Навчально-методичний посібник до практичних занять з «Гігієни та екології»



Сторінка8/10
Дата конвертації14.09.2017
Розмір1.76 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Додаток 1


Розрахунок показників здоров’я дітей та підлітків на підставі поглиблених медичних оглядів:

  1. Показники загальної захворюваності – інтенсивний показник:

всього оглянуто – всього виявлено

на 1000 оглянутих – х виявлено.



  1. Частота найбільш часто реєструємих захворювань – інтенсивний показник:

всього оглянуто – всього виявлено (по окремим захворюванням)

на 1000 оглянутих – х виявлено.



  1. Структура захворюваності школярів – розрахувати питому вагу окремих захворювань по віковим групам:

всього захворювань – 100%

окремо кожного – х.

Після обчислення провести аналіз захворюваності, при цьому відзначити такі моменти:

а) які захворювання зустрічаються найбільш частіше і які мають низький показник;

б) які захворювання займають найбільшу питому вагу і які – невелику;

в) порівняти показники в динаміці від молодшого віку до старшого;

г) висловити припущення відносно причин більш високої захворюваності або зниження по окремим з них.
Тема 12. Гігієнічна оцінка організації навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі і в школі.

1. Мета: Опанувати методику гігієнічної оцінки навчального процесу у дошкільних навчальних закладах та школах.

2.1. Знати:


      1. Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей та підлітків.

      2. Методи вивчення та оцінку умов внутрішнього середовища в ДДЗ (повітряно – тепловий режим, освітлення, дитячі меблі).

      3. Зміст роботи лікаря загальноосвітньої школи по санітарному нагляду за організацією учбово-виховного процесу в дитячих закладах.

2.2. Вміти:

2.2.1. З гігієнічної точки зору оцінювати характер навчального процесу на уроці.

2.2.2. Здійснювати гігієнічну оцінку розкладу занять.


      1. Визначати відповідність парт, столів та стільців антропометричним показникам школярів, правильність розсаджування учнів.

3. Питання для самопідготовки:

3.1. Складання режиму дня для жітей різного віку, оцінка едентичного рижиму дня дитини, підлітків.

3.2. Гігієнічні вимоги до уроку, розкладу занять.

3.3. Гігієнічні вимоги до організації перерв (малих та великих), змінності занять, канікул, тривалості навчальних чвертей; шкільний сніданок та його значення.

3.4. Оцінка функціональної готовності дитини до навчання у школі за медичними показниками і психофізіологічними критеріями.

3.5. Гігієнічні вимоги до світлового та повітряно-теплового режиму в групових - ігрових, класних кімнатах.

3.6. Гігієнічна оцінка організації навчально – виховного процесу в дошкільному навчальному закладі і школі.

3.7. Гігієнічна оцінка забезпечення дітей навчальним меблями у шкільному класі та трудових майстернях.

3.8. Контроль з боку лікаря дошкільного закладу та школи за організацією та проведенням навчального процесу та організації харчування дітей (шкільний сніданок, харчування дітей в групах подовженого дня).


4. Структура та зміст заняття:

Після перевірки початкового рівня знань тестовим контролем та згідно учбових питань методом співбесіди студенти викоують самостійну роботу.

Викладач роздає студентам розклад занять. Студенти розклад переписують в протокольний зошит та дають самі гігієнічну оцінку (Додаток 1). Крім того, студенти повинні написати рекомендації лікаря загально – освітньої школи для усунення виявлених зауважень.

Кожен студент отримує окреме завдання (задачу) для оцінки режиму дня дитячого закладу (сада – ясел, дитячого санаторно – оздоровчого закладу, школи та ін.). Аналізуючи наявні дані, студент оцінює конкретний режим дня та пропонує рекомендації по його покращенню (якщо це необхідно). Оформлюється протокол і дається на підпис викладачеві.



5. Література:

5.1. Основна:

5.1.1. Гігієна та екологія /за ред. чл.-кор. АМН України, професора В.Г.Бардова.- Вінниця.: Нова книга, 2006.- С. 433-437

5.1.2. Гигиена детей и подростков / В.Н. Кардашенко, Е.П. Стромская, Л.П. Конданова – Варламова и др. Под ред. В.Н. Кардашенко // М.: Медицина, 1988. – С. 146 - 149.

5.1.3. Гігієна дітей та підлітків /За ред. Чл-кор. АПН України, проф. В.І. Берзіня. – Київ. Видавничій дім «Асканія». – 2008. – с. 78-102, 221-225.



5.2. Додаткова:

5.2.1. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков/ В.И. Берзинь и др.// К.: Вища школа, – 1989. – С. 118 – 127.

5.2.2. Державні санітарні правила і норми влаштуваня навчальних закладів та організації навчально – виховного процесу ДСанПіН 5.5.2. 008 – 01.

Додаток 1

Схема гігієнічної оцінки розкладу уроків

Кожний студент записує в зошит та оцінює розклад уроків. Аналізуючи розклад, необхідно з¢ясувати таке:

а) чи відповідає кількість уроків в тиждень установленим нормам;

б) розподілу уроків по важкості протягом кожного дня, тижня відповідно кривій працездатності;

в) наявність подвійних уроків – однойменних або однакових по характеру діяльності (гуманітарні або математичного циклу, спів або читання і т.п.);

г) в які дні тижня та на якому уроці в розкладі передбачений урок праці та фізичної культури.


Тема СРС 7. Гігієнічні принципи раціональної організації фізичного виховання та трудового навчання дітей і підлітків. Наукові основи проведення лікарсько-професійної консультації.

1. Мета: Оволодіти методикою гігієнічної оцінки фізичного виховання дітей різного віку; оволодіти методикою гігієнічної оцінки організації трудового навчання дітей та підлітків; оволодіти методикою визначення професійної придатності підлітків; оволодіти методиками проведення лікарсько – професійної консультації та прогнозуваня успішності професійної діяльності учнів.

2.1. Знати:

2.1.1. Гігієнічні основи раціональної організації фізичного виховання дітей та підлітків.

2.1.2. Методи вивчення функціональних можливостей організма, їх реакцію на дію різних норм фізичного виховання, факторів загартування.

2.1.3.Основні організаційні форми трудового навчаня і виховання дітей та підлітків.

2.1.4. Основні законодавчі та інструктивно – методичні документи по організації та здійсненні трудового вихованя та навчання дітей і підлітків.

2.1.5. Зміст та задачі професійної орієнтації, лікарської консультації і професійного відбору підлітків психо та анатомічно – фізіологічні особливості реакції організма підлітків на дію несприятливих професійних факторів.

2.1.6. Основи законодавчі, інструктивні та директивні документи з охорони праці та медичного огляду підлітків.

2.2. Вміти:

2.2.1. Самостійно проводити контроль за санітарним станом місць проведення занять з фізичної культури, спортивного обладнання, інвентаря, огляд дітей з метою розподілу їх на групи фізичного виховання.

2.2.2. Самостійно здійснювати поточний санітарний нагляд за режимом та умовами трудового навчання дітей та підлітків, складати санітарний висновок по результатам дослідження об'єктів трудового навчання, розробляти гігієнічні заходи з оптимізації режима та умов трудового навчання.

2.2.3. Самостійно складати санітарну характеристику професій, яким навчаються і які освоюють підлітки на підприємствах в районі обслуговування санітарно – епідеміологічної станції.

2.2.4. Використовувати стандартні переліки медичних протипоказань до прийняття на работу чи навчання підлітків з різними відхіленнями в стані здоров'я (згідно даних клінічного обстеження).

2.2.5. Здійснювати професійний вибір та прогнозування успішності проесійної діяльності учнів.



3. Питання для самопідготовки:

3.1. Гігієнічні принципи та оцінка раціональної організації фізичного виховання дітей і підлітків. Види, засоби та форми фізичної культури в сучасних навчальних закладах.

3.2. Гігієнічна оцінка місць проведення занять з фізичного виховання у дошкільних навчальних закладах і школі.

3.3. Фізіолого-гігієнічні основи оцінки уроку фізичної культури. Гігієнічні вимоги до місць проведення занять з фізичного виховання.

3.4. Лікарський контроль за організацією занять фізичною культурою та гігієнічні аспекти медичного забезпечення фізичного виховання дітей і підлітків.

3.5. Фізіолого – гігієнічні основи проведення контролю за трудовим навчанням школярів.

3.6. Професійна орієнтація як гігієнічна проблема.

3.7. Проведення медичного професійного відбору і медичної професійної консультації підлітків.

3.8. Наукові основи проведення лікарсько-професійної консультації. Поняття про професійний відбір.

4. Структура та зміст заняття:

Студенти самостійно опановують всі розділи по темі. Крім того, на підстави даних ситуаційної задачі студенти знайомляться з методиками визначення рівня професійної придатності учня 9-го класа, визначають ступінь успішності професійної діяльності підлітка. (Додаток 1. Приклад задачі та еталон відповіді).



5. Література:

5.1. Основна:

5.1.1 Гігієна та екологія /за ред. чл.-кор. АМН України, професора В.Г.Бардова.- Вінниця.: Нова книга, 2006.- С.457-467

5.1.2. Гигиена детей и подростков: Учебник / В.Н. Кардашенко, Е.П. Стромская и др. Под ред. В.Н. Кардашенко. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Медицина, 1988. – С. 169 - 261.

5.1.3. Гігієна дітей та підлітків. Підручник /За ред. чл.-кор. АПН України, проф. В.І. Берзіня. – Київ. Видавничий дім “Асканія”, 2008. – С. 123-164.



5.2. Додаткова:

5.2.1. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков: Учеб. пособие / В.И. Берзинь, И.И. Слепушкина, А.Г. Глущенко и др. – К.: Вища шк. Головное изд-во, 1989. – С. 127 – 162, 178 – 186.

5.2.2. Державні санітарні правила і норми влаштуваня навчальних закладів та організації навчально – виховного процесу ДСанПіН 5.5.2. 008 – 01 – К., 2002. – 54 с.

5.2.3. Наказ № 518/674 від 20.07.2009 р. «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загально-освітніх навчальних закладах».



Додаток 1

Еталон задачі «Гігієнічні принципи раціональної організації фізичного виховання та трудового навчання дітей і підлітків»

Дівчина, 16 років, після закінчення 9-ти класів загальноосвітньої середньої школи влаштовується на роботу у будівельний трест учнем штукатура. Під час медичного огляду встановлено: скарги на здрров'я відсутні. Об'єктивно: довжина тіла 166 см, маса тіла 51 кг, обвід грудної клітки 76 см, формула статевого дозрівання Ах2Р2М22Ме (14 років). Функціональні показники: динамометрія правої кисті – 22 кг, лівої – 21 кг; ЖЕЛ – 2500 мл. Шкіра чиста, блідо-рожева, зів чистий, пальпуються множинні шийні і пілщепні лімфоузли. В легенях перкуторно легеневий звук, дихання везикуляоне. Межі серця: ліва – на 1,5 см ліворуч від середньої лінії, права – 0,5 см праворуч від грудини, верхня – ІІ межреберря. Тони серця приглушені, систолічний шум на верхівці і у точці Боткіна. Пульс 78 уд/хв, ритмічний . АТ – 110/60 мм.рт.ст. Живіт м'який. Печінка не виходить із під ребер, безболісна при пальпації.

Аналіз крові: еритроцитів – 3,0 х 1012/л, гемоглобін – 105,0 г/л, кольоровий показник – 0,7, лейкоцитів – 7,5 х 109/л, СОЕ – 15 мм/год. Ревмотпроби негативні. Аналіз сечі: патологічних змін не виявлено. ЕКГ: ритм синусовий, правильний, дещо знижений зубець. Т. Рентгенографія грудної клітини: мі тральна конфігурація серця. Дані анамнезу: протягом останнього року хворіла респіраторним захворюванням 3 рази, перенесла вітряну віспу і в 12 років перенесла ревматизм в активній фазі, після якого сформувалась недостатність мі трального клапану; в 13 років перенесла операцію з приводу хронічного тонзиліту, отримувала протягом 3-х років проти рецидивне лікування; в 15 років знята з диспансерного обліку.


  1. Дати оцінку професійної придатності підлітка.

  2. Встановити етіологічні фактори або/та фактори ризику для здоров’я.

  3. Визначити необхідну нормативну документацію, на підставі якої даєте гігієнічну оцінку ситуації.

  4. Розробити програму проведення профконсультативної роботи з підлітком.


Еталон висновку

Для гігієнічної оцінки ситуації необхідно використовувати «Методические рекомендации по комплексной оценке состояния здоров’я детей и подростков при массовых врачебных осмотрах». – Москва, 1982 г. На підставі аналізу данних задачі можна зробити висновок, що на даний період дівчина не може працювати учнем штукатура в будівельному тресті. Вона потребує комплексного обстеження, котре включає в себе електрокардіограму та ультразвукове обстеження сердечного м’яза, комплексне обстеження лімфатичних вухлів – їх біопсію. Необхідна консультація фтизіатра, гематолога та кардіолога. Етіологічними факторами та факторами ризику для здоров’я підлітка може бути: а) переохолодження; б) праця з фізичним навантаженням; в) протяг.

Для того щоб обрана підлітком професія повністю відповідала анатомо-фізіологічним особливостям його організму, необхідно провести всі заходи, які гарантують правильне визначення професійної придатності. Ці питання вирішуються проведенням грамотної професійної орієнтації та лікарською професійною консультацією. Систематично визначаючи нахил та здібності кожного учня, його стан здоров’я, вчителі та вихователі школи повинні систематично проводити професійно-орієнтовану роботу як з усім колективом, так і з кожним учнем.


Змістовий модуль 5. Радіаційна гігієна.

Конкретні цілі:


  • Знати основи та біологічну дію джерел іонізуючої радіації, її використання в медицині, науці, енергетиці, інших галузях.

  • Робити висновки щодо радіаційного контролю за умовами роботи з закритими та відкритими джерелами іонізуючої радіації та захисту від її несприятливої дії законодавчими, організаційними методами та методиками, основаними на фізичних законах послаблення випромінювань.

  • Оцінювати заходи з протирадіаційного захисту персоналу та радіаційної безпеки пацієнтів в рентгенологічних, радіологічних підрозділах лікувальних закладів.


Тема 13. Закономірності формування променевого навантаження людини в місцях проживання, його гігієнічна оцінка та шляхи зниження. Радіаційна небезпека та протирадіаційний захист на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями.

1. Мета: Навчитися розробляти заходи щодо мінімізації рівня опромінення населення від іонізуючої радіації на основі кількісної оцінки можливого радіаційного впливу.

2.1. Знати:

2.1.1. Фізичну характеристику та джерела іонізуючих випромінювань.

2.1.2. Біологічну дію іонізуючих випромінювань та умови, від яких вона залежить.

2.1.3. Зміст понять «поглинута доза», «поглинута у повітрі доза», «еквівалентна доза», «потужність еквівалентної дози».

2.1.4. Особливості формування та профілактики несприятливої дії радіаційного навантаження населення при проведенні радіологічних процедур.


2.2. Вміти:

2.2.1. Виконувати інструментальні вимірювання потужності поглинутої у повітрі дози гама-випромінювання за допомогою дозиметра РКСБ-104.

2.2.2. Проводити гігієнічну оцінку потужності поглинутої дози, поглинутої у повітрі дози, еквівалентної дози за даними ситуаційної задачі.

3. Питання для самопідготовки:

3.1. Поняття радіоактивності. Гігієнічна характеристика джерел забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами.

3.2. Основні характеристики та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань.

3.3. Види радіаційного впливу (зовнішнього та внутрішнього опромінення) на організм; умови, від яких вони залежать.

3.4. Характеристика біологічної дії іонізуючих випромінювань. Класифікація клінічних ефектів їх шкідливої дії на організм людини (детерміністичні, стохастичні) та умови їх виникнення.

3.5. Методи і засоби захисту від зовнішнього опромінення, основані на фізичних законах його послаблення (захист кількістю, часом, відстанню, екрануванням)

3.6. Принципи гігієнічного нормування радіаційної безпеки у нормативних документах НРБУ-97 та ОСПУ - 2005.

3.7. Інструментальні методи визначення потужності еквівалентної дози при оцінці радіаційних характеристик будівельних матеріалів, житлового середовища, продуктів харчування та питної води.



4. Структура та зміст заняття:

Перевірка вихідного рівня знань (тестовий контроль: 15 тестів – 15 хвилин). Розгляд теоретичних питань. Практична робота з вимірювання потужності еквівалентної дози гама-випромінювання в навчальній кімнаті за допомогою дозиметра РКСБ-104. Розв’язання ситуаційної задачі по оцінці потужності ефективної дози для різних категорій населення за допомогою НРБУ-97. Оформлення та підписання протоколів.


5. Література:

5.1. Основна:

5.1.1. Радіаційна гігієна: підручник / За ред. проф. В.Я. Уманського та проф. С.Т. Омельчука. – Донецьк: Норд-Прес, 2009. – С. 20-23, 113, 116-136.

5.1.2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. /Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 254-270.

5.1.3. Гігієна та екологія. Підручник/ За редакцією В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – С.496-499, 499-507.



5.2. Додаткова:

5.2.1. Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань».

5.2.2. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). – Наказ МОЗ України №62 від 01.12.1997р.

5.2.3. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України (ОСПРБУ – 05) – Наказ МОЗ України від 02.02.2005р.

5.2.4. ДР – 97 «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Сs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді». Київ, 1997.

Додаток 1

Інструкція

по проведенню вимірювання потужності поглиненої в повітрі дози гама-випромінювання за допомогою дозиметру РКСБ-104

Радіометр побутовий РКСБ-104 призначений для вимірювання потужності еквівалентної дози гама випромінювання (Н) від 0,001 до 99 мкЗв/год та визначення розрахунковими методами його щільності потоку та питомої активності (Аm). Для проведення вимірювання потужності поглиненої в повітрі дози (ППД) гама випромінювання у приміщенні необхідно попередньо встановити перемикач діапазону вимірювань (верхня ліва кнопка) у верхнє положення, що відповідає позначці «х 0,01». В такому положенні на електронному табло радіометра висвічується безпосереднє значення величини, що вимірюється. Для разового вимірювання ППД у окремих точках приміщення перемикач режиму роботи (права верхня кнопка) повинен знаходитись у верхньому положенні на позначці «раб.». Після встановлення діапазону і режиму роботи утримуючи радіометр у руці необхідно стати у місце вимірювання і перевести чорний перемикач прибору у положення «вкл.». При цьому на табло висвічується чотири цифри «0 0 0 0». Радіометр автоматично фіксує ППД на протязі 10-20 с, що супроводжується зміною цифр на табло. Після закінчення вимірювання звучить переривчастий звуковий сигнал і на табло фіксується кінцевий результат, наприклад «0 0 17». Це означає, що ППД у точці вимірювання складає 0,017 мкЗв/год. Радіометр утримує результат на протязі 10 с, після чого автоматично починає вимірювання ППД спочатку.

Для виконання роботи необхідно виміряти ППД у трьох точках учбової кімнати по діагоналі, фіксуючи результат у кожній точці. Оскільки основним джерелом радіоактивних випромінювань у приміщеннях житлових і громадських будівель, як правило, є радіоактивний газ радон, вимірювання слід повторити після 3-5 хвилинного провітрювання учбового приміщення і порівняти отримані результати, а також оцінити їх з використанням допустимих рівнів ППД згідно з НРБУ-97.

У протокол практичного заняття слід занести хід виконання роботи, отримані результати оформити у вигляді таблиці і зробити висновок щодо рівня ППД у учбовій кімнаті до та після провітрювання.

Протокол дослідження ППД у учбовій кімнаті № ____ від «____»_________ 20___ р.


Умови вимірювання

Потужність поглинутої у повітрі дози (ППД), мкЗв/год

Точка 1

Точка 2

Точка 3

До провітрювання










Після провітрювання










Норматив всередині споруд, що проектуються




Норматив всередині споруд, що експлуатуються






Додаток 2

Еталонна задача «Закономірності формування променевого навантаження людини в місцях проживання»

При введенні в експлуатацію житлового будинку спеціалістами місцевої СЕС проведені інструментальні дослідження радіаційної ситуації в окремих житлових приміщеннях. Отримані наступні данні:



  • середньорічна еквівалентна рівноважна активність (ЕРОА) радону в повітрі приміщень дорівнювала 20-35 Бк/м3;

  • ЕРОА торону (радону-220) в повітрі приміщень дорівнювала 7-10 Бк/м3;

  • Потужність поглинутої в повітрі дози (ППД) гама-випромінювання складала 35-40 мкР/год.

Завдання:

  1. Вкажіть нормативний документ та визначте необхідну групу регламентів, якими необхідно керуватись в даному випадку.

  2. Приведіть допустимі величини показників радіаційної ситуації в будинку для кожної складової.

  3. Оцініть радіаційну ситуацію в будинку та можливість його експлуатації, запропонуйте за необхідністю заходи щодо зниження опромінення населення.

Висновок:

  1. Для оцінки ситуації необхідно керуватись НРБУ-97, як основним державним документом, що встановлює систему радіаційгно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятних рівнів опромінення людини. Оскільки мова йде про опромінення всередині житлової будівлі, яке приймається в експлуатацію, основним джерелом такого опромінення є природний радіоактивний газ – радон, що виділяється деякими будівельними матеріалами. Отже, це – опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження, яке оцінюється за допомогою регламентів четвертої групи – рівнів втручання та рівнів дії.

  2. Згідно п.8.6.3. НРБУ-97 ЕРОА ізотопів радону всередині приміщень, які проектуються, будуються, або реконструюються з постійним перебуванням людей не повинна перевищувати для радону-222 – 50 Бк/м3, для радону-220 (торону) – 3 Бк/м3. Поглинута в повітрі доза гама-випромінювання в цих приміщеннях (п. 8.6.2. НРБУ-97) не повинна перевищувати 50 мкР/год.

  3. Таким чином, серед досліджених показників у приміщеннях будинку вміст торону перевищує допустимі рівні дій у 2-3 рази, а ППД гамма-випромінювання – на 5-10 мкР/год. У відповідності до п. 8.6.3. (в) НРБУ-97 проведення контрзаходів (втручання) для житлових приміщень проводиться тільки за згодою власника. При цьому власникам житла необхідно надати повну інформацію про дози опромінення та ризики для здоров’я. Найбільш дієвим заходом для зменшення незначних концентрації радіоактивних газів всередині приміщень, що експлуатуються, є їх ефективне провітрювання та забезпечення достатньої кратності обміну повітря.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка