Навчально-методичний посібник до практичних занять з «Гігієни та екології»



Сторінка6/10
Дата конвертації14.09.2017
Розмір1.76 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

2.2.2. Оцінювати відповідність діючому порядку проведеного на виробництві розслідування випадку професійного захворювання чи отруєння, організації обліку та реєстрації.

2.2.3. Розробляти лікувально-профілактичні заходи щодо попередження професійних захворювань.


3. Питання для самопідготовки:

3.1. Санітарне законодавство в області гігієни праці.

3.2. Мета проведення попередніх медичних оглядів при прийманні на роботу та періодичних медичних оглядів працюючих.

3.3. Загальні вимоги до проведення попередніх медичних оглядів.

3.4. Загальні вимоги до проведення періодичних медичних оглядів.

3.5. Обовязки лікувально-профілактичного закладу по організації та проведенню профілактичних медичних оглядів.

3.6. Основні облікові документи, які оформляються при проведенні медичних оглядів, порядок оформлення заключного акту.

3.7. Визначення поняття „професійне захворювання”, „професійне отруєння”, порядок встановлення діагнозу і зв’язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів.

3.8. Принципи гігієнічного нормування виробничих отрут у повітрі робочої зони, як основи профілактики отруєнь. Поняття про ГДК.

3.9. Порядок повідомлення та розслідування випадків гострих професійних захворювань і отруєнь (нещасних випадків), склад комісії.

3.10. Порядок повідомлення та розслідування випадків хронічих професійних захворювань і отруєнь, склад комісії.

3.11. Порядок спеціального розслідування нещасних випадків.

2.12. Порядок обліку та реєстрації гострих і хронічих професійних захворювань.
4. Структура та зміст заняття:

Заняття проводиться в учбовій аудиторії кафедри. Контроль початкового рівня знань здійснюється методом тестового контролю. Після вирішення організаційних питань та інструкцій викладача студенти самостійно ознайомлюються з структурою “Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій”, затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України № 246 від 21.05.2007 р. (а саме – Додатки 1 – 10) та з структурою „Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25.08.2004 р.

Далі студенти одержують ситуаційні задачі та виконують 2 практичні роботи: “Організація проведення медичних оглядів працівників, зайнятих на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці” та „Оцінка відповідності діючому „Порядку...”, проведеного на виробництві розслідування випадку професійного захворювання”, керуючись положеннями відповідних документів. Після оцінки ситуації, викладеної в кожній задачі, складається висновок. Робота оформляється протоколом.

5. Література:

5.1. Основна:

5.1.1. Методична розробка кафедри (Додатки 1,2)

5.1.2. Гігієна та екологія: Підручник / За ред. В.Г. Бардова. – Вінниця:
Нова книга, 2006. – С. 332-341, 373-381.

5.1.3. Наказ МОЗ України № 246 від 21.05.2007 р. “Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій”.

5.1.4. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 "Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві".

5.1.5. Гігієна та охорона праці медичних працівників: навч. посіб./за ред. В.Ф. Москаленко, О.П. Яворовського. – К.: Медицина, 2009. – Додаток А.



5.2. Додаткова:

5.2.1. Гігієна праці. Підручник (А.М. Шевченко, С.В. Алексєєв, Г.О. Гончарук та ін.) за ред. проф. А.М. Шевченка. – К.: Вища школа, 1993. – С. 408-411.

5.2.2. Гігієна праці (методи досліджень та санітарно-епідеміологічний нагляд) / За редакцією А.М. Шевченка, О.П. Яворівського. – Вінниця: Нова книга, 2005. – С.278-287, 299-300, 303-313.

5.2.3. Костюк І.Ф., Капусник В.А. Професійні хвороби. Підручник. 2-ге вид., перероб. і доп., – К.: Здоровя, 2003.

5.2.4. Закон України „Про охорону праці”. 1992.

5.2.5. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662 "Про затвердження переліку професійних захворювань".



Додаток 1 (інформаційний)
ПОРЯДОК
проведення медичних оглядів працівників певних категорій

ЗАТВЕРДЖЕНО Зареєстровано в Міністерстві охорони здоров'я України
Наказ Міністерства юстиції України
23 липня 2007 р.
21.05.2007 N 246

за N 846/14113

1. Загальні положення

1.1. Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій (далі - Порядок), розроблений на виконання статті 17 Закону України "Про охорону праці", визначає процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов'язковому медичному огляді осіб віком до 21 року.

1.2. Порядок призначений для: працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та осіб віком до 21 року підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, виду економічної діяльності та їх філій, інших відокремлених підрозділів; фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - роботодавці); осіб, які забезпечують себе роботою самостійно; закладів державної санітарно-епідеміологічної служби; лікувально-профілактичних закладів, військово-лікарських та відповідних комісій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють медичні огляди працівників, спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань, кафедр та курсів професійних захворювань вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації (далі - ЛПЗ); робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі- робочі органи виконавчої дирекції Фонду).

1.3. Обов'язкові попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди проводяться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах з шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21року.

1.4. Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:

- визначення стану здоров'я працівника і реєстрації вихідних об'єктивних показників здоров'я та можливості виконання без погіршення стану здоров'я професійних обов'язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;

- виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).
1.5. Періодичні медичні огляди проводяться з метою:

- своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;

- забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- розробки індивідуальних та групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;

- проведення відповідних оздоровчих заходів.



2. Загальні вимоги до проведення попереднього
та періодичних медичних оглядів працівників

2.1. Попередній (періодичні) медичний огляд працівників проводиться лікувально-профілактичними закладами, що визначаються відповідними наказами Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, головних управлінь та управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також міністерств та інших центральних органів виконавчої влади за погодженням з МОЗ України, а також спеціалізованими ЛПЗ, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань, перелік яких затверджено наказом МОЗ України від 25.03.2003 № 133, вищими медичними навчальними закладами III-IV рівнів акредитації, які мають кафедри та курси професійних захворювань.

2.2. Заклади державної санітарно-епідеміологічної служби щорічно за заявкою роботодавця (його представника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та до 1 грудня складають Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду за формою, зазначеною у додатку 1.

2.3. На підставі Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, роботодавець складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам за формою, зазначеною у додатку 2 на паперовому та електронному носіях, узгоджує їх у санітарно-епідеміологічній станції. Один примірник списку залишається на підприємстві (у


відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий - надсилається до ЛПЗ, третій – до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, четвертий – до робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

2.4. Для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір з ЛПЗ та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.

Під час прийняття на роботу, в разі переведення на іншу важку роботу, роботу із шкідливими чи небезпечними умовами праці роботодавець повинен видати направлення на обов'язковий попередній медичний огляд працівника (далі-направлення) за формою, зазначеною у додатку 3.

2.5. Роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійні та виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань.

2.6. Періодичність проведення медичних оглядів, фах лікарів, які беруть участь у їх проведенні, перелік необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень, медичні протипоказання допуску до виконання робіт, пов'язані із впливом виробничих факторів, визначені в Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов'язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників, наведеному в додатку, 4 та Переліку робіт, для виконання яких є обов'язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, наведеному в додатку 5.

2.7. Періодичність проведення медичних оглядів у ЛПЗ може змінюватися закладом державної санітарно-епідемічної служби, виходячи з конкретної санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації, але не рідше одного разу на два роки.

2.8. Проведення попереднього (періодичних) медичного огляду здійснюється комісією з проведення медичних оглядів ЛПЗ (далі - Комісія). Комісію очолює заступник головного лікаря або уповноважена головним лікарем особа, який має підготовку з професійної патології.

Комісія має право доповнювати види та обсяги необхідних обстежень і досліджень з урахуванням специфіки дії виробничих факторів і медичних протипоказань.

До складу Комісії входять обов'язково терапевт, лікарі, які пройшли підготовку з профпатології. При відсутності окремих лікарів до проведення медичних оглядів залучаються на договірній основі спеціалісти з інших ЛПЗ. Комісія забезпечує проведення необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень.

2.9. На підставі списку працівників, які підлягають періодичним медоглядам, ЛПЗ складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і закладом державної санітарно-епідеміологічної служби.

У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарі, залучені до їх проведення. Медогляд лікарями проводиться тільки за наявності результатів зазначених досліджень.

2.10. Для проходження медичного огляду працівник пред'являє до Комісії паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, та Медичну карту амбулаторного хворого, при попередньому медогляді пред'являє направлення, видане роботодавцем за встановленою формою.

2.11. Працівники, для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичні наркологічні огляди, повинні надати Комісії сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.97 N 1238 "Про обов'язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення".

2.12. Працівники, для яких є обов'язковими попередній та періодичні психіатричні огляди, повинні надати Комісії, що проводить медичний огляд, довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду відповідно до Порядку проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 N 1465.

2.13. Працівники, зайняті на роботах, що потребують професійного добору, повинні надати Комісії, яка проводить медичний огляд, висновок психофізіологічної експертизи.

2.14. Працівники транспортних засобів проходять попередні (періодичні) медичні огляди як працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, з урахуванням специфіки діяльності, шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, окрім тих, які підлягають оглядам відповідно до наказу МОЗ та МВС України від 05.06.2000 N124/345 "Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів".

2.15. Окремі лабораторні, функціональні та інші дослідження, які проводились під час перебування працівника в стаціонарі або в період звернення працівника за медичною допомогою, можуть ураховуватись при проведенні медоглядів, але не більше ніж за 3 місяці до проведення медогляду.

При вирішенні питання про придатність до роботи конкретного працівника при попередньому(під час прийняття на роботу) медогляді Комісія керується медичними протипоказаннями, визначеними в Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов'язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників, Переліку робіт, для виконання яких є обов'язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, Переліку загальних медичних протипоказань до роботи із шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища і трудового процесу, наведеному в додатку 6.

Питання придатності до роботи в кожному окремому випадку вирішується індивідуально з урахуванням особливостей функціонального стану організму (характеру, ступеня прояву патологічного процесу, наявності хронічних захворювань), умов праці та результатів додаткових методів обстеження.

Кожен лікар, який бере участь в обстеженні пацієнта, дає висновок щодо стану здоров'я працівника, підтверджує його особистим підписом та особистою печаткою, бере участь в остаточному обговоренні придатності обстежуваної особи до роботи в обраній професії та, в разі необхідності, визначає лікувально-оздоровчі заходи.

2.16. Результати попереднього (періодичних), медичного огляду працівників і висновок Комісії про стан здоров'я заносяться до Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду (далі - Картка працівника) за формою, зазначеною у додатку 7, і до Медичної картки амбулаторного хворого (форма 025/о), та передаються до єдиної комп'ютерної бази даних району, міста, області, держави (у разі її наявності).

У Картці працівника зазначаються скарги працівника на стан здоров'я, анамнез, результати медичного огляду, лабораторних, функціональних та інших досліджень, діагноз, висновок про професійну придатність працівника працювати за своєю професією.

Картка працівника містить конфіденційну інформацію, зберігається у медичного працівника або, за його відсутності, у відділі кадрів на підприємстві (за останнім місцем роботи) протягом трудової діяльності працівника, надається Комісії під час проведення медичних оглядів.

На підставі Картки працівника Комісією видається працівнику медична довідка про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника за формою, зазначеною у додатку 8.

У разі зміни місця роботи Картка працівника разом з трудовою книжкою видається працівнику під підпис для пред'явлення на новому місці роботи. Кожна сторінка Картки працівника завіряється печаткою відділу кадрів підприємства.

Копія Картки працівника зберігається на підприємстві (за основним місцем роботи) протягом 15 років після звільнення працівника.

2.17. За результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) Комісія оформляє Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників (далі - Заключний акт) за формою, зазначеною у додатку 9, який складається у шести примірниках – один примірник залишається в ЛПЗ, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або вповноваженій працівниками особі, профпатологу, закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робочому органу виконавчої дирекції Фонду.

2.18. У разі необхідності Комісія має право направити працівника з підозрою на захворювання, а також працівника зі стажем роботи більше 10 років на додаткові обстеження, консультації та оздоровчі заходи в спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади, на кафедри та курси професійних захворювань вищих медичних навчальних закладів і закладів післядипломної освіти.

2.19. Якщо при проведенні періодичного медичного огляду виникають підозри щодо наявності в працівника професійного захворювання, ЛПЗ надсилає запит на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) до державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує територію, де міститься підприємство, у відповідності до Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого наказом МОЗ України від 13.12.2004 N614, а також надсилає його в установленому порядку до профпатолога міста, району, області, які направляють хворого в спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань.

2.20. Термін зберігання Заключного акта 5 років.

2.21. Роботодавець зберігає за працівником на період проходження медогляду місце роботи (посаду) і середній заробіток та за результатами медичного огляду інформує працівника про можливість (неможливість) продовжувати роботу за професією.

2.22. Контроль за організацією проведення попередніх та періодичних медоглядів покладається на заклади державної санепідслужби, за якістю проведення медоглядів – на органи охорони здоров'я та спеціалізовані ЛПЗ, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань.

2.23. Науково-дослідні установи гігієнічного профілю разом із закладами державної санепідслужби проводять вибіркову експертну оцінку медичних оглядів працівників певних категорій відповідно до визначених наказом МОЗ України та АМН України від 08.05.2002 N 166/32 "Щодо закріплення за науково-дослідними інститутами гігієнічного профілю галузей економіки та адміністративних територій з питань гігієни праці та профпатології" галузей економіки та адміністративних територій з питань гігієни праці та профпатології.

2.24. Оперативна інформація за результатами проведення попереднього (періодичних) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці за формою, зазначеною у додатку 10, надається ЛПЗ та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби до закладів охорони здоров'я вищого рівня за підпорядкуванням та профпатологу міста, району, області.

2.25. Питання розслідування, обліку профзахворювань, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю або життю працівника при виконанні ним трудових обов'язків, визначення ступеня втрати працездатності, інвалідності, пенсійного забезпечення у зв'язку з професійними захворюваннями регламентуються чинним законодавством України.

2.26. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть з метою врахування особливостей галузі розробляти за узгодженням з Міністерством охорони здоров'я України галузеві нормативні акти щодо проведення медичних оглядів працівників конкретних категорій.

2.27.Результати медичного огляду можуть бути оскаржені роботодавцем або громадянином у ЛПЗ вищого рівня або в судовому порядку.
3. Організація проведення медичних оглядів роботодавцем

Роботодавець:

3.1. Організовує лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду і подає ці дані відповідній санітарно-епідеміологічній станції.

3.2. Повинен під час укладання трудового договору поінформувати працівника під підписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

3.3. Погоджує план-графік проведення медичних оглядів ЛПЗ.

3.4. Забезпечує своєчасну та організовану явку працівників на медичні огляди та обстеження.

3.5. Здійснює контроль за проведенням медоглядів у строки, погоджені з ЛПЗ, призначає відповідальних осіб за організацію медогляду.

3.6. Відсторонює від роботи працівників, які не пройшли в установлений термін медичні огляди, та не допускає до роботи працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров'я.

3.7. Забезпечує проведення відповідних оздоровчих заходів Заключного акта у повному обсязі та усуває причини, що призводять до професійних захворювань (отруєнь).

3.8. Забезпечує за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

- за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дає змоги йому виконувати свої трудові обов'язки.

3.9. Має право в установленому законодавством порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, та відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

3.10. Приймає на роботу неповнолітніх лише після попереднього медичного огляду.

4. Організація і проведення медоглядів лікувально-профілактичними та санітарно-епідеміологічними закладами

4.1. Лікувально-профілактичні заклади:

4.1.1. Укладають договір з роботодавцем про проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

4.1.2. Видає наказ про створення комісії з проведення медоглядів з визначенням часу, місця їх проведення, переліку лікарів, обсягів лабораторних, функціональних та інших досліджень згідно з Переліком шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу та Переліком робіт, для виконанні яких є обов'язковим попередній (періодичні) медичні огляди працівників.

4.1.3. Залучає до проведення медоглядів лікарів, які мають підготовку з профпатології та обізнані з умовами праці працівників, особливостями виробництва та шкідливими факторами виробничого середовища, їх гігієнічною оцінкою й можливою професійною патологією на даній дільниці, у цеху, на виробництві.

4.1.4. Визначає оздоровчі заходи (рекомендації) як щодо кожного працівника, так і професійних груп, до яких входять: динамічне обстеження та лікування, реабілітація, диспансерний нагляд за станом здоров'я працівників, встановлення груп ризику професійних захворювань, тимчасове переведення за станом здоров'я на іншу роботу, направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), військово-лікарську комісію (ВЛК) тощо.

4.1.5. Приймає рішення про профпридатність працівника, про що робиться запис у Картці працівника.

4.2. Спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань, кафедри та курси професійних захворювань вищих медичних навчальних закладів та закладів післядипломної освіти:

4.2.1. Розробляють:

а) нормативні і методичні документи з науково-організаційних засад проведення медичних оглядів та профдобору, експертизи їх якості та оцінки результатів;

б) критерії визначення категорій працівників, які підлягають медичним огля-дам та профдобору;

в) медико-біологічні показники та маркери розвитку професійних захворювань (отруєнь) і критерії віднесення захворювань до виробничо зумовлених;

г) стандарти:

- профілактики, ранньої діагностики та лікування профзахворювань;

- медичної реабілітації працівників з ризиком розвитку профзахворювань та хворих на профзахворювання;

д) методи:

- вивчення віддалених наслідків дії на організм шкідливих чи небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, експертизи якості та оцінки результатів медичних оглядів.

4.2.2. Проводять поглиблене медичне обстеження працівників за направленням головного спеціаліста з професійної патології Автономної Республіки Крим, області, міста для уточнення діагнозу, лікування, медичної реабілітації.

4.2.3. Проводять на підставі укладеного договору з роботодавцем медичні огляди працівників підприємств з оформленням результатів проведених медоглядів у відповідності до визначеного порядку. Про терміни проведення медоглядів і їх результати повідомляють заклади державної санепідслужби.

4.2.4. За результатами медоглядів здійснюють диспансеризацію працівників групи ризику, а також з підозрою на профзахворювання, їх лікування та реабілітацію.

4.2.5. Проводять підвищення кваліфікації фахівців з професійної патології: навчання профпатологів, голів комісій з проведення медоглядів працівників, лікарів-терапевтів та лікарів інших спеціальностей, які проводять медичні огляди з питань сучасних методів проведення медоглядів.

4.3. Заклади державної санітарно-епідеміологічної служби:

4.3.1. Здійснюють контроль за своєчасністю та повнотою проведення медоглядів.

4.3.2. Погоджують списки працівників, які підлягають періодичним медоглядам, та план-графік проведення медогляду ЛПЗ.

4.3.3. Беруть участь:

а) в ознайомленні лікарів ЛПЗ щодо особливостей умов праці та можливого впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на працівників;

б) у складанні Заключного акта працівників за встановленою Порядком формою;

в) у розробці санітарно-протиепідемічних заходів;

г) за результатами медоглядів, на запит ЛПЗ, складають санітарно-гігієнічну характеристику умов праці або інформаційну довідку про умови праці працівника при підозри в нього професійного захворювання (отруєння);

д) в експертній оцінці своєчасності, повноти якості проведення медичних оглядів, виконанні оздоровчих заходів Заключного акта разом з профпатологом.

4.3.4. У межах повноважень вирішує питання про тимчасове призупинення медоглядів або притягнення до адміністративної відповідальності роботодавців і керівників лікувально-профілактичних закладів згідно з чинним законодавством.

4.3.5. Подає роботодавцю та, у разі потреби, органам виконавчої влади та міс-цевого самоврядування, робочому органу виконавчої дирекції Фонду пропозиції щодо профілактики професійних захворювань (отруєнь), поліпшення умов праці.
Додаток 2 (інформаційний)

Розслідування, облік нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві


  1. Загальні положення.

Облік і реєстрація нещасних випадків та професійних захворювань і отруєнь на виробництві, своєчасне і правильне їх розслідування, вміння розробити раціо­нальний план профілактичних заходів є важливою умовою їх зниження. Ця робота проводиться згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 1112 від 5 серпня 2004 р. "Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві".

Дія цієї постанови поширюється на підприємства, установи та організації не­залежно від форми власності.



Професійні захворювання - захворювання, у виникненні яких вирішальна роль належить впливу несприятливих факторів виробничого середовища і трудового процесу. Професійні отруєння виникають при дії професійних ядів.

2. Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та ведення обліку.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, трав­ми, гострі професійні захворювання та отруєння та інші випадки, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше, а також випадки смерті на підприємстві (далі - нещасні випадки).

До гострих професійних захворювань і отруєнь належать випадки, що стали­ся після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небез­печних факторів, шкідливих речовин. Гострі професійні захворювання можуть бути спричинені дією хімічних речовин, фізичних факторів, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергічні захворювання тощо.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів щодо надання необхід­ної допомоги.



Керівник робіт зобов'язаний терміново організувати надання медичної допо­моги потерпілому, у разі необхідності доставити його до лікувально-профілак­тичного закладу; повідомити про те, що сталося, роботодавця, відповідну проф­спілкову організацію; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події, а також вжити заходи щодо недопущення подібних випадків.

Лікувально-профілактичний заклад про кожне звернення потерпілого з поси­ланням на нещасний випадок на виробництві повинен протягом доби про кожно­го потерпілого повідомити засобами зв'язку або надіслати екстрене повідомлен­ня за встановленою формою:

• підприємство, де працює потерпілий;

• відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страху-вання від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

• відповідну установу державної санітарно-епідеміологічної служби (при


виявленні гострого професійного захворювання (отруєння).

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний про це повідомити:

• Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та


професійних захворювань;

• державну санітарно-епідеміологічну службу (у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння).

Розслідування нещасного випадку організовує роботодавець.

До складу комі­сії включаються:

• керівник (спеціаліст) служби охорони праці (голова цієї комісії);

• керівник (або головний спеціаліст) структурного підрозділу;

• представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий;

• представник Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви-робництві та професійних захворювань (у разі нещасного випадку з можли­вою втратою працездатності);

• спеціаліст установи державної санітарно-гігієнічної служби (у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння.

Потерпілий або його довірена особа мають право брати участь у розслідуванні нещасного випадку.

Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб:

• обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

• визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-пра­вових актів про охорону праці;

• з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, ви­значити, пов'язаний чи не пов'язаний цей випадок з виробництвом;

• визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці;

• розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

• скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю;

• у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н-1, складається також карта обліку професійного захво­рювання (отруєння) за формою П-5.

До першого примірника акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5 додаються акт за формою Н-1 та пояснення свідків, потерпілого, ви­тяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця, у разі необхідності також медичний висновок про наявність в організмі потерпіло­го алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

За висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов'язаними з виробництвом і не складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками:



  • під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на транспортному засобі, який не належить підприємству і не ви­користовувався в інтересах цього підприємства;

  • внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними ре­човинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт тощо) за на­явності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах.

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування нещасний випадок не ви­знається пов'язаним з виробництвом, то акт за формою Н - 1 не складається. Про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (невиробничий травма­тизм).

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н - 1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:

  • потерпілому або його довіреній особі разом з актом розслідування нещасного випадку;

  • керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;

  • Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань разом з копією акта розслідування нещасного випадку;

  • територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

  • профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

  • керівникові служби охорони праці підприємства акт за формою Н-1 або НТ надсилається разом з першим примірником акта розслідування нещасного випадку та іншими матеріалами.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта за формою Н - 1 та карта обліку гострого професійного захворювання (отру­єння) за формою П - 5 надсилається також до відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби, яка веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі.

Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н - 1 або НТ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підпри­ємстві, працівником якого є потерпілий.

У разі ліквідації підприємства акти розслідування нещасних випадків, акти за формою Н - 1 або НТ підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік ці нещасні випадки, а у разі його відсутності або банкрутства - до державного архіву.

Нещасний випадок, про який безпосереднього керівника потерпілого чи робо­тодавця своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нього наста­ла не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується протягом міся­ця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси.

Нещасний випадок, що стався на підприємстві з працівником іншого підпри­ємства під час виконання ним завдання свого керівника, розслідується підприєм­ством, де стався нещасний випадок, і про нього складається акт за формою Н - 1 комісією з розслідування за участю представників обох підприємств. Такий нещас­ний випадок береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий.

Підприємство, де стався нещасний випадок, зберігає у себе один примірник затвердженого акта за формою Н - 1.

Нещасні випадки з учнями і студентами навчальних закладів, що сталися під час проходження ними виробничої практики або виконання робіт на підприєм­стві під керівництвом його посадових осіб, розслідуються і беруться на облік під­приємством. У розслідуванні бере участь представник навчального закладу.

Нещасні випадки, що сталися на підприємстві з учнями і студентами навчаль­них закладів, які проходили виробничу практику або виконували роботу під керівництвом викладача на виділеній підприємством дільниці, розслідуються навчальним закладом разом з представником підприємства і беруться на облік навчальним закладом.

Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунен­ня причин здійснюють органи державного управління, органи державного нагля­ду за охороною праці, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до їх компетенції.

Ці органи мають право вимагати від роботодавця складення акта за формою Н - 1 або його перегляду, якщо встановлено, що допущено порушення норматив­но-правових актів про охорону праці.



Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки із смертельним на­слідком; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше пра­цівниками; випадки смерті на підприємстві; випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків.

Розслідування цих випадків проводиться комісією із спеціального розсліду­вання, яка призначається наказом керівника територіального органу Держнагля-дохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії.



До складу комісії із спеціального розслідування включаються: посадова осо­ба органу державного нагляду за охороною праці (голова комісії); представник Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві; представники органу, до сфери управління якого належить підприємство роботодавця; профспілкової організації, членом якої є потерпілий; вищестоящого профспілкового органу; у разі розслі­дування випадків виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь) - та­кож спеціаліст державної санітарно-епідеміологічної служби.

Потерпілий або його довірена особа мають право брати участь у спеціальному розслідуванні нещасного випадку.



Роботодавець на підставі актів за формою Н - 1 складає державну статистич­ну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, і подає її в установленому порядку відповідним організаціям, а також несе відповідаль­ність за її достовірність. Він зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.
3. Облік, реєстрація та розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь

Усі вперше виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь (далі - професійні захворювання) підлягають реєстрації, обліку та розслідуванню.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому надано таке право МОЗ України. При необхідності до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) підприємства, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, профспілкової організації, членом якої є потерпілий.

У разі виникнення підозри на профзахворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами, перелік яких визначе­ний Порядком встановлення зв'язку захворювання з умовами праці, на консультацію до головного спеціаліста з профпатології міста (області).

Для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих ви­робничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з профпатології області направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ України.

До цих закладів направляються для встановлення діагнозу також хворі, які проходили обстеження в інших науково-дослідних інститутах медичного профі­лю, що не ввійшли до зазначеного переліку.



Зв'язок професійного захворювання з умовами праці працівника визначаєть­ся на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається відповідною установою державної санітарно-епідеміологічної служби за участю спеціалістів підприємства, профспілок та Фонду соціально­го страхування. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника ліку­вально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючого відділенням профпатології міської (обласної) лікарні.

При вирішенні питання про зв'язок захворювання з умовами праці керують­ся Переліком професійних захворювань, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 8.11.2000р, № 1662 та Інструкцією про застосування пе­реліку професійних захворювань, затвердженою наказом МОЗ України, АМН України та Міністерством праці та соціальної політики України від 29.12.2000 р. № 374/68/338.

Відповідальність за встановлення діагнозу щодо хронічного професійного за­хворювання покладається на керівників цих закладів.



Перелік спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, через кожні п'ять років переглядається та затверджується МОЗ України.

У спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність профе­сійного захворювання хворий направляється до Інституту медицини праці Ака­демії медичних наук (м. Київ), рішення якого у разі незгоди хворого або робото­давця щодо встановлення діагнозу і зв'язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу оскаржується в судовому порядку.

На кожного хворого, якому встановлено діагноз професійного захворювання (отруєння), складається повідомлення за формою П - 3 і протягом трьох діб направляється:


  • роботодавцю або керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання;

  • відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби;

  • лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство;

  • Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення профе­сійного захворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання по­відомлення. Він зобов'язаний подати комісії з розслідування дані лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого середовища, необхідну докумен­тацію (технологічні регламенти, вимоги і нормативи з безпеки праці тощо), за­безпечити комісію приміщенням, транспортними засобами і засобами зв'язку, організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості ма­теріалів розслідування.

Розслідування випадку професійного захворювання проводиться комісією у складі представників:

• відповідної установи державної санітарно-епідеміологіч­ної служби (голова комісії);

• лікувально-профілактичного закладу;

• підприємства;

• профспілкової організації;

• Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

У розслідуванні причин професійних захворювань інфекційної та паразитар­ної етіології обов'язково беруть участь фахівці з епідеміології та паразитології відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, вивчає приписи державного нагляду за охороною праці, одержує письмові пояснення посадових осіб і працівників з питань, пов'язаних з розслі­дуванням професійного захворювання.



Комісія за результатами розслідування обставин та причин виникнення профе­сійного захворювання складає акт розслідування за формою П - 4.

При складанні акту розслідування слід звернути особливу увагу на обставини, при яких виникло професійне захворювання (отруєння). При цьому необхідно вказати час початку роботи, дати характеристику виконуваної потерпілим робо­ти та обладнання, правильність ведення технологічного процесу, вказати осно­вні несприятливі фактори при даній роботі, ефективність вентиляції, порушення герметизації апаратури тощо. Необхідно встановити основні при­чини професійного захворювання (отруєння): аварія, порушення технологічного процесу, неправильна організація роботи, відсутність контролю і керівництва, не­справність санітарно-технічних споруд і обладнання, невикористання чи несправ­ність засобів індивідуального захисту, порушення правил техніки безпеки тощо.



Акт розслідування причин професійного захворювання складається комісією з розслідування, друкується у шести примірниках і протягом трьох діб після закінчення розслідування надсилається роботодавцем:

  • хворому,

  • лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство,

  • робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань,

  • профспілковій організації, членом якої є хворий,

  • державній санітарно-епідеміологічній службі для аналізу і контролю за здійсненням заходів.

Перший примірник акта розслідування залишається на підприємстві та зберіга­ється протягом 45 років. Акт розслідування професійного захворювання (отруєння) є юридичним документом, копії якого використовують судові органи, органи соці­ального захисту при вирішенні питань при встановлення професійної інвалідності.

Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення розсліду­вання причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітар­них норм і правил, що призвело до виникнення професійного захворювання.

Про здійснення запропонованих комісією з розслідування заходів щодо за­побігання професійним захворюванням роботодавець письмово інформує відпо­відну установу державної санітарно-епідеміологічної служби протягом терміну, зазначеного в акті.



У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворю­вання роботодавець направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комі­сію для розгляду питання подальшої його працездатності.

Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування професійних захво­рювань, їх документальним оформленням, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють установи державної санітарно-епідеміологічної служби, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профе­сійних захворювань, профспілки та уповноважені трудових колективів з питань охорони праці відповідно до їх компетенції.



Реєстрація та облік випадків професійних захворювань ведеться в спеціаль­ному журналі на підприємстві, у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків і в установах (закладах) державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень про професійні за­хворювання та актів їх розслідування; у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби, лікарського висновку про діагноз, встановлений під час обстеження в стаціонарі, а також повідомлення про професійне захворювання.

У разі виявлення у працівника кількох професійних захворювань потерпілий реєструється в журналі один раз із зазначенням усіх його діагнозів,

Розслідування випадків професійних захворювань у працівників, направле­них на роботу за межі підприємства, проводиться комісією з розслідування під головуванням представника відповідної установи (закладу) державної санітар-но-епідеміологічної служби, яка здійснює державний санітарний нагляд на під­приємстві, де виявлено професійне захворювання.

У роботі комісії з розслідування такого випадку обов'язково бере участь пред­ставник підприємства, працівником якого є потерпілий, робочого органу вико­навчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на вироб­ництві та професійних захворювань та профспілкової організації, членом якої є потерпілий.

Реєстрація та облік професійних захворювань працівників, які направлені на роботу за межі підприємства, здійснюється підприємством за місцем основної роботи потерпілого, відповідним робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і відповідною установою (закладом) державної санітарно-епідеміологічної служби, що здійснює державний нагляд на цьому підприємстві.

Професійні захворювання, виявлені у осіб, які приїхали на постійне прожи­вання в Україну з інших країн, реєструються у лікувально-профілактичних закладах та відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби, у відповідному робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцем проживання потерпілого в Україні, а розслідування причин цих про­фесійних захворювань проводиться в порядку, передбаченому міжнародними до­говорами України.

Установи державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі актів роз­слідування випадків професійних захворювань складають карти обліку профе­сійних захворювань за формою П-5. Ці карти і записи на магнітних носіях збері­гаються у відповідній установі державної санітарне-епідеміологічної служби та в Міністерстві охорони здоров'я України протягом 45 років.

Карти обліку професійних захворювань або дискети з даними цих карт надси­лаються МОЗ України щороку до 1 лютого і 1 серпня для автоматизованої систе­ми обліку і аналізу професійних захворювань.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка