однією із них є класифікація ігор Г. Селевка [5], в якій подані різновиди ігор за областю діяльності (фізичні, інтелектуальні, трудові, соціальні, психологічні), за характером педагогічного процесу (навчальні, тренінгові, контролюючі, узагальнюючі; пізнавальні, виховні, розвиваючі; репродуктивні, продуктивні, творчі; комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, психотехнічні), за ігровою методикою (предметні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні, драматизаційні), за предметною областю (математичні, хімічні, біологічні, музичні, театральні, літературні, трудові, технічні, фізкультурні, економічні тощо), за видом ігрового середовища (без предметів, з предметами; настільні, кімнатні, вуличні; комп’ютерні тощо).

Н. В. Яременко класифікує ігри за такими ознаками: за видами людської діяльності, за змістом, за формою, за часом проведення, за місцем проведення, за складом та кількістю учасників, за рівнем регулювання та управління [8].

Серед великої різноманітності ігор значну роль в розвитку дитини відіграють інтелектуальні ігри.

Під інтелектуальною грою Н. В. Яременко розуміє ігрову форму урочної, позаурочної, позакласної виховної роботи, участь у якій сприяє розвитку розумових здібностей людини та виникненню в неї інтелектуальних почуттів, пов’язаних із потребою в пізнанні, пошуками істини та розв'язуванням різного роду мислительних завдань[9, с. 8].

Визначаючи мету інтелектуальних ігор, учена акцентує увагу на таких її складових: навчальна, розвиваюча, виховна.

Навчальна – передбачає отримання знань та стимулювання самостійного вивчення матеріалу. З метою стимулювання самостійної роботи учасникам інтелектуальних ігор повідомляється тема та обсяг матеріалу, який буде використано у ході гри.

Розвиваюча – полягає в інтелектуальному розвитку дітей: логічного мислення, кмітливості, здатності переносити знання у нову ситуацію тощо. Окрім того, гра створює умови для отримання комунікативного досвіду: досвіду публічних виступів, ведення дискусії, стратегічної і тактичної поведінки особистості та команди в умовах, що постійно змінюються.

Виховна – полягає у формуванні позитивних якостей характеру, наполегливості в досягненні мети, сміливості, ініціативи, винахідливості, взаємодопомоги, адекватної оцінки власних можливостей та можливостей інших учасників гри, свідомої дисципліни, чесного виконання правил тощо [9, с. 8].

Досить цікавою, на наш погляд, є класифікація інтелектуальних ігор, яку запропонував Ю.Ганічев. Згідно класифікації усі інтелектуальні ігри складають два великі блоки – вікторини і стратегії (таблиця).

Вікторина – форма інтелектуальної гри, де успіх приходить за рахунок найбільшої кількості правильних відповідей.

Вікторини розподіляються на дві групи – тестові і профільні (сюжетні). Тестові вікторини (ТВ-ігри) є найпростішою формою інтелектуальних ігор. Учасники відповідають на запитання і отримують оцінку. Найвідоміші приклади: «Що? Де? Коли?», «Брей-ринг».

Сюжетні вікторини (СВ-ігри) – більш цікаве, з точки зору атрибутів заняття. Організатори вибирають будь-який ігровий сюжет, наприклад, космічну подорож, морську регату тощо. Учасники стають космонавтами, моряками. Підключаються їхня винахідливість, використовуються театральні елементи. Прикладом телеігор є «Колесо історії» тощо.

Стратегія – форма інтелектуальної гри, де успіх приходить за рахунок найбільш вірного, оптимального планування учасниками своїх дій і вчинків.

В основі класифікації стратегій лежить принцип домінуючого шляху до успіху.

У бойових стратегіях домінуючий шлях до успіху лежить через правильне планування знешкодження супротивника (шахи, шашки). В економічній – через успішні придбання і продажі («Менеджер»). А в рольовій – через найкраще здобуття тощо, що визначено роллю гравця [2].
Таблиця. Основні типи інтелектуальних ігор

ВІКТОРИНИ

СТРАТЕГІЇ

Тестова вікторина

Сюжетна вікторина

Рольова стратегія

Економічна стратегія

Бойова стратегія

Порівняльний аналіз використання інтелектуальних ігор у навчально-виховному процесі дозволив І. А. Романовій зробити висновок, що крім змагального аспекту, інтелектуальні ігри як засіб розвитку когнітивних психічних процесів почали використовуватися в освітньому процесі в багатьох країнах світу. У 2012 році Європейський Парламент прийняв Декларацію «Шахи в школі», в якій рекомендував застосовувати шахи в шкільній діяльності, оскільки вони сприяють успішності в навчанні, розвивають критичне мислення, здатність вирішувати проблеми і самостійно приймати рішення. Угорський інститут педагогічних досліджень і розвитку офіційно затвердив програму Юдіт Полгар «Розвиваючі шахи» й рекомендував її для застосування в початкових школах країни з вересня 2013 року. У Бразилії в 42 школах Сан-Пауло введений урок шашок у шкільну програму, де більше 3300 дітей у віці 5-6 років вивчають таємниці цієї гри. Гру Го крім країн Південно-Східної Азії вивчають в школах Бразилії, Венесуелі, Росії, США та інших країнах [4].

Якщо гру розглядати як педагогічний метод організації навчально-виховного процесу, цілеспрямовану роботу педагога, тоді вона постає фактором розвитку дитини, її мислення, виховання самостійності та відповідальності.




Шевчук Оксана Борисівна, педагог школи інтелектуальних ігор Рівненського міського Палацу дітей та молоді
РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ВИХОВАНЦІВ У ШКОЛІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІГОР РІВНЕНСЬКОГО МІСЬКОГО ПАЛАЦУ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ. ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Заняття логічними іграми у будь-якому шкільному віці допомагає водночас розвивати всі пізнавальні здібності дитини, особливо мислення та творчу уяву, а також певні особливості характеру − інтуїцію, високу внутрішню пізнавальну мотивацію, кмітливість, високу комунікабельність та емоційність, високу довільність регуляції поведінки, наполегливість, працездатність, нонконформізм, схильність до незалежності, самостійність, безпосередність, здатність до ризику. Діти переносять ігрові компетенції на життєві ситуації, що дозволяє їм коригувати поведінку, передбачати ситуацію, оцінювати будь-які обставини, приймати правильне рішення, здійснювати вольові дії.

Вивчення інтелектуальних ігор – складний процес. Тому дуже важливо довести до свідомості учнів, що досягнення спортивного успіху можливі лише за умови сили волі, звички до самостійного вирішення проблем, без чого неможливо досягти вагомих результатів у грі. Саме на психологічних та вольових моментах акцентують свою увагу педагоги Школи інтелектуальних ігор.

Освітній процес в школі здійснюється за авторськими навчальними програмами «Інтелектуальні ігри в дошкільному віці», «Інтелектуальні ігри для учнів початкових класів».

Програма з логічних ігор для дітей дошкільного віку «Інтелектуальні ігри в дошкільному віці» дозволяє у процесі виконання завдань формувати у дітей навички логічного мислення. В процесі навчання діти вчаться обґрунтовувати власну точку зору, у них формуються компетенції інтелектуальної співпраці, відпрацьовуються способи позитивного суперництва, формується психологічна готовність дітей для участі в змаганнях з інтелектуальних видів спорту. Педагогічна цінність програми – рейтингова система оцінювання досягнень, яка є логічним завершенням представленого комплексу інтелектуальних ігор. Цей комплекс за формою і сутністю можна визначити як педагогічний проект спортивно-інтелектуального модулю для дітей дошкільного віку.

Навчальна програма для початкових класів школи передбачає активізацію вікових можливостей вихованців, стимулює розвиток мислення. Заняття інтелектуальними іграми у молодшому віці значно сприяє розвитку та осмисленню причинно-наслідкових зв’язків подій, що відбувається завдяки виходу за межі уявного образу ситуації – дитина вчиться знаходити істинні причини подій, зовні невидимих для безпосереднього сприйняття.

Рівненські інтелектуали є найсильнішими з гри Го в усій Україні. Починаючи з 1993 року всі чемпіонати України, за винятком 1996 року, проводяться в м. Рівне, а з 2001 року призові місця, як в категорії до 18 років, так і в категорії до 12 років розігрують між собою учні Школи інтелектуальних ігор. Наших гравців з гри Го та Сьоги знають у Франції, Румунії, Польщі, Чехії, Нідерландах, США, Китаї, Японії, Сінгапурі та інших країнах і найсильніші гравці світу мають за честь позмагатися з ними.

Учні школи є багаторазовими переможцями всеукраїнських та міжнародних змагань з Го, сьоги, стратегії, Отелло. Так, Михайло Шевчук – бронзовий призер чемпіонатів Європи 1996, 1999 років з Го серед дітей до 12 років. Андрій Кравець – чемпіон Європи – 2002 з Го серед дітей до 12 років. Артем Качановський – срібний призер чемпіонату Європи – 2003 серед дітей до 12 років, чемпіон Європи – 2008 серед юніорів з гри Го. Богдан Жураковський – срібний призер чемпіонату Європи – 2005 серед юніорів з гри Го. Юрій Михалюк – чемпіон Європи – 2008 з Го серед дітей до 12 років. Андрій Маліновський – переможець турніру початківців фестивалю з сьоги в м. Токіо.

Інтелектуальні ігри, які вивчаються в Школі інтелектуальних ігор ПДМ






Початковий рівень

Основний рівень

Вищий рівень

1.

Розвиваючі ігри Б.П.Нікітіна

-

-

2.

Отелло

(Переверталки)

Отелло

(Переверталки)

Отелло

(Переверталки)

3.

Го (Японія)

Вейчі (Китай)

Бадук (Корея)

Го (Японія)

Вейчі (Китай)

Бадук (Корея)

Го (Японія)

Вейчі (Китай)

Бадук (Корея)

4.

Шашки 64

Шашки 64

Шашки 64

5.

Шашки зворотні

(Піддавки)

Шашки зворотні (Піддавки)

Шашки зворотні (Піддавки)

6.

Шашки стовбові

Шашки стовбові

Шашки стовбові

7.

Стратегія

Стратегія

Стратегія

8.

Шашки 100

Шашки 100

Шашки 100

9.

Рендзю

Рендзю

Рендзю

10.

Шахи

Шахи

Шахи

11.

Стратегія

Стратегія

Стратегія

12.

Бекгамон

(Спортивні нарди)

Бекгамон

(Спортивні нарди)

Бекгамон

(Спортивні нарди)

13.

Сьоги

(Японські шахи)

Сьоги

(Японські шахи)

Сьоги

(Японські шахи)

14.

Сянчі

(Китайські шахи)

Сянчі

(Китайські шахи)

Сянчі

(Китайські шахи)

15.

Спортивний бридж

Спортивний бридж

Спортивний бридж


ІІ. ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

2.1. Майстер-клас від педагогів школи інтелектуальних ігор Рівненського міського Палацу дітей та молоді – Шевчук Оксани Борисівни, Мовчан Орести Миколаївни, Качановського Володимира Олександровича

ОТЕЛЛО


«Отелло – гра з граничною простотою правил і граничною заплутаністю положення на дошці. Для знайомства з нею потрібна хвилина, а щоб осягнути – все життя. Вона доступна для юних і літніх чоловіків та жінок, але настільки таємнича і загадкова, що найвища майстерність майже недосяжна. Суперник атакує, його фішки заполонили майже все поле, але ось робиться останній 60-й хід – і все змінилось, перемога за вами! Отелло – це шанс перемогти на волосинці від поразки».

Такаші Муракамі

Вважається, що гру винайшов японець Гора Хоседзава в 1971 році і за порадою свого батька, викладача англійської літератури в Токійському університеті, назвав її Отелло в честь героя Шекспіра. Проте в минулому сторіччі в Англії була відома гра Реверсі, правила якої нічим суттєвим не відрізнялись від правил Отелло. Китайці ж стверджують, що набагато раніше виникла гра Фен Мейн (перевертати).

Чемпіонати світу з Отелло проводяться з 1977 року. Кількість прихильників цієї гри зростає надзвичайно швидко. За темпами росту популярності Отелло не має рівних. Перше місце в країнах Скандинавії, друге місце в США після шахів і в Японії після ГО. Видаються спеціальні журнали «Отелло квартлі» (США), «Отелло Нут» (Данія), «Отелло» (Японія).

РЕНДЗЮ


«Рендзю – ніжна квітка дивовижної краси, яка розквітла в променях розуму. Своєю подобою і ароматом ця квітка затуманює погляд і прояснює розум кожному, хто хоч раз до неї доторкнеться».

Кухініко Еномото

Рендзю – це низка перлин, якщо перекласти з китайської. Гра виникла 4 тисячі років тому в Китаї. Разюче, але археологічні знахідки свідчать, що рендзю було незалежно винайдене в Стародавній Греції та доколумбовій Америці. Чемпіонати світу проводяться з 1989 року. Для гри потрібна дошка з 15-ма вертикальними і 15-ма горизонтальними лініями та чорні і білі камені (шашки, фішки).

ВЕЙ-ЦІ (Го, БАДУК)

В ГО грають боги, в сьоги (японські шахи) грають герої, в рендзю – прості смертні.

Японське прислів'я

Вей-ці – китайська, ГО – японська, бадук – корейська назва однієї й тієї ж гри. Виникла вона 4 тисячі років тому в Китаї. Біля 740 р. н. е. попадає в Японію, де отримує назву ГО і з часом стає національною грою.

Щороку проводяться зустрічі японських і китайських майстрів під егідою урядів цих країн. В Кореї у бадук регулярно грає від 5 до 10% населення.

Сьогодні в Го грають більше, як 25 млн. чоловік, але переважно на Далекому сході. В Європі близько 100 тисяч гравців, а в США – 20 тисяч. З 1958 р. проводяться європейські чемпіонати з Го, а з 1979 р. світові. На початку червня 1998 р. відбувся XX чемпіонат світу з Го серед аматорів. В ньому взяли участь спортсмени з 50 країн, що підтверджує зростання популярності гри в світі. Міжнародна федерація Го активізувала свою діяльність в напрямку надання ГО статусу олімпійського виду спорту.

В Україні Го почала поширюватись в 60-70-х роках після публікацій у журналах «Юний техник», «Знание – сила», «Наука и жизнь». Під егідою Міністерства молоді і спорту України у 1990 р. була створена Українська федерація ГО (УФГО). У 1992 р. УФГО була прийнята у європейську, а у 1993 р. у міжнародну федерації Го.


СТРАТЕГО

Стратего – настільна гра для двох, що відбувається на клітчатому полі. У грі бере участь 40 закритих фігур із кожного боку. Гравцям відомі лише власні фігури; вигляд кожної ворожої фігури виявляється під час її атаки. Мета гри полягає у знаходженні та захопленні унікальної фігури суперника – прапора.




ЗАСІДАННЯ КЛУБУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ

З ТЕМИ «ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА ПСИХІЧНИХ ЯКОСТЕЙ ВИХОВАНЦІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІГОР»
Процес навчання правилам ігор сприяє розвитку у дітей здатності орієнтуватися у площині, розвитку аналітико-синтетичної діяльності, мислення, учить дитину запам’ятовувати, порівнювати, узагальнювати інформацію, передбачати результати своєї діяльності, сприяє формуванню таких цінних якостей, як посидючість, уважність, самостійність, терплячість, гнучкість, зібраність, винахідливість тощо. Інтелектуальні ігри нібито спеціально створені для розвитку творчого мислення, адже ігрова діяльність істотно впливає на формування довільних психічних процесів, у грі в дітей розвивається довільна увага і довільна пам’ять. В умовах гри діти зосереджуються краще і запам’ятовують більше, гра у великій мірі сприяє тому, що дитина переходить до уявного мислення. Ігровий досвід лягає в основу особливої властивості мислення, що дозволяє стати на точку зору інших людей, передбачити їх майбутню поведінку і на основі цього будувати свою власну поведінку.

Спостережливістьз розвитком знань та практичних компетенцій спостереження стає все більш складним та опосередкованим. Початківець спостерігає прості логічні зв’язки між сторонами нападу та захисту.

Увагаце психічна діяльність, яка виражається в зосередженості свідомості на певному об’єкті. Вона виступає як форма організації цих процесів, збуджується та весь час підтримується новизною оточення, що змінюється. Важливою якістю є вміння переключати увагу від ситуацій, які виникають на дошці, до оцінки загальних проблем, розподілу уваги на стратегічні та тактичні можливості двох сторін.

Пам’ятьце здібність до відтворення минулого досвіду, одна з основних властивостей нервової системи, яка виражається у можливості довго зберігати інформацію та багаторазово вводити її в сферу свідомості та поведінки. Пам’ять пов’язана з мисленням та похідними від нього формами діяльності.

Уяваце психічна якість, яка визначає творчу силу гравця, дозволяє йому відірватися від конкретної ігрової ситуації та заглянути без переміщення фігур уперед на декілька ходів, керуючись логічними законами боротьби. Особливість вправ для тренування репродуктивної уяви (на основі раніше засвоєної інформації) – виконання їх без переміщення фігур на дошці.

Мисленняце функція мозку, що дозволяє отримувати знання про об’єкти, властивості та відносини світу, які безпосередньо не можуть бути сприйняті людиною. Основні форми думки (поняття, судження, розумові висновки) розглядаються формальною логікою. Мислення, як пізнавальна діяльність, розглядається психологією. Мислення гравця відноситься до мислення практичного, яке пов’язане з постановкою мети, відпрацюванням плану дій в умовах дефіциту часу, що іноді робить мислення практичне більш складним ніж мислення теоретичне. Аналітика виділяє специфічні сторони мислення гравця: комбінаторне, логічне, творче, інтуїтивне [1, с. 514-515].


Найважливіше завдання цивілізації – навчити людину мислити

Т. ЕДІСОН


...Недостатньо тільки мати хороший розум, але головне – це добре застосовувати його

Р. ДЕКАРТ

Знання тільки тоді знання, коли вони здобуті зусиллями своєї думки, а не пам'яттю

Л. ТОЛСТОЙ


Мудрість – це не просто великі знання, а перш за все вміння міркувати

ГЕРАКЛІТ


Сперечайтесь, помиляйтесь, але заради бога розмірковуйте, і хоч криво та самі

Г. ЛЕССІНГ

Бійтесь поверхневого підходу до пізнання – це закриє вам шлях до творчості

Г. МАРЧУК

Мозок – він як рука чим більше тренуєш, тим сильніший

БРАМДЕЙС

... було б правильно не говорити, що рідко народжують геніїв, а що рідко їх виховують як геніїв

В. ГУРЧЕНКО


Список використаної літератури

  1. Від профільного навчання до профільної освіти. Стратегія локальних змін позашкільного навчального закладу нового типу: Науково-методичний посібник / За ред. І. О. Первушевської. – Рівне: ПДМ, 2010. – 606 с.

  2. Ганичев Ю. Интеллектуальные игры: вопросы их классификации и разработки / Ю. Ганичев // Воспитание школьников. – 2002. – №2.

  3. Гончаренко С. У. Український педагогічний енциклопедичний словник. Видання друге, доповнене й виправлене.  Рівне : Волинські обереги, 2011.  552 с.

  4. Романова І. А. Порівняльний аналіз використання інтелектуальних ігор у навчально-виховному процесі / І. А. Романова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2014. – №3.– С. 64-69.

  5. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие / Г. К. Селевко. – М. : Народное образование, 1998.

  6. Флегонтова Н. М. Педагогічна організація культурного дозвілля школярів: Навчально-методичний посібник / Н. М. Флегонтова.  К. : Освіта України, 2007.  224 с.

  7. Шуть М. Школа ігромайстерності / Микола Шуть. – К. : Вид. дім «Шкіл. світ» : Вид. Л. Галіцина, 2006. – 128 с.

  8. Яременко Н. В. Дозвіллєзнавство : Навчальний посібник / Н. В. Яременко.  Фастів: Поліфаст, 2007.  460 с.

  9. Яременко Н. В. Клуб інтелектуальних ігор / Н. В. Яременко.  К. : Вид. дім «Шкіл. світ» : Вид. Л. Галіцина, 2005.  128 с.


ЗМІСТ

І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИЙ БЛОК

Первушевська Ірина Олександрівна, Щербакова Лариса Павлівна

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПАЛАЦ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ  ЦЕНТР РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОСТІ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ, ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

3

Давидюк Наталія Юріївна

СУТНІСТЬ ТА ПЕДАГОГІЧНІ МОЖЛИВОСТІ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ТЕЗИ)

6

Шевчук Оксана Борисівна,

РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ВИХОВАНЦІВ У ШКОЛІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІГОР РІВНЕНСЬКОГО МІСЬКОГО ПАЛАЦУ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ. ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

9







ІІ. ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Шевчук Віктор Володимирович, Качановський Володимир Олександрович, Мовчан Ореста Миколаївна, Шевчук Оксана Борисівна

МАЙСТЕР-КЛАСИ ВІД ПЕДАГОГІВ ШКОЛИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІГОР РІВНЕНСЬКОГО МІСЬКОГО ПАЛАЦУ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ:

  • Логічні настільні ігри: отелло, рендзю. Історія їх виникнення. Правила гри. Практикум для учасників семінару. Тренувальні партії.

  • Міні стратегії  ігри, що вимагають планування й вироблення певної стратегії для досягнення якоїсь конкретної мети. Їх педагогічні можливості. Практикум.

12

ЗАСІДАННЯ КЛУБУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ

З ТЕМИ «ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА ПСИХІЧНИХ ЯКОСТЕЙ ВИХОВАНЦІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІГОР»



14

Науково-методичне видання


Навчально-виховні технології гурткової роботи в умовах освітніх змін: технології інтелектуального розвитку дітей
Тематичний збірник праць

обласного семінару-практикуму регіональної школи новаторства для керівників гуртків загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчальних закладів області




Рівне – 2014


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка